Водосховища та стави басейну річки Рось

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ Кафедра прикладної екології

Курсова робота

ВОДОСХОВИЩА ТА СТАВИ БАСЕЙНУ РІЧКИ РОСЬ

Напрям: 1303- водні біоресурси Спеціальність: 6.130.300- водні біоресурси студента II курсу Бондаренко Оксани Миколаївної

Науковий керівник: кандидат географічних наук, доцент Гамалій Ірина Петрівна Біла Церква

1 ФІЗИКО — ГЕОГРАФІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ СТОКУ РІЧКИ РОСЬ

1.1 Природні умови

1.1.1 Геологічна будова Територія басейну річки Рось основною своєю частиною розташована в межах Українського кристалічного щита, що утворився в архейську і протерозойську ери, які характеризувались особливою вулканічною активністю. Це слабо хвиляста рівнина, почленована глибоко врізаними багаточисленними річковими долинами та густою мережею ярів і балок, особливо розвинених внаслідок ерозійної діяльності поверхневого стоку в нижній течії річки.

1.1.2 Грунти, рослинність Територія басейну річки Рось характеризується різноманітним грунтовим покривом, який представлений лісостеповою зоною. Характерною особливістю є її чергування лісових і степових просторів. Відстежується зв’язок лісової рослинності з річковими долинами. Рослинність має важливе значення для вивчення процесу формування річного стоку. Саме стан рослинного покриву впливає на попередження розвитку процесу ерозії. В басейні річки Рось поширені переважно широколисті ліси. Мілководна зона ділянок дослідження має досить різноманітну рослинність. Починаючи від берега до глибени 0,5 м, можна зустріти рдесник різнолистий, осоку, ряску, кушир жовтий тощо. Що стосується екологічного стану ділянок де виловлюють рибу, то він бажає кращого. Справа в тому, що протягом десятиліть русло річки і прибережна зона не очищується. В останні роки на Росі майже не спостерігаються повені, а тому нема інтенсивного льодоходу, під час якого річка трохи очищується. Але, не дивлячись на це, біологічна очистка робить свою справу, про, що свідчать гідрохімічні показники (таб. 3.7).

1.1.3 Клімат, метеорологічна та гідрологічна обстановка Клімат басейну річки Рось помірно теплий і вологий. Середня річна температура 6,6…7,2 0С, січень до -6,4 0С, липень до +19,8 0С. Перехід середньодобових температур через +5 0С настає весною в першій декаді квітня, а восенив кінці жовтня. Тривалість вегетаційного періоду — 199…200 днів, а тривалість безморозного періоду — 157…170 днів. По умовах живлення річка відноситься до змішаного типу. Майже на всій протяжності річки зустрічаються виходи порід і розмиті грунти. Річка поповнює свої водні ресурси за рахунок дощових та підземних грунтових вод. Накопичення, якісний склад і поширення підземних вод обумовлені геологічною будовою, кліматичними умовами. Підземні води залягають на двох рівнях — поверхах. Верхній поверх — це безнапірні грунтові води, нижній — напірні, артезіанські води. Поширення грунтових вод носить зональний характер. Великі ресурси грунтових вод є в межах Полісся, і в центральних лісостепових районах, зокрема в межах Придніпровської низовини. Тут грунтові води пов’язані головним чином з алювіальними і водно — льодовиковими піщано — гнилистими відкладинами. Вони залягають на невеликих глибинах, характеризуються значною потожністю, слабо мінералізовані, тому мають велике практичне значення. Артезіанські води залягають на значно більших глибинах і утворюють в межах платформової частини території країни кілька артезіанських басейнів. Для річки характерні яскраво виявлена повінь, низька літня межень, а в окремі роки з незначними дощовими паводками, восени — підвищення рівня води на річкі внаслідок дощів, а взимку — за рахунок відлиг. Замерзання річки і водойм басейну відбувається наприкінці листопаду — на початку грудня. Льодостав утримується 2 — 3,5 місяці. Підняття рівня води відбувається наприкінці лютого. Пік весняної повені - друга — третя декада березня. Зимова межень спостерігається в грудні - січні. Мінімальні межені рівні спостерігаються в серпні - вересні. Більша частина річного стоку — 50 — 60 0/0 проходить під час весняної повені, 20 — 25 0/0 — в літньо — осінній період, 15 0/0 — у зимовий період.

1.1.4 Гігрографічна мережа Річкова мережа білоцерківщини представлена 559 річками загальною довжиною 2458 км. Відповідно до ст. 79 Водного кодексу України, в залежності від водозбірної площі, на білоцерківщині є середні і малі річки. Середніх річок з водозбірною площею від 2 до 50 тис. км2 налічується дві - р. Рось, р. Гнилий Тікич. Малих річок з площею водозбору до 2 тис. км2 налічується 557 штук.

1.1.5 Клімат басейну річки Рось Січень: у січні переважала тепла для цієї пори року з невеликими опадами погода. Середня місячна температура повітря була на 10−12 град. вищою за норму. Мінімальна температура повітря знижувалась до 10−12 град. морозу, максимальна — підвищувалась до 10−12 град. тепла. Опади відмічались у вигляді снігу, мокрого снігу, мряки та дощу. За січень місяць опадів випало 30,3 мм. Сніговий покрив залягав на полях висотою від 5 до 12 см. Глибина промерзання грунту на кінець січня становила 5−8см. Вітер переважав помірний.

