Основи логістики

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ Кафедра Організації будівельного виробництва КОНТРОЛЬНА РОБОТА Виконала: студентка

Групи МОЗ-43

Куценко Л.М.

Харків 2010 р.

Завдання 1.1

Розрахунок величин сумарного матеріального потоку на складі

Загальні вказівки:

На складах підприємств оптової торгівлі матеріальні потоки розраховують для окремих ділянок або операцій. При цьому сумують об'єми робіт на даній ділянці або за даною операцією. Сумарний матеріальний потік визначається сумуванням матеріальних потоків між окремими ділянками. Величина сумарного потоку на складі залежить від того, яким шляхом іде вантаж на складі, які з ним виконуються операції. Маршрут визначається значенням факторів, які перелічені у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 Фактори, які діють на маршрут матеріального потоку

Величина сумарного матеріального потоку на складі (Р) визначається складанням величин потоків, які згруповані за ознакою логістичної операції або за місцем виконання. При розрахунку сумарного потоку використовується поняття «група матеріального потоку», зміст якого залежить від конкретних ділянок складу або операцій.

Група 1 — вантажі, які розглядаються у процесі внутрішньо-складського переміщення.

Т+(з ділянки розвантаження)

+Т*А₁/100 (з приймальної експедиції)

+Т*А₂/100 (з ділянки приймання)

+Т (з зони збереження)

+Т*А₃/100 (з ділянки комплектації)

+Т*А₄/100 (із експедиційної відправки)

=Р_п.г.

Твантажообіг складу? Т/рік Група 2 — вантажі, які розглядаються у процесі виконання операцій на ділянках розвантаження та навантаження.

Вантажообіг при ручному розвантаженні і при механізованому:

Р_р.р.= Т*А₅/100

Р_м.р.= Т*(1-А₅/100)

Вантажопотік при ручному навантаженні і при механізованому:

Р_р.н.= Т*А₆/100

Р_м.н.= Т*(1-А₆/100)

Група 3 — вантажі, які розглядаються при процесі ручної переробки під час приймання товарів.

Р_п.р.= Т*А₂/100

Група 4 — вантажі, які розглядаються у процесі ручної переробки при укомплектуванні на замовлення покупців.

Р_к.м.= Т*А₃/100

Група 5 — вантажі, які розглядаються у процесі виконання операцій в експедиціях.

— в приймальної:

Р_п.е.= Т*А₁/100

— в відправній:

Р_о.е.= Т*А₄/100

— усього Р_е.к.= Р_п.е+ Р_о.е.

Група 6 — операція в зоні збереження.

Р_з.б.= Т*А₇/100

Сумарний матеріальний потік визначається за формулою:

Р=?Р_і

Розрахунок величин:

Т=11 900

Р_п.г.=11 900 +(11 900*28/100) +(11 900*43/100) +11 900 +(11 900*40/100)+ +(11 900*58/100) =43 911

Р_р.р.= 11 900*39/100 =4641

Р_м.р.= 11 900*(1−39/100) =7259

Р_р.н.= 11 900*39/100 =4641

Р_м.н.= 11 900*(1−40/100) =7140

Р_п.р.= 11 900*43/100=5117

Р_к.м.= 11 900*40/100=4760

Р_п.е.= 11 900*28/100=3332

Р_о.е.= 11 900*58/100=6902

Р_е.к.= 3332+6902 = 10 234

Р_з.б.= 11 900*200/100=23 800

Р= 43 911+4641+7259+4641+7140+5417+4760+10 234+23800=111 803

Таблиця 1.2 Розрахунок величин сумарного матеріального потоку та вартості вантажопереробки на складі

Завдання 1.2

Розрахунок вартості вантажопереробки Загальні вказівки: вартість вантажопереробки визначається обсягом робіт за операціями і питомою вартістю виконання операцій.

