Акционерное суспільство, у ринкової экономике

Государственный Університет Аерокосмічного Приборостроения.

Курсова робота з економічної теорії на задану тему: «Акціонерне суспільство, у ринкової экономике».

Виконав: студент гр.8216.

Хабичаев Рустам.

Прийняв преподаватель:

Былынь В’ячеслав Романович.

Санкт-Петербург 2003.

Запровадження 3.

Глава 1. Поняття акціонерної форми організації заходу 4.

Глава 2. Заснування акціонерного товариства, його види й управління суспільством 8.

Глава 3. Переваги акціонерної форми організації заходу. Акціонерні суспільства на перехідною економіці Російської Федерації 16.

Укладання 20.

Список використаної літератури 22.

У разі завершення початку ринкових відносин у перехідній Росії і сформованої в момент становлення економічної і політичної стабілізації, відносини форм власності грають далеко ще не останню, і навіть, жодну з основних ролей надалі економічний розвиток нашої страны.

Виникла знову проблема роздержавлення і приватизації (переходу від державної до недержавної формі власності) великих підприємств Російської Федерації, складності, які з сформованій ситуації, вимагає ретельного розгляду таких предметів, как:

— поняття і змістом акціонерного общества,.

— типи акціонерної форми власності і формування її капитала,.

— переваг акціонерної форми собственности,.

— національні особливості акціонування у складі Федерации.

Акціонерні суспільства з появи Російській Федерації пережили бурхливий ріст і з сьогодні їх стає більше: акціонерні суспільства створюються знову, реорганізуються, створюються шляхом роздержавлення. І це процес обумовлений, передусім, тим, що вкладення засобів у підприємницьку діяльність у спільному й в акціонування зокрема, для одержання доходу, стало з низки причин дуже приваблива для юридичних і фізичних лиц.

З огляду на актуальність цієї теми, автором і було обрана як теми своєї курсової роботи «Акціонерні нашого суспільства та їх роль ринкової экономике».

Глава 1. Поняття акціонерної форми організації предприятия.

Акціонерне суспільство — це одне з організаційно-правових форм підприємств. Воно створюється шляхом централізації коштів (об'єднання капіталу) різних осіб, проведеної у вигляді продажу акцій з єдиною метою здійснення господарської діяльності й отримання прибыли.

Акціонерним суспільством визнається таке підприємство (комерційна організація), статутний капітал якої розділений на певна кількість акцій, що засвідчують зобов’язальні права товариства (акціонерів) стосовно обществу.

Як учасник об'єднання капіталу з допомогою акціонерного товариства (товариства) можуть виступати фізичні і предприятия.

У цьому учасники не відповідають за зобов’язаннями нашого суспільства та несуть ризик збитків, пов’язані з його діяльністю, не більше вартості що належать їм акцій. Учасники, в повному обсязі які оплатили акції, несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями суспільства на межах неоплаченої частини вартості їхніх акций.

У процесі створення суспільства, його засновники об'єднують трубку, насос на певних умов, що у установчих документах суспільства. За підсумками такого об'єднаного капіталу подальшому і вестиметься господарську діяльність для одержання прибыли.

Внеском учасника суспільства на об'єднаний капітал може бути грошові кошти, і навіть будь-які матеріальних цінностей, цінних паперів, права користування на природні ресурси й інші майнових прав, зокрема декларація про інтелектуальну собственность.

Вартість внесеного кожним засновником майна визначається грошової форми спільним рішенням товариства. Об'єднане майно, оцінене в грошах, становить статутний капітал общества.

Останній поділяється на певну кількість рівних часткою. Свідченням про внесення таких часткою є акція, а грошовий вираз цієї частки називається від номінальної вартості (номіналу) акций.

Отже, товариство має статутний капітал, розділений на певну кількість акцій рівної від номінальної вартості, які емітуються товариством у звернення ринку цінних бумаг.

Кожен учасник об'єднаного капіталу наділяється кількістю акцій, відповідним розміру внесеної їм доли.

Власники акцій — акціонери — є званими пайовими собственниками.

Акціонерне суспільство — юридичне лицо.

