Анализ дебіторської задолженности

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Анализ дебіторської задолженности (реферат, курсова, диплом, контрольна)

У посланні Президента Республіки Казахстан до свого народу «Казахстан- 2030» підкреслюється, що кінцевою метою розвитку нашої країни є економічного зростання, що пріоритет економічного зростання «буде однією з важливих і сьогодні й завтра, й у перебігу наступних тридцяти лет».

У разі формування ринкових відносин практично неможливо управляти складним економічним механізмом господарюючого суб'єкту без своєчасної економічної інформації, основну частину якого надає чітко налагоджена система бухгалтерського обліку, і аналізу фінансово-господарської діяльності. Дані бухгалтерського обліку, і аналізу фінансовогосподарську діяльність йдуть на оперативного керівництва роботою суб'єктів господарювання і їх структурних підрозділів, для складання економічних прогнозів і поточних планів і, нарешті для вивчення і дослідження закономірностей розвитку страны.

Нині Республіка Казахстан ведеться велику роботу з подальшого розвитку й удосконаленню бухгалтерського обліку, розробці і сприяють прийняттю нормативно-правових актів, прискоренню початку його нової системі, адекватної ринкової економіки, розробляється нового закону про оподаткуванні, що має бути набрав чинності 01.01.2001 года.

Катастрофічний спад виробництва, згортання окремих галузей народного господарства Казахстану викликали зростання інфляції, безробіття, а саме головне нестабільність ринкових відносин між суб'єктів господарювання, погіршення їх фінансового состояния.

Найбільш актуальним, гостро хто стоїть перед господарниками в час є питання, який безпосередньо пов’язані з расчетноплатіжними операціями як наслідок цього — безсумнівно координуючого роботу господарського суб'єкта загалом — це дебіторська задолженность.

Дебіторська заборгованість є важливим частиною активів господарюючих суб'єктів. Причому за сучасної структурі Казахського балансу будь-якого підприємства вона не має місце, як і першому, і у його разделах.

Дебіторська задолженность-это справді один із найбільш актуальних тим суб'єктів господарювання що розвивається Казахської ринкової экономики.

Здійснюючи підприємницьку діяльність, учасники майнового обороту пропонують, що в міру проведення господарських операцій де вони лише повернуть вкладені кошти, а й одержать доходы.

Однак у реальної практиці, особливо із переходом ринкові відносини і спаду виробництва нерідко, а точніше постійно виникають ситуації, коли за тими або іншим суб'єктам причин підприємство неспроможна стягнути борги з контрагентів. Дебіторська заборгованість «зависає» тривалі місяці, а іноді навіть роки. Зростання дебіторську заборгованість погіршує фінансове стан підприємств, інколи ж призводить і до банкротству.

Як частина оборотних засобів, саме частиною фондів звернення, дебіторська заборгованість, і особливо невиправдана «зависла» різко скорочує оборотність обігових коштів і цим зменшує дохід предприятия.

Тож наразі найважливішими проблемами, вирішення яких має сприяти поліпшенню фінансового становища суб'єктів господарювання, є: 1. Правельная організація обліку дебіторську заборгованість у зв’язку з переходом нового план рахунку також нової судової системи бухгалтерського обліку, а також у із припиненням майже всіх міжгосподарських відносин після розвалу адміністративно-командної системи господарювання; 2. Анализ дебіторську заборгованість, що має бути спрямовано виявлення чинників, які впливають зростання дебіторську заборгованість і визначення резервів вкладених у ліквідацію невиправданою, «зависающей» заборгованості та подальше зниження її роста.

Глава I. Загальна частина. Актуальність теми дипломної роботи.. 1.1 ВАТ «Казцинк» як об'єкт исследования.

Усть-Каменогорський свинцово-цинковый комбінат завжди був славою і гордістю казахстанської промисловості. Проведений більш півстоліття тому випуск першого Казахського цинку це сутьпочаток становлення всієї цинкової під галузі кольорової металургії республики.

Упродовж цього терміну комбінат з невеличкого цинкового перетворився на найбільше підприємство кольорової металургії світового уровня.

Сьогодніце металургійний комплекс з замкнутим технологічним циклом. Далеко поза Казахстану країн СНД відома продукція з товарним знаком комбінату. Марка «КК СЦК» -це високу якість та конкурентоспроможність. З двадцяти корисних компонентів перероблюваної полиметаллического сировини витягається чотирнадцять елементів і виробляється тридцять видів продукции.

Продукція комбінату різні роки експортувалася і експортується до різні країни й завжди користується незмінним попитом, демонструвалася на сорока восьми міжнародних виставках-ярмарках, у яких отримувала найбільш високі оценки.

До складу ВАТ «Казцинк», котре було зареєстроване 07.01.1997 г. в місті Усть-Каменогорську ввійшли: Усть-Каменогорський металургійний, Лениногорский гірничо-металургійний, Зыряновский гірничо-збагачувальний комплекси і Лениногорский ремонтно-механічний завод. Для стійкості забезпечення електроенергією промислових комплексів й відповідне зниження собівартості своєї продукції Бухтарминская ГЕС було передано в довгостроковий майновий наем.

Відкрите товариство «Казцинк» початок працювати як єдиний технологічно пов’язаний, производственно-экономический комплекс з 01.02.1997года.

Головною проблемою, з якою зіштовхнулося ВАТ у початку своєї роботи, це нерозвиненість сировинної бази його промислових комплексів. Без збільшення обсягу видобутку руди не можна було забезпечити сталу роботу збагачувальних фабрик і металургійних заводов.

Тому від перших днів роботи Правління ВАТ «Казцинк» приймає низку рішень що з реалізацією проекту Малеевского рудника з продуктивністю 1,5 млн. тонн руди на рік, забезпеченням підтримки продуктивності Греховского рудника, збільшенням видобутку руди на Зыряновском руднику, в розвитку рудної бази Лениногорского гірничометалургійного комплексу, для поліпшення технічного гніву й фінансово-економічного стану на Бухтарминском гідроенергетичному комплексі, для розробки програми з збільшення обсяги переробки дорогоцінних металів, програми геологорозвідувальних робіт з розвитку сировинної бази дорогоцінних металів, з розширення номенклатури випущеної продукції і на багато другие.

То існували створено певні передумови для стабілізації поточного економічного і виробничого становища ВАТ «Казцинк».

Для виконання поставлених завдань потрібно було залучити, як мінімум 118 млн. 572 тис. доларів робочого капитала.

У разі гострий дефіцит оборотних засобів, не дивлячись ухвалені Правлінням оперативні заходи для збільшення оборотності оборотних засобів і збільшення власного капіталу рахунок прибутку, потрібно було залучення позикових засобів і инвестиций.

27.05.1997года Уряд Республіки Казахстан приймає постанову № 890 «Про заходи щодо створення умов залучення іноземних інвестицій у ВАТ „Казцинк“» яких і визначає основним інвестором ВАТ «Казцинк» фірму «Казастур Цинк О.Г.» створену спільної фірмою «Гленкор Інтернешнл АГ» (Швейцарія) і компанією «Астуриана де Цинк» (Іспанія) спеціально для інвестиційної діяльність у Казахстане.

По інвестиційному проекту по ВАТ «Казцинк» фірма «Гленкор» виступає в ролі фінансового менеджера, а компанія «Астуриана де Цинк» забезпечує технічний менеджмент по гірничо-збагачувальним і металургійним работам.

Швейцарська фірма «Гленкор Інтернешнл АГ"-это найбільший у світі компанія, що спеціалізується на торгівлі промислової продукцією. Крім фінансів ресурсів, необхідні інвестування проектів ВАТ «Казцинк» фірма «Гленкор» запропонувала йому великий досвід у галузі маркетингу, забезпечувало підприємству сильні позиції на світовому ринку металів з залученням провідних фахівців найбільших європейських компаній — виробників свинцю і цинку, і навіть досвіду у управлінні торговими операциями.

Компанія «Астуриана де Цинк» має також велике досвід роботи з світовому ринку металів, вона входить у провідних металургійних фірм і що п’яте місце у світі з виробництву цинка.

Основна діяльність його компанії спрямовано видобуток цинкового і свинцевого концентрату, випуск металевого цинку, виробництво устаткування й розробку перспективних технологий.

Така фінансово-технічна підтримка найбільших компаній дозволить ВАТ «Казцинк» в стислі терміни запровадити в себе останні досягнення у галузі технології виробництва кольорових, рідкісних і шляхетних металів й успішно конкурувати на світовому рынке.

16.06.1997 роки компанія «Казастур Цинк О.Г.» підписала Договір співробітництві ВАТ «Казцинк» і Урядом Республіки Казазстан, а 27.06.1997 року придбала контрольний пакет акцій ВАТ «Казцинк».

Правління ВАТ «Казцинк» і компанія «Казастур Цинк О.Г.» спільними зусиллями мають намір забезпечити збалансовану і рентабельну роботу промислових комплексів, підвищення всіх техніко-економічних показників, збільшення обсягу й асортименту випущеної продукции.

Рівень фінансування забезпечений фірмою «Гленкор» становить на сьогодні 85 мільйонів долларов.

Будучи власником основного пакети акцій фірма «Гленкор» внесла ряд пропозицій з реорганізації управління відкритого акціонерного товариства. Упроваджена система виконавчих органів. Правління — як стратегічний орган і дирекція — як орган оперативно керувати із суворим поділом функціональних обов’язків. Для керівництва таким великим і складнішим господарством, Правлінню знадобилися нові організаційні форми та художні засоби управления.

Вже на початку 1998 року відбувся об'єднання ідентичних служб всіх комплексів з підпорядкуванням їх директорам за напрямами. Змістилися які були пріоритети, коли керівник комплексу керував виробництвом і які економікою й участі комерцією. У новій структурі та економісти і комерсанти та виробничники виступають як рівні партнери, а й у як опоненти, у пошуках оптимальних варіантів функціонування производства.