Лютий: останній місяць зими в цілому видався, дещо холоднішим, ніж звичайно. Середня місячна температура повітря досягала 5,0−5,9 град. морозу, що на 0,4−1,4 град. нижче норми. У найтепліші дні (9−13 лютого) максимальна температура повітря підвищувалася до 0 градусів, а мінімальна температура у найхолодніші ночі (23 лютого) знижувалася до 17−20 град. морозу. Опади відмічались у вигляді снігу, мокрого снігу. Сума опадів за лютий місяць склала 49,4 мм. Сніговий покрив порівняно з попередним періодом збільшився на 5−7см і середня висота його в кінці місяця становила 10 — 15 см.

Березень: Середня місячна температура повітря порівняно з лютневою різко підвищилась і складала від 3 град. морозу до 8 град. тепла. Місячна кількість опадів склала 12 мм. Сніговий покрив поступово зменшувався, і в середині місяця в районі Білої Церкви грунт відтанув повністю. Вітер переважав слабкий та помірний.

Квітень: тепла погода, яка утримувалась у попередньому періоді, зберігалась ще на початку квітня. Надалі температурний режим почав поступово підвищуватись. Середня місячна температура повітря виявилася на 1,2 град. вище звичайної і складала 8,5 — 12,5 град. тепла. Сума опадів у квітні становила 5,4 мм.

Травень: у травні утримувалась нестійка за температурним режимом, в окремі дні з дощами, погода. Середня місячна температура повітря виявилась на 1 град вище норми і становила 15,4−16,6 град. Максимальна температура повітря підвищувалась до 27 град, мінімальна в холодні ночі знижувалась до 1,8−5,4 град тепла. Сума опадів за травень склала 21,1 мм. Вітер переважав помірний.

Червень: у червні переважала прохолодна з дощами погода. Максимальна температура повітря підвищувалась до 26 — 29 град., мінімальна знижувалась до 7−12 град. Поверхня грунту вночі охолоджувалася до плюс 5−7 град. Вдень поверхня грунту прогрівалась до 25−30 град. Вітер переважав помірний до сильного. У червні сума опадів склала 75,5 мм.

Липень: переважала помірно тепла і суха погода. В середньому температура повітря виявилась на 1−2 град. тепла вищою за норму і в абсолютному визначенні становила 18,5 — 20,0 град. тепла. Опади випадали в ІV декаді у вигляді зливових дощів протягом 3 днів. Сума опадів за місяць склала 67,1 мм.

Серпень: на протязі серпня місяця утримувалась помірно тепла з інтенсивними опадами погода. Середня температура повітря виявилась в межах норми і в абсолютному визначенні становила 17,5−19 град. Максимальна температура повітря підвищувалась до 25−27 град. Опади у вигляді злив та обложних дощів відмічались протягом 6 днів. Кількість опадів у серпні склала 77,4 мм.

Вересень: перехідний місяць від літа до осені. Йому властиве загальне зниження температури. В останній декаді вересня переважала тепла з невеликими опадами погода. У цілому за місяць сума опадів склала 45,3 мм.

Жовтень: за температурним режимом видався в межах норми. Середня місячна температура повітря склала 10−15 град. У жовтні сума опадів склала 6,8 мм.

Листопад: переважала помірно тепла для цієї пори року погода. Середня місячна температура повітря виявилась в межах норми і в абсолютному визначенні становила 1,0 — 2,0 град. тепла. За листопад місяць опадів випало 71,2 мм.

Грудень: переважала тепла для цієї пори року з опадами погода. Середня температура повітря виявилася на 1−2град. вищою за норму і в абсолютному визначенні становила від 5 морозу до 8 град. тепла. Опади спостерігались у вигляді мокрого снігу та дощу, за місяць їх сума становила 24,1 мм.

1.1.6 Штучні водойми На білоцерківщині було створено багато штучних водойм — ставів і водосховищ. Будівництво штучних водойм пов’язане з необхідністю регулювання неоднакового в часі стоку річок. Вода, яка накопичелась під час повені і дощових паводків в ставах та водосховищах, використовується в межений період, для збереження водності річок, коли стік малий, а потреба у воді найбільша. У 2009 році створено 1450 ставів і 42 водосховища, в яких зарегульований об'єм води 203, 22 млн. м3. Безсистемне створення водойм на малих річках може призвести до несприятливих екологічних наслідків і порушення екологічної рівноваги.

1.2 Водні об'єкти і землі водного фонду в адміністративно — територіальних утвореннях басейну річки Рось Переважна більшість річок на білоцерківщині належить до басейну р. Рось, найбільші її притоки: Роставиця, Кам"янка, Роська, Молочна, Рогозянка, Торц, Тарган, Березянка, Сквирка, Узин, Поправка, Гороховатка.