Таблиця 1.3 Групи матеріальних потоків на складі

Визначення загальної вартості вантажопереробки на складі у вигляді суми витрат на виконання окремих операцій.

S_вант=S₁* Р_п.г.+S₂*Р_е.к+S₃*(Р_п.р.+Р_к.м.)+S₄*Р_з.б.+S₅*(Р_р.р.+Р_р.н.)+S₆*(Р_м.р.+Р_м.н.)

S_вант=0,6*44 387+2*10 472+5*(5236+4879)+1*23 800+4*(4760+4760)+

+0,8*(7140+7140)= 171 455

Завдання 1.3

Диференціація факторів, які визначають обсяг складської вантажопереробки Проаналізуємо сукупність факторів, які впливають на інтенсивність матеріального потоку на усіх ділянках складу, та визначимо, які з них залежать в основному від умов договорів з постачальниками, а які від умов з покупцями Результати оформимо у вигляді таблиці 1.4

Таблиця 1.4 — Диференціація факторів, які визначають обсяг складської вантажопереробки

Завдання 2

Оптимізація розміщення ділянок з товарами на складі

Розробити оптимальну схему компоновки складу за критерієм мінімуму вантажопотоку.

Вихідні дані:

1. Кількість ділянок товарів — 5.

2. Приміщення складу одноповерхове прямокутної форми з сіткою колон 9×12 метрів, із шириною проїзду (п)=6 метрів.

3. Площа ділянок:

S₁=200+10*19=390 м²

S₂=260+5*19=355 м²

S₃=106+10*19=144 м²

S₄=150+2*19=188 м²

S₅=200+5*19=295 м²

4. Wij

Таблиця 2.1 Матриця зв’язку між ділянками (кількість вантажопотоків)

5. Функція мети (вантажопотік) Де L_ij — манхеттенова відстань між центрами ділянок, прилягаючих до проїзду.

X, Y — відповідно координати центрів ділянок, між якими розраховується вантажопотік.

Розрахунок:

Довжина ділянок:

Д₁=390/12=33

Д₂=355/12=30

Д₃=144/12=12

Д₄=188/12=16

Д₅=295/12=25

Загальна довжина ділянок 116.

Довжина приміщення 116/2=58

Варіант 1.

L₁₃= (36−16,5)+(24−6)=37,5

L₁₄= (50−16,5) +(24−6)=51,5

L₂₃= (36−15)+(6+3+3+6)=39

L₂₅= (45,5−15) +(24−6)=48,5

L₃₄= (50−36) +(6+3+3+6)=32

L₃₅= (45,5−36) +(24−6)=27,5

L₄₂= (50−15) +(6+3+3+6)=53

L₄₃= (50−36) +(6+3+3+6)=32

L₅₃= (45,5−36) +(24−6)=27,5

L₅₄= (50−45,5) +(24−6)=22,5

F=37,5*10+51,5*6+39*6+48,5*10+32*20+27,5*10+53*10+32*5+27,5*10+ +22,5*5=3395,5

Варіант 2.

L₁₃= (41,5−36)+(24−6)=23,5

L₁₄= (50−41,5) +(24−6)=26,5

L₂₃= (36−15)+(6+3+3+6)=39

L₂₅= (15−12,5) +(24−6)=20,5

L₃₄= (50−36) +(6+3+3+6)=32

L₃₅= (36−12,5) +(24−6)=41,5

L₄₂= (50−15) +(6+3+3+6)=53

L₄₃= (50−36) +(6+3+3+6)=32

L₅₃= (36−12,5) +(24−6)=41,5

L₅₄= (50−12,5) +(24−6)=55,5

F=23,5*10+26,5*6+39*6+20,5*10+32*20+41,5*10+53*10+32*5+41,5*10+ +55,5*5 =3270,5

Варіант 3.

