Діоніс

Дионис.

Рождение і Диониса. Зевс-громовержец любив прекрасну Семелу, дочка фиванского царя Кадма. Якось обіцяв їй виконати будь-яку її прохання і поклявся у тому непорушної клятвою богов—священными водами підземної річки Стікс. Але зненавиділа Семелу богині Гери і захотіла її погубити. Вона сказала Семеле:

— Проси Зевса з’явитися тобі в усій величі бога-громовержця, царя Олімпу. Якщо він від тебе справді любить, то ми не відмовить у цій просьбе.

Убедила Гера Семелу, й попросила Зевса виконати це прохання. Зевс було відмовити Семеле. Громовержець з’явився їй в усій величі, в усій красі своєї слави. Яскрава блискавка виблискувала до рук Зевса, удари грому вражали палац Кадма. Спалахнуло все навколо від блискавки Зевса. Вогонь охопив палац, усі навколо коливалося і валилося. У жаху впала Семела на грішну землю, полум’я палило її. Вона не бачила, що немає їй порятунку, що погубила її прохання, навіяна Герой.

И народився у умираючої Семелы син Діоніс, слабкий, нездатна жити дитина. Здавалося, він також приречений на загибель вогні. Але міг загинути син Зевса? З землі зусебіч, як за помахом чарівного жезла, виріс густий зелений плющ. Він прикрив від вогню своєї зеленню нещасну дитину і врятував його від смерти.

Зевс взяв врятованого сина, бо як він є ще малий, і слабкий, зашив його в стегно. У тілі Зевса Діоніс зміцнів і, окріпнувши, народився вдруге з стегна громовержця. Тоді Зевс закликав Гермеса і велел ему віднести маленького Діоніса до сестри Семелы Інв і його чоловіку Атаманту, царю Орхомена повинні були виховувати його. Богиня Гера розгнівалася на Інв і Атаманта е те, що взяли виховання сина ненависно їй Семелы, і різко вирішила їх покарати. Наслала вона зв Атаманта безумство. У припадку безумства убив Ата мант тато свого сина Леарха. Щойно встигла втеча" уникнути смерті Інв з іншим сином, Меликер тому. Чоловік погнавсь відтак і вже наздогнав її. Уперед крутий, скелястий морської берег, внизу шуми-море, ззаду чекають на божевільний муж—спасение немає в Інв. У розпачі кинулася вона всеете з сыно" у морі з прибережних скель. Прийняли у морі Інв Меликерта нереїди. Вихователька Діоніса та її син було звернено в морські божества, і живу вони відтоді у морській пучине.

Диониса ж врятував від божевільного Атаманта Гермес Він переніс їх у вмить в Нисейскую долин; і віддав там виховання нимфам.

Дионис виріс прекрасним, могутнім богом, що дає людям сили та радість, що дає родючість Німфи, котрі виховали Діоніса, було взято Зевсом на небо, і світять вони у темну зоряну ніч середовищ! інших сузір'їв під назвою Гиад.

Дионис и його свита. З веселою натовпом прикрашених вінками менад і сатирів ходить Діоніс усьому світові, з країни країну. Він іде попереду в вінку з винограду, в руках тирс, прикрашений плющем. Навколо нього в швидкої танцю кружляють співом і криками молоді менады; стрибають охмелілі від вина незграбні сатири з хвостами цапиними ногами. За ходом везуть на віслюку старого Силена, мудрого вчителя Діоніса. Про сильно схмелів, ледь сидить на віслюку, обпершись що лежить біля нього хутро з вином. Вінок з шпон сповз набік з його лисою голові. Похитуючись, добродушно всміхаючись. Молоді сатири йдуть близько обережно ступающего віслюки й бережно підтримують старого, що він не упав. Під звуки флейт, сопілок і тимпанів шумне хід весело рухається серед стосів, серед тінистих лісів, по зеленим галявинамВесело йде з землі Дионис-Вакх, все скоряючи своєї місцевої влади. Він вчить людей розводити виноград і робити з його важких спілих грон вино.

Среди почту Діоніса часто можна побачити бога Пана. Коли народився Пан, мати його німфа Дриопа, переглянувши сина, кричать у розпачі звернулася до втеча. Він народилося із цапиними ногами і рогами і довгою бородою. Але його, Гермес, зрадів народженню сина, він узяв його за руками і відніс на Олімп. Усі боги раділи народженню Пана і сміялися, коли бачиш нього. Пан не залишився жить на олімпі і пішов у тінисті лісу, в гори. Там пасе він стада, граючи на звучним сопілці. Щойно почують німфи чудові звуки сопілці Пана, як натовпами поспішають щодо нього, оточують його, і невдовзі веселий хоровод рухається по зеленої окремої долині. Пан і саме любить брати участь у танцях німф. Коли Пан розвеселитися, веселий шум піднімається у лісах схилами гірВесело грають німфи і сатири разом із галасливим козлоногим Паном. Коли ж настає спекотний полудень, Пан видаляється в густу хащу ліси або в прохолодний грот де він відпочиває. Небезпечно турбувати тоді Пана; він запальний і може у гніві послати важкий, гнітючий сон чи, несподівано з’явившись, злякати потревожившего його подорожнього. Нарешті, може вона наслати і панічний страх, коли людина опрометью впадає бігти, не розбираючи дороги, ;. через лісу, через гори, краєм прірв, не помічаючи, що щохвилини загрожує йому загибеллю. Траплялося, що Пан цілим військам вселяв такий страх, і вони зверталися до втеча. Але якщо Пан не і гнівається, милостивий і добродушна. Береже стада греків Пан, учасник танців шалених менад, супутник бога вина Диониса.

При підготовці даної роботи було використані матеріали з сайту internet.