Аналіз прибутку

ВСТУП.

Банківська система — одна із найважливіших й невід'ємних структур ринкової економіки. Розвиток банків, товарного виробництва й обороту історично йшов паралельно й тісно переплітався. При цьому банки, проводячи грошові розрахунки й кредитуючи господарство, виступаючи посередниками у перерозподілі капіталів, істотно підвищують загальну ефективність виробництва, сприяють зростанню продуктивності суспільної праці.

Фінансовий стан банку — це комплексне поняття, яку відображає систему показників, котрі характеризують наявність, розміщення й використання фінансових ресурсів.

У умовах ринкової економіки та жорсткої конкуренції виникла потреба швидко та своєчасно реагувати на зовнішні фактори, котрі впливають на результат діяльності комерційного банку.

На Україні тепер склались специфічні умови як в економічній сфері в цілому, то й в банківській системі зокрема. Саме тому зберегти добрий фінансовий стан банку й забезпечити його прибуткову діяльність є досить складно. Це вимагає особливих зусиль як із боці керівництва, то й із боці шкірного працівника зокрема.

Одна із основних цілей комерційних банків — це одержання прибутку, що є джерелом виплати дивідентів акціонерам (пайовикам), створення фондів банку, базою підвищення добробуту працівників банку й т.д. Прибуток банку представляє собою різницю між його валовим доходом й витратами.

Прибутковість та надійність — основні фактори, котрі впливають на свідомість клієнта при виборі банку.

Метою курсової роботи є дослідити та проаналізувати доходи, витрати та прибуток комерційного банку. Та в ході аналізу виявити, що можливо вплинуло на їхнього розмір та зміну. При аналізі структури доходів виявити стабільні доходи, котрі необхідно зберігати й нестабільні на котрі потрібно звернуту свою увагу.

При дослідженні цієї тими використано поряд з законодавчими актами Верховної Заради й уряду нормативні акти Національного Банку України, спеціальні банківські документи, а також періодику й спе-ціальну літературу, що стосується даної теми.

Курсова робота має об'єм 34 сторінки, із двома додатками. При її написанні було б використано 30 літературних джерел. У курсовій роботі представлено 8 діаграм (5 кругових, 3 стовпчикових), а також 3 таблиці.

Весь аналізу комерційного банку якщо проваджень на даних АКБ «Укрсоцбанк».

Теоретичні основи формування доходів, витрат та прибутку комерційного банку.

1.1 Формування доходів комерційного банку.

Джерелами доходів комерційного банку є різні види бізнесу. До елементів банківського бізнесу можна віднести: позичковий бізнес, дисконтбізнес, охоронний бізнес, гарантійну діяльність банку, бізнес із цінними паперами, бізнес, заснований на прийомі внесків й здійсненні операцій із доручення вкладників, на кореспондентських відносинах із іншими банками, на наданні нетрадиційних банківських послуг.

Позичковий бізнес включає два складених елементи — надання позичок клієнтам (юридичним й фізичним особам) й передача в тимчасове користування вільних ресурсів іншим комерційним банкам за процентну винагороду. Друга частина позичкового бізнесу може матір форму міжбанківського кредиту чи термінового депозиту в іншому банку. Умовою розвитку позичкового бізнесу у виді продаж вільних ресурсів є наявність ліній оперативного зв «язку між кредитними установами, поява надійних посередників, що спеціалізуються на перерозподілі ресурсів на банківському ринку, а також грамотне керування корсчетом. Доход від позичкового бізнесу виступає у формі відсотка.

Дисконт-бізнес заснован на операціях по покупці банком неоплачених векселів, чеків й вимог із визначеною знижкою — дисконтом. Різновидом бізнесу є факторинговые операції банку. Останні можуть бути двох видів: з правом регресу (із оборотом) й без права регресу (без обороту). У першому випадку банк має право стягнути непогашене платником вол «язання із одержувача засобів (постачальника). У іншому випадку такої можливості в банку немає й він тому ризикує понад, вимагаючи й более солідну винагороду. Винагорода банку за факторинговую операцію зменшує дохід постачальника від проданої продукції, представляє знижку із її вартості. Його розмір складається із двох елементів: І) відсотка за використання кредитних ресурсів банку за період від купівлі їм неоплаченої вимоги до надходження платежу й 2) комісійні винагороди за послугу, величина якого коливається в залежності від ризику, зв «язаного із виглядом факторингової операції. Ос-кільки комісія при факторинговых операціях сполучена із процентними платежами за вартість ресурсів, й розмір дисконту встановлюється у відсотку від вартості вимоги, дохід від факторинговых операцій звичайно відносять до процентних доходів банку.

Охоронний бізнес заснований на трастових (довірчих) й агентських послугах, яким відповідають й банківські операції. Цей бізнес дає банкові дохід у формі комісії за керування майном клієнта (нерухомістю, цінними паперами, засобами на рахунку) чи за виконання окремих конкретних операцій із доручення, зв «язаних із цим майном. Наприклад, на основі трастового договору банк бере у собі вол «язання по розміщенню коштів клієнта, вол «язуючи забезпечити останньому визначений рівень прибутку. При агентських послугах клієнт чітко обмовляє зміст операції по розміщенню його засобів. При трастових операціях ризик понад в зв «язку із тім, що дохід клієнта, обумовлений договором, може бути менше прибутку банку. Відповідно й комісія за трастові послуги вище, ніж по агентських операціях. Ця особливість визначає й структуру комісійної винагороди за трастові послуги. Воно включає звичайно фіксовану винагороду за керування майном й винагорода за результатами роботи, якщо дохід від трастової операції вище, ніж договірний дохід клієнта й фіксована винагорода банку.

Бізнес із цінними паперами складається із таких складених елементів, як випуск самим банком цінних паперів й реалізація їхні на ринку, операції на вторинному ринку із цінними паперами інших емітентів, послуги, зв «язані із приватизацією підприємств. Доход банку від цого виду комерції складається із курсової різниці при продажі своїх цінних паперів й паперів інших емітентів, комісії за послуги по приватизації (доведення до необходимых стандартів звітності приватизованого підприємства, оцінка його вартості, випуск й розміщення акцій, ведення реєстру).

Гарантійна діяльність банку дає дохід у прямій грошовій формі чи зв «язана із опосередкованою вигодою. За видачу в інших формах гарантій й порук своїм клієнтам для здійснення ними розрахунків й одержання кредиту, банк може одержувати комісійну винагороду в грошовій формі. Можлива й безкоштовна гарантійна діяльність, коли клієнт вигідний для банку із погляду підтримки іміджу, одержання вигідних послуг й т.д. /8/.

Бізнес, зв «язаний з залученням внесків й здійсненням операцій із доручення вкладників, дає можливість одержувати дохід у наступних формах:

· комісійна винагорода за: а) відкриття рахунка; б) ведення рахунка;

· фіксована комісія за період (у грошових одиницях);

· комісія із обороту (% від обороту); в) надання виписок про операції по рахунку: р) закриття рахунок; буд) здійснення операцій по видачі готівки чи розрахункового характеру.

Доходи банку можуть складатися із всіх чи частини перерахованих форм винагород.

Джерелом прибутку можуть бути кореспондентські відносини, коли банк одержує відсоток від кредитового сальдо на коррахунку в іншому банку чи банківському про «єднанні. Доход залежить від рівня процентної ставки, порядку нарахування проспівана, розміру й тривалості кредитового сальдо.

Доход від нетрадиційних послуг банку складається із прибутку від лізингових, інформаційних, консультаційних послуг, послуг по обміну валюти, навчанню клієнтів та інших. Доход від лізингових операцій включають лізингові платежі, процентні платежі й комісію за послуги.

