Финансы України

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Финансы України (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Финансы Украины

(шпаргалка)

1. Поняття фінансів України й фінансової складової діяльності Украины.

2. Регламентація фінансової складової діяльності згідно з Конституцією Украины.

3. Завдання фінансової деят-ти д-ви за умов початку ринкової экономике.

4. Методи фінансової складової діяльності гос-ва.

5. Принципи фінансової деят-ти Украины.

6. Склад фінансової систем Украины.

7. Роль економічних нормативів в фин. деят-ти гос-ва.

8. Предмет, наука і будівельна галузь фінансового права. Джерела фінансового права.

9. Финансово-правовые відносини, їхнє утримання й найважливіші особенности.

10. Финансово-правовые норми, їх види й структура.

11. Місце фин. права у системі правових наук Украины.

12. Санкції, застосовувані до підприємств, орг-циям, об'єднанням і гр-нам порушення норм фин. права.

13. Система органів, здійснюють контроль.

14. Види і форми фин. контролю. Санкції, застосовувані ДПА порушення норм фин. права.

15. Фінансовий контроль-специальная галузь гос-ного контроля.

16. Методи фин. контролю. Обяз-ти головних бухгалтерів по контр. за финансово-хоз-ной деят-тью по Положення про організації бухгалтерського облік і звітність в У-не.

17. Джерела формування децентралізованих фондів предпр-тий у світі З-на про предпр-тиях.

18. Порядок розподілу прибутку виробничих об'єднань, предпр-тий і орг-ций пром-ти по чинному зак-ву.

19. Порядок образ-ния і витрати фондів: а) розвитку произв-ва, науки, техніки, б) фонду матер-ного заохочення, в) соц-ного розвитку на предпр-тиях, орг-циях, объединениях.

20. Хар-ка фин. планів підприємств, орг-ций, об'єднань. Порядок їх утверждения.

21. Поняття бюджету Украины.

22. Бюджетне пристрій У-ны за чинним зак-ву.

23. Порядок упорядкування та розгляду, твердження Гос-ного бюджета.

24. Бюджетні права України і місцевих Рад за чинним зак-ву.

25. Система доходів Гос-ного бюджету У-ны.

26. Роль бюджетної комісії ВРУ з розробки З-на про Гос-ном бюджеті на 1997 г.

27. Поняття бюджетного процесу. Стадії його. Бюджетний период.

28. Принципи бюджетного процесу Украины.

29. Довгострокове банківське кредитування. Порядок формування фонду кредитування, джерела відшкодування отриманих позичок та рівної оплати процентов.

30. Структура дох-ов і расх-ов Держ. бюджету У-ны (по з-ну «Про Держ. бюджеті на 1997 г.).

31. Бюджетна класифікація і його назначение.

32. Принципи і порядок розподілу прибутків і витрат між окремими бюджетами. Заходи з посиленню фінансової бази місцевих Советов.

33. Бюджетне регулювання. Його завдання й методи (з прикладу з-на «Про Держ. бюджеті на 1997 г.).

34. Розпис бюджету. Не правове значение.

35. Виконання видатковій частині бюджету. Розпорядники бюджетних кредитів, їх види, правничий та обязанности.

36. Акцизний збір (платники, об'єкти обложения).

37. Поняття податків. Податкові правовідносини. Положення про стягнення невнесених вчасно податків і місцевих податкових платежей.

38. Отв-ть платників контроль над дотриманням зак-ва про податки. Порядок застосування і стягнення фин. санкцій органами ДПА з інструкції ДПА України від 20.04.95 № 28.

39. Прибутковий податок гр-ан У-ны, иностр. гр-ан й з без гр-ва (групи платників, порядок оподаткування і уплаты).

40. Пільги по подоходному податку з населения.

41. Сметно-бюджетное фінансування. Поняття, принципы.

42. Види иностр. інвестицій по З-ну У-ны від 19.03.96.

