Коротка економічна характеристика біржового обороту товарної біржі

Відповідно до статті 1 Закону України «Про товарну біржу», товарна біржа є організацією, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов’язаних з ним торговельних операцій.

Товарна біржа діє на основі самоврядування, господарської самостійності, є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, власні поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банках, печатку із своїм найменуванням. Частина друга статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III (2921−14) від 10.01.2002. ЧТБ не займається комерційним посередництвом і немає на меті одержання прибутку.

Діяльність товарної біржі здійснюється відповідно до цього Закону та чинного законодавства України, статуту біржі, правил біржової торгівлі та біржового арбітражу.

До складу основних функцій товарної біржі повинні входити такі, як розробка стандартів на реалізовану через біржу продукцію, а також пакета типових контрактів по угодах купівлі-продажу, котирування цін, врегулювання виникаючих суперечок і інформаційна діяльність.

Зараз діяльність товарних бірж регулюється Законом України від 10 грудня 1991 р. «Про товарну біржу» із змінами від 26 січня 1993 р. Закон спрямований на врегулювання відношень по створенню і діяльності товарних бірж, біржової торгівлі і забезпечення правових гарантій діяльності на товарних біржах.

Товарна біржа виконує функції збалансування попиту і пропозиції шляхом відкритої купівлі-продажу, упорядкування й уніфікації ринку товарних і сировинних ресурсів, стимулювання розвитку ринку, економічного індикатора.

Членами товарної біржі є: засновники, вітчизняні й іноземні юридичні особи, а також фізичні особи. Членство на біржі надає право торгувати в її залі. Члени біржі можуть голосувати на зборах і на різноманітних біржових виборах і брати участь у роботі комітетів. Крім цього, члени біржі проходять програми навчання і перепідготовки, одержують всебічну біржову інформацію і можуть користуватися бібліотечним і інформаційним центрами.

Організація вважається прийнятою в члени біржі, якщо за це проголосувала кваліфікована більшість засновників і проста більшість підприємств і організацій-претендентів. Голосування проводиться після оцінки фінансового стана претендента.

Члени біржі зобов’язані внести вступний внесок, що повертається їм у випадку виходу зі складу біржі. Прийом нових членів біржі здійснюється загальним збори засновників і членів біржі.

Члени біржі сплачують щорічний членський внесок, але звільняються від усіх загальних зборів, стягнутих з учасників біржових торгів. Для полегшення своєї роботи членам біржі надане право наймати службовців, яким дозволений доступ у торговий зал у виді клерків або посильних.

Основними внутрішніми документами, що регламентують діяльність отварної біржі, виступають Статут біржі і Правила біржової торгівлі. У Статуті відбиті всі основні положення, що визначають внутрішню структуру біржі, взаємовідносини членів біржі й інших учасників торгів; організаційно-правову форму біржі.

Органи управління біржі включають три основних рівня, що відповідають широті кожного з них.

Вищим органом являються Загальні збори учасників-членів біржі, що виступають деякою мірою законодавчим органом.

Виконавчі функції виконує Біржовий комітет, що володіє правом контролювати діяльність інших служб і розробляти головні напрямки діяльності біржі, встановлювати і коректувати правила біржової торгівлі.

Поточне управління біржею здійснює Контрольно-ревізійна комісія, компетенція і повноваження якої регулюються Статутом товарної біржі.

Політика біржі провадиться в життя комітетами, що складаються з членів біржі, призначуваних Радою директорів. Члени комітетів працюють без відповідної оплати. Вони вносять рекомендації і допомагають Раді директорів, а також виконують конкретні обов’язки по функціонуванню бірж.

В міру діяльності товарних бірж визначилися основні дійові особи — це члени біржі і брокери.

Брокерська контора являється основною операційною ланкою на біржі.

Успішна діяльність товарної біржі знаходиться в прямій залежності від брокерських контор. Брокери одержують прибуток в основному не від членства на біржі, а від власної посередницької діяльності. Чим більше брокер провів операцій, тим більшу одержить комісію.

