Экономика Латинська Америка після 11 вересня

Экономика Латинська Америка після 11 вересня

Экономические наслідки подій 11 вересня у тій чи іншій мері позначаться становищі багатьох країн, переважно — та розвитку. Особливо сильно вибухи в Нью-Йорку й Вашингтоні завдали удару економіці країн Латинської Америки, що їх і так переживали серйозні труднощі.

Негативный економічний ефект від участі терактів поширюватиметься на кількох каналах. По-перше, попит експорту латиноамериканських країн скорочується у ще більшої ступеня через синхронного спаду переважно провідних світових економік, додатково усугубившегося після 11 вересня. По-друге, ціни на всі сировинні товари, від цього яких залежить становище низки економік регіону, за тими самими причин йдуть вниз. І, нарешті, підвищена чутливість до ризику, яку більшість міжнародних інвесторів демонструє після 11 вересня, веде до обмеження доступу латиноамериканських країн до іноземного капіталу. Тиск цих факторів вже починає відчуватися у країнах регіону.

Из всіх латиноамериканських країн найгірше сьогодні тривають справи в Аргентини. З часу приходу до влади грудні 1999 року президента Фернандо де ла Руа, країна неодноразово втрачала довіру інвесторів. У запровадження жорстких фіскальних заходів разом із фінансової підтримкою Міжнародного валютного фонду, й інших кредиторів дозволили Аргентині уникнути краху фінансової систем. Збільшення обсягів програми допомоги фонду з $ 14 млрд до $ 22 млрд, оголошене 21 серпня і офіційно підтверджене кілька днів, змогло зупинити що тривало кілька тижнів масове вилучення банківських депозитів і відтік іноземного капіталу. Ринки охоче відреагували на новини, і, здавалося, криза залишився позаду. Але потім прогриміли вибухи США, і за за кілька днів рівень довіри інвесторів до перспектив аргентинської економіки знову підупав.

Тяжелые часи настає й у Бразилії. До енергетичної кризи, за межею якого балансує цю найбільшу латиноамериканська країна, додалися негативні наслідки подій 11 вересня. Скорочення обсягів доступного іноземного капіталу поєднані із глобальним економічним спадом і кризою, разгорающимся сьогодні у Аргентині, вимагатимуть від Бразилії більшої жорсткості у фіскальній і кредитно-грошової політиці, зокрема, скорочення величини її поточного платіжного балансу.

Несмотря те що, що впродовж останніх роки Мексика зуміла вирватися вперед проти іншими що розвиваються ринками, їй також доводиться нелегко. Песо, місцева національної валюти, як і зберігає стабільність, відсоткові ставки вже багато років повертається були такими низькими, як нині, а інфляція продовжує скорочуватися. Проте, рецесія США підірвала високих темпів економічного зростання Мексики. У торік ВВП країни становило 6.9%. Відповідно до прогнозам, опублікованим після 11 вересня, цього року зростання цього показника буде практично нульовим. Не занадто оптимістично аналітики дивляться і можливий зростання мексиканської економіки наступного року. Щоб зберегти існуючі перспективи, мексиканським влада повинна вісти понад жорстку економічну політику, поєднуючи її з продовженням розпочатого процесу структурних реформ, зокрема, із проведенням запропонованої на початку цього року реформи податкової системи.

Не занадто добре сьогодні тривають справи і більшості інших країнах регіону. Практично всі вони після 11 вересня зіштовхнулися з погіршенням своїх економічні перспективи. Рік тому аналітики очікували, у цьому року сукупний ВВП країн Латинської Америки виросте на 4.5%. У звіті МВФ World Economic Outlook, опублікованій у цьому вересні, цей прогноз упав до 1.7%. На жаль, реальне зростання економіки регіону може бути приблизно вдвічі меншим.

Разумеется, лякають не самі цифри, лякає ось така, як його зменшення позначиться життя людей. Уповільнення економічного зростання виллється у підвищення безробіття. Падіння доходів означає, що таке життя багатьох знову опуститься за межею бідності, в нас саме інші не зуміють піднятися з неї. Сьогодні зарано говорити, коли припиниться ця чорна смуга — занадто багато чинників, визначальних це, наразі залишаються невідомими. Вочевидь, що, переважно, тут усе залежатиме від цього, як швидко навіть інші провідні економіки зможуть оговтатися від того плинного спаду. Натомість, це завжди буде визначатися швидкістю відновлення довіри споживачів й довіри в ділових колах у країнах, і навіть ефективністю тих стабілізаційних заходів, що їх уряду приймають після подій 11 вересня. Зрозуміло, власними силами представники індустріального світу зможуть поцупити з кризи усю світову економіку. Проте, коли невизначеність щодо їх перспектив розвіється, країнам Латинська Америка буде набагато простіше відновити довіру інвесторів й повернути свої економіки до зростання.