Доходи неординарного (непередбаченого) характеру, зв «язані із разовими угодами по реалізації майна банку. Доход утворюється у випадку перевищення ринкової ціни над балансовою оцінкою. У огидного випадку операції зв «язані із витратою, що утворить прямий збиток банку. /4/.

Таким чином, усі види доходів комерційного банку за формою можна розділити втричі групи:

1) процентний дохід ;

2) дохід у формі комісій від послуг банку;

3) інші види (доходи від операцій на ринку у виді курсових різниць, різниці між балансовою й ринковою ціною проданого майна, переоцінка номіналу цінних паперів й інших активів, отримані штрафи, пені, неустойки.

Процентний дохід може сполучитися із комісією. Наприклад, при кредитних й факторингових операціях банк може одержувати одночасно процентні платежі й комісію. Комісії за різні послуги можуть поєднуватися. Наприклад, комісійні за організацію позики чи розміщення облігацій можуть включати плату за консультування. Остання якщо отримана банком лише до того випадку, якщо угода відбудеться.

Доходи від послуг у всіх перерахованих формах повинні відшкодовувати витрати банку, покривати ризики й створювати прибуток. Іншою загальною рисою всіх форм прибутку є їхній ціннісної характер. Ціна на банківському ринку, як й на будь-якому іншому, формується под впливом попиту та пропозиції. У тієї ж годину кожна із форм прибутку має свою специфіку.

Позичковий відсоток є своєрідною ціною вартості, що позичається в тимчасове користування. Класифікація видів позичкового відсотка ґрунтується на формах кредиту (комерційний відсоток, банківський, споживчий й т.д.), видах кредитних установ (обліковий відсоток Центрального банку, банківський, ломбардний), термінах позичок (по позичках короткостроковим чи ставки копійчаного ринку, по довгострокових позичках чи ставки по облігаційних позиках), видах позичок (відсоток по позичках в оборотні кошти по овердрафті, по обліку векселів, по цільових позичках й т.д.). вилах операцій (відсоток по позичках, по міжбанківських кредитах, депозитний), по способі нарахування (прості й складні відсотки, звичайні й точні й т.д.).

Незалежно від виду договірний позичковий відсоток формується на основі ціни кредитних ресурсів й маржі, необхідної для даного комерційного банку. При цьому ціна кредитних ресурсів винна враховуватися не ринкова (ціна залучення ресурсів), а реальна. Відхилення реальної ціни ресурсів від ринкової відбувається под впливом норми обов «язкових резервів, порядку віднесення процентної витрати банку на собівартість й діючу систему оподатковування. Достатня для банку процентна маржа винна покривати загальнобанківські витрати й створювати прибуток. Крім того, договірний повинний враховувати темпи інфляції й банківські ризики. /9/.

Комісія назва винагороди за банківські операції (послуги), що скидатися від латинського слова «comіssіo «(доручення). У основі визначення її розміру лежить собівартість послуги й необхідний прибуток. Алі в залежності від попиту та пропозиції на ринку даного виду банківських послуг комісія (тариф) може бути вище й нижче собівартості. Необхідний регулярний контроль за фактичною собівартістю послуг й відхиленням цієї собівартості від ринкової ціни. На цій основі вирішується запитання про заходь, але й зниженню собівартості послуг, по напрямі розвитку послуг й т.д.

По способі обліку усі доходи можна розділити на двох груп:

1) доходи, що враховуються на дохідних рахунках,.

2) доходи, котрі відносяться на рахунок «Прибутки та збитки звітного року » .

Джерела прибутку поділяються на стабільні й нестабільні. До відносно стабільних джерел прибутку відносять процентний дохід й безпроцентний дохід від банківських послуг, нестабільним — доходи від операцій із цінними паперами на вторинному ринку, від непередбачених (неординарних) операцій. У наших умовах багато банків можуть включати в групу нестабільних джерел доходи від валютних операцій. Бажаним напрямком розвитку банку є зростання доходів за рахунок стабільних джерел, відсутності значного впливу нестабільних джерел прибутку на зростання чистого прибутку. /1/.

1.2 Формування витрат комерційного банку.

Витрати комерційного банку можна класифікувати за формою й способом обліку .

За формою розрізняються процентні витрати, безпроцентні та інші витрати.

Процентні витрати складаються із відсотків, сплачених клієнтам по вклади до запитання й термінових депозитів, депозитах інших банків, за кредитні ресурси, куплені в інших банків, випущеним цінним паперам.

Безпроцентні витрати включають частина загальбанківських операційних витрат й усі витрати на зміст апарата керування .

Інші витрати зв «язані зі створенням резервів, котрі відносяться на собівартість банківських операцій, сплатою податків, збитками від спекулятивних операцій на ринку цінних паперів, валютному ринку, від продаж майна банку й т.д.

По способі обліку виділяють три групи витрат:

1) операційні й різні витрати банку;

2) витрати на зміст апарата керування;

3) штрафи, пені й неустойки, сплачені банком.

До операційних й різних витрат банку відноситься частина податків, що сплачуються банком, що сплачуються відсотки за притягнуті ресурси, амортизація основних фондів, знос МБП й нематеріальних активів, витрати по оренді, реклами, оплату послуг обчислювальних центрів, поштові й телеграфні витрати, Плата навчання, за бланки, магнітні носії інформації, пакувальні матеріали й деякі інші витрати некапітального характеру. як видно із цого переліку, операційні витрати поділяються на процентні, безпроцентні та інші.

До операційних витрат банку відноситься лише частина податків банку: податок на майно, податок на користувачів автомобільних доріг, податок з власників транспортних засобів, податок на придбання автотранспортних засобів, податок на грішну землю, податок на додану вартість, спеціальний податок у фонди фінансової підтримки найважливіших галузей народного господарства. Усе це — податки, котрі відносяться на собівартість банківських операцій. Податок на прибуток на відміну від перерахованих операцій сплачується із балансового прибутку банку, тобто є одним із напрямків її розподілу.

До другої групи — витрати на зміст апарата керування — відносилася зарплата, премія і інші виплати стимулюючого й характеру, що компенсує, перерахування у фонди соціального призначення, витрати по змісту будинків, устаткування й легкових автомобілів, на охорону, представницькі, командировочні й канцелярські витрати та ін. За характером ця група витрат відноситься до безпроцентних витрат.

Деякі витрати можуть відноситися на видаткові рахунки банку, тобто на собівартість його операцій, у межах Законодавчих норм. Це — витрати на відрядження, компенсації за службові поїздки на особистих автомобілях, представницькі витрати, витрати реклами, процентні витрати на оплату міжбанківського кредиту.

Виділяється також група витрат, що відноситься безпосередньо на рахунок «Прибутки та збитки звітного року »: збитки від розкрадань, прорахунки й нестачі по касових операціях, збитки від прийняття неплатоспроможних й фальшивих грошових знаків й монети. Усі ці витрати по змісту представляють прямі збитки банку. /8/.

1.3 Процентна маржа.

Процентна маржа — різниця між процентним доходом й витратами комерційного банку, між відсотками отриманими й сплаченими. Вона є основним джерелом прибутку банку й покликана покривати податки, збитки від спекулятивних операцій й так називане «тягар «- перевищення безпроцентного прибутку над безпроцентними витратами, тобто частина загальнобанківських витрат, банківські ризики. /26/.

Розмір маржі може характеризуватися абсолютною величиною в карбованцях, а також поруч фінансових коефіцієнтів.

Абсолютна величина маржі може розраховуватися як ризниця між загальною величиною відсоткового прибутку й витрати банку, а також між процентним доходом по окремих видах активних операцій й процентних витрат, зв «язаним із ресурсами, що використані для цих операцій. Наприклад, між процентними платежами по позичках й процентній витраті по кредитних ресурсах.

