Бухгалтерський облік

Затверджено Мінфіном.

України за погодженням з.

Держкомстатом України для квартальної звітності 1998 р.

Баланс підприємства на 1____________19__ р.

" Підприємство «- відображає повну назву підприємства.

(відповідно до засновницьких документів), зареєстрованого у встановленому порядку, та його ідентифікаційний код за Єдиним Державним Реєстром.

Підприємств й Організацій України (ЄРДПОУ). «Територія «- відображає назву територї відповідно до Класифікатора Про «єктів.

Адміністративно-Територіального Улаштую України (КОАТУУ). «Форма власності «- відображає, із якою формою власності зареєстроване підприємство, виходячи з Закону України «Про власність «й Класифікатора Форм Власності (КФВ). «Орган державного управління «- відображає назву органу, у віданні якого перебуває підприємство (якщо він є) й якому подається бухгалтерський звіт; «Галузь (вид діяльності) «- відображає вид діяльності відповідно до.

Загального Класифікатора Галузей Народного.

Господарства (ЗКГНГ); «Кількість підприємств «- відображає кількість юридичних осіб, що включені до зведеного балансу підприємства; «Контрольна сума «- підприємствами не заповнюється; «Адреси підприємства «- відображає повну поштову адресу;

Актив. |І. Основні засоби та інші позаоборотні активи. | |Основні засоби:|Показується вартість власних основних фондів як діючих, то й тихий, | | |що знаходяться на консервації, у запасі чи передані в оперативну | |залишкова |оренду; капітальні вкладення на поліпшення земель, а також | |вартість |капітальні затрати в орендовані будинки, споруди, устаткування та | |знос * (02) |інші про «єкти, що відносяться до основних засобів. Орендарі | |первісна |відображають у цій з статтею вартість взятих у фінансову оренду | |вартість * (01)|основних фондів. | | |У цій з статтею наводитися окремо первісна вартість, облік якої | | |ведеться на рахунку 01 «Основні засоби », та сума зносу основних | | |засобів, облік якої ведеться на відповідних субрахунках рахунка 02 | | | «Знос (амортизація) майна », а також балансова (залишкова) вартість.| | |Балансова (залишкова) вартість основних засобів визначається як | | |різниця між сальдо на дату складання балансу на рахунку 01 «Основні| | |засоби «й сальдо на відповідних субрахунках обліку зносу основних | | |засобів рахунка 02 «Знос (амортизація) майна ». | |Нематеріальні |Показується вартість прав користування водою, іншими природними | |активи: |ресурсами, промисловими зразками, знаками для товарів й послуг, | |залишкова |місцем на товарній, фондовій біржі, вартість програмного | |вартість |забезпечення обчислювальної техніки, про «єктів промислової та | |знос * (02) |інтелектуальної власності, «ноу-хау », гудвілу, прав користування | |первісна |будинками, спорудами, що внесені у рахунок вкладів до статутного | |вартість * (01)|фонду підприємства, а також придбаних у процесі діяльності | | |підприємства. Тут також показується вартість належних підприємству | | |прав на здійснення окремих видів діяльності та оренду будівель | | |(споруд, приміщень). | | |У цій з статтею наводитися окремо первісна та залишкова вартість | | |нематеріальних активів, а також сума нарахованого у встановленому | | |порядку зносу. Залишкова вартість визначається як різниця між | | |первісною вартістю й сумою зносу. | |Незавершені |Показується вартість незакінченого будівництва (у тому числі й | |капітальні |закінченого, але й не перекритого джерелами фінансування), що | |вкладення |здійснюється як господарським, то й підрядним способом. У цій ж | |(інвестиції) |з статтею відображаються витрати на геологорозвідувальні роботи, а | |(33,35,61) |також суми авансів й коштів, що видані підприємством на вказані | | |цілі в тимчасове користування у вигляді авансів. | |Устаткування |Відображаються за фактичною вартістю запаси устаткування, що | | |підлягає установці й знаходиться на яких складах підприємств та в | | |дорозі. У цю статтю забудовники включають вартість будівельних | | |матеріалів, конструкцій, деталей та інших матеріальних цінностей, | | |що призначені для капітального будівництва. | |Довгострокові |Показуються довгострокові (на рядків понад року) інвестиції | |фінансові |підприємства у прибуткові активи (цінні папери — акції, облігації, | |вкладення |сертифікати, казначейські вол «язання) інших підприємств, | |(інвестиції) |господарських товариств, процентні облігації внутрішніх державних й| |(58) |місцевих позик, а також вклади у статутні фонди спільних | | |підприємств та інші фінансові вкладення, що обліковуються на | | |рахунку 58 «Фінансові вкладення ». | |Майно в оренді |У цьому рядку орендодавці відображають вартість переданих в оренду | |(11) |цілісних майнових комплексів. У цьому ж рядку орендодавці показують| | |залишок вол «язань орендаря щодо погашення вартості взятих у | | |фінансову оренду інвентарних про «єктів основних фондів. | |Інші |Показується вартість довгострокових активів, що не знайшли | |позаоборотні |відображення в інших статтях розділу 1 активу балансу, напр. сума | |активи |дебіторської заборгованості строком погашення понад одного року; | | |заборгованості за продані основні засоби. | |ІІ. ЗАПАСИ І ЗАТРАТИ. | |Виробничі |Показується фактична собівартість запасів сировини, основних й | |запаси (05, 06,|допоміжних матеріалів, палива, купованих напівфабрикатів й | |08, 10) |комплектуючих виробів, запасних частин, тари, будівельних | | |матеріалів та інших матеріальних цінностей, що відносяться до | | |засобів в обороті, крім малоцінних й швидкозношуваних предметів та | | |будматеріалів, що включені до рядка 035 — Устаткування. | |Тварини на |Відображається вартість на кінець звітного періоду: дорослих тварин| |вирощуванні й |на відгодівлі й в нагулі, птиці, звірів, кроликів, дорослих тварин,| |відгодівлі (09)|вибракуваних з основного стада для реалізації (без постановки на | | |відгодівлю); тварин, прийнятих від населення для реалізації, та | | |молодняку тварин. | |Малоцінні й |Показується їхня первісна та залишкова вартість, а також сума | |швидко-зношуван|нарахованого у встановленому порядку зносу. | |й предмети |Залишкова вартість визначається як різниця між первісною вартістю й| |залишкова |сумою зносу. | |вартість |У цій з статтею показується також первісна й залишкова вартість | |знос *(13) |предметів, призначених для видачі напрокат та сума нарахованого по | |первісна |них зносу. | |вартість *(12) | | | |(!) Малі підприємства у статтю «Виробничі запаси «включають також: | | |вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів у запасі (на | | |складі); залишкову вартість предметів, що призначені для видачі | | |напрокат; вартість тварин на вирощуванні та відгодівлі. (Виходить | | |що це відображається й в з статтею «виробничі запаси «й в з статтею | | | «Малоцінні та швидкозношувані предмети «(!). | |Незавершене |Показуються витрати по незавершеному виробництву й незавершених | |виробництво |роботів (послугах), облік які відповідно до встановленого порядку | |(03,20,21,23,29|здійснюється на рахунках бухгалтерського обліку, передбачених для | |, 30…) |узагальнення інформації про витрати основного й допоміжного | | |виробництва та обслуговуючих господарств. | | |У цій з статтею також показується сума витрат обігу, що відносяться до| | |залишку нереалізованих товарів на підприємствах, що здійснюють свою| | |діяльність у сфері постачання, збуту, торгівлі та громадського | | |харчування. | |Витрати |У з статтею «Витрати майбутніх періодів «показується сума витрат, котрі | |майбутніх |проведені у звітному періоді, але й підлягають віднесенню у наступних| |періодів (31) |звітних періодах на витрати виробництва та обігу. | | |Малі підприємства такі витрати включають до з статтею «Незавершене | | |виробництво ». | |Готова |Показується фактична виробнича собівартість залишків закінчених | |продукція (40) |виробництвом виробів, котрі пройшли випробування, приймання, | | |укомплектовані згідно із умовами договорів замовниками й | | |відповідають технічним умовам й стандартам. Продукція, Яка не | | |відповідає вказаним вимогам (крім шлюбу), та роботи, котрі не | | |прийняті замовником, показуються у складі незавершеного | | |виробництва. Малі підприємства у з статтею «Готова продукція «також | | |показують за купівельними цінами вартість матеріальних цінностей, | | |що придбані із метою подальшого продаж (товарів). | |Товари: |У з статтею «Товари «показується вартість товарів, котрі придбані | |купівельна |підприємствами, що здійснюють свою діяльність у постачанні, збуті, | |вартість (41) |в торгівлі й громадському харчуванні. Підприємства громадського | |товарні |харчування також відображають у цій з статтею залишки сировини на | |надбавки *(42) |кухнях й в коморах, залишки товарів у буфетах. | |продажна |Малі підприємства показують за купівельними цінами вартість | |вартість *(41) |матеріальних цінностей, що придбані із метою подальшого продаж | | |(товарів) у з статтею «Готова продукція ». | | |Суми товарних надбавок, що припадають на залишок не реалізованих на| | |кінець звітного місяця товарів, визначаються як добуток вартості | | |нереалізованих товарів на середній відсоток товарних надбавок. | | |Середній відсоток товарних надбавок визначається діленням суми | | |товарних надбавок на залишок товарів на вухо звітного місяця й | | |товарних надбавок із придбаних товарів за звітний місяць за | | |вирахуванням суми обороту по дебету рахунка 42 «Торговельна | | |націнка «субрахунок 1 «Товарні надбавки «(на інші списання) на суму| | |реалізованих у звітному місяці товарів й залишку товарів на кінець | | |звітного місяця. | |ІІІ. Грошові кошти, розрахунки та інші активи | |Товари |У цій з статтею підприємства, котрі виручку від реалізації продукції | |відвантажені, |(робіт, послуг) до набрання чинності постановою Кабінету міністрів | |не сплачені в |України від 11 серпня 1997 р. N 869 визначали за сумою, що у | |рядків (45) |вигляді платежу за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи| | |(послуги) зарахована на рахунки підприємства в установах банків, | | |показують собівартість відвантаженої до набрання чинності | | |зазначеною постановою продукції (товарів), виконаних робіт | | |(послуг), що не оплачені покупцями (замовниками) у рядків, | | |передбачений договором. | |Розрахунки із |У з статтею «Розрахунки із дебіторами за товари, роботи, послуги «| |дебіторами |підприємства показують до моменту надходження платежів продажну | |- за товари, |вартість відвантаженої продукції, товарів (виконаних робіт, | |роботи й |послуг), включаючи продажну вартість відвантаженої на виконання | |послуги, рядків |бартерного контракту продукції (товарів, робіт, послуг). | |сплати які не |З настанням терміну погашення реструктурованої заборгованості, що | |наставши (62, 76)|зазначена у пункті 2.10 цієї Інструкції, відповідна сума | | |заборгованості відображається у рядку 170 із виключенням її з рядка| |- за товари й |060. | |послуги, не | | |оплачені в | | |рядків | | |- по векселях |У рядку «по векселях одержаних «показується заборгованість по | |одержаних |розрахунках із покупцями, замовниками та іншими дебіторами по | |- із податкових|відвантаженій продукції (товарах), виконаних роботів й наданих | |розрахун. |послугах, котрі забезпечені одержаними векселями. У цьому рядку | |- із бюджетом |показуються також суми векселів Державного казначейства. | |- із персоналом |У рядку «із податкових розрахунків «показується сальдо торб на | |за іншими |субрахунку 2 «З податкового кредиту «рахунка 67 «Податкові | |операціями |розрахунки ». | |- по авансах |У з статтею «Розрахунки із бюджетом «показується заборгованість перед | |виданих |фінансовими й податковими органами, а також переплату по податках, | |- із учасниками|зборах та інших платежах до бюджету. | | |У з статтею «Розрахунки із персоналом за іншими операціями «показується| |- із дочірніми |заборгованість працівників підприємства із позик на індивідуальне й | |підприємств. |кооперативне житлове будівництво чи придбання садових будиночків | |- із іншими |та благоустрій садових ділянок, молодим сім «ям на поліпшення | |дебіторами |житлових умів чи обзаведення домашнім господарством. | | |У з статтею «Аванси видані «показується сума авансів (крім тихий, що | | |включені до рядка 030 — незавершені капітальні вкладення), котрі | | |видані іншим підприємствам у рахунок наступних платежів. | | |У статтях «Розрахунки із дочірніми підприємствами «активу | | |відображаються дані по поточних операціях із дочірніми | | |підприємствами (міжбалансові розрахунки) та по внутрівідомчих | | |розрахунках, облік які ведеться на рахунку 78, «Внутрішньовідомчі | | |розрахунки по поточних операціях «(аналогічна стаття є й у пасиві).| | | | | |У з статтею «Розрахунки із учасниками «показується заборгованість | | |засновників підприємства по вклади до статутного фонду | | |підприємства. | | |У рядку «із іншими дебіторами «показується заборгованість по | | |розрахунках, котрі не знайшли відображення в інших статтях групи | | | «Розрахунки із дебіторами «розділу III активу балансу, зокрема | | |заборгованість постачальників, підзвітних осіб, постачальників по | | |нестачах товарно-матеріальних цінностей, котрі виявлено под годину їхні | | |приймання. У цій з статтею відображаються також штрафи, пені й | | |неустойки, що визнані боржником чи по які отримані рішення суду, | | |арбітражного суду чи іншого уповноваженого органу про їхні стягнення,| | |суми нестач й втрат від розкрадання й псування цінностей, по які | | |одну годину складання звіту запитання про встановлення винних осіб та | | |віднесення ними нестач й втрат чи списання із балансу не | | |вирішено, та заборгованість винних осіб щодо відшкодування збитків | | |від розкрадання, нестачі, знищення (псування) цінностей. | |Короткострокові|Показуються придбані підприємством короткострокові цінні папери та | |фінансові |інші прибуткові активи, що придбані (вкладені) підприємством для | |вкладення |одержання прибутків на рядків одного року. | |(інвестиції) | | |Грошові кошти: |У статтях «Каса », «Розрахункові рахунки », «Валютні рахунки », «Інші | |каса (50) |грошові кошти «показується залишок коштів підприємства у касі, на | |розрахункові |розрахункових, валютних та інших рахунках у банках, операції по | |рахунки |які відображаються на рахунках бухгалтерського обліку 50 «Каса », | |валютні рахунки|51 «Розрахунковий рахунок », 52 «Валютний рахунок », 54 «Рахунки у | |(52) |банку по коштах на капітальні вкладення », 55 «Інші рахунки у | |інші грошові |банках », 56 «Інші грошові кошти ». | |кошти | | |Використання |Показуються суми використаних кредитів, одержаних на спеціальні | |позикових |заходь, а також кошти, котрі тимчасово залучені підприємством як | |коштів |додаткові фінансові ресурси та облік використання які ведеться на | | |рахунку 82 «Використання позикових коштів «| |Інші оборотні |Показується вартість короткострокових активів, що не знайшли | |активи |відображення в попередніх статтях розділу III активу балансу. |.