[pic].

Таблиця 1.2.

Види діяльності ВАТ «Казцинк «.

Схема 1.1 що є структуру ВАТ «Казцинк» нині. Таблиця 1.1 дає перелік своєї продукції і її у на світовому ринку. Таблиця 1.2 показує види діяльності дають уявлення про аналізованому предприятии.

Природно, в організацію і проведення господарську діяльність, підприємством задіяний великий обсяг оборотних засобів. З огляду на нинішній економічній нестабільність у економіці Республіки Казахстан, ВАТ «Казцинк» існують великі проблеми, як і всіх господарюючих суб'єктів, пов’язані з неплатежами. Якщо в невеликих підприємств із причини їх специфіки задіяно небагато оборотних засобів, то ВАТ «Казцинк» ми маємо справу з мільярдними обіговими коштами, а отже й з дуже великими неплатежами дебіторську заборгованість, що негативно впливає як у фінансову і у цілому на господарськимвиробничу діяльність підприємства. Виявлення причин освіти дебіторську заборгованість, її на господарську діяльність підприємства міста і шляхи його ліквідації чи зниження зростання підкреслюють актуальність теми даної дипломної работы.

1.2 Загальні поняття і сутність дебіторської задолженности.

Боржник, дебітор (від латинського слова debitum-долг, обов’язок) одна зі сторін цивільно-правового зобов’язання майнової зв’язок між двома чи більше лицами.

Дебіторська задолженность-это сума боргу, належна підприємству від інших юридичних чи громадян. Виникнення дебіторську заборгованість при системі безготівкових розрахунків є об'єктивний процес господарську діяльність предприятия.

За характером освіти дебіторська заборгованість ділиться на нормальну і невиправдану. До нормальної заборгованості підприємства належить та, яка обумовлена ходом виконання виробничої програми підприємства, і навіть діючими формами розрахунків (заборгованість за пред’явленими претензіям, заборгованість за підзвітними особами, за товари відвантажені, термін оплати яких немає настав). Невиправданою дебіторської заборгованістю вважається, що виникла внаслідок порушення розрахункової та фінансової дисципліни, наявних недоліків у віданні обліку, ослаблення контролю над відпусткою тих матеріальних цінностей, виникнення нестач і розкрадань (товари відвантажені, але неоплачені в термін, заборгованість щодо недостач і розкраданням і др.).

Дебіторська заборгованість відповідність, і з міжнародними, і з казахськими стандартами бухгалтерського обліку окреслюється сума належна компанії відрізняється від покупців (дебиторов).

Дебіторська заборгованість — важливий компонент обігового капіталу. Коли одне нове підприємство продає товари іншому підприємству, не отже, що вартість проданого товару буде оплачено немедленно.

Дебіторська заборгованість є активом підприємства, пов’язаної з юридичними правами, включно з правом на владение.

У цілому нині під активом розуміється майно, майнові блага і право суб'єкта, мають вартісну оцінку. Майбутня економічна вигода, воплощённая на рахунку на рахунку — це потенційний, прямий чи опосередкований внесок у приплив коштів суб'єкта. Отже, дебіторська заборгованість — це майбутня економічна вигода, воплощённая на рахунку, і що з юридичними правами, включно з правом на владение.

Актив дебіторську заборгованість має три суттєві характеристики:

— Він втілює майбутню вигоду, що забезпечує здатність безпосередньо чи опосередковано створювати приріст грошових средств.

— Активи є ресурси, якими управляє господарюючий суб'єкт. Причому права на вигоду чи потенційні послуги мали бути зацікавленими законні чи мати юридичне доказ можливості їх получения.

Наприклад, для відсічі факту продажу активу у продавця утворюється дебіторська заборгованість. Договір купівлі-продажу дозволяє визначити ймовірну майбутню вигоду. Але, якщо покупець не внесе певну суму погашення дебіторську заборгованість, продавець фактично не втрачає контроль над ресурсами, тобто потенційним надходженням, і отже, актив перестає бути активом.

— До активам не ставляться вигода, що буде отримана у майбутньому, але у час немає під медичним наглядом підприємства. У цьому ключовим моментом є рішення бухгалтера у тому, що така чи інша господарська операція произойдет.

Фактом підписання договору фірмою встановлюється майбутня ймовірність вигоди, що й перебуває під медичним наглядом у бухгалтера. Саме бухгалтер визначає події досить або досить значним для відсічі як активу фірми. Найчастіше значущість передбачає завершеність операции.

У поточні активи дебіторська заборгованість то, можливо включена повністю, якщо сума, яка буде отримана протягом один рік, розкрито. На ряду з цим, дебіторська заборгованість, що значиться понад рік, у складі довгострокових активів то, можливо включено до статтю «дебіторська задолженность».

Система бухгалтерського обліку, що діяла при плановоадміністративної системи господарювання зокрема й у республіці Казахстан до 1997 року, під активами передбачала все господарські кошти, належать підприємству. Відмітним властивістю властивим нинішньому обліку у Казахстані, і те, що активи — це у певної мері витрати які повинні стати доходами у майбутньому. Звідси й виникає необхідність розглянути, як списуються витрати, спрямовані на активи, в тому числі дебіторської заборгованості. У зв’язку з цим у бухгалтерський облік визнається не виплата грошей, а виникнення або відсутність прав для цієї виплати. Відповідно й доходом вважається не отримання платежів, а виникнення права ними. До чого доходи даного звітний період завжди би мало бути співвіднесені з витратами внаслідок чого ці доходи були получены.

Нині, у зв’язку з переходом нового план рахунку також нову систему обліку дебіторську заборгованість, виділяють такі види: дебіторська заборгованість покупців і замовників, дочірніх, залежних товариств, спільно контрольованих юридичних, іншої дебіторської заборгованості, витрати майбутніх періодів, дебіторська заборгованість по виданими авансам.

Глава II. Облік дебіторської задолженности.

2.1 Облік розрахунків із покупцями і заказчиками.

Облік розрахунків із покупцями і замовниками ведеться на активних рахунках підрозділу Генерального плану рахунків 30 «Заборгованість покупців і замовників» в «Відомості обліку розрахунків із дебіторами і кредиторами» чи машинограмме при комп’ютеризації обліку. До складу підрозділу 30 входять такі рахунки: 301 «рахунки для отримання»; 302 «Векселі отримані»; «Інша заборгованість покупців і заказчиков».

Залишок за рахунком 301 наприкінці місяці а надає заборгованість покупців і замовників за відвантажені (відпущені) чи товарноматеріальні запаси виконані чи прийняті праці та услуги.

На рахунку 302 «Векселі для отримання» враховують заборгованість покупців і замовників, забезпечену отриманими від нього векселями (борговими обязательствами).

До рахунку 302 відкриваються субсчета:

302, субрахунок 1 «Розрахунки з покупцями і замовниками за векселями, термін оплати яких немає наступил.

302, субрахунок 2 «Розрахунок за векселями, дисконтированным в банках».

302, субрахунок 3 «Розрахунки з покупцями і замовниками за векселями, кошти якими не настали вчасно (опротестованным).

Кореспонденція рахунків за рахунком 302 «Векселі полученные».

Підприємство — векселетримач може здійснити облік (дисконт) векселів у банку. Природно, банк повинен мати певну частину доходу (відсотка), причитающеюся векселедержателю з показаного у банк для дисконту векселю.

Підприємство — постачальник відвантажуючи (відпускаючи) готової продукції, виконуючи роботи й послуги, може мати домовленості оплату її вартості векселем. Через війну, договірна ціна продажу та сума ПДВ отримає відбиток на рахунку 301 «Рахунки для отримання». Якщо буде досягнуто домовленості про оплаті реалізованої продукції, робіт, послуг векселем, то сума такий заборгованості відбивається по дебету рахунки 302 «Векселі отримані», субрахунок рахунки 1 «Розрахунки з покупцями» і замовниками за векселями термін оплати яких немає настав" і кредиту рахунки 301 «Рахунки до получению».

На рахунку 303 «Інша заборгованість покупців і замовників» господарючих суб'єктів враховують розрахунки з покупцями і замовниками, що проводилися порядку планових платежів, за наявності в них тривалих господарських зв’язків і коли такі розрахунки носять постійний характері і не завершуються надходженням оплати в кожному окремому розрахунковому документу.

Аналітичний облік пошані 301 ведеться за кожному учиненому на покупцем рахунку-фактурі. Аналітичний облік має забезпечити отримання даних із заборгованості покупців, термін оплати якої настав, і заборгованості, не оплаченої вчасно; за рахунком 302 «Векселі отримані». По заборгованості, забезпеченої векселями, термін оплати яких немає настав; векселями дисконтированными (врахованими) у трилітрові банки; векселями якими кошти не надійшли у термін; за рахунком 303 «Інша заборгованість покупців і замовників». За кожним покупцю і замовнику, розрахунки з яким досліджують порядку планових платежей.

Для аналітичного обліку використовують «Відомості аналітичного обліку розрахунків із різними дебіторами і кредиторами» чи машинограммы, побудовані на кшталт відомостей обліку розрахунків із різними дебіторами і кредиторами.

2.2.Учет резервів по сумнівним требованиям.

Резерви по сумнівним вимогам враховуються в підрозділі 31 на пасивному рахунку 311 «Резерви по сумнівним долгам"Резервы по сумнівним вимогам створюються покриття можливих втрат, пов’язаних із списанням безнадійної до стягнення дебіторської задолженности.