Білоцерківське МУВГ є міжрайонною водогосподарською організацією, зона його діяльності - 10 адміністративних районів:

1. Білоцерківський район — це річки Рось, Сквирка, Роставиця, Кам"янка, Протока, Узин, Поправка з їхніми притоками, 206 ставків площею 1205га, 11 водосховищ площею 1486 га;

2. Богуславський район — це річки Рось, Нехворощ, Бутеня, Хохітва, Хоробра, Фоса з їхніми притоками, 108 ставків площею 394 га, два водосховища площею 397 га;

3. Володарський район — це річки Рось, Злодіївка, Коса, Рогозяна Березянка, Молочна з їх притоками, 126 ставків площею 662 га, чотири водосховища площею 722 га;

4. Сквирський район — це річки Злодіївка, Березянка, Сквирка, Роставиця, Кам"янка з їх притоками, 291 ставків площею 1127 га, 8 водосховищ площею 645 га;

5. Ставищенський район — це річки Торц, Тарган, Гнилий Тікич, Цицилія та їх притоки, 154 ставки площею 1046 га, 1 водосховище площею 134 га;

6. Таращанський район — це річки Рось, Котлуй, Киндюха, Поправка, Гнилий Тікич, Боярка, Березівка, Велика Вовнянка та їх притоки, 175 ставків площею 1042 га, 3 водосховища площею 451 га;

7. Тетіївський район — це річки Торц, Рось, Роська, Молочна, Гірський Тікич та їх притоки, 175 ставків площею 1042 га, 6 водосховищ площею 652 га;

8. Рокитнянський район — це річки Рось, Ракита, Гороховатка, Поправка та їх притоки, 80 ставків площею 1230 га;

9. Васильківський район — це річка Протока з її притоками, 61 став площею 830 га, 5 водосховищ площею 298 га;

10. Фастівський район — це річка Кам"янка з її притоками, 33 ставки площею 120га, 2 водосховища площею 230 га.

На балансі Білоцерківського управління утримуються:

— 5 річок, довжиною 30,6 км;

— 8 водосховищ, об"ємом води 20,36 млн. м3, площею водного дзеркала 1075,7 га;

9 ставків, об"ємом 2,26 млн. м3, площею водного дзеркала 104,6га. 1]

Наявність річок, ставків, водосховищ в басейнах річок Рось, наводиться нижче в таблицях (таб. 1.1 — 1.4).

Річкова мережа в розрізі районів Київської області Басейн р. Рось

Перелік найбільших річок басейну р. Рось

Наявність ставків і водосховищ в басейні р. Рось

Водосховища, які знаходяться в басейні р. Рось

2. УПРАВЛІННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ВОДНИХ РЕСУРСІВ В БАСЕЙНІ РІЧКИ РОСЬ В МЕЖАХ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2.1 Гідрологічні спостереження за рівнями і витратами води в басейні р. Рось Гідрологічні спостереження за рівнями та витратами води на водних об'єктах басейну р. Рось здійснюються на 22 водпостах: в тому числі на р. Рось — в с. Косівка, смт. Володарка, с. Щербаки, с. Глибічка, с. Шкарівка, м. Богуслав;

на малих річках: р. Кам'янка с. Фурси, р. Роська м. Тетіїв, р. Раставиця, с. Шамраївка, р. Сквирка с. Ленінське, р. Березянка с.Березна, р. Рутка с. Він.Стави.

Згідно даних спостережень по метеопосту Білоцерківського МУВГ кількість опадів становила в січні - 30,3 мм, лютому — 49,4 мм, березні - 12 мм.

На початку зимового періоду 2008;2009р.р. в басейні р. Рось спостерігався зимовий режим роботи. Вдень в найтепліші дні температура становила 10 град. тепла. З другої декади січня почалося зниження температури. Мінімальна температура повітря у найхолодніші ночі знижувалася до 15 град. морозу, що привело до утворення на водосховищах льодоставу. Товщина льоду становила 20−30 см. Промерзання грунту становило 20 см.

У січні-березені 2009 року спостерігалась нестійка погода з коливаннями температури повітря. Опади у вигляді снігу сформували сніговий покрив висотою 7−11 см. У період сніготанення утримувалася сонячна малоопадна погода. За таких умов снігозапаси зменшилися внаслідок випаровування, водовіддача зі снігу відбувалась повільно, із значними втратами талого стоку.

Згідно проведених гідрологічних розрахунків запаси вологи в сніговому покриві станом на 5 березня 2009 року становили: в басейні р. Рось — 69 млн. м3.Формування максимальних рівнів відбувалось з 13 березня по 23 березня 2009р., максимальні витрати на річках спостерігались з 16 березня по 23 березня. Підняття рівнів становило: на р. Рось в м. Біла Церква на 0,04 м, в м. Богуслав на 0,25 м, на р. Раставиця в с. Шамраївка на 0,33 м, на р. Сквирка в с. Пустоварівка на 0,05 м.(таб.2.5)

Максимальні рівні та витрати води в басейні р. Рось під час повені 2009року

При проходженні весняної повені 2009 року спостерігалось затоплення заплав річок Рось, Торц, Роставиця, Коса, Сквирка, Цицилія, Кам’янка, Тарган, Гороховатка та інших річок басейну р. Рось на площі близько 204 гектарів.

При сніготаненні та сильних зливових дощах відбувається підтоплення с. Миньківці, с.М.Лісовці Сквирського району, с. Косівка Володарського району, с. Галайки Тетіївського району. Для недопущення підтоплення необхідно побудувати систему відводу поверхневих вод та дренажну систему.2.2 Режим роботи основних водосховищ в межений період В басейні р. Рось знаходяться 60 водосховищ загальною площею 7932 га зарегульованим об"ємом води 146,16 млн. м3.