* Дані по цих рядках в валюту балансу не входять.

Пасив. |Статутний |статутний фонд підприємства із урахуванням здійснюваних у | |фонд (капітал)|встановленому порядку його змін При заповненні необхідно врахувати, | |(85) |що операції по передачі та прийманню частин підприємства повинні | | |бути відображені у статутному фонді обох сторін в однаковому | | |погодженому порядку. У цьому ж рядку філії, представництва, | | |відділення та інші відокремлені підрозділи, що виділені на окремий| | |(а чи не самостійний) баланс, показують одержану від підприємства| | |частину його статутного фонду для здійснення діяльності, | | |передбаченої при створенні й виділенні на окремий баланс | | |відокремленого підрозділу. Орендні підприємства у даній з статтею не | | |відображають фонд у орендованих основних засобах, акціонерні | | |товариства — фонд у основних засобах, на котрі не випущені | | |акції. Облік зазначених фондів ведеться на окремих | | |субрахунках рахунка 88 «Фонди спеціального призначення ». | | |Залишки цих коштів відображаються у рядку 430 балансу. | |Додатковий |сальдо субрахунків «Фонд індексації балансової вартості майна », | |капітал (88) | «Фонд індексації вартості незавершеного будівництва », «Фонд | | |використаних на капітальні вкладення цільових та інших спеціальних| | |коштів », «Фонд поповнення власних коштів та дооцінки | | |товарно-матеріальних цінностей », «Фонд на основі одержаного майна », | | | «Емісійний дохід «та «Фонд використаного на капітальні | | |вкладення та придбання нематеріальних активів прибутку «рахунка | | |88 «Фонди спеціального призначення ». | |Резервний |залишок резервного фонду підприємства, створеного за рахунок | |фонд (88) |прибутку відповідно до засновницьких документів. Небанківські | | |фінансові установи у цьому рядку також відображають | | |страховий резерв. Створення цого резерву відображається по дебету| | |рахунка 80 «Прибутки й збитки «й кредиту рахунка 88 «Фонди | | |спеціального призначення », субрахунок «Резервний (страховий) | | |фонд ». Зменшення цого резерву відображається зворотним | | |записом. Використання цого резерву відображається по дебету | | |рахунка 88 «Фонди спеціального призначення ». | |Фінансування |залишки вибраних торб фінансування капітального будівництва й | |капітальних |геологорозвідувальних робіт, а також витрати на формування | |вкладень |основного стада, облік які ведеться на рахунках 93 | |(93, 94) | «Фінансування капітальних вкладень «й 94 «Фінансування формування | | |основного стада. Залишки торб бюджетного фінансування на | | |геологорозвідувальні й топографо-геодезичні роботи, що вибрані із | | |рахунка, показуються як у тому числі по вписуваному рядку 421. | |Розрахунки |заборгованість за одержані за плату основні фонди, організація | |За майно (76) |орендарів — заборгованість орендодавцю за матеріальні оборотні | | |засоби, що підлягає оплаті. | |Спеціальні |залишки коштів фондів економічного стимулювання та інших фондів| |фонди й |спеціального призначення, котрі створені на підприємстві | |цільове |відповідно до засновницьких документів, а також залишки коштів | |фінансування |цільового фінансування, котрі отримані із бюджету, позабюджетних | |(87, 88, 96) |фондів та інших джерел. | |Амортизаційний|залишок коштів нарахованої амортизації основних засобів, для | | |аналітичного обліку якого застосовуються субрахунки 1 «З | |фонд (86) |власних основних засобів «й 2 «З орендованих основних засобів ». | |Відстрочена |сума податкової заборгованості, щодо якої термін сплати | |податкова |відстрочено. | |заборгованість| | |(95) | | |Доходи |кошти, що одержані у звітному році, але й відносяться до наступних | |майбутніх |звітних періодів (орендна плата, квартирна плата тощо), а | |періодів (83) |також інші суми, облік які ведеться на рахунку 83 «Доходи | | |майбутніх періодів «відповідно до встановленого порядку. У цій| | |з статтею показуються наступні надходження заборгованості по | | |недостачі, що виявлені у звітному періоді за минулі рокта, й | | |різниця між вартістю товарно-матеріальних цінностей, які не | | |вистачає, по облікових цінах й цінах, по які визначена | | |матеріальна школа. При заповненні цієї з статтею у тихий випадках, | | |коли судом виноситься рішення про часткове відшкодування | | |шкоди, що перед «явлене підприємством до стягнення, на рахунку | | |83 «Доходи майбутніх періодів «винна залишитися сума різниці в | | |цінах по цінностях, які недоситає в частині, котра присуджена | | |судом до стягнення, обчисленої виходячи із пропорції вартості | | |шкоди, що перед «подана до стягнення, й суми, котра стягується. На | | |решту суми різниці сторнується кредит рахунка 83 у кореспонденції із| | |рахунком 72. При списанні вартості товарно-матеріальних цінностей, | | |які не вистачає чи котрі викрадені, суми товарних | | |надбавок, що відносяться до вказаних цінностей в | | |торговельних, постачальницьких й збутових організаціях та на | | |підприємствах громадського харчування, відображаються по дебету | | |рахунка 42 «Торговельна націнка «й кредиту рахунка 83 | |Резерви |залишки торб на покриття наступних витрат й платежів, котрі | |наступних |зарезервовані у витратах виробництва (обігу) у встановленому | |витрат й |порядку на наступну оплату відпусток працівникам та винагороди за | |платежів (89) |чинним законодавством за вислугу років, включаючи відрахування на | | |державне соціальне страхування з цих торб, виробничих витрат з | | |підготовчих роботів у сезонних галузях промисловості, наступні | | |затрати для ремонту предметів прокату та інших резервів, створення | | |які в установленому порядку погоджено із Міністерством фінансів | | |України. | |Реструктуризов| | |анний борг | | |(60) | | |Нерозподілений|залишок нерозподіленого прибутку минулих років. Після складання й | |приббуток |затвердження річного бухгалтерського звіту кредитове сальдо із | |минулих років |рахунка 80 «Прибутки й збитки «на кінець звітного року | |(98) |оборотами у першому после звітного року місяці списується в кредит| | |рахунка 98. За прийнятими в установленому порядку рішеннями про| | |його спрямування підприємства списують нерозподілений прибуток | | |минулих років у кореспонденції із кредитом рахунків: 75 | | | «Розрахунки із учасниками «- якщо його спрямовано на виплату | | |дивідентів; 88 «Фонди спеціального призначення «- якщо його | | |спрямовано на створення (поповнення) резервного | | |(страхового) фонду; 85 «Статутний фонд «- якщо його | | |спрямовано на збільшення статутного фонду; 87 «Фонди економічного | | |стимулювання «- якщо його спрямовано у фонди, створення які на | | |підприємстві передбачене установчими документами. | |Заборгованість|заборгованість орендарів із переданих їм в оренду цілісних майнових| |за майно в |комплексів, облік якої здійснюється відповідно до Порядку, що | |аренді (99) |наведень у пункті 2.9 цієї Інструкції. Тут також | | |відображається заборгованість по вол «язаннях із фінансової | | |оренди основних фондів. | |Прибуток: |відображається окремо балансовий прибуток звітного року та його| |Нерозподілений|використання протягом року без включення даних у валюту балансу. | |звітного року |Нерозподілений прибуток звітного року визначається як різниця між | |(80) |сумою одержаного у звітному році прибутку та сумою його | | |використання протягом року. | |використаний у| | |звітному році*| | |(81) | | |звітного року | | |* (80) | | |Збитки: | | |минулих років | | |(98) | | |звітного року |Перевищення дебетового сальдо рахунка 81 проти кредитового сальдо | |(80) |рахунка 80 за звітний період. Показується без додаткових записів | | |на рахунках бухгалтерського обліку. | |Всього по |визначається як сума показників всіх статей цого розділу, | |розділу 1 |зменшена на показники статей «Збитки звітного й минулих років » .| | |При цьому якщо загальний фінансовий результат від діяльності| | |підприємства за звітний період виражено збитками, то показник | | |з статтею «Збитки звітного року «складається з суми збитку | | |від діяльності підприємства за звітний період й суми | | |використаного за звітний період прибутку, що відображено по дебету| | |рахунка 81 «Використання прибутку ». | |ІІ. |суми заборгованості, котрі підлягають погашенню згідно із договорами | |Довгострокові |пізніше ніж через 12 місяців после звітної дати. Малі підприємства у| |пасиви |рядку 500 «Кредити банків, позикові кошти та інші довгострокові | |Кредити банків|пасиви «також показують суми позик та іншої заборгованості, що | |(92) |підлягають погашенню пізніше ніж через 12 місяців после звітної | | |дати, включаючи заборгованість | |Позикові кошти|суми заборгованості заготівельних організацій й переробних | |(95) |підприємств із бюджетної позички для фінансування державного | | |контракту, сума фінансової допомоги на зворотній основі, також суми | | |від реалізації облігацій, котрі емітовані підприємством, із | | |відображенням в обліку по дебету рахунків грошових коштів у | | |кореспонденції із рахунком 95 «Інші позикові кошти ». | |Інші | | |довгострокові | | |пасиви | | |Всього по | | |розділу ІІ | | |ІІІ. |суми заборгованості, котрі підлягають погашенню згідно із договорами | |Розрахунки та |протягом 12 місяців после звітної дати Малі підприємства показують | |інші |заборгованість за вол «язаннями | |короткостроков| | |й пасиви | | |Кредити банків| | |(92) | | |Позикові кошти|суми заборгованості заготівельних організацій й переробних | |(95) |підприємств із бюджетної позички для фінансування державного | | |контракту, сума фінансової допомоги на зворотній основі, також суми | | |від реалізації облігацій, котрі емітовані підприємством, із | | |відображенням в обліку по дебету рахунків грошових коштів у | | |кореспонденції із рахунком 95 «Інші позикові кошти ». | |Кредити та |прострочена заборгованість по одержаних кредитах банків та інших | |позики що не |позиках. | |погашені в | | |рядків | | |Розрахунки із |сума заборгованості постачальникам й підрядникам за матеріальні | |кредитора-ми: |ціності, що надійшли, виконані роботи та наданіі послуги, | |за товари, |заборгованість постачальникам по невідфактурованих поставках й | |роботи й |розрахунки по надлишку товарно-матеріальних цінностей, який | |послуги, строк|установлено при прийманні. | |сплати які не| | |наставши (60, | | |76) | | |за товари, |сума заборгованості постачальникам й підрядникам за матеріальні | |роботи й |ціності, що надійшли, виконані роботи та наданіі послуги, | |послу-ги, |заборгованість постачальникам по невідфактурованих поставках й | |сплачені в |розрахунки по надлишку товарно-матеріальних цінностей. | |рядків (60, 76)| | |по векселях |сума заборгованості, на якої підприємство бачило векселі на | |виданих (66) |забезпечення поставок (робіт, послуг) постачальників, підрядників та| | |інших кредиторів, суми, на котрі бачило органу митного контролю | | |податкові векселі із податку на додану вартість. | |по авансах |сума одержаних від інших підприємств авансів по наступних | |одержаних (61)|розрахунках. | |із податкових |переплату по податках, зборах та інших платежах до бюджету, сальдо | |розрахунків |торб на субрахунку рахунка 67 «Податкові розрахунки », | |(67) | | |із бюджетом |заборгованість підприємства по всіх видах платежів до бюджету, | |(68) |включаючи податки із працівників підприємства, заборгованість | | |підприємства із податку на додану вартість, розрахунковий період | | |якого та облік якої провадиться на субрахунку із | | |аналогічною назвою рахунка 68 «Розрахунки із бюджетом» | |по |заборгованість підприємства по внесках у позабюджетні фонди, зокрема| |позабюджетних |на будівництво, реконструкцію, ремонт й утримання автомобільних | |платежах (65) |доріг загального користування, у Державний фонд сприяння конверсії, | | |Державний інноваційний фонд. | |по страхуванню|сума заборгованості за відрахуваннями пенсійному фонду, на соціальне| |(69) |страхування, страхування майна підприємства та індивідуальне | | |страхування його працівників. Дебетове сальдо на окремих субрахунках| | |рахунка 69 «Розрахунки по страхуванню «показується у з статтею | | | «Розрахунки із іншими дебіторами ». | |по оплаті |заборгованість по нарахованій, але й ще не сплаченій сумі оплати | |роботи (70) |роботи, а, по депонованій заробітній платі. Дебетове сальдо по | | |даних аналітичного обліку на рахунку 70 «Розрахунки по оплаті роботи «| | |показується у з статтею «Розрахунки із іншими дебіторами ». | |із дочірніми |дані по поточних операціях із дочірніми підприємствами (міжбалансові | |підприємствами|розрахунки) та по внутрівідомчих розрахунках, облік які ведеться на| |(78) |рахунку 78, «Внутрішньовідомчі розрахунки по поточних операціях «| | |(аналогічна стаття є й у активі). | |із учасниками | | |(75) | | |із іншими |заборгованість підприємства по розрахунках, що не знайшли | |кредиторами |відображення в інших статтях розділу III пасиву балансу, зокрема, | |(71, 76) |заборгованість постачальникам по інших розрахунках, покупцям, | | |підзвітним особам, та штрафи, пені, неустойки, що визнані | | |підприємством чи по які одержані рішення суду чи іншого | | |уповноваженого органу про їхні стягнення. | | | | |Позики для |кредити й кошти підприємства, що використані на видачу | |працівників |позик працівникам | |(97) | | |Інші |суми кредиторської заборгованості, що підлягає погашенню протягом 12| |короткостроков|місяців после звітної дати. У випадках якщо суми кредиторської | |й пасиви |заборгованості підлягають погашенню пізніше ніж через 12 місяців | | |после звітної дати, то смердоті відображаються у з статтею «Інші | | |довгострокові пасиви », крім торб заборгованості, що відображена у | | |розділі I пасиву балансу. | |Всьго по | | |розділу ІІІ | | |БАЛАНС (сума | | |рядків 495, | | |530,750) | |.

