Реклама, як складова частина маркетингової деятельности

ЗАПРОВАДЖЕННЯ.

I. СКЛАДОВІ РЕКЛАМИ.

Реклама ніж формою платній й особистої комунікації.

Реклама як багатофункціональне підприємство.

Реклама як процес з чотирьох складових.

Рекламодавці.

Рекламні агентcтва.

Сpедcтва pекламы.

Потpебители.

II. РІЗНОВИДУ РЕКЛАМИ.

III. РОЛЬ ИССЛЕДОВАНИЙ.

Методика прийняття рішень.

Дослідження маркетингу.

Дослідження реклами.

IV. АНАЛІЗ РИНКУ.

Регіональні розбіжності.

Сільський ринок.

Потенційний обсяг збуту.

V. РЕКЛАМНІ ОРГАНІЗАЦІЇ.

VI. ВИСНОВОК.

Реклама, якій судилася доля стати найбільш усюдисущою, самим характерним й найбільш дохідним виглядом американської друкованої продукції, домоглася визнання лише у другій половині ХІХ ст. Цією новою сублитературе судилося торкнутися потаємні почуття покупців, безліч надати на націю таку величезну вплив, якого не виробляли на історію ні священні, ні світські писання. У Америці середини XX в. сила рекламного слова рекламного образу затьмарила собою міць іншій зацікавленій літератури.

Історик Даніел Бурстин у книзі.

" Американці: досвід демократії «.

Лише поодинокі комерційних підприємств можуть нині успішно вести справи без реклами у цьому чи іншій формі. У великих фірмах, де є штатні фахівці і забезпечена підтримка рекламної агенції, різні функції легко розподілити серед підхожих їхнього виконання працівників. Багато загальнонаціональні рекламодавці щорічно витрачають мільйони доларів — і охоче ризикують величезними сумами заради виведення ринку нових марочних товарів чи послуг.

І навпаки, дрібна фірма має забезпечити вилучення максимальної вигоди з кожного центи, виділеного нею для досягнення популярності. До речі, на на початкових етапах розвитку, коли залучення професійних послуг виявляється ще не по кишені, власнику чи комерційному директору доводиться виконувати в мініатюрі всі функції, які у великих фірмах входить у обов’язки експертів і працівників їх рекламних агентств. Він має бути відкрита і контактором, і розробником плану використання коштів реклами, і текстовиком, і закупщиком художнього оформлення, і закупщиком місця у засобах друкованої реклами, і контролером над виробництвом вихідних матеріалів для реклами у пресі, і фахівцем щодо прямий поштової рекламі («директ мейла »), і управляючим по оформлювальних роботам, і фахівцем у інших галузях.

Напевно, небагато знайдеться громадських явищ, думка про яких нашій країні було би так суперечливо, як і справу рекламі. З одного боку, є й свідчень, що потребують її, навіть шукають її. Чимало галузей народного господарства відчувають справжню потреба у оперативному оповіщенні споживачів. І це потреба задовольняє ціла мережу різних за структурі та можливостям рекламних організацій. З іншого боку, доволі існує дуже скептичне ставлення до реклами. На жаль, сьогоднішня наша рекламна практика разом із якістю деяких товарів та послуг дають чимало підстав і для гумору, й у скепсису.

Рекламу можна як форму комунікації, яка намагається перевести якості товарів та послуг, а ідеї мовою потреб і запитів споживача. Взаємини це зовсім непроста. Тож з початку важливо пам’ятати, що рекламні оголошення, які ми й чуємо, є кінцевими продуктами цілого ряду досліджень, стратегічних планів, тактичних прийняття рішень та конкретні дії, складових у своїй сукупності процес реклами.

I. СКЛАДОВІ РЕКЛАМЫ.

Сфера діяльності реклами значно ширшим складання оголошень. Вона містить у собі:

— вивчення споживачів, товару або ж послуги, які мають рекламувати;

— стратегічне планування себто постановки цілей, визначення кордонів ринку, забезпечення асигнувань і розробки творчого підходу і планів використання коштів реклами;

— прийняття тактичних рішень щодо кошторисі витрат під час виборів коштів реклами, розробці графіків публікацій, і трансляції оголошень;

— складання оголошень, включаючи написання тексту, підготовку макета, художнього оформлення, та його виробництво.

Реклама ніж формою платній й особистої коммуникации.