Права юридичної особи товариство набуває з його реєстрації у Державній реєстраційної палаті чи іншому уповноваженому державному органі. При реєстрації видається Свідчення реєстрацію акціонерного товариства, де вказуються дата і номер державної реєстрації, назву товариства, і навіть найменування реєструючого органа.

Суспільство є юридичною особою і має у власності відособлене майно, учитываемое з його самостійному балансі, може від своєї імені отримувати й здійснювати майнові та особисті немайнові права, нести обов’язки, бути позивачем і відповідачем в суде.

Суспільство має цивільні правничий та несе обов’язки, необхідних здійснення будь-яких видів діяльності, не заборонених законодательством.

Суспільство вправі у порядку відкривати банківські рахунку за території держави й над його пределами.

Суспільство повинен мати круглу печатку, що містить його повне фірмову найменування російською і вказівку цього разу місце його перебування. У пресі може статися зазначено фірмову найменування суспільства. Суспільство вправі мати штампи і бланки зі своїми найменуванням, власну емблему, і навіть зареєстрований у порядку товарний знак й інші засоби візуальної идентификации.

Суспільство відповідає за своїми зобов’язаннями всім своїм имуществом.

Суспільство і не відповідає за зобов’язаннями своїх акционеров.

Якщо неспроможність (банкрутство) суспільства викликана діями (бездіяльністю) його акціонерів чи інших, які заслуговують давати обов’язкові суспільству вказівки чи іншим чином мають можливість визначати його дії, то, на зазначених акціонерів чи інших у разі недостатності майна суспільства" може лягти субсидиарная відповідальність з його обязательствам.

Функціонування акціонерного товариства здійснюється з обов’язковим дотриманням умов господарську діяльність, встановлених російським законодательством.

Як юридична обличчя суспільство власником: майна, переданого йому засновниками, продукції, виробленої результаті господарську діяльність, отриманих прибутків чи іншого майна, набутого їм у процесі своєї деятельности.

Суспільство має повної господарської самостійністю в визначенні форми управління, прийняття господарських рішень, збуту, встановлення цін, оплати праці та розподілу прибыли.

Термін діяльності суспільства необмежений або ж встановлюється його участниками.

Акціонерне суспільство створюється і діє основі статуту — документа, у якому визначено предмет і цілі створення суспільства, його пристрій, порядок управління справами, правничий та обов’язки кожного совладельца.

При об'єднанні своїх вкладів учасники суспільства укладають угоду про порядку ведення, користування і розпорядження об'єднаним майном, тобто. загальної собственностью.

Діяльність суспільства не обмежується встановленої у статуті. Будь-яка угода, не що суперечить чинного законодавства, визнається дійсною, навіть якщо вона виходить поза певні статутом пределы.

Уся подальша діяльність акціонерного товариства будується на обов’язковому виконанні регламентованих статутом положений.

Статут і всі що вносяться до нього, з дозволу акціонерів, зміни і доповнення повинні прагнути бути обов’язково зареєстровані у уповноважених те що державних органах.

Непереконливість (банкрутство) суспільства вважається викликаної діями (бездіяльністю) його акціонерів чи інших, які заслуговують давати обов’язкові суспільству вказівки чи іншим чином мають можливість визначати його дії, лише тоді, якщо вони використовували зазначені право і (чи) можливість у цілях скоєння суспільством дії, явно знаючи, що як наслідок настане неспроможність (банкрутство) общества.

Держава та її органи не відповідають за зобов’язаннями суспільства, як і суспільство і не відповідає за зобов’язаннями держави й його органов.

Глава 2. Заснування акціонерного товариства, його види й управління обществом.

Суспільство може бути створені шляхом установи знову і шляхом реорганізації існуючого юридичної особи (злиття, приєднання, поділу, виділення, преобразования).

Суспільство вважається створеним з його державної регистрации.

Заснування общества.

Створення суспільства шляхом установи здійснюється за рішенню засновників (засновника). Рішення про заснування суспільства приймається установчим зборами. Що стосується установи суспільства однією особою постанову по його установі приймається цією особою единолично.

