Билеты по політекономії з відповідями

Билеты по політекономії з ответами.

Основные етапи еволюції економічної теории..

Меркантилизм (М.). Виділення эк-ой науки на самостійну галузь знань почалося добу Відродження. Історично той процес припав на період з так званого первинного накопичення капіталу, який утворює передісторію капіталізму. Эк-ое вчення, теоретично які віддзеркалили зародження капіталізму, — М. З М-ом пов’язана перша спроба теоретичного осмислення правил раціональної організації та ведення не окремого, а загальнонаціонального господарства, і навіть визначення ефективних шляхів придбання, збереження та збільшення громадського багатства. Поняття «эк-ия» набирає нового значення — воно перетворюється на пол-ую эк-ию. У науковий оборот цей термін ввів Антуан Монкретьен (1575−1621), автор трактату «Трактату пол-ой эк-ии». Завдання меркантилістів теоретичне обгрунтування такий эк-ой політики, яка сприяли б збільшенню багатства. Багатство ототожнювалося з грішми, не бажаючи гроші - з благородними металами, золотому й сріблом, куди все можна. Джерела багатства: зовнішня торгівля. У своєму розвитку М. пройшов 2 етапу. 1-ый ранній М. — виникає до Великих географічних відкриттів і издерживает себе на середині ХVI століття Представники: Стафорд, Снапуффи. Пов’язана із твердженням монетарної системи та системи грошового балансу. Ідеї: накопичення золота. 2-ой етап поздний (развитой) М. Представники: Мен, Серра, Кольбер та інші. Мета: активний торговий баланс, значення богатства (как золота) різко упало.

Физиократы (Ф). Як головний багатства стала розглядатися не торгівля, а виробництво. Першої специфічної формою класичної школи стала школа фізіократів. Засновник: Ф.Ленэ. Виклав свої погляди в «эк-ой таблиці». Ідеї: «природний порядок», тобто. люди об'єднують у суспільство добровільно, руководясь міркуваннями самозбереження й особистої вигоди. Пр-во Ф. вважали лише землевлад. працю, досліджували переважно сх пр-во. Кенэ виділив 3 класу: продуктивний (фермери), власницький (землевласники), непродуктивний (промышл, рабочие, торговцы).

Английская класична пол.эк. У Петти вважав джерелом багатства сферу матеріального пр-ва. Оцінку всіх речей треба призвести до єдиному знаменникадо землі та праці. Закликав розширювати сферу пр-ва і звужувати сферу звернення. А. Сміт (1773−1790) за столітній період від Петти до Сміта закінчився процес створення основних передумов функціонального капіталістичної эк-ии. 1776 р. з’явилося «Дослідження про природу і причини багатства народів». То справді був 1-ї в эк-ой науці повноцінний працю, излагавший загальну основу теорії пр-ва і розподілу. Головний предмет книжки — умови эк-го розвитку, зростання матеріального становища нації. Д. Рікардо (1772−1823) жив у добу промислового перевороту. Це дозволило б дати глибші аналіз капіталістичного пр-ва. Основний працю — «Початок підлогу. эк-ии оподаткування» з’явилося 1817 р. Головне завдання підлогу. эк-ии: визначення законів, управління розподілом продуктів праці між на два класи суспільства: власниками землі, власниками грошей, або капіталу й робітниками. Дивився на інтереси класів тільки з погляду зростання багатства нации.

Марксистская пол.эк. Основоположник До. Маркс (1818−1883). Встановив определяющюю роль матеріальних чинників у суспільства, виділив виробничі відносини як эк-ую базу суспільства, де височать політ., юридич., ідеолог., та інших. надбудови. Матеріалістичний розуміння історії дозволило інакше підійти до дослідження капіталістичного способу пр-ва, показавши його історично минущий характер. Основна робота: «Капітал». Марксове вчення про мінімальну зарплату було завершенням теорії додаткової ст-ти. До. Маркс першим визначив зарплатню як вираз ст-ти (=цена) робочої сили. Ленін показав, як і імперіалізм продолен. осн. властивостей капіталізму.

Маржинализм (М). Представники: До. Менгер, Госсен. Новизна М. 1. использование граничних розмірів, вважаючи, що вони відбивають эк-ие закономірності (Маркс оперував середніми величинами) 2. эк-ий аналіз ведеться від погляду психології изолир. господарюючого суб'єкту 3. ширше використовувалися методи эк-го анализа.