Слід пам’ятати, що є платній і як особистість платника відома. Добре це чи ні, але, зіштовхуючись із оголошенням, і ми дізнаємося, хто намагається продати нам товар чи послугу. І певна річ, що рекламодавець оплатив певний час чи місце, використані для відкритої спроби умовити нас. (Коли ж врахувати, деякі провідні рекламодавці витрачають до 600 млн. дол. щорічно, стане зрозуміліше, наскільки серйозна гонка за ускользающим споживачем.).

Реклама як багатофункціональне предприятие.

Важливо усвідомити, що — діяльність багатофункціональна. Вона служить багатьом господарям задля досягнення безлічі цілей. Ми із Вами рекламуємо продаж гаражу чи, приміром, велосипеда. Роздрібні торговці рекламують продавані ними товари або ж послуги за цінами чи з цінами «нижче роздрібних ». Повідомляючи про відкриття, закрытиях, годовщинах чи нових співробітників. Роблять акцент на цінах чи престиж, на знижки чи першосортних товарах, на новинки або модній давнини. Або навіть просто вітають нас святом чи просять їздити обережнішим. Виробники дають рекламу, щоб спонукати нас їхніх товари або ж послуги у роздрібних торговців. Або діють безпосередньо, торгуючи з урахуванням поштових замовлень чи з допомогою комівояжерів. Ділові підприємства адресують свою рекламу діловим підприємствам, з метою продажу хімікатів, устаткування, послуг ЕОМ чи, пропонуючи потужності для танків тощо. Уряд рекламує продаж облігацій, ідею раціонального використання енергоресурсів, ідею служби у збройних силах. Місцеві органи виконавчої влади дають рекламу, щоб надати поштовху розвитку туризму (чи обмежити його), привернути промислові підприємства, популяризувати ідею масових транзитних перевезень на території чи навіяти землякам почуття гордості. Некомерційні організації закликають реклами активно підтримувати тієї чи іншої політичного кандидата чи виступати проти, охороняти дику природу чи навіть рід людський.

Реклама як процес з чотирьох складових.

Уявімо це так:

РЕКЛАМОДАВЦІ, що інколи використовують.

РЕКЛАМНІ АГЕНТСТВА, які розсилають їхнього першого звернення через.

ЗАСОБИ РЕКЛАМИ (зазвичай засоби інформації), щоб долати їх ознайомилися потенційні.

СПОЖИВАЧІ цих звернень — принаймні, а й у самих рекламованих товарів чи послуг. Розглянемо ці складові.

Рекламодатели.

Рекламодавці - дуже різнолика «компанія ». Це виробники, роздрібні торговці, оптові торговці, фірми послуг, дистрибюторів, профспілки, приватні обличчя і багато, багатьох інших. Рекламодавці оплачують рахунки, а сьогодні цих рахунків щорічно набирається понад 65 млрд. дол. Співвідношення між основними типами рекламодавців виглядає так:

Загальнонаціональні. Вони становлять більшу частину. Зазвичай, це виробники, тобто. фірми, випускають товари, з якими ми зустрічаємося в універсамах, демонстраційних залах, виставках тощо. Серед найінтенсивніше рекламованих товарів — продуктів харчування, туалетні приналежності, автомобілі, ліки й лікувальні кошти, послуги споживчого характеру, пиво, вино, тютюн з туалетним приладдям для куріння, легкі закуски і безалкогольні напої.

Перед 10 найбільших загальнонаціональних рекламодавців випадає, майже 70% загальних витрат реклами країни.

Місцеві рекламодавці - це переважно роздрібні торговці. Прагнучи зайняти позицію агентів з закупок своєї округи, роздрібні торговці витрачають реклами великі кошти, щоб повідомити населенню, що вони йому закупили, і юридично обгрунтувати, чому варто робити купівлі саме в них.

Сьогоднішня роздрібна реклама, мабуть, вулицю значно більше загальнонаціональної наближається до поняттю «ринкова інформація ». Завдяки своєї регулярності, акценту на цінах і відомостях місця продажу товарів у окрузі роздрібна реклама стала багатьох путівником магазинами.

Рекламні агентcтва.

Висловлюючись офіційною мовою, рекламні агентства — це «незалежні підприємства », які з творчих працівників і комерсантів, які розробляють, готують і розміщують рекламу у засобах реклами для замовників, намагаючись знайти покупців на свої товарів чи послуг.

