Поняття та види загальнообов'язкового державного соціального страхування

Згідно чинного законодавства України, а саме — «Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЗОДСС) являє собою систему прав, обов’язків та гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (роботодавцем), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Базовими характеристиками ЗОДСС, що відрізняють його від інших інститутів соціального захисту, є:

• Ш обов’язковість (за законом) для страхувальника — працівників і роботодавців — вносити страхові внески; особисте страхування, зазвичай, має добровільний характер, що не дозволяє йому бути настільки масовим по охопленню (за кількістю застрахованих);
• Ш публічний вид правовідносин суб'єктів соціального страхування, за допомогою якого досягається обов’язковість за законом участі в ньому суб'єктів і високий рівень гарантій захисту застрахованих, що дозволяє відмовитися від обтяжливої процедури оформлення індивідуальних договорів (і контролю їхнього виконання) між страхувальниками (роботодавцями і працівниками) і страховиками на користь застрахованих; особисте страхування має приватний характер цивільно-правових відносин;
• Ш обов’язкове (за законом) право для застрахованих на одержання страхових виплат при настанні страхових випадків (види виплат, послуг, їхні розміри визначені в законах), реалізацію і повноту виплат за якими можна домагатися в судовому порядку;
• Ш високий рівень надійності збереження фінансових засобів, що забезпечуються у виді фінансування «з коліс» і не дозволяє знецінитися коштам, а досягається за допомогою солідарності поколінь і застосування державного контролю за правильністю і цільовим характером виплати коштів;
• Ш досить «дешеве» для населення держави (порівняно з особистим страхуванням), що досягається масовим характером обов’язкової участі в ньому майже всіма працюючими і безприбутковими формами організації роботи; особисте страхування в основі своєї діяльності переслідує отримання прибутку і тим самим змушує його організаторів займатися переважно «вигідними» клієнтами;
• Ш самокеровані форми організації обов’язкового соціального страхування, коли майже всі питання по створенню і керуванню складними (організаційними, правовими, медико-соціальними, фінансовими) системами здійснюються найбільш зацікавленими суб'єктами (представниками роботодавців і працівників).

Залежно від страхового випадку є такі види ЗОДСС:

• 1) пенсійне страхування;
• 2) страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням;
• 3) медичне страхування;
• 4) страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;
• 5) страхування на випадок безробіття;
• 6) інші види страхування, передбачені законами України.

Об'єктом ЗОДСС є страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи (члена її сім'ї, іншої особи) виникає право на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Суб'єктами ЗОДСС є застраховані громадяни, а в окремих випадках — члени їхніх сімей та інші особи, страхувальники і страховики.

Страхувальниками при ЗОДСС є роботодавці та застраховані особи, якщо інше не передбачено законами України.

Страховиками при ЗОДСС є цільові страхові фонди з:

• * пенсійного страхування;
• * медичного страхування;
• * страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням;
• * страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
• * страхування на випадок безробіття.

Страхові фонди беруть на себе зобов’язання щодо збору страхових внесків та надання застрахованим особам матеріального забезпечення і соціальних послуг при настанні страхових випадків.

Застрахованою за ЗОДСС є фізична особа, на користь якої здійснюється загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Коло осіб, які можуть бути застрахованими за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, визначається Основами законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншими законами, прийнятими відповідно до них.

Загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню підлягають:

• 1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту):
  • а) на підприємствах, в організаціях, установах незалежно від їх форм власності та господарювання;
  • б) у фізичних осіб;
• 2) особи, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), громадяни суб'єкти підприємницької діяльності.

Громадяни України, які працюють за межами території України та не застраховані в системі соціального страхування країни, в якій вони перебувають, мають право на забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням в Україні за умови сплати страхових внесків, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.