Неоклассическая школа. Остання третина ХІХ століття основні принципи взято у класичного напрями, доповнені використаний. Математичного апарату, установл. функцион. взаємозв'язків між эк-ми категоріями, і їх граничних величин: системним аналізом. Представники: У. Парете, Д. Бейтс Кларк, А. Маршалл («Принципы економікс» 1890), вперше ввів термін «економікс»: «Панування ідей до 1929;11 933 («темна депрессия»).

Социально-экономические типи производства..

формационная — пов’язані з марксистським пониманием. Решающую роль грає мат. пр-во і пр-ые відносини. Маркс ввів теорет. Поняття громадська эк-ая формація входит:

1. реальний базис — сукупність эк. отношений і отнош. собственности.

2. надбудова — система політ., правових. Эк-их, национ., сімейних тощо. взаємин держави і соответст. їм ідей установ.

3. спосіб пр-ва — сукупність базису і надстройки.

Маркс, спираючись на теорію, виділив 5 типів об-ва і вважав, що йде їсть. зміна цих типів. В кожній щаблі діє з-н відповідності произв. відносин, рівню розвитку произв. сил. Невмілими діями гальмувати може гос-во разв. Гос-во може своїми заходами прискорювати чи гальмувати разв. галузей. Коли прозв. сили обганяють произв. відносини виникає конфлікт. Зміна формацій происх. революційним путем.Маркс.теория — це громадська эк. формация під час аналізу типів пр-ва. У основі її лежить класовий підхід, Захід може з цим погодитися і став розробляти власну теорію. Захід использовал.

— цивилиз. подход.

Цивилизация — рівень розвитку техніки, культури різними щаблях розвитку чел.общества.

Уолтер Ростоу висунув теорію стадій эк.роста. Він сказав 5 стадий:

1. традиційне об-во (все докапиталист. стадии).

2. перехідний об-во (17−18 століття) відбувається накопичення капитала, развитие предпринимательства, открытие країн і континентов.

3. стадія підйому (кон.18-нач.19 століття) происх.пром.рев.

4. стадія швидкого дозрівання в Зап.Евр. тим часом виникають АТ, гігантські підприємства, світової ринок, поч. НТР.

5. Стадія високого масового потребления.

Джон Гелбрейт висунув свою систему розвитку, але приоретет віддав окремим факторам.

Стадии:

1.аграрная эк-ка Гл. фактор — земля.

2.капитал, епоха капитализма.

3.техноструктура гл. роль у розвитку грають управлінські кадры.

8. Натуральна і товарна форми організації громадського производства.

История знає 2 осн. роду орг-ции пр-ва: натуральне і товарное.

Это протилежні типи. Вони різняться розвиненістю і нерозвиненістю громадського пр-ва Эк-ая форма виготовлення продукту, виглядом эк-их перетинів поміж пр-вом і потреблением Натуральное хоз-во — таку систему ек. хоз-ва, коли створюють продукт для удовл. собств. потребностей, простейшая техніка, замкнутість і самозабезпечення, прямі эк. связи, ручний універсальний труд.

Товарное хоз-во — такий тип, де продукти праці обмінюватись на ринку, громадське розподіл праці між країнами, галузями, всередині підприємств, эк-ая обособленность.

Два типу товарного пр-ва: просте та капиталистическое.

Товарное пр-во виникло 5−7 тис. років назад.

Натуральное хоз-во ділиться на 2 частини: збиральництво (залежить від природи) і відтворюючий хоз-во (люди навчилися бути незалежними від природи, освоїли землеробство, приручення тварин. Люди живуть громадами, спочатку матріархат, потім патріархат, потім моногамна семья).

3. великих загальних поділу труда:

1. скотарські. Появл. приватна власності (худобу), хліборобські племена, приватна собственность-земля.

2. развив.ремесла. появл.города. каравани, їх кража.

3. виділення класу купців, розвивається торговля.

Товарне пр-во — такий тип хоз-ва, де продукти праці пр-ва не для особистого споживання, а продажи.

Растет громадське розподіл праці, тобто. промисловість відокремлюється від с/г. З’являється поняття товара.

Товар — продукт праці, вироблений продаж. Багатство кожної країни вимірюється кол-вом виробленого товару. Розрізняють просте та капіталіст. товарне пр-во.

Простое — лише на рівні ремесла, немає поділу труда.

Капиталистическое — появл. кап. предприятия.

Капиталист. пройшла 3 этапа:

1. проста кап. кооперація (немає поділу труда).

2. мануфактура (йде спеціалізація інструмента, яка призвела до створення машин. Перші машини созд. англійці, це текстильні машины).

