История виникнення, суть і етапи розвитку аудита

МОСКОВСЬКИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА.

КУРСОВА РАБОТА По курсу: МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ АУДИТА.

По темі: ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ, СУТНІСТЬ І ЕТАПИ РОЗВИТКУ АУДИТА.

Виконала студентка 4 курса.

Юрлова Наталя Васильевна.

МОСКВА 2002 г.

|Введение |3 | |1. Виникнення аудиту |5 | |2. Сутність аудиту й аудиторську діяльність. |8 | |3. Користувачі інформації фінансової звітності |13 | |4. Мета і завдання аудиту |16 | |Укладання |21 | |Список використаної літератури |22 |.

У Росії її аудиторська діяльність — явище досить нове, обумовлене переходом до ринкової економіки. На початку 1990;х років, коли з мері акціонування підприємств скоротилася сфера здійснення державного контролю і відомчі ревізійні служби припинила своє існування, почався процес масового створення аудиторських фирм.

Аудит — це вид діяльності, що полягає разом й оцінки фактів, що стосуються функціонування та становища економічного об'єкта (самостійного господарського підрозділи) чи що стосуються інформації про таке становище і функціонуванні, і здійснюваний компетентним незалежним обличчям, яке, виходячи з установлених критеріїв, виносить висновок про якісний бік цього функціонування. Отже, під аудитом розуміється незалежна перевірка і вираження думки фінансового звітності підприємства. Головна мета аудиту у визначенні достовірності й правильності фінансової звітності суб'єкта перевірки, а також контролю над дотриманням клієнтом законів і норми господарського права і податкового законодательства.

Потреба послугах аудитора виникла у зв’язку з відмежуванням інтересів тих, хто займається управлінням підприємством (адміністрація, менеджери), хто вкладає кошти на його (власники, акціонери, інвестори), і навіть держави як споживача інформації про результати діяльності предприятий.

Наявність достовірну інформацію дозволяє збільшити ефективність функціонування ринку капіталу і дає можливість оцінювати і наслідки прийняття економічних решений.

Проведення аудиторської перевірки навіть у тому випадку, коли він не є обов’язковою, безсумнівно, має важливе значение.

У разі ринку підприємства, кредитні установи, інші господарючих суб'єктів входять у договірні відносини з використанню майна, коштів, проведенню комерційних операцій та інвестицій. Достовірність цих відносин повинна підкріплюватися можливістю отримувати використовувати фінансову інформацію усіма учасниками угод. Достовірність інформації підтверджується незалежним аудитором.

Власники і колективні власники — акціонери, пайовики, і навіть кредитори неспроможна самостійно переконатися, що операції підприємства, численні скарги й часто дуже складні, законні і відбито у звітності, оскільки звичайно немає доступу до облікованим записів і одержувачів відповідного досвіду, тож потребують послугах аудиторов.

Незалежне підтвердження інформації про результати діяльності підприємств й дотримання ними законодавства необхідно державі прийняття рішень у сфері економіки та налогообложения.

Аудиторські перевірки необхідні зміни і державних органів, суддям, прокурорам і слідчим на утвердження достовірності цікавій для їх фінансової отчетности.

1. Виникнення аудита.

Аудит має вже велику історію. Перші незалежні аудитори з’явилися ще у дев’ятнадцятому в. в акціонерних компаніях Європи. Слово «аудит» в різних перекладах означає «їй чуються» чи «слушающий».

Виникнення аудиту пов’язані з поділом інтересів тих, хто безпосередньо займається управлінням підприємством (адміністрація, менеджери), і тих, хто вкладає гроші у його (власники, акціонери, інвестори). Останні було неможливо і хотіли покладатися тільки ту фінансову інформацію, яку надавали керуючі системи й підлеглі їм бухгалтери підприємства. Досить часті банкрутства підприємств, обман зі боку адміністрації істотно підвищували ризик фінансових вливань. Акціонери хотіли бути переконані, що й не обманюють, що звітність, представлена адміністрацією, повністю відбиває дійсне фінансове становище підприємства. Для перевірки вмотивованості фінансової інформації та підтвердження фінансової звітності запрошувалися люди, яким, на думку акціонерів, можна було довіряти. Головними вимогами, що висуваються до аудитору, були його бездоганна чесність і. Знання бухгалтерського обліку не мало спочатку основного значення, але з ускладненням бухгалтерського обліку необхідною умовою стає хороша професійна підготовка аудитора.