* Дані по цих рядках в валюту балансу не входять.

Довідки. 1. У рядках 900−930 показується наявність власних й залучених коштів та їхнього використання на фінансування капітальних й фінансових вкладень, але в придбання нематеріальних активів. 2. У рядках 945−951 показується відповідно залишки, надходження та витрачання гривень та іноземної валюти, перерахованої у національну грошову одиницю.

|Найменування |Код |Залишок на |За звітний період |Залишок на | |показника |рядк|початок | |кінець | | |а |звітного року | |звітного | | | | | |періоду | | | | |нараховано |витрачено | | | | | |(створено, |(перераховано)| | | | | |здобуто) | | | |Використано на | |Сальдо рахунка |Показуються | | | |фінансування | |86 |наростаючим | | | |капітальних й |900 | «Амортизаційний|підсумком із | | | |фінансових вкладень | |фонд », |початку року | | | |(інвестицій): | |субрахунок |нараховані | | | |амортизація основних| | «Знос |амортизаційні | | | |засобів | |матеріальних |відрахування | | | | | |активів «|основних | | | | | | |фондів. | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |Аналогічно |Дорівнює | | | | | |попередній |залишку на | | | | | |графі, але й |вухо року| | | | | |показується не|+ нараховано| | | | | |нарахування |за звітний | | | | | |(чи |період — | | | | | |отримання), а |витрачено за| | | | | |використання |звітнмий | | | | | |власних чи |період | | | | | |залучених | | | | | | |коштів на | | | | | | |зазначені | | | | | | |вкладення. | | | амортизація |905 |Невикористана |Показується | | | |нематеріальних | |на придбання |наростаючим | | | |активів | |нематеріальних |підсумком із | | | | | |активів частина|початку року | | | | | |сальдо рахунка |нарахована | | | | | |86 |амортизація | | | | | | «Амортизаційний|(знос) | | | | | |фонд », |нематеріальних| | | | | |субрахунок |активів. | | | | | | «Знос | | | | | | |нематеріальних | | | | | | |активів «| | | | | прибуток, що | |Сальдо фондів |Показуються | | | |спрямовується на |910 |підприємства та|наростаючим | | | |розвиток й | |нерозподіленого|підсумком із | | | |вдосконалення | |прибутку в |початку року | | | |виробництва та | |частині, що |відрахування | | | |соціальної сфери | |призначена на |до фондів чи | | | | | |вказані цілі. |прибуток, що | | | | | | |залишається в | | | | | | |розпорядженні | | | | | | |підприємства, | | | | | | |котрі | | | | | | |спрямовуються | | | | | | |джерелом | | | | | | |фінансування | | | | | | |цих вкладень. | | | | бюджетні та |920 | |Показуються | | | |позабюджетні кошти | | |наростаючим | | | | | | |підсумком із | | | | | | |початку року | | | | | | |одержані із | | | | | | |бюджету та | | | | | | |позабюджетних | | | | | | |фондів | | | | | | |асигнування на| | | | | | |капітальні | | | | | | |вкладення. | | | | інші залучені |930 |Залишки |Показуються | | | |кошти | |невикористаних |наростаючим | | | | | |кредитів та |підсумком із | | | | | |внесків пайової|початку року | | | | | |участі на |надходження | | | | | |капітальні |кредитних | | | | | |вкладення |ресурсів та | | | | | | |внесків | | | | | | |пайової участі| | | | | | |у будівництві.| | | |Всього рядки 900−930|940 | | | | | |Рух грошових коштів:|945 |Залишок |Надходження |Грошові кошти,|Залишок | | | |грошових коштів|грошових |фактично |грошових | |гривень — всього | |у гривнях на |коштів в |видані із каси,|коштів у | | | |вушко |гривнях від |перераховані з|гривнах на | | | |звітного |реалізації |розрахункового|кінець | | | |періоду |продукції, |та інших |звітного | | | | |товарів, |рахунків у |періоду = | | | | |робіт, послуг,|банку на |залишок на | | | | |іншої |придбання |вушко | | | | |реалізації та |сировини, |звітного | | | | |від |товарів, |періоду + | | | | |позареалізацій|енергоресурсів|нараховано | | | | |них операцій, |, оплату |(отримано) | | | | |авансів, |послуг |за звітній | | | | |кредитів, |виробничого й |період — | | | | |інших |невиробничого |використано | | | | |позикових й |характеру, |за звітній | | | | |на основі |капітальні та |період | | | | |одержаних |фінансові | | | | | |коштів. |вкладення, | | | | | | |оплату роботи й| | | | | | |винагороди, | | | | | | |платежі у | | | | | | |бюджет, | | | | | | |державні | | | | | | |цільові та | | | | | | |позабюджетні | | | | | | |фонди, витрати| | | | | | |на відрядження| | | | | | |та на | | | | | | |господарські | | | | | | |потреби, | | | | | | |погашення | | | | | | |кредитів банку| | | | | | |та інших | | | | | | |позик, | | | | | | |перерахування | | | | | | |авансів, | | | | | | |сплату | | | | | | |відсотків, | | | | | | |дивідентів, | | | | | | |штрафів. | | | із них зв «язку|946 |Залишок |Надходження |Витрати |Залишок | |із виробництвом й | |грошових коштів|грошових |грошових |грошових | |продажем продукції | |у гривнях на |коштів від |коштів на |коштів у | | | |вухо |реалізації |придбання |гривнях на | | | |звітного |продукції, |сировини, |кінець | | | |періоду |товарів, |товарів, |звітного | | | | |робіт, послуг,|енергоресурсів|періоду = | | | | |а також |, оплату |залишок на | | | | |виручка від |послуг |вухо | | | | |реалізації |виробничого |звітного | | | | |основних |характеру й |періоду + | | | | |засобів та |заробітної |нараховано | | | | |іншого майна, |плати, |(отримано) | | | | |продукції й |капітальні |за звітній | | | | |послуг |вкладення, |період — | | | | |допоміжних |службові |використано | | | | |виробництв та |відрядження та|за звітній | | | | |від продаж |продажів |період | | | | |іноземної |іноземної | | | | | |валюти. |валюти. | | |іноземної валюти — |950 |Залишок |Надходження |Грошові кошти,|Залишок | |всього[1] | |грошових коштів|грошових |фактично |грошових | | | |в іноземній |коштів в |видані із каси,|коштів в | | | |валюті на |іноземній |перераховані з|іноземній | | | |вухо |валюті від |валютного |валюті на | | | |звітного |реалізації |рахунку у |кінець | | | |періоду |продукції, |банку на |звітного | | | | |товарів, |придбання |періоду = | | | | |робіт, послуг,|сировини, |залишок на | | | | |іншої |товарів, |вушко | | | | |реалізації та |енергоресурсів|звітного | | | | |від |, оплату |періоду + | | | | |позареалізацій|послуг |нараховано | | | | |них операцій, |виробничого й |(отримано) | | | | |авансів, |невиробничого |за звітній | | | | |кредитів, |характеру, |період — | | | | |інших |капітальні та |використано | | | | |позикових й |фінансові |за звітній | | | | |на основі |вкладення, |період | | | | |одержаних |оплату роботи й| | | | | |коштів. |винагороди, | | | | | | |платежі у | | | | | | |бюджет, | | | | | | |державні | | | | | | |цільові та | | | | | | |позабюджетні | | | | | | |фонди, витрати| | | | | | |на відрядження| | | | | | |та на | | | | | | |господарські | | | | | | |потреби, | | | | | | |погашення | | | | | | |кредитів банку| | | | | | |та інших | | | | | | |позик, | | | | | | |перерахування | | | | | | |авансів, | | | | | | |сплату | | | | | | |відсотків, | | | | | | |дивідентів, | | | | | | |штрафів. | | | із них зв «язку|951 |Залишок |Надходження |Витрати |Залишок | |із виробництвом й | |грошових коштів|грошових |грошових |грошових | |продажем продукції | |в іноземній |коштів від |коштів на |коштів в | | | |валюті на |реалізації |придбання |іноземній | | | |вушко |продукції, |сировини, |валюті на | | | |звітного |товарів, |товарів, |кінець | | | |періоду |робіт, послуг,|енергоресурсів|звітного | | | | |а також |, оплату |періоду = | | | | |виручка від |послуг |залишок на | | | | |реалізації |виробничого |вушко | | | | |основних |характеру й |звітного | | | | |засобів та |заробітної |періоду + | | | | |іншого майна, |плати, |нараховано | | | | |продукції й |капітальні |(отримано) | | | | |послуг |вкладення, |за звітній | | | | |допоміжних |службові |період — | | | | |виробництв за |відрядження в |використано | | | | |іноземну |іноземній |за звітній | | | | |валюту. |валюті. |період | |Фінансова допомога |980 |Показується сума відстроченої фінансової допомоги на | |на зворотній основі,| |зворотній основі. | |рядків Повернення | | | |якої відстрочено | | | |Бюджетна позичка на |990 |Тут заготівельні організації й переробні підприємства | |закупівлю | |показують суми прострочених бюджетної позички на закупівлю| |сільгосппродукції, | |сільгосппродукції та авансів за рахунок цієї позички. | |рядків Повернення | | | |якої проминувши | | | |Аванси та рахунок |995 |У даному рядку сільськогосподарські товаровиробники | |бюджетної позички, | |показують суми прострочених бюджетної позички на закупівлю| |рядків Повернення | |сільгосппродукції та авансів за рахунок цієї позички. | |які проминувши. | | |.

Теорія бухгалтерського обліку (экзамен).

Зінаїда Степанівна Черняк. Доцент кафедри УВЕД (ауд.310).

Бухгалтерський облік, його суть і значение.

План.

1. Поняття «господарського обліку ». Його історичний развитие.

2. Школи бухгалтерського учета.

3. Облікові измерители.

4. Система народногосподарського обліку: особливості бухгалтерського обліку у цій системе.

5. Завдання бухгалтерського обліку за умов ринкової экономики.

Бухоблік — одне з найбільш старих про «економічних «наук. Це з'єднання трьох наук: математики, економіки та права.

Бухоблік виник приблизно шість тис. років як розв’язано — перші записи про будівництво храмів: кількість робочих, материалов.

Саломон: «З ким постійно перебуваєш у відносинах … «ц.21, стор. 778. (???).

Для розвитку бухобліку дуже багато внесли італійці (9−12 століття), що у цей період була найрозвиненішої страной.

У Росії її існує школа, що вивчає історію розвитку бухобліку (проф. Соколов).

Бухоблік пройшов її розвитку кілька етапів: — торговий етап: до 1700 року — підприємницький етап: до 1900 року — організаційний етап: до 1950 року — оптимизационный: 1950 — 1975 — стратегічна бухгалтерія чи облік по сегментам діяльності: з 1975 року у сьогоднішнє время.

О 18-й столітті облік виділився на самостійну форму управління. Доти, зазвичай, предприниматель-купец самостійно вів своє рахівництво. Промислова революція, котра поклала початок бурхливого розвитку підприємництва викликала поява широкого людського загалу, які професійно зайнялися бухгалтерським урахуванням. У Німеччині їх почали називати «бухгалтера », мови у Франції - «рахівники » .

З другого половини 19 століття різних країнах з’являються наукові напрями (чи школи), завдання яких осмислити, проаналізувати усе те, що роблять практики, виділити позитивні моменти, і поширити. Так з’явилося чотири школи: італійська, французька, німецька і англоамериканская.

У італійської школі переважає юридичне тлумачення бухгалтерського обліку. Вчені цієї школи вважають, що бухгалтер враховує не цінності як такі, а правничий та обов’язки матеріально відповідальних осіб, що є цьому підприємстві, і із якими останнє веде якіабо розрахунки. Отже, стверджувалося, що бухгалтер фіксує не гроші у касі, а матеріальну відповідальність касира. Кожен рахунок персоніфікувався, тобто його бачили якесь обличчя. Подвійна запис обумовлювалася правилом Дегранже (француз): «Той, хто видає - кредитується, хто отримує - дебетуется » .

На початку 20 століття виникла потреба у створенні спеціальної галузі юриспруденції - бухгалтерського права, оскільки бухгалтер це і є суддя, який застосовує практично норми державного права.

Гарньє: «Облік — алгебра права » .

Французька школа. У тому школі істотну роль грає економічна трактування бухгалтерського обліку. Вчені цієї школи бачили мета обліку колись лише у визначенні ефективності господарську діяльність підприємства, а над контролю над збереженням цінностей, як вважали італійці. Кредо цієї школи: «Бухгалтер — економіст, а чи не сторож чужого добра. Разом із допомогою спеціальної методології показує рух самого капіталу, ресурсів, ценностей.

Трактування подвійного запису наступна: «Ні приходу без витрати » .

Прудон (одне із ідеологів даної школи) вважав, що облік є справжня політична економія. На його думку, велике безліч економістів — дуже погані бухгалтера, щось які у прихід і витратах й визначенні ефективності производства.

Німецька школа з’явилася трохи згодом. Вона надавала важливого значення процедурним питанням, конструювання форм рахівництва, оформленню бухгалтерських записів первинними документами, послідовністю запис у дисконтних регістрах. З цією школи характерний перехід обліку «від балансу — до рахунку », а чи не «від рахунки — до балансу », як це заведено в італійського взуття й французької школах.

Після відвідин Петром 1 Німеччини, їх бухгалтера запросили в Росію, і це належить початок ведення обліку з нашого стране.

Англо-американська — наймолодша школа. Розглядає бухгалтерський облік як інструмент управління людьми і крізь людей — підприємствами. «Облік — це до ухвалення певних прийняття рішень та дій певним колом осіб. Якщо реакція користувачів інформації неможлива, те й інформація непотрібна ». Досягненням цієї школи було створення методологічних прийомів standard-costing, direct-costing і торговельних центрів ответственности.

