Промислові послуги: інжиніринг

року міністерство освіти РФ.

Кемеровський Державний Университет.

Кафедра маркетинга.

РЕФЕРАТ.

По дисципліни: Промисловий маркетинг.

На тему: «Послуги в промисловому маркетингу. Инжиниринг.».

Выполнил:

Студентка грн. Э-962.

Ткаченко В.И.

Кемерово.

План.

1. Поняття «інжиніринг» й ті види інженерно-технічних услуг.

2. Міжнародний обмін інженерно-технічними услугами.

3. Використання інжинірингу вирішення проблеми конверсії російського ВПК, створення инжинирингсети.

8 4.

Список литературы

.

1.Понятие «інжиніринг» і різноманітні види інженерно-технічних услуг.

Як самостійний вид комерційних операцій інжиніринг передбачає надання з урахуванням договору на інжиніринг однією стороною, що називається консультантом, боці, що називається замовником, комплексу чи окремих видів інженерно-технічних послуг, що з проектуванням, будівництвом і введенням об'єкта в експлуатацію, із розробкою нових технологічних процесів для підприємства замовника, удосконаленням наявних виробничих процесів до впровадження вироби у виробництво та навіть збуту продукции.

Надання з урахуванням договору на інжиніринг повного комплексу послуг і постачання, необхідні будівництва об'єкта, називається комплексним инжинирингом. Він містить три окремих виду інженернотехнічних послуг, кожен із яких то, можливо предметом самостійного договора.

• Консультативний інжиніринг (consulting engineering) пов’язаний головним чином із інтелектуальними послугами з метою проектування об'єктів, розробки планів будівництва й контролю над проведенням работ.

• Технологічний інжиніринг (process engineering) полягає у наданні замовнику технології чи технологій, необхідні будівництва промислового об'єкту і його експлуатації (договори на передачу виробничого досвіду і якості знань), розробки проектів із энергоснабжению, водопостачання, транспорту і др.

• Будівельний і/або загальний інжиніринг (constructing engineering) — це переважно поставки устаткування, техніки і/або монтаж установок, включаючи за необхідності інженерні работы.

Инженерно-консультационные послуги видають у вигляді технічної документації, результатів досліджень, вихідних даних на будівництво, економічних розрахунків, кошторисів, рекомендацій та ін. У 1982 р. було винесено розроблене групою експертів по міжнародних договорів про поставки промислової продукції Комітету з розвитку торгівлі ЄЕК ООН Посібник із складання за міжнародні договори на консультативний інжиніринг, включаючи пов’язані з цим аспекти технічного сприяння.* Керівництво містить докладний перелік і характеристику умов, необхідні включення до договір між консультантом і замовником, і навіть перелік послуг, наданих инженером-консультантом.

Консультативні послуги безпосередньо пов’язані з міським управлінням з метою реалізації промислового проекту, але з охоплюють будь-яких будівельних робіт, надання ліцензій передача технологии.

Саме будівництво об'єктів не входить до кола інженерно-технічних послуг. Він належить до виробничо-технічному співробітництву й регулюється відповідними посібниками, розробленими ЄЕК ООН: Керівництво по складання за міжнародні договори про промислове співробітництво, Керівництво зі складання на спорудження промислових об'єктів і др.

Договори на консультативний інжиніринг можуть стосуватися всього кола послуг чи конкретно певних послуг, що їх чітко сформульовані у договорі або стосовно договору. Такі договори можуть доповнюватися зобов’язаннями сторін у зв’язки Польщі з проведенням спільних наукових досліджень, організацією досвідченого виробництва, маркетингом при спільному технічному сприянні, підготовкою кадров.

Консультативний інжиніринг може охоплювати все етапи будь-якого проекту чи обмежуватися якимось одним етапом, наприклад прединвестиционным. При цьому терміном «проект» позначається загальна ідея на роботу, які мають бути, у договорі конкретизована. Договори на консультативний інжиніринг, що охоплює частина проекту, можуть після завершення одного етапу полягати і наступні етапи. Як етапів так можна трактувати: планування проекту; керівництво проектом; забезпечення послуг при розробки проекту; матеріально-технічне постачання; керівництво будівництвом; «введення об'єкта в експлуатацію; допомогу у організації фінансування й др.