Динаміка абсолютної величини процентної маржі визначається декількома факторами:

· обсягом кредитних вкладень й інших активних операцій, що приносять процентний дохід ;

· процентною ставкою по активних операціях банку;

· процентною ставкою по пасивних операціях банку;

· різницею між процентними ставками по активних й пасивних операціях (СПРЕД);

· часток безпроцентних позичок у кредитному портфелі банку;

· часток ризикових активних операцій, що приносять процентний дохід ;

· співвідношенням між власним капіталом й притягнутими ресурсами;

· структурою притягнутих ресурсів;

· способом нарахування й стягнення відсотка;

· системою формування і обліку доходів й витрат;

· темпами інфляції.

Маються значні розходження між вітчизняними й закордонними стандартами обліку процентних доходів й витрат банку, що впливають на розмір процентної маржі.

Процентні доходи й витрати по нашій системі обліку відбивають у звітності по моменті надходження їхній па рахунок чи списання із рахунка банку. За закордонними стандартами в звітності повинні відбивати доходи й витрати, що відносяться винятково до звітного періоду незалежно від години відображення операцій.

Доходи й витрати, що відносяться до даного звітного періоду, але й не отримані чи не виплачені до кінця звітного періоду, називаються нарощеними. Розмір нарощених відсотків визначається в такий спосіб:

Процентна ставка * Період нарощування річна. * Залишок позичкової (1).

360 заборгованості чи депозиту.

Різниця між процентною маржею при українській й закордонній системі обліку складі: (відсотки нараховані і отримані банком, що відносяться до попереднього періоду, мінус відсотки, фактично сплачені банком, що відносяться до попереднього періоду) — (відсотки нарощені й належний банк за звітний період мінус відсотки нарощені й підлягаюча сплата банком) + (відсотки нараховані, але й не сплачені клієнтами в звітному періоді через відсутність засобів).

Нарощені відсотки не можуть розглядатися як реальний дохід чи витрата банку. Це лише декларація про дохід чи вол «язання по сплаті засобів на користь іншої особини. Тому ріст процентної маржі за рахунок нарощених відсотків не може розглядатися як позитивне явище. Потрібно ретельний критичний аналіз форм організації кредитних відносин, що приводять до значного розміру нарощених відсотків. У закордонній практиці при простроченій более 90 днів заборгованості по процентних платежах нарощування відсотків припиняється. У нашій практиці на розмір нарощених відсотків впливає прострочена заборгованість, пролонгація боргу банкові (основного й відсоткового платежів), стягнення відсотків наприкінці терміну користування позичкою. /6/.

Коефіцієнти процентної маржі можуть показувати її фактичний й достатній рівень у даного банку. Коефіцієнт фактичної процентної маржі характеризує відносну фактичну величину відсоткового джерела прибутку банку. Він розраховується в такий спосіб:

1 варіант.

Відсотки, отримані в періоді (факт);

Кфакт. процентної маржі = - Відсотки, сплачені за період (факт) (2).

Сер. залишок у періоді активів, що приносять доход.

Активи, що приносять дохід , — усі види кредитів юридичним й фізичним особам, банкам, вкладення засобів у цінні папери, у факторингові й лізингові операції, в інші підприємства.

2 варіант.

Відсотки, отримані по позичках ;

Кфакт. процентної маржі = - Відсотки, сплачені за кредитні ресурси (3) позічкових операціях Середній залишок позичкової заборгованості в періоді.

Аналогічно розраховується коефіцієнт процентної маржі по кредитних операціях на міжбанківському ринку (валютному й карбованцевому), ринку цінних паперів. Привидів варіант 3 розрахунки припускає вибір принципу розподілу ресурсів між активними операціями банку. У великих й середніх банків це можуть бути: 1) принцип загального «казана «ресурсів й 2) принцип, заснований на реструктуризації балансу із урахуванням ліквідності активів й необхідності пасивів. /29/.

Інші доходи — це комісійний дохід від послуг банку некредитного характеру, тобто Плата розрахунково-касове обслуговування, інкасацію, інформаційні й консультаційні послуги банку, за інші послуги, відшкодування клієнтам поштових, телеграфних й інших витрат банку, відсоток й комісія, доодержані за минулі періоди, штрафи, пені, неустойки.

Достатня маржа може розраховуватися на основі фактичних даних за минулі періоди й прогнозні величини на планований період.

До останнього години достатня маржа великі й середніх банків незначно перевищувала нульову оцінку. Це означало, що багато кредитних установ могли беззбитково функціонувати при дуже низькому процентному доході, не особливо турбуватися про зворотний рух позичок, якості кредитного портфеля. Така ситуація порозумівалася поганою матеріально-технічною базою, низькими витратами на охорону банку, навчання персоналу, високими валютними доходами інфляційного характеру, низькою якістю обслуговування клієнтів. Розвиток ринкових відносин, боротьба за клієнта, криміногенна ситуація, уведення валютного коридору змінили розмір необхідної процентної маржі.

Порівняння достатньої маржі, розрахованої на основі звітних даних, й фактично отриманої маржі за цей період у цілому по банківських операціях чи окремих їхніх видах дозволяє оцінити керування доходом й виявити тенденції, що характеризують фінансову стійкість банку. Тенденція падіння фактичної маржі, скорочення різниці між нею й маржею достатньої є тривожним сигналом («критичним «фактором).

Розрахунок прогнозної достатньої маржі необхідний, насамперед, для формування договірної процентної ставки майбутній період. Мінімально необхідний банкові відсоток по активних операціях складається із реальної вартості ресурсів, маржі достатньої й виправлення на очікувані темпи інфляції.

Порівняння коефіцієнта фактичної маржі по окремих активних операціях (позичковим, на ринку міжбанківських кредитів (МБК) й цінних паперів) дозволяє оцінити рентабельність напрямків роботи комерційного банку. /8/.

1.4 Формування й використання прибутку комерційного банку.

Одна із основних цілей комерційних банків — це одержання прибутку, що є джерелом виплати дивідентів акціонерам (пайовикам), створення фондів банку, базою підвищення добробуту працівників банку й т.д. Прибуток банку представляє різниця між його валовим доходом й витратами.

Відповідно до діючої методики комерційні банки визначають прибуток чи збитки від своєї діяльності щокварталу, в останній операційний день кварталу. Протягом кварталу доходи й витрати враховуються наростаючим підсумком. Розподіл прибутку банку здійснюється за підсумками діяльності за рік відповідно до рішення загальних зборів акціонерів (пайовиків) банку. Протягом року прибуток, як правило, розподіляється у виді авансу на основі встановлених зборами акціонерів (пайовиків) пропорцій. /23/.

У залежності від податкового законодавства банки сплачують податки в державний й місцеві бюджети із прибутку чи із прибутку. Природно, застосовувана методика стягування податків впливає як на розмір, то й на порядок розподілу прибутку.

Після сплати податків й штрафів, що накладаються податковою інспекцією, Національним банком України і інших органів із, прибутку банку виробляються відрахування в його резервний фонд у розмірі не нижче 5% прибутку, що залишається в розпорядженні банку. Потім виробляються відрахування у фонди економічного стимулювання банку, на благодійні й спонсорські заходь, на виплату винагороди (тантьем) керівництву банку. З суми, що залишилася, виплачуються дивіденди акціонерам (пайовикам). Якщо й после цого залишається нерозподілений прибуток, він може бути спрямована на індексацію акцій (паїв) чи ж на приріст статутного фонду банку.