Бухоблік — це мову бізнесу. На базі цих чотирьох шкіл виникли понад сто національних систем обліку. З утворенням ТНК виникла потреба створення такої мови (тобто. бухобліку), який допоміг би об'єднати всі системи обліку, і дозволив розуміти одне одного у області бізнесу. Для цього він при ООН створено спеціальний комітет, який став займатися проблемами бухгалтерського обліку — створенням міжнародних стандартів бухучета.

Якщо з зон впливу кожної з шкіл, можна виокремити такі три сфери впливу кожної з школ:

1) британська модель: Англія, Австралія, Индия.

2) американська модель: США, Мексика, Ізраїль, Японія, держави Латинської Америки.

3) континентальна чи французька: Франція і весь її африканська колоніальна сеть.

Наші комерційних банків і НБУ з початку 1998 року перейшли на французьку модель. У Росії її (читай Україні) присутній поєднання німецькій актрисі й французької школ.

Господарський облік.. Господарський облік є кількісне відбиток і якісну характеристику господарських явищ з метою управління і функцію контролю ними. Спостереження, вимір і реєстрація разом становлять господарський облік. Господарський облік складається з оперативнотехнічного, статистичного і бухгалтерського учета.

Оперативно-технічний облік — це облік з допомогою якого здійснюється спостереження контроль над господарської діяльністю підприємства у момент звершення господарських явищ. Він служить цілям поточного управління. Він дозволяє контролювати в останній момент звершення і відразу приймати певні управлінські рішення, без очікування закінчення самого господарського процесу. Інформація цього виду обліку юридичної сили немає (протоколи нарад, факси, записи переговоров).

Статистичний облік є систему вивчення і місцевого контролю масових громадських явищ. Його організуючу роль. Наприклад: перепис населення. Дані цього виду обліку зберігають у статистичних справочниках.

Бухгалтерський облік. Американський інститут дипломованих бухгалтерів визначає бухоблік як інформаційну систему, яка вимірює, обробляє, і передає фінансову інформацію про пізнаваному хозяйствующем об'єкті. Бухоблік у системі господарського обліку має особенности:

1) він ввозяться суцільному, безупинному порядке;

2) запис у бухобліку грунтуються на первинних бухгалтерських документах, які йому особливу юридичну силу;

3) у бухгалтерському обліку застосовуються специфічні прийоми, властиві тільки Мариновському, обробки облікової інформації. Це бухгалтерський баланс, бухгалтерський рахунок, подвійна запис, документація, оцінка, калькуляція, інвентаризація, бухгалтерська отчетность.

Облікові измерители.

Бухоблік — економічна наука, де господарські процеси знаходять свій вияв у числовому вимірі. У бухобліку висловлення облікової інформації використовуються такі вимірювачі: натуральний, трудовий і грошовий (чи стоимостный).

Натуральні вимірювачі дозволяють відбити учитываемые об'єкти у натурі: в заходи ваги, довжини, обсяг, площі, кількості одиниць. Натуральні вимірювачі лежать у основі використання трудового і стан грошового вимірювачів. Вони дають не лише кількісну характеристику який обліковується об'єкта, але також характеризують його з якісної боку. Наприклад, під час обліку готової продукції обов’язково відбивається її сортність. Натуральний облік, будучи кількісним, є основою організації складського обліку, тобто. обліку товарно-матеріальних цінностей на яких складах. Він базове при проведенні инвентаризаций.

Трудової вимірювач служить визначення витрат праці - кількість витраченого робочого дня. Витрата робочого дня вимірюється в днях, годиннику, хвилинах, секундах тощо. Цей вимірювач застосовується щодо продуктивність праці або за визначенні витрат робочого дня на виробництво одиниці продукции.

Наявність грошового вимірника зумовлено дією закону вартості. Його використовують із здобуття права уявити господарські явища на єдиній вираженні. Він дає змогу узагальнювати даних про різнорідних господарських засобах і операціях. З допомогою грошового вимірника визначають собівартість продукції, послуг тощо., рентабельність їх виробництва. Це необхідний вимірювач щодо результатів хозяйствования.

Американські та інші іноземні підручники вказують лише 2 вимірювача: натуральний і його грошовий. Третій вимірювач використовується лише у Німеччини, Росії, Україні тощо. країнах СНГ.

Завдання бухучета.

У разі що розвивається ринкового господарства, перед бухобліком стоять такі (за класифікацією англо-американської школы):

1) заробити прибыль;

2) уплинути рынке;

3) захистити капітал від риска.

Розглянути мети бухобліку самостійно, і навіть див. закон України «Про бухгалтерський облік » .

Предмет і метод бухгалтерського учета.

1. Предмет і метод бухучета.

2. Об'єкти бухучета.

3. Принципи організації бухучета.

4. Класифікація коштів підприємства міста і джерел з образования.

А, аби з’ясувати сутність бухобліку, необхідно передусім знайти й уточнить, що його предметом і об'єктом. Це дасть можливість визначити її місце серед інших економічних наук. Як у теорії, і практично бухобліку застосовуються обидва терміна: предмет і об'єкт.. Під об'єктом розуміємо те, що підлягає бухгалтерської обробці, тобто. те, що учитывается.

Бухоблік має справу з такими об'єктами обліку: кошти підприємства, джерела з освіти і процеси, які з ними.

До засобам ставляться основні фонди, нематеріальні активи, сировину, матеріали, паливо, незавершене виробництво, готову продукцію, товари, кошти розрахунковий рахунок й у касі, кошти на розрахунках (дебіторська задолженность).

До джерелам ставляться статутний капітал, резервний і спеціальні фонди, фонди економічного стимулювання, амортизаційний фонд, нерозподілена прибуток, прибуток звітного року, довгострокові, середньострокові і короткострокові кредити і позики, кредиторська задолженность.

Під об'єктом обліку іноді також розуміють кругообіг грошей (Т—Г—Т).

. Під предметом обліку розуміємо вичерпне, документально обгрунтоване, юридично аргументований і спеціально систематизоване відбиток гніву й зміни господарських засобів і джерел з образования.

. Під методом бухгалтерського обліку мається на увазі сукупність прийомів, способів, що використовуються при обробці облікової інформації: бухгалтерський баланс, бухгалтерський рахунок, документація, оцінка, калькуляція, подвійна запис, інвентаризація, бухгалтерська отчетность.

Принципи організації бухучета.

Правила й узгоджені дії під час облікової інформації зазвичай називаю принципами.

Бухоблік організується з урахуванням кількох принципів (ми застосовуємо лише 7 з нижчевикладених 11 принципов):

1) грошового виміру — бухоблік оперує лише з даними, мають грошове выражение;

2) відособленого підприємства (автономності) — рахунки підприємства вже повинні бути отдельны від рахунків владельца (-ев) предприятия;

3) чинного підприємства (принцип безперервності) — концепція бухобліку полягає в становищі у тому, що це підприємство може продовжувати свою роботу рік у рік. Інформація в бухобліку дається безупинно з наростаючим результатом (лише доступне наприкінці звітний період, переноситься початку другого звітний період; лише доступне наприкінці одного кварталу, переноситься початку наступного квартала);

4) обліку за вартістю — бухоблік відбиває об'єкти обліку, зокрема кошти, за собівартістю, а чи не з їхньої ринкову вартість .;. Собівартість — сукупність витрат, яке справило підприємство у процесі придбання, будівництва чи виготовлення коштів. Зазвичай це красна ціна купівлі (контракту) + видатки доставку, монтаж (тобто. доведення до робочого состояния).

. Ринкова ціна — це красна ціна, що складається над ринком для придбанняпродаже.

5) облікового періоду;. Обліковий період — це, протягом якого визначаються результати господарювання (прибуток або збиток).. Звітний період — це, протягом якого складається звіт, відрекомендовується у визначені Законом инстанции.

Обліковий період може варіюватися на разны підприємствах, тоді, як звітний період суворо встановлено законодавством.. Фінансовий рік — України починається 1 січня, і закінчується 31 грудня. У — починається з дня створення предприятия.

6) консерватизму (обережності) — методи бухобліку націлені на визнання доходів тільки тоді ми, коли він їх є впевненість, причому обгрунтована, а також створення резервів покриття збитків, тільки-но вони стають відомі. Наприклад, у країнах з розвиненими ринковими відносинами юридичних осіб заслуговують створювати з допомогою собівартості для покриття збитків через 6 місяців після виникнення дебіторської заборгованості. Україна має юридичних осіб мають право створення зазначеного резерву з допомогою прибутку, що залишається після сплати належних в бюджет отчислений;

7) реалізації. У світовій відомі два способу визначення результатів від продажу товарів і надання послуг: касовий і «нарахувань ». При касовому методі реалізованої вважається продукція, за яку надійшли гроші у касу чи розрахунковий рахунок. При методі «нарахувань «реалізованої вважається продукція по моменти переходу права власності від продавця до покупця, тобто. по моменту відвантаження. Що стосується наданих послуг і виконаних робіт — то моменту підписати акт про прийомі-передачі виконаних робіт. Нині в нашій державі використовують, незалежно від форм власності, метод начислений;

8) ув’язування. Якщо цю подія впливає як у доходи, і на витрати, вплив кожен з них має бути визнано щодо одного обліковій периоде;

9) послідовності - обравши якось якусь одну метод обліку, підприємство має використати її всіх подій аналогічного характеру, доки виникнуть вагомі причини зміни це методу. Наприклад, нашій країні існує два методу нарахування зносу на малоценный і быстроизнашивающийся інвентар: підприємство проти неї нарахувати знос в 100% відразу під час передачі інвентарю в експлуатацію чи нарахувати 50% під час передачі і ще 50% - при списання. Підприємство щорічно вибирає із цих методів, стверджує його наказом, який віддається до податкової інспекції, і був вона зобов’язана дотримуватися хоча б рік. У Америці Україні цього принципу вибирається також рік, але дотримуватися його треба 10 лет;

10) суттєвості - в обліку нічого реєструвати ті факти, які дадуть наступних результатов;

11) двоїстості обліку — кожну операцію бухоблік розглядає із двох сторін: де взяли (який джерело) як і розміщений цей источник.

|Виды коштів та їхнього |Де взяли? Який джерело? | |розміщення? | | |Будинок — 50 000 |Статутний капітал -50 000 | |Автомобіль — 10 000 |Кредити, позики — 10 000 | |Розрахунковий рахунок — 5500 |Прибуток — 1000 | |Каса — 500 |кредиторської заборгованості - 5000| |Разом — 66 000 |Разом — 66 000 |.

Бухгалтерський баланс.

План.

1. Поняття бухгалтерського балансу, його утримання і строение.

2. Характеристика статей активу і пасиву баланса.

3. Використання інформації бухгалтерського балансу у процесі управління предприятием.

4. Особливості побудови бухгалтерського балансу країни з розвиненими ринковими отношениями.

5. Чотири типи господарських операцій, змінюють бухгалтерський баланс.

Ви знаєте, що з здобуття права управляти підприємством, необхідно мати інформацію про джерела, якими володіє підприємство, і як їх розміщено. Таку інформацію і бухгалтерського балансу. Інтерпретацій визначення бухгалтерського балансу є багато (див. самостійно у літературі).. Бухгалтерський баланс — це спосіб економічної угруповання і узагальненого відображення в грошову оцінку коштів господарства щодо видам і джерелам їх знань на певну дату.

Бухгалтерський баланс має форму таблиці, складається з двох частин: лівої і правої. Ліву бік називають «активом », праву — «пасивом ». У лівої частини відбиваються кошти, у правій — джерела. Слово «баланс «в перекладі з латини (??).

Інформація у бухгалтерському балансі за вертикаллю дається початку року й наприкінці звітний період. Це дозволяє менеджеру визначити при необхідності коефіцієнт ділову активність суб'єкта хозяйствования.

По горизонталі інформація дається за статтями. Кожна стаття відображає величину певного економічно однорідної типу коштів чи його джерела. Розподіл за статтями робиться із єдиною метою ув’язування окремих видів коштів джерелами формування. Статті об'єднують у розділи. Баланс по активу і з пасиву складається з трьох розділів. Особливістю бухгалтерського балансу є рівність грошових підсумків активу і пасиву. Це вимога обов’язково для балансу будь-якого суб'єкта господарювання. Вона зумовлена тим, що у обох частинах балансу відбиваються економічно одні й самі кошти підприємства, але згруповані з різних ознаками, саме: в активі - з їхньої складу та розміщення, в пасиві - за різними джерелами освіти і цільовим призначенням, тобто у лівої і правої частинах показується адекватна маса коштів. Звідси й підсумки активу і пасиву теж позначають словом «баланс » .

Інформація, що міститься за статтями активу балансу, дозволяє визначити галузеву приналежність підприємства. Якщо це підприємство групи «А », то значний питому вагу займають кошти, якщо групи «Б «- оборотные.

До основним кошти ми зараховуємо фонди, термін служби яких довше року й вартість більше 15 неоподатковуваних минимумов.

Початкова вартість матеріальних активів = ціна контракта+стоимость доставки та настанови (не включаючи НДС).

Пассив.

Додатковий капітал (405) = емісійних дохід. Отримуємо лише за першої емісії. Наприклад, випустили акції з 10 грв., але продали над ринком по 12 грв. 2 грв. — це додатковий капітал. Його можна використовувати лише з оплату дивідендів по привілейованим акціям і т.д.

Позика від кредиту особливий тим, що кредити надають лише кредитні установи, тобто комерційних банків, інші ж організації надають лише займы.

Ліквідність балансу.. Ліквідні кошти — це активи підприємства, які можна швидко реалізовані. До них належать: кошти, банківські депозити, цінних паперів, і навіть матеріальні його оборотні кошти, які за даної ринкової кон’юнктури можна легко зреалізувати і перетворити на деньги.

Активи у балансі можуть показуватися по зростаючій чи убутній ліквідності. Баланс, який роблять суб'єктів господарювання в Україні, побудований за принципу зростаючій ліквідності. Воно починається з основних засобів і закінчується грошовими. Аналогічно будується баланс у Німеччині. У США, Японії тощо. країни англо-американської школи будують баланс по убутній ліквідності (починаючи із переведеннями засобів і закінчуючи вартістю землі; своєю чергою пасиви, починаючи з поточних пасивів [короткострокових зобов’язань] і до власним капиталом).