Кількість і асортимент біржових товарів постійно змінюється. Біржовий товар повинний мати певний набір якостей. По-перше, він повинний відповідати певним стандартам по кількості і якості. По-друге, ціна на товар повинна бути перемінною, коливатися в залежності від погодних або інших умов. По-третє, товар повинен дробитися і бути транспортабельним.

Всі товари, що обертаються на біржі, можна умовно розділити на дві групи: першу складають сільськогосподарські продукти, де велика частина припадає на насіння оліїстих культур. У цю же групу входять зернові, продукція тваринництва, цукор, кава, какао боби, пиломатеріали. До другої групи належить промислова сировина і продукція її переробки. Сюди входять енергоносії, дорогоцінні і кольорові метали. Слід зазначити, що на товарній біржі разом із контрактами на звичайні товари обертаються контракти на цінні папери, у тому числі державні облігації, акції акціонерних банків, акції виробничих акціонерних товариств, депозитні банківські сертифікати.

Таблиця 2.1.

Склад і структура товарної продукції в ЧТБ АПК.

Аналізуючи дані таблиці 2.1 можна зробити висновок: що найбільшу питому вагу, як об'єму так і суми структури товарної продукції в 2012р. Займає пшениця — відповідно 47,56% та 45,81%, що в абсолютному виражені складає 13 421 210 ц та 1 562 579,51 тис.грн. Також досить високу питому вагу займає кукурудза — відповідно 29,81% та 29,24%. Найменшу питому вагу у структурі товарної продукції займають: насіння гірчиці, нут, просо та ядро соняшника вони складають кожен по 0 — 0,01% об'єму та суми товарної продукції.

Чорноморська Товарна Біржа АПК як і будь — яка товарна біржа України Відповідає таким правилам в своїй діяльності :

• 1. Біржа самостійно веде свою господарську діяльність на принципах повного господарського розрахунку, несе відповідальність за результати своєї господарської діяльності, за виконання взятих на себе зобов’язань перед трудовим колективом і партнерами по укладеним договорам перед держбюджетом і банками згідно законодавству.
• 2. Грошові кошти Біржі зберігаються на розрахункових та шнших рахунках в установах банків України і інших держав у відповідності з законодавством України.
• 3. Біржа здійснює у встановленому порядку оперативний бухгалтерський облік своєї господарської діяльночті, веде статистичну звітність. Господарчий рік Біржі встановлюється з 1 січня по 31 грудня календарного року включно. По закінченню кожного року складається баланс що підлягає затвердженню в порядку, передбаченому цим Статутом.
• 4. Біржа здійснює розрахунки по своїм забов’язанням з юридичними і фізичними особами як через установи банків, так і за готівковий розрахунок .
• 5. Біржа не несе відповідальності перед своїми членами і третіми особами за результати біржових операцій, я кщо вони зареєстровані в встановленому порядку і відповідають сукупності означених нижче умов: якщо вони являють собою купівлю, продаж, постачання і обмін товарів, допущених до обороту на Біржі; якщо їхніми учасниками є Біржі; якщо угода про біржовий договір представлена до реєстрації і зареєстрована на Біржі не пізніше наступного дня, після укладення угоди.
• 6. Повну фінансову і майнову відповідальність за виконання угод, що зареєструвалися, в тому числі і перед Біржею в межах комісійного збору і штрафів, несуть в такому випадку сторони що укладали Біржову угоду.
• 7. Біржа може нести фінансову відповідальність спільно з учасниками угоди в межах штрафних санкцій, обумовлених в біржових угодах тільки при порушенні умов їхньої реєстрації.

Фінансовий стан підприємства виражають у співвідношенні і структур йогоактів і пасивів, тобто засобів підприємства і їх джерел. Основні завдання аналізу фінансового стану визначення якості фінансового стану, вивчення причин його поліпшення або погіршення за певний період, підго-товка рекомендацій для підвищення фінансової стійкості і платоспромож-ності підприємства. Ці завдання вирішують на основі дослідження динаміки абсолютних та відносних фінансових показників і розподіляють на такі аналітичні блоки: структурний аналіз активів і пасивів; аналіз фінансової стійкості; аналіз платоспроможності здатності (ліквідності); аналіз необхідного приросту власного капіталу.