Збитки банку за підсумками діяльності за рік покриваються за рахунок його резервного фонду, а при його недостатності - за рахунок зменшення статутного фонду. У такому випадку відрахування у фонди банку не виробляються, а фактично зроблені за фати за рахунок авансових відрахуванні від прибутку являють собою іммобілізацію власних засобів банку й підлягають відшкодуванню за рахунок прибутку банку в наступному році. При збитковій діяльності банку акціонерами (пайовиками) чи Національним банком України вирішується запитання про доцільність його подальшого функціонування — збереженні, реорганізації чи ліквідації.

Формування прибутку комерційного банку визначається специфікою цого комерційного підприємства, навкруги операцій, а також діючою системою обліку .

За закордонними стандартами обліку й звітності кінцевим фінансовим результатом діяльності банку є чистий прибуток. Вона являє собою залишок прибутку после покриття всіх загальнобанківських витрат, сплати податків, відрахувань у фонди. Відмінності чистого прибутку від балансової зв «язані також із іншою методикою відображення в доході й витраті банку процентних платежів (див. поняття нарощених відсотків у пункті 1.3).

У формі звіту про прибуток за світовими стандартами доходи та витрати, що формують прибуток, групуються не було за змістом, але й й за принципом стабільності. Виділяються блок процентної маржі, блок безпроцентних доходів й витрат, блоки нестабільних джерел прибутку. Така форма звітності про прибуток дозволяє бачити динаміку кінцевого фінансового результату, виявити основний чинник приросту чи падіння прибутку, оцінити джерела збільшення чистого прибутку із якісної сторони. Позитивні висновки можна зробити у випадку приросту чистого прибутку за рахунок стабільних джерел. У огидного випадку рейтинг банку не збільшується, Незважаючи на кількісний ріст кінцевого фінансового результату.

Відповідно до світових стандартів розроблена й форма звіту про прибутки й збитки (Додаток А).

Прибуток є найважливішим показником оцінки діяльності комерційних банків. Вона використовується аналітиками для визначення рейтингів банків на основі їхніх балансів. Нині ані в нас, ані за рубежем поки немає загальноприйнятої методики вирахування рейтингів комерційних банків. Тому рейтинги, розраховані по різних методиках, можуть істотно розрізнятися, а отже, різними будуть оцінки діяльності банків.

Ос-кільки кожна методика має свої позитивні й негативні сторони, необхідно відібрати із них такі, які найбільше повно характеризують діяльність банків. Дня цого насамперед варто установити загальну для всіх банків форму балансу, котрі публікуються в ЗМІ. Правильно визначені рейтинги банків дозволяти клієнтам зверни тих із них, у котрі можна якщо без ризику поміщати й вкладати свої капітали. /23/.

2. Характеристика АКБ «УКРСОЦБАНК».

2.1. Аналіз структури активів та пасивів.

Аналіз структури активів та пасивів АКБ «УКРСОЦБАНК «за данними балансу на 01.12 000;01.01.2001рр. (Додаток Б) свідчить, що за рахунок проведення цілеспрямованої й более виваженої кредитно-ресурсної політики Банку структура балансу суттєво поліпшилась.

[pic].

Рис. 2.1.1 Структура активів АКБ «УКРСОЦБАНК» за 2000;2001рр.

Активи Банку за станом на 01.01.2001 р. склали 1705,9 млн. грн., чи в порівнянні із початком року зросли майже на 40%.

Зокрема, в активі балансу кошти на коррахунку в НБУ склали 111,5 млн. грн. та збільшились порівняно із початком року на 17,3 млн. грн., чи в 1,2 рази, a гривневий еквівалент коштів на коррахунках в інших (закордонних] банках зріс майже на чотири рази, розмір готівкових коштів збільшився на 12,3 млн. грн., чи 23,8%, це дозволило Банку забезпечити безперебійне проведення внутрішньодержавних й міжнародних розрахунків та готівково-касове обслуговування клієнтів. Кошти, розміщені у короткострокові депозити (в тому числі овернайт) й кредити у трилітрові банки, за станом на 1 января 2001 року, в порівнянні із початком року збільшились в 1,5 рази й становили 137,1 млн. грн. Кредитні вкладення Банку (без міжбанківських кредитів) за станом на 01.01.2001 року склали 1017,1 млн. грн., чи 59,6% сукупних активів Банку. Заборгованість по кредити із урахуванням вексельних операцій зросла на 265,9 млн. грн., чи в 1,4 рази. Обсяг цінних паперів в портфелі Банку на продажів та інвестиції на 1 января 2001 року складав 62,1 млн. грн. та у порівнянні з станом на 1 января 2000 виріс на 10,0 млн. грн., чи 19,2%.

[pic].

Рис. 2.1.2 Структура пасивів АКБ «УКРСОЦБАНК» за 2000;2001рр.

Позитивні зрушення відбулися у структурі пасивів — вол «язань й капіталу Банку. Пасиви Банку зросли у порівнянні із початком року на 37,6% й склали 1705,9 млн. грн., в основному за рахунок приросту коштів клієнтів. Кошти на кореспондентських рахунках банків протягом року збільшилися на 1,5 млн. грн. та складали 1,7 млн. грн. станом на 01.01.2001 року. Одночасно депозити та кредити банків зросли на 238,5% та складали 100,5 млн. грн., що є забезпеченням под міжбанківські кредити іншим банкам та свідчить про зростання активності на грошовому ринку, приріст коштів до запитання клієнтів (без бюджетних) склав 60,9% та дорівнював станом на 1 января 2001 року 756,1 млн. грн., одночасно із цим строкові депозити клієнтів Банку [без бюджетних] склали 292,5 млн. грн.

Протягом 2000 року АКБ «УКРСОЦБАНК «вживав додаткові заходь по залученню на обслуговування ресурсоємких клієнтів та мобілізації коштів населення. Проявом цого стало розширення продуктового ряду, створення пільгових умів та переваг в обслуговуванні клієнтів, що призвело до підвищення їхнього довіри до Банку, задоволенні позитивними зрушеннями та впевненості у перспективності відносин. Станом на 1 января 2001 року, в порівнянні із початком звітного року, залишки коштів на рахунках підприємств й організацій зросли на 47% й склали 806,6 млн. грн., їхні питома ваги у загальній структурі ресурсів зросла до 47,3%. Зростає до Банку довіра громадян України, про що свідчить збільшення коштів фізичних осіб за звітний рік на 28,3%, загальна їхні сума склала 242 млн.грн.-14,2% у загальній сумі пасивів, із них 88,3% - строкові вклади.

2.2 Характеристика операцій, котрі здійснює АКБ «УКРСОЦБАНК».

Кредитні операції.

Кредитна політика АКБ «УКРСОЦБАНК «у 2000 році був спрямована на формування якісного та збалансованого «кредитного портфеля «шляхом забезпечення оптимального співвідношення рівня ризику та дохідності від проведення всіх типів кредитних операцій. Доступність, ефективність та надійність дозволили суттєво збільшити обсяг кредитного портфеля й підвищити його якість.

Головними принципами кредитної політики у 2000 році були:

• вкладення коштів у високоякісні активи із метою захисту інтересів вкладників та акціонерів Банку;

• надання кредитів на умовах забезпеченості, платності, терміновості, Повернення та цільового використання;

• здійснення диверсифікації ризиків шляхом додержання прийнятного рівня концентрації кредитних вкладень однієї позичальника, на різні галузі економіки, реґіони, типи кредитних операцій тощо;

• проведення всіх кредитних операцій у відповідності із вимогами діючого законодавства України, нормативних актів Національного банку та внутрішніх положень АКБ «УКРСОЦБАНК » .