Під час будівництва об'єктів «під ключ» консультанти виконують такі функції: надають замовнику допомогу шляхом надання консультацій для чіткого визначення його кінцевих вимог, і оцінки пропозицій, представлених фірмами, намеревающимися виробляти будівництво об'єкта «під ключ»; беруть участь у ролі субпідрядника фірми, здійснює будівництво «під ключ», надаючи їй консультаційні послуги; беруть участь у як член консорціуму, створеного на будівництво об'єкта «під ключ», будучи відповідальним консультантом всіх його этапах.

Надання инженерно-консультационных послуг супроводжується зазвичай наданням технічного сприяння, зокрема, в фактичної передачі технології, використанні, експлуатації, ремонті відповідного объекта.

2.Международный обмін інженерно-технічними услугами.

Стрімке зростання міжнародних операцій із торгівлі інженернотехнічними послугами виділив в самостійний вид міжнародних комерційних операцій, що призвело до освіти й розвитку міжнародного ринку інжинірингових послуг. Спочатку інжиніринг виник у Англії цивільному будівництві та обмежувався консультаційну діяльність у сфері споруди доріг, мостів, портів, аеродромів, систем водоі енергопостачання, робіт з меліорації та інших. Пізніше инженерно-консультационные послуги стали надаватися й у області промисловості. Інжиніринг США почав розвиватися і з надання консультаційних послуг і обслуговував виключно внутрішній ринок. Підштовхнула до поширення американського інжинірингу поза США послужила Другої світової війни, під час якої здійснювались у широких масштабах будівництво аеродромів, доріг, портів, військових об'єктів інших країнах. Ці праці виконувалися як приватними американськими інженерними фірмами по урядовим замовлень, і спеціальними відділами американської армії, укомплектованими фахівцями з инжинирингу.

У перші повоєнні роки інжиніринг розвивався та інших промислово розвинених країн. Цьому значною мірою сприяла діяльність різних відділу міжнародних організацій, зокрема Світового банку реконструкції й розвитку (МБРР), спрямовану надання технічного сприяння малорозвинутим странам.

Велику роль розвитку інжинірингу зіграло надання промислово розвинені країни технічного сприяння країнам з урахуванням різних урядових програм. Така допомогу тісно ув’язувалася з наданням технічних послуг спеціалізованими інженерними фирмами.

Розвиток інжинірингу безпосередньо пов’язаний і з зовнішньоекономічної експансією найбільших, насамперед американських, компаній у та розвитку країнах. Здійснення прямих приватних інвестицій у цих країнах шляхом створення власних дочірні підприємства чи участі у капіталі національних компаній стимулювало надання їм різних консультацій із будівництва нових потужностей, вдосконаленню виробничих процесів і др.

З другого половини 1950;х років почався новий етап у розвитку інжинірингу і виділення їх у самостійну область міжнародної комерційної діяльності. Коли попередньому етапі інжиніринг обмежувався переважно лише наданням технічних консультацій, проте будівельні роботи виконували будівельні фирмы-подрядчики, то тут для наступного етапу характерно випереджувальний розвиток инженерно-строительных послуг, які безпосередньо пов’язані з будівництвом промислових об'єктів переважно з постачанням «під ключ».

На етапі сталося значне збільшення обсягу й сумарною вартості технічних послуг, є предметом міжнародної торгівлі, а також розширення цієї бурхливої діяльності частки участі західноєвропейські японських фірм за збереження панівного становища за американськими фирмами.