Використання інформації бухгалтерського балансу визначення показників ефективності роботи суб'єкта хозяйствования.

Інформація бухгалтерського балансу використовується визначення показників, характеризуючих ефективності роботи суб'єкта господарювання за певного періоду, його рентабельність, ліквідність, прибутковість, платоспроможність й дуже далее.

Наприклад, коефіцієнт самофінансування — цей показник власного капіталу (розділ 1 пасиву) до спільної валюті баланса.

Теоретично вважається, що показник може бути щонайменше 50%, інакше перед укладанням угод, наданням кредиту та таке інше, необхідні гарантії першокласних банків даному суб'єкту господарювання, в іншому разі може бути ризик невиконання контрактних умов чи неповернення кредитних коштів, позик й дуже далее.

Особливості побудови балансу країни з розвиненою экономикой.

У багатьох країнах баланс дуже громіздкий. У деяких країнах зліва перебуває пасив, а справа — актив (ми навпаки). Переважає метод убутній ликвидности.

Схема побудови балансу американської компании.

У Америці немає Інструкції, як, наприклад, мови у Франції, або Україні (№ 139).

Актив.

Поточні активы.

1. Грошова готівку 20 000.

2. Ринкові цінних паперів (папери, призначені на продаж на фондовий ринок) 40 000.

3. Рахунки для отримання (дебіторська заборгованість за мінусом сумнівних боргів) 156 000.

4. Материально-производственные запаси 180 000.

5. Витрати майбутніх періодів та інші поточні активи 4 000.

6. Разом поточних активів 400 000.

Матеріальна власність, спорудження та оборудование.

Земля 30 000.

Споруди 125 000.

Устаткування 200 000.

Орендована власність 15 000.

Пристосування, виробничий інвентар, інструменти 17 000.

7. Усього власності, устаткування, споруд 385 000.

8. Нагромаджене зниження вартості основних засобів виробництва і устаткування 125 000.

9. Залишкова вартість матеріальної власності 260 000.

10. Нематеріальні активи з відрахуванням амортизації 2 000.

11. Усього активів: 662 000.

Пассив.

Поточні пассивы.

12. Рахунки кредиторів 60 000.

13. Векселі до оплати 51 000.

14. Накопичені непогашені заборгованості 30 000.

15. Прибутковий податок до оплати 17 000.

16. Інші поточні пасиви 12 000.

17. Усього поточних пасивів 170 000.

Довгострокові обязательства.

18. Відстрочені податки 16 000.

19. 12,5% облігації з терміном виплати за 2010 року 130 000.

20 Інші довгострокові зобов’язання ;

21. Усього пасивів 316 000.

Акціонерний капитал.

22. Привілейовані акції 6 000.

23 Прості акції 75 000.

24. Эмисионный дохід 20 000.

25. Нерозподілена прибуток 249 000.

26. Валютна поправка 1 000.

27. Мінус акції портфелі 5 000.

28. Загальний акціонерний капітал 346 000.

29. Загальні пасиви і акціонерний капітал 662 000.

Валютна поправка — курсова разница.

" Мінус акції портфелі «- акції підприємства, викуплені самим предприятием.

4 типу бухгалтерських операцій, змінюють бухгалтерський баланс.

На підприємстві відбувається дуже багато господарських операцій. Усі вони, однак, впливають на показники у бухгалтерському балансі. У залежність від того, як впливають на інформацію, цю у балансі, їх заведено поділяти на виборах 4 группы.

1) операції, викликають зміна лише статей активу балансу. У цьому відбувається переміщення коштів із однієї статті в іншу. Валюта (величина) активу балансу не змінюється. Наприклад, до каси (3-й розділ активу) підприємства з чеку з розрахункового рахунки (3-й розділ активу) у банку отримані гроші. Валюта балансу не изменилась.

2) операції, викликають зміни лише статей пасиву балансу, при цьому також відбувається переміщення джерел з одного статті пасиву балансу в іншу. Валюта пасиву балансу не змінюється. Наприклад, у вирішенні ради акціонерів, наприкінці звітного року частину чистий прибуток (1-ї розділ пасиву) реінвестується, тобто приєднується до розмірі статутного капіталу (1-ї розділ актива).

3) операції, викликають зміна статей активу і пасиву балансу в бік збільшення. У цьому валюта балансу, як у активу, і по пасиву змінюється рівнозначно, тобто збільшується. Наприклад, на розрахунковий рахунок (3−1 розділ активу) у банку надійшла короткострокова позичка банку (3-й розділ пассива).

4) операції, викликають зміна статей активу і пасиву балансу в бік зниження. У цьому валюта балансу, як у активу, і по пасиву змінюється рівнозначно, тобто зменшується. Наприклад, підприємство повернуло банку раніше отриману короткострокову позичку. Зменшилася сума на розрахунковому рахунку (3-й розділ активу), і перед банком (3-й розділ пассива).

Система рахунку також подвійна запись.

1. Рахунки бухгалтерського обліку, їхнє утримання й строение,.

2. Сутність подвійний записи.

3. Синтетичний і аналітичний учет.

4. Узагальнення даних поточного бухгалтерського обліку: відомість і шаховий баланс.

5. План рахунків бухгалтерського учета.

(це викладач просила не записувати, лише послухати і понять).

Бухгалтерський рахунок введений у правове 10−11 столітті італійцями, оскільки інформації, який міститься у бухгалтерському балансі, замало управління суб'єктом хозяйствования.

Бухгалтерський рахунок відкривається під економічно однорідний об'єкт обліку (існують три об'єкта обліку). Вона має шифр, назва, ліву праву боку. Лівий бік називається дебет (означ. «він має «), права сторона — кредит (означ. «він »).

Бухгалтерські рахунки діляться на активні (враховують кошти) і пасивні (враховують джерела), залежно розміщення у бухгалтерському балансі. Є також активно-пасивні счета.

Бухгалтерські рахунки мають сальдо (від італ. «залишок »). Якщо рахунок активний, то початкова сальдо записується в дебеті. Якщо рахунок пасивний, то початкова сальдо записуємо в кредите.

Бухгалтерський рахунок показує зміни з враховуються об'єктом. Їх можна висловити простими математичними операціями «+ «і «- «. Якщо рахунок активний, то операції, які збільшують врахований об'єкт, записуються по дебету, а які зменшують — за кредитами. У пасивному рахунку — наоборот.

Підказка: операції, які збільшують врахований об'єкт з тим боку, з якою розміщено початкова сальдо.

Сума записаних господарських операцій, подсчитанная окремо по дебету та за кредитом, називається оборотом счета.

Правило визначення кінцевого сальдо:

1) активний рахунок: початкова сальдо + оборот по дебету — оборот по кредиту. Записується в дебет. Виняток: «червоні залишки «по активним рахунках, які записуються в кредит. Наприклад, банк погашає вашу заборгованість власним коштом; виконроб на будівництві списав більше матеріалів, ніж в нього было.

2) пасивний рахунок: початкова сальдо + оборот за кредитами — оборот по дебету.

Бухгалтерський баланс дає інформацію лише вартісному вираженні і певну дату. У процесі управління виникла потреба про отриманні інформації щогодини й у натуральних измерителях (крім вартісних). Для цього він у бухгалтерському обліку відкриваються бухгалтерські счета.

Бухгалтерський рахунок — це обліковий символ, що використовується для записи і узагальнення підвищення або зменшення коштів підприємства, джерел освіти і процесів, які з ними.

Бухгалтерський рахунок має Т-образную форму (тэтик), має ліву праву сторону.

Лівий бік називається дебет (дп). Права — кредит (кт).

Усі бухгалтерські рахунки діляться на активні, пасивні і активнапасивні, залежно від цього, що враховується на рахунку й де це відбито у балансі. На активних рахунках враховуються кошти, на пасивних — источники.

Бухгалтерський рахунок має початкова й кінцеве сальдо. У активних рахунках початкова й кінцеве сальдо записуються по дебету, в пасивних — по кредиту.

Операції, які збільшують врахований об'єкт в активних рахунках записуються по дебету, які зменшують — за кредитами. У пасивних — навпаки: які збільшують — за кредитами, які зменшують — по дебету.

Сума зареєстрованих на рахунку господарських операцій, подсчитанная окремо за кредитами, окремо по дебету, називається оборотом.

Кінцеве сальдо визначається наступним образом:

1) по активному рахунку: початкова сальдо + оборот по дебету — оборот по кредиту.

2) по пасивному рахунку: початкова сальдо + оборот за кредитами — оборот по дебету.

Сутність подвійному записі.. Подвійна запис є спосіб відображення господарських операцій на рахунках, у якому кожна операція відбивається у дебеті один і кредиті іншого рахунки однаковою сумі. У цьому вся сутність подвійний записи.

Взаємозв'язок між рахунками прийнято називати кореспонденцією рахунків, а рахунки, вказаних у бухгалтерської записи, називаються корреспондирующими.

Бухгалтерська запис, кореспонденція рахунків, чи «проводка «- це одне і те — взаємозв'язок між рахунками, які зачіпає дана господарська операция.

Бухгалтерські записи може бути простими й складними.. Простий називається така, що потребує записи господарської операції в дебет один і в кредит іншого рахунки, тобто за якої дебетуется сам і кредитується інший рахунок.. Складними є записи, коли дебетуются чи кілька рахунків, і кредитується один державний кошт або навпаки: дебетуется один — кредитується несколько.

Подвійна запис має велику контрольне значення. Результат оборотів по дебету всіх рахунків дорівнює підсумку оборотів за кредитами всіх рахунків. Якщо рівності немає - допущено помилку при разноске чи реєстрацію господарських операцій із бухгалтерським счетам.

Бухгалтерські записи реєструються у хронологічній послідовності у спеціальній журналі - Журнал реєстрації господарських операцій. Ведення журналу обов’язково при спрощеної формі обліку, яка використовується малими підприємствами. Номер операції в Журналі реєстрації повинен відповідати номером записи на счете.

Принцип подвійному записі запроваджено італійцями у тому, щоб перевірить повноту, правильність і своєчасність відображення господарських операцій на счетах.

Приклад № 1: проста операція. За чеком з розрахункового рахунок у банку до каси підприємства з виплати зарплати надійшло 5 тис. гривен.

Під час проведення бух операції важливо определить.

1) які рахунки війни операція затрагивает;

2) в дебет якого рахунки й у кредит якого рахунки записуються данные.

Приклад 2: складна операція. На склад підприємства від постачальника — фірми «Еверест «поступили:

— матеріали 3 000 записуємо в Дебет 05.

— запчастини 1 000 Дебет 08.

— паливо 4 000 Дебет 06.

Усього 8 000 Кредит 60.

Для отримання різноманітних за рівнем подробиці показників в бухгалтерський облік ведуть два виду рахунки: синтетичні і аналітичні.. Синтетичні рахунки дають узагальнені показники по економічно однорідним групам господарських коштів, джерел формування та процесів, які з ними лише у грошовому выражении.

Облік з допомогою синтетичних рахунків називають синтетичним.. Аналітичні рахунки деталізують зміст синтетичних рахунків на окремі види господарських коштів, їх джерел постачання та господарських процесів, як і натуральних измерителях, і у стоимостном.

Облік з допомогою аналітичних рахунків називається аналітичним. Аналітичний облік — це облік на складах.

Взаємозв'язок між аналітичним і синтетичним урахуванням це випливає з наступного примера.

Приклад взаємозв'язку аналітичних і синтетичних рахунків: складі є два виду палива: антрацит (100 тонн за ціною 50 грв. за 1 тонну) і вугілля- «насіння «(200 тонн за ціною 25 грв. за тонну).

Синтетичний рахунок Аналітичні счета.

Аналітичні рахунки мають великий контрольне значення. Вони дозволяють встановити правильність ведення бухгалтерського обліку з допомогою синтетичних счетов.

Технологія бухгалтерських записів будується так: запис спочатку робиться на рахунках аналітичного обліку — потім на рахунках синтетичного обліку. Наприкінці звітний період визначаються кінцеві сальдо спочатку за рахунками аналітичного обліку, та був — синтетического.

Аналітичний облік — це облік на складах.

У бухгалтерський облік крім синтетичних і аналітичних рахунків застосовують субрахунка.. Субрахунок є додаткову угруповання показників однорідних аналітичних рахунків не більше даного синтетичного счета.

Наприклад, рахунок паливо має такі субсчета:

01 — нефтепродукты.

02 — тверде топливо.

03 — решта видів топлива.

По кінцевим сальдо синтетичних рахунків складається бухгалтерський баланс. У цьому полягає взаємозв'язок між бухгалтерським рахунком і балансом.

Узагальнення даних поточного бухгалтерського обліку: відомість і шахова ведомость.

Для управління комерційної діяльність суб'єкта господарювання і перевірки вмотивованості ведення обліку необхідні великі цифри. Такі великі цифри отримують шляхом складання оборотних відомостей чи «шахових «ведомостей.

Схема зворотному відомості следующая.

Приклад: Зворотний відомість по синтетичним рахунках на жовтень: |Назва рахунки |Сальдо на |Оборот за месяц|Сальдо наприкінці| | | |початок періоду | |періоду | | | |дебет |кредит |дебет |кредит |дебет |кредит | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |Разом |- |- |= |= |(|(| |.

У зворотному відомості привертають увагу три пари равенства.

Перша мара рівності - сальдо початку періоду. Це власне є так званий «баланс початку періоду «чи «вхідний баланс », де сальдо по дебету — актив, а сальдо за кредитами — пасив. Звідси сума всіх записів, підрахованих за вертикаллю мусить бути равна.

Друга пара рівності випливає з сутності подвійний записи.

Третя пара рівності - баланс наприкінці звітний період, записи по дебету — це актив, а записи за кредитами — пассив.

Шахова відомість має таку форму:

|Кредит |01 |02 |05 |85 |51 |50 |Усього | |рахунків | | | | | | | | |Дебет | | | | | | | | |рахунків | | | | | | | | |01 | | | | | | | | |02 | | | | | | | | |05 | | | | | | | | |85 | | | | | | | | |51 | | | | | |1000 |1000 | |Усього | | | | | |1000 |- |.

Приклад: Несвоєчасна виплата заробітної плати у сумі 1000 грв. по касі здано до банку на розрахунковий счет.

У правильно складеної шахової відомості відзначені зеленим позиції повинні равняться.

