Первичная облікова інформація, його значення у бухгалтерському учете

Содержание Введение…3−4.

1. Віддзеркалення первинної облікової інформацією первинних дисконтних документах…5−7.

2. Регістри бухгалтерського обліку як джерела зведеної облікової информации…7−9.

3. Облікова політика та необхідна інформація, підлягаючий розкриття в ней…9−12.

Вывод…13.

Список використаних источников.

«Бухгалтерський облік є впорядковану систему збору, реєстрацію ЗМІ й узагальнення інформацією грошах про майно, зобов’язання організацій та рухів шляхом суцільного, безперервного документального обліку усіх господарських операцій». (Федеральний закон № 129- ФЗ «Про бухгалтерському учете»).

Об'єктами бухгалтерського обліку є: майно організацій, їх зобов’язання й господарські операції, здійснювані організаціями в процесі їх деятельности.

Основними завданнями бухгалтерського обліку являются:

— формування повною і достовірною інформації про діяльність організації, її майновому становищі, необхідної внутрішнім користувачам бухгалтерської звітності - керівникам, засновникам, учасникам і власникам майна організації, і навіть зовнішнім — інвесторам, кредиторам та інших користувачам бухгалтерської звітності; - забезпечення інформацією, необхідної внутрішнім і зовнішніх користувачам бухгалтерської звітності контролю над виконанням законодавства Російської Федерації під час здійснення організацією та його доцільністю, наявністю і рухом майна України та зобов’язань, використанням матеріальних, трудових і відповідно до затвердженими нормами, нормативами і кошторисами; - запобігання негативних результатів господарську діяльність організації та виявлення внутрішньогосподарських резервів забезпечення її фінансової устойчивости.

«Основними цілями законодавства Російської Федерації про Бухгалтерському обліку є: забезпечення одностайної ведення обліку майна, зобов’язань та господарських операцій, здійснюваних організаціями; впорядкування і уявлення порівняної і достовірної інформацію про майновому становищі організацій та прибутках і видатках, необхідної користувачам бухгалтерської звітності». (Становище ведення бухгалтерського обліку, і бухгалтерської звітності Російській Федерації). Затверджене наказом Мінфіну РФ № 34н.

Отже, первинна облікова інформація мусить бути своєчасна, достовірна, відбивати повноту всіх згаданих чинників господарську діяльність виходячи так із їх правової форми, як з економічного змісту фактів і умов хозяйствования.

Первинна облікова інформація відбивається у первинних дисконтних документах.

1. Первинні облікові документы.

Усі господарські операції, проведені організацією, повинні оформлятися виправдувальними документами. Ці документи є первинними дисконтними документами, виходячи з яких ведеться бухгалтерський облік й у яких відбивається первинна облікова информация.

Первинні облікові документи приймаються до врахування, якщо вони складено формою, котра міститься в альбомах уніфікованих форм первинної облікової документації, документи ж, форма яких немає передбачена у тих альбомах, повинні містити такі обов’язкові реквізити: а) найменування документа; б) дату складання документа; в) найменування організації, від імені якої складено документ; р) зміст господарської операції; буд) вимірювачі господарської операції в натуральному і грошах; е) найменування посад осіб, відповідальних скоєння господарської операції, і правильність її оформлення; ж) особисті підписи зазначених лиц.

Залежно від характеру операції, вимог нормативних актів, методичних вказівок по бухгалтерського обліку і технології обробки первинної облікової інформацією первинні документи можуть бути включені додаткові реквизиты.

Перелік осіб, котрі мають підписи первинних дисконтних документів, стверджує керівник організації з узгодження з головним бухгалтером.

Документи, якими оформляються господарські операції з грошовими засобами, підписуються керівником організації та головний бухгалтер чи уповноваженими ними те що лицами.

Первинний обліковий документ необхідно укласти в останній момент скоєння операції, і якщо це можна, то одразу після його закінчення. При реалізації товарів, продукції, робіт послуг із застосуванням контрольно-касових машин допускається складання первинного облікового документа не менше десь у день після закінчення виходячи з касових чеків. Створення первинних дисконтних документів, лад і терміни передачі відбиття у бухгалтерському обліку виробляються згідно з затвердженими організації графіком документооборота.

Своєчасне і дуже якісне оформлення первинних дисконтних документів, передачу в встановлених термінів відбиття у бухгалтерському обліку, а також достовірність які у них даних забезпечують особи, які становлять і які підписали ці документы.

Внесення виправлень в касові і банківські документи не допускається. У інші первинні облікові документи виправлення можуть вноситися лише з узгодження з учасниками господарських операцій, що має бути підтверджено підписами тих осіб, які підписали документи, із зазначенням дати внесення исправлений.

До первинним облікованим документам ставляться: Прибуткові витратні касові ордера, авансові звіти, акти прийомупередачі основних засобів, накладні, вимоги, рахунки, акти виконаних робіт чи послуг, товарні чеки, платіжні доручення, акти вибуття, акти на списання матеріалів, лимитно-заборные карта народження і багато другие.

