Маркетинговый аналіз предприятия

ЗАПРОВАДЖЕННЯ Необхідними умовами досягнення самооплатності та самофінансування підприємства у умовах ринку є орієнтація виробництва на споживачів і конкурентів, гнучке пристосування до мінливих ринкової кон’юнктурі. Кожному підприємству до того, як планувати обсяги виробництва, формувати виробничу потужність, треба зазначити, яку продукцію, в про який обсяг, де, що й за якими цінами він буде продавати. І тому слід вивчити попит продукції, ринки її збуту, їх ємність, реальних і потенційних конкурентів, потенційних покупців, можливість організувати провадження з конкурентної ціні, доступність необхідних матеріальних ресурсів, наявність кадрів необхідної кваліфікації, і т.д. Від цього залежать кінцеві фінансові результати, відтворення капіталу, його структура як наслідок, фінансова стійкість предприятия.

З допомогою маркетингу ведеться постійний пошуку нових ринків, нових споживачів, нових видів продукції, нових областей застосування традиційної продукції, здатних забезпечити підприємству найбільший рівень прибутку. Маркетинг виступає як інструмент регулювання виробництва та збуту, орієнтуючи виробничу діяльність підприємства, його структурну політику на ринковий попит. 1. Аналіз попиту продукцію та формування портфеля замовлень Значення аналізу попиту. Чинники, формують попит. Еластичність попиту ціну й доходи покупателей.

Основна мета маркетингового аналізу — вивчення попиту продукцію та формування портфеля замовлень. Від портфеля замовлень залежать виробнича потужність підприємства міста і рівень її використання їх у процесі подальшої діяльності. Якщо попит продукції падає по будь-яким причин, то відповідно зменшується портфель замовлень, йде спад виробництва, ростуть собівартість продукції, збитки і підприємство може бути банкрутом. Тому аналіз попиту профільну продукцію підприємства має значення. Це з найважливіших і відповідальних етапів дослідження рынка.

Попит як економічна категорія характеризує обсяг товарів, які споживач бажає й може придбати за ціною протягом певного періоду часу певному ринку. На рівень попиту впливають багато чинників: ціни на всі запропонований товар, його якість, доходи покупців, споживацькі уподобання, ціни на всі поєднані (взаємозамінні) товари, очікування споживачами зміни їх доходів населення і ціни товари, насиченість ринку, відсоткові ставки за депозитними вкладами і т.д. Ступінь чутливості попиту зміну ціни вимірюється з допомогою коефіцієнта цінової еластичності (Ер):

Відсоткове зміна кількості попиту i-гo товара.

Eр= —————————————————————————————————.

Відсоткове зміна ціни товар

Коефіцієнт еластичності попиту по прибутку (Еd) характеризує ступінь чутливості попиту товар за зміни доходу потребителей:

Відсоткове зміна кількості попиту i-го товара.

Відсоткове зміна доходів покупців Попит еластичний, якщо величина цих коефіцієнтів більше одиниці, і нееластичний, — коли менш ніж одиниці. При значенні коефіцієнта еластичності рівному нулю, попит абсолютно нееластичний: ніяке зміну ціни не тягне зміну попиту продукцію. Якщо коефіцієнт еластичності дорівнює одиниці (одинична еластичність), це отже, що темпи зростання попиту дорівнює темпу зниження ціни. Попит буває ще абсолютно еластичним, коли за незмінною ціні чи його зростанні попит продукції збільшується вкрай покупательских можливостей, що найчастіше буває умовах інфляції. За даними в табл. 1 визначимо коефіцієнти цінової еластичності по виробу D. Порівнявши отримані результати, неважко помітити, що темп зниження попиту значно випереджає темп приросту цін. Тому можна дійти невтішного висновку про відносну еластичності попиту цю продукцію, хоча у умовах інфляції еластичність попиту знижується, оскільки виникає психологічна адаптація до зростання цін. Підприємство вибрала варіант ціни 7800 крб., хоча попит за такої ціни і виручка нижче, аніж за ціні 6000 крб. Але оскільки метою цього підприємства не завоювання ринків збуту, а отримання максимуму прибутку, цей варіант ціни вигідніший, оскільки він дозволяє їм отримати більшу суму прибутку, ніж у іншим вариантам.