Рішення про заснування суспільства має відбивати результатів голосування засновників та їхні рішення щодо установи суспільства, затвердження статуту суспільства, обрання органів управління общества.

Рішення про заснування суспільства, затвердженні його статуту і абсолютному утвердженні грошового оцінювання цінних паперів, інших речей чи майнові права чи інших прав, мають грошову оцінку, внесених засновником як оплата акцій суспільства, приймається засновниками единогласно.

Обрання органів управління суспільства здійснюється засновниками більшістю у трьох чверті голосів, які мають підлягають розміщення серед засновників суспільства акции.

Засновники суспільства укладають між собою письмовий договору про його створенні, визначальний порядок здійснення ними спільної прикладної діяльності по установі суспільства, величина статутного капіталу суспільства, категорії і типи акцій, які підлягають розміщення серед засновників, величину і порядок її оплати, правничий та обов’язки засновників зі створення общества.

Договір про створення суспільства перестав бути установчим документом общества.

Кількість засновників відкритого суспільства необмежена. Кількість засновників закритого суспільства неспроможна перевищувати п’ятдесяти. Суспільство неспроможна мати у якості єдиної засновника (акціонера) інше господарське суспільство, що складається з одного лица.

Реорганізація общества.

Реорганізація суспільства" може відбутися у вигляді злиття, приєднання, поділу, виділення, тож преобразования.

Суспільство вважається реорганізованим, крім випадків реорганізації у вигляді приєднання, з державної реєстрації речових новопосталих юридичних лиц.

При реорганізації суспільства шляхом приєднання до іншого суспільству перше їх вважається реорганізованим з внесення органом державної реєстрації речових у єдиний державний реєстр юридичних записи про припинення діяльності приєднаного общества.

Типи акціонерних обществ.

Суспільство то, можливо відкритим чи закритим, що впливає у його статуті і фірмовому наименовании.

Акціонери відкритого суспільства можуть відчужувати свої акції без згоди інших акціонерів цього товариства. Таке суспільство вправі проводити відкриту підписку на випущені їм акції та здійснювати їхню вільну продаж до відповідно до законодавства РФ. Відкрите суспільство вправі проводити закриту підписку на випущені їм акції, крім випадків, коли можливість проведення закритою підписки обмежена статутом суспільства, чи вимогами правових актів Російської Федерации.

Кількість акціонерів відкритого суспільства не ограничено.

Основними характеристиками відкритого суспільства є масштаби об'єднаного капіталу і багато власників. Основна ідея, що зазвичай переслідується під час створення такої форми приватного підприємства, залежить від залученні і концентрації великих коштів (капіталу) фізичних юридичних осіб з метою їхнього спрямування отримання прибыли.

Суспільство, акції якого розподіляються лише з боку його засновників чи іншого, заздалегідь певного кола осіб, визнається закритим суспільством. Таке суспільство немає права проводити відкриту підписку на випущені їм акції чи іншим чином пропонувати їх задля придбання необмеженому колу лиц.

Кількість акціонерів закритого суспільства на повинен перевищувати п’ятдесяти. У разі, якщо число акціонерів закритого суспільства перевищить встановлений справжнім пунктом межа, вказане суспільство протягом один рік має змінитися на відкрите. Якщо його акціонерів не зменшиться до встановленого справжнім пунктом краю, суспільство підлягає ліквідації в судовому порядке.

Акціонери закритого суспільства мають право придбання акцій, які й інші акціонери цього товариства, за ціною пропозиції іншій юридичній особі. Статутом суспільства" може бути передбачено переважне право суспільства до придбання акцій, які його акціонерами, якщо акціонери не вже використали своє переважного права придбання акций.

Порядок і продовжити терміни здійснення переважного права придбання акцій, які й акціонерами, встановлюються статутом суспільства. Термін здійснення переважного права й не може бути меншим 30 і більше 60 днів із моменту пропозиції акцій на продажу.

Статут акціонерного общества.

Статут суспільства є установчим документом общества.

Вимоги статуту суспільства обов’язкові виспівати усіма органами суспільства та його акционерами.

