Статус та форми функціонування центрального банку

Статус ЦБ є відображенням тих процесів, які відбуваються в економіці країни, рівня розвитку її політичних інститутів, демократичних традицій та економічної культури.

Основне призначення ЦБ це забезпечення стійкості національної грошової одиниці та регулювання і координація діяльності грошово-кредитної сфери.

Правовий статус ЦБ розуміють роль та місце в системі інших державних органів, які закріплені на конституційному і законодавчому рівні.

Основні положення, що визначають статус ЦБ: Порядок визначення основних завдань ЦБ; Характер взаємовідносин ЦБ з іншими органами державної влади; Рівень економічної незалежності;Призначення керівництва ЦБ.

Завдання ЦБ:Забезпечення стабільності національної грошової одиниці і таким чином сприяння стабільному економічному зростання. Сприяння економічному розвитку банківської системи, її стабільностіЗабезпечення безперервного та ефективного функціонування платіжної системи країни.

За характером власності ЦБ можна поділити на 3 види:

Державні — 100% капіталу належить державі (Франція, ВБ, Німеччина, Іспанія, Україна).

Акціонерні — капітал належить комерційним банкам чи іншим фінансовим установам (США, Італія).

Змішані - держава лише частково володіє капіталом ЦБ.

Є 2 форми незалежності ЦБ від уряду:

Політична — самостійність у встановленні цільових орієнтирів грошової маси.

Економічна — самостійність у виборі інструментів грошово-кредитної політики.

Фактори, що визначають незалежність ЦБ: Незалежність органів управління ЦБ; Незалежність від уряду; Формування цілей та їх законодавча регламентація; Умови фінансування Центральним банком дефіциту Держ. Бюджету;Юридичний статус банку, що визначається можливостями внесення змін до статуту ЦБ чи закону.

Напрями діяльності ЦБ:

• 1. Емісійний центр держави.
• 2. БАНК БАНКІВ. ЦБ забезпечує касове, кредитне та розрахункове обслуговування комерційних банків.
• 3. Орган банківського регулювання. ЦБ визначає певні правила та нормативи, що регламентують діяльність комерційних банків.
• 4. Банкір та фінансовий агент уряду.Центральний Банк: Здійснює розрахунково-касове обслуговування уряду. Бере участь у забезпеченні касового виконання державного бюджету. Виконує роль радника та консультанта з питань грошово-кредитної політики.В окремих випадках може надавати кредити уряду.
• 5. Проводить грошово-кредитну політику.Визначає стратегію та тактику грошово-кредитної політики. Стратегія — вибір монетарних цілей. Тактика — вибір монетарних інструментів, які дають можливість досягнути поставлених цілей.
• 6. Орган валютного регулювання.Центральний Банк: Регламентує валютні відносини екон. суб'єктів та їх діяльність на валютному ринку;Проводить курсову політику, спрямовану на підтримання обмінного курсу національної валюти;Управляє міжнародними ліквідними резервами;Здійснює контроль за діяльністю економічних суб'єктів відповідно до законодавства щодо проведення валютних операцій.
• 7. Інформаційно-аналітичний центр грошової та банківської системи.

Функції ЦБ: Регулююча — розроблення та проведення грошово-кредитної політики. Контрольна — здійснення контролю за функціонуванням кредитно-банківської системи, що обумовлено необхідністю підтримки стабільності. Обслуговуюча — організація платіжно-розрахункових відносин комерційних банків; кредитування банків та уряду; виконання ролі фінансового агента уряду. Управління державним боргом. Проведення аналітичних досліджень.Ведення статистичних баз даних. Виготовлення банкнот.