Оцінка ювелірних виробів

Базова вартість виробів визначається як сума матеріальної вартості дорогоцінних матеріалів, вставок з коштовних каменів і трудовитрат на виготовлення виробу.

Вартість дорогоцінних металів визначається відповідно до цін світового ринку (на момент оцінки, по пробах за грам), де за основу розрахунку узята вартість тройскої унції (31,1г) відповідного дорогоцінного металу, яка визначається по спеціальній довідково-інформаційній літературі. Оцінка діамантів проводиться за діючим оптовим валютним прейскурантом на діаманти[27].

Розрахунок вартості каменів, що використовуються в ювелірних цілях, проводиться згідно прейскурантам, опублікованим в періодичних виданнях: «langnp1033 Gemstonelangnp1033 langnp1033 langnp1033 Price langnp1033 Report», «langnp1033 Michelsenlangnp1033 langnp1033 langnp1033 Gemstone langnp1033 Index».

Вартість трудовитрат на виготовлення виробу визначається за результатом діагностики методу виготовлення.

Для виробів з невизначеною категорією рекомендується застосовувати коефіцієнти, що підвищують, враховуючи історико-культурну значущість творів.

Кожний експерт несе персональну відповідальність за оцінку виробів відповідно до своєї спеціалізації і кваліфікації, що повинне мати відображення в документах, що складаються ним. Оцінка проводиться в доларах США[26].

Оцінка ювелірних виробів з діамантами

Собівартість виробів визначається як сума вартості дорогоцінних металів, діамантів, трудовитрат на виготовлення виробу і закріпку.

Собівартість дорогоцінного металу у виробі визначається виходячи з ціни 1 г металу з урахуванням коефіцієнта доведення відпускної ціни дорогоцінного металу до оптової оцінки, помноженої на масу виробу, зменшену на масу коштовних каменів.

Виріб, виконаний з двох металів, оцінюють як виріб з основного металу з надбавкою вартості деталей з додаткових металів.

Показники якості діамантів визначаються по ТУ-25.07.1319−77.

Роздрібна оцінка передбачена на діаманти круглі 17-гранні, круглі 33-гранні, круглі 57-гранні з геометричними параметрами групи А. Діаманти інших форм оцінюються виходячи з оцінок відповідних круглих 57-гранних діамантів із знижками відповідно до діючого прейскуранта.

Діаманти, дрібні, що мають, сколи шпильки, ребра і інші незначні механічні пошкодження, оцінюються із знижкою 20%.

Діаманти, які матють сколи, відхилення від пропорцій і симетрії, усунення яких вимагає переогранки, зовнішню тріщину на поверхні, оцінюються із знижкою 40%.

Діаманти, які не відповідають сучасним ТУ, оцінюються із знижкою 50%.

Алмази ограновування «троянда», діаманти спрощеного ограновування з кількістю граней менше 17 оцінюються за цінами на діаманти Кр-17 із знижкою 50%.

Ціна пікірованих діамантів без «гри» (по ТУ можуть мати сколи) за карат при масі до 0,33 кар — 120 дол., при масі більше 0,30 кар — 230 дол.

До безбарвних діамантів (langnp1033І група кольору) можна відносити тільки діаманти, що не мають голубої люмінесценції [21].

Оцінка ювелірних виробів із смарагдами, рубінами, сапфірами, природними перлами

Собівартість виробів визначається як сума вартості дорогоцінних металів, трудовитрат на виготовлення виробу і закріпку смарагдів, рубінів, сапфірів, природних перлів.

Собівартість ювелірних виробів, в яких присутні діаманти, визначається по методиці аналогічній для діамантів і до неї додається вартість кольорових каменів.

Базова вартість дорогоцінного металу у виробі визначається виходячи з ціни 1 г металу з урахуванням коефіцієнта доведення відпускної ціни дорогоцінного металу до оптової ціни, помноженої на масу виробу, зменшену на масу коштовних каменів.

Визначення показників якості рубінів, сапфірів, природних перлів проводиться згідно опису груп дефектності, кольору в скупному прейскуранті № 111 від 1991 р.

Визначення показників якості смарагдів проводиться згідно ТУ 95.335−88 «Смарагди природні, оброблені».

Смарагди, рубіни, сапфіри ограновані, не відповідні 3-й групі чистоти, оцінюються по 1-й групі чистоти кабошонів.

Коштовні камені, що мають зовнішні дефекти, оцінюються з наступними знижками, в%:

• 20 — за нерівномірність і плямистість забарвлення, дихроїзм (у сапфірів);
• 30 — за подряпини, дрібні сколи, недоогранки, незначні потертості, відхилення в симетрії;
• 50 — за значні сколи і інші дефекти, легко видимі неозброєним оком.

Коштовні камені, що не мають товарного вигляду через потертості грані, а також колені, оцінюються по кабошонам 2-й групи чистоти останньої групи кольору.

Смарагди інших форм ограновування, окрім «каре», прямокутній, кабошон, оцінюються із знижкою 25% від ціни на прямокутні смарагди. Смарагди прямокутного ограновування з числом граней більше 49 оцінюються з надбавкою 20%.

Олександрити оцінюються по основних показниках якості смарагдів з урахуванням ступеня дихроїзму [19].

Оцінка ювелірних виробів без вставок

Собівартість виробу визначається виходячи з ціни 1 г металу з урахуванням коефіцієнта доведення відпускної ціни дорогоцінного металу до оптової оцінки, помноженої на масу виробу і на націнку виробника (остання залежить від об'єму робіт, що вимагається для виробництва виробів). Для визначення націнки виробника на виріб, що має складну литу форму, потрібно помножити дійсну вартість металу на 2,25 для того, щоб врахувати час, необхідний для виробництва і виготовлення воскової моделі. Для литих виробів, що мають роз'ємні з'єднання (сережки, брошки, підвіски, браслети), дійсну вартість металу рекомендується помножити не менше ніж на 2,5. Для виробів з двох — і трибарвного золота дійсну вартість металу рекомендується помножити на 2,2. При визначенні продажної ціни виробу в комісійних магазинах необхідно ураховувати попит і пропозицію.

При оцінці литих і штампованих виробів з срібла рекомендується загальну масу виробу помножити на дійсну вартість металу даної проби з урахуванням наступних коефіцієнтів:

• — для штампованих виробів — 2,0;
• — для штампованих виробів з додатковим гравіюванням — 3,0;
• — для виробів з черню — 4,0;
• — для виробів з емаллю — 4,0 [18].

Історико-художня оцінка виробів

Вироби, що мають особливу історичну і художню значущість, оцінюються комісією. При оцінці витворів ювелірного і каменерізного мистецтва, а також творів дрібної пластики, що мають історико-художнє значення, необхідно враховувати оригінальність задуму, рівень виконання, складність моделі, нове в технології, комплектність виробу, рідкість, підвищений антикварний попит. Експертній комісії надається право у виняткових випадках встановлювати надбавки до оптової оцінки до 100% і вище.

При визначенні коефіцієнтів, що підвищують, і надбавок в% до собівартості необхідно ураховувати:

• — час створення;
• — набір клейм (міське клеймо, клеймо пробірного майстра з датою або без);
• — клеймо майстра;
• — клеймо фірми;
• — легенду;
• — документально підтверджену історію предмету;
• — стильові ознаки;
• — особливості, які дозволяють виявити почерк майстра або фірми;
• — типовість (характерна для часу виготовлення);
• — рідкість (для часу побутування) [28].