Сумнівною вимогою визнається дебіторська заборгованість, яка не погашена у призначений термін, і якщо не встановлено, то перебігу який буде необхідний цього часу, і навіть заборгованість, яка забезпечена відповідними гарантіями. Резерви по сумнівним вимогам створюють у кінці року в підставі даних інвентаризації дебіторської задолженности.

Підприємства створюють резерви по сумнівним вимогам за розрахунками з іншими підприємствами і міжнародними організаціями, ні з окремими фізичними особами. Розмір резерву визначається з кожної сумі сумнівного вимоги з урахуванням фінансового становища (платоспроможності) боржника і оцінки ймовірності погашення їм боргу повному обсязі чи частично.

Під час створення резервів по сумнівним вимогам на суми, направлені резерв, по сумнівним вимогам, дебетують рахунок 821 «Загальні й адміністративні витрати» і кредитують рахунок 311 «Резерви по сумнівним долгам».

При освіті резерву по сумнівним вимогам підприємство вправі на власний розсуд вибирати в Облікової політиці одне із наступних методов:

— метод відсотка від обсягу реалізації, виконаних робіт (наданих услуг);

— метод обліку рахунків за термінами оплаты.

Метод відсотка від обсягу реалізації, виконаних робіт (наданих послуг). Сутність цього методу залежить від визначенні відсотка сум безнадійних боргів у загальному обсягу реалізації. Щоб визначити відсоток освіти резерву по сумнівним вимогам, необхідно проаналізувати реалізацію товарів, виконаних робіт (наданих послуг) суму неоплачених счетов.

Наприклад. Обсяг реалізації протягом року по Усть-Каменогорскому металургійному комплексу становив 1050 млн. тенге. Для аналізу відсотка безнадійних боргів обрані п’ять періодів попередніх звітному. Таблиця визначення відсотка безнадійних боргів у загальному обсягу реализации.

|Периоды |обсяг реализации|Сумма |Відсоток | | | |безнадійних | | | | |боргів | | |1 |2 |3 |4=3/2*100 | |Перший |810 |20 |2,5 | |Другий |990 |14 |1,4 | |Третій |1002 |18 |1,8 | |Четвертий |1020 |15 |1,5 | |П'ятий |1032 |22 |2,1 | |Разом: |4854 |89 |1,86 |.

Середній відсоток не за п’ять періодів составляет.

(2,5+1,4+1,8+1,5+2,1) / 5=1,86 Виходячи з цього, сума резерву по сумнівним вимогам составляет:

(1050*1,86) / 100%=19,5 млн. тенге.

Наприкінці звітного року, робиться запис по дебету рахунки 821 «Загальні і адміністративні витрати» і кредиту рахунки 311 «Резерви по сумнівним боргах» у сумі 17,4 млн.тенге.

Метод обліку за термінами оплати залежить від визначенні відсотка сумнівних вимог щодо терміну оплати заборгованості. Для визначення цього відсотка, необхідно класифікувати все рахунки для отримання по наступним категориям:

— рахунки, термін оплати яких ще наступил;

— рахунки, з терміном оплати від 1 до 30 дней;

— рахунки, з терміном оплати від 31 до 60 дней;

— рахунки, з терміном оплати від 61 до 90 дней;

— рахунки, з терміном оплати більш 90 днів. Для кожної категорії визначається прогнозований відсоток сумнівних боргів. Наприклад. Розмір неоплаченої дебіторську заборгованість за результатами інвентаризації Бухтарминской ГЕС становила 400 млн. тенге. По термінів оплати цю величину можна розділити наступним образом:

Першу категорію — 120 млн. тенге.

Друга категорія — 90 млн. тенге.

Третя категорія — 80 млн. тенге.

Четверта категорія — 60 млн. тенге.

П’ята категорія — 50 млн. тенге.

Наведемо таблицю визначення відсотка голосів і суми сумнівних вимог. Таблиця визначення величини резерву по сумнівним вимогам методом обліку рахунків за термінами оплати. |Терміни оплати дебіторської |Сума |Прогнозований |Сума | |заборгованості |млн. |відсоток боргів |сумнівних | | |тенге |вважається |вимог, | | | |сумнівним % |млн. тенге | |1.Срок оплати не настав |120 |14 |16,8 | |2.Срок оплати від 1 до 30 дн. |90 |16 |14,4 | |3.Срок оплати від 31 до 60 дн. |80 |12 |9,6 | |4.Срок оплати від 60 до 90 дн. |60 |27 |16,2 | |5. Термін оплати понад 90 днів |50 |45 |22,5 | |Разом: |700 | |79,5 |.

Отже, сума сумнівних боргів становитиме 79,5 млн.тенге.

При списання з балансу підприємства незатребуваних вимог, раніше визнаних сумнівними, дебетують рахунок 311 і кредитують рахунку за обліку розрахунків 301 «Рахунки для отримання», 334 «Інша дебіторська заборгованість», 351 «Аванси видані під виконання робіт та послуги» і др.

Списання суми сумнівних вимог впливає на попередню величину дебіторську заборгованість, оскільки дебіторська заборгованість показується у бухгалтерському балансі з відрахуванням резерву по сумнівним требованиям.

Що стосується, якщо суб'єкт не створює резерву по сумнівним вимогам, і виникає ситуація, коли виявлено безнадійні борги чи дебіторська заборгованість, відповідно до якої відповідно до законодавства Республіки Казахстан минув строк позовної давності, то сума заборгованості то, можливо списана безпосередньо на витрати періоду й входить у звіт про результати фінансово-господарської деятельности.

Якщо кінця року, наступного у рік створення резерву по сумнівним вимогам, створений резерв в цілому або частково нічого очікувати використаний, то невитрачена сума сторнируется.

Коли покупець, дебіторська заборгованість якого списана як безнадійний борг, з початком певного часу оплатить суму заборгованості (приміром у тому звітному періоді, коли було виконано списання), слід отсторнировать списану раніше на сумнівні вимоги дебіторської заборгованості за кредитами рахунків обліку розрахунків 301 «Рахунки для отримання» 334 «Резерви по сумнівним боргах», червоним і відбити погашення дебіторську заборгованість по дебиту рахунки 451 «Готівку до каси у національній валюті», 441 «Готівку на розрахунковому рахунку» і кредиту рахунків 301,334,351,352.

Якщо дебіторська заборгованість, списана раніше, оплачена у таких звітних періодах, це визнається дохід звітний період від не основний деятельности.

Аналітичний облік за рахунком 311 ведеться за кожному сумнівному вимозі, в якій був створено резерв, в відомості чи машинограмме.

Інвентаризація сумнівних вимог залежить від перевірці обгрунтованості сум віднесених з цього приводу Для уточнення реальності заборгованості інвентаризаційної комісії пред’являються виписки із лицевих рахунків підприємств із підтвердженням оформленої по них заборгованості. Залишок наприкінці року у цьому резерву має включати лише суми дебіторську заборгованість, визнані, як сумнівні вимоги, в поточному году.

2.3 Облік дебіторську заборгованість за розрахунками між пов’язаними сторонами.

Суб'єкти ринку, пов’язані друг з одним особливими відносинами, зізнаються «пов'язаними сторонами», під якими приймаються суб'єкти, одна з яких може контролювати чи надавати значний вплив інших при прийнятті фінансових чи господарських рішень. Порядок розкриття інформації про пов’язаних сторони визначено у стандарті бухгалтерського обліку № 10 «Розкриття інформації про пов’язаних сторонах.

Для обліку заборгованості дочірніх (залежних) товариств в Генеральному плані рахунків бухгалтерського обліку передбачено підрозділ рахунків 32 «Дебіторська заборгованість дочірніх, залежних товариств», у яких входять синтетичні счета:

321 «Заборгованість дочірніх товариществ».

322 «Заборгованість залежних товариществ».

323 «Заборгованість спільноконтрольованих юридичних лиц».

На рахунках даного підрозділу узагальнюється поточна дебіторська заборгованість дочірніх, залежних і ми спільно — контрольованих юридичних осіб. Останніми роками з’явилося багато дочірні підприємства. Поява такі форми підприємств дозволяє материнським підприємствам краще маневрувати капіталом, посилювати госпрозрахункові початку, підвищувати продуктивності праці, забезпечувати свої потреби напівфабрикатами, комплектуючими виробами, постачати колективи підприємств продукцією сільського господарства і др.

На рахунках 321,322,323 узагальнюється інформацію про всі види поточних розрахунків із дочірніми, залежними і ми спільноконтрольованими підприємствами (межбалансовые розрахунки). Ці рахунки основні, активні, складні; аналітичного обліку в кожному дочірньому, залежному і ми спільно — контрольованому підприємству ведеться в відомості чи машинограмме. На велику промисловість з більший обсяг записів аналітичного обліку за рахунками 321,322,323 то, можливо організований на картках аналітичного обліку розрахунків із дебіторами і кредиторами, запис у що виробляють на підставі дебетових сповіщень (форма 280).

Приклад заповнення извещения.

Кореспонденція рахунків по дебиту і кредиту.

Рахунків 321,322,323.

|№ з- |Зміст господарських |Сума |Кореспонденція | |вещения |операцій |тенге |рахунків | | | | |Дебет |Кредит | | |Операції по дебету рахунків | | | | | |321,323 в материнському | | | | | |підприємстві | | | | |84 |З накладних і |2 100 000 |321,322, |702,709 | | |податкових рахунків фактур | |323 | | | |відпущені матеріали і товари | | | | | |придбані дочірніми | | | | | |(залежними) товариствами | | | | | |На суму на добавленную|420 000 |321,322, |633 | | |вартість | |323 | | | |Разом: |2 520 000 | | | |85 |Надані роботи й послуги |100 000 |321,322, |701,722, | | |дочірнім (залежним) | |323 |721 | | |товариствам | | | | | |На суму на добавленную|20 000 |321,322, |633 | | |вартість | |323 | | | |Разом: |120 000 | | | |86 |Відпущена дочірнім (залежним) |200 000 |321,322, |701,722, | | |товариствам готова | |323 |721 | | |продукція, кошти і| | | | | |нематеріальні активи. | | | | | |На суму на добавленную|40 000 |321,322, |633 | | |вартість | |323 | | | |Разом |240 000 | | | | |Усього |2 880 000 | | | | |Операції за кредитами рахунків | | | | | |321−323 в материнському | | | | | |підприємстві | | | | |121 |Вступила на розрахунковий рахунок |1 470 000 |441 |321,322, | | |заборгованість дочірніх | | |333 | | |(залежних) підприємств | | | | | |Разом |1 470 000 | | |.