Розвиток інжинірингу і виділення їх у самостійний вид міжнародних комерційних операцій стало відбитком науково-технічного прогресу, затронувшего всі галузі в промисловості й передусім машинобудування. Результат — суттєві зрушення у структурі міжнародної торгівлі в бік збільшення торгівлі складними видами устаткування, які вимагають спеціальних знань на вирішення технологічних і організаційних проблем, починаючи з проектування підприємства до введення їх у эксплуатацию.

Іншою важливою чинником, які надали впливом геть зростання інжинірингу в сучасних умовах, є високого попиту на технічні послуги зі боку країн, котрі вступили на шлях самостійного економічного розвитку і мають необхідного досвіду і кадрів спеціалістів такого будівництва. Вони змушені залучати іноземні фірми для розвідування й розробки природних ресурсів, розвитку паливно-енергетичній бази, створення низки галузей важкої в промисловості й др.

Важливу роль продовжує відігравати й такий чинник, як прагнення зовнішньоекономічної експансії найбільших ТНК, використовують надання технічних послуг, як один із засобів проникнення економіку інших країн. Практика показує, виконання експортного контракту на інжиніринг, зазвичай, тягне у себе наступну поставку машин і устаткування, вартість що у 10 — 20 разів перевищує відповідний показник технічних послуг, що зумовили їх поставку. Наприклад, чверть вивезення машин і устаткування із Франції є наслідком попереднього йому інжинірингу, виконаного відповідними французькими фирмами.

І, насамкінець, виділенню інжинірингу на самостійну область міжнародної комерційної діяльності сприяло поява великої великих інженерних фірм із величезними оборотами і реставрацію широкої сферою діяльності, створення численних національних асоціацій інженерних фірм і міжнародних асоціацій, сприяють розвитку їх деятельности.

2. Організація міжнародного обміну інженерно-технічними услугами.

У найрозвиненіших країнах налічується багато тисяч фірм і закупівельних організацій, які виконують роботи типу інжиніринг. У, наприклад, зареєстровано понад 25 тис. таких фірм різного профілю і обсягу діяльності. Деякі з них мають дуже вузьку спеціалізацію, обмежуючись консультаціями по приватним питанням (вибір земельних ділянок, складання балансів, архітектурне оформлення тощо.). Нерідко така фірма представлена одним експертом у будь-якій певній галузі, і весь його зводиться тільки в консультуванню. У той самий час для США характерні фірмигіганти, виконують роботи типу будівельного інжинірингу і брали на себе всі функції створення відповідних объектов.

У доповіді міжнародної практиці визначилися дві категорії фірм, виконують роботи типу інжиніринг: спеціалізовані фірми (надання інженернотехнічних послуг — основна сфера своєї діяльності) і промислові фірми (поєднують надання інженерних послуг з виробничою деятельностью).

Специализированные інжинірингові фирмы.

Спеціалізовані інжинірингові фірми залежно від виду надання послуг діляться, своєю чергою, на дві групи: інженерноконсультаційні і инженерно-строительные.

• Инженерно-консультационные фірми надають технічні послуг у формі консультацій. Вони не займаються ні виробництвом, ні будівництвом. Сфера своєї діяльності широка. І це громадянське будівництво (порти, аеродроми, транспортні магістралі, шахти, міське будівництво), і промислових об'єктів, використовують специфічні технологічні процессы.

• Інженерно-будівельні фірми надають зазвичай повний комплекс інженерно-технічних послуг, включаючи проектування об'єкта, поставку устаткування, монтаж, налагодження й пуск обладнання експлуатацію. Ці фірми частенько беруть він функції генеральному підрядчику об'єкта, приваблюючи у ролі субпоставщиков машинобудівні й будівельні компании.

Крім проектування громадянських і військових об'єктів інженернобудівельні фірми спеціалізуються у сфері розробки промислових об'єктів, і заснованих на виключно використанні специфічних технологічних процессов.

Серед инженерно-консультационных фірм розвинутих країн можна назвати певну спеціалізацію як у вилам наданих інжинірингових послуг, і по галузевої спрямованості. Так, американські, англійські, японські, італійські фірми надають переважно інженернобудівельні послуг у повному комплексі, тоді як у французьких фірм переважають инженерно-консультационные услуги.