Зазвичай, агентства пропонують потенційним клієнтам послуги найрізноманітніших фахівців, серед яких текстовики, художники, продюсери телебачення та радіо, фахівці з рекламним засобам, дослідники тощо.

У рамки наведеного вище визначення вкладаються більш 5,5 тис. американських агентств, обслуговуючих компанії, які займаються загальнонаціональної, міжнаціональної і реконструкція місцевої рекламою.

Здебільшого до послуг рекламних агентств вдаються загальнонаціональні рекламодавці, оскільки багато роздрібні торговці або готують свою рекламу самі, або використовують можливості, надані місцевими газетами, радіо чи телевізійними станціями.

Сpедcтва pекламы.

Подібно всім нормальним людям, фахівці реклами дивляться телевизор, слушают радіо, читають газет і журналів. Але як професіонали вони розглядають засоби інформації як носіїв, що доставляють рекламні звернення аудиторії, зібраної завдяки основному (нерекламному) матеріалу, який пропонують радіо — і телестанції, газети чи журнали. Оскільки доходи журналів і газет на 60 — 70%, а доходи телебачення та радіо на всі 100% складаються з надходжень за рекламу, рекламодавців та його агентства всіляко потішають і підгодовують, не жаліючи цього величезних витрат часу й зусиль.

Отже, журнали, газети, телевізійні і радіостанції зазвичай приваблюють потрібну аудиторію своїм нерекламным змістом, а рекламодавець має можливість звернутися саме до цієї аудиторії. Іншим засобам реклами, щоб привернути увагу певної аудиторії, доводиться покладатися виключно саме рекламне звернення. Важливу роль сполучної ланки між рекламодавцями і стали потенційними покупцями грають, зокрема пряма поштова реклама, плакати, щити, рекламні планшети у громадському транспорті, і рекламне оформлення торгових приміщень. Реклама — це передусім форма масового вмовляння, і розпочати контакти з аудиторією їй допомагають засоби інформації.

Потpебители.

Будучи споживачами реклами, ми, мабуть, усвідомлюємо, що в низці важливих ознак вона відрізняється з інших знайомих нам коштів комунікації.

По-перше, рекламі властива повторюваність. Не лише знову і знову бачимо рекламу однієї й тієї ж рекламодавця, а й багаторазово зустрічаємо один і той ж оголошення. І це, звісно, відповідає задуму рекламодавця.

По-друге, ми сприймаємо рекламу в остроконкурентном оточенні. Одні рекламодавці закликають витрачати, інші заощаджувати, одні - курити, інші - кинути палити. І, більшість їх хоче, аби ми щось зробили щодо конкретної марки товару чи конкретного магазину.

І, насамкінець, реклама сприймається як частину нашому повсякденному загальнодоступною культури. Багато чого, що розповідають рекламні оголошення ми сприймаємо «як належне », хоча у багатьох інші види комунікації це видалося нам дивним дивацтвом.

II. РІЗНОВИДУ РЕКЛАМЫ.

Для реклами потрібно передусім дати раду її найістотніших функціях. Однією з застав формування реального погляду різноманітний рекламний ландшафт може бути постановка питань: хто користується рекламою, яких аудиторій, з допомогою яких коштів реклами й у яких цілях?

Почати з виробників. Це підприємства, які виготовляють товар і/або які пропонують послугу для одержання прибутку. Часто (але завжди) вони пропонують свій товар чи послугу під торгової маркою. Це то, можливо назва компанії просто одне марочне назва з асортименту товарів фірми. Реклама від імені виробників має безліч різновидів. Наприклад такі як:

* Реклама на індивідуального споживача;

* Реклама на сферу торгівлі;

* Реклама «паблік рилейшнс «(престижна реклама);

* Реклама на фахівців;

* Міжнародна реклама.

Після реклами споживчих товарів та послуг, яку виробники поширюють, реклама від імені роздрібних торговців, мабуть, найкраще відома більшості людей і уже точно надає повсякденне впливом геть нашу купівельну поведінку. Багато роздрібні торговці пропонують продаж товари, виготовлені іншими. Роздрібні універмаги, аптеки, продовольчі магазини, магазини спортивних товарів — все пропоную нам товари, закуплені ними в виробників. За інших випадках місцеві підприємства, наприклад, банки, ресторани, похоронні бюро чи хімчистки, крім продажу товарів, пропонують нас іще і комунальні послуги. Однак у обох випадках бажана мета реклами у принципі сама й той самий: купуйте у моїй магазині (користуйтеся моїми послугами), а чи не у конкурента.