За цей рік Банком проведена значна робота по розробці та впровадженню в дію ряду окремих кредитних продуктів, спрямованих на найбільш привабливі для потенційних позичальників типи кредитування. Особлива увага при цьому приділялася розвитку кредитування фізичних осіб, яку одну годину є вельми актуальним та перспективним із точки зору потенційного обсягу кредитних вкладень та прибутку від них же в поєднанні із їхнього високою якістю.

За цей період Банк надіславши на економіку держави понад 3,1 млрд. грн. кредитних коштів, котрі сприяли зміцненню економічного потенціалу країни, збереженню й збільшенню робочих місць та задоволенню соціальних потреб населення. Кредитні вкладення склали 59,6% у загальній сумі операцій Банку й дали змогу отримати у 2000;му році доходи в сумі 201,4 млн. грн., чи майже 45,5% загальної суми доходів Банку.

[pic].

Рис. 2.2.1 Обсяг кредитних вкладень АКБ «УКРСОЦБАНК» за 2000;2001рр.

Кредитний портфель Банку майже на 87% сформовано за рахунок короткострокових позик. Практично усі кредити забезпечені гарантіями Повернення — переважно заставою майна, майнових прав та договорами поруки.

3 метою запобігання ризиків можливих втрат від кредитних операцій та своєчасного й повного виконання вол «язань перед вкладниками, Банк, за рахунок доходів, формує необхідний рівень резервів на їхнього відшкодування.

Вексельні операції.

У результаті розвитку у 2000;му році вексельних операцій в системі АКБ «УКРСОЦБАНК «було б досягнуто позитивних результатів. Обсяги вексельних операцій (за номінальною вартістю векселів) у 2000 році склали 619 294,5 тис. грн. Всього по системі АКБ «УКРСОЦБАНК «було б отримано прибутку від проведення вексельних операцій у сумі 8 613,9 тис. грн., що на 27,6% вище ніж за період 1999 року.

У структурі обсягів проведених у 2000 році вексельних операцій найбільша частка припадала на такі операції:

доміциляція векселів — 47,8%.

врахування векселів — 40,8%.

У структурі доходів, отриманих від проведення вексельних операцій, превалюють доходи від врахування векселів — 85,7% від всіх отриманих доходів за вексельними операціями.

[pic].

Рис. 2.2.2 Показники та питома ваги вексельних операцій у 2000р.

Депозитні операції.

Депозитні кошти юридичних осіб є одним з основних й найбільш стабільних джерел формування ресурсної бази АКБ «УКРСОЦБАНК ». Для їхні залучення в умовах досить високої конкуренції на українському ринку банківських послуг, Банк протягом звітного року застосував єдину систему тарифних ставок й пільг, здійснював активний пошук нових ефективних інструментів й методів стимулювання депозитних вкладень. Проведення політики, орієнтованої на клієнта, безумовне виконання взятих у собі вол «язань дозволило Банку збільшити порівняно із 2000 фатальністю обсяги залучених коштів від юридичних осіб майже на 47,4%.

На 1 января 2001 року загальна сума розміщених в АКБ «УКРСОЦБАНК «коштів підприємств й організацій різних форм власності становила 806,6 млн. грн. Їх питома ваги у загальній сумі депозитів юридичних й фізичних осіб — 64,3%.

Приватні клієнти.

Згідно із опублікованими рейтинговими оцінками станом на 1 января 2001 року Банк увійшов у шістку українських банків за обсягами вкладів громадян в національній та іноземній валюті. Банк також є одним з лідерів по загальній чисельності клієнтів — фізичних осіб, кількості банківських продуктів, що їм пропонуються та обсягів іх продаж. У 2000 році кількість рахунків приватних клієнтів збільшилась на 14% й становить майже 1 93 тис. Саме у 2000 році було б впроваджено єдину систему роботи із фізичними особами — вкладниками із застосуванням типових договорів та єдиних тарифів по всій мережі АКБ «УКРСОЦБАНК ». У липні 2000 року було б впроваджено систему грошових переказів «СОФТ », котра дозволяє переказати кошти будь-якій особі, без відкриття банківського рахунку, по всій територї України, протягом 10- 15 хвилин. Враховуючи попит клієнтів на послуги із термінового переказування грошових коштів, Банк продовжував розвивати мережу пунктів світової системи Western Union.

Кількість трансакцій у 1999р. склала 71 696, а 2000р. — 120 289. Темпи зростанню кількості трансакцій по виплатах й відправленню грошових переказів за 2000р. мають позитивну динаміку, й за минулий рік приріст кількості трансакцій склав 48 593 (68%).

Операції із пластиковими картками.

У 2000 році банк активно працював над тим, щоб запропонувати своїм клієнтам понад нових послуг на вигідних їм умовах. Була розпочата робота по реалізації програми розвитку операцій із картками міжнародних платіжних систем VISA International та Europay International.

Плани розвитку Банку у цьому напрямі досить амбіційні, але й для цого є усі підстави. У 2000 році АКБ «УКРСОЦБАНК «вийшов на п «яте місце за обсягами видачі готівки. Це як перша умова, а інша — це наша розгалужена філіальна мережа. Банк планує емітувати декілька десятків тисяч карток VISA, більшу частину із які будуть складати VISA.

Electron. Це є основною базою для реалізації зарплатних проектів.

Саме 2000 рік ставши стартовим для розвитку карткового бізнесу в АКБ «УКРСОЦБАНК ». Ми все підготували, щоб у 2001 році встановити, щонайменше, 30 банкоматів та 500 POS — терміналів.

Вкладні операції.

Безумовне виконання своїх вол «язань перед вкладниками-приватними особами дозволило Банку істотно збільшити обсяги залучених коштів. Висока конкурентність на цьому сегменті ринку банківських послуг сприяла розширенню асортименту депозитних продуктів для фізичних осіб. Протягом звітного року було б впроваджено 14 нових видів вкладів в національній та іноземній валютах, котрі надають клієнтам можливості вибору найбільш оптимальних й привабливих умів заощадження та примноження власних коштів. На кінець звітного періоду загальні обсяги вол «язань Банку за залученими коштами населення склали 242 млн. грн., тобто зросли за рік на 28,3%. При цьому кошти на рахунках до запитання зросли на 84,5%, кошти на строкових рахунках приватних клієнтів зросли на 23,4%.

Розмір середнього внеску приватних клієнтів зріс за звітний рік на 20,7% .

За рік вкладення приватних клієнтів у депозити до запитання в національній валюті зросли на 227%, в іноземній — на 1 50%, строкові депозити в національній та іноземній валюті збільшилися на 123%. Це свідчить, що Банк й надалі підтримує свій імідж фінансово стійкого та надійного Банку серед своїх приватних вкладників.

Розвиток інформаційних систем.

Завдяки вкладанню великих коштів у розвиток Банку, впровадженню передових програмних продуктів й технічних заходів наші клієнти мають можливість у будь-якому місці отримати повний спектр банківських послуг.

Головне заподіяння банківських технологій забезпечити клієнту максимальну оперативність та зручність. Так було в рамках єдиної стратегії розвитку АКБ «УКРСОЦБАНК », одним із ключових моментів визначена програма довгострокового інформаційного переоснащення Банку.

У 2000 році розпочато роботу по уніфікації апаратного та програмного забезпечення. Банк уклавши угоду із фірмою IBM про поставки комп «ютерної техніки (що займає одному місце серед контрактів фірми IBM і його контрагентами.) Протягом року запущена у промислову експлуатацію Внутрішня Платіжна Система. Цей інструмент дозволяє прискорити проходження безготівкових розрахунків всередині Банку, одночасно забезпечуючи процедуру безпеки. У 2000 році було б також здійснено перехід на систему банківського обслуговування населення «СБОН+ », підключено до системи «Клієнт-Банк «Центрального апарату — 98 клієнтів, по філіям — более ЗООО клієнтів, розроблено програмне забезпечення задачі «Операції банку із векселями » .