У промислово розвинених країн — США, Англії, Голландії, Японії тощо. — є великі інженерні фірми, які мають філії по закордонах і здійснюють великий обсяг інжинірингових робіт. Такі фірми своєї діяльності зазвичай орієнтуються значною мірою експорту. Наприклад, у западногерманских інжинірингових фірм частка експортних замовлень становить приблизно 60%, в американських і французьких — близько 30%.

Спеціалізовані інжинірингові фірми залежно від характеру здійснюваних ними господарських зв’язків діляться на незалежні та дві родинні промисловим компаніям. Незалежні спеціалізовані фірми немає родинних взаємин з промисловими компаніями й у господарських цілях самостійні. Проте за практиці більшість їх тісно пов’язані з одного або кількох великими промисловими компаніями, їх філіями чи агентами і у їх интересах.

Спеціалізовані родинні інжинірингові фірми — це філії чи дочірніми компаніями великих генеральних підрядників, котрі займаються інжиніринговою діяльністю як основной.

Промислові компании.

Промислові фірми відносяться до другої категорії фірм, виконують роботи типу інжинірингу. Їх зазвичай поділяють на компании-проектировщики та самої компанії — виробники устаткування певних галузей промышленности.

• Компании-проектировщики, прагнучи зберегти секрети виробництва, виконують технологічне проектування з розширення або створення нового виробництва з урахуванням власних патентів і ноу-хау, а підрядчики йдуть на виконання інших инженерно-консультационных робіт, здійснюючи контролю над цими работами.

• Для компаній — виробників устаткування виконання робіт типу інжиніринг є способом збільшення продажів основний продукції. Як правило, йдеться про проектуванні великих установок, виготовлення устаткування яких виконується тієї ж фирмой.

Для операцій із надання інженерно-технічних послуг промислові ТНК створюють в собі спеціальні конструкторські відділи чи проектні бюро. Іноді машинобудівні компанії, які можуть опинитися проектувати лише вузькоспеціалізовані підприємства чи одне із видів технологічних процесів, для проектування комплектних підприємств створюють спільні інженерні фирмы.

Нерідко, коли йдеться про будівництво великих об'єктів, фірми, які надають послуги типу інжиніринг, утворюють тимчасові чи довгострокові консорціуми, куди входять як національні, і іноземні компанії. Фінансують такі консорціуми, зазвичай, банки, встановлюючи зв’язку з генеральним підрядчиком, що відповідає за діяльність всього консорциума.

3. Використання інжинірингу вирішення проблеми конверсії російського ВПК, створення инжинирингсети.

Термін «автоконверсия «(себто — самоконверсия) запроваджується з метою наголошування на використанні науково-технічного потенціалу самого ВПК для конкурентоспроможного переозброєння його підприємств. Холдингова автоконверсия — це таке перетворення ВПК через свій (внутрішній) інжиніринг, коли групу підприємств (підрозділів, колективів) координує свої дії обраному стратегічному напрямку допомогою організаційно-економічного механізму холдинга.

Традиційний процес конверсії передбачає технічне переозброєння окремо взятої, зазвичай спеціалізованого, підприємства ВПК. Щоб стати конкурентоспроможним, підприємство має розраховувати на здатність швидко реагувати на вимоги ринку України і замовлень для державних потреб. Таким чином, автономна конверсія підприємства ВПК зводиться до підвищення рівня його універсальності і гнучкості шляхом заміни спеціалізованого оборудования.

Запропонована холдингова автоконверсия через інжиніринг замість традиційного шляху технічного переоснащення окремого підприємства передбачає комплексну конверсію підрозділів групи підприємств ВПК, всередині яких формуються (за максимального використання особливостей кожного підприємства) інжинірингові центри різного функціонального призначення, реалізують спільно функціонально повний інжиніринг. До складу групи (крім підприємств ВПК) у випадку входять підприємства громадянського призначення, вузи, організації академій наук та інших. Створені інжинірингові центри відразу ж потрапляє і особливих початкових витрат починають виконувати складні комплексні замовлення, включаючи формування запропонованої холдингової автоконверсии.