2.4 Облік іншої дебіторської задолженности.

Облік іншої дебіторську заборгованість ведеться на рахунках підрозділу 33 «Інша дебіторська заборгованість», до якого входять рахунки: -331 «Податок на додану вартість до відшкодування» -323 «Нараховані відсотки» -333 «Заборгованість працівників та інших осіб» -334 «Інша дебіторська задолженность».

2.4.1 Податок на додану вартість до відшкодування (рахунок 331).

Відповідно до Податковим Кодексом Республіки Казахстан підприємства застосовують у бухгалтерський облік при нарахуванні податків метод нарахувань. Для відображення у бухгалтерському обліку розрахунків за податком на додану вартість використовується рахунок 331 «Податок на додану вартість до відшкодуванню». По дебету рахунки 331 відбиваються суми ПДВ щодо акцептованим рахунках за придбані товаро — матеріальних цінностей, виконані роботи та послуги в кореспонденції із кредитом ніяк рахунки 671 «Розрахунки з постачальниками і подрядчиками».

Суми ПДВ, враховані за дебету рахунки 331, принаймні фактичного надходження цінностей на склади будуть записуватися за кредитами цього рахунки і дебиту рахунки 633 «Податок на додану вартість». Записи по дебету рахунки 331 ні закриватися з цього приводу 633 лише за тими акцептованим рахунках — фактурам, якими матеріальних цінностей не зробили і не оприбутковано на склади, а роботи прийнято за актами приймання виконаних робіт і услуг.

2.4.2 Нараховані відсотки враховуються на рахунку 332 «Нараховані відсотки». Цей рахунок містить інформацію з дебіторську заборгованість по з нарахованих відсоткам (по наданим позикам, векселях, оренді основних засобів і ін.) Нарахування відсотків, належних для отримання, відбивається по дебету рахунки 322 і кредиту рахунки 724 «Дивіденди з і доходи — у вигляді відсотків». Оплата нарахованих відсотків відбивається по дебету рахунків 441 «Готівку на розрахунковий рахунок», 451 «Готівку до каси у Раді національної валюті», 431 «Готівку на валютному рахунку у країні» та інших. і кредиту рахунки 322. Аналітичний облік за рахунком 322 «Нараховані відсотки» ведеться на підприємствах — займополучателям, векселедержателям, орендарям тощо. і часу виникнення боргу відсотків відомості, має форму зворотному відомості чи аналогічної машинограмме.

Заборгованість працівників та інших осіб (рахунок 333), цьому рахунку враховуються такі види дебіторську заборгованість: за розрахунками з підзвітними особами; з які працюють за товари, продані кредит; по наданим позикам; з відшкодування матеріального ущерба.

2.4.3 Облік розрахунків із підзвітними особами. У процесі производственногосподарську діяльність підприємства посилають працівників у службові відрядження, набувають у магазинах канцелярське приладдя, оплачують поштові переклади та інші витрати. Цю витрату який завжди можна оплатити шляхом безготівкових розрахунків через установи банку. Тож їх оплати працівникам видають в підзвіт готівка. Гроші видаються відповідно до розрахунку, затвердженого керівником підприємства. Аванси видаються не раніше наступу дійсною потреби в расходах.

Видача авансів з каси виробляється після розрахунку за раніше виданими авансам. Особи, не надали звіту та не здали невитрачені залишки підзвітних сум в встановлених термінів, піддаються дисциплінарної, а необхідних випадках — кримінальної відповідальності. Суб'єкт проти неї утримати від суми оплати праці працівника не відшкодований їм своєчасно залишок авансу, якщо працівник не заперечує основу і відсоток утримання. Утримання можна виготовити одноразово чи з розстрочкою незалежно від цього, яка частина оплати праці залишається вільною від усіх інших стягнень з даного працівника. Розпорядження про стягнення має бути дано пізніше місяця від часу закінчення терміна, встановленого для повернення авансу. Перевитрачені по авансовому звіту суми видаються працівникові з каси. Неправильно оформлені авансові звіти і докладені до них документи повертаються підзвітному особі для оформления.

2.4.4 Розрахунки з працівниками за товари, продані кредит, можуть здійснюватися за двома варіантами. Перший варіант. Підприємство виходячи з доручень — зобов’язань своїх працівників утримує з оплати праці чергові платежі і перераховує їх торговим організаціям. Другий варіант. Підприємство повністю відшкодовує торговим організаціям суми належні з які трудяться товари продані кредит. Для таких виплат підприємство може мати простий позичку, яка гаситься принаймні утримання з оплати праці работников.

2.4.5 Розрахунок по наданим позикам. Ці розрахунки здійснюються за позикам на індивідуальне будівництво житла, садових будиночків та інші індивідуальні потреби. Позики видаються під встановлений процент.

2.4.6 Розрахунки з відшкодування матеріальних збитків. Бухгалтерія зобов’язана вести суворий контроль забезпечуватиме схоронність коштів, товароматериальных та інших ценностей.

На рахунку 333, субрахунок «Розрахунки з відшкодування матеріальних збитків» враховуються розрахунки з відшкодуванню нестач і розкрадань коштів і товароматериальных цінностей. Сума шкоди, заподіяної підприємству нестачею чи пристрітом цінностей, обчислюється по роздрібним цінами, за винятком випадків, коли закон передбачає інший порядок визначення заподіяної ущерба.

Суми нестач, розтрат і розкрадань, які може бути стягнено з винних осіб через їх неплатоспроможності чи з інших причин, на підставі документів списуються кредиту рахунки 333 в дебіт рахунки 311 «Резерви по сумнівним боргах», у сумі фактичної собівартості саме ті товарно-матеріальних цінностей. Дебет рахунки 611 «Доходи майбутніх періодів», кредит рахунки 333- у сумі різниці між стягуваної суми і балансовою вартістю саме ті товарно-матеріальних ценностей.

Аналітичний облік іншої дебіторську заборгованість ведеться в відомості по розрахункових рахунках чи машинограмм, має аналогічну форму.

2.4.7 Інша дебіторська заборгованість (рахунок 334). На даному рахунку враховують такі види дебіторську заборгованість за претензіями, з квартиронаймачами, з батьками за їх дітей у дитсадках, з іншими дебиторами.

2.5 Облік витрат майбутніх периодов.

У процесі госпрозрахункової діяльності в підприємств виникають витрати, які підлягають включенню до витрат виробництва чи звернення наступних звітних періодів. До таких видатках ставляться такі витрати: по підготовчим до виробництва роботам в сезонних галузях промисловості; з освоєння нових виробництв, цехів, агрегатів і (пускові витрати); з підготування й освоєння виробництва нових видів продукції; по горно-подготовительным роботам; по одночасного масовому набору робочих з організацією і розширення виробництва; на ремонт орендованих основних засобів, вироблених рахунок коштів орендаря; суми підписки на технічну літературу, газети, часописи й інші расходы.

Облік витрат майбутніх періодів ведеться на рахунках підрозділу 34 «Витрати майбутніх періодів», куди входять такі синтетичні активні счета:

341 «Страховий полис».

342 «Орендна плата».

343 «Інші витрати майбутніх периодов».

Аналітичний облік витрат майбутніх періодів ведеться в відомості обліку витрат за кожному виду (групі) витрат чи відповідної машинограмме.

Записи в відомість по дебету рахунків підрозділу 34 виготовляються зі разработочных таблиць «Розподіл зарплати (матеріалів)», «Розрахунок амортизації (зносу) основних засобів», «Розподіл послуг допоміжних (обслуговуючих) виробництв і господарств» і первинних документів. У результаті відомості чи машинограмме накопичуються обертів по дебету рахунків підрозділу 34 кредиту різних счетов.

По рахунку 341 «Страховий поліс», на страхових платежів страховику кілька місяців вперед дебетують рахунок 651 «Розрахунки по майновому і особовому страхуванню» і кредитують рахунки 441 «Готівку на розрахунковий рахунок», 431 «Готівку на валютному рахунку у країні», та інших. Одночасно суми, оплачені вперед страхових платежів списуються з кредиту рахунки 651 в дебет рахунки 341. Сума страхових платежів до розмірі місячного платежу, певного в страхових полісах, списується в дебет рахунків 811 «Витрати щодо реалізації товарів», 821 «Незавершене будівництво» і др.

По рахунку 342 Орендну плату" орендарі враховують суму орендної плати, оплачені орендодавцю за оренду основних фондів вперед протягом кількох месяцев.

Кожна рік підприємство становить розрахунок та обґрунтування сум витрат майбутніх періодів, які підлягають списанню до витрат виробництва чи обращения.

Витрати майбутніх періодів підлягають щорічної інвентаризації, що забезпечує достовірність залишків у цій рахунку, перехідних на рік, і правильність їх списання їх списання до витрат виробництва чи звернення до перебігу року. Інвентаризаційна комісія з документам встановлює і включає в опису суми, підлягають відображенню на рахунках підрозділу 34. На рахунках цього підрозділу може бути залишені витрати, які підлягають віднесенню до витрат виробництва, у перебігу документально обгрунтованого терміну відповідно до розробленими на підприємстві сметами.