3. фабрикакооперація, полягає в системі машин.

4 частини машин: двигун, передатне пристрій, робоча машина, компьютер (контролирующее устройство).

Товар має 2 свойства:

1. корисність чи потребительная ст-ть.

потребности: физиологические (пища, одяг, жилье), пр-ва, эстетические.

2. мінова ст-ть — здатність товару обмінюватися друг на друга у певних пропорціях. Усі товари створюються працею. Праця — цілеспрямована діяльність человека.

Виды труда:

КОНКРЕТНЫЙ -(працю кравця) -вимагає конкр. знаний, умінь інструментів. Створює потребительную стоимость.

АБСТРАКТНЫЙ — витрачання робочої сили фізіологічному смысле, т. е це витрата енергії. Складається ст-ть товару.

Ст-ть -складна абстрактна теоретична категорія. Товари мають ст-ью і ціною, оскільки з їхньої пр-во затрачено чол. труд.

9. ВЛАСНІСТЬ І ЇЇ ФОРМИ. БАГАТОУКЛАДНА І ЗМІШАНА ЭКОНОМИКА.

СОБСТВЕННОСТЬ (соб-ть) — явище складне й багатомірне. Це ставлення людини до речі. У господарському житті фігурують кошти пр-ва, предмети праці, Взаємини людей. Соб-ть явл. основою решти эк-их відносин. При рабстві і феодалізмі соб-ть явл. основою внеэк-го примусу. При капіталізмі сущ. Эк-ое примус до праці. Через відносини соб-ти виражаються самі глибинні зв’язку й взаємозалежності в об-ве, тобто. виражається сутність эк-го бытия.

Соб-ть є відносини для людей щодо присвоєння коштів пр-ва і продуктів труда.

История знає 2 типу соб-ти: загальна і частная.

Эк-ие отнош. Соб-ти припускають суб'єктів власності і майна. Інші суб'єкти соб-ти немає. Ставлення соб-ти — майнове ставлення. Воно лежить в основі хоз-ной життя. При з’ясовування стосунків соб-ти постає запитання: 1. Кто володіє? 2. Якими способами ісп. майно? 3. Кому дістаються прибутки від його исп.

Следовательно, система відносин соб-ти входять такі элементы:

отношение присвоєння. 2. отношение госп. Використання. 3. отношение эк-ой реалізації соб-ти.

При вивченні соб-ти трапилося в ринковій эк-ке треба мати у вигляді кому належать кошти пр-ва. По Російському законодавству першим явл. фізична особа чи громадянин, другим — юридична особа, третім — держава, четвертим — муніципалітет чи місцевих органів власти.

Есть об'єкти права соб-ти:

недвижимость (земля, будинку, квартиры) движимое майно (гроші, цінні бумаги) интеллектуальная соб-ть (товарні знаки, произведения).

В результаті держ. регулювання появл. Право соб-ти. Воно включает:

владение, користування, розпорядження (заповіт, передача).

Американский эк-ст Коуз розробив эк-ую теорію прав соб-ти. Він, що це пучок прав, а чи не окреме право соб-ти. Він містить 11 різних прав.

— володіння, право управління, з доходу від соб-ти, на відчуження, декларація про безпеку, декларація про передачу соб-ти ін. особам, декларація про суд. защиту.

ФОРМЫ СОБ-ТИ.

1. частная трудовая нетрудовая когда власник підприємець владеет средств пр-ва рабо- підприємством, і нанимает тает і живе своїм робочу силу трудом.

2. загальна долевая соб-ть.

Вона созд. шляхом об'єднання приватних вкладів або часток, управляється колективно. Доход залежить : — від величини внеску, від трудового вклада В життя — це товариство, спільні підприємства, различ. госп. товариства (ТОВ, ТОВ).

3. Загальне спільне присвоєння.

Це колективне володіння (сімейна соб-ть, майно ремісничої майстерні). Ні розподілу. До ній належить держ. Соб-ть, муніципальна соб-ть.

Еволюція форм соб-и на Западе:

соб-ть при чистому капіталізмі 18−19 ст. Усі підприємства созд. і належать й управляються ними же.

Конец 19, 20 століття. На заході відбувається еволюція форм соб-ти. Підприємства ставали завеликими стали перетворюватися на АО.

70% - одноосібні володіння (5,8% товарооборот).

10% - различ. товариства (4%).

19% - корпорации-гиганты (90,2%).

При підготовці цієї роботи було використані матеріали із сайту internet.