Таблиця 1.

Еластичність попиту продукцію D.

|Цена,|Объем |Темп приросту, %|Коефіцієнт |Величина, млн. крб. | |млн |попиту,| |еластичності | | | |туб | |попиту | | | | |ціни |Обсягу | |виручки |затра|прибыли | | | | |попиту | | |т | | |6,00 |3000 | | | |18 000 |13 250|4750 | |6.25 |2850 |+4,16 |-5,00 |1,20 |17 812 |12 837|4975 | |6,50 |2700 |+4,00 |-7,00 |1,75 |17 550 |12 425|5125 | |7,00 |2400 |+7,70 |-11,10 |1,42 |16 800 |11 600|5100 | | | | | |2881,45 | | | | |7,50 |2150 |+7,14 |-10,40 |1,45 |16 125 |10 912|5213 | |7,80 |2050 |+4,00 |-4,65 |1,16 |15 990 |10 638|5325 | |8,00 |1950 |+2,56 |-4,87 |1,90 |15 600 |10 |5240 | | | | | | | |360 | | |8,20 |1870 |+2,50 |-4,10 |1,64 |15 334 |10 142|5192 |.

Зростання ціни за незначного зниження обсягу продажу ефективний до того часу, поки величина додаткового доходу на одиницю продукції перевищує величину додаткових витрат на одиницю продукції. Наведені дані показують, що з підприємства є можливість збільшити обсяги виробництва цього виду продукції і на завоювати більший ринок збуту з допомогою деякого зниження її ціни. Важливе значення до вивчення чинників формування попиту має кореляційний аналіз. З його за допомогою оцінюється і прогнозується ступінь залежності попиту від досліджуваних факторов.

2. Оцінка ризику незатребуваною продукции.

Причини появи, види ризику і наслідки не затребуваною продукції. Діагностика ризику незатребуваною продукції. Вивчення попиту був із оцінкою ризику незатребуваною продукції, що виникає внаслідок відмови споживачів купувати його. Він визначається величиною можливого матеріального і моральної шкоди підприємства. Кожне підприємство має знати величину втрат, якщо якась частка виявиться нереалізованої. Щоб уникнути наслідків ризику незатребуваною продукції, необхідно вивчити чинники її виникнення з метою пошуку шляхів недопущення чи мінімізації втрат. Внутрішні причини: неправильно складений прогноз попиту продукцію службовцями підприємства; неправильна цінову політику на ринки збуту; зниження конкурентоспроможності продукції результаті низьку якість сировини, устаткування, відсталою технології, низьку кваліфікацію персоналу; неефективна організація процесу збуту і реклами продукції. Зовнішні причини: неплатоспроможність покупців; підвищення відсоткові ставки за депозитними вкладами; демографічні; соціально-економічні; політичні та ін. Ризик незатребуваною продукції можна підрозділити на переборний і нездоланний. Критерієм віднесення його до одної з груп є економічну доцільність нововведень, вкладених у просування товарів ринку. Якщо додаткові видатки дизайн, конструктивні зміни, упаковку, рекламу, організаційну перебудову виробництва та збуту перевищують суму їх покриття виручкою, то економічно вони недоцільні, і навпаки. Ризик незатребуваною продукції то, можливо виявлено на перед виробничої, виробничу краще й після виробничої стадії. Більший ефект досягається, якщо ризик буде виявлено на перед виробничої стадії. Тоді економічних збитків буде містити тільки на дослідження ринку, розробку вироби і ін. Якщо ж ризик незатребуваною продукції виявлено на виробничої або ж після виробничої стадії, це може серйозно похитнути фінансове становище підприємства. У суму шкоди, крім перелічених вище витрат, ввійдуть витрати підготовка, освоєння, виробництво і лише частково збут продукції. Залежно від часу виявлення ризику незатребуваною продукції управлінські рішення можуть бути різними. У першому періоді годі й братися до виробництву цього виду продукції, замінивши його іншим. У другому періоді ще можна зробити істотних змін у дизайн, конструкцію, ціну вироби і завдяки цього просунути його за ринок. Якщо ризик виявлено після виготовлення продукції, потрібно думати як уникнути банкрутства, оскільки незатребувана продукція — це прямих збитків для підприємства. Кожен товар має здійснюватися буде лише тоді, коли є платоспроможний попит нею, підкріплений заявками чи договорами на його поставку.