L₁₃= (43−16,5)+(24−6)=44,5

L₁₄= (16,5−6) +(24−6)=28,5

L₂₃= (43−20)+(6+3+3+6)=41

L₂₅= (45,5−20) +(24−6)=43,5

L₃₄= (43−6) +(6+3+3+6)=55

L₃₅= (45,5−43) +(24−6)=20,5

L₄₂= (20−6) +(6+3+3+6)=32

L₄₃= (43−6) +(6+3+3+6)=55

L₅₃= (45,5−43) +(24−6)=20,5

L₅₄= (45,5−6) +(24−6)=57,5

F=44,5*10+28,5*6+41*6+43,5*10+55*20+20,5*10+32*10+55*5+20,5*10+ +57,5*5=3689,5

З трьох розрахованих схем компоновки складу самий оптимальний за критерієм мінімуму вантажопотоку є варіант № 3 (F=3270,5).

Завдання 3.1

Контроль у сфері закупівельної діяльності та прийняття рішення щодо розміщення товарів Загальні вказівки: Вибір постачальника одне з основних завдань фірми. На цей вибір суттєво впливають результати роботи щодо заключних договорів на підставі виконання яких здійснюється розрахунок рейтингів постачальника. Таким чином система контролю виконання договорів постачання мусить дозволяти накопичувати інформацію, необхідну для розрахунків. До початку розрахунку рейтингу слід визначити, на підставі яких критеріїв приймається рішення про вибір того чи іншого постачальника.

Наступним етапом рішення задачі вибору постачальника є оцінка його за цими критеріями. При цьому важливість того чи іншого критерію у загальній сукупності визначається експертним шляхом.

Таблиця 3.1 Приклад розрахунку рейтингу постачальника

Розрахувавши рейтинг постачальників та порівнюючи результати найкращім партнером, з яким слід продовжувати термін дії договору є постачальник № 1 так як в нього найбільший рейтинг.

Завдання 3.2

Провести оцінку постачальників за результатами роботи для прийняття рішення про продовження і договірних відносин з одним з них Загальні вказівки: Протягом перших двох місяців року фірма отримала від постачальників 1 і 2 товари, А і В; динаміка цін на продукцію, яка постачається, динаміка постачання товарів низької якості, а також динаміка порушення постачальниками терміну постачання наведені у таблицях 3.2.1; 3.2.2; 3.2.3.

Таблиця 3.2.1 Динаміка цін на товари, які постачаються

Таблиця 3.2.2 Динаміка постачання товарів низької якості

Таблиця 3.2.3 Динаміка порушень терміну постачання

Для прийняття рішення про продовження договору з одним з постачальників необхідно розраховувати рейтинг кожного постачальника. Оцінки показників: ціна — 0,5; якість — 0,3; надійність постачання — 0,2.

1. Розрахунок середньозваженого темпу зросту цін (показник ціни).

де Т_ці — темп зростання ціни на і-ту різновидність товару;

d_i — частка і-ї різновидності товару у загальному обсязі постачань даного періоду;

п — кількість різноманітних товарів.

склад товар термін постачання де Р_іе — ціна і-ї різновидності товару в даний період;

Р_іо — ціна і-ї товару в попередній період;

S_i — сума, на яку є постачання товару і-ї різновидності товару по данному періоду.

Розрахунок середньозваженого темпу зросту цін для постачальника № 1

Т_цА = 11/10*100=110%

Т_цВ = 6/5*100=120%

Т_ц=110*0,65+120*0,35=113,5

Розрахунок середньозваженого темпу зросту цін для постачальника № 2

Т_цА = 10/9*100=111%

Т_цВ = 6/4*100=150%

Т_ц=111*0,54+150*0,46=129

2. Розрахунок темпу зростання постачання товарів низької якості (показник якості)

Для оцінки якості товару розраховуємо темп зростання постачання неякісного товару по кожному постачальникові.

де — частка товарів низької якості у загальному обсязі постачань даного періоду;

— у попередньому періоді.