Для контролю та упорядкування обробки даних про господарських операціях з урахуванням первинних дисконтних документів складаються зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть складатися на паперових і машинних носіях інформації. У разі організація зобов’язана виготовляти власним коштом копії таких документів на паперових носіях для інших учасників господарських операцій, і навіть на вимогу органів, здійснюють контроль відповідно до законодавством Російської Федерації, суду й прокуратури. Первинні облікові документи може бути вилучено лише органами дізнання, попереднього слідства й прокуратури, судами, податковими інспекціями і податкової поліцією виходячи з їх постанов відповідно до законодавством Російської Федерації. (Становище ведення бухгалтерського обліку, і бухгалтерської звітності в Російської Федерації). Затверджене наказом Мінфіну РФ № 34н.

2. Регістри бухгалтерського учета.

Для систематизації та накопичення грошових інформації, котра міститься в прийнятих до обліку первинних документах, відбиття на рахунках бухгалтерського обліку, і у бухгалтерській звітності застосовуються регістри бухгалтерського учета.

Регістри бухгалтерського обліку досліджують спеціальних книгах (журналах), на окремих аркушах і картках, як машинограмм, отриманих при використанні обчислювальної техніки, і навіть на магнітних стрічках, дисках, дискетах та інших магнітних носителях.

Господарські операції мають відбиватися в регістрах бухгалтерського обліку у хронологічній послідовність і групуватися по відповідним рахунках бухгалтерського обліку. Правильність відображення господарських операцій на регістрах бухгалтерського обліку забезпечують особи, які становлять і які підписали їх. При зберіганні регістрів бухгалтерського обліку повинна забезпечуватися їх захист від несанкціонованих виправлень. Виправлення помилки у регістрі бухгалтерського обліку має бути обгрунтовано і підтверджено підписом особи, внёсшего виправлення, із зазначенням дати виправлення. Зміст регістрів бухгалтерського обліку, і внутрішньої бухгалтерської звітності є комерційною таємницею. Особи, отримали доступом до інформації, котра міститься в регістрах бухгалтерського обліку, і у внутрішній бухгалтерської звітності, зобов’язані зберігати комерційну таємницю. Її розголошення вони відповідають, встановлену законодавством Російської Федерации.

До регістрам бухгалтерського обліку ставляться: — оборотні відомості з обліку товарно-матеріальних цінностей і основним засобам; - з обліку нематеріальних активів; - матеріальні звіти виконробів; - сличительные відомості по інвентаризації; - зведені відомості; - журнали ордера та інші документы.

Задля більшої достовірності даних бухгалтерського обліку, і бухгалтерської звітності організації мають проводити інвентаризацію майна, і зобов’язань, у якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оценка.

Проведення інвентаризації обов’язково на зміну матеріальновідповідальних осіб, при виявленні фактів розкрадання чи псування майна, при реорганізації чи ліквідації підприємства, у разі стихійного лиха, під час передачі майна у найм, під час упорядкування річного звіту та в інших випадках, передбачених законодавством Російської Федерації. Порядок проведення інвентаризації активів та зобов’язання організації відбивається нею облікову політику, сформованої головний бухгалтер і затвердженої керівником організації. (Справочно-правовая система «ГАРАНТ») 3. Облікова політика та необхідна інформація, підлягаючий розкриття в ней.

Учетная політика організації - це сукупність способів ведення організацією бухгалтерського обліку — первинного спостереження, вартісного виміру, поточної угруповання і підсумкового узагальнення фактів господарської діяльності. У облікову політику затверджуються методи оцінки активів і зобов’язань, правила документообігу й технологія обробки облікової інформації, порядок контролю над господарськими операціями, форми первинних документів, що застосовуються оформлення фактів господарську діяльність, якими не передбачені типові форми первинних дисконтних документів, а також форми для внутрішньої бухгалтерської звітності, робочий план рахунків бухгалтерського обліку, у якому синтетичні і аналітичні рахунки, необхідних ведення бухгалтерського обліку відповідно до вимогами своєчасності та повноти облік і звітність інші рішення, необхідні в організацію бухгалтерського обліку у створенні. При формуванні облікову політику організацією повинні прагнути бути розкрито способи бухгалтерського обліку, які впливають оцінку і прийняття рішень зацікавленими користувачами бухгалтерської звітності. Суттєвими зізнаються способи ведення бухгалтерського обліку, не повідомляючи, про застосування яких зацікавленими користувачами бухгалтерської звітності неможлива достовірна оцінка фінансового стану, руху коштів чи фінансових результатів діяльності організації. До способам ведення бухгалтерського обліку, прийнятим для формування облікової політики організації та підлягає розкриття у бухгалтерській звітності ставляться способи амортизації основних засобів, нематеріальних та інших активів, оцінки виробничих запасів, товарів, незавершеного виробництва та готової продукції, визнання прибуток від продажу продукції, товарів, робіт, послуг й інші способи. (ПБУ 1/98 «Облікова політика організації»). Так було в складі інформацію про облікову політику організації у бухгалтерської звітності в обов’язковому порядку підлягає розкриття наступна информация:

организацией у частині скоєння операцій на іноземної валюте:

— про курсі за Центральний банк Російської Федерацій іноземних валют по відношення до рубаю на дату складання бухгалтерської звітності; - спосіб віднесення курсових різниць з цього приводу прибутків і збитків; (ПБУ 4/99 «Бухгалтерська звітність організації»). у частині операцій із материально-производственными запасами:

— методи оцінки матеріально-виробничих запасів з їхньої видам; - наслідки змін — у облікову політику методів оцінки матеріальновиробничих запасів; - вартість матеріально-виробничих запасів переданих заставу; - відмінність між фактичної собівартістю матеріально-виробничих запасів та його вартістю можливої реалізації, віднесена на фінансові результати організації, у разі організація наприкінці звітного року запасів (крім устаткування щодо встановлення і малоцінних і швидкозношувані предмети) щодо оцінки, перевищує вартість їхнього перебування можливої реалізації, у разі зменшення продажних цін, заподіяння шкоди цінностям або якщо вони повністю або частково застаріли; - способи перенесення вартості малоцінних і швидкозношуваних предметів; (ПБУ 5/98 «Облік матеріально-виробничих запасів») у частині операцій із основними средствами:

— про засоби оцінки об'єктів основних засобів, здобуті за обмін іншого майна, не на коштів; - про зміни вартості основних засобів, до яких вони прийняті до бухгалтерського обліку (включаючи у разі добудови, дооборудования, реконструкції та часткову ліквідацію); - про прийнятих організацією термінах корисного використання об'єктів основних коштів (по основним групам); - про об'єкти основних засобів, вартість яких немає погашається; - про об'єкти основних засобів, наданих і збереження одержаних за договором оренди; - про засоби нарахування у бухгалтерському обліку амортизаційних відрахувань по окремих об'єктах основних засобів; (ПБУ 6/97 «Облік основних засобів») у частині обліку выручки:

— про порядок визнання виручки організації; - спосіб визначення готовності робіт, послуг, продукції, прибуток від виконання, надання, продажу яких визнається принаймні готовности;

в звіті прибутки і убытках:

— витрати організації відбивається з підрозділом на собівартість проданих товарів, продукції, робіт, послуг, комерційні витрати, управлінські витрати, операційні витрати і позареалізаційні витрати, а у разі виникнення — надзвичайні расходы.

(ПБУ 10/99 «Витрати организации»).

А доходи організації за звітний період відбиваються з підрозділом на виручку, операційні доходи громадян та позареалізаційні доходи, а разі виникнення — надзвичайні доходи. Виручка, операційні і позареалізаційні доходи (прибуток від продажу продукції (товарів), виручка від виконання (надання послуг) тощо.), складові п’ять і більше відсотків від суми доходів організації за звітний період, демонструються за кожним видом окремо. (ПБУ 9/99 «Доходи организации»).

Вывод.

Отже, можна дійти невтішного висновку, що роль і значення первинної облікової інформацією бухгалтерський облік дуже великі. Якщо облікові документи відбивають повну і достовірну інформації і у своїй відбиток господарських операцій виробляється суцільним методом, безупинно і своєчасно, отож у зведеної бухгалтерської звітності ми матимемо достовірну і повну інформацію щодо фінансово-господарської діяльності, необхідну як внутрішнім, і зовнішнім користувачам. Володіючи порівняної і достовірної інформацією, організація має можливість контролю над недопущенням збитків і гіркоту втрат, а за її виникненні - можливість їх швидкого усунення, і навіть можливість планування подальшого перспективного розвитку, виявлення внутрішньогосподарських резервів, забезпечення фінансової стійкості організації. Натомість контролюючі органи мають можливість, використовуючи первинну дисконтну інформацію, контролювати дотримання природоохоронного законодавства Російської Федерації під час здійснення організацією господарських операцій, їх доцільністю, раціональним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів немає і своєчасність, й повноти сплати податків у бюджет.

Список використаних источников.

1. Федеральний Закон від 21 листопада 1996 року № 129-ФЗ «Про бухгалтерському учете».

2. Становище ведення бухгалтерського обліку, і бухгалтерської звітності в Російської Федерації (затверджено наказом Мінфіну РФ від 29 липня 1998 р. № 34н)(с змінами від 30 грудня 1999 р. 24 березня 2000 г.).

3. Становище по бухгалтерського обліку «Облікова політика організації» ПБУ 1/98 (утв. Наказом Мінфіну РФ від 9 грудня 1998 р. № 60н)(с змінами від 30 грудня 1999 г.).

4. Становище по бухгалтерського обліку «Бухгалтерська звітність організації» ПБУ 4/99ъ.

5. Становище по бухгалтерського обліку «Облік матеріально виробничих запасів» ПБУ 5/98.

6. Становище по бухгалтерського обліку «Облік основних засобів» ПБУ 6/97.

7. Становище по бухгалтерського обліку «Доходи організації» ПБУ 9/99.

8. Становище по бухгалтерського обліку «Витрати організації» ПБУ 10/99.

9. Справочно-правовая система «ГАРАНТ».

________________________________________________________ Примітка: В усіх життєвих ПБУ використовувалися розділи V. «Розкриття інформацією бухгалтерському учете».