Таблиця 2 Аналіз забезпеченості плану виробництва договорами (заявками) про поставки |Вигляд |Обсяг поставки |Залишок готовой|План |Забезпеченість | |продукції |по ув’язненим |своєї продукції |производства|выпуска | | |договорами, туб |початку року, |продукції на|продукции | | | |туб |рік, туб |договорами, % | |А |4800 |150 |5760 |81,2 | |У |5300 |110 |5600 |92,8 | |З |3200 |60 |2743 |114,0 | |D |2600 |40 |1920 |132,6 |.

Як очевидно з табл. 2, план випуску продукції З повагою та D був задоволений повністю забезпечений договорами про поставки продукції. По виробам Проте й У запланований випускати продукцію забезпечене договорами про поставки відповідно на 81,2 і 92,8%. Через війну підприємству довелося переглянути структуру виробництва, скоротивши питому вагу у перших двох видів продукції і на збільшивши частку продукції З повагою та D. У зв’язку з цим ми можемо зробити висновок, що це підприємство активно реагує на кон’юнктури ринку, зміну попиту, вносячи відповідні коригування в виробничу програму. Щоб оцінити ризик незатребуваною продукції, проаналізуємо динаміку залишків готової продукції (табл. 3).

Таблиця .3.

Аналіз динаміки залишків готової продукції | |Залишок |Фактически|Объем |Залишок |Приріст | | | |і | | | | |Вигляд | | | |Готової | | | |Продукції |на |випуск |реалізації |Продукції на конец|Туб |% | | |початок |продукції |продукції |року | | | | |року | | | | | | |А |150 |5040 |4850 |340 |+190|126 | |У |110 |5544 |5300 |354 |+244|222 | |З |60 |3168 |3050 |178 |+118|197 | |D |40 |2688 |2560 |168 |+128|320 |.

З таблиці видно, що з звітний рік значно зросли залишки нереалізованої продукції, особливо з виробам Проте й У, попит куди знизився, що потребує від підприємства ухвалення певних заходів для недопущення збитків від незатребуваною продукції, наприклад, зниження цін на дані види продукції або додаткові видатки більш привабливу упаковку, рекламу тощо. Інакше, Якщо ця продукція буде незатребувана покупцями, підприємство отримає збитки у розмірі фактичні витрати їхньому виробництво і збереження. По продукції А становитимуть 1768 млн крб. (5,2×340), а, по продукції У — 2160 млн крб. (6,1×354).

3. Аналіз ринків збуту Аналіз динаміки ринків збуту та його дохідності. Аналіз «становища товарів на ринки збуту. Від ринків збуту залежать обсяг продажу, середній рівень цін, прибуток від реалізації продукції, сума одержаного прибутку тощо. Передусім слід вивчити динаміку про стан кожного виду своєї продукції ринки збуту протягом останніх 3−5 лет.