Найпоширенішим варіантом реклами від імені окремих осіб, безперечно, є рубричная реклама. І на цій «ярмарку «сотні й тисячі людей намагаються продати (чи знайти) товари та. Однією з наочних прикладів цього виду реклами може бути університетська дошка оголошень. І хоча за місце у цій разі звичайно платять, рекламодавцю найчастіше мають бути певні Витрати розмноження свого оголошення.

Перед урядових, роздрібних торговців і доходи приватних осіб (з прикладу США) доводиться більшість загального обсягу реклами. Однак точно можна з упевненістю стверджувати, що у останньої чверті XX в. отримає подальше поширення зросла вже нині реклама від імені уряду, громадських інститутів власності та груп.

Приклад цього може бути: Уряд закликає нас заощаджувати эл/эн; люди об'єднуються, а комітети «Громадяни за … «і 26 дають рекламу, закликають голосувати кандидата.

Характерною рисою цих оголошень у цьому, що вони даються від імені не окремих підприємців, а товариств, асоціацій, груп, і комітетів. З іншого боку, вони у основному націлені не так на продаж конкретного товару чи конкретної послуги. Їх мета не отримання прибутку, а акцентування питань, надання впливу погляди, на законодавство чи зміна поведінки у бік, представляющуюся бажаної суспільству. Реклама що така — спроба впливати як у окремих особистостей, і інші організації (наприклад, урядові).

III. РОЛЬ ДОСЛІДЖЕНЬ.

Як мовилося раніше вище, реклама — це процес який передбачає ухвалення низки послідовних рішень, І що оголошення, з якими ми зустрічаємося як споживачі, є кінцевими продуктами этогопроцесса. Рекламодавець має вирішити, що хоче чого з допомогою реклами, які ринки обробляти, як сформулювати звернення, які кошти реклами використовувати, коли як часто давати рекламу, скільки на марнувати.

Усі розпорядники, відповідальні за питання, як загальної стратегії компанії, і змісту кожної конкретної оголошення, зіштовхуються з обставинами, увеличивающими ризик прийняття неправильних рішень. Вони мають прямого контакту з тими тисячами споживачів, де вони намагаються впливати своїми рекламними зверненнями. Не спілкуються з людьми, як це робить комівояжер, який одержує із перших рук знання потреби, покупательском поведінці, думках потенційних клієнтів.

Тому рекламодавцю особливо важливо використовувати у своїй роботі різноманітні методи (дослідницькі прийоми), що дозволяють отримувати досить надійні свідоцтва, й у ніж потребує здатне чи те що щось задовольнити існуючі запити, й потреби. У такій обстановці величезну важливість набуває методика прийняття рішень.

Методика прийняття рішень.

Рішення ухвалюються по-різному, і із них буває підсвідомо націлене відмовитися від чогось користь логічних міркувань. Деякі, не роздумуючи, керуються тим, що вважається загальноприйнятим у цій у сфері діяльності. Інші завжди готові підкинути монетку чи покластися за грати випадку.

Метод логічних міркувань передбачає:

— чітке розуміння проблеми, що вимагає рішення;

— облік різних альтернативних рішень;

— збір будь-яких фактів, здатних допомогти у виборі конкретної альтернативи;

— зважування зібраних фактів і здорова оцінка їхньої під час виборів остаточного курсу дій.

Метод логічних міркувань — це системний, спирається на факти підхід до вирішення що стоять проблем. Саме з цього його використання зводить до мінімуму можливий ризик прийняття неправильних рішень.

Система Франкліна більшою мірою залежить від особистої спостережливості, якій у змозі виявитися предосить, якщо справа не стосується одну людину. Але коли мова про тисячах чи мільйонах людей, що бере рішення потрібно розташовувати якимось засобом, що б йому розсунути масштаби спостережливості далеко поза межі свого особистого досвіду. У цьому полягає роль досліджень, у рекламі. З допомогою досліджень рекламодавці хіба що розширюють полі своїх спостережень, починають чіткіше розрізняти характеристики широко розкиданих груп споживачів й точніше пророкувати наслідки на них же в залежність від тих чи інших своїх рішень.

Дослідження маркетингу.