43. Компенсація і відшкодування збитків иностр. инвесторам.

44. Поняття і форми гос-ного кредита.

45. Поняття, призначення та принципи банківського кредитования.

1. Поняття фінансів України й фінансової складової діяльності Украины.

Фин. деят-ть в У-не будується на економічній основі гос-ва.

Финансы — це совок-ть економ. відносин із формування децентралізованих фондів грошових ср-в у розпорядженні кожного їх для осущ-ния деят-ти для одержання прибутку (дохода).

Фин. деят-ть необхідна у кожному гос-ве. Її появу пов’язані з появою д-ви. Фин. деят-ть зумовлює процес розвитку в гос-ве. Усі фин. ресурси в гос-ве представлені централізованими і децентралізованими фондами ден. ср-в. Централиз. фонди належать гос-ву, вони представлены-гос. бюджет, бюджети місцевих рад, цільовими фондами-пенсионными фондами, фондами соц. страхування, профспілок. Усі централізовано. фонды-ден. ср-ва галузей нар. хоз-ва фірм, об'єднань, підприємств усіх форм соб-ти. Централиз. фонди утворюються з допомогою ресурсів всіх отраслей.

Фин. деят-ть-это система ден. відносин, що у зв’язку формування, распредел., використання централиз. і децентрализов. доходів грошових ср-в.

Гос. финансы-это система ден. відносин, к-рые виникли разом з гос-вом і нерозривно пов’язані з його існуванням і функционированием.

2. Регламентація фінансової складової діяльності згідно з Конституцією Украины.

Фин. деят-ть широко регламентована в К-ции У-ны, зокрема п. 4 і 85 відносить до повноважень ВРУ твердження держ. бюджету У-ны і змін до нього, контролю над його виконанням. З необхідність забезпечення економічній безпеці д-ви п. 2 ст. 92 закріплює, що тільки законами встановлюється: гос. бюджет і бюджетна система, систему оподаткування, податки, економ., ден. ринки, статус осіб і иностр. виплати тощо. Ст. 95 Конституції закріплює, що бюджетн. Система України нарешті розбудовується на засадах справедливого і неупередженого розподілу обществ-го багатства між гр-нами і територіальними громадами. У розділі ст. 96 Кон-ии закріплює за ВРУ твердження бюджету визначений термін. Участь КМУ і Рахункової палати, НБУ здійсненні фин. діяльності закріплено в ст. 92, 100. У розділі ст. 99 визначає національну ден. одиницю. У розділі ст. 116 закріплює за КМУ проведення фінансової, цінової, інвестиційної політики. Ст. 138 відносить до ведення Автономної Республіки Крим (АРК) розробку, затвердження Кабміном і виконання бюджету АРК. У розділі ст. 143 закріплює участь органів місцевого самоврядування (ОМСУ), територіальних громад у проведенні фінансової деятельности.

3. Завдання фінансової деят-ти д-ви за умов початку ринкової экономике.

В умовах початку ринкової економіки всім інститутам фин. деят-ти надається велике значення, т.к. вони роблять ціна. внесок у розвиток економіки гос-ва.

Основной завданням фінансової складової діяльності держави является:

максимальное забезпечення всього фінансування й виконання завдань, завдань, які державою різними етапах розвитку.

Отношения, що у процесі финанс. діяльності, не є лише економічними. Правове регулювання финанс. діяльності є одним із форм держ. управління економікою.

На даному етапі, тоді як слід за шляху початку рын. економіці, держава здійснює фин. діяльність, керуючись основними принципами управління: плановість, рівноправність націй і національних меншин, участь трудящих під управлінням, законність і фінансова дисципліна. Відносини забезпечення фінансових принципів є й одній з головних завдань д-ви фин. деятельности.

Фин. діяльність є основним галуззю управління, спеціальної чиїм завданням є мобілізація коштів на всіх галузей управління. З допомогою фин. діяльності забезпечують фінансування государства.