Таблиця 4 Аналіз динаміки ринків збуту | |Внутрішній ринок |Експорт | | оказатель | | | | | | | |Показник |Xxxl |ххх2 |хххЗ |xxxl |ххх2 |хххЗ | |Виріб, А | | | | | | | |Обсяг реалізації |5000 |5000 |4500 |1000 |500 |350 | |продукції, т | | | | | | | |Ціна одиниці |4,6 |4,8 |5,0 |8,0 |8,0 |7,77 | |продукції, млн ру. | | | | | | | |Собівартість одиниці | | | | | | | |Продукції, млн крб. |4,0 |4,2 |4,4 |5,2 |5,4 |5,78 | |Прибуток, млн крб. |2500 |3000 |2700 |2800 |1300 |695 | |Рентабельність, % |13 |12,5 |12 |35 |32,5 |25,6 | |Виріб У | | | | | | | |Обсяг реалізації |5200 |5250 |5300 | | | | |продукції, туб | | | | | | | |Ціна одиниці |5,5 |5,8 |6,1 | | | | |продукції, млн ру | | | | | | | |Собівартість |4,7 |4,9 |5,12 | | | | |продукції, млн ру. | | | | | | | |Прибуток, млн крб. |4160 |4725 |5194 | | | | |Рентабельність, % |14,5 |15,5 |16 | | | | |Виріб З | | | | | | | |Обсяг реалізації |2000 |2050 |2300 | |500 |750 | |продукції, туб | | | | | | | |Ціна одиниці |6,5 |6,7 |7,0 | |8,0 |8,4 | |продукції, млн крб. | | | | | | | |Собівартість |5,0 |5,2 |5,4 | |6,0 |6,0 | |продукції, млн крб. | | | | | | | |Прибуток, млн крб. |3000 |3075 |3680 | |1000 |1800 | |Рентабельність, % |23 |22,4 |23 | |25 |28,5 | |І із буд е л і е D | | | | | | | |Обсяг реалізації |1000 |950 |1160 |500 |850 |1400 | |продукції, туб | | | | | | | |Ціна одиниці |6,0 |6,5 |7,2 |8,0 |8,1 |8,3 | |продукції, млн крб. | | | | | | | |Собівартість |4,7 |5,0 |5,5 |5,2 |5,6 |6,0 | |продукції, млн крб. | | | | | | | |Прибуток, млн крб ". |1300 |1425 |1972 |1400 |2125 |3220 | |Рентабельність, % |28,3 |30,0 |30,9 |53,8 |44,6 |38,3 |.

З табл. 4 видно, що впродовж останніх двох років попит продукції А почав падати, особливо у зовнішніх ринках. Додаткові видатки підвищення конкурентоспроможності даного «виду своєї продукції зовнішньому світовому ринку принесли успіху: обсяг продажу і культурний рівень рентабельності значно знизилися. По виробу У спостерігаються стабільний обсяг продажу і стабільний прибуток, а, по виробам З повагою та D — зростання обсягу продажу і зростання дохідності. За даними, наведеним у табл. 5, можна вивчити структуру ринків збуту і рівень їхнього доходности.

Таблиця 5 Аналіз структури ринків збуту та його доходности.

|Вид |Структура ринків збуту, % |Дохідність своєї продукції ринку збуту, %| |продукц| | | |ії | | | | |внутреннего|Экспорта |итого|Внутреннем |Зовнішньому | |А |92,8 |7,2 |100 |12,0 |25,6 | |У |100,0 |- |100 |16,0 |——— | |З |75,4 |24,6 |100 |23,0 |28,5 | |D |45,3 |54,7 |100 |30,9 |38,3 |.