План рахунків.. План рахунків — це основний методологічний документ, систематизований перелік рахунків, визначальний побудова всієї системи бухгалтерського обліку для підприємства, фірмі, банку, і т.д.

У плані рахунків даються шифри назви синтетичних рахунку також субрахунків (синтетичні рахунки — рахунки першого порядку, субрахунка — рахунки другого порядка).

План рахунків, котрий діє на підприємствах, має 9 розділів і групу забалансових рахунків. На забалансових рахунках враховуються цінності, які належать підприємству на правах власності, цінних паперів (напр. доручення), дебіторська заборгованість, яка над своєю давністю списана в збитки, але яку продовжують враховувати за балансом протягом п’яти лет.

Документація і инвентаризация.

1. Роль і значення первинних бухгалтерських документов.

2. Документування господарських операций.

3. Архів бухгалтерських документов.

4. Інвентаризація, її види, порядок проведення та оформлення матеріалів инвентаризации.

Однією із визначальних відмінностей бухгалтерського обліку решти обліку (статистичного і оперативно-технічного) є суцільне, безупинне документування господарських операцій. Бухгалтерський документ надає бухгалтерського обліку особливу юридичної чинності. Лише на самій підставі первинних бухгалтерських документів, що є основу бухгалтерського обліку, можна зробити запис у дисконтних регистрах.

Первинними бухгалтерськими документами оформляються все господарські операції, незалежно від своїх забезпечення і обсягу на даний момент їх совершения.

Саме поняття «документ «походить від латинського «documentum », що означає «свідчення, доказ ».. Спосіб оформлення господарських операцій документами називається документация.

Бухгалтерські документи мають великий значение:

1) оперативне. Їх використовують передачі розпоряджень від розпорядників до виконавців, тобто. застосовуються керівництво і управления.

2) контрольно-аналитическое. З допомогою документації контролюється правильність досконалої операції, ведеться поточний аналіз виконуваної роботи, встановлюються причини тих чи інших господарських нарушений.

3) правове (юридичне). Підтверджуючи правильність зареєстрованих дисконтних фактів, документи є незаперечним доказом при суперечках, виникаючими між підприємством, і іншими суб'єктами господарювання, між підприємством, і які працюють у ньому фізичними особами. Проте, належну юридичної чинності документи отримують в тому разі, якщо вони складено і оформлені з усіх пред’явлених до них требований.

Матеріальними носіями облікової інформації є облікові бланки, перфокарти тощо. Їх використовують залежно від технічних коштів, що застосовуються для підприємства щоб одержати і методи обробки даних про господарських операціях.. Найпоширенішим матеріальним носієм облікової інформації є обліковий бланк. Це аркуш паперу із заздалегідь надрукованими графами, куди заносяться інформацію про господарських операциях.

Слід зазначити, що первинні документи створюються на бланках типів, і типових міжвідомчих форм, розроблюваних Держкомстатом України з узгодження з Мінфіном та Мінекономіки України. Держкомстат розробляє каталоги форм первинних бухгалтерських документов.

Кожна господарська операція оформляється своїм первинним бухгалтерським документом. Наприклад, видача грошей із каси підприємства оформляється видатковими касовим ордером, перерахування гроші з розрахункового рахунок у банку — платіжним дорученням, видача матеріалів зі складів виробництва — лимитнозабірної картою чи накладної видачу чи требование.

На підприємствах і організаціях відбуваються найрізноманітніші господарські операції. Для їх оформлення застосовуються різні за формою і змісту документи. Щоб краще усвідомити їх призначення та порядок заповнення, і навіть забезпечити правильне їх застосування, необхідна класифікація документів по однорідним признакам.

Бухгалтерські документи класифікуються за такими ознаками: призначення, спосіб відображення операції, ступінь охоплення господарської операції, кількість дисконтних записів, місце складання, ступінь використання коштів механизации.

За призначенням документи діляться на: розпорядницькі (напр. наказ, розпорядження, наряд працювати), виконавчі чи виправдувальні, бухгалтерського оформлення і комбинирования.

Виконавчими чи виправдувальними є документи, що підтверджують факт виконання операції. Вони є першим етапом облікової реєстрації. До до них відносяться прибуткові витратні накладні, прийомні і здавальні акти, рапорти про виконану роботу, рахунків-фактури, квитанції, які свідчать про прийомі цінностей, акти на списання псування товаров.

Документами бухгалтерського оформлення називаються такі документи, складених працівниками бухгалтерії на підготовку дисконтних записів. До них належать різноманітних розрахунки, наприклад, нарахування амортизації на основні средства.

Комбіновані документи містять ознаки розпорядчих, виправдувальних і розповсюдження документів бухгалтерського управління. Наприклад, прибуткові витратні касові ордера, авансові отчеты.

За обсягом розкритих операцій, документи поділяються на первинні і сводные.

Первинними називаються документи, якими вперше виробляють реєстрацію господарським операцій на момент їх здійснення. До них належать: вимоги на відпустку тих матеріальних цінностей, накладні, квитанції й дуже далее.

Об'єднаними називаються документи, складених з урахуванням первинних. До них належать всі види звітів, що є матеріальновідповідальні особи, калькуляції, платіжні відомості на виплату заробітної платы.

За місцем складання документи діляться на зовнішні і внутренние.

По способу використання документи діляться на разові і накопительные.

Разовими називаються документи, що застосовуються лише однократного оформлення і відображення операції, відразу після складання їх передають у бухгалтерію і може бути використовуватимуться бухгалтерських записів. До них належать: касові ордера, накладні й дуже далее.

Накопичувальними називаються документи, що застосовуються для багаторазового оформлення та державній реєстрації операції у протязі певного періоду (тижня, декади, місяці), що сприяє скорочення документации.

Щодо використання коштів механізації діляться на ручні, частково механізовані (частково заповнені з засобів механізації, напр. комп’ютерів) й цілком механизированные.

Поліпшенню організації обліку сприяє уніфікація і стандартизація документов.

Уніфікацією документів називається розробка й застосування єдиних їх форм для реєстрації однорідних господарських операцій на різних галузях народного хозяйства.

Стандартизацією називається встановлення однакових розмірів бланків однотипних документов.

Документування господарських операций.

Документація є основою бухгалтерського обліку. У зв’язку з вона має відповідати таких вимог, как.

— простота і ясність оформления;

— своєчасність составления;

— точність відображення господарських операций.

В Україні діють єдині Правила оформлення документів, які викладені у «Положенні про документальному забезпеченні записів у бухгалтерському обліку » .

У положенні зазначено, що документа повинні складатися своєчасно, в момент скоєння операції. Показники, які характеризують господарську операцію, зафіксовані у документі, називаються його реквизитами.

Первинні документи, щоб надати їм юридичної сили, повинен мати такі обов’язкові реквизиты:

— найменування документа;

— дату складання документа (проставляється двома арабськими цифрами, щоб уникнути підробки, наприклад, 02 квітня 1998 года);

— зміст господарської операции;

— вимірювачі господарської операції (кількісним і вартісному выражении);

— підписи осіб, відповідальних скоєння операції, і правильність її оформлення в документе.

У первинному документі можуть і інші реквизиты.

Виправлення помилок в банківських і касових документах КАТЕГОРИЧНО запрещено!

У бухгалтерський облік для виправлення допущених помилок застосовують два способу: корректурный і «червоного сторно » .

При корректурном способі неправильно записана інформація закреслюється однієї рисою те щоб можна було прочитати виправлене, ставиться дата виправлення і підпису осіб, котрі підписали документ.

Виправлення помилок з допомогою методу «червоного сторно «[2] позначає, що записана червоним чернилом сума у підбитті підсумків віднімається. Таким чином, анулюється раніше записане синє чорнило. Та заодно необхідно зробити правильну запись.

Приклад виправлення методом червоного сторно. Ви за чеком зі Світового банку отримали 1000 гривень. Бухгалтер при разноске зробив таку запись:

Операція № 11.

Дебет 50 10 000 грв.

Кредит 51 10 000 грв.

Тобто було записане десять тисяч замість однієї тысячи.

Минуло що час, і помилка було виявлено. При виправленні записывается:

Операція № 26.

Дебет 50 10 000 грв.

Кредит 51 10 000 грв.

І відразу ж потрапити, операцією під номером 27, записується правильна сумма:

Операція № 27.

Дебет 50 1 000 грв.

Кредит 51 1 000 грв.

Инвентаризация.

У процесі господарську діяльність відбуваються явища, які у момент їх здійснення не можна оформити відповідним документом, наприклад природне зменшення товару при транспортуванні, хищения.

Це спричиняє розходженням фактичного наявності цінностей із показниками обліку. Для встановлення й визначення таких розбіжностей проводять инвентаризацию.

Інвентаризація — одне із способів фактичного контролю над станом і збереженням господарських коштів підприємства. Здійснюється інвентаризація шляхом огляду, підрахунку, обмеривания, зважування господарських засобів у натурі та сверения отриманих результатів з цими бухгалтерського обліку. У цьому виявляються всі випадки нестач чи надлишків, псування. Нестачі будуть у тому випадку, коли з бухгалтерського обліку значиться більше, що є у наявності. Надлишки — наоборот.

Інвентаризації за своїм характером може бути плановими і раптовими. Раптові інвентаризації проводяться правоохоронні органи, податкової милицией.

По повноті охоплення розрізняють інвентаризацію повну чи часткову. Повна інвентаризація полягає у суцільний перевірці всіх коштів підприємства міста і розрахунків. Вона ввозяться обов’язковому порядку перед упорядкуванням річного бухгалтерського звіту. Частіше проводяться часткові чи вибіркові инвентаризации.

Терміни і Порядок проведення інвентаризації передбачаються «Інструкцією по інвентаризації основних засобів «(обов'язково ознакомиться).

Інвентаризація проводиться комісією, що призначається розпорядженням керівника підприємства. Він відповідає за правильність і своєчасність проведення инвентаризации.

Інвентаризація проводиться у межах матеріально-відповідальних осіб і місць зберігання тих матеріальних цінностей. Усі дані, зібрані комісією заносяться в інвентаризаційну опись.

Перед початком проведення інвентаризації з матеріально-відповідального особи береться розписка, що всі документи, що стосуються приходу і витрати матеріалу на яких складах, воно провело за своїми всім записям.

Техніка і форми бухгалтерського учета.

1. Облікові регістри та його роль бухгалтерському учете.

2. Види і форми дисконтних регистров.

3. Техніка облікової регистрации.

4. Сутність форм бухгалтерського обліку: мемориально-ордерная, журнальноордерна і спрощена для малих предприятий.

. Облікові регістри є самі аркуші паперу, пристосовані для реєстрацію ЗМІ й угруповання у яких даних про наявність коштів та їхнього джерел, операцій, які з ними, зафіксованих первинними бухгалтерськими документами.

Залежно від зовнішнього вигляду облікові регістри поділяються на бухгалтерські книжки, картки, і вільні листы.

У бухгалтерських книгах все сторінки сброшюрованы, пронумеровано і прошиті (укладено під палітурку). Станиці у книжках нумеруються на початок записів. На обороті останньої сторінки по підпис головного бухгалтера чи директора (чи двох осіб), робиться напис: «У даний книзі всього пронумерована …(прописом)… сторінок. «До бухгалтерським книгам ставляться: касова книга, книга обліку покупок[3], книга обліку продаж1, інвентарна книга[4].

Картки — це теж самі аркуші паперу, але вони скріплюються між собою. Вони зберігаються у спеціальному ящику, званому картотекою. Картки широко застосовуються з організацією обліку складі. Кожна окрема картка відкривається на до окремого виду сировини, матеріалів, топлива.

Вільні листи (відомості) кілька нагадують картки тим, що ні мають надійного скріплення між собою. Їх виготовляють з яких менше щільною папери, ніж картки. Зберігаються в папках.

Використання в обліку у тому чи іншого формі регістрів (книжок, карток, вільних аркушів) визначається їхня особливостями і регламентується нормативними актами.

Види і форми дисконтних регистров.

Облікові регістри мають різне будову та групуються з двох ознаками: обсягу забезпечення і характеру записей.

За обсягом змісту вони поділяються на регістри синтетичного, аналітичного і комбінованого учета.

Синтетичні облікові регістри призначені для записів, які роблять у узагальненому вигляді із зазначенням лише дати, номери та незначною сумою бухгалтерської записи. Вони мають роз’яснювального тексту, і якщо мають, то дуже короткий. Прикладом то, можливо головна книга.

Аналітичними називають такі облікові регістри, у яких запис ведеться щодо окремих рахунках, детализирующим зміст синтетичного рахунки. Аналітичні регістри служать відбиття господарських операцій та контроля.

— за наявністю і рухом кожного виду матеріальних ценностей,.

— станом розрахунків із кожним постачальником, покупцем і підзвітним лицом.

У регістрах аналітичного обліку дається пояснювальний текст, у якому викладається сутність операции.

Комбіновані облікові регістри поєднують синтетичний і аналітичний облік. Прикладом то, можливо журнал-ордер.

За характером записів облікові регістри діляться на хронологічні, систематичні і комбинированные.

Хронологічними називають такі облікові регістри, у яких бухгалтерські записи позначаються на календарної послідовності їх составления.

Систематичні облікові регістри призначені для угруповання однорідних операцій, оформлених бухгалтерськими записами по бухгалтерським счетам.

Комбіновані облікові регістри поєднують хронологічні і систематичні записи. Наприклад, Журнал-Главное.

Технологія облікової регистрации.

Порядок відбиток господарських операцій на дисконтних регістрах регламентується «Положенням про організацію бухгалтерського обліку України «(№ 250) і «Положенням про бухгалтерської документації «(№ 88).. Запис господарських операцій на облікові регістри називається розноски операцій. Рознесення операцій складає основі контировки документів, тобто вказівки корреспондирующих счетов.

Відповідно до вищевказаними нормативними актами, бухгалтерський документ складається в останній момент звершення операції або після її завершення. Бухгалтерські документи, які у бухгалтерію, як їх інформація буде занесена в парні регістри, піддаються перевірці по форми і по содержанию.

Перевірка формою включает:

— перевірити назва документа;

— відповідності встановленому образцу;

— наявність всіх заповнених необхідних реквізитів, які йому юридичну силу;

— наявність друку (де необходимо).