У Запорізькій обласній філії працює пілотний проект АБС «ПрофіксБанк ». Проведення даної роботи дозволити скоротити внутрішні недоліки Банку при обслуговуванні клієнтів. Це, перш на, винне позитивно відобразитись на тарифній політиці Банку. Для поліпшення матеріальнотехнічної бази у 2000 році придбано 146 серверів та 3000 робочих станцій фірми IBM. Проводяться роботи по модернізації локальної та телефонної мережі Центрального апарату та філій Банку.

У 2000 році Банк будував лише фундамент інформаційної системи. Алі результати проведеною роботи доводять, що, взявши курс — на освоєння та впровадження самих сучасних банківських технологій, АКБ «УКРСОЦБАНК «за технічними можливостями та рівнем послуг впевнено йде до рівня світової банківської системи.

2.3. Діяльність АКБ «УКРСОЦБАНК «на ринку цінних паперів.

АКБ «УКРСОЦБАНК «є на сьогоднішній день одним з провідних в Україні незалежних реєстраторів цінних паперів. Мережа підрозділів Банку, котрі здійснюють ведення реєстрів власників цінних паперів, включає головний офіс та 17 філій Банку. Послуги незалежного реєстратора надаються 311 емітентам. Загальна кількість зареєстрованих Банком акціонерів — власників іменних цінних паперів перевищує 130 тисяч.

Зберігач цінних паперів АКБ «УКРСОЦБАНК «на сьогоднішній день обслуговує понад 19 тисяч рахунків клієнтів у цінних паперах. На даних рахунках обліковуються цінні папери 21 емітента. У 2000 році АКБ «УКРСОЦБАНК «розпочав операції із випуску фінансових векселів банку. Станом на 01.01.2001 року випущено векселів на загальну суму 6801,6 тис. грн. Протягом поточного року Банком здійснювалися заходь по випуску ощадних сертифікатів АКБ «УКРСОЦБАНК «на перед «явника, номінованих як у національній, то й в іноземній валюті. Зазначені операції будуть здійснюватися всіма установами банку із початку 2001 року.

Банк, маючи ліцензію Державної комісії із цінних паперів й фондового ринку на право здійснення діяльності торговця цінними паперами, активно приймає доля в здійсненні угод із цінними паперами за рахунок та за дорученням клієнтів. То в 2000 році було б укладено та виконано понад 4 000 комісійних угод із цінними паперами на загальну суму более як 20 млн. гривень.

2.4. Міжнародна діяльність АКБ «УКРСОЦБАНК «.

АКБ «УКРСОЦБАНК «вважає співробітництво зі своїми іноземними партнерами однією із умів успішного розвитку. Маючи велику кількість клієнтів — експортерів та імпортерів, Банк намагається всіляко сприяти їхній зовнішньоторговій діяльності, здійснюючи пре-експортне та посадуекспортне фінансування, надаючи послуги із проведення розрахунків й пошуку іноземних партнерів, допомогу й консультації щодо укладання зовнішньоторгових контрактів та оформлення відповідних документів. Кваліфіковані спеціалісти відділення документарних операцій допомагають клієнтам структурувати трансакції з використанням акредитивів, інкасо, банківських гарантій таким чином, щоб забезпечити їм найбільшу захищеність та сприятливі фінансові умови. Кількість акредитивів та інкасо, оброблених банком у другій половині 2000 p., зросла порівняно з першою половиною року на 35%. Виходячи з потреб своїх клієнтів, Банк зацікавлений у розвитку співробітництва у сфері фінансування торгівлі з банками-кореспондентами, із якими уже налагоджені добрі стосунки, а й у пошуку нових іноземних партнерів. Беручи до уваги стабільні фінансові показники Банку, а також оптимістичні показники розвитку економіки у 2000 — на початку 2001 pp., він розраховує на встановлення кредитних ліній із боці іноземних банків та інших фінансових інститутів, a також міжнародних організацій. Банком уже розпочато роботу по приєднанню до програми Європейського банку реконструкції й розвитку кредитування малого та середнього бізнесу, на черзінова програма ЄБРР сприяння торгівлі для банків у Центральній й Східній Європі та СНР, програми Світового банку, Німецько-українського фонду та іноземних державних та приватних фінансових інститутів. Ще одним перспективним напрямком міжнародної діяльності є співробітництво з іноземними банками та інвестиційними компаніями у галузі проектного фінансування. Банком ведеться активна робота на пошук та аналіз перспективних проектів українських компаній, що бажають залучити фінансування чи знайти інвестора, із метою залучення іноземних фінансових установ до участі у цих проектах.

3. Аналіз доходів, витрат та прибутку АКБ «Укрсоцбанк».

3.1. Структурний аналіз доходів комерційного банку.

як основні способи оцінки доходів й витрат комерційного банку виділяються структурний аналіз, аналіз динаміки доходів й витрат, включаючи окремі їхні види, розрахунок фінансових коефіцієнтів, що характеризують відносний рівень доходів й витрат. Сукупність прийомів дозволяє дати кількісну й якісну оцінку доходів й витрат банку.

Метою структурного аналізу доходів банку є виявлення основних їхніх видів для оцінки стабільності джерел прибутку й збереження їхні у майбутньому. Аналіз проводитися на основі фактичних даних за минулі рокта. У закордонній практиці береться період тривалістю як мінімум три роки.

За даними Звіту про прибутки та збитки АКБ «Укрсоцбанк» на 01.01.2000. Спочатку розглянемо структуру доходів комерційного банку, у вигляді діаграми (рис 3.1.1.).

[pic] Рис. 3.1.1. Структура доходів АКБ «Укрсоцбанк» на 01.01.2000р.

Для оцінки стабільності доходи поділяються на дві групи. До першої групи відносяться операційні доходи — процентний дохід й безпроцентний дохід у виді комісій за банківські послуги, що по природі є стабільними. У нашому випадку смердоті займають найбільшу частку в структурі доходів банку: 45,38% - чистий процентний дохід та 26,69% - комісійний дохід.

До другої групи відносяться доходи від операцій на ринку, тобто доходи спекулятивного характеру, а також доходи від переоцінки активів й неординарні, що носять разовий характер, є нестабільними. За цей період їхнього питома ваги склала: дивідендний дохід 0,0004%; чистий торговельний дохід 22,84%; прибуток/ збиток від інвестиційних цінних паперів 0,35%; інший операційний дохід 1,74%.

Ми бачимо, що їхнього ваги не значна, крім торгівельного прибутку. Небажано, щоб ця друга група надходжень засобів визначала розмір й темпи зростанню загального прибутку банку, бо смердоті не стабільні.

Тепер розглянемо структуру активів банку на 01.01.2001р. (рис 3.1.2).

[pic]Рис. 3.1.2. Структура доходів АКБ «Укрсоцбанк» на 01.01.2001р.

Тепер розрахуємо динаміку зміни доходів по періодам, що дасть нам змогу оцінити структуру доходів та тенденцію її зміни. Данні наведенні в Таблиці 3.1.

Таблиця 3.1.

Динаміка структури доходів за 01.01.2000 — 01.01.2001 (%).

|Показники |01.01.2000|01.01.2001|Динаміка | |1. Чистий процентний дохід |45,38 |55,3 |9,92 | |2. Чистий комісійний дохід |29,69 |37,98 |8,29 | |3. Дивідентний дохід |0,0004 |0 |-0,0004 | |4. Чистий торговельний дохід |22,84 |5,3 |-17,54 | |5. Прибуток/ збиток від інвестиційних|0,35 |0,08 |-0,27 | |цінних паперів | | | | |6. Прибуток від довгострокових |0 |0,0004 |0,0004 | |вкладень в асоційовані компаніі і | | | | |дочірні уcтанови та інших інвестицій | | | | |7. Інший операційний дохід |1,74 |1,34 |-0,40 |.

