Ідеали – основа виживання організації

Идеалы — основа виживання організації.

Мысль у тому, що прагнення пошукові та реалізації людиною сенсу свого життя є уроджену мотиваційну тенденцію, притаманну всім людей і яка є основним двигуном поведінки й розвитку особистості, належить Віктору Франклу — творцю логотерапии, в’язневі концтаборів Освенціма і Дахау. Мотивація розглядається психологом Гордоном Олпортом як стан напруженості, яке за пасивному пристосуванні веде нас до пошуку рівноваги, спокою і задоволення, за чиєї активної особистому прагненні не про зняття, йдеться про створенні напруги для опору равновесию.

Ценности — смислові універсалії, унікальні кожної особистості, отримані шляхом узагальнення типових ситуацій, із якими суспільству чи людству доводилося зіштовхуватися історія. Змістовна характеристика і можливість позитивного осмислення лежать у площині відповіді троє запитань: що ми життя даємо, чи цінності творчості, що ми беремо у світі, чи цінності переживання, і релігійні цінності стосунки з допомогою позиції, що її посідаємо стосовно з того що ми може змінити [1]. У дослідженні причин зниження конкурентоспроможності компаній американської промисловості на світові ринки, проведеного середині 1980;х р. представниками Гарвардської школи бізнесу, під керівництвом Брюса Скотта, рекомендувалося: «повною мірою усвідомити значення ідеологічного чинника для економічну ефективність національного господарства». Саме ідеологія у будь-якій фірмі, як, втім, і на будь-якій інший організації, відповідає головне питання: «Навіщо ми всі це робимо?», — надаючи організаційної діяльності смысл.

На рівні фірми чи компанії можна виділити чотири важливі функції идеологии:

вона визначає мета, до котрої я усім потрібне прагнути; мобілізує персонал; задає чіткий критерій приналежність до даному колективу; формує систему цінностей, що дозволить вибрати допустимі методи задля досягнення поставленої мети [2].

Следствием те, що деидеологизированные організації неспроможна як ефективно розвиватися, а й довго існувати взагалі, є своєрідний «попит на ідеологію», включаючи послуги консультантів, наукових інститутів, як, наприклад, Республіканське державне підприємство Інститут економічних досліджень Міністерства економіки та торгівлі РК, і навіть кваліфікованих менеджеров.

Крах організації йде з ланцюжку:

идеология — психологія — соціальні відносини — технологічний уровень.

Что має відбутися улаштуванням, аби в неї з’явилася ясна потреба у ідеології? По-перше, організація мають увійти на кризу, по-друге, вона повинна перетворитися на складну структуру. Мій практичного досвіду подолання криз у діяльності журналу «АльПари» підтверджує радикальний висновок у тому, що фірму взагалі здатна знайти новий гідний сенс свого існування лише у ситуації кризи, загрозливого організаційної та його економічної загибеллю. Не вистраждана у критичній ситуації ідеологія залишається набором сформульованих банальностей, які мають позитивного впливу. При нестачі ресурсів, часу й нестабільності довкілля формалізована процедури прийняття рішень дає збій, саме цей момент розділюваний усіма ідеологія і «відданість ідеї організації згуртовують всіх його членів. Змінена кризою організація відчуває психічний й економічна подъем.

Рост і структурне ускладнення компаній актуалізує потреба організації у ідеології. При досягненні певного рівня концентрації виробництва лише ідеологією здатна забезпечити успіх у глобальній конкуренції. Цікавий досвід корпорації Toyota, внедрившей розроблену Тайичи Воно знамениту систему організації гнучкого виробництва «канбан» [3]. Сьогодні на заводах Toyota, де кожен робочий проти неї зупинити конвеєр, випускати продукцію становить 100 відсотків, навпаки, на заводах виробництва, де конвеєр зупинити може лише керівництво, складальні лінії постійно зупиняються, і для усунення дефектів (вони фіксуються наприкінці конвеєра), а через координаційних збоїв, як-от невчасні поставки комплектуючих тощо. Як наслідок, виконання плану на 90 відсотків вважається показником хорошою організації виробництва. Можливо, одне з головних різниці між масовим і гнучким виробництвом полягала у їх кінцевих цілях. Масові виробники ставили обмежену мета — отримати «досить хорошу продукцію». Ідеологія в тому, що домогтися більшого можна лише шляхом перевищення вартості чи людських возможностей.

«Гибкие» виробники поставили за мету безперервне вдосконалення: постійне зниження, повну відсутність дефектів, нескінченне розмаїтість. Природно, хто б сягав цього повністю, але прагнення до досконалості стало базою до таких етапів розвитку.

За рахунок структурного ускладнення організації досягається так званий ефект синергических зв’язків, які за кооперованих (спільних) діях незалежних елементів системи забезпечують збільшення загального ефекту до величини більшої, аніж ефектів тих самих, але незалежно діючих елементів. Слід зазначити, що ефект синергических зв’язків може бути як позитивним, і отрицательным.

Кризис і ускладнення структури призводять до необхідність зміни принципів функціонування організацій. Більшість вибирає шлях саморазвивающихся (самообучающихся) організацій. Американському консультанту Петера Сенге належить таке визначення: «Самообучающаяся організація — цю пам’ятку, де люди постійно відкривають, що вони створюють реальність, де живуть діють. Але тут вони тому, як змінювати цю реальність. Такий організації недостатньо просто виживати, оскільки він постійно розширює своє вміння створювати свій власний майбутнє. Але творче ставлення до свого майбутнього вимагає идеологии».

Такой погляд на організацію як саморазвивающуюся систему призводить до зміні типу лідерства. На погляд, за умов, коли компанія має керуватися принципами чи корпоративними інтересами, лідер перестає бути, безумовно, головним учасником процесу, але насправді роль його посилюється. Просто тепер об'єктом керування ним стають й не так співробітники й структури, скільки ідеї, й цінності організації, т. е. її идеология.

Эти висновки вірні для будь-який організації, в т. год. й у цілих держав. Головного редактора американського журналу «Форбс», Стів Форбс, автора низки реформаційних ініціатив адміністрації Президента Буша, бачить саме у ідеології успіх США у світовому конкуренції. Серед головних цінностей американців — особисту свободу, можливість завдяки особистої фантазії і розвитку підприємливості, домагатися того, чого можеш, спираючись за свої власні сили [4].

Вывод у тому, що ідеологія є інструментом забезпечення успіху економічних завдань, вимагає пильної уваги і вивчення. У разі конкурентної боротьби, і відсутності переваг у деяких ресурсах, як-от гроші, технологій і т. буд., ідеологія представляється головним ресурсом казахстанських підприємств і закупівельних організацій. За сучасних умов досягнення економічного успіху впирається у здатність оперувати розкутим інтелектом, готовим створювати принципово нові рішення і технології.

1. У. Франкл/ Людина перетворюється на пошуках сенсу. М.: Прогрес, 1990.

2. Експерт./ № 39./ 2000. з. 31 — 35.

3. І. Урманов. Синергические зв’язку як нова модель організації виробництва / Світова економіка й отримуючи міжнародні відносини. / № 3. 2000. з. 19 — 26.

4. Експерт. / № 20./ 2001. з. 29 — 35.