Першої ж завданням холдингового інжинірингу автоконверсии буде визначення функціонально повних груп підрозділів підприємств (частин підприємств) ВПК та інших, які комплексируются в виробничі холдингові стійкі об'єднання з виробництва або товарів народного споживання, або продукції промислового призначення речей розрахунку, щоб продукція кожного підрозділу була необхідної частиною завершеною продукції. У цих об'єднаннях підприємствами (підрозділами) ВПК організуються взаємні поставки основних комплектуючих і навіть відповідного сырья.

Серед опитаної підприємств ВПК та інших, що у процесі автоконверсии, утворюються структури як акціонерних товариств (А/О), учреждаемых, з одного боку, холдингова компанія (із контрольним пакетом акцій) і, з іншого боку, підприємством ВПК, іншими юридичними чи фізичними особами. Причому у складі автоконверсируемых підприємств можуть формуватися інжинірингові А/О, виробничі А/О чи й ті й другие.

Холдингова інжинірінгова компанія автоконверсии разом із инжиниринговыми А/О утворює холдингова инжиниринговое об'єднання автоконверсии. Аналогічно формується холдингова виробниче об'єднання автоконверсии. Взаємодіючи між собою й довкіллям, холдингові об'єднання автоконверсии створюють ту інфраструктуру, яка потребує суттєвої стартового капіталу і відданість забезпечує різке прискорення процесу конверсии.

Функціонально повний набір інжинірингових центрів (А/О) дозволяє забезпечити створення (технічне переозброєння) практично будь-який системи (об'єкта) зі складанням її (його) «під ключ «Склад инжинирингового холдингового об'єднання принципово відкрито й адаптується у розвитку об'єднання. Або самої холдингової компа нией, або додатковими А/О об'єднання їх необхідно виконувати такі функції: банківське управління, системне інформаційне забезпечення, системне комплексне науковотехнічне керівництво (ведення) проектами, зв’язок, аудит, біржове обслуговування, торгівля, маркетинг, реклама і др.

Слід особливо звернути увагу на визначити стратегічно важливі властивості холдингової автоконверсии через інжиніринг. Завдяки випереджаючому введення в дію інжинірингових холдингових об'єднань зберігається навіть починає повинна розвиватися у умовах науково-технічний потенціал підприємств ВПК і інших. Інжинірингові структури, зокрема й вузи Росії, сприяють інтеграції науки, виробництва, освіти. Формується інфраструктура відродження Росії через її багатющий ресурс — науково-технічний інтелект, що дає змоги розраховувати на конкурентоспроможність економіки Росії у постіндустріальному XXI в.

Холдингова автоконверсия через наукомісткий інжиніринг реалізується у вигляді децентралізованою, але координованій структури, що охоплює всі регіони Росії. У кожному регіоні утворюється своє функціонально повне инжиниринговое об'єднання. Через війну створюється розвивається холдингінжинірінгова мережу як механізм интеллектуально-технического розвитку суспільства, охоплюючий усі його рівні: від підприємств і фірм у регіонах Росії до міжнародних организаций.

Ринкова потреба у професійної инжинирингсети країни велика. Під инжинирингом треба розуміти наукомісткий процес комплексного і завершеного створення або технічного переоснащення виробничих чи обслуговуючих систем, включаючи (за бажання замовника) реалізацію всіх функцій інноваційного циклу: прогноз і комплексне планування, маркетинг, техніко-економічне обгрунтування, розробку нової виборчої системи, комплектну поставку, инкубацию колективу фахівців, здачу «під ключ », сервісне супровід. Професійне виконання цього циклу прискорює процес що у Росії середніми сроками.