З таблиці 3.1 ми можемо простежити позитивне збільшення чистого відсоткового та комісійного доходів, відповідно на 9,92% та 8,29%, й зменшення нестабільних доходів.

Ми виявили що стабільні доходи займають значну ваги в структурі доходів комерційного банку та продовжується тенденція їхні зростанню. Тепер необхідно намагатися зберегти їхні подальший зріст, за рахунок введення нових послуг клієнтам та подальшого розгалуження філіальної мережі банку.

3.2. Структурний аналіз витрат комерційного банку.

Структурний аналіз витрат банку виробляється для виявлення основних видів витрат, темпів й факторів їхнього росту.

На основі загальних з висновками структурного аналізу виробляється более заглиблене дослідження основних видів доходів й витрат банку.

Наприклад, при аналізі відсоткового прибутку вивчається його структура в розрізі джерел (внутрішні кредити, міжбанківські кредити, цінні папери, лізингові та інші операції), вплив на його розмір обсягу виданих позичок й процентних ставок, відносний рівень відсоткового прибутку по окремих видах операцій, динаміка процентної маржі. Тенденція падіння процентної маржі є одним із показників того, що банк вступивши на шлях банкрутства.

Аналіз непроцентного прибутку включає такі елементи, як вивчення його структури в розрізі окремих видів некредитних послуг, імовірності збереження й зміцнення позицій банку на ринку цих послуг, співвідношення собівартості й ціни послуг, причин зміни величини елементів непроцентного прибутку. /8/.

Особлива увага при детальному аналізі витрат приділяється співвідношенню процентних й непроцентних витрат до частки витрат, зв «язаних із витратами по забезпеченню функціонування банку, включаючи адміністративногосподарські витрати, витрати, зв «язані із покриттям ризиків, причинами зміни величини окремих видів витрат.

З початку розглянемо питому ваги всіх витрат у загальній структурі витрат на 01.01.2000р. (Рис 3.2.1.) та на 01.01.2001р. (Рис 3.2.2.). Розрахуємо динаміку та отримані данні зведемо в таблицю 3.2.

[pic].

Рис. 3.2.1. Структура витрат АКБ «Укрсоцбанк» на 01.01.2000р.

[pic].

Рис. 3.2.2. Структура витрат АКБ «Укрсоцбанк» на 01.01.2001р.

Таблиця 3.2.

Динаміка структури витрат за 2000;2001рр. (%).

|Показники |01.01.00|01.01.01|Динаміка | |1. Процентні витрати |34 |27 |-7 | |2. Комісійні витрати |2 |2 |0 | |3. Загальноадміністративні витрати |23 |21 |-2 | |4. Витрати на персонал |22 |24 |2 | |5. Витрати на безадійні та сумнівні |19 |26 |7 | |борги | | | | |разом |100 |100 |0 |.

З даної таблиці ми бачимо, що в структурі витрат переважають процентні витрати, котрі є стабільними, але й 2001;го році порівняно із 2000 смердоті зменшились на майже 7%. Алі збільшились на майже 7% витрати на безнадійні та сумнівні борги, що свідчить про неповернення кредитів чи їхнього прострочення. Потрібно поліпшити контролю над видачею кредитів. Комісійні витрати не змінились в загалі, у тому годину як загально адміністративні витрати в структурі зменшились на 2%, а витрати на персонал збільшились на 2%.

Необхідне подалі зменшення загально адміністративних витрат та зменшення витрат на персонал, що якщо сприяти збільшенню прибутку та загального поліпшення стану комерційного банку.

3.3 Аналіз динаміки доходів та витрат АКБ «Укрсоцбанк.

За даними звіту про прибутки та збитки, розрахуємо динаміку зміни доходів та витрат АКБ «Укрсоцбанк» за 2000;2001рр. Данні зведені в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3.

Динаміка доходів та витрат (тис.грн).

|Показники |Період |Динаміка |Динаміка у | | | | |відсотках | |- |01.01.|01.01.|- |- | | |00 |01 | | | |1.1 Процентний дохід |237 342|256 |18 865 |7,95 | | | |207 | | | |1.2 Процентні витрати |116 724|104 |-12 374 |-10,60 | | | |350 | | | |1. Чистий процентний дохід |120 618|151 |31 239 |25,90 | | | |857 | | | |2.1 Комісійний дохід |84 245 |111 |26 764 |31,77 | | | |009 | | | |2.2 Комісійні витрати |5320 |6 727 |1407 |26,45 | |2. Чистий комісійний дохід |78 925 |104 |25 357 |32,13 | | | |282 | | | |3. Дивідентний дохід |1 |0 |-1 |-100,00 | |4. Чистий торговельний дохід |60 705 |14 558|-46 147 |-76,02 | |5. Прибуток/ збиток від |924 |218 |-706 |-76,41 | |інвестиційних цінних паперів | | | | | |6. Прибуток від довгострокових |0 |1 |1 |100 | |вкладень в асоційовані компаніі | | | | | |і дочірні уcтанови та інших | | | | | |інвестицій | | | | | |7. Інший операційний дохід |4613 |3 667 |-946 |-20,51 | |8. Операційний дохід |263 938|274 |10 645 |4,03 | | | |583 | | | |9. Загальноадміністративні |75 866 |80 201|4335 |5,71 | |витрати | | | | | |10. Витрати на персонал |73 635 |91 291|17 656 |23,98 | |11. Прибуток від операцій |114 437|103 |-11 346 |-9,91 | | | |091 | | | |12. Витрати на безадійні та |61 843 |98 032|36 189 |58,52 | |сумнівні борги | | | | | |13. Прибуток до оподаткування |52 594 |5 059 |-47 535 |-90,38 | |14. Податок на прибуток |28 627 |1 012 |-27 615 |-96,46 | |15. Прибуток после оподаткування|23 697 |4 046 |-19 651 |-82,93 | |16. Непередбачені доходи/ |4652 |794 |-3858 |-82,93 | |витрати | | | | | |17. Чистий прибуток/ збиток |19 315 |4 840 |-14 475 |-74,94 | |банку | | | | |.

як видно із таблиці 3.3. чистий прибуток комерційного банку зменшився на 14 475 тис. грн (74,94%) хоча майже по всіх видах операційних доходів помітне збільшення, про що свідчить загальний підсумок операційних доходів та його динаміка. У 2001 році операційні доходи зросли на 10 645тис. грн (4,03%) загалом за рахунок операційних та комісійних доходів.

Зменшення ж чистого прибутку було б зумовлено зміною загально адміністративних витрати, котрі зросли в порівнянні із 2000 фатальністю на 4335 тис. грн (5,71%); витрати на персонал 17 656 тис.грн. (23,97%) та витрати на безнадійні та сумнівні борги зросли на 36 189 тис.грн. (58,52%). Саме за рахунок цих витрат та податків прибуток зменшився із 19 315 тис грн. у 2000;му році до 4840 тис. грн 2001;го році.

Виходячи із цого можна зробити висновки, що процентні та комісійні доходи основні і найбільш стабільні джерела формування доходів банку. Які було б збільшено завдяки розширенню пропонуємих послуг клієнтам. Під час перебування чергу прибуток від інвестиційних паперів та торгівельний дохід мають нестабільний характер, й на їхні розмір потрібно звернути увагу, так як їхнього питома ваги не бажана в структурі доходів комерційного банку.