Частка товарів низької якості у загальному обсязі постачань визначаємо на підставі даних таблиці 3.2.2; 3.2.3. Результати оформлені в таблиці 3.2.4.

Таблиця 3.2.4 Частка товарів низької якості у загальному обсязі постачань

№ 1 Т_ня = 4,½, 4*100=172,6%

№ 2 Т_ня = 2,5/2,0*100=123,6%

3. Розрахунок темпу зростання середнього запізнення (показник надійності)

де О_сре і О_сро — середнє запізнення на одне постачання відповідно у даному та попередньому періоді

№ 1 142,8%

№ 2 66,6%

4. Розрахунок рейтингу постачальника.

Таблиця 3.2.5 Рейтинги постачальника

Перевагу слід віддати постачальникові № 2, тому що в нього рейтинг нижчий. Більш високий рейтинг показує більший рівень негативних якостей постачальника.

Завдання 4

Вибір місця розташування розподільчого центру На території району розташовано 8-м магазинів, які торгують товаром. Їх координати у таб. 4

Методом визначення центру важкості вантажопотоку знайти місце розташування складу, який постачає товари у ці магазини.

Таблиця 4.1 — Координати магазинів, які обслуговуються, та їх місячний товарообіг.

Координати центру важкості вантажопотоків:

;

=79

=33,6

Ділянок дороги Х .______.______.______.______.___ ?^РЦ2 .______._______.

1(34) 2(29) 4(24) 3(39) 5(29) 6(39) 7(64) 8(49)

Y .______._____._______.___? ^РЦ2 ._____._____._______.

1(34) 6(39) 4(24) 7(64) 5(29) 2(29) 8(49) 3(39)

Методом часткового перебору знаходимо вузол транспортної мережі для розташування розподільчого центру.

Креслення зони обслуговування містить 2 можливі для розміщення крапки, що обмежує зону пошуку вузлами, що знаходяться поблизу цих крапок.

Розрахунок

1. Вибираємо вузол транспортної мережі, в якому можливе розміщення центру РЦ₃.

2. По ділянкам мережі визначаємо віддалення від цього центру до кожної з крамниць. Вантажообіг транспорту по доставці вантажу визначаємо множенням величини відстані на величину вантажообігу крамниці. Сумарний вантажообіг по доставці товарів по всім крамницям з даного вузла порівнюємо з відповідними показниками для інших вузлів.

Таблиця 4.3 — Розрахунки сумарного вантажообігу.

Виконав розрахунок у таб.4.3 визначаємо що вузол № 4 забезпечує мінімальний вантажообіг транспорту (11 131 т/міс), тому він і буде місцем розміщення РЦ₃.

Завдання 5.

Визначення оптимального терміну заміни транспортного засобу.

Визначити термін заміни методом мінімуму визначення загальних витрат.

Вихідні дані:

Автомобіль, який коштує 80 тис. грн. експлуатувався 6 років, річні витрати на ремонт, пробіг автомобіля кожен рік, ринкова ціна автомобіля у кінці кожного року експлуатації наведені у таблиці 5.1.

Таблиця 5.1 Ринкова ціна автомобіля у кінці кожного року експлуатації

Таблиця 5.2 Розрахунки заміни

f1 (x) — залежність витрат на ремонт на одиницю роботи, яку виконав автомобіль, від кількості цієї роботи.

f2 (x) — залежність витрат капіталу, який дається на одиницю виконаної роботи, від кількості робіт.

F (x) — залежність сумарних витрат, тобто витрат на ремонт і витрат капіталу, від величини пробігу. Мінімальне значення F (x) і є значення строку заміни транспортного засобу.

Графік функцій f1 (x), f2 (x), F (x) в залежності від величини пробігу Мінімальне значення F (x) вказує на крапку заміни автомобіля і визначає термін заміни.

На графіку крапка мінімального значення F (x) знаходиться на шостому році використання (0,72).