2.6 Облік розрахунків з авансам выданным.

Облік розрахунків з авансам виданими постачальникам і підрядчикам ведеться на рахунках підрозділи 35 «Аванси видані», який має дві счета:

351 «Аванси видані під поставку товароматериальных запасов.

352 «Аванси видані під виконання робіт і надання услуг».

На рахунках підрозділу 35 «Аванси видані» відбиваються розрахунки з авансам, виданими під поставку товароматериальных цінностей, за оплатою продукції", робіт, послуг, прийнятих від замовників з їхньої часткової готовності. При видачі авансів дебетують рахунки підрозділу 35 і кредитують рахунки 441 «Готівку на розрахунковий рахунок», 431 «Готівку на валютному рахунку у країні», 451 «Готівку до каси у національній валюті» та інших. З отриманням рахівниць-фактур на відпущені товароматериальные цінності, актів приймання виконаних робіт й нових послуг, дебетуются рахунки підрозділів 20 «Матеріали», 90 «Основне производство».

Оплата заборгованості постачальникам і підрядчикам за отримані товароматериальные цінності, виконані роботи та послуги виробляється з відрахуванням раніше оплаченого їм авансу, врахованого на рахунках 351, 352.

Аналітичний облік виданих авансів ведеться в відомості аналітичного обліку розрахунків із різними дебіторами і кредиторами у межах рахунків 351, 352 в кожному дебітора чи машинограмме — при комп’ютеризації бухгалтерського учета.

Глава III. Аналіз дебіторської задолженности.

3.1.Задачи аналізу дебіторської задолженности.

Основними завданнями аналізу дебіторську заборгованість являются:

— перевірка реальності й юридичної обгрунтованості котрі значаться на балансі підприємства сум дебіторської задолженности;

— перевірка дотримання правил розрахункової і втрати фінансової дисциплины;

— перевірка правильності отримання сум за відвантажені матеріальних цінностей і повноти їх списання, наявність виправдувальних документів під час проведення розрахункових операцій та правильності їх оформления;

— перевірка своєчасності та правильності оформлення і пред’явлення претензій дебіторам, і навіть організація контролю над рухом цих справ України та перевірка порядку організації, стягнення сум заподіяного та інших боргів, що випливають із розрахункових взаимоотношений.

— розробка рекомендацій з упорядкування розрахунків, зниження дебіторської задолженности.

Приступаючи до аналізу потрібно перевірити передусім розрахунки з дебіторами, з’ясувати правильно чи відбито дебіторська заборгованість балансі. Залишки її в початок і поклала край року демонструються як і розділі I «Довгострокові активи», і розділі II «Поточні активи». У I розділі показується дебіторська заборгованість, платежі через яку очікуються більш як через 12 місяців після звітної дати, тоді як у II розділі - платежі через яку очікуються протягом 12 місяців. При аналізі по I поділу слід звернути увагу на своєчасне стягнення сум і заборгованість, через яку минув термін позовної давности.

У довгострокових активах дебіторська заборгованість показується у межах наступних статей:

— рахунки до получению;

— векселі полученные;

— заборгованість по внутригрупповым операціям між основним господарюючим суб'єктом і дочірніми предприятиями;

— заборгованість посадових осіб субъекта;

— інша дебіторська задолженность.

У поточних активах до цих статтям дебіторську заборгованість додана стаття «Авансові платежи».

При аналізі необхідно з’ясувати, правильно чи відбиті за статтями балансу відповідні залишки заборгованості. І тому за даними журналуордера № 11 і регістрам аналітичного обліку, і рахунках, призначеним для відображення розрахунків, вважають залишки за кожним видом розрахунків початку проверяемого періоду із залишками по відповідних статей балансу, а потім аналізують кожен вид расчетов.

Аналіз стану дебіторську заборгованість слід розпочинати з аналізу матеріалів інвентаризації розрахунків із дебіторами. Аналіз розрахунків із покупцями, підзвітними особами, працівниками підприємства міста і іншими дебіторами ввозяться виявленні по відповідним документам залишків і скрупульозної перевірці обгрунтованості сум, котрі значаться на рахунках. Встановлюються причини винуватці освіти дебіторську заборгованість, давність її виникнення, реальність отримання (тобто. чи є акти звіряння розрахунків або листи, у яких дебітори визнають своєї заборгованості); Не пропущені чи терміни позовної давності (3 року), які заходи вживаються для стягнення заборгованості. Організуються і проводяться зустрічні перевірки у торгових оборотів і постачальницьких организациях.

Результати інвентаризації розрахунків оформляються актами, у ході аналізу перевіряються все акти інвентаризації. У акті слід проаналізувати найменування проинвентаризированных рахунку також суми дебіторську заборгованість, безнадійних боргів, дебіторської заборгованості, через яку минули всі терміни позовної давності. З аналізу складається довідка, у якій наводяться найменування і адреси дебіторів, суми заборгованості, зазначено, що вона значиться, відколи і основі яких документів. За сумами дебіторську заборгованість, якими минули всі терміни позовної давності, в довідці вказуються особи, винних у пропуску цих сроков.

Аналіз наявних для підприємства матеріалів інвентаризації розрахунків дає можливість зосередити увагу до ретельнішої перевірці розрахунків, щодо яких установлено розбіжності, непорозуміння, неясности.

Найчастіше за господарську діяльність підприємства зустрічаються розрахунки з покупцями і замовниками за товари, роботи й послуги. Це стаття займає тому найбільша питома вага у сумі дебіторської заборгованості, показаної у балансі підприємства. При аналізі цієї дебіторську заборгованість слід звернути увагу до следующее:

. чи є договору про поставки продукції (виконання робіт, послуг) і правильність їх оформления;

. правильно чи отримані суми за відвантажені товароматериальные ценности;

. правильно чи списана дебіторська заборгованість на собівартість продукції (робіт, послуг) і дебіторська заборгованість з вичерпаним терміном позовної давности.

Дебіторська заборгованість, через яку строк позовної давності минув, списується у вирішенні керівника підприємства міста і належить відповідно з цього приводу коштів резерву по сумнівним долгам.

При аналізі необхідно перевірити обгрунтованість створення резервів по сумнівним боргах, правильність їх використання коштів і списання з балансу дебіторську заборгованість з вичерпаним терміном позовної давності. Величина резерву визначається окремо в кожному сомнительном4у боргу залежно від фінансового становища (платоспроможності) боржника з оцінкою погашення цілковитої й часткової сумме.

При аналізі встановити, не завищений чи розмір резерву по сумнівним боргах і відновлено чи невикористана його величина.

Особливу увагу під час аналізу має бути звернуто на правильність відображення операцій на векселями.

Заборгованість за розрахунків з покупцями і замовниками, забезпечена отриманими векселями, враховується на рахунку 302 «Векселі отримані». Цей рахунок кредитується при погашення заборгованості за векселями в кореспонденції з дебетом відповідних рахунків обліку грошових средств.

При розрахунках векселями можна застосовувати прості і перекладні векселя.

Прості векселі - це письмове борговий грошове зобов’язання однієї боку (векселедавця) сплатити певну суму по наступі терміну платежу боці (векселедержателю) по совершённым торговим угодам чи сплату у виконанні роботи (услуги).

Перекладної вексель (тратта) виписується кредитором (трассантом) і містить наказ дебітора (трасату) сплатити зазначену в векселі суму третій особі (ремитенту) чи пред’явнику. Документ перетворюється на дебентура і їх отримує юридичної чинності лише після його акцепту платником (трассатом). З допомогою передавальної написи (індосаменту) вексель можна використовувати неодноразово, виконуючи функцію універсального кредитно-расчетного документа. Істотно убыстряет оборот коштів облік (дисконтирование) векселів у трилітрові банки. І тут векселетримач у вигляді індосаменту передає вексель банку до наступу терміну платежу і він здобуває вексельну суму з відрахуванням облікового відсотки надходжень у користь банку, званого дисконтом.

При аналізі необхідно перевірити правильність обліку векселів за видами, підприємствам — платникам, термінів наступу платежу, обгрунтованість оформлення позичок векселями, законність списання на позареалізаційні збитки векселів, заборгованість, через яку виявилася безнадійної для отримання чи якими прострочені терміни позовної давности.

Потім проводиться аналіз іншої дебіторську заборгованість. Залишки на початок і наприкінці року за цією статтею повинні відповідати залишкам підрозділу 33 бухгалтерського балансу. Потрібно проаналізувати правильність відображення господарських операцій цих рахунках, показаних у журналіордері № 8, і узагальнених щомісячними результатами в Головною книзі. Особливу увагу під час аналізу слід звернути на правильність відображення господарських операцій на рахунку 333 «Заборгованість працівників та інших осіб». У цьому рахунку враховується інформацію про дебіторську заборгованість працівників із сумам, виданими в підзвіт на адміністративно-господарські і операційні витрати, і навіть на службові відрядження; з відшкодування матеріальних збитків; по наданим працівникам позикам та інших операциям.

Спочатку проводиться суцільна перевірка авансових звітів і прикладених до ним документів, аналізуються запис у накопичувальних відомостях і такі авансових звітів, затверджених розпорядниками кредитів. З’ясовується кому видано авансы.

Іноді бухгалтерія допускає приховане авансування робітників і службовців на власні потреби у вигляді авансів на господарські та командировочні витрати. Тому, за аналізі визначається: чи є командировочні посвідчення, їх термін і правильність розрахунку грошових сум, достовірність прикладених до авансовим звітам документов.