Перевірка сутнісно включает:

— перевірку змісту операции;

— її відповідність певному нормативному акту (тобто, який суперечить її проведення існуючому законодательству);

— наявність вартісного і натурального вимірювача даної операции;

— арифметичну проверку.

Сутність форм бухгалтерського обліку: мемориально-ордерная, журнальноордерна і спрощена для малих предприятий.

Мемориально-ордерная форма обліку застосовується у бюджетних організаціях (ми розглядати не будем).

Схема журнально-ордерного учета.

Попросити у бухгалтера бланки журналів-ордерів (хоча б № 1- «Каса «і № 2- «Банк »).

Основним ознакою журнально-ордерного обліку є накопичення в протягом місяця записів в журналах-ордерах та допоміжних ведомостях.

У журналі-ордері у хронологічній послідовності записуються однорідні операції. Запис робиться безпосередньо з первинних документів. Щоб уникнути повторних записів, журнал-ордер ведуть лише з кредитовому ознакою розкритих у ньому операцій. Це означає, що поставив запис в журналі-ордері робиться за кредитами рахунки операції, що він отражает.

Наприкінці місяці по журналам-ордерам підбиваються підсумки, які на головну книжку. Журнали-ордери відкриваються чи кожен державний кошт або на групу счетов.

При спрощеної формі обліку, яка використовується на малих підприємствах, схема следующая.

Приклад. Відомість руху коштів за рахунку 50-Касса за листопад. |№ |Дата, содержание|Сальдо на |Оборот по дебету |Оборот за кредитом у| | |операції |01.11 |рахунки, з кредитів |дебет рахунків | | | | |рахунків | | | | |Дебе|Креди|51 |71 | |Всег|51 |71 |70| |Всег| | | |т |т | | | |про | | | | |про | |1 |За чеком з р/р |- |- |2100| | |2100| | | | | | |2 |Видано під звіт| | | | | | | |100| | |1000| | |Іванову | | | | | | | |0 | | | | | |Разом: | | |2100| | |2100| |100| | |1000| | | | | | | | | | |0 | | | |.

Оцінка і калькуляция.

План.

1. Сутність оцінки статей активу баланса.

2. Оцінка статей активу балансу, застосовуваного на Украине.

3. Методи оцінки статей активу балансу, застосовувані міжнародної практике.

4. Калькуляція, її суть і значение.

5. Класифікація витрат, які включаємо в собівартість продукции.

. Вислів в грошовому вимірі об'єктів обліку називається їх оценкой.

З допомогою оцінки ми здійснюємо зіставлення і зводимо на єдиній балансі часом несумірні об'єкти, будівлі і машини, паливо, готову продукцію, готівка. Причому у процесі обліку постає безліч питань, наприклад, як враховувати кошти: за цінами придбання, по залишкової вартості, включати суму ПДВ чи нет?

Як багато проблем виникає в оцінці виробничих запасів, особливо готової продукції. Буває, що готову продукцію вже в складі, і ми можемо її продати, а бухгалтерія ще підрахувала все фактичні витрати на її виготовлення (вони відомі аж наприкінці месяца).

У бухгалтерський облік до вирішення цих та інших негараздів чіткі правил і рекомендації. Так, кошти враховуються по початкової вартості, що включає контрактну вартість (ціну придбання) плюс витрати під доставці і монтажу. ПДВ у вартість основних коштів включається.. Якщо початкової вартості відняти нараховану суму зносу, то матимемо залишкову стоимость.

Вартість нематеріальних активів визначається виходячи з ціни їх придбання плюс витрати, пов’язані з доведенням їх до робочого стану. Що ж до нематеріальних активів, котрі виступають як внесок у основний фонд, вона визначається за домовленістю сторін (засновників) і фіксується в протоколі засідання учредителей.

Облік матеріалів ведуть за цінами придбання плюс витрати з доставки. Це може бути оптові ціни чи облікові ціни.. Облікова ціна — це планова ціна плюс витрати з доставки. Сюди входять фактичні ціни, визначених наприкінці звітного периода.

Готова продукція оцінюється по планової виробничої собівартості чи нормативної себестоимости.

Товари оцінюються по оптовим чи роздрібним цінами.. У оптову ціну входить виробнича собівартість (контрактна ціна) плюс комерційні витрати (на упаковку, навантаження, транспортування) відповідно до ув’язненим контрактом.. Роздрібна ціна — це оптова ціна (ціна придбання) плюс торгова наценка.

Треба мати у вигляді, що у ціну входять Витрати транспортування (див умови поставки CIF і др.).

Слід зазначити, що оцінка активів балансу завжди можлива. Існуючі принципи оцінки активів у кожному державі закріплюються законодавчо (України вони записані в Положенні № 250).

Існують загальні правила в усіх країнах, котре можна висловити одним словом: осторожность.

Якщо є вибір між вищої або як низькою вартістю активу, то майже слід вибирати нижчу стоимость.

Поточні активи (2, 3 розділ балансу) переважно оцінюються по найменшої вартості початкової і рыночной.

План рахунків бухгалтерського обліку виробничо-господарської діяльності про «єднань, підприємств та організацій (станом на 1993 рік).

|Синтетичні рахунки |Субрахунки Першого рівня | | |Розділ 1. Основні засоби (фонди) | |01 Основні засоби |1. Власні основні засоби | | | |2. Орендовані основні | | | |засоби | | |02 Знос (амортизація)|1. Амортизація власних | | |майна |основних засобів | | | |2. Амортизація орендованих| | | |основних засобів | | |03 Капітальний ремонт|1. Поточний ремонт | | | |2. Капітальний ремонт за | | | |видами активів | | |04 Нематеріальні | | | |активи | | | |Розділ 2. Виробничі запаси | |05 Матеріали |1. Сировина та матеріали | | | |2. Купівельні | | | |напівфабрикати та | | | |комплектуючі вироби, | | | |конструкції та деталі | | | |3. Інші матеріали | | | |4. Тара й тарні матеріали | | | |5. Мінеральні добрива та | | | |ядохімікати | | | |6. Біопрепарати й | | | |медикаменти | | | |7. Матеріали, передані для| | | |переробки набік | | |06 Паливо |1. Нафтопродукти | | | |2. Тверде паливо | | | |3. Інші види палива | | |07 Будівельні |1. Матеріали | | |матеріали та |2. Конструкції та деталі | | |обладнання до |3. Обладнання до установки| | |установки |вітчизняне | | | |4. Обладнання до установки| | | |імпортне | | |08 Запасні частини |1. Запасні частини | | | |2. Обмінний фонд | | |09 Тварини на |1. Молодняк тварин | | |вирощуванні та |2. Тварини на відгодівлі | | |відгодівлі |3. Птиця | | | |4. Звірі | | | |5. Кролики | | | |6. Сім «ї бджіл | | | |7. Доросла худорба, | | | |вибракувана із основного | | | |стада для реалізації | | | |8. Худорба, прийнята від | | | |населення для реалізації | | |10 Насіння та годуй |1. Насіння | | | |2. Садівний матеріал | | | |3. Корми | | |11 … | | | |12 Малоцінні та |1. Малоцінні та | | |швидкозношувальні |швидкозношувальні предмети| | |предмети |на складі | | | |2. Малоцінні та | | | |швидкозношувальні предмети| | | |в експлуатації | | | |3. Тимчасові (нетитульні) | | | |споруди та пристосування | | |13 Знос малоцінних та|1. Знос малоцінних та | | |швидкозношувальних |швидкозношувальних | | |предметів |предметів | | | |2. Знос тимчасових | | | |(нетитульних) споруд та | | | |пристосувань | | |14 Переоцінка | | | |товарно-матеріальних | | | |цінностей | | | |15 Заготівля та | | | |придбання | | | |матеріальних | | | |цінностей | | | |16 | | | |Транспортно-заготівел| | | |ьні витрати | | | |17 … | | | |18 … | | | |19 … | | | |Розділ 3. Запаси на виробництво | |20 Основне | | | |виробництво | | | |21 Напівфабрикати | | | |власного виробництва | | | |22 … | | | |23 Допоміжні | | | |виробництва | | | |24 Витрати по | | | |експлуатації машин та| | | |обладнання | | | |25 Загальновиробничі | | | |витрати | | | |26 Загальногосподарчі| | | |витрати | | | |27 … | | | |28 Шлюб у виробництві| | | |29 Обслуговуючі | | | |виробництва та | | | |господарства | | | |30 Некапітальні |1. Зведення тимчасових | | |роботи |(титульних) споруд | | | |2. Зведення тимчасових | | | |(нетитульних) споруд | | | |3. Інші капітальні роботи| | |31 Витрати майбутніх | | | |періодів | | | |32 … | | | |33 Капітальні |1. Передбачені державним | | |вкладення |планом | | | |2. Здійснювані понад | | | |державний план | | | |3. Непланові | | | |4. Закінчені, | | | |незабезпечені | | | |фінансуванням | | | |5. Затрати, що не | | | |збільшують вартості | | | |основних фондів | | |34 … | | | |35 Формування |1. Придбання дорослих | | |основного стада |тварин | | | |2. Переведення молодняку | | | |тварин в основне стадо | | |36 Виконані етапи по | | | |незавершених роботів | | | |37 … | | | |38 … | | | |39 … | | | |Розділ 4. Готова продукція, товари та реалізація | |40 Готова продукція | | | |41 Товари |1. Товари на яких складах | | | |2. Товари у роздрібній | | | |торгівлі | | | |3. Тара под товаром та | | | |порожня | | | |4. Куповані вироби | | | |5. Предмети прокату | | | |6. Продукція підсобного | | | |сільськогосподарського | | | |господарства | | |42 Торгова націнка |1. Торгова націнка | | | |(зниження, підвищення | | | |ціни) | | | |2. Знижки постачальників | | | |на відшкодування | | | |транспортних витрат | | |43 Позавиробничі |1. Витрати, заговорили українською у «язані зі | | |витрати |збутом продукції | | | |2. Інші позавиробничі | | | |витрати | | |44 Витрати обертання | | | |45 Товари, | | | |відвантажені, | | | |виконані роботи та | | | |послуги | | | |46 Реалізація | | | |47 | | | |Внутрішньосистемний | | | |відпуск товарів, | | | |робіт та послуг | | | |48 … | | | |49 Доходи від | | | |реалізації послуг | | | |Розділ 5. Грошові кошти | |50 Каса | | | |51 Розрахунковий | | | |рахунок | | | |52 Валютний рахунок |1. Валютні кошти в | | | |Україні | | | |2. Валютні кошти за | | | |кордоном | | | |3. Блокований рубльовий | | | |рахунок | | |53 … | | | |54 Рахунки в банку по|1. Спеціальний рахунок | | |коштах на капітальні |нецентралізованих коштів,| | |вкладення |призначений на | | | |фінансування капітальних | | | |вкладень понад | | | |затверджений ліміт | | | |2. Спеціальний рахунок по| | | |збереженню вільних | | | |нецентралізованих коштів,| | | |призначених на | | | |фінансування капітальних | | | |вкладень | | |55 Інші рахунки в |1. Особливий рахунок по | | |банках |капітальному ремонту | | | |2. Акредитиви та особливі| | | |рахунки по вантажообороту| | | | | | | |3. Рахунки в російських банках по | | | |доходах | | | |4. Рахунок в банку по | | | |різниці у цінах | | | |5. Інші рахунки у трилітрові банки | | | |6. Сертифікати ощадного | | | |банку | | |56 Інші грошові кошти|1. Грошові кошти в дорозі| | | | | | | |2. Грошові документи | | |57 … | | | |58 Фінансові |1. По видах | | |вкладення |2. Вилучені кошти | | | |3. Цінні папери | | |59 Векселі одержані | | | |Розділ 6. Розрахунки | |60 Розрахунки із | | | |постачальниками й | | | |підрядниками | | | |61 Розрахунки по |1. Розрахунки із | | |авансах |постачальниками й | | | |підрядчиками по виданих | | | |авансах й частковій | | | |оплаті замовлень | | | |2. Розрахунки із покупцями| | | |та замовниками по | | | |одержаних авансах й | | | |частковій оплаті | | | |замовлень | | |62 Розрахунки із |1. Розрахунки у порядку | | |покупцями |інкассо та замовниками | | | |2. Розрахунки по планових| | | |платежах | | | |3. Розрахунки із покупцями| | | |за межі не включену | | | |в про «єм реалізації | | | |4. Інші розрахунки | | |63 Розрахунки по | | | |претензіях | | | |64 Розрахунки по | | | |міжгосподарській | | | |кооперації | | | |65 Розрахунки із | | | |фондом стабілізації | | | |економіки | | | |66 Векселі видані | | | |67 … | | | |68 Розрахунки із |За видами платежів | | |бюджетом | | | |69 Розрахунки по |1. Розрахунки по | | |страхуванню |соціальному страхуванню | | | |2. Розрахунки по | | | |страхуванню майна | | | |3. Розрахунки по | | | |індивідуальному | | | |страхуванню | | | |4. Розрахунки із пенсійним| | | |фондом | | |70 Розрахунки по |1. Нарахована заробітна | | |оплаті роботи |плата | | | |2. Депонована заробітна | | | |плата | | |71 Розрахунки із | | | |підзвітними особами | | | |72 Розрахунки по |1. По нестачах та | | |відшкодуванню |розкраданню | | |матеріального збитку |2. З інших видів | | | |вчиненого збитку | | |73 Розрахунки із |1. За товари, продані у | | |робітниками та |кредит | | |службовцями по інших |2. За позичками на | | |операціях |індивідуальне житлове | | | |будівництво | | | |3. За позичками на | | | |будівництво садових | | | |будиночків | | | |4. За позичками молодим | | | |сім «ям | | | |5. За формений одяг | | | |6. По акціях трудового | | | |колективу | | | |7. По доходах, одержаних | | | |на дольовий фонд членів | | | |організації орендарів | | |74 … | | | |75 Розрахунки із | | | |засновниками | | | |76 Розрахунки із |1. З організаціями та | | |різними дебіторами та|особами за виконавчі | | |кредиторами |документи | | | |2. З кооперативними та | | | |колективними | | | |організаціями за придбані| | | |чи продані основні | | | |засоби | | | |3. З іншими дебіторами й | | | |кредиторами | | | |4. По акціях підприємства| | | | | | | |5. Розрахунки із | | | |орендодавцем за придбані | | | |із розстрочкою платежу | | | |оборотні кошти | | | |6. Розрахунки із різними | | | |іноземними дебіторами та | | | |кредторами | | |77 Внутрішньовідомчі | | | |розрахунки по | | | |перерозподілу | | | |оборотних коштів та | | | |прибутку | | | |78 Внутрішньовідомчі |1. За кошти в порядку | | |розрахунки по |надання фінансової | | |поточних операціях |допомоги | | | |2. Централізованим фондам| | | |та резервах | | | |3. За оплату устаткування| | | | | | | |4. За інші операції | | |79 |1. Розрахунки із відділом | | |Внутрішньогосподарськ|капітального будівництва | | |й розрахунки |2. Розрахунки із іншими | | | |господарствами | | |Розділ 7. Фінансові результати й використання прибутку | |80 Прибутки та збитки| | | |81 Використання |1. Платежі до бюджету із | | |прибутку |прибутку | | | |2. Використання прибутку | | | |на інші цілі | | |82 Використання |1. Використання кредитів | | |заємних коштів |банку | | | |2. Використання інших | | | |коштів | | |83 Доходи майбутніх |1. Доходи майбутніх | | |періодів |звітних періодів | | | |2. Наступні надходження | | | |заборгованості за | | | |нестачі, виявлені в | | | |минулі рокта | | | |3. Різниця між обліковими| | | |та роздрібними цінами за | | | |недостатні | | | |товарно-матеріальні | | | |ціності | | |84 Нестачі та втрати | | | |від псування | | | |цінностей | | | |Розділ 8. Фонди й резерви | |85 Статутний фонд |1. Прості акції | | | |2. Привілейовані акції | | |86 Амортизаційний |1. Амортизаційний фонд | | |фонд |2. Ремонтний фонд | | |87 Фонди економічного| | | |стимулювання | | | |88 Фонди спеціального|1. Частковий (пайовий) | | |призначення |фонд організації | | | |орендарів | | | |2. Фонд в орендовані | | | |основні засоби | | | |3. Резерв по сумнівним | | | |боргам | | | |4. Кошти, використані на | | | |фінансові вкладення | | | |5. Емісійний прибуток | | | |(надходження) | | | |6. Надходження від | | | |продаж акцій | | | |7. Резервний (страховий) | | | |фонд | | | |8. Безкоштовно одержані | | | |ціності | | |89 Резерв наступних | | | |витрат та платежів | | | |Розділ 9. Кредити банків та фінансування | |90 Короткострокові |За видами позичок | | |позички банку | | | |91 Спеціальний | | | |позичковий рахунок | | | |банку | | | |92 Довгострокові |За видами кредитів | | |позички банку | | | |93 Фінансування |1. Передбачене державним | | |капітальних вкладень |планом | | | |2. Здійснене понад | | | |державний план | | | |3. Інші джерела | | |94 Фінансування | | | |формування основного | | | |стада | | | |95 Інші позичені |1. Короткострокові | | |кошти |2. Довгострокові | | | |3. Податковий кредит | | | |4. Кредитування податку | | | |на додану вартість | | |96 Цільове |Згідно видів фінансування| | |фінансування та |та надходжень | | |цільові надходження | | | |97 Позички банку для |1. Під товари, продані у | | |робітників та |кредит | | |службовців |2. На індивідуальне | | | |житлове будівництво | | | |3. На будівництво садових| | | |будиночків | | | |4. Молодим сім «ям на | | | |поліпшення житлових умів | | |98 Нерозподілений | | | |прибуток (непокриті | | | |збитки) минулих років| | | |99 … | | | |Позабалансові рахунки | |001 Орендовані | | | |основні засоби | | | |002 | | | |Товарно-матеріальні | | | |ціності, прийняті на| | | |зберігання | | | |003 Обладнання, | | | |прийняте для монтажу | | | |004 Бланки суворої | | | |звітності | | | |005 Списання у збиток| | | |заборгованості | | | |неплатоспроможних | | | |дебіторів | | |.