Процес інжинірингу, реалізований через людей, повинен встановити вигідні відносини з трикутнику взаємодії «ринок — замовник — інжиніринг ». У цьому команди, реалізують інжиніринг, мали бути зацікавленими орієнтовані у творчий та адаптирующийся процес, під час якого реалізується трансферт якійсь окремій технології, а виробляється інтеграція різних технологій, які належать різним школам, фірмам, країнам, в оптимальному їх поєднанні, найвигіднішому замовникові. У формованої инжинирингсети, розподіленої (децентралізованою) за всі регіонам Росії, підтримуваної урядом через відповідну Федеральну програму, встановилися дві основні принципу соціоинжиниринга:

. центрі уваги инжинирингсети перебуває колектив замовника, аналізований як социо-техническая система;

. з обслуговування замовника инжинирингсеть об'єктивно оцінює і зіставляє науково-технічні знання, технології, досягнення різних контрагентів (соисполнителей) й гарантує замовнику оптимальну інтеграцію цих (вже існуючих чи створюваних) знань, достижений.

Пріоритетним для инжинирингсети Росії є випереджувальний створення інформаційної глобальної телекомунікаційної мережі социо-инжиниринга з розвитком розподіленої бази даних інжинірингу, які забезпечують оперативну зв’язок між всіма вузлами инжинирингсети Росії, і навіть доступ до міжнародних баз данных.

Існує концепція побудови єдиної інформаційної мережі інжинірингу як активізованої розподіленої социо-технической системи, основу якої складають системні менеджери інжинірингу усім підприємствах, в організаціях, фірмах. Праця, ідеї, й інформація цих менеджерів оплачуються із засобів федеральної програми. Подальше зміцнення й пожвавлення соціоінжинірингу пропонується з допомогою спільного міжнародного створення і тиражування країнами і регіонам країн суперинтегрированной комп’ютеризованої проектно-виробничій системи, як інструментальної системи міжнародного інжинірингу. Така інструментальна система повинна, з нашого погляду зору, зіграти ключову роль технічного і технологічного переозброєння виробничого і що секторів економіки різних стран.

1. Герчикова І.Н. Міжнародне комерційне справа. Москва.: ЮНИТИ,.

2. Як продати ваш товар зовнішньому ринках. М.: Думка, 1990.

3. Социоинжиниринг. Вісник машинобудування 1993 № 10.

4. Холдингова автоконверсия. Вісник машинобудування 1993 № 9.

Список статей на тему «Инвестиции».

1. «Тимчасовики» Експерт — 1999 — № 11.

2. «Крапка інноваційної опори» Експерт — 1999 — № 11.

3. «Небезпечні ілюзії» Експерт — 1999 — № 22.

4. «Кредитний прорив» Експерт — 1999 — № 26.

5. «Як зберегти промисловість» Експерт — 1999 — № 33.

6. «Тяжка естафета» Експерт — 1999 — № 47.

7. «Гроші на шляху зростання» Експерт — 2000 — № 6.

8. «Інтегральна сльота» Експерт — 2000 — № 10.

9. «Самі винні» Експерт — 2000 — № 10.

10. Гумеров Р. «Інвестиційний криза в АПК: причини, наслідки, шляху подолання» РЭЖ — 2000 — № 2.

11. Остапенко У., Мєшков У., Селезньова Т. «Роль власних джерела фінансування інвестицій промислових підприємств». Економіст -.

1999 — № 8.

12. Гришина У., Курнышева І. «Особливості інвестиційного процесу».

Економіст — 2000 — № 3.

13. Лычкин Ю., Костецький М. «Капітальне будівництво: стан і розвитку». Економіст — 2000 — № 2.

14. Глазунов В. М. «Інвестиційна політика підприємства». Фінанси -.

1999 — № 12.

15. Костецький М. Ф., Малосин А. А. «Відновлення власних джерел інвестицій підприємства». Фінанси — 1999 — № 12.

16. Литвин М. І., Коцыб С.Є. «Про інвестиційних вкладах у його оборотні кошти підприємства». Фінанси — 1999 — № 4.