Історичною батьківщиною аудиту вважається Англія, де з 1844 р. виходить серія законів про компаніях, за якими правління акціонерних компаній зобов’язані запрошувати не менше рази на рік спеціального людини для перевірки бухгалтерських рахунку також звіту перед акционерами.

У Росії її звання аудитора було запроваджено Петром 1. Посада аудитора поєднувала у собі деякі обов’язки діловода, секретаря і прокурора. Аудиторів у Росії називали присяжними бухгалтерами. Усі три спроби організації інституту аудиту (в 1889, 1912и 1928 р.) виявилися невдалими. Світова економічна криза 1929—1933 рр. посилив потреба у послугах бухгалтеров-аудиторов. Саме тоді різко озлоблюються вимоги до якості аудиторської перевірки і його обов’язковості, збільшується ринкова потреба у що така послугах. «Після закінчення кризи майже всі країни починають вводити обов’язкові вимоги обсягу інформації, котра міститься .в річних звітах, і обов’язковості публікації цих звітів і висновків аудиторів. Аудит стає потужним зброєю проти мошенничества.

Не варто 40-х рр. аудит переважно був у перевірці документації, підтверджує записані грошові операції, і правильною угрупованню цих операцій на фінансових звітах. То справді був так званий підтверджує аудит.

Після 1949 р. незалежні аудитори стануть більш уваги приділяти питанням внутрішнього контролю у компаніях, вважаючи, що з ефективної системі внутрішнього контролю ймовірність помилок незначна і фінансові дані досить сповнені і точні. Аудиторські фірми почали займатися більше консультаційну діяльність, ніж безпосередньо аудиторськими перевірками. Такий аудит отримав назву системно-ориентированного.

Третій етап розвитку аудиту — його орієнтація на можливий ризик при здійсненні перевірок або за консультуванні, попередження та уникнення ризику; аудит, у якому з умов бізнесу клієнта перевірка проводиться вибірково, переважно там, де ризик помилки чи шахрайства максимальний. На початку 70-х рр. почалася розробка аудиторських стандартів. У Великобританії аудиторами іменуються будь-які фахівці з галузі контролю над достовірністю фінансової звітності, зокрема і що в державних органах. У Франції у сфері незалежної фінансової контролю діють дві професійні організації: бухгалтеров-экспертов, які займаються безпосередньо веденням бухгалтерського обліку, упорядкуванням звітності і наданням консультаційних послуг у цій галузі, і комісарів (уповноважених) за рахунками, які забезпечують контролю над достовірністю фінансової звітності. У перевірку достовірності фінансової звітності здійснює дипломований громадський бухгалтер,.

У розвинених країнах особам, котрі бажають отримувати професію бухгалтерааудитора, мають пройти тривалі роки навчання і з практичної діяльності, і навіть численні іспити. Представники Палати аудиторів, організації, об'єднуючою усіх фізичних осіб цій професії, регулярно перевіряють їх роботу, і виключення з Палати аудиторів означає заборона подальшої деятельности.

2. Сутність аудиту й аудиторської деятельности.

Аудит — це лицензируемая підприємницька діяльність атестованих незалежних юридичних і фізичних осіб (аудиторських компаній, і окремих аудиторів) — законних учасників економічної діяльності, спрямовану підтвердження достовірності фінансової, бухгалтерської і від податкової звітності, зменшення, до рівня інформаційного ризику для зацікавлених користувачів бухгалтерської звітності, представленої підприємством (організацією) власникам, а також іншою юридичною і фізичним лицам.

Дане визначення отражает:

— Єдину мета проведення аудиту — підтвердження достовірності звітності, зниження ризику використання у економічної деятельности;

— Єдині вимоги ведення аудиту — наявність атестатів і лицензий;

— Єдині і умови — аудит проводиться незалежними субъектами.

Під аудитом бухгалтерської звітності в правилах (стандартах) аудиторську діяльність до розуміється незалежна перевірка, здійснювана аудиторської організацією і має своїм результатом вираження думки аудиторської організації про рівень достовірності бухгалтерської звітності економічного субъекта.

На макроекономічному рівні аудит постає як елемент ринкової інфраструктури, необхідність функціонування визначається такими обстоятельствами:

1. Бухгалтерська звітність використовується прийняття рішень зацікавленими користувачами її, зокрема керівництвом, учасниками та власниками майна економічного суб'єкта, реальними і стали потенційними інвесторами, працівниками позикодавцями, постачальниками і підрядчиками, покупцями і замовниками, органами влади й громадськістю в целом.