За результатами аналізу виділяють чотири категорії товарів: «зірки », які приносять основний прибуток підприємству і сприяють економічного зростання; «дійні корови «— переживають період зрілості, в незначній мірі сприяють економічного зростання, не потребують інвестицій, приносять прибуток, що використовується фінансування «тяжких дітей »; «важкі діти «- це, зазвичай, нові товари, потребують реклами, в просуванні ринку, не приносять поки прибутку, але у майбутньому можуть стати «зірками »; «мертвий вантаж «чи «невдахи «— нежиттєздатні, сприяють економічному зростанню, не приносять прибутку. Така угруповання продукції підприємства дозволить вибрати правильну стратегію, спрямовану фінансування «тяжких дітей », які у найближчим часом можуть бути «зірками », підтримка достатньої кількості «зірок », які мають забезпечити довге життя підприємства, і «дійних корів », сприяють фінансуванню «важким дітям ». Заодно слід враховувати, який стадії життєвого циклу перебуває кожен товар на окремих сегментах ринку: а) нульова стадія характеризується вивченням і апробацією ідеї розробки нового товару, і потім і самої товару; б) перша стадія (випуск товару ринку та впровадження), де з’ясовується, було б товар бути успішним над ринком. Прибуток від стадії невисока, оскільки значні кошти на амортизацію досліджень, просування товару ринку; в) друга стадія (зростання та розвитку продажів), де товар починає давати прибуток, він швидко покриває всі витрати й стає джерелом прибутку, хоча потребує ще більше витрат за рекламну підтримку його поступу ринку; р) третя стадія (зрілість) — товар має стабільний ринок, користується попитом і дає регулярний дохід, тобто. у найбільш прибутковому періоді, бо вимагає витрат за просування ринку, а на рекламну підтримку його «популярності «; буд) четверта стадія (насичення і спад), де спочатку обсяг продажу істотно не змінюється, та був різко скорочується по передбачуваним і непередбачуваним причин: товар, не претерпевающий жодних змін, набридає споживачам, або ж зникає потреба, що він було задовольняти. Мистецтво у тому, щоб вчасно вловити і передбачити спад попиту виріб шляхом його вдосконалення чи заміни іншим, •? • «» На уже згадуваному підприємстві «зірками «на справжній момент є вироби З повагою та D, які дають найбільшу прибуток і мають високий рівень дохідності. До «дойным коровам «ставляться вироби Проте й У. Їх рентабельність нижче, але де вони приносять досить великий прибуток і виробництво їх є ще вигідним підприємствам. Але оскільки виріб, А перебуває в четвертої стадії життєвого циклу над ринком, намітився спад виробництва, її потрібно поступово заміняти новим, здатним принести підприємству майбутньому прибуток «висхідній зірки » .

Результатів аналізу повинні допомогти керівництву підприємства розробити асортимент товарів у відповідність до його стратегією та вимогами ринкової кон’юнктури. На уже згадуваному підприємстві планується скоротити виробництво товару Проте й приймати значно більшу виробництво товарів З повагою та D. З іншого боку, намічається до випуску нового вигляду продукції Є, від якої підприємство у майбутньому сподіваються одержати высо-кии_дохол.

У процесі аналізу слід також виявити реальних ], та кроки потенційних конкурентів, проаналізувати показників ! своєї діяльності, визначити сильні й слабкі боку бізнесу, можливості, цілі й стратегію конкурентів у сфері експансії над ринком, технології виробництва, якості продукції і на цінової газової політики. Це дозволить вгадати образ їхньої поведінки та вибрати найприйнятніші способи боротьби по відвойовування у конкурента ніші на рынке.

4. Аналіз цінової газової політики предприятия.

Чинники, що визначають цінову політику підприємства. Порівняльний аналіз рівня цен.

Однією з найістотніших напрямів маркетингового аналізу є цінову політику підприємства на товарних ринках. Ціни забезпечують підприємству заплановану прибуток, конкурентоспроможність продукції, попит її у. Через ціни реалізуються кінцеві комерційні мети, визначається ефективність діяльності всіх його ланок виробничо-збутової структури предприятия.

Ценовая політика у тому, що це підприємство встановлює ціни на всі такому рівні, і так змінює в залежно від ситуації над ринком, щоб забезпечити досягнення короткострокових і частка довгострокових цілей (оволодіння певною часткою ринку, завоювання лідерства над ринком, отримання запланиро ванній суми прибутку, максимізація прибутку, виживання фірми і т.д.). У вивченні цінової газової політики і аналізі обгрунтованості ціни продукцію підприємства важливими питаннями є такі: встановлення, наскільки ціни відбивають рівень витрат; як і ймовірна реакція покупців зміну цін (еластичність попиту); використовується чи політика стимулюючих цін; привабливі чи ціни підприємства у порівнянні з цінами конкурентів; чим відрізняється політика ціноутворення цьому підприємстві від цінової політики конкурентів; як впливає підприємство за зміни цін конкуруючими фірмами; як і державна політика у сфері ціноутворення на аналогічні товари? Порівняльний аналіз рівня цін (табл. 6) показує, що аналізоване підприємство проводить гнучкішу цінову політику на ринку. Воно швидше відреагувало зменшення попиту перші двоє виду продукції, знизивши рівень ціни проти ціною конкуруючого підприємства, одночасно піднявши ціни на всі продукцію, яка користується підвищеним спросом.