Довгострокові активи (кошти), зазвичай, оцінюються по залишкової (балансовою) вартості: початкової вартості з відрахуванням износа.

У періоди інфляції робиться переоцінка довгострокових активів, тобто. визначається їхня восстановительная стоимость.

Питання 3. Методи оцінки статей активу балансу, застосовувані міжнародної практике.

Вибір методів оцінки активів балансу має дуже велике значення в фінансовому (податковому) обліку. Слід зазначити, що з основних принципів податкового обліку переважно стан є принцип незмінності початкової оценки.

У основу принципу незмінності початкової оцінки належить припущення, що грошова одиниця, використовувана під час складання бухгалтерського балансу, досить стабільна, тобто. темпи інфляції незначительны.

Однак за умов значних темпів інфляції безумовність з застосування незмінних початкових оцінок сумнівається. Ряд країн, особливо Латинська Америка, мають якісь напрацювання оцінки активів за умов инфляции.

Існує дві основних підходи до врахування впливу зміни цен.

Перший відомий як «облік поправок зміну рівня цін «(GPL). Сенс її полягає в періодичному перерахунку активів і зобов’язань фірми з урахуванням зміни купівельної спроможності грошової одиниці. Всі угоди є позначаються на обліку з цінами їх здійснення. Проте, в подальшому, робиться з коригування з допомогою індексу рівня цен.

Другий підхід відомий як «методика періодичної переоцінки активів в поточну вартість «(CVA). Насправді, існують різноманітні способи цього підходу. Їх відмінність засновані на неоднозначною інтерпретації терміна «поточна вартість ». Зокрема вони можуть визначатися такими трьома способами виходячи из:

1) економічно доцільних затрат;

2) цін можливої реалізації активов;

3) відновлювальної вартості, тобто. поточних витрат за замещаемые активы.

Найбільшого поширення набула отримала методику оцінки активів, з величини поточних витрат за їх заміщення, тобто. визначення відновлювальної стоимости.

У світовій практиці проблема відображення в обліку ефекту зміни реалізується по-різному. Більшість країн характерно використання у обліку незмінних початкових оцінок. Дисконтними стандартами інших країнах не забороняється доповнювати фінансову звітність аналітичної інформацією, розкривати вплив інфляції, причому фірма сама вправі застосовувати будь-яке рішення з цього питання. Тільки окремих країнах стандарти рекомендують відбивати ефект зміни у бухгалтерському учете.

В Україні ми відображаємо ефект зміни на рахунку 14 (Переоцінка матеріальних активів). Ефект зміни ми впливає об'єкт оподаткування. Якщо ефект позитивний, то збільшується об'єкт налогообложения.

У світовій практиці найбільший досвіду у обліку ефекту через зміну цін мають країни Південної Америки. Там широко застосовується методика GPL. У цих країнах фірму надають бухгалтерську звітність, пересчитанную з допомогою загального індексу цен.

У багатьох країн Східної Європи пропонується переоцінювати лише основні кошти, причому тільки у випадках високих темпів інфляції. Амортизація нараховується з відновлювальної вартості (те, що маємо в Украине).

Питання 4. Калькуляція, її суть і значение.

. Калькулирования — це розрахунок собівартості продукции.

Собівартість є базою визначення ціни виробленої продукції, виконаних робіт, наданих услуг.

Калькуляції бувають планові, фактичні і нормативные.

На підприємстві необхідна за першу чергу чітко розмежувати витрати з двом направлениям:

1) включаемые в собівартість продукции;

2) витрати, возмещаемые з допомогою чистий прибуток, що залишається на підприємстві після сплати податків у державний бюджет.

Витрати, які входять у собівартість продукції при калькулюванні групуються у двох направлениях:

1) з економічних элементам;

2) по калькуляционным статьям.

Угруповання витрат з економічним елементам знаходить свій відбиток у Кошторисі витрат за виробництво. Відповідно до «Типовим становищем у планування… «підприємства групують витрати з наступним п’яти элементам:

1) матеріальні расходы;

2) видатки оплату труда;

3) відрахування на соціальні мероприятия;

4) амортизація основних фондів і нематеріальних активов;

5) інші затраты.

Ці п’ять елементів єдині всім предприятий.

. Елемент — це первинний економічно однорідний вид витрат за виробництво, який даному підприємстві може бути розкладено на подальші складові слагаемые.

. Калькуляційна стаття — це витрати з назначению.

Об'єктами калькулирования виступають изготавливаемые підприємством види, групи виробів, окремі вироби, напівфабрикати, замовлення, праці та услуги.

Калькулювання собівартості продукції як найтісніше пов’язані з особливістю громадських організацій і технологією производства.

Виробництво у бухгалтерському обліку прийнято класифікувати наступним образом:

1) Залежно від рівня складності технологічного процесу виготовлення продукту розрізняють виробництва: а) просте, котрій характерний єдиний, нерозривний процес видобування нафти й обробки продукту (вироблення пара) б) складне — це виробництво, у якому процес виготовлення полягає з низки окремих самостійних переділів, переходів, фаз (наприклад, виготовляти машини, шиферу і т.д.).

2) На кшталт виробництва поділяють на: а) індивідуальне; б) серійне; в) массовое.

Виробничі витрати підрозділити щодо окремих ознаками на такі групи: |- за змістом |основні - безпосередньо пов’язані з | |(стосовно технологическому|производственным процесом | |процесу, за роллю у процесі |допоміжні - пов’язані з | |виробництва) |обслуговуванням виробництва й управління| |- залежно від способу |прямі - безпосередньо, прямо | |зарахування в собівартість |ставляться на відповідний вид | | |продукції | | |непрямі - пов’язані з виробництвом | | |кількох видів продукції одночасно| |- залежно через зміну |постійні - їх розмір залежить від | |обсягу випущеної продукції або |зміни обсяги виробництва | |наданих послуг |перемінні - їхній розмір змінюється | | |пропорційно зміни обсягу | | |виробництва | |- за роллю в виробничому |виробничі - пов’язані з | |процесі |виготовленням продукції | | |внепроизводственные — пов’язані з | | |послепроизводственным просуванням | | |своєї продукції ринку (реклама, маркетинг)| |- по єдності складу |одноэлементные і комплексні |.

Кошторис витрат за производство.

Угруповання витрат з статтям дозволяє скласти кошторис витрат за виробництво, що вкрай потрібно у процесі управління фірмою. |Найменування статті |За звітом за |Згідно з планом | | |рік |поточний год[5] | |1. Сировина й основні матеріали (за |20 800 |20 700 | |вирахуванням зворотних відходів) | | | |2. Допоміжні матеріали |650 |700 | |3. Паливо |410 |420 | |4. Енергія |530 |540 | |5. Заробітну плату (основна і |18 600 |18 400 | |додаткова) | | | |5. Відрахування на соціальне |2 230 |2 210 | |страхування | | | |6. Амортизаційні відрахування |1 340 |1 360 | |7. Інші расходы[6] |970 |1 070 | |Разом витрат за виробництво |45 530 |45 400 | |Витрати на роботи й послуги, |250 |300 | |використовувані на власне | | | |споживання | | | |Зміна залишків витрат майбутніх |-100 |-200 | |периодов[7] | | | |Собівартість валової продукції |45 380 |45 300 | |Зміна залишків незавершеного |+80 |+120 | |производства3 | | | |Виробнича собівартість |45 400 |45 200 | |товарної продукції | | | |Внепроизводственные витрати |100 |110 | |Повна собівартість товарної |45 400 |45 290 | |продукції | | | |Товарна продукція за цінами продажу |55 600 |55 890 | |Прибуток випуску товарної продукції |10 200 |10 600 | |Витрати на 1 карбованець товарної продукції |81,6 |81 | |(у копійках) | | | |Зміна собівартості залишків |-20 |-30 | |нереалізованої продукції (складі і| | | |відвантаженої) | | | |Собівартість реалізованої продукції |45 380 |45 260 | |Реалізована товарна продукція по |55 630 |55 920 | |цінами продажу | | | |Прибуток від продукції |10 250 |10 660 |.

Приклад. Підприємство з випуску дитячих платьиц.

1. Сировину — 6 грн.

2. Зарплата — 9 грн.

3. Нарахування на зарплату — 4,50 грн.

4. Амортизація — 2,50 грн.

5. Інші витрати — 2 грн.

Усього — 24 грн.

Прибуток — 6 грн.

Вартість — 30 грн.

Cash flow (грошові потоки) = амортизація + прибуток = 2,50 + 6,00 = 8,50 грн.

Існує 6 методів оцінки витрат запаса:

1) оцінка по фактичної собівартості початку периода;

2) оцінка за поточною себестоимости;

3) оцінка по фактичної собівартості наприкінці периода;

4) оцінка по стандартної стоимости;

5) оцінка FIFO (ціни першої партии);

6) оцінка LIFO (ціни останньої партии).

Організація бухгалтерського учета.

1. Права й обов’язки головного бухгалтера.

2. Організація бухгалтерського обліку на фирме.

3. Юридична регулювання організації та ведення бухгалтерського учета.

———————————;

[1] Показники про рух іноземної валюти за звітний період показуються у перерахунку в гривні та визначаються виходячи з записів операцій в іноземній валюті та курсових різниць на рахунках 50 «Каса », 52 «Валютні рахунки », 55 «Інші рахунки у трилітрові банки », 56 «Інші грошові кошти » .

[2] Введений итальянцами.

[3] Застосовуються при розрахунку НДС.

[4] У інвентарній книзі вказується перелік всіх основних фондов.

[5] Насправді бажано розбити поквартально.

[6] Наприклад, телефони, відрядження і т.д.

[7] Приріст «- «, зменшення «+ «.

———————————- | Каса (50) | |Дебет |Кредит | |1) 5 000 | |.

|Розрахунковий рахунок (51) | |Дебет |Кредит | |Поч. |1) 5 000 | |сальдо: | | |з: 10 000 | |.

|Антрацит | |1 тонна — 50 грв. | |Дебет |Кредит | |з: 100 | | |тонн | | |5 000 грв.| |.

| «Насіння «| |1 тонна — 25 грв. | |Дебет |Кредит | |з: 200 | | |тонн | | |5 000 грв.| |.

|Паливо | |Дебет |Кредит | |з: 10 000 | |.

Первинні документы.

Журналы-ордера.

Головна книга.

Баланс.

Отчетность.

Первинні документы.

Ведомости.

Зворотний ведомость.

Баланс.

Отчет.