4. Методи фінансової складової діяльності гос-ва.

Для мобілізації ден. коштів гос-во применяет:

· Метод встановлення обов’язкових платежів й підвищення податків. З допомогою цього изыскивается все прямі і непрямі податки, обов’язкових платежів, внесок у цільові фонды.

· Метод добровільного залучення коштів. Полягає у цьому, держава приваблює у своє розпорядження тимчасово вільні кошти населення і побудову підприємств, шляхом випуску держ. позик, грошово-речових лотерей, вклади населения.

· Поєднання обов’язкового і добровільного страхування (інститут страхования).

При витраті средств:

· Метод бюджет. фінансування, тобто. безповоротний безплатний цільової відпустку коштів у певні нужды.

· Банківська кредитування, тобто. поворотний, возмездный, цільової, терміновий відпустку коштів під залог.

5. Принципи фінансової деят-ти Украины.

· Плановість. Кожна сфера фин. діяльності обов’язково планується фин. плани бюджету, підприємства (баланс прибутків і витрат), міністерства (зведений баланс витрат і доходів), у державних установах та організаціях — кошторис прибутків і витрат, у трилітрові банки — кредитний план і касовий план.

· Обліку і контролю. Для обліку — установка однаковою методики бух. учета (постанову КМУ № 25 93 року «Про організацію бух. учета України», тобто. для юр. і фіз. осіб встановлено єдині правила учета.

· Контроль — він здійснюється від імені д-ви (ВРУ, ДПА, казначейства, органи местн. самоупр-ния, контрольно-ревиз. служба У-ны.).

· Рівноправність національностей і нац. меншин, тобто. враховується вимоги, специфіка малих народов.

· Участь нас-ния під управлінням справами д-ви, тобто. через тих, кого ми вибороли (депутатський корпус).

· Законності, тобто. дотримання финанс. дисципліни (сфера планування, розгляд і був твердження бюджету, виконання його, админ. і кут. отв-ть.).

6. Склад фінансової системи Украины.

Совок-ть фин. інститутів, що об'єднує опред. фин. відносини з утворенню відкладень і використанню відповідних централізованих і децентралізованих фондів грошових ср-в є фин. систему У-ны.

Вся фин. система складається з централізованих і децентр. фондов.

Централиз.-гос-во збирає ден. ср-ва до виконання внутр. і внешн. ф-ций. Через цей фонд гос-во забезпечує зміст соц. сфери, соц. захисту нас-ния, розвиток нар. хоз-ва, галузі, к-рые сприяють розвитку всієї економіки виробничу краще й непроизв. сфер. Сюди входять: держ. бюджет У-ны, місцевих бюджетів, фонд соц. страхування і соц. захисту Пенсійного фонду, Чорнобильський фонд, Фонд занятости.

Децентрализов. фонды-это інститут фінансів держ. підприємств і галузей нар. хоз-ва. Вони формуються від рівня прибутків предприятий.

Институт кредитування: банківські кредиты.

Институт держ. кредита.

Институт держ. і комерційного майнового й особистого страхування, для збитків різних страхових случаев.

Институт розрахунків. Обов’язково є у кожному з названих ин-тов, носить хар-р установлюваного порядку по ср-вам розрахунку між суб'єктами у суворо встановлених формах, застосування к-рых обов’язково кожному за клиента.

Ин-т грошового обращения-это встановлена форма деят-ти з видачі готівки на опред. потреби. Порядок исп-ния готівки регулюється спец. актами про касових операциях.

Ин-т валютних розрахунків забезпечує вал. операції, к-рые пов’язані із забезпеченням внешне-экон. связей.

7. Роль економічних нормативів в фин. деят-ти гос-ва.

Экономические нормативи це обгрунтовані витрати коштів на одиницю, із застосуванням тих. норм виражених у натуральному і грошах, ці норми визначаються залежно від конкретної сфери, і для конкретних целей.

Контингент мережу і штат.