Таблиця 6 Порівняльний аналіз рівня ціни продукцію |Вигляд |Рівень ціни за 1 туб, млн крб. | |прод| | |укци| | |і | | | |На ринку |країни імпортера | | |Анализиру|в в середньому у |конкурирующего|Анализируемого |Середня на | | |емого |галузі |підприємства |підприємства |ринку | | |предприят| | | | | | |іє | | | | | |А |5 |5,0 |5,5 |7,7 |10,0 | |B |6.1 |6.0 |6.4 |— |— | |З |7.0 |6.7 |6.8 |8.4 |12.0 | |D |7,2 |7,0 |7,0 |8,3 |12,0 |.

Цінова політика підприємства повинна коригуватися з умовами стадії жизненого циклу товаров. На стадії проникнення товару на ринок зазвичай застосовують політику «зняття вершків ». На стадії зростання політика ціноутворення має орієнтуватися на довгострокову перспективу. На стадії зрілості цінову політику, зазвичай, заглиблена у отримання короткостроковій прибутку, але в стадії спаду треба використовувати знижки, доки з’явиться новий товар.

5. Аналіз конкурентоспроможності продукции.

Поняття конкурентоспроможності товару. Одиничні, групові, інтегральні показники конкурентоспроможності. Методика їх анализа.

Під конкурентоспроможністю розуміють характеристику продукції, що описує її на відміну від товару-конкурента як у міри відповідності конкретної суспільної потреби, і за затратами їхньому удовлетворение.

Оцінка конкурентоспроможності продукції полягає в дослідженні потреб покупця вимог ринку. Щоб товар задовольняв потреби покупця, вона має відповідати певним параметрами: технічним (властивості товару, область його застосування та призначення); эргономическим (відповідність товару властивостями організму людини); естетичним (зовнішній вигляд товару); нормативним (відповідність товару чинним нормам та стандартів); економічним (рівень ціни товар, сервісне його обслуговування, розмір коштів, наявних проблем споживача задоволення даної потребности).

Завдання аналізу: оцінка та прогнозування конкурентоспроможності продукції; вивчення чинників, які впливають їхньому рівень; розробка заходів для забезпечення необхідного рівня конкурентоспроможності продукції. Методика аналізу конкурентоспроможності продукції показано на рис. 1.

Розробка заходів для підвищення конкурентоспособности.

Рис. 1. Блок-схема аналізу конкурентоспроможності продукции.

Для оцінки конкурентоспроможності необхідно зіставити параметри аналізованого вироби і товару-конкурента з рівнем, заданим потребою покупця, і порівняти отримані результати. Для цього він розраховують поодинокі, групові і інтегральний показники конкурентоспроможності продукції. Одиничні показники відбивають відсоткове співвідношення рівня будь-якого технічного чи економічного параметра до величині тієї самої параметра продукта-конкурента:

P.

q = ———— x 100,.

Р100 де q — одиничний параметричний показник; Р — рівень параметра досліджуваного вироби; Р100 — рівень параметра вироби, прийнятого за зразок, задовольняючого потреба на 100%. Груповий показник (G) об'єднує поодинокі показники (qj) по однорідної групі параметрів (технічних, економічних, естетичних) з допомогою вагових коефіцієнтів (аj), певних експертним путем:

G = Еаj x qj Інтегральний показник (J) є ставлення групового показника за технічними параметрами (Від) до показнику по економічним параметрами (Gg):

