Представления древніх містиків і сучасна картина мира

НОВОСИБІРСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ЕКОНОМІКИ Й УПРАВЛЕНИЯ.

Уявлення древніх містиків і сучасна картина мира.

БМ-72 Березін Сергій Олександрович проверил.

Пигарев Олександр Юрьевич.

НОВОСИБІРСЬК 1997 План:

1. Запровадження. 2. Уявлення древніх. 3. Сучасна картина світу. 4. Укладання. 5.

Список литературы

.

У період розвитку людства формується наукова картина світу, який означає світ із тієї істинністю, яка доступна людині. Крім цього картина світу містить і щось таке, що у цьому етапі наукою не доведено, але є певні уявлення та гіпотези, що у майбутньому може бути доведені, і може бути збільшена й нет.

У давнину природа досліджувалася силою розуму, а досліди ігнорувалися. Наукові узагальнення будувалися на початкових узагальненнях, й у барвистих картинах світу мирно уживалися реальність, і вигадка, що зараз здається несумісним із мудрістю древніх. Проте багато речей уявленнях древніх містиків було правильним i сучасні люди однак часом повертаються до з того що здавалося смішним і безглуздим десятиліття назад.

Уявлення древних.

Древние мислителі часто виявлялися містиками і по-своєму шукали єдине в різноманітті навколишнього світу. Так Фалес отожествлял з «душами» діючі у світі сили. Наприклад, на його думку, магніт має душу, оскільки він притягує залізо. Фалес вчив, що це знання треба звести до єдиної основі - душе.

Інший мислитель давнини Анаксимандр першоосновою всього сущого вважав «алейрон» — якесь нескінченне і невизначене початок. Усі полягає з алейрона і потім із нього виникає. Алейрон всі з себе виробляє сам. Земля перебувають у центрі як найважчий. Навколо Землі розташовані три кільця, як троє коліс на. Живе зародилося за українсько-словацьким кордоном моря, и суші з мулу під впливом небесного вогню. Людина зародився в величезної морської рибі й вже дорослим посів сушу.

Навіть Аристотель, створив досить вірну матеріалістичну картину світу, створював щось, що створило той інший світ. Бог у Аристотеля безособовий, але не зміг нього, оскільки не можна було пояснити рух зірок, планет, відвідин Місяця й Сонця. Відповідно до Арістотелеві, все небесні тіла прикріплено до сфер, і рухаються не самі тіла, а ці ефірні сфери. Першу сферу рухає Бог, у ньому перебувають зірки, та її рух передається іншим сферам все нижчі й нижче, до Землі, де внаслідок недосконалості підмісячних елементів досконале циркуляція розпадається силою-силенною несовершенных.

Більше того, древні люди сприймали процес життя жінок у вигляді нагромадження подій, а дійсність скеровувалась якимись силами. Міфи створювали картини світу з фантастичних ідей, абстрагованих понять про космосі, просторі і часу. Чотири боку світла, і три шару (рівня) світобудови — небо, земля і пекло давали у сумі священну сімку. Космос видавався що виникли з хаосу, боги, вміщені на небо, ініціювали обряди. Раціональні знання древніх, включавшие у собі календарно-астрономічні і математичні уявлення, біологічні, медичні, географічні, історичні відомості вигадливо перепліталися з вимислами. З далеких часів прийшла ідея у тому, що зірки управляють долями покупців, безліч назви знаків зодіаку разом із назвами сузір'їв, звідти йде ідея філософського каменю й еліксиру життя (починаючи з олімпійського нектару), звідти ідеї про безліч життів і життя по смерті. Не скажеш, що цілком все заперечується сегодня.

Сучасна картина мира.

Картина світу, яку почали створювати Галілей і Ньютон, а завершили Фарадей, Максвелл і Ейнштейн, відбиває погляди, які йдуть ще з давнини. Так, доведено, що атомне ядро складається з безлічі електронів, а відкриття квантової теорії та дискретності, механістична картина світу зазнала нищівного удару. Експерименти у галузі фізики високих енергій змінили уявлення про мир. Слід зазначити, що сьогодні вже неможливо підрозділити науки на фізику, біологію, хімію тощо. Зв’язки їх є й на макро і мікро рівні. Синтез картини світу створив видатний учений У. І. Вернадський. Біосфера — філософське узагальнення математично-природничої грамотності, всотало у собі новітні досягнення наукової думки і став фундаментом нових досліджень. У цьому вся вченні було використано ідеї Дарвіна про еволюцію видів, ідеї Ейнштейна про єдність простору, часу і матерії, зв’язок періодичного закону від закономірністю біологічної міграції атомів, ідеї квантової механіки відзнаку руху макрообъектов і мікрооб'єктів. У світі наука і наукові уявлення про мир є хіба що основою усе те, потім спирається сучасна людина. Тому дуже важливо усвідомити, яке у сучасної картині світу займають ненаукові знання. Іноді їхні тлумачать як навала антинауки тощо., хоча ці поняття дійдуть людей з давнини. Але людський дух метається в пошуках істини але тільки помиляється, а й «блукає». Розум сповнений багатоманітністю, і тому слід зарозуміло відкидати ці лінії пошуку, які поєднуються з науковими уявлення про світі, оскільки вони теж мають багатотисячолітню традицію і додають яскравих барв в сучасну картину світу. Побудова Каббалы, тексти Біблії і Корану, віра і астрологія — виконано ще й збережені у століттях. Не наука, але якихось інших форм освоєння світу, відвертатися яких було б неразумно.

І на наші дні ми стикаємося з ситуаціями, про які казав сверхрационалист Л. Вітгенштейн, стверджував, що схильність до містичному випливає з те, що наука залишає наші бажання невыполненными.

Світ цілісний, але з монотонний. Він є суцільну, безлику і однорідну пустелю формул, теорем, аксіом і доведеності всього. Світ цілісний й володіє багатою внутрішньої організацією, динамічної й вічно меняющейся.

Заключение

.

Сучасна картина світу — результат довгого розвитку людського суспільства. Покоління за поколінням входили у життя, спираючись на традиції, емпіричний досвід, міфи й релігію. Міфи, магія, окультна практика, передача досвіду особистим шляхом, крупинки «наукоподобных» знань — усе це стало первоистоками освіти поглядів на світі. Від палеоліту до античності накопичувалися передумови наук, що згодом створять сучасну картину світу. І є і науковим і вненаучным знань, оскільки увесь світ становить многоликую картину, у якому включений як світ довкола себе, а й людина, її розум, ідей і ідеали. Отже, уявлення древніх містиків знайшли собі місце у сучасної картині мира.

1. Азімов А. «На початку» М., 1989 2. Моїсєєв М. «Алгоритми розвитку» М., 1987 3. «Філософія» М., 1995 4. Ільченко У. «Перехрестя фізики, хімії, біології» М., 1986.