Інформаційними джерелами для розрахунку показників і проведення аналізує річна і квартальна бухгалтерська звітність: форма 7 «Бухгалтерськийбаланс», форма 8 «Звіт про фінансові результати», форма 9 «Звіт провласний капітал», форма 10 «Звіт про рух грошових коштів», форма 11″ Примітки до річної фінансової звітності", а також дані бухгалтерськогообліку і необхідні аналітичні розшифрування руху і залишків за синтетичними рахунками.

Основними методами аналізу фінансового стану є горизонтальний, вертикальний, трендовий, коефіцієнтний і чинник У ході горизонтального аналізу визначають абсолюти відносні зміни величин різних статей балансуза певний період. Мета вертикального аналізу — обчислення питомої вагиокремих статей у підсумку балансу, тобто визначення структури, активів іпасивів на певну дату. Трендовий аналіз — полягає зіставленні величинбалан-сових статей за кілька років (або інших суміжних звітних періодів)для виявлення тенденцій, що переважають у динаміці показників.

Коефіцієнтний аналіз — зводиться до вивчення рівнів і динаміки відноснихпоказників фінансового стану, які вираховують, як співвідношення величинбалансових статей, або інших абсолютних показників одержаних на основізвітності і даних бухгалтерського обліку При аналізі фінансовихкоефіцієнтів їх значення зіставляють з базовими величинами, а такожвивчають динаміку за звітний період і за кілька суміжних звітнихперіодів. Як базові величини використовують: теоретично обґрунтовані й одержані в результаті експертних опитуваньвеличини відносних показників, що характеризують оптимальні і критичнізначення з точки зору стійкості фінансового стану підприємства; посередні за тимчасовим рядом значення показників данного підприємства, що належать до минулих сприятливих стосовно фінансовогостану періодів; значення показників, розраховані за даними звітності найуспішнішогоконкурента; середньогалузеві значення показників.

Крім фінансових коефіцієнтів, в аналізі фінансового стану велику роль відіграють абсолютні показники, розраховані на основі звітності. До нихналежать: чисті активи (реальний власний капітал), власні оборотніактиви, показники забезпеченості запасів власними обіговими коштами. Дані показники є критеріальними, бо з їх допомогою формулюють критерії, що дають змогу визначити якість фінансового стану. Для визначення причин зміни абсолютних і відносних фінансовихпоказників, а також рівня впливу різних причин на величину змінипоказника застосовують чинниковий аналіз, прийоми детально висвітлені успеціальній літературі.

Таблиця 2.2.

Показники фінансової незалежності в ЧТБ АПК.

Отже можемо зробити висновок, що коефіцієнт фінансування у 2012 р., у порівнянні з 2011 р. зменшився на 0.1, що є досить непогано для умов економічної кризи, а коефіцієнт незалежності зовсім не змінився, він є досить високим.

Таблиця 2.3.

Показники ліквідності в ЧТБ АПК.

Аналізуючи дані таблиці 2.3, можемо зробити висновки: що коефіцієнт швидкої ліквідності у 2012 р., у порівнянні з 2011 р. збільшився на 0,8, що є досить добре для умов економічної кризи, а коефіцієнт покриття у 2012 р., у порівнянні з 2011 р. також збільшився на 0,8, що також є дуже добре для біржі.

Тепер проведемо аналіз фінансових результатів та розрахуємо рівень рентабельності за допомогою таблиці 2.4.

Таблиця 2.4.

Динаміка показників фінансових результатів в ТБ АПК.

Аналізуючи дані таблиці 1.5 можна зробити такі висновки: що у 2012 р. до 2011 р. відхилення по чистому прибутку, збитку становить — 148.5 тис. грн. відповідно по рівню рентабельності активів — 3.75%, по рівню рентабельності власного капіталу — 5.44% та по рівню рентабельності продаж — 42.03% відповідно.

Усі ці показники є від'ємними та дуже змінилися за останній рік що свідчить про неефективність діяльності біржі взагалі, її становище на ринку значно погіршилось, що спричинено тяжкою економічною та політичною кризою.