J=Gm/Gэ. Якщо J < 1, то аналізоване виріб поступається зразком, і якщо J > 1, то воно перевершує изделие-образец чи виріб конкурента за своїми параметрами. У цьому прикладі (табл. 7) за технічними параметрами оцінюваний холодильник поступається базовому зразком, але перевершує його за економічним параметрами, що робить її конкурентоспроможним: J= 0,962 / 0,911 = 1,056. Крім рейтингової оцінки конкурентоспроможності товарів визначення фактичного становища вироби певному ринку можна використовувати матричний метод. Сутність її у побудові матриці, у якій по вертикалі відбиваються темпи зростання обсягу продажу всіх, чи основних фірмпродавців над ринком, а, по горизонталі вказується частка ринку, контрольована даної фірмою. Чим більший ця частка, то вище фактична конкурентоспроможність товарів фірми цьому ринку, і навпаки. З цією ж метою розраховують і такий показник, як ставлення частки, займаній фірмою над ринком, до частці найбільшого конкурента. Якщо цей показник більше одиниці, частка фірми вважається високої, якщо менше — низкой.

Таблиця .7.

Одиничні і групові показники «конкурентоспроможності холодильників |Показник |Оцениваемый|STINOL |Qi |Аi |G | |Технічні параметри | | | | | | |Загальний обсяг, дм3 |315 |325 |0,97 |0,15 |0,1455 | |Корисний обсяг ХК, дм3|190 |202 |0,94 |0,25 |0,235 | |Корисний обсяг МК, дм3|70 |70 |1,0 |0,20 |0,20 | |Замораживающая | | | | | | |здатність, | | | | | | |кг/сут |4,3 |4,5 |0,95 |0,22 |0,209 | |Середній термін їхньої служби, |16 |15 |1,06 |0,10 |0,106 | |років | | | | | | |Температура в | | | | | | |морозильної | | | | | | |камері, «З |-15 |-18 |0,83 |0,08 |0,0664 | | | | | | |0,962 | |Економічні | | | | | | |параметри | | | | | | |Ціна, у. е. |350 |400 |0,875 |0,6 |0,525 | |Витрата електроенергії | | | | | | |на добу, | | | | | | |кВт.год |1,40 |1,45 |0,965 |0,4 |0,386 | | | | | | |0,911 |.

Важливий напрямок підвищення їх конкурентоздатності продукції - вдосконалення процесу товароруху, організації торгівлі, сервісного обслуговування покупців, реклами продукції, що є потужними інструментами стимулювання попиту. При аналізі організації торгівлі з’ясовують, є в підприємства фірмові магазини, які використовуються методи торгівлі (пряма, оптова, дрібний опт, роздрібна, дилери тощо.), який питому вагу вони займають у загальному, обсязі продажу та які їх найдохідніші, який рівень витрат звернення, як і знизити витрати, не знижуючи ефективності? .Сервісні послуги і реклама є потужними чинниками в конкурентної боротьбі покупця. Вони потребують додаткових витрат, але збільшують обсяг продажу і прибуток. Тож у процесі аналізу необхідно встановити, які ві ды сервісних послуг надає підприємство й нам як і стимулює попит продукції, скільки коштів витрачається реклами і яка її ефективність: простежується чи зв’язок між активністю реклами і вищий рівень збуту, рівнем прибутку, чи добре помітний фірмовий знак підприємства серед конкуруючих, наскільки упаковка товару сприяє збільшення обсягу продажу? Для вивчення впливу даних чинників на обсяг продажу, суму прибутку можна використовувати прийоми зіставлення паралельних рядів чисел, аналітичних угруповань, кореляційного аналізу. ———————————- Вивчення рынка.

Збір даных про конкурентов.

Вивчення запитів пакупателей Формулировка вимог до виробу та визначенням переліку показників оцінки конкурентності товара.

Визначення рівня еденичных і груповых параметрів конкурентно способности.

Нормативні параметры.

Технічні параметры.

Экономическае параметры.

Розрахунок інтегрального показника конкуретно спасобности.

Розробка заходів для підвищення конкурентно спасобности.

Ed=.