Аргентина наблизилася до самого краю

«Ми підійшли до крайньої межах». Саме такими президент Аргентини Фернандо де ля Руа представив програму, суть якої - реструктуризація державного боргу перед, розміром $ 132 млрд, що становить … 46% ВВП країни. Зіштовхнувшись обличчям до обличчя з небезпекою дефолту, Аргентина пропонує реструктуризацію свого боргу, шляхом випуску нових облігацій Казначейства Аргентини зі ставкою 7%. Нові облігації покликані замінити старі урядові цінних паперів зі ставкою 11%.

Министр економіки Домінго Кавалло не зустрічався з Якобом Френкелем з Merrill Lynch & Co., колишнім президентом центрального банку Ізраїлю, який був запрошений у Аргентину для консультування питань управління борговими зобов’язаннями країни. Необхідність більш термінових заходів виникла в про те, що Міжнародний Валютний фонд має намір прискорити виплати, призначені для Аргентини найближчими місяцями.

Президент заявив, новий план реструктуризації, який дасть уряду можливість заощадити до запланованих 4 млрд, забезпечить стимул споживання всередині країни та надасть вартість виплату допомог і пенсій.

Это, на думку уряду, єдиний можливий спосіб порятунку від дефолту. Проте аналітики в усьому світі схильні розцінювати такий план реструктуризації величезної частини боргу рівноцінним дефолту, оскільки інвесторам запропонують обміняти свої облігації на папери з не меншою дохідністю.

Дефолт обійдеться інвесторам на кілька мільярдами доларів, оскільки вартість аргентинських облігацій впала до менш як 50 центів на вкладений долар. Проте ринок навряд чи очікує нічого такого з того що сталося 3 роки у Росії: руйнівного спад економіки, що відбувся після дефолту по багатомільярдної сумі боргу.

«До 11 вересня Аргентина була найбільшим глобальним концерном», — вважає Марк Мэдден, фондовий менеджер по малорозвинутим ринків. «Після 11 вересня він практично втрата своє значення».

Разочарование інвесторів у що з високим ризиком операціях на ринках загострилося після терористичних атак. Погані дані економіки США, уповільнення глобального економічного розвитку і ескалація військової напруженість у світі приносять набагато більше акціям і облігаціях ринків, ніж звістку про реструктуризації боргу Аргентини, яке, у принципі, не стало сюрпризом для інвесторів.

«История вчить нас, що ми мають бути готові до несподіваним складнощам», — зазначає Карлос Азилис, стратег ринків в J.P.Morgan Chase, який пророкує, по крайнього заходу, короткостроковий криза ринків після проголошення дефолту Аргентині. Ніхто не знає, наскільки плідними виявляться переговори щодо реструктуризації", — що.

Российский боргової криза призвів до руйнації величезного американського хеджевого фонду Long Term Capital Management. Фірма розраховувала те що, що відсоткові ставки за облігаціями боргових ринків країн падатимуть у відповідність зі ставками за облігаціями казначейства США. Проте після дефолту Росії, все сталося навпаки.

Для багатьох аналітиків дефолт Аргентині буде певним полегшенням. Криза в Аргентині, можливо, був очікуваним великою подією історія існування ринків. «Вже багато років знаємо, що справи йдуть украй погано, і вже шість місяців вони йде як не можна гірше. Ринки оцінили ризик дефолту», — кажуть фахівці.

В цієї загальної підготовленості полягає різкий контраст з російським дефолтом 1998 року, заставшим інвесторів зненацька і пронесшимся подібно тайфуну по фондовим і борговим ринків усієї земної кулі. Почасти справа зрушила оскільки ряд хеджевых фондів і брокерських фірм позичили, щоб отримати російські облігації. Інвестори аргентинські боргові паперу на здебільшого не робили маржинальных покупок.

Природа ринків суттєво змінилася після кризи 1998 року у Росії. Багато американських інвесторів позбулися акцій і облігацій та розвитку та більше до них не поверталися, отже обсяг коштів, вкладених у папери підвищений ризик, сьогодні менше, ніж 3 роки тому.

Многие відзначають, що попередні неспроможні боржники, у Росії, Еквадор і Пакистан були значно скромнішими позичальниками, які мають настільки багатого стажу над ринком облігацій. Аргентина ж є найбільшим емітентом боргових зобов’язань, її облігації займають 20% в індексі ринків облігацій, рассчитываемом J.P.Morgan. Його крах означатиме найбільше розчарування інвесторів у цих ринках.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.