2. Бухгалтерська звітність можна піддати спотворень з ряду факторів, зокрема застосування оціночних значень й можливості неоднозначною інтерпретації фактів господарському житті; крім того, достовірність бухгалтерської звітності не забезпечується автоматично через можливостей упередженості її составителей.

3. Ступінь достовірності бухгалтерської звітності, зазвичай, може бути самостійно оцінена більшістю зацікавлених користувачів через утрудненості доступу до облікової й іншим інформації, і навіть численності і труднощі господарських операцій, розкритих у бухгалтерській звітності економічних суб'єктів. Дане визначення можна проілюструвати табл.1. Таблиця 1 |Аудиторські послуги |Аудит |Інші види перевірок |Супутні роботи | |Мета надання послуг |Вислів думки про |Огляд допущених |Залежно від виду | | |достовірності звітності |підприємством порушень |супутніх послуг | |Ступінь вибірки |До 100% з урахуванням величини |Залежно від виду |Не встановлено | | |(рівня) суттєвості |перевірки за узгодженням із | | | | |замовником | | |Докази типових |Аудиторські докази |Аудиторські докази | | |порушень |попри всі порушення |на частина типових | | | | |порушень, на іншу | | | | |частина — аудиторська | | | | |інформація | | |Докази окремих |Аудиторські докази |Підтвердженням виявлення | | |порушень | |окремих порушень служать | | | | |аудиторські докази | | |Рівень гарантії |Більший рівень гарантії |Менший рівень гарантії | | |достовірності звітності | | | | |Форми звіту |Аудиторський висновок |Звіт аудиторської фірми |Звіт аудиторської фірми | | | |(аудитора) |(аудитора) | |Види аудиторської |Аудиторська перевірка |Вибіркова перевірка |Інші послуги, дозволені | |діяльності | |окремих сторін |чинним | | | |діяльності, тематична |законодавством | | | |перевірка, комплексна | | | | |перевірка | |.

Крім аудиторських перевірок аудитори і аудиторські фірми можуть надавати пов’язані з аудитом послуги з постановці, відновлення та ведення бухгалтерського обліку, складання декларацій про доходи та бухгалтерської (фінансової) звітності, аналізу фінансово-господарської діяльності, оцінці активів і пасивів економічного суб'єкта, консультуванню у питаннях фінансового, податкового, банківського й іншого господарського законодавства, і навіть проводити навчання й надавати інших послуг профілем своєї деятельности.

Відповідно до визначення перевірка достовірності звітності проводиться незалежними аудитором.

Незалежність аудитора визначається: — Вільним вибором аудитора (аудиторської фірми) господарюючим суб'єктом; - Договірними стосунками між аудитором (аудиторської фірмою) і клієнтом, що дозволяє аудитору вільно вибирати про свого клієнта й можуть бути незалежною від вказівок будь-яких державні органи; - Можливістю відмовити клієнту у видачі аудиторського укладання до усунення згаданих недоліків; - Неможливістю аудиторської перевірки при родинних чи ділових стосунки з клієнтом, перевищують договірні відносини з приводу аудиторську діяльність; - Заборона аудиторам і аудиторських фірм займатися господарської, комерційних і фінансової діяльністю, не що з виконанням аудиторських, консультаційних та інших послуг, дозволених законодательством.

3. Користувачі інформації фінансової отчетности.

У разі ринку підприємства є незалежними виробниками. Проте фінансові результати своєї діяльності цікавлять досить великий кількість користувачів інформації, котра міститься у бухгалтерській (фінансової) отчетности.

Насамперед інформацію про діяльності підприємства цікавить тих, хто входить у звані партнерські групи підприємства, тобто. бере безпосередню участь у його фінансової та господарську діяльність, вносить свій внесок у цієї діяльності, вимагає компенсації на власний внесок і, виходячи із власних інтересів, аналізує інформацію про предприятии.

У табл. 2 представлена характеристика основних партнерських груп предприятия.

Таблица 2.

Характеристика партнерських груп (користувачів інформації) підприємства |Партнерські группы|Вклад в |Вимоги |Об'єкт аналізу | | |діяльність |компенсації | | | |підприємства | | | |1. Адміністрація |Знання справи і |Оплату праці, |Уся інформація, | |керівництво, |вміння |привілеї |корисна для | | |керувати | |управління | |2. Персонал, |Виконання работ|Зарплата і |Фінансові | |службовці |згідно с|социальные |результати | | | |умови | | | |поділом | | | | |праці | | | |3. Постачальники |Постачання |Договорная ціна |Фінансове | | |матеріальних | |становище | | |ресурсів | | | |4. Покупці і |Збут продукції и|Договорная ціна |Фінансове | |клієнти |послуг | |становище | |5. Власники |Власний |Дивіденди |Фінансові | | |капітал | |результати і | | | | |фінансове | | | | |становище | |6. Позикодавці |Позиковий капітал |Відсотки |Ліквідність | | | | |балансу | |7. Государственные|Услуги суспільства |Податки та інші |Фінансові | |органи влади та | |збори і внески |результати | |позабюджетні фонди| | |та його складові |.

Слід зазначити, що не групи користувачів мають рівного доступу до інформації: лише адміністрація і лише частково власники можуть аналізувати всі дані управлінського і фінансового обліку, бухгалтерської (фінансової) і той звітності. Інші групи обмежено тільки даними публічної бухгалтерської (фінансової) отчетности.

Ці користувачі, споживачі фінансової інформації, безпосередньо і «жорстко» зацікавлені у фінансові результати діяльності підприємства, тому що від цих результатів залежить їх власне фінансове благополуччя, доходи бюджета.

З іншого боку, є ще одна досить велика група користувачів фінансової звітності, які безпосередньо зацікавлені в результатах діяльності підприємства, але становлять самостійну та не захищають інтересів першої групи потребителей.

До них належать: • аудитори і аудиторські фірми; • консультанти з фінансових питань; • фахівці з галузі цінних паперів і фондових бірж (брокери і дилери); • юристи й юридичні фірми; • регулюючі органи; • пресу КПРС і інформаційні агентства; • торгово-производственные агентства; • профспілки; • науково-дослідні організації; • широка публика.

4. Мета і завдання аудита.

Основною метою аудиту є з’ясування достовірності бухгалтерської (фінансової) звітності економічних суб'єктів і відповідності вчинених ними фінансових і місцевих господарських операцій нормативним актам.

Мета аудиту визначається законодавством, системою нормативного регулювання аудиторську діяльність, договірними зобов’язаннями аудитора і клиента.

Цілями аудиту бухгалтерської звітності, як це визначено у правилі (стандарті) РФ «Мета і основні засади, пов’язані з аудитом бухгалтерської звітності», є формування та вираження думки аудиторської організації про достовірності бухгалтерської звітності економічного суб'єкта переважають у всіх істотних отношениях.

У результаті аудиту бухгалтерської звітності мають бути отримані достатні і доречні аудиторські докази, дозволяють аудиторської організації з прийнятною упевненістю здогадатися з вищесказаного щодо: а) відповідності бухгалтерського обліку економічного суб'єкта документами та вимогам нормативних актів, регулюючих порядок ведення бухгалтерського обліку та складання бухгалтерської звітності Російській Федерації; б) відповідності бухгалтерської звітності економічного суб'єкта тим даними, якими володіє аудиторська організація про діяльність економічного субъекта.

Думка аудиторської організації про достовірності бухгалтерської звітності може призвести до великому довірі до цієї звітності зі боку користувачів, що у інформацію про економічному субъекте.

Разом про те користувачі бухгалтерської звітності нічого не винні трактувати думка аудиторської організації, як повну гарантію майбутньої життєздатності економічного суб'єкта або ефективності діяльності його руководства.

Аудиторський висновок, що містить думка аудиторської організації про рівень достовірності бухгалтерської звітності, на повинен трактуватися як гарантія аудиторської організації у тому, що ні існують будь-які інші (крім викладені у аудиторському укладанні) обставини, впливають чи які впливають на бухгалтерську звітність економічного суб'єкта. Мета перевірки фінансових звітів: — підтвердження достовірності звітів чи констатація їх недостовірності; - контролю над дотриманням законодавства і тих нормативних документів, регулюючих правила ведення обліку, і складання звітності, методології оцінки активів, зобов’язань та власного капіталу; - перевірка повноти, достовірності й точності відображення в обліку і звітності витрат, доходів населення і фінансових результатів діяльності підприємства за проверяемый період; - виявлення резервів кращого використання власних основних та оборотних засобів, фінансових резервів і позикових средств.

