Инструментарий регулювання грошової ліквідності

Инструментарий регулювання грошової ликвидности

Самойлов Євген Владимирович Ни кому як відомо, що російська економіка залежить від валюти, що надходить у країну від продажу нафти і є. Цей чинник істотно віддзеркалюється в валютно-денежном ринку Росії. Ліквідність грошового ринку підвищується за значного вступі іноземної валюти. Звідси виникає потреба у стерилізації рубльової ліквідності.

Центральному Банку (далі - ЦБ) вдалося значно збільшити ефективність системи управління рубльової ліквідністю. ЦБ став активний учасник фінансового ринку, завдяки чому ситуація з ліквідністю грошового ринку стала більш прогнозованою. Доти ЦБ щодня розкривав учасники ринку єдиний індикатор — залишки на коррахунках банків ЦБ.

С 1 жовтня 2003 р. Банк Росії публікує сальдо операцій із банківським сектором, що дозволило простіше й точніше оцінювати рівень грошової ліквідності. Сальдо операцій з надання і абсорбированию рубльової ліквідності банків розраховується як відмінність між раніше ув’язненими зобов’язаннями та вимогами ЦБ до банківського сектора з термінами виконання поточним днем. Під зобов’язаннями ЦБ розуміється обсяг депозитів в ЦБ, зворотного викупу ОФЗ за операціями РЄПО, погашення облігацій ЦБ. Під вимогами до банківського сектора — обсяг повернення коштів ЦБ за операціями прямого РЄПО і «валютний своп», і навіть погашення ломбардних кредитів і кредитів «overnight». У сальдо також включається обсяг валютних операцій ЦБ з банками попередній день, на умовах «tom-next». Понад те, рада директорів ЦБ став публікувати «справедливі», на його думку, ставки для операцій ЦБ на грошовому рынке.

Для стерилізації надлишкової ліквідності економіки ЦБ використовує операції зворотного біржового модифікованого РЄПО (далі - БМР), валютного свопа і залучення коштів комерційних банків на депозити. БМР — певний аналог зворотного РЄПО. Цей інструмент також призначений для тимчасового вилучення вільних коштів із банківської системи на щодо короткі терміни.

Сущность операцій БМР у тому, державні облігації з портфеля Банку Росії є неліквідним активом, тобто. мають тривалі терміни до погашення і низьку ринкову вартість. Коли Банк Росії використовує їх задля проведення операцій БМР, він розміщає ці облігації над ринком терміном, наприклад, озер місяцем. Отже, під час ринкового звернення дані облігації набувають зовсім інші параметри: різко знижується термін звернення, відповідно змінюється ринкова ціна. Після закінчення місяці Банк Росії здійснює зворотний викуп даних облігацій за номіналом, в такий спосіб, доходом інвесторів є відмінність між ціною розміщення й ціною погашення з урахуванням накопиченого купонного доходу. Після викупу облігації повертаються до портфель Банку Росії і близько згодом може бути знову використовуватимуться проведення операцій БМР.

Однако дані інструменти є основою засобом короткострокового регулювання, тому збільшення терміновості проведення операцій БМР буде вітатися учасниками ринку. На цей час вищевказані інструменти доступні лише банків «першого кола», тобто. вищої категорії надійності і має у своєму розпорядженні великими пакетами ГКО-ОФЗ.

По думці аналітиків, до перспективних напрямків регулювання ліквідності можна отнести:

Расширение термінів депозитних операций, Выпуск облігацій Банку Росії (ОБР),.

Осуществление операцій «прямого РЄПО» із низкою корпоративних і муніципальних облигаций, Снижение розмірів обов’язкових банківських резервів (ФОР),.

Предоставление можливості використання частини коштів обов’язкових резервів покриття касових разрывов, Получение кредитів Банку Росії під заставу ФОР.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.