Ефективність досліджень наочно підтверджується появою нових товарів, нових виробничих процесів, нового устаткування, нових системам управління. Проте багато хто фірми, витрачають величезні суми для проведення науково-дослідницьких робіт, досі вважають великий заслугою створення товару, що вони просто передають відділу маркетингу разом із наказом організувати його збут. На використання дослідів у сфері маркетингу часто вже не звертають уваги. Це недогляд пояснюється безліччю чинників. Складові збуту і реклами невловимі, ці робочі процеси не механизированы, а арена є широко розкидану територію. Багато які діють ринку сили, такі, як активність конкурентів чи загальна економічна коньюктура, непідвладні керівництву фірми. Цінність досліджень маркетингу може бути відразу ж пересчитана у долари і центи, оскільки дослідницькі прийоми, добре що спрацьовують у лабораторії, неможливо відразу ж потрапити застосувати над ринком.

Стимули застосування дослідів у сфері маркетингу менш великі, як у сфері производства. В минулому здатність споживати зазвичай випереджала здатність виробляти. У умовах основну увагу зосереджена з виробництва товарів.

Зараз, за умов товарного достатку, виробники відчули, що розширення своєї діяльності большє нє стримується виробничими можливостями, оскільки вони можуть зробити стільки, скільки зуміє поглинути ринок.

Дослідження реклами.

Для успішної інтерпретації якостей товарів та послуг, здатних задовольняти запити з погляду потреб та потреб покупців, рекламодавець повинен розташовувати наскільки можна повним поданням щодо споживачі і самому товарі, і навіть про структуру ринку. Саме з цього дослідження, у рекламі досліджують з трьох основних напрямах: 1) вивчення споживачів, 2) аналіз товару і трьох) аналіз ринку.

Вивчення споживачів допомагає виявляти групи — найбільш ймовірних покупців. Воно дозволяє усвідомити, як саме споживачі сприймають їхні власні товари та товари конкурентів. Вона допомагає зрозуміти, який результат розраховує споживач, приймаючи рішення про купівлю. Аналіз товару полегшує рекламодавцям створення товарів, несучих споживачеві очікуване задоволення, і навіть допомагає вичленувати найбільш приємні гідності вироби, про які варто розповісти. Через війну виробники отримують унікальну можливість висловити якості своїх товарів мовою, найбільш зрозумілому споживачеві, мовою його потреб і запитів. Аналіз ринку допомагає встановити де є потенційні покупці, аби сконцентрувати рекламу найбільш перспективних напрямах.

Отже дослідження грають роль основного робочого інструмента у створенні ефективної реклами. Проте слід, що дослідження лише доповнюють, а чи не заміняють собою творчі здібності і високого професіоналізму керівників робочих груп, текстовиков, художників України та т.д., зусиллями яких народжуються успішні рекламні компанії.

IV. АНАЛІЗ РИНКУ.

На величезної території постійно мінливого ринку жоден товар у не споживають повсюдно однаковою мірою. Тому загальнонаціональний рекламодавець — і той, чиї товари розходяться всій країні, і той, чиї товари поширюються лише у певних регіонах, — повинен розглядати ринок як сукупність окремих ринків, які різняться один від друга. Деякі ринки «плодоносні «, і можна обробляти з великою вигодою собі, інші - «безплідні «, і взагалі немає витрачати зусиль.

Мета аналізу ринку — визначити місцезнаходження «урожайних «та оцінювати потенційну ємність на свої товарів. Маючи цими даними, рекламодавець зможе потім розподілити свої зусилля між різними ринковими зонами пропорційно їх потенційної ємності і, отже, домогтися максимальної відшкодування витрат реклами.

Регіональні розбіжності.

Клімат є причиною, яка пояснюватиме розбіжності у регіональних покупательских перевагах. Довгий теплу білизну добре іде у районах вздовж кордону з Північної Канадою, а купальні костюми — цілорічний «бестселер «свого віку. Обов’язковий в Вісконсині антифриз менш важливий у Каліфорнії. Кондиціонери охочіше купують в місцевостях з величезним переважанням спекотною і вологій погоди.

Регіональні симпатії та перспективи антипатії пояснюються також звичками, звичаями і схильностями до розселенню груп іноземців у певних місцевостях. Наприклад Нового Орлеані так гарною була прихильність до кави з велику кількість цикорію, що вітчизняні виробники змушені були створити при цьому району особливу суміш.