При аналізі слід звернути увагу до такі моменты:

. визначено чи керівником підприємства коло осіб, яким дозволили, одержувати гроші під отчет;

. не видаються чи підзвітним особам аванси понад встановлених размеров;

. не одержують гроші під звіт особи, не отчитавшиеся за раніше отриманим суммам;

. заборонена чи оплата через підзвітних осіб витрат, які можуть бути оплачені безпосередньо з каси предприятия;

. чи є на авансових рахунках позначка керівника доцільність вироблених расходов;

. своєчасна позначаються на обліку витрати з підзвітних сумм.

Наступним етапом аналізу може бути аналіз з відшкодування матеріального шкоди, насамперед потрібно проаналізувати розрахунки з недостачам і розкраданням та намагання встановити дотримувалися чи строки й порядок розгляду випадків нестач і розмір втрат, як забезпечується їх стягнення тощо. Особливо слід приділити увагу вивченню чинників списання нестач і розмір втрат до витрат на виробництво чи результати діяльності предприятия.

Відповідно до чинним законодавством недостача матеріальних цінностей на межах норм природного зменшення населення списується до витрат на виробництво, а понад норм природного зменшення населення, і навіть втрати причини цінностей, шлюбу, допущеного під час виробництва ставляться з винних лиц.

Слід зазначити, що недостача не більше природного зменшення населення може бути списана на витрати виробництва у випадку її виявлення при проведенні інвентаризації і за складанні комісійної акта на списання, затвердженого руководителем.

Далі потрібно проаналізувати повністю чи віднесено з винних осіб суми щодо недостач, растратам і розкраданням, правильно чи оформлені і виведені результати інвентаризації коштів і товароматериальных цінностей до витрат виробництва, коли винні особи не установлены.

Далі аналізується правильність ведення розрахунків із працівниками підприємства з наданим їм позикам, за товари, продані кредит, і іншим операциям.

Потім аналізуються рахунки 334 «Інші», у якому відбиваються орендні зобов’язання до вступу. Зайве перелічені цифру бюджет і позабюджетні організації; суми претензій, пред’явлених постачальником, транспортним організаціям, і іншим юридичних осіб за виявлені невідповідності, недостачі товароматериальных запасів понад норм природного зменшення населення, штрафи, пені, неустойки, і навіть суми перевищення вартості реалізації власних акцій над номінальною стоимостью.

Особливу увагу має приділятися аналізу розрахунків з претензіям, розрахунок яких ведеться на субсчете «Розрахунки за претензіями» рахунки 334 «Інші». У цьому субсчете враховують розрахунки з претензіям, пред’явленим постачальникам, підрядчикам, транспортним та інших організаціям, і навіть по пред’явленим їм претензіям (чи присужденным) штрафів, пені, неустойкам.

При аналізі розрахунків з претензіям слід звернути внимание:

. обгрунтованість, своєчасність і правильність оформлення документов.

Недотримання термінів пред’явлення претензій можна використовувати приховування фактів розкрадання тих матеріальних цінностей, бо за відмову задоволенні претензій віднесені суми списуються до витрат производства;

. обгрунтованість претензій, що висуваються до підприємству. Що стосується задовольнити претензії потрібно перевірити, проводилися чи адміністративні розслідування для встановлення винних осіб, і якщо вони встановлені, відшкодували вони заподіяний матеріальний ущерб;

. правильність складання бухгалтерських проводок;

. правильність ведення аналітичного обліку — він має вестися в кожному дебітора і окремих претензиям;

. складання записів аналітичного обліку записам у журналі - ордере.

№ 8, Головною книзі, балансе.

Аналіз правильності і своєчасності оформлення матеріалів по претензіям про недостачі і розкраданнях має дуже велике значення, оскільки практика показує, що неправильне чи з порушенням термінів оформлення матеріалів робиться іноді свідомо із єдиною метою недопущення до залучення винних матеріальної ответственности.

При аналізі важливо, як констатувати факти нестач і псування, але і з’ясовувати причини їх виникненню. Практика показує, що причинами шкоди (недостачі, розтрати, розкрадання засобів і тих матеріальних цінностей) є незабезпеченість весоизмирительной апаратурою, поганий стан здоров’я складських приміщень, недотримання умов зберігання товароматериальных цінностей, порушення правил приймання і відпустки їх, відсутність належного контролю над їх схоронністю, невчасне і формальне проведення инвентаризаций.

При аналізі встановити, правильність чи визначено заподіяний підприємству збитки. Іноді сума шкоди обчислюється за обліковими чи роздрібним цінами з відрахуванням торгової знижки. Не правильно. Суму шкоди слід розраховувати за цінами даної місцевості на відсутні чи викрадені ценности.

При аналізі іншої дебіторську заборгованість важливо перевірити: наявність заборгованості співробітників користування інвентарем; відпущені без попередньої оплати матеріальних цінностей, несданную спецодяг і т.д.

Наступний етап аналізу дебіторську заборгованість, це аналіз боргу статті «Аванси видані». При аналізі розрахункових операцій по авансам потрібно передусім встановити реальність оформленої боргу зазначеному рахунку. Об'єктом аналізу тут служить як бухгалтерські записи, а й укладені договори з постачальниками і підрядчиками. Особливу увагу потрібно приділити на сумнівну заборгованість по авансам з погляду причин її виникнення і винних осіб. Реальною вважається заборгованість разі, якщо вона підтверджено зацікавленими сторонами актами звіряння взаємних расчетов.

3.2 Аналіз складу і структури дебіторської задолженности.

Установивши достовірність дебіторську заборгованість, проаналізувавши дані, відбиті у третій розділі балансу підприємства, потрібно проаналізувати склад парламенту й структуру дебіторську заборгованість, оцінку з погляду її реальну вартість, розподілити дебіторську заборгованість за термінами освіти, визначити якість і ліквідність цієї задолженности.

Таблица.

[pic].

Проаналізувавши дані таблиці 1 можна здогадатися з вищесказаного, що дебіторська заборгованість збільшилася на 299 тис. тенге чи 23,1%. Істотні зміни відбулися у структурі дебіторську заборгованість. Питома вага розрахунків із покупцями і замовниками за товари, роботи й послуги скоротився з 60,2% до 46,7% Питома вага іншої дебіторську заборгованість навпаки збільшився наприкінці звітний період на з 30,1% до 50,8%.

Хоча й ненабагато, та все ж справляло впливом геть склад парламенту й структуру дебіторську заборгованість векселі, отримані і авансових платежів. Коли початку року розрахунку векселями був, чи до кінця року сума від отриманих векселів становила 40 тисяч тенге, тобто. питому вагу цієї цифру загальної сумі заборгованості становив 2,5%. За статтею «Авансові платежі» навпаки, початку року сума заборгованості становила 125 тисяч тенге чи 9,7% від загального обсягу заборгованості. Потім ця суму погашена і боргу цій статті нет.

На фінансове становище підприємства впливає саме наявність дебіторської заборгованості, а її розмір, рух і форма, тобто. те що викликана ця заборгованість. Виникнення дебіторську заборгованість є об'єктивний процес у господарську діяльність при системі безготівкових розрахунків, як і й поява дебіторську заборгованість. Дебіторська заборгованість який завжди утворюється внаслідок порушення порядку і не погіршує фінансове становище. Тому її не можна повної сумі вважати відволіканням власні кошти з обороту, т.к. її служить об'єктом банківського кредитування і впливає платоспроможність підприємства. Виходячи з цього, розрізняють нормальну і невиправдану дебіторську задолженность.

До невиправданою дебіторську заборгованість належить заборгованість по претензіям, відшкодуванню матеріальних збитків (недостачі, розкрадання, псування цінностей) і по розрахунковим документам, термін оплати яких минув. Невиправдана дебіторська заборгованість є форму незаконного відволікання обігових коштів і порушення фінансової дисципліни. Тож особливу увагу під час аналізу приділяється саме невиправданою дебіторської задолженности.

Після загального аналізу складу і структури дебіторську заборгованість необхідно проаналізувати і оцінку її з погляду реальної вартості. Це з тим, що ні вся дебіторська заборгованість може бути стягнена. Повернення її визначається з урахуванням минулого досвіду і поточних умов. Бухгалтерський ризик полягає навіть у цьому, що минулий досвід може бути неадекватною мірою майбутнього збитку, або що поточні умови може бути в повному обсязі враховані. Через війну збитки може бути суттєвими. Необхідно знати реальність, і правильність визначення ймовірності повернення дебіторську заборгованість. Розрахунок відсотка неповернення виробляється по середнім даним кілька років. Наприклад, якщо відсоток неповернення боргів становив в.

1997 року — 6,8%.

1998 року — 4,7%.

1999 року — 8,3%, то середній відсоток неповернення протягом трьох років составит:

(6,8+4,7+8,3)/3=6,6% Але не можна його застосовувати за аналізований період механічно. Слід враховувати реальні умови, наприклад намічувану тенденцію зростання неповернення. Тому доцільно проанализировать:

. який неповернення дебіторську заборгованість припадав однієї чи кількох основних боржників (цей відсоток характеризує концентрацію неповернення заборгованості), було б впливати неплатіж однієї з головних боржників на фінансове становище предприятия;

. яке розподіл дебіторську заборгованість за термінами образования;

. яку частку векселів у дебіторській заборгованості представляє продовження старих векселей;

. були прийнято знижки та інші умови на користь споживача, наприклад право повернення продукции.

3.3 Аналіз показників якості і ліквідності дебіторської задолженности.

Показник якості визначає можливість отримання заборгованості повної сумі, яка від терміну освіти заборгованості. Практика показує, чим більше термін дебіторську заборгованість, тим нижче ймовірність її получения.

Для характеристики повернення дебіторську заборгованість доцільно згрупувати її за термінами возникновения:

. Довгострокова дебіторська заборгованість від 1года до 2,5 лет;

. Короткострокова дебіторська заборгованість от1 до 12 месяцев.