Статут суспільства мусить мати такі відомості: цілковите і скорочена фірмові найменування суспільства, місце перебування суспільства, тип суспільства (відкрите чи закрите), кількість, номінальну вартість, категорії (звичайні, привілейовані) акцій і типи привілейованих акцій, розміщуваних суспільством, величина статутного капіталу суспільства, структуру і компетенцію органів управління нашого суспільства та порядок прийняття ними рішень, порядок підготовки й проведення загальних зборів акціонерів, зокрема перелік запитань, рішення про які приймається органами управління суспільства кваліфікованим більшістю голосів чи одноголосно, інформацію про філіях і представництвах общества,.

Статутом суспільства можуть бути обмеження кількості акцій, що належать одному акціонеру, та його сумарною від номінальної вартості, а також максимальної кількості голосів, наданих одному акционеру.

Внесення зміни й доповнення до статуту суспільства, чи твердження статуту суспільства на новій редакції здійснюється за рішенню загальних зборів акціонерів. Внесення до статуту суспільства змін, що з зменшенням статутного капіталу суспільства, складає підставі рішення про зменшення статутного капіталу суспільства, прийнятого загальними зборами акционеров.

Формування статутного капіталу й цінні папери общества.

Статутний капітал суспільства складається з від номінальної вартості акцій суспільства, придбаних акціонерами. Номінальна вартість всіх звичайних акцій суспільства мусить бути одинаковой.

Статутний капітал суспільства визначає мінімальний розмір майна суспільства, що гарантує інтереси його кредиторов.

Акція — це цінний папір, що підтверджує право її власника частку в статутний капітал акціонерного товариства і, отже, попри всі права, які з права власності на нее.

Акції випускаються (емітуються) акціонерним суспільством, як було зазначено вище, з метою залучення додаткових коштів для своєї діяльності, здійснюваної через реалізацію фізичним (громадянам) і юридичним (організаціям) лицам.

Акція є безстроковим документом. Термін її звернення обмежений лише терміном існування суспільства, котрий випустив ее.

Обсяг прав, які надаються власнику акції, залежить від цього, якої категорії (типу) вона належить, саме є вона звичайної чи привілейованої. (Визначається в проспекті емісії цих акцій й у статуті общества.).

Зазвичай, усі ці вище права мають власники звичайних (простих) акций.

Привілейовані акції - це акції, власники яких випливає низка привілеїв проти власниками звичайних акцій. Перелік цих привілеїв встановлюється у статуті суспільства і проспекті емісії цих акцій. Номінальна вартість розміщених привілейованих акцій має перевищувати 25 відсотків від статутного капіталу общества.

Акціонери — власники привілейованих акцій суспільства немає права голоси загальні збори акціонерів, якщо інше встановлено законодавством РФ чи статутом суспільства для певного типу привілейованих акцій суспільства. Акціонери — власники привілейованих акцій беруть участь у загальних зборах акціонерів з правом голоси під час вирішення питань про реформування та ліквідації суспільства. Акціонери — власники привілейованих акцій певного типу набувають франшиза при рішенні загальні збори акціонерів питань внесення змін і доповнень до статуту суспільства, обмежують права акціонерів — власників цього привілейованих акцій, включаючи випадки визначення чи збільшення розміру дивіденда і (чи) визначення або збільшення ліквідаційної вартості, виплачуваних по привілейованим акціям попередньої черги, і навіть надання акціонерам — власникам іншого типу привілейованих акцій переваг в черговості виплати дивіденда і (чи) ліквідаційної вартості акций.

Усі акції суспільства є іменними. Рух іменний акції, тобто. зміна її власника, йдеться у суворому порядку до спеціальному документі - реєстрі акціонерів акціонерного товариства. Використовувати права, які з факту володіння іменний акцією, може тільки обличчя, занесене до реєстру, чи його повноважний представник. Тож юридичного оформлення вступу до права, які з володіння акціями, все акціонери повинні бути зареєстровані у реєстрі акціонерів общества.

При установі суспільства, усі його акції повинні прагнути бути розміщені серед учредителей.

Статутом суспільства слід визначити кількість і номінальна вартість акцій, придбаних акціонерами (розміщені акції). Статутом суспільства можуть визначити кількість і номінальна вартість акцій, що непокоять суспільство вправі розміщувати додатково до розміщеними акціям (оголошені акции).