Загальнонаціональним рекламодавцям недостатньо просто знати, що збут їх товарів у одних регіонах вище, а інших нижче. Їм потрібно дошукуватися до початкових такої становища.

Сільський ринок.

Як споживачів фермерські сім'ї купують ті ж товари, що інші групи населення. Не дивлячись те що що він виробляти значну частину продуктів самостійно, це виключає їхнє у складі перспективних потенційних покупців більшості марочних продуктів харчування.

Сільський ринок непросто ринок товарів ширвжитку. Це що й важливий ринок спеціалізованих товарів хороших і товарів промислового призначення. Не дивлячись те що що таке середній дохід після сплати податків у сільській сім'ї майже той самий, як в міської, витрачає середня фермерська сім'я вулицю значно більше.

У 1980;х р. валовий дохід фермерських господарств становив 150,5 млрд. дол. за рахунок виплати витрат виробництва чистий прибуток становив близько 20 млрд. дол. Отже, близько 130 млрд. дол. залишилося для придбання машин, хімікатів, добрив, насіння, пального тощо. У 1980;х р. фермери закупили 52,5 млн. т. промислових добрив, які обійшлися майже о 9-й млрд. дол. Вартість наявних на фермах сільськогосподарських машин і знарядь становила 1980 р. трохи менше 100 млрд. дол. Зміст від цього парку робочому стані потребує витрат величезної кількості пального й солідної ремонтної майстерні.

Потенційний обсяг збуту.

Потенційний обсяг збуту — це оціночний показник можливостей ринку на відношенні закупівель конкретного товару. Оцінка відбиває економічні ресурси регіону та вказує масштаби можливостей, але з фактичного обсягу продажу. Виражена в фізичних одиницях, доларах чи відсотках оцінка потенційного обсягу збуту служить вихідним кількісним показником доведення рекламної стратегії у відповідність із можливостями збуту на роздрібних ділянках ринку.

Оцінка потенційного обсягу збуту виявляється особливо корисною під час вирішення питання ораспределении рекламних зусиль у виборі коштів реклами.

V. РЕКЛАМНІ ОРГАНІЗАЦІЇ.

Рекламне агентство.

Планування і перетворення у життя успішних рекламних компаній вимагає людей, які мають спеціальними знаннями й вміннями, добре інформованих про сторони маркетингу й поведінці споживачів. Вони повинні бути сприйнятливими до інших людей і комунікацій, знати кошти реклами й ринки. Організація що об'єднує всіх таких людей єдине ділове підприємство, — рекламне агентство. Агентство забезпечує середу, у якій фахівці різного профілю отримують унікальну можливість в запозичати друг з одним і з'єднувати свої таланти у справі створення ефективної реклами для індивідуальних клієнтів.

Кількість послуг, запропонованих агентством значно вищий, які асортимент — набагато ширші, що може дозволити собі окремий рекламодавець і що їй потрібно. Діючи поза межами організації рекламодавця, агентство має можливість скористатися всім великим досвідом, який накопичується працюючи над найрізноманітніших проблем різних клієнтів. З іншого боку, будучи сторонньої організацією, агентство може підійти до проблем рекламодавця з обьективных позицій.

Агентство стало уособленням суті рекламного справи, а Медисон-авеню, район розташування кількох великих агентств у Нью-Йорку, — символом світової реклами.

VI. ВИСНОВОК.

Оскільки реклама служить безлічі різних господарів для безлічі різних цілей, та її ефект майже завжди затуманений наслідками інших можливих явищ, вона продовжувати залишатися сферою дії невизначених стимулів. Отже, подібно ляпки, її можуть тлумачити по-різному, залежно від цього, хто дивиться і що саме аспект багатогранної рекламну діяльність розглядають.

На цьому, здається, можна дійти одного висновку цілком чіткий прогноз. Реклама продовжуватиме представатьво безлічі облич для широкого людського загалу: як путівника споживачам та його ошуканця, як чинника стимулювання ринкової діяльності та її підриву тощо., тощо.

ЛІТЕРАТУРА.

1. Мескон М. Х., М. Альберт «Основи менеджменту «.

2. Кунц «Управління. Системний і ситуаційний аналіз «.

3. Питерс, Уотермен «У пошуках управління «.

4. Даніел Бурстин «Американці: досвід демократії «.

5. Тейлор «Основи наукового менеджменту «.

6. Макаров «Менеджер над роботою «.