В 2007 році виконувались роботи по розробці режимів роботи водних об"єктів та здійснювався контроль за їх дотриманням.

У весняний період (березень-квітень) на період проходження весняної повені 2007 року з метою зменшення негативного впливу від шкідливої дії льодоходу і повеневих вод на населені пункти, народногосподарські об'єкти були розроблені режими роботи на 14 водних об"єктів (водосховищ і ставків).

В період літньо-осінньої межені (червень-жовтень) в умовах достатньої водності режими роботи водосховищ встановлюються близькими до НПР з витратами в межах притоку. В періоди коли спостерігається жарка та суха погода відбувається інтенсивне випаровування з водної поверхні водних об"єктів, зменшується водність і як наслідок погіршується якість води. Проте першочергово повинні забезпечуватись питні потреби населення. Водні об"єкти повинні працювати в режимі скиду по необхідності до рівня мертвого об"єму (РМО). Обмеження надається тільки тим водосховищам, на яких знаходяться питні водозабори, а саме Білоцерківському верхньому водосховищу — спрацювання до 0,5 м і Богуславському водосховищу — спрацювання до 0,4 м.

В зв’язку з утриманням жаркої та сухої погоди в травні-червні 2009 року відбулося зниження водності р. Рось та зменшення вмісту кисню у воді. Починаючи з червня місяця проводились скиди води з водних об"єктів розташованих на р. Рось і її притоках. З водосховищ на р. Рось — 6 млн. м3 (Косівське, Щербаківське, Білоцерківські верхнє і нижнє водосховища);

З водних об"єктів на притоках р. Рось: р. Молочна — 1 млн. м3, р. Роська — 1,88 млн. м3, р. Кам'янка — 1,14 млн. м3, тощо.

Всі водосховища повинні мати правила експлуатації, розроблені та затверджені у відповідності до вимог діючих нормативних документів. Правила експлуатації повинні включати: загальні відомості про водосховище та споруди гідровузлів; режим роботи водосховища; проведення експлуатаційних заходів; природоохоронні вимоги до режиму експлуатації; організація служби експлуатації.

Режими роботи водосховищ повинні забезпечити:

цілісність споруд гідровузлів;

раціональнге використання водних ресурсів;

санітарні та спеціальні попуски в нижній б'єф;

безаварійний пропуск паводків та повеней розрахункової забезпеченості.

З Косівського водосховища з перших чисел червня здійснювались скиди води, рівень води в водосховищі в кінці другої декади червня знизився до 176,72 м (-0,28 м від НПР) при витратах 1,3м3/сек. Об'єм скиду склав 1,3 млн. м3. Скиди води з водосховища здійснювались до кінця червня і в липні місяці. Загальний скид води склав 2,58 млн. м3, рівень води знизився до 1 м від НПР.

З Білоцерківського верхнього водосховища в другій декаді червня здійснювалось пониження рівня води на 0,3 м, витрати зросли з 8 м3/сек до 20 м3/сек. Об'єм скиду по Білоцерківському верхньому водосховищу склав 1,8 млн. м3.

На Володарському водосховищі управлінням проведені роботи щодо недопущення акумуляції стоку в водосховищі, шляхом ліквідації частини дерев’яних шандор.

На Щербаківському водосховищі рівень води підтримувався на 0,5−1,0 м нижче від НПР.

2.3 Аналіз забезпечення воднии ресурсами населення і галузей економіки Одним з головних завдань є забезпечення населення і галузей народного господарства якісною водою і в необхідній кількості. В басейні р. Рось на території Київської області знаходиться 1871 водний об"єкт. Це малі річки, водосховища, ставки. Об"єм зарегульованого стоку всього на р. Рось становить 324,6 млн. м3. Середній багаторічний стік р. Рось складає 330млн. м3, в 2006 році -560 млн. м3. Основний зарегульовваний об"єм знаходиться в Київській області, так само як і кількість споживачів води. Це 4 водозабори питного водопостачання, два з них розташовані на водосховищах Білоцерківському верхньому і Богуславському, два водозабори забирають воду безпосередньо з річки в м. Миронівка і м. Корсунь-Шевченківський. Також з Білоцерківського водозабору подається вода на м. Умань та м.Узин. Водозабори промислових підприємств — це водозабір з нижнього Білоцерківського водосховища — ВАТ «Росава», водозабори цукрокомбінатів, що забирають воду з р. Рось та її приток, інші підпиємства. Також на р. Рось розміщені 4 гідроелектростанції: Дибинецька, Богуславська, Стеблівська, Корсунь-Шевченківська.

За 2009 рік для питних потреб населення і галузей народного господарства було забрано поверхневих вод в басейні р. Рось 55,2 млн. м3 води. Скиди стічних вод склали 23,86 млн. м3 води.

Забір води в басейні р. Рось в 2007 році

Протягом останніх років в басейні річки Рось в літній період спостерігається низька водність та погіршення якості води особливо в нижній течії. Відмічається різке зменшення вмісту кисню, значне підвищення вмісту фосфатів, групи азоту та показників рН. Причиною цих явищ є природні фактори — висока температура повітря, значне прогрівання води, відсутність опадів і зменшення притоку води з верхньої течії річки, велике випаровування води з водної поверхні та антропогенні - висока зарегульованість річки, забруднення неочищеними стічними водами, недотримання режимів роботи водних об"єктів у басейні.