У статуті суспільства слід визначити розмір дивіденда і (чи) вартість, виплачувана при ліквідації товариства (ліквідаційна вартість) по привілейованим акціям кожного типу. Розмір дивіденда і ліквідаційна вартість визначаються твердій грошовій сумі чи відсотках від номінальної вартості привілейованих акцій. Розмір дивіденда і ліквідаційна вартість по привілейованим акціям вважаються певними також, якщо статутом суспільства встановлено порядок їх визначення. Власники привілейованих акцій, якими невизначений розмір дивіденда, мають право отримання дивідендів які з власниками звичайних акций.

Якщо статутом суспільства передбачені привілейовані акції двох і більш типів, то статутом суспільства мала б бути встановлено черговість виплати дивідендів і ліквідаційної вартості в кожному типу привілейованих акций.

Статутом суспільства" може бути встановлено, що невыплаченный або повністю виплачений дивіденд по привілейованим акціям певного типу, розмір якого визначено у статуті, накопичується й сплачується згодом (кумулятивні привілейовані акции).

У статуті суспільства можуть визначити також можливістю й умови конвертації привілейованих акцій певного типу на звичайнісінькі папірці акції чи привілейовані акції інших типов.

Суспільство зобов’язане виплатити оголошені з кожної категорії (типу) акцій дивіденди. Дивіденди виплачуються грошима, а випадках, передбачених статутом суспільства, — іншим имуществом.

Дивіденди виплачуються із чистого прибутку суспільства за рік. Дивіденди по привілейованим акціям певних типів можуть виплачуватися з допомогою спеціально виділені на цього фондів суспільства. Рішення виплати проміжних (щоквартальних, піврічні) дивідендів, розмірі дивіденда і малої форми його виплати за акціям кожної категорії (типу) приймається радою директорів (спостережна рада) суспільства. Рішення про виплаті річних дивідендів, розмірі дивіденда і малої форми його виплати за акціям кожної категорії (типу) ухвалювалася загальним зборами акціонерів по рекомендації Ради директорів (спостережної ради) суспільства. Розмір річних дивідендів може бути більше рекомендованого радою директорів (спостережна рада) нашого суспільства та менше виплачених проміжних дивідендів. загальні збори акціонерів вправі ухвалити рішення про невиплату дивіденда з акцій певних категорій (типів), і навіть виплати дивідендів в неповному розмірі по привілейованим акціям, розмір дивіденда якими визначено у уставе.

Управління обществом.

Вищим органом управління суспільства є загальні збори акционеров.

Суспільство зобов’язане щорічно проводити загальні збори акціонерів (річне загальні збори акціонерів). Річне загальні збори акціонерів проводиться в терміни, встановлювані статутом суспільства, але з раніше як за 2 місяці і пізніше як за шість місяців по закінченні фінансового року суспільства. На річному загальних зборах акціонерів вирішується питання про обрання Ради директорів (спостережної ради) суспільства, ревізійної комісії (ревізора) суспільства, затвердженні аудитора суспільства, розглядаються представлений радою директорів (спостережна рада) суспільства річний звіт суспільства. Проведені крім річного загальні збори акціонерів є внеочередными.

До компетенції загальних зборів акціонерів ставляться такі питання: внесення зміни й доповнення до статуту суспільства, чи твердження статуту суспільства на новій редакції, реорганізація суспільства, ліквідація суспільства, призначення ліквідаційної комісії і запровадження проміжного і остаточного ліквідаційних балансів, визначення кількісного складу Ради директорів (спостережної ради) суспільства, його членів і дострокове припинення їх повноважень, визначення граничного розміру оголошених акцій, збільшення статутного капіталу нашого суспільства та другие.

Правом голоси загальні збори акціонерів з питань, поставленим на голосування, мають: акціонери — власники звичайних акцій суспільства, акціонери — власники привілейованих акцій суспільства на випадках, передбачених законодательством.

Голосує акцією суспільства є звичайна акція, чи привілейована акція, що дає акціонеру — своєму власникові право голоси під час вирішення питання, поставленого голосування. Що стосується, якщо привілейована акція надає своєму власникові більше голоси, при визначенні кількості голосуючих акцій кожен голос за таку привілейованої акції враховується як окрема голосуюча акция.

Керівництво поточної діяльністю суспільства здійснюється одноосібним виконавчим органом суспільства (директором, генеральним директором) чи одноосібним виконавчим органом суспільства (директором, генеральним директором) і колегіальним виконавчим органом суспільства (правлінням, дирекцией).

До компетенції виконавчого органу суспільства можна адресувати питання керівництва поточної діяльністю суспільства, крім питань, віднесених до виняткової компетенції загальних зборів акціонерів чи Ради директорів (спостережної ради) общества.

Виконавчий орган суспільства організує виконання рішень загального зборів акціонерів й поради директорів (спостережної ради) общества.

Одноособовий виконавчий орган суспільства (директор, генеральний директор) без доручення діє від імені суспільства, зокрема представляє її інтересів, робить угоди від імені суспільства, стверджує штати, видає накази і наказує, обов’язкові виспівати усіма працівниками общества.

Глава 3. Переваги акціонерної форми організації предприятия.

Акціонерні суспільства на перехідною економіці Російської Федерации.

Акціонерна власність — це закономірний результат процесу розвитку і трансформації приватної власності, коли певному етапі розвитку масштаби виробництва, рівень технології, система організації фінансів створюють передумови для принципово нова форма організації виробництва з урахуванням добровільної участі акционеров.

Акціонерна форма дозволяє залучити у одне нове підприємство капітали багатьох осіб, причому навіть, які не можуть набувати чинності будь-яких причин займатися підприємницької діяльності. З іншого боку, обмеження відповідальності розміром внесеного вкладу разом із високої його диверсифікацією дозволяє вкладати кошти на дуже перспективні, а й у високо ризиковані проекти, істотно прискорюючи впровадження досягнень науково-технічного прогресу. Є також інших позитивного акціонерної форми власності, які роблять її воістину універсальної і застосовувану скрізь, де є і можливість обмежити масштаби відповідальності предпринимателя.

Остання обставина особливо важливо у умовах нестабільної економіки, коли непередбачена обстановка виробництва можуть призвести до величезні збитки у, боргах, погашення які мають може вистачити всього наявного майна. Такої відповідальності піддаються індивідуальні підприємці і пояснюються деякі юридичних осіб, мають іншу організаційноправову форму. Акціонерні суспільства дозволяють ефективніше використовувати матеріальні та інші ресурси, оптимально поєднувати особисті та інтереси суспільства всіх участников.

Акціонерні суспільства, які є основною формою організації сучасних великих підприємств і закупівельних організацій в усьому світі, є найбільш досконалий правової механізм з організації економіки з урахуванням об'єднання майна приватних осіб, корпорацій різноманітних та інших органів. Основними рисами цього виду суспільства є: поділ акціонерного капіталу на рівномірні, вільно які звертаються частки — акції, обмеження відповідальності по зобов’язанням суспільства лише внесками в капітал суспільства, статутна форма об'єднання, що дозволяє легко змінювати число його учасників і розміри акціонерного капіталу, відділення загального керівництва від керівництва саме підприємство, яке зосереджується до рук особливого органу — правління (дирекції) общества.

Акціонерні суспільства випливає низка переваг проти іншими формами собственности.

По-перше, суспільство має можливість залучати кошти акціонерів поповнення статутного фонду, й розширення своєї діяльності, причому ці кошти підлягають поверненню (крім повної ліквідації товариства), оскільки акції суспільством не викуповуються, а лише перепродуються іншим акционерам.

По-друге, загальне керівництво діяльністю суспільства відокремлена від конкретного управління, що дозволяє наймати й вибирати нам найбільш підхожих управляючих, директорів, змушує акціонерів серйозно ставитися добору управляючого персоналу, адже кожен акціонер відпо-відає роботу суспільства вкладеними средствами.

По-третє, з’являється можливість реального перетворення всього колективу підприємства у власників шляхом придбання кожним їх акцій общества.

По-четверте, є можливість залучити до складу акціонерів своїх постійних контрагентів, створюючи у своїй загальну зацікавленість у результатах діяльності суспільства. Але ж і самого суспільства може отримати цінних паперів інших товариств, створюючи у своїй цілі мережі зацікавлених у роботі одне одного організацій, пов’язаних відносинами власності і правом участі у управлении.

Отже, товариство, об'єднуючи на єдиної правовій основі всіх учасників, забезпечує унікальну форму реалізації колективної власності, створюючи у своїй зацікавленість у кінцевих результатах роботи. Випуск і розповсюдження акцій дає реальну можливість контролю роботи і управління нею з боку акционеров.

При перехід до ринкової економіки Росія відвела значної ролі акціонерним товариствам, що дозволяє брати участь у інвестиційним процесі поруч із підприємцями, й зобов’язаний значною кількістю простих громадян, а як і що його перерозподілу капіталів економіки країни з себе найпродуктивнішим сферам господарювання. Акціонерне суспільство нині переважної зі свого кількості організаційноправової формою комерційних організації поруч з товариствами з обмеженою ответственностью.

Першим етапом та початком становлення акціонерної форми підприємства у нашій країні вважається прийняття 19 червня 1990 р. Постанови Ради Міністрів СРСР «Про Положення про акціонерних товариствах і суспільствах із обмеженою відповідальністю і Положення про цінні папери », якими передбачалася можливість створення акціонерних товариств та випуску ними акцій, які можуть поширюватися як серед юридичних, і серед фізичних осіб. Поява Основних напрямів створило передумови для активний розвиток акціонерної форми собственности.

Другим етапом у створенні акціонування нашій країні, стала державна програма роздержавлення власність, яка відбувалася період 1992;1994 року. У ході цієї програми було приватизовано близько 100 000 підприємств, частина у тому числі стали акціонерними обществами.

Третій етап — етап створення акціонерних товариств, коли з урахуванням постанов та указів Президента відпрацьовувалися окремі правові схеми, які забезпечують їхню функціонування закінчився. З прийняттям першого історії Росії Закону «Про акціонерних товариствах», набрало чинності з початку 1996 року, почався етап формування стабільної правова база АО.

Четвертим етапом у розвитку акціонування стало втілення норм закону, створення акціонерних товариств та їхніх розвиток. Так, за повідомленням Держкомстату РФ на сьогодні приватизовано більш 200 тис. підприємств. При приватизації середніх і великих державних підприємстві зберігається переважання акционирования.

Виникли й проблеми по дорозі становлення акціонування у складі Федерації. Так, акціонерний комплекс Росії який завжди отримує належну державну підтримку, який завжди користується увагою усіх гілок влади, як у центрі, і у регіонах, і навіть власне органів місцевого самоуправления.

У ринковій економіці акціонерні товариства — основа ринку цінних паперів. Цінні папери акціонерних товариств — акції, займають величезну частку ринку цінних паперів, є ідеальний інструмент інвестицій у економіку страны.

Тому головне проблема Російського ринку цінних паперів, отже, і проблема акціонування — відсутність масового інвестора. Дрібний інвестор збіднів і немає готівкових надлишків. Іноземні інвестори зволікають вкладати «великі долари «до російських фонды.

Заключение

.

На закінчення ще відзначимо позитивні й негативні моменти акціонерних товариств трапилося в ринковій экономике.

Отже, акціонерним суспільством визнається таке підприємство (комерційна організація), статутний капітал якої розділений на певна кількість акцій, що засвідчують зобов’язальні права товариства (акціонерів) стосовно обществу.

Акціонерна форма дозволяє залучити у одне нове підприємство капітали багатьох осіб, причому навіть, які не можуть мати внаслідок будь-яких причин займатися підприємницької діяльності. З іншого боку, обмеження відповідальності розміром внесеного вкладу разом із високої його диверсифікацією дозволяє вкладати кошти на дуже перспективні, а й у високо ризиковані проекти, істотно прискорюючи впровадження досягнень науково-технічного прогресу. Є також інших позитивного акціонерної форми власності, які роблять її воістину універсальної і застосовувану скрізь, де є і можливість обмежити масштаби відповідальності предпринимателя.

Остання обставина особливо важливо у умовах нестабільної економіки, коли непередбачена обстановка виробництва можуть призвести до величезні збитки у, боргах, погашення які мають може вистачити всього наявного майна. Такої відповідальності піддаються індивідуальні підприємці і пояснюються деякі юридичних осіб, мають іншу організаційноправову форму. Акціонерні суспільства дозволяють ефективніше використовувати матеріальні та інші ресурси, оптимально поєднувати особисті та інтереси суспільства всіх участников.

Акціонерні суспільства, які є основною формою організації сучасних великих підприємств і закупівельних організацій в усьому світі, є найбільш досконалий правової механізм з організації економіки з урахуванням об'єднання майна приватних осіб, корпорацій різноманітних та інших органів. Основними рисами цього виду суспільства є: поділ акціонерного капіталу на рівномірні, вільно які звертаються частки — акції, обмеження відповідальності по зобов’язанням суспільства лише внесками в капітал суспільства, статутна форма об'єднання, що дозволяє легко змінювати число його учасників і розміри акціонерного капіталу, відділення загального керівництва від керівництва саме підприємство, яке зосереджується в руках особливого органу — правління (дирекції) общества.

Акціонерні суспільства мають низку переваг проти іншими формами собственности.

1. Суспільство має можливість залучати кошти акціонерів для поповнення статутного фонду, й розширення своєї діяльності, причому ці кошти підлягають поверненню (крім повної ліквідації товариства), оскільки акції суспільством не викуповуються, а лише перепродуються іншим акционерам.

2. Загальне керівництво діяльністю суспільства відокремлена від конкретного управління, що дозволяє наймати й вибирати нам найбільш підхожих управляючих, директорів, змушує акціонерів серйозно ставитися до добору управляючого персоналу, адже кожен акціонер відпо-відає роботу суспільства вкладеними средствами.

3. Складається можливість реального перетворення всього трудового колективу підприємства у власників шляхом придбання кожним із них акцій общества.

4. Є можливість залучити до складу акціонерів своїх постійних контрагентів, створюючи у своїй загальну зацікавленість у результатах діяльності суспільства. Але ж і самого суспільства може отримати цінних паперів інших товариств, створюючи у своїй цілі мережі заінтересованих у роботі друг друга організацій, пов’язаних відносинами власності і право участі у управлении.

Отже, товариство, об'єднуючи на єдиної правовій основі всіх учасників, забезпечує унікальну форму реалізації колективної власності, створюючи у своїй зацікавленість у кінцевих результатах роботи. Випуск і розповсюдження акцій дає реальну можливість контролю роботи і управління нею з боку акционеров.

Список використаної литературы.

Цивільний кодекс Російської Федерації від 30 листопада 1994 р. М.: ИнфраМ, 1996.

Федеральний закон від 26 грудня 1995 р. N 208-ФЗ «Про акціонерних суспільствах ». М.: Инфра-М, 1996.

А. Віленський, Парадокси державної приватного бізнесу. Ж. «Питання економіки », 1997, № 6.

Долгопятова Т.Г. Російські підприємства у перехідною економіці: економічні існують, та поведінка, М.: «Річ », 1995.

Є. Ф. Борисов. Економічна теорія. — М.: Юрайт, 2000.

Основи підприємницької діяльності. Економічна теорія. Під ред. У. М. Власовой. М.: «Фінанси і статистика», 1994 г.

Основи вчення про економіку. Х. Зайдель, Р. Теммен. М. «Річ», 1994 г.

Основи економічної теорії (курс лекцій). П. Р. Еремишин. М.: 1998 г.

Проблеми, успіхи і труднощі перехідною економіки. Під ред. М. А. Портного. М.: 2000 г.

Рутгайзер У., Приватизація у Росії: рух «навпомацки ». Ж. «Питання економіки », 1993, № 10, 11, 12.

Економіка. Economics. З. Фішер, Р. Дорнбуш, Р. Шмалензи. М.: «Річ», 1993 г.

Економічна теорія. Курс лекцій для студентів вищих закладів. Під ред. Є. Ф. Борисова. М. 1996 г.