Основна мета аудиту може доповнюватися зумовлені угодою з клієнтом завданнями виявлення резервів кращого використання фінансових ресурсів, аналізом правильності обчислення податків, розробкою заходів для поліпшення фінансового стану підприємства, оптимізації витрат і результатів діяльності, доходів населення і расходов.

Досягнення основний цілі й уявлення укладання аудитор повинен скласти думку з наступним вопросам.

1. Загальна прийнятність звітності: чи звітність загалом всі вимоги, які подані проти ній, і несе суперечливою информации.

2. Обгрунтованість: чи існують підстави для включення до звітність зазначених там сумм?

3. Завершеність: чи всі суми, що їх включені у звітність, справді входять туди? Зокрема, чи всі активи і пасиви належать компании?

4. Оцінка: чи всі статті правильно оцінені і безпомилково подсчитаны?

5. Класифікація: чи є підстави відносити суму в той рахунок, який вона записана?

6. Поділ: віднесено чи операції, проведені незадовго до або після дати складання балансу, до того що періоду, у якому произведены?

7. Акуратність: чи відповідають суми окремих операцій даним, наведеним у своїх книгах й журналах аналітичного обліку, правильно вони просуммированы, чи відповідають підсумкові суми даним, наведеним у Головною книге?

8. Розкриття: чи всі статті занесені в фінансову звітність і описані у самих звітах і додатках до ним?

Задля реалізації цього аудитор може використовувати різні способи накопичення необхідної информации.

Що стосується перевірці окремих груп операцій, наприклад для аудиторської перевірки товарно-матеріальних запасів, структура проміжних цілей позитивне (що підтверджує) думка аудитора виглядатимуть наступним образом:

— загальна прийнятність: загальна сума товарно-матеріальних запасів є прийнятною й у принципі відповідає реальним потребам предприятия;

— обгрунтованість: все товарно-матеріальні запаси, відбиті в звітності, існують дату складання баланса;

— викінченості: що існують товарно-матеріальні запаси підраховані і внесуть до паливно-енергетичного балансу; все товарно-матеріальні запаси є власністю предприятия;

— оцінка: кількість товарно-матеріальних запасів у обліку збігаються з наявними у наявності; ціни, використовувані з оцінки товарноматеріальних запасів, правильні; період застосування зазначених цін є верным;

— класифікація: товарно-матеріальні запаси правильно класифіковані як матеріали, незавершене виробництво і продукция;

— поділ: сума купівлі й продажу товарно-матеріальних запасів правильно розділена між двома периодами;

— акуратність: загальні цифру книгах аналітичного обліку товарноматеріальних запасів відповідають наведеним у Головною книге;

— розкриття: основні категорії товарно-матеріальних запасів, методи їхньої організації оцінки правильно відбито у отчетности.

Аудитори (аудиторські фірми) у процесі діяльності вирішують ряд завдань, пов’язаних із поданням аудиторських послуг: • перевірка ведення бухгалтерського обліку, і складання звітності, законності господарських операцій; • допомогу у організації бухгалтерського обліку; • допомогу у відновленні і віданні обліку, складанні бухгалтерської (фінансової) звітності; • допомогу у податковому плануванні і розрахунку податків; • консультування з питань ведення обліку, і складання звітності; • в експертних оцінках і аналіз результатів господарську діяльність; • консультування по широкого кола фінансових і правових питань, маркетингу, менеджменту, технологічне екологічний консультування і ін.; • розробка установчих документів і майже ін.; • надання інформації про майбутніх партнерах; • інформаційне обслуговування клієнтів; • інші услуги.

Заключение

.

З появою регулюючих документів «Тимчасові правила аудиторської діяльність у Російської Федерації», постанову Уряди РФ «Про затвердженні нормативних документів за регулювання аудиторської діяльності», правил (стандартів) аудиторську діяльність до, аудит в РФ посів якісно новий етап розвитку. Нині можна говорити, у Росії сформувався ринок аудиторських услуг.

Список використаної литературы.

1. Суйц В. П., Ахметбеков О. Н., Дубровіна Т.А. «Аудит: загальний, банківський, страхової» Підручник. — М.: ИНФРА-М, 2001.

2. Справочно-правовая система «Гарант».