Так із 10 комплексів водоочисних та каналізаційно-очисних споруд (КОС) населених пунктів розташованих у басейні Рось працюють незадовільно та потребують реконструкції:

— КОКП ВКГ «Київоблводоканал» м. Київ (скид стічних вод у р. Роська);

— КПВКГ м. Сквира (скид стічних вод у р. Сквирка);

— КП ВУЖКГ смт. Рокитне (скид стічних вод в р. Рось);

— КП «Богуславтепловодопостачання» (скид стічних вод у р. Рось двома випусками — м. Богуслав 9 км від міста та Фінське містечко в межах міста);

— ВУЖКГ м. Кагарлик (скид стічних вод у р. Росава);

— ВУЖКГ м. Корсунь-Шевченківський (скид стічних вод у р. Рось).

Усі ці фактори призвели до погіршення якості води, зменшення витрат течії річки, її проточності, замулення водосховищ.

З метою покращення стану води та недопущення ускладнення санітарно-епідеміологічної ситуації у нижніх водосховищах (Стеблівське та Корсунь-Шевченківське) Міжвідомчою комісією по встановленю режимів роботи водосховищ та управлінню водними ресурсами р. Рось щорічно приймається рішення для збільшення проточності річки здійснювати додаткові екологічні попуски води із верхніх водосховищ. Проте ці заходи лише тимчасово поліпшують ситуацію.

Проведено детальний аналіз екологічного стану водних ресурсів та водозабезпечення у басейні р.Рось. В незадовільному екологічному стані знаходяться 129 водних об'єктів, а саме:

1. р. Молочна з притоками — довжина 40 км

2. р. Тарган з притоками — довжина 39 км

3. р. Роська з притоками — довжина 75 км

4. р. Сквирка — 44 км

5. р. Протока — довжина річки 64,5 км

6. р. Раставиця — довжина річки 39 км тощо.

Проведений детальний аналіз стічних вод найбільших підприємств, що скидають їх у річку Рось. У стічній воді мають місце перевищення ГДК, що лімітуються для поверхневої води СанПіН, а саме:

1. У стічній воді КОКП ВКГ «Київоблводоканал» м. Біла Церква по фосфатах — у 1,4рази, азоту амонійному — у 5,8 разів, ХСК — у 3,9 разів.

2. У стічній воді КП «Узинське ВКГ» по фосфатах — у 9,8 разів, азоту амонійному — у 9,5 разів, ХСК — у 14,9 разів, нафтопродуктах — у 5,7 разів,

3. У стічній воді ВУКГ"Тетіївводоканал" по фосфатах — у 7 разів, нітратах — у 2,8 разів, нітритах — у 1,5 разів, ХСК — у 5,9 разів.

4. У стічній воді «Свираводоканал» по фосфатах — у 5,3рази, азоту амонійному — у 1,5рази, нітратах — у 2,4 рази, нітритах — у 1,4 рази, ХСК — у 3,1 рази.

5. У стічній воді КП ВУЖКГ м. Рокитне по по азоту амонійному — у 2,1 рази, ХСК — у 3,9 разів.

6. У стічній воді КП «Богуславтепловодопостачання» (фінське містечко) по фосфатах — у 1,5 рази, азоту амонійному — у 5,1 разів, ХСК — у 3,9 рази, залізу загальному — у 1,7 разів.

На сьогоднішній день 10 водосховищ та близько 300 штук ставків потребують комплексної реконструкції, причому більшість водосховищ є об"єктами техногенної небезпеки. Деякі з них не мають навіть балансової приналежності. Потребує розчистки саме русло річки Рось та русла її приток. Неефективно працюють водоочистні споруди м. Тараща, Сквира, Тетіїв, Богуслав та інших підприємств, що скидають недостатньо очищені стічні води в р. Рось та її притоки. Також потребують реконструкції споруди ливневої каналізації міст і селищ басейну. Все, що знаходиться на території міст і селищ при випаданні зливових дощів зливається в ливневу каналізацію і без будь-якої очистки потрапляє в річки. Із-за відсутності прибережних захисних смуг хімічні засоби обробітку полів також попадають в поверхневі води. Із-за недосконалої інженерної конструкції гідротехнічної споруди Стеблівського водосховища в літній період систематично виникають надзвичайні ситуації на водозаборі м. Корсунь-Шевченківський, де станція водоочистки не в змозі забезпечити питні потреби населення із-за низької якості води на водозаборі.

Корсунь-Шевченківський водозабір, так як і Богуславський, розміщені в нижніх б"єфах водосховищ, де побудовані ГЕС, що працюють на воді, яка надходить на турбіни з донних водовипусків Стеблівського і Богуславського водосховищ. Дані водосховища мають дуже значні мілководні зони і вода в літній період прогрівається до дна, ідуть інтенсивні процеси гниття рослинних решток. Продукти гниття (сірководень) накопичуються перед дамбами водосховищ, а при роботі ГЕС через донні водовипуски потрапляють на водозабори. 1]

Така складна водогосподарська обстановка піднімає питання управління водними ресурсами на надзвичайно високий рівень суспільної необхідності управління водними ресурсами в басейні р. Рось, забезпечення всіх галузей народного господарства якісною водою, попередження шкідливої дії вод та зменшення наслідків їх негативного впливу.

Потрібно задіяти інтегрований принцип до управління водними ресурсами — будь-яку проблему вирішувати зважаучи на сучасний стан водних об"єктів, земель водного та лісового фонду, антропогенне навантаження та соціальну обстановку в даному регіоні.

Органами місцевого самоврядування розроблені програми по екологічному покращенню водних об"єктів. Але дані програми фактично не фінансуються із — за відсутності коштів в місцевих бюджетах. Тому робота по екологічному покращенню водних об"єктів проводиться лише за рахунок самих лише орендарів. Обсяги цих робіт в зв"язку з їх великою вартістю і об"ємом незначні. Виконуються лише найбільш необхідні роботи: часткові ремонти дамб, гідротехнічних споруд для забезпечення їх роботи в повеневий період, окоска від рослинності для збільшення корисної площі дзеркала та аварійні роботи.

3 ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ ДЕРЖАВНОГО ВОДОГОСПОДАРСЬКОГО МОНІТОРИНГУ

3.1 Моніторинг вод Моніторинг вод — система спостережень, збирання, обробки, збереження та аналізу інформації про стан водних об'єктів, прогнозування його змін та розробки науково обгрунтованих рекомендацій для прийняття відповідних рішень.

3.2 Гідрохімічні показники Відповідно до «Програми державного моніторингу довкілля в системі Держводгоспу України у частині контролю якості поверхневих вод за радіологічними і гідрохімічними показниками здійснюється радіологічний і гідрохімічний контроль якості водних ресурсів басейну річки Рось. Відбір проб води проводиться пунктах спостереження:

р.Рось (права притока р. Дніпро):

с.Кошів, кордон Київської в Вінницької областей — радіонукліди щоквартально, загальний санітарний аналіз і специфічні показники — щомісячно;

— с. Москаленки, кордон Київської і Черкаської областей — радіонукліди, загальний санітарний аналіз і специфічні показники — щоквартально.

р.Роставиця (ліва притока р. Рось)

— с. Строків, кордон Київської і Житомирської областей — радіонукліди, загальний санітарний аналіз і специфічні показники — щоквартально.

В результаті проведених гідрохімічних аналізів басейну р. Рось у квітні-червні 2009 року у створі р. Рось — с. Кошів (кордон Київської і Вінницької областей) спостерігалось підвищення показника ХСК, але знизився показник БСК з 2,15 мг/дм3 до 1,24 мг/дм3. Вміст розчиненого кисню у квітні - червня складав 10 -23,6 мг/дм3.

На притоці р. Рось — Роставиці (створ с. Строків — кордон Київської і Житомирської областей) гідрохімічний стан води у червні значно покращився в порівнянні з травнем місяцем. У травні показник ХСК підвищився до 230,64 мг/дм3, показник БСКдо 6,79 мг/дм3. У червні ХСК зменшився і складав 62,72 мг/дм3. вміст розчиненого кисню у воді протягом згаданого періоду складав 6,53 -10,8 мг/дм3.

На кордоні Київської і Черкаської областей (с.Москаленки) стан річки в порівнянні з І кварталом дещо погіршився. У квітні спостерігалось підвищення показника ХСК з 24,48 мг/дм3 до 27,3 мг/дм3 та зменшення вмісту розчиненого кисню з 12,5 до 11,48 мг/дм3. Але вже у червні ці показники покращились.

Протягом липня-серпня відбувалося подальше (у порівнянні з минулим кварталом) погіршення якісних характеристик води.

Ці зміни відбулися починаючи від створу р. Рось — с. Кошів (кордон Київської і Вінницької областей) і далі вниз по течії ріки. На створі р. Рось — с. Москаленки (кордон Київської і Черкаськоїх областей) та на притоці р. Рось — Роставиці (створ с. Строків — кордон Київської та Житомирської областей) відбулося різке зростання показників ХСК і БСК до 46,5 — 51,5 та 2,73 — 4,65 мг/дм3 відповідно, також значно знилися прозорість води та зростання в ній вмісту завислих речовин до 29,2 мг/дм3. У всіх водосховищах Росі та руслі ріки виявлено масове цвітіння води.

У липні місяці у створі р. Рось с. Москаленки (кордон Київської і Черкаськоїх областей) — підвищівся вміст азоту амонійного до 0,3 мг/дм3, що могло свідчити про зростання органічного забруднення води в результаті збільшення антропогенного навантаження на річку. Вміст розчиненого кисню у воді у воді протягом згаданого періоду складав 6,8 — 8,5 мг/дм3. З метою недопущення ускладнення санітарно-епідеміологічної ситуації в басейні р. Рось в період червень-липень 2009 року проводилися попуски з водойм, які розташовані на р. Рось та її притоках.

18.09.2009 року при проведені перевірки якості питної води у комунальному водопроводі м. Миронівка на бактеріологічні показинки було виявлено різке погіршення якості питної води. При дослідженні води у р. Рось на Миронівській водоочисній станції (ВОС) колі-індекс (лактозопозитивні кишкові палички (гепатит А) перевищував допустимі показники більше, як у 10 разів. Колііндекс при допустимій величині у водопроводі до 3 одиниць перед виходом у місто складав 23, а в деяких місцях забору проб води у місті - 1100. Фахівцями Миронівської та Богуславської районних СЕС проведено дослідження води у р. Рось, в ході яких встановлено, що колі-індекс перевищує допустимі норми більше, як у 10 разів в районі ВОС Миронівського водозабору і вище по течії (навпроти міста Богуслав і його підприємств), але знаходиться у нормі на ВОС Богуславського водозабору (біля 2 км вище по течії).

В результаті проведених протягом ІV кварталу поточного року аналітичних досліджень басейну р. Рось було виявлено наступне:

У створі р. Рось — с. Кошів (кордон Київської і Вінницької областей) гідрохімічний склад води дещо погіршився — зросли показники ХСК до 45,36 мг/дм3, БСК до 4,41 мг/дм3. Збільшився вміст розчиненого кисню у воді, який складав складав 12,49 мг/дм3.

На притоці р. Рось — Роставиці (створ с. Строків — кордон Київської і Житомирської областей) протягом жовтнялистопада відбулося погіршення ситуації - зросли показники ХСК до 46,92 мг/дм3, БСК до 5,26 мг/дм3. Вміст розчиненого кисню у воді складав 10,79 мг/дм3.

На кордоні Київської і Черкаської областей (с.Москаленки — створ р. Рось) з жовтня також відбулося погіршення якості води — збільшилося її органічне забруднення. Показники ХСК та БСК зросли до величин 40,8мг/дм3 та 2,03 мг/дм3 відповідно. У грудні місяці показники ХСК та БСК зменшилився до 24,0 мг/дм3. У листопаді спостерігалась наявність у воді нафтопродуктів вміст яких складав 0,16 мг/дм3. 2]

У м. Біла Церква, р. Рось відноситься до 1 категорії водокористування. Створів постійного спостереження — 8. Водоохоронна зона становить 100 м, частково забудована приватними будинками. У водоохоронній зоні знаходяться човнові станції, міський пляж. Розпорядженням міськвиконкому, берег р. Рось закріплений за підприємствами міста по приберанню, створена комісія по перевірці місць масового відпочинку в прибережній зоні р. Рось в межах міста.

За 2009 рік у створах постійного спостереження досліджено 232 проби річкової води, у т.ч. 104 проби санітарно — хімічні, 140 проб на санітарно — бактеріологічні показники. На радіологічні та вірусологічні показники вода з р. Рось направляється на дослідження у відповідні лабораторії обласної СЕС.

Вода в р. Рось не відповідала вимогам санітарних правил:

По санітарно — хімічних показниках (по вмісту заліза — 0,84 мг/дм3, при ГДК — 0,3 мг/дм3; по вмісту нафтопродуктів — 0,32 мг/дм3);

По мікробіологічних показниках. Джерелом мікробного забруднення річки в районі центрального пляжу є колектор міської дощової каналізації.

Пестицидів у воді р. Рось та в мулі не виявлено. В зв’язку з попаданням Cr (+6) у підземні та поверхневі води дендропарку «Олександрія» систематично проводиться контроль вмісту Cr (+6) у джерелі та ставках парку. Найбільша концентрація Cr (+6) спостерігається у джерелі. 2]

Відповідно до Постанови Головного санітарного лікаря України № 61 від 05.11.97р. допустима концентрація цезію-137 і стронцію-90 у питній воді становить 2 Бк/дм3 (54 пКи/л). Результати аналізів на визначення цих радіонуклідів свідчать, що їх вміст у воді р. Рось протягом 2007 року знаходився значно нижче встановлених критеріїв для питного водопостачання.

Аналіз дослідження проб поверхневих вод в 2009 році наведений в таблиці 3.7

Гідрохімічні показники в різних ділянках досліджень

рось річка водосховище екологічний

Контроль якості води здійснювався на скидах підприємств та в поверхневих водоймах області. Недостатня ефективність роботи каналізаційних очисних споруд (КОС) в містах: Васильків, Фастів, Сквира, Кагарлик, Ставище, Рокитне, Миронівка, Бровари, Стадницького спиртзаводу, Ржищівському педіатричному пансіонаті, Богуславській суконній фабриці, Миронівському інституті пшениці, Баришевському переробнозаготівельному підприємстві. Перевищення були зафіксовані переважно по таким показникам, як ХСК, БСК, концентрація біогенних елементів: амоній — іонам, нітритам, нітратам, фосфатам.

Регулярний контроль якості води бассейну р. Рось здійснюється по таким створам:

1. урочище Глибічка, питний водозабір;

2. р. Рось, резервний водозабір;

3. с. Борщагівка, прикордонний ствір з Вінницькою областю;

4. скид КОС, м. Біла Церква, с. Томилівка, 500 м вище скиду, 500 м нище скиду;

5. с. Косівка, 5 км вище смт. Володарка;

6. с. Логвин, 5 км нище смт. Володарка;

7. скид о/с смт. Рокитне, 500 м вище скиду, 500 м нище скиду;

8. скид о/с ВАТ «Богуславська суконна фабрика», 500 м вище скиду;

9. 1 км нище скиду о/с БСФ, прикордонний ствір з Черкаською областю;

10. притоки р. Рось: Протока, Сквирка, Кам’янка;

11. скиди зливових каналізацій в р. Рось в м. Біла Церква.

За хімічним складом вода в р. Рось до міста, в районі міста, за містом (500м вище скиду Білоцерківських КОС) відповідає нормативам ГДК для водойм питного і побутового призначення. Порівняно з минулим роком різких змін у хімічному складі води в р. Рось не виявлено. Порівнюючи якість води в р. Рось до скиду і після скиду Білоцерківських КОС, можна відзначити незначне збільшення вмісту нітратів, нітритів, амонію, фосфатів, ХСК, хлоридів, сульфатів. Аналіз хімічного складу води приток р. Рось (Кам'янки, Сквирки, Протоки) свідчить про те, що якість води в жодній з них не відповідає нормам ГДК для водойм рибогосподарського призначення. Найбільш забруднена р.Протока.

Кольоровість природних водойм обумовлена головним чином наявністю органічних речовин і комплексних сполук заліза (3). Кількість цих речовин залежить від геологічних умов, характеру грунту тощо. Також на кольоровість впливає цвітіння води (спостерігається влітку), викиди, паводок (восени) тощо.

Водневий показник (рН) відіграє важливу роль у визначенні якості води. В річних водах його значення коливається від 6,5 — 8,5. Концентрація іонів гідрогену має сезонні коливання, взимку рН для річних вод становить 6,8 — 7,4, влітку — 7,4 — 8,5. Концентрація іонів водню має велике значення для хімічних і біологічних процесів, що протікають у природних водах. Від водневого показника залежить розвиток і життєдіяльність водних рослин, стійкість різних фор міграції елементів та інше.

Розчинений кисень залежить від температури води, повітря, пори року, рН води. Влітку розчиненого кисню більше, восени — менше. Зниження вмісту розчиненого кисню вказує на різку зміну біологічних процесів у водоймі, на забруднення водойми сполуками, які інтенсивно окиснюються тощо.

Марганець не перевищує ГДК 0,1 мг/дм3 .Марганець знаходиться у воді в розчиненому стані в вигляді двох валентних іонів. Багато марганцю буває в стічних водах текстильних фабрик, в стоках металургійних заводів, в шахтних водах і в деяких стічних водах хімічної промисловості.

Хлориди не перевищують ГДК 250 мг/дм3 .Виявлення великої кількості хлоридів є показником забруднення води побутовими чи промисловми стічними водами, що залежать від характеру підприємства.

Сульфати не перевищують ГДК 350 мг/дм3. Наявність сульфатів у водоймах — скид в них стічних вод з неорганічними та органічними сполуками сірки.

Нітрити не перевищують ГДК 3 мг/дм3. Їх наявність у воді свідчить про фекальне забруднення вод. Знаходяться в деяких промислових і біологічних очищених стічних водах.

Нітрати не перевищують ГДК 45 мг/дм3.Велика кількість нітратів вказує на фекальне забруднення водойми в минулому.

Аміак не перевищує ГДК 2 мг/дм3. Аміак з’являється в водах в результаті життєдіяльності мікроорганізмів, звичайно в період вегетації в результаті розкладу білкових сполук. Врезультаті життєдіяльності нітрифікуючих бактерій, склад аміака у водоймах зменшується при одночасному утворенні нітратів.

Залізо не перевищує ГДК 0,3 мг/дм3.

4. ДОГЛЯД ЗА РІЧКАМИ І ВИКОНАННЯ ПРИРОДООХОРОННИХ ТА ПРОТИПАВОДКОВИХ ЗАХОДІВ

4.1 Аналіз санітарно — епідеміологічного стану земель водного фонду в межах водоохоронних зон та прибережних захисних смуг Сприятливий санітарно — епідеміологічний стан земель водного фонду в межах водоохоронних зон та прибережних захисних смуг створює сприятливий режим на водних обєктах, попереджує їх забруднення, засмічення та їх вичерпання, знищення водної рослинності, а також зменшення коливань стоку.

Санітарно — епідеміологічний стан земель водного фонду залежить від рівня їх використання, урбанізації, ступеня радіоактивного забруднення, ерозії грунтів та інших факторів.

Сучасний стан річок зумовила надмірна зарегульованість річкового стоку водоймам, які змінили природний режим річок. Внаслідок чого уповільнилась швидкість їх течії, замулюються і заростають рослинністю русла, зменшилась пропускна здатність русел, збільшились площі затоплень при паводках і повенях. На деяких річках відбулося розгалуження основного русла, розмив берегів. Погіршенню екологічного стану річок сприяє надмірна розореність прибережних захисних смуг до урізу води. Відбувається змив грунту в річки та поступове їх замулення.

Стан зарегульованості басейну високий — 1492 ставки і водосховища об'ємом води 203,22 млн. м3. Значна їх кількість має незадовільний санітарно-епідеміологічний та екологічний стан: замулені та зарослі водною рослинністю та чагарниками, прибережні захисні смуги в більшості з них відсутні, що спричиняє їх забрудненню, засміченню, збільшенню коливання стоку. В результаті чого річки та водойми стали накопичувачами продуктів змиву з території сільськогосподарських угідь та населених пунктів.У більшості випадків порушуються вимоги статті 89 Водного Кодексу України щодо обмеження господарської діяльності в прибережних захисних смугах уздовж річок і навколо водойм.