Страхові послуги при проведенні будівельно-монтажних та експлуатаційних робіт

Ризики, що пов’язані з будівельними, монтажними, експлуатаційними роботами зі створення та використання складного технічного обладнання, машин, техніки, можна страхувати. У світовій практиці страхування технічних ризиків включає:

страхування будівельного підприємця від усіх ризиків (CAR);

страхування монтажних ризиків (EAR);

страхування машин;

— страхування електронних пристроїв (в Україні предмети, що належать до електронних пристроїв, страхуються на умовах страхування майна).

Перший договір страхування монтажних робіт від усіх ризиків було підписано в 1924 р. Договір страхування будівельних об'єктів уперше було укладено в 1929 p., коли будувався міст Ламбет у Лондоні. Нині страхування будівельно-монтажних ризиків активно поширюється в країнах з розвинутою ринковою економікою. У Німеччині існує близько 100 страхових компаній, які займаються страхуванням будівельно-монтажних ризиків [3, с. 50]. Для координації діяльності страхових компаній із різних країн світу створена Міжнародна асоціація страховиків технічних ризиків (ІМІА).

В Україні страхування технічних ризиків є добровільним. Ринок страхових послуг при проведенні будівельно-монтажних робіт дещо відрізняється від практики іноземних страхових ринків. На світовому ринку існує два окремих поліси — страхування будівельного підприємця від усіх ризиків (CAR) та страхування монтажних ризиків (EAR). В Україні ці два поліси об'єднані в один — страхування будівельно-монтажних ризиків, хоча подальше перестрахування на світовому ринку здійснюється окремо.

Страхувальниками можуть бути всі учасники будівництва: замовники, архітектори, будівельні організації, інженери тощо. Об'єктами страхування будівельно-монтажних ризиків є:

будівельно-монтажні роботи, включаючи всі матеріали;

будівельні машини й обладнання;

об'єкти на будівельному майданчику (будинки, споруди, інженерні мережі);

інше майно, що пов’язане з будівництвом, реконструкцією та капітальним ремонтом;

відповідальність перед третіми особами.

Об'єкт страхування вважається застрахованим тільки на тій території, що зазначена у договорі страхування. За угодою сторін строк страхування встановлюється:

на весь період проведення робіт згідно з договором на будівництво об'єкта;

на окремі етапи робіт;

на календарний строк.

Страхова сума визначається згідно з проектно-кошторисною документацією, бухгалтерським балансом чи в окремих випадках — за згодою між страховиком і страхувальником. Протягом дії договору страхування розмір страхової суми може збільшуватися в міру освоєння страхувальником капітальних вкладень.

Страхова сума найчастіше визначається у таких розмірах:

для будівельно-монтажних робіт — у розмірі повної (проектної) вартості;

для будівельних машин і обладнання, об'єктів на будівельному майданчику — у розмірі їх ринкової вартості;

ліміт відповідальності перед третіми особами — за домовленістю.

При укладенні договору страхування будівельно-монтажних ризиків застосовується умовна або безумовна франшиза, яка може визначатися як на окремі об'єкти страхування, так і на окремі види ризиків. Відповідальність страховика розпочинається після розвантаження матеріалів, устаткування чи обладнання на будівельно-монтажному майданчику, але не раніше обумовленої в договорі страхування дати, і закінчується у разі виконання всього обсягу будівельних і монтажних робіт, але не пізніше дати, вказаної у договорі страхування.

Отже, основними видами страхування технічних ризиків є: страхування будівельного підприємця від усіх ризиків; страхування монтажних ризиків; страхування машин; страхування електронних пристроїв.