Прослідивши динаміку витрат можливо зробити висновки, що операційні витрати відносно стабільні, але й значно вплинув на прибуток зріст адміністративних витрат комерційного банку, що було б зумовлено розширенням кадрового апарату та відкриттям нових філіалів банку.

Загальна динаміка свідчить, що в наступні рокта очікується подальший зріст процентних та комісійних доходів.

Капітал Банку на 1 января 2001 року склав 333,3 млн. грн., зокрема. статутний — 48,6 млн. грн. Загальна сума капіталу збільшилась за рік на 4,5 млн. грн. за рахунок прибутку. У 2000 році Банк провівши стабільну діяльність, зберігаючи при цьому темпи зростанню прибутку. Прибуток Банку, скоригований на суму сформованих резервів под кредитні операції, зріс порівняно із минулим фатальністю на 24,6 млн. грн., чи на 30%, та склав 105,9 млн. грн. При цьому чистий прибуток отримано в розмірі 4,84 млн. грн.

Сума процентних доходів, отриманих у 2000 році, зросла порівняно із минулим фатальністю на 7,6 млн. грн. Намагаючись максимально знизити ризик від проведення активних операцій, Банк дотримується політики збільшення питомої ваги комісійних доходів у їхнього загальній сумі. У 2000 році комісійні операції забезпечили Банку 25% доходів, проти 18,9% - у минулому році.

ВИСНОВКИ.

Розглядаючи таку цікаву й складну тему у банківській діяльності як оцінка фінансового стану комерційного банку, у курсовій роботі ми намагались вивчити й проаналізувати теоретичні аспекти й прослідкувати їхні практичне застосування в однієї із відділень Укрсоцбанку.

Керуючись у своїй роботі нормативними та інструктивними матеріалами, ми прагнули якнайповніше виявити різні тенденції й спрогнозувати на майбутнє діяльність банку.

У своїй роботі ми не претендуємо на вичерпність, бо така тема є дуже багатогранна, зачіпає багато аспектів банківської діяльності, котрі тут не були розглянуті. Алі ми намагалися висвітлити один бік цієї глибокої тими, аналізуючи фінансовий стан Укрсоцбанку й порівнюючи дані із даними минулих років та загальноукраїнською банківською статистикою.

У першому розділі розглянуто теоретичні аспекти формування доходів, витрат та прибутку комерційного банку. У іншому розділі ми охарактеризували діяльність Укрсоцбанку, провели аналіз активів й пасивів. У третьому розділі ми провели аналіз доходів, витрат та прибутку, їхні динаміку за 2000 — 2001 рокта, а також проаналізували їхні структуру.

Ос-кільки банки України, та й взагалі кредитні установи, працюють у сфері ризику, з дохідними статтями важко планувати й прогнозувати конкретно на певні періоди. Завдяки проведеному аналізу легше якщо передбачити, котрі фактори можуть вплинути на розмір доходів, витрат й можливо уникнути негативного впливу деяких факторів на кінцевий результат діяльності банку — прибуток.

Також для українських банків тепер актуально забезпечити ринкову дисципліну. Дотримання її має бути обов’язкове всіма суб'єктами ринку. Адже лише діючи за правилами, котрі встановлено, можливо стабілізувати банківську діяльність й сприяти економічному зростанню. Адже банки — «кровоносні судини» економічного організму.

Життєздатність й процвітання економіки не може бути без добро налагодженої банківської системи, котра якщо обов’язково працювати прибутково та надійно із постійним зростанням прибутків, як це ми малі можливість бачити на прикладі роботи АКБ «Укрсоцбанк».

Список використаної літератури.

1. Банки і банківські операції: Підручник/ Під ред. Проф. Є. Ф. Жукова.- М:

Банки біржі, Юнити, 1998.

2. Банківський портфель. М.: вид-во Соминтек, 1994;1995. -.1−2,3.

3. Усоскин В. М. Сучасний комерційний банк. Управління та операції.- М.

Усі для Вас, 1993.

4. Банки і банківську справу/ Під ред. Балабанова І.Т. СПб: Пітер, 2000.

5. Банківська справа: Підручник/ Під ред. Кроливицкой Л. П., Белоглазовой Е.Н.

М.: Фінанси і статистика, 2000.

6. Банківська енциклопедія/ За ред. Д-ра екон. наук, проф. А. М. Мороза.

-До: Ельтон, 1993.

7. Банківська справа: Справ. посібник/ Під ред. Ю. О. Бабичевой. — М.:

Економіка, 1994.

8. Банківська справа. Під редакцією Лаврушина О. И. — М.: Банківський і біржовий научно-консультационный центр, 1992 г.

9. Банківська справу і фінансування інвестицій. Том 1: Теорія та концепцію. Частина 1. Під ред. М. Брука. Інститут Економічного розвитку від Світового банку, 1995 г.

10. Банківська справу і фінансування інвестицій. Том 2: Політика і стратегія. Частина 1. Під ред. М. Брука. Інститут Економічного розвитку від Світового банку, 1995 р. 11. Бор М.3., Пятенко В. В. Стратегічне управління банківською діяльністю. — М.: «Пріор », 1995 р. 12. Ван Хорн Дж. До. Основи управління фінансами. — М.: Фінанси і статистика, 1996 р. 13. Вінсент Дж. Лав. Посібники Ернст енд Янг. «Як аналізувати фінансову звітність.» / перекл. з анг. з доповненнями. — М.: «Джон Уайли энд.

Санз ", 1996 р. 14. Веселовський А. «Удосконалення нагляду над діяльністю комерційних банків»: Вісник НБУ, лютий 1997 р. 15. Долан Едвін Дж. Гроші, банківську справу і грошово-кредитна политика.

— Санкт-Петербург: «Санкт-Петербург оркестр », 1994 р. 16. закон України «Про банки та надійної банківської діяльності» № 878−12 від 20 березня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України, 1991, № 25. 17. закон України «Про заставу» № 2654-XII від 2 жовтня 1992 р. // Ведомости.

Верховної Ради України 1992, № 48. 18. закон України «Про цінні папери та фондової біржі» № 636−12 від 27 квітня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України, 1991, № 26. 19. закон України «Про інформацію» № 2657 від 2 жовтня 1992 р. // Ведомости.

Верховної Ради України 1992, № 48. 20. закон України «Про власність» № 697−12 від 7 лютого 1991 р. //.

Відомості Верховної Ради України 1991, № 16. 21. закон України «Про підприємства України» № 888−12 від 27 березня 1991 г.

// Відомості Верховної Ради України 1991, № 24. 22. закон України «Про обмеження монополізму і недопущення недобросовісної конкуренції з у підприємницькій діяльності» №.

2132-XII від 18 лютого 1992 р. // Відомості Верховної Ради Украины.

1992, № 15. 23. Основи банківської справи/ Під ред. Мороза О. Н. Лібра: До, 1994. 24. Становище Національного банку України «Про кредитуванні», затверджено постановою Правління НБУ № 246 від 28 вересня 1995 р. 25. Рекомендації щодо оцінки комерційними банками кредитоспроможності і втрати фінансової стабільності позичальника. Національний банк України. №.

23 011/79 від 02.06.94 р. 26. Савлук М.І., Мороз А.І., Коряк А. А. Вступ до банківської справ — К.:

Лібра, 1998. 27. Степаненко А. «Системна перебудова банківських установ і з проблемними банками»: Банківська справа, січень 1997 р. 28. Фетисов РР. Стійкість комерційного банку і рейтингові системи її оцінки. М.: Фінанси і статистика, 2000. 29. Шеремет А. Д. Фінансовий аналіз в комерційному банку. М: Фінанси і статистика, 2000. 30. Ширинська Е. Б. Операції комерційного банку, російський і закордонний досвід. -М: Фінанси і статистика, 1993.