Дебіторська заборгованість за термінами її возникновения.

По Усть-Каменогорскому металургійному производству.

|Стороны |Довгострокова дебіторська |Короткострокова дебіторська |Разом | |дебіторської |заборгованість |заборгованість |Тис. | |заборгованості | | |тенге | |Доход | | | | | | | |від |7 449 821= |17 298 850= |11 974 680= |24 290 187= |10 890 744= |71 904 282= | |Дебіторська | | | | | | | |заборгованість |6 940 505= |5 290 987= |6 117 240= |6 927 118= |4 943 821= |30 219 671= |.

ДР 71 904 282.

Оборотність деб.зад. в разах = ДЗ = 6 043 934 = 11,9 раз.

ДЗ 30 219 671.

ДЗ = 5 = 5 = 6 043 934.

ДЗк Д 4 943 821 * 455.

Оборотність деб.зад. в днях = ДР = 71 904 282 = 31 деньперіод погашення деб.зад.

Д = 365 + 90 = 455.

З аналізу видно, що 11,9 разу заборгованість утворюється і надходить у ВАТ у період 455 днів. Тривалість одного обороту цей період становила 31 день, тобто. за 31 день погашається задолженность.

3.4 Аналіз інших показників характеризуючих якість дебіторської задолженности.

Як відзначалося вище, дебіторська заборгованість є частиною активів підприємства, саме входить до складу поточних активів, які є його оборотні кошти предприятия.

Спочатку можна проаналізувати, як і у складі оборотних засобів, для цього проаналізуємо структуру оборотних засобів предприятия.

Таблиця 4.

Аналіз структури оборотних засобів підприємства з підрозділу ВАТ «Казцинк». |Види коштів |Наявність коштів |Структура коштів % | | |тис. тенге | | | |На |На конец|Измене- |На |На |Зраді-| | |початок |року |ние |початок |кінець | | | |року | | |року |року |ние | |Кошти |9 638 050|12730190|+3 092 140|99,0 |95,9 |-3,1 | |Короткострокові фінансові |- |350 000 |+350 000 |- |2,6 |+2,6 | |вкладення | | | | | | | |Дебітори |30 360 |111 990 |+81 630 |0,3 |0,8 |+0,5 | |Запаси |9500 |31 210 |+21 710 |0,1 |0,2 |+0,1 | |Незавершене |12 420 |18 870 |+6450 |0,1 |0,2 |+0,1 | |виробництво | | | | | | | |Готова продукція |42 170 |34 207 |-7963 |0,5 |0,3 |-0,2 | |Разом оборотних засобів: |9 732 500|13276467|+3 543 967|100,0 |100,0 | | |Частка дебіторської | | | | | | | |заборгованості до спільної |0,003 |0,008 |+0,005 | | | | |сумі оборотних засобів | | | | | | |.

Як очевидно з таблиці 4, найбільша питома вага в поточних активах займають кошти. На частку початку року доводиться 99%. До кінця року абсолютна їх сума збільшилася, проте їхня частка зменшилася на 3,1%, у зв’язку з тим, що коли частина готівки, саме 350 000 тенге була вкладена в акції, збільшилася як сума і частка наприкінці року дебіторська заборгованість на 81 631 000 тенге чи 0,5%.

Збільшення грошей на рахунках банку свідчить, зазвичай, про зміцненні фінансового становища підприємства. Сума грошей мусить бути такий, щоб її вистачало на погашення всіх першочергових платежів. Наявність великих залишків грошей протягом багато часу то, можливо результатом неправильного дослідження обігового капіталу. Їх потрібно було швидко впускати їх у зворот із з метою отримання прибутку, розширювати виробництво чи піде у акції інших підприємств. На досліджуваному нами підприємстві простежується й інше. Слід зазначити, зростання дебіторської заборгованості пояснюється зниженням готової продукції, тобто. проводилася реалізація продукції, якщо підприємство розширює своєї діяльності, то росте, і число покупців, відповідно і дебіторська заборгованість, що відбувається у нашій случае.

З іншого боку, підприємство може відвантаження продукції, тоді рахунки дебіторів зменшуються. Отже, зростання дебіторську заборгованість який завжди оцінюється негативно. Тому необхідно відрізняти нормальну і прострочену заборгованість. Наявність простроченої заборгованості створює фінансові проблеми оскільки підприємство відчуватиме недолік фінансових ресурсів на придбання виробничих запасів, виплати заробітної плати т.д. З іншого боку, заморожування коштів, призведе уповільнення оборотності капіталу. Відтак ВАТи має бути зацікавлений у скороченні термінів погашення платежів. Прискорити платежі можна шляхом удосконалювання розрахунків, своєчасного оформлення розрахункових документів, попередньої оплати, застосування вексельної форми розрахунків й т.д.

При аналізі розглядають частку дебіторську заборгованість в поточних активах по кварталами. Частка дебіторську заборгованість визначається ставленням дебіторську заборгованість до поточним активам.

Таблиця 5.

ДОЛЯ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАДОЛЖЕННОСТИ У ПОТОЧНИХ АКТИВАХ.

(тыс.тенге) |Аналізований |Дебіторська |Поточні активи |Частка (%) | |період |заборгованість | | | |I кв. 1999 | |4 943 521 |6.04 | | |298 607 | | | |II кв. 1999 | |5 173 112 |6.81 | | |352 114 | | | |III кв. 1999 |442 180 |5 274 841 |8.38 | |IV кв. 1999 |581 940 |6 340 707 |9.18 | |I кв. 2000 |467 290 |5 744 247 |8.13 |.

[pic].

По таблиці видно, частка дебіторську заборгованість в поточних активах збільшується: у І кварталі вона становить- 6%, у II кварталі- 6,8%, в III кварталі- 8,4%, і IV кварталі - 9,2%, а I кварталі 2000 року відзначається снижение-8,1%.

Але щоб одержати повну картину дебіторську заборгованість потрібно проаналізувати частку сумнівною дебіторську заборгованість в поточних активах, визначене ставленням сумнівною дебіторської заборгованості до поточним активам.

Таблиця 6.

ДОЛЯ СУМНІВНОЮ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАДОЛЖЕННОСТИ У ПОТОЧНИХ АКТИВАХ.

(тыс.тенге) |Аналізований |Сумнівна |Поточні активи |Частка (%) | |період |дебіторська | | | | |заборгованість | | | |I кв. 1999 |46 782 |4 943 521 |0.95 | |II кв. 1999 |49 145 |5 173 112 |0.95 | |III кв. 1999 |50 638 |5 274 841 |0.96 | |IV кв. 1999 |62 773 |6 340 707 |0.99 | |I кв. 2000 |58 016 |5 744 247 |1.01 |.

[pic].

Як очевидно з таблиці частка сумнівною заборгованості до поточним активам змінюється хаотично, різкі стрибки, то зменшення, то збільшення частки, це свідчить про нестабільної ліквідності дебіторської задолженности.

Тенденція зростання як частки дебіторську заборгованість, і частки сумнівною дебіторську заборгованість в поточних активах свідчить про нестабільної ліквідності дебіторську заборгованість, про постійному зменшенні ліквідності дебіторську заборгованість, тобто. з кожним кварталом сумнівна дебіторська заборгованість растет.

3.3 Проблема ліквідності дебіторської задолженности.

Дуже важливу проблему, що стоїть як перед ВАТ «Казцинк», але перед іншими підприємствами, незалежно від форм власності, масштабів виробництва та виду — проблема ліквідації дебіторської заборгованості. Повальні неплатежі, триває важкий економічний криза, є початкової причиною цієї проблеми. Але це далеко ще не все передумови, створюють проблему зростання дебіторської задолженности.

Теоретично, здійснення підприємницької діяльності учасниками майнового обороту передбачає, що в міру проведення господарських операцій вони лише повертають вкладені кошти, а й отримують доходи. Проте, практично, нерідко виникають ситуації, коли з тим чи іншим причин підприємства немає можливості стягнути борги з контагентов. І тут дебіторська заборгованість «зависає» тривалі місяці, котрий іноді роки. Зазвичай, причиною яких є неплатоспроможність боржника. Зростання дебіторську заборгованість призводить до неефективної роботи підприємства. Погіршує фінансове становище підприємства, т.к. «зависла дебіторська заборгованість — це грошові кошти які випадають з обігу субстандартні та природно як не дають доходу, а й ставлять часто-густо підприємство у скрутне становище при розрахунках із іншими підприємствами, але це тягне у себе непередбачені витрати на вигляді штрафів, співів неустойок порушення зобов’язань перед кредиторами.

У цій несприятливої економічної ситуації в, широке поширення отримала гнучка система знижок за оплату в срок.

Саме знижки за оплату вчасно сприяють скорочення дебіторської заборгованості. Вони дозволяють вчасно отримати кошти від покупців і замовників, оскільки є свого роду стимулятором для ближчих расчетов.

Знижки, представлені покупцям і замовникам можна підрозділити на дві групи: I група. Торгові знижки — це відсоткові знижки від базової ціни. ВАТ «Казцинк» має загальний прейскурант цін, щоб часто вже не змінювати ці ціни, наприклад під час продажу постійному покупцю, при реалізації товару певними партіями потрібно використовувати торгову знижку як відсоток основний ціни. Під час продажу із знижкою рахунок виставляється на чисту суму, тобто. основна ціна за прейскурантом мінус знижка і дебіторська заборгованість вже визнається у цій сумі; II група. Знижка за оплату вчасно, тобто. знижку на залежність від терміну оплати. Ці знижки пропонуються з єдиною метою спонукати покупця оплатити рахунок до закінчення обумовленого терміну платежу. Наприклад, ВАТ «Казцинк» у договорі продаж кухарі обумовлює термін платежу протягом 60-и днів. Проте, при оплаті за насіння соняшнику у перебігу 10-и днів покупцю надається знижка 50%. Такі умови у договорі на куплю — продаж позначаються «5/10; n/60».

Багато покупці воліють вживати такі знижки, оскільки відмови від них еквівалентний посяду грошей під відсотки. Застосування цих знижок сприяє скорочення сумнівною заборгованості і збільшення оборотності дебіторської задолженности.

Розв’язати цю проблему на досліджуваному ВАТ можна з допомогою валового методу. Застосовуючи цей метод, реалізацію і дебіторської заборгованості записують на загальну (валову), без знижок, суму виставленого рахунки. Знижки відбиваються в тому разі, коли оплату виконують у період їхнього дії. Для записи застосовується контр рахунок до рахунку продажів, що наприкінці року з’являється у звіті прибутки і збитках як коригувальна стаття (віднімається). До загальної величині виручки від продажу при розрахунку чистої виручки від продажу. Інший коригуючої статтею то, можливо рахунок 711, 712 «Повернення товарів хороших і знижки», також має дебетове сальдо і відбиває інформацію про сумі повернутих товарів чи інших представлених скидках.

Наприклад ВАТ продає метал у сумі 300 тис. доларів. На умовах 2/10; n/30 — тобто. під час встановлення терміну оплати тридцять днів, діє двох відсоткова знижку на перебігу десяти дней.(см. додаток 1) 1. Робиться відповідна бухгалтерська запись:

Д-т К-т.

301 701 300 тис. доларів 2. Покупець оплачує 140 тис. доларів на перебігу періоду дії знижки, тобто. протягом 10 дней.

2% * 140 тис. долларов=2800 доларів — віднімається з 140 тис долларов.

Д-т 452 -137,2 тис. долларов.

Д-т 712/1 — 2,8 тис. — знижка за оплату в срок.

К-т 301 — 300 тис. доларів рахунки до получению.

1. Покупець оплачує решту 160 тис. доларів після термін дії скидки:

Д-т К-т.

452 301 160 тис. доларів. У цих операцій :

. Рахунок «Рахунки для отримання» закрыт;

. На рахунку «Кошти» — гроші отримані за умови надання знижки на частина відпущеної (реалізованої) продукции;

. На рахунку «Реалізація» — загальна (валова) сума продаж;

. На рахунку «Знижки за оплату вчасно» — величина наданих скидок.

На застосуванні його має і свої недоліки, т.к. знижки позначаються на зменшенні доходу, отже, доходи і доходи активи оцінюються за найменшою із можливих стоимостей.

І тут також і його з правильним визначенням резервів на покриття майбутніх безнадійних боргів. Проблема зводиться до тому, щоб за використанні методу резервування принцип відповідності прибутків і витрат звітний період не нарушался.

Особливої актуальності проблема неплатежів стоїть у умовах інфляції, коли відбувається знецінення грошей. Останнім часом заборгованість підприємства досягла астрономічної суми, значна частину якого під час інфляції втрачається. При інфляції, наприклад, за 30 я% на рік наприкінці голи можна купити всього 70% те, що можна було придбати на новому році. Тому невигідно тримати гроші у готівки, невигідно продавати товар позичає. Проте вигідно мати кредитні зобов’язання до оплати грошової форми, т.к. виплати за різних видів кредиторської заборгованості виробляється грошима, купівельна спроможність яких до моменту виплати уменьшается.

Тривалість перебування засобів у дебіторську заборгованість (Пд) визначається наступним образом:

Середні залишку боргу рахунках дебіторів * Дні періоду П буд =.

Сума дебиторского обороту за рахунками дебиторов Пд= Сума дебиторского обороту за рахунками дебиторов.

Щоб вважати збитки підприємства від невчасної оплати рахунків дебіторами, необхідно від прострочений дебіторській заборгованості відняти її суму, скориговану на індекс інфляції цей термін (за мінусом отриманого пені), чи суму прострочений дебіторській заборгованості помножити на ставку банківського відсотка цей період, і з отриманого результату відняти суму отриманої пені. Ще однією вагомою проблемою є визначення оптимального розміру знижок, т.к. за умов інфляції будь-яка відстрочка Демшевського не дозволяє отримати всю вартість реалізованої продукции.

3.6 Визначення оптимального розміру скидки.

Для визначення оптимального розміру знижки використовується коефіцієнт падіння купівельної спроможності грошей, що визначається по формуле:

До =, где.

Jц P. S — рахунки для отримання; Jц — індекс цен.

За 1999 рік зросли на 20%, тоді індекс цін дорівнює 1,2, відповідно виплата 1000 тис. тенге на той час рівнозначна сплаті 833 333 тенге, тоді 166 667 тенге втрата виручки від инфляции.

Отже, надання покупцю знижки з договірної ціни на цих межах при дострокової оплаті дозволила б знизити втрати від знецінювання денег.

Наприклад ВАТ оборотність протягом року становила 35 днів, місячний індекс інфляції 15%, річна виручка 57 720 млн. тенге і 30% продукції реалізовується за умов передоплати. Тоді 70% чи 40 404 млн тенге (0,7* 57,720) вона бере із заснуванням дебіторської задолженности.

При періоді погашення дебіторську заборгованість 35 днів місячний індекс цін становитиме на середньому 1,34 (1,15*35/30).

Коефіцієнт падіння купівельної спроможності грошей дорівнює 0,746*(1/1,34), тобто. за середнього терміні повернення дебіторську заборгованість в 35 днів, ВАТ отримає 74,6% від суми за договором, втрачаючи із тисячі по 254 тенге. Отже, що нижчою місячний індекс інфляції, тим більше коштів сума втрати з кожним тысячи.

Виходячи, з вищенаведених розрахунків можна дійти невтішного висновку, що з річний виручки від своєї продукції умовах наступної оплати, ВАТ замість 40 404 млн. тенге отримає 30 141 млн. тенге. Отже (40 404- 30 141)=10 263 млн. тенге — приховані втрати від інфляції. У межах цієї суми ВАТ може вибрати величину знижки з ціни при достатньої оплаті за реалізовану продукцию.

Проблему визнання дебіторську заборгованість можна вирішити використовуючи чистий метод. З використанням цього знижка трактується кілька інакше. Вважається, що знижка не отримана покупцем — це «покарання» чи «штраф», яку має платити, оскільки набуває товар в кредит, а чи не за розрахунок готівкою, і пізніше періоду дії скидки.

Початкова продаж і дебіторська заборгованість записується за вирахуванням знижки, тобто. чисті, а ситуації, коли покупець не використовує знижки, з’являється кредитний рахунок 712/2 «Втрачені (упущені) знижки за оплату вчасно». Згодом він з’являється у звіті прибутки і збитках як стаття дохода.

Розглянемо хоча б приклад за умови, що використовується чистий метод. (Див прил. 3).

1. ВАТ продає товари у сумі 300 тис. доларів за умов 2/10;n/30. Знижка становить дві% і становитиме 2*300/100=6 тис. доларів Д-т — рахунки для отримання (301) -294 тис. доларів К-т — реалізація (701) — 294 тис. долларов.

2. Покупець оплачує товари у сумі 140 тис. доларів на перебігу періоду дії знижки: Д-т — кошти (452) 137,2 тис. доларів К-т — рахунки для отримання (301) 137,2 тис. долларов.

3. Покупець оплачує решту — 160 тис. доларів після періоду дії скидки.

Втрачений знижка 2% *160 = 3,2 тис. долларов.

Варіант 1 Упущені знижки позначаються на день закінчення дії знижки. Д-т — рахунки для отримання (301) 3,2 тис. доларів К-т — втрачені знижки за оплату вчасно 3,2 тис. доларів Варіант 2 Упущені знижки позначаються на день оплати: Д-т — кошти (452) 160 тис. доларів К-т — втрачені знижки за оплату вчасно 3,2 тис. доларів К-т — рахунки для отримання (301) 156,8 тис. долларов.

Через війну проведеної операции:

. рахунок (301) «Рахунки для отримання» — закрыт,.

. на рахунку «Кошти» — гроші, отримані за умови використання покупцем знижки на частина продукции;

. на рахунку «Реалізація» — чиста (з відрахуванням знижок за оплату вчасно попри всі товари) сума продаж;

. на рахунку «Втрачені знижки за оплату вчасно» — сума знижки, втрачений покупцем і складова дохід ОАО.

Розглянувши обидва методу, можна дійти невтішного висновку, що використання чистого раціональніше, бо у більшою мірою відповідає принципу обачності: доходи громадян та активи оцінюються за найменшою із можливих стоимостей.

Глава IV. Безпека жизнедеятельности.

4.1 Вибір раціонального режиму праці та отдыха.

———————————;

Типова форма № 280 Із чийого боку ВАТ «Казцинк Кому МП «КС».

ПОВІДОМЛЕННЯ № 190.

Від 10.04.2000 г. По вашому рахунку 321 за квітень 2000 року Вжиті такі записи.

Проведення № 8 за квітень 2000 года.

|Содержание |Сума, тенге |Дебет |Кредит |Сума | |записів | | | |тенге | | |По |По |Рахунок |№ кар- |Рахунок |№ кар- | | | |дебиту |кредиту | |точки | |точки | | |Відпущені | | | | | | | | |матеріали з приводу | | | | | | | | |накладної № |470 240 |- |201 |184 |641 |15 |470 240 | |142 від | | | | | | | | |09.04.2000 р.| | | | | | | | |Разом |470 240 | | | | | |470 240 | | |.

Додаток: Накладна № 142.

Гол. бухгалтер ___________.

(подпись).

[pic].

Показати весь текст

Заповнити форму поточною роботою