Під торгово-посередницькими операціями у Зовнішньоекономічній діяльності розуміють операції, пов’язані з купівлею-продажем товарів, що здійснюються за дорученням експортера чи імпортера незалежним посередником на основі спеціальних угод чи окремих доручень. Посередники — це особи, що з'єднують сторони, які бажають укласти угоду. Самостійна торгівля на зовнішніх ринках часто буває не під силу самим виробникам, тому вони й використовують посередників. В ролі таких можуть виступати біржі.

Функції, які виконує ТБ при здійснені операцій в ЗЕД, різноманітні. Вони пов’язані не тільки зі збутом і покупкою товару, але й охоплюють широке коло операцій і послуг, частково такі: пошук іноземних партнерів; вивчення ринку збуту; транспортування і страхування; кредитно-фінансове обслуговування учасників угоди; оформлення документів при укладенні угод; виконання митних формальностей і т. д Однією з основ здійснення відносин з іноземними суб'єктами на ТБ АПК є укладення від свого імені договорів про співпрацю в межах прав чинного законодавства, зокрема укладання угод про експорт товарів, призначених для здійснення діяльності біржі неправа виставлення цих товарів на біржові торги.

Договори купліпродажу товарів на ТБ АПК є традиційною і найбільш розповсюдженою формою здійснення відносин між продавцем і покупцем.

На Біржі здійснюються наступні види операцій:

• — Спотова операція з наявним товаром (спотовий контракт) — це угода з купівлі - продажу, яка передбачає придбання брокером наявного товару, який знаходиться на заощадженні біржових складів. або може бути поставлений на біржові склади і переданий покупцеві на його вимогу після оплати, але не пізніше за десять робочих днів з моменту укладання біржового кнтракту.
• — Форвардна операція — це операція купівлі - продажу, яка передбачає постачання біржового товару в передбачений біржовим контрактом термін в майбутньому за цвною, яка формується на момент укладання форвардної обрудки. Форвардна операція оформляється форвардним біржовим контрактом.

Питання щодо інших видів контрактів та правил торгівлі по ним вирішується за рішенням загальних Зборів Членів Біржі.

Тепер розглянемо динаміку експортних операцій ТБ АПК за допомогою таблиці 2.5.

Таблиця 2.5.

Динаміка експортних операцій в ТБ АПК.

Аналізуючи дані таблиці 2.5 можемо зробити такі висновки: що виручка від реалізації у 2012 р. у % до 2011 р. становить 12,35%, тобто знизилася на 87,65%, що є дуже негативно для підприємства, дохід від експортних операцій у 2012 р. у % до 2011 р. зріс на 6,44%, але ми бачимо, що це зростання не зачне, питома вага експорту у 2012 р. у % до 2011 р. зросла аж у 8,6 разів, що означає що у 2012 р. майже усі операції були з експорту. Розглянемо динаміку експортних операцій на ТБ АПК за країнами та продукцією.

Таблиця 2.6.

Виконання контрактів по експортних операціях в ТБ АПК.

Аналізуючи дані таблиці 2.6 ми бачимо, що головними країнами з якими співпрацює ЧТБ АПК є Швейцарія, Франція і Німеччина. Тобто обсяг реалізації у ці країни по кукурудзі становить 94,07% усього обсягу реалізації кукурудзи взагалі. Відповідно обсяг реалізації у ці країни соняшнику становить 81,29% усього обсягу реалізації соняшнику; пшениці - 40,43%, ячменю — 84,74% відповідно. Загалом весь обсяг реалізації у ці країни становить 65,64% повного обсягу реалізації. Тепер визначимо вплив факторів на зміну суми експорту.

Таблиця 2.7.

Вихідні дані для визначення впливу факторів на зміну суми експорту в ТБ АПК.

Така зміна результативного показника зумовлена впливом факторних показників. За рахунок середньої суми одного експортного контракту зменшився на 2 847 176,07 тис. грн. та за рахунок кількості іноземних покупців зменшився на 487 648,10 тис. грн. та за рахунок середньої кількості експортних контрактів, що припадає на одного покупця частково нейтралізував дію перших двох факторів на 693 949,26 тис. грн.