Контингент, на прикладі нашої ВУЗа, на цю кількість чи чисельність студентів. Мережа — у структурних підрозділів у складі бюджетного установи. Штати расчитываются з контингенту і зі структури подразделения.

Эти нормативи завжди мінімальні і визначено з режимом экономии.

8. Предмет, наука і будівельна галузь фінансового права. Джерела фінансового права.

Фин. право-это совок-ть правових норм, регулюючих процес мобілізації, і розподілу і исп-ния централиз. і децентрализ. ден. ресурсів з метою забезпечення завдань і ф-ций д-ви. Фин. право регулює велику групу відносин, пов’язану з опред. повноваженнями управлінської сфери, регулює бюджетний процес, кредитування і ден. систему, ин-т страхування й податок. систему.

Предмет фин. права-это общ-ные відносини, що у процесі фин. деят-ти, формування, і розподілу і використання держ. централізованих фондів і децентралізований. фондів всіх форм соб-ти.

Отрасль фин. права регулює розглядати. Коло общ-ных відносин, від ін. общ-ных відносин своїми особ-тями. У галузь фин. права входить теоретична частина, до-раю вивчає поняття на фин. праві, зміст дій фин.-правовых і фин. правовідносин, засоби захисту інтересів д-ви, юр. і фіз. осіб, інші становища науки фин. права, повноваження органів, здійснюють фин. деят-ть і фин. контроль. Теоретична частина ділиться загальну і особенную.

Фин.-правовая наука виходить із основних передумов фин. деят-ти, вивченню минулого досвіду, теоретичних досліджень, і дії економ. з-нов у цьому часу. У фин. науці розроблено економ. з-ны, створені задля розвиток общ-ва.

Отличие науки фин. правничий та фин. правом:

· фин. право діє основі дійств. зак-ва,.

· наука фин. права-это теоретичні обоснования,.

· наука фин. права вивчає все ин-ты фин. права, спирається на ин-ты фин. правничий та базується на нормах фин права.

Источники фин. права:

· нормативно-правові акти (закони, укази, постанови). Всі ці акти не обмежені у просторі й у времени.

· все фин. правові акти, к-рые обмежені в часі та у просторі (бюджет, кредитні плани банків та т.д.).

9. Финансово-правовые відносини, їхнє утримання й найважливіші особенности.

Все відносини, к-рые творяться у гос-ве під час перерозподілу доходів населення і освіті централізованих і децентрализ. фондів регулюються відповідними групами норм фин. права, явл. фин. правовідносинами. З ними пов’язано виникнення, зміну цін і припинення фин. правовідносин. До фин.-правов. відносинам относятся:

· відносини між ПУ, ВР України й КМУ щодо прийняття законів податок. системи, конкретних податків, бюджетною системою, щорічне прийняття ВРУ бюджетної резолюції, складання, розгляду, затвердження контролю про виконання і абсолютному утвердженні звіту про виконання держ. бюджету У-ны.

· отн-ния між ВР України й органами місцевого та регіонального самоврядування щодо щорічних відрахувань, общего-ных податків і платежів до користь місцевих бюджетів (збалансування всіх бюджетів У-ны шляхом відсоткових відрахувань з держ. бюджету, дотацій).

· відносини між Мінфіном, Казначейством і Мин-вами й щодо складання проекту держ. бюджета.

· відносини між фин. й податок. органами і фіз. і юр. особами щодо сплати податків, обяз. платежів і зборів дохід держ. і місцевого бюджетов.

· відносини між Мінфіном, Казначейством і юр. особами, отримують бюджетне финансирование.

· відносини між фин. органами та кредитної системою (НБУ, Укрсоцбанк та інших. встановлених 10 комерційних банків У-ны).

Матер. зміст фин. правовідносин явл. поведінка суб'єктів (сплата податків, зборів, платежів). Юр. содержание-субъективные правничий та обяз-ти, встановлені фин.-правовыми нормами.

10. Финансово-правовые норми, їх види й структура.

Фин.-прав. Норми — це обов’язкові розпорядження держ. органами щодо мобілізації, розподілі і перспективи використання центр. і децентр. фондами, виражені в категоричній форми і забезпеченої примусової силою закону. Ф-п норми встановлено виходячи з законодавчі акти. Вони мають обов’язковий, імперативний х-р. Ці норм із своєму змісту визначають х-р фінансової складової діяльності.

Виды норм:

· обязывающие норми — норми, які обов’язкового характеру виконання розпоряджень, у разі їх невиконання застосовуються примусових заходів законів у вигляді санкций.

· запрещающие норми (носять х-р заборони, наприклад, забороняється зберігати готівку в касах, перевищують лимит).

· уполномачивающие норми (наприклад, банк встановлює відсотки від користування кредитом зі свого усмотрению).

Структура:

норма полягає з 3-х элементов:

· гипотеза — наявність умов, із якими зв’язуються виникнення фінансово-правових отношений.

· диспозиция — це встановлені правила дозволеного поведінки юр., фіз на осіб із одного боку й д-ви з другой.

· санкция — це форма відповідальності порушення цієї нормы.

11. Місце фин. права у системі правових наук Украины.

В число галузей Українського права входить фінансове право. Воно регулює певний коло громадських відносин, від інших відносин своїми особливостями. Сфера дії фінансового права — відносини, виникаючі у результаті застосування державою такого економічного важеля, як фінанси, і здійснення у зв’язку з цим фінансової складової діяльності. Тож визначення місця фінансового права, потрібно з’ясувати, що таке фінанси Украины.

Финансы — одна з вартісних економічних категорій (до них належить також гроші, прибуток, собівартість, та інших.), властивих соціалістичної системі народного господарства. З допомогою цих категорій визначається міра праці та міра споживання, виробляється оцінка результатів роботи і стимулювання виробничої діяльності працівників і трудових колективів. На етапі розвитку ринку, куди вступила Україна, роль економічних важелів посилюється. Необхідність активногозастосування їх стала вимогою Конституції Украины.

Все це означає про все повышающейся ролі фин. права у системі правових наук Украины.

12. Санкції, застосовувані до підприємств, орг-циям, об'єднанням і гр-нам порушення норм фин. права.

Санкции по податках застосовуються последовательно:

1. Пеня — за невчасну сплату податків (0,3% кожний день прострочення /лист ДПА № 19−0211/10−1877 від 14.03.97/).

· прибутковий налог-5%.

· з прибыли-учетные ставки НБУ на день обчислення пені (ставки по кредиту).

2. Примусове стягнення із рахунку не внесений у термін платежів та підвищенням податків. Якщо немає ср-в справа рук, НА передбачає арешт з цього приводу, позбавляє підприємство возм-ти користуватися рахунком досі нарахування задолженности.

Обращение стягнення у сумі дебитора-недоимщика. Ті підприємства, до-рим недоимщик перерахував гроші, ці гроші утан. арест.

В разі укриття доходу. Админ. спосіб захисту застосовується всім юр. особам. Санкция-это механізм цього способа.

С суми укритого доходу обчислюється податок, і 200% штраф від розміру донарахованого доходу. Адм. штраф у разі застосовується до керівників і гол. бухгалтеру в розмірі від 2 до 5 необл. мінімумів. Якщо ж протягом року в підприємства встановлено повторно укриття доходу, нею налогается штраф у вигляді 500% від исчисленной податок. На буд. лиц-размер від 5 до 10 необл. минимумов.

В разі злісного укриття доходу на крупн. розмірах примен. кут. отв-ть (ст. 1482 УКУ).

· Укр. доходу на крупн. розмірах до 100 неоподаткованих мінімумів (кут. отв-ть до 3 лет).

· Укр. доходів в особливо великих обсягах 1000 мінімумів. До 10 років із конфіскацією им-ва або без него.

При залученні до кