Табачная війна

Табачная война

Запрещенные деньги

Если б Колумбу коли-небудь спало на думку, що наслідки його, начебто, безневинної вчинку, досягнуть таких грандіозних масштабів, він швидше за все був би обережним ввозити до Європи тютюн. Проте зроблено. Тютюн став поширюватися у світі зі швидкістю думки, легко і швидко завойовуючи чужі країни, міста Київ і ринки. Здавалося, порятунку поганої звички викурити сигаретку-другую немає. Однак до третьому тисячоліттю знайшли, як думає, єдиний і правильний вихід із ситуації - почали забороняти паління місцях, запобігати продаж тютюну підліткам до 18 років, і навіть проводити великомасштабні антитютюнові кампанії. І це боротьба триває до цього часу.

Согласно статистике

На сьогодні російський тютюновий ринок, чий обсяг становить 250 млрд. прим. сигарет на рік досить стійкий:

· 36% дорослого населення ставляться до постійних курцям,.

· 11% курять раз у раз,.

· 45% курців воліють сигарети вітчизняного производства,.

· 35% - імпортного,.

· 20% немає стійкими пристрастиями.

При цьому пропозицію перевищує попит. Саме зараз тютюнові компанії активно стали нарощувати виробництво, у результаті сигарет на продаж надходить на 10% більше потреби. Зокрема, різко розширилося виробництво транснаціональних компаній. У 2000р. найбільше у Росії тютюнове підприємство «RJR Петро» збільшило випуск до 65 млрд сигарет на рік. У травні 1999 р. відкрилася фабрика «Лигетт-Дукат» (30 млрд сигарет), у грудні - «Philip Morris-Ижора» (25 млрд сигарет). Значний вплив ринку справила поява невеликих регіональних підприємств потужністю 0,5−2 млрд дешевих сигарет без фільтра на рік. За підсумками перших 8 місяців 1999 р. зростання виробництва сигарет стосовно відповідному періоду минулого року становив 24%. Розширення власне російського тютюнового виробництва багато в чому зобов’язане скорочення імпорту сигарет — тоді як 1996 р. їх завезено понад сто млрд прим., то 2000 р. всього 40 млрд прим. Водночас імпортери тютюну знижують ціни: саме тому ціни на всі привізні сигарети на 10−15% нижче, як на кризи.

Излишки російської тютюнової промисловості поки що знаходять збут в Україні, де після запровадження єдиного податку тютюнові вироби ціни зросли на 20−50%, але Київ, по всіма ознаками, невдовзі знайде можливість захистити свій ринок із російських сигарет, після чого залишиться єдиний спосіб підвищити попит — знизити ціни. Західні компанії робили то це вже неодноразово. У вересні 1999 р., наприклад, істотно (з 7,5 до 6 центів) впали ціни на всі «Прийму» фабрики «Лигетт-Дукат». Фахівці також передрікають 15% зниження ціни на всі саму популярну марку зі щойно запущених сигарет — «Петро I».

Подобное нарощування потужностей викликано крім багатьох економічних пріоритетів і інших причин тим, що навіть за запровадження нових законів люди й не тільки перестають курити, а, скоріш, починають. Це було пов’язано лише з кризовими ситуаціями, яким сильно схильна до Росія, але й безпорадністю практично всіх антитютюнових кампаній, які у нашої стране.

Как усе починалося

Для здобуття права зрозуміти, як тютюновий ринок розрісся у Росії до таких розмірів, звернімося історичному періоду, попередньому розвалу СРСР.

В кінці 80-х задля подолання «тютюнового кризи «Радянське уряд звернулося з жаданням поставках до найбільшою світовою виробникам: Phillip Morris, BAT, R.J.Reynolds. Це був початок великомасштабного входження західних тютюнових кампаній на рссийский ринок. Левову частку імпорту тютюнових матеріалів тоді становила готову продукцію. Але вже у той час керівники танснациональных корпорацій «взяли курс «створення у Росії власних виробництв з урахуванням колишніх радянських фабрик. Протягом 90-х акції багатьох російських тютюнових виробництв були викуплені саме ними. Західні компанії вклали витрачати величезні кошти в модернізацію підприємств і сьогодні присутні на ринку в ролі найбільших виробників сигарет, контролюючи близько 65% російського тютюнового рынка.

Соответственно змінилося і характер імпорту тютюнових виробів і матеріалів — переважну його частина становить сировину. Після розвалу СРСР Росія залишилася практично без тютюнових плантацій. З іншого боку, якість вирощуваного в Краснодарському краї тютюну відповідає необхідним якісним параметрами для найпопулярніших марок сигарет даних кампаній. Найпривабливішим для іноземних кампаній виявився Северо-Запад Росії, де й сьогодні розташовані найбільші фабрики, належать JTI — ВАТ «Петро », BAT-Rotmans — ЗАТ «Ротманс-Нево », Phillip Morris — ЗАТ «Філіп Морріс Ижора », TCLTC — ЗАТ «Крес-Нева », і навіть хоч і невеликі, але успішно працюють російські підприємства, як, наприклад, ЗАТ «Нево-табак » .

Палка про перші два концах…

Естественно, що тютюновим корпораціям не вигідно скорочення виробництва, і навіть втрата у плані через зниження купівельної активності, проте будь-яку державу, у якому міцне і не останнє місце над ринком займають виробники, і розповсюджувачі тютюну прагне вводити закони, обмежують населення у правах для придбання тютюну. Робиться у тому, аби підтримати здоров’я нації, пропагуючи здоровий спосіб життя і від наркотиків, яких зараховують і тютюн. В ім'я такий пропаганди проводяться антитютюнові рекламні кампанії, покликані спричинити уми покупців, безліч змусити їх відмовитися куріння.

В як приклад можна навести місто Єкатеринбург, у якому нещодавно розгорнулася молодіжна антитютюнова кампанія. Тут виникли плакати, головна мета яких — популяризувати «здоровий спосіб життя «для підлітків. «Головними героями «соціальної реклами 15−17-літні підлітки, кожен із яких веде активний і дуже цікавий спосіб життя — займається спортом, захоплюється музикою, модою. Нарівні зі стислої характеристикою «підліткових «захоплень персонажа плакат містить гасло про усунення куріння.

Подобные плакати є аналогом телевізійних роликів на MTV, які показують «правильних «підлітків — музикантів і спортсменів, самоутверждающихся у суспільстві без сигарет. Проте, як зазначають спеціалісти комітетів по молодіжну політику, масштаб антитютюнової акції непорівнянний з розмахом рекламної продукції виробників сигарет. На думку фахівців, набагато ефективнішим способом боротьби з підлітковим курінням був би заборона продаж сигарет дітям до 18 років у кожному кіоску міста.

И це лише один бік медалі. Ось, наприклад, США на соціальну рекламу витрачаються грандіозні суми. Причому «королями жанру» з права вважатимуться антитютюнові кампанії: їх досить багато, помітні, ними доводиться більшість рекламних вкладень. Доходить до абсурду, оскільки часто на спонсорство антитютюнових проектів йдуть гроші компаній-виробників сигарет. До речі кажучи, з погляду бізнесу — витрати цілком виправдані:

· по-перше, що у соціальних кампаніях створює табачникам «правильний» імідж.

· по-друге, власними силами соціальні кампанії майже завдають шкоди бізнесу, оскільки цільова група тютюнової реклами (здебільшого) — дорослі в нас саме антитютюнової - діти так і подростки.

И справді, більшість роликів, плакатів і листівок антитютюнових кампаній розраховані саме у дітей і підлітків, щоб застерегти їхнього капіталу від куріння. Але далеко ще не все заклики досягають мети. Саме тому, розуміючи «невигідність» тютюнових кампаній з одного боку, і фінансові впливу у що така акції виробників тютюну з іншого, — держава й громадські організації йдуть ще: вони просто намагаються заборонити рекламу тютюнової продукции.

Каждый бореться по-своему…

Вот, приміром, ЄС жадає від європейського суду дозволу заборона реклами тютюну. Проте Європейський Суд налаштований менш агресивно, і очікується, що довгоочікуваний Закон, який передбачає поетапний відмови від реклами тютюнових виробів і спонсорства тютюнових кампаній до 2006 року, буде відхилений. І дуже навіть головний юридичний радник суду рекомендував відмовитися від рівня цього закону, наводячи те, що його легальна основа має вади. Проте, яким би не було рішення арбітражного суду, Європейська комісія — виконавчий орган ЄС, заявила, що налаштована рішуче домагатися заборонити рекламу тютюнових виробів.

Естественно, такий заборона ні правомірний, тож домогтися його, швидше за все, неможливо. І це притому, що, за прогнозами Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я 10 мільйонів чоловік у 2006 рік буде вмирати в усьому світі від викликаних тютюном хвороб до 2025 року, що утричі більше що тепер, причому 7 мільйонів цих смертей це станеться з дорослі люди що розвивається світу, більшість із яких початок курити в ранньому віці.

По думці Керол Белламі, виконавчого директора Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ), «оскільки тютюнова індустрія перебуває в усі зростаючій облозі в індустріальних країнах — немає більше обнадійливого ринку нових курців, ніж населення регіонів світу, де переважає молодь. Тютюнові кампанії знають, що й кращі споживачі це, кого вони змогли заманити на етапі життя ». Керівник ЮНІСЕФ також закликає до терміновим діям міжнародні співтовариства, включаючи Всесвітню Торговельну Організацію, по розробці глобальної стратегії про те, щоб поводження з тютюновими виробами в відповідність до тим збитком, що вони викликають, починаючи з заборонити всю пряму непряму рекламну і пропагандистську діяльність, націлену на дітей і молодежь.

А це що означає, крім зростання податків на тютюнові вироби, виростуть і цьогорічні масштаби анти-табачных кампаній. І це знов-таки на руки виробникам тютюну. Утворюється замкнене коло, коли кожен має рацію: держави прагнуть оздоровлювати нації, а компанії не збираються відмовлятися від прибуткового й цілком легального бізнесу.

Закон закону рознь

В Росії також складна. З одного боку, Державна Дума РФ приймає низку законів, як що забороняють куріння навчальних закладах на місцях, а й намагається запровадити повну заборону реклами тютюну і тютюнових виробів на друковані засоби масової інформації.

С інший — існує низка моментів, знов-таки суперечливих, як і всі, що з ринком тютюнової продукції, куди варто звернути внимание:

МОМЕНТ 1: тютюнова продукція є легальним товаром, через що має всі юридичні підстави на рекламу.

МОМЕНТ 2: курильні вироби ставляться до так званим зрілим товарам, які існують ринку.

Именно тому роль реклами у разі полягає, переважно, у цьому, щоб допомогти потенційних покупців побачити різницю між брендами, що випускаються різними тютюновими компаніями, за якістю, ціні іншим характеристикам. Реклама зрілих товарів ставить за мету стимулювання не загального користування, а передусім купівлі даної конкретної марки товару. У цьому можливість рекламувати сигарети підстьобує виробника до постійному поліпшенню якості своєї продукції, зниження шкідливих здоров’ю чинників куріння.

МОМЕНТ 3: за результатами російських і зарубіжних досліджень у сфері тютюнокуріння, реклама тютюну перестав бути спонукальним мотивом до становлення цієї звички.

Однако цілком імовірно, що це висновок стосується тільки дорослого населення, що й вибирається завжди у ролі об'єкта дослідження, тоді як соціологічні опитування школярів говорять про протилежному. Життєрадісна молодь, котра запрошує на тлі сигарет «Сhesterfield «побачення з Америкою, красень ковбой, манливий у країну «Мarlboro », чарівна жінка, пропонує з допомогою «Рall Mall «додати вогню й вночі вже твоєї - така реклама надає на дітей і підлітків незіставно сильне вплив, ніж «Мінздоров'я попереджає «, що одне крапля нікотину вбиває кінь. Тому сьогоднішні будь-які рекламні акції безпосередньо чи опосередковано адресовані переважно молодіжної аудиторії, що є одній з основних причин різкого збільшення споживання тютюнової продукції Росії та у світі загалом.

МОМЕНТ 4: тютюнова продукція, хоч і легальна, але фактично є специфічним товаром, яких завдає надзвичайно великої шкоди здоров’ю, як активному курцю, і оточуючим його людям.

Экономистами підраховано, що витрати держави щодо лікування таких хворих на майбутньому в багато разів перевищує прибутку, одержані від виробництва й обороту тютюнових виробів сьогодні.

Вывод:

Решить таку проблему і перейти набік тієї чи іншої опонента досить складно. Природно, зовсім необов’язково забороняти рекламу тютюнової продукций, проте треба її обмежувати, і навіть видозмінювати. Насамперед, з її стоїть прибрати все елементи розкішної та гарного життя, привабливі обличчя і пейзажі тощо. На рекламі, швидше за все, повинні поміщатися лише зображення торгових марок і споживчі властивості марки. Безсумнівно, мусить бути скорочена та щільність розміщення зовнішньої реклами тютюну.

Это, можливо, допоможе знайти компроміс в конкурентної боротьби між тютюновими і антитютюновими кампаніями, проведеними громадськими організаціями та виробниками тютюну.

В будь-якому разі, якесь компромісне розв’язання має бути знайдено, інакше тільки у незабаром плакати з барвистими пейзажами і щасливими особами, рекламирующими той чи інший марку сигарет, будуть мирно сусідити поруч із не менш барвистими застереженнями Мінздоров'я, що курити становило смертельну небезпеку. Така політика зможе допомогти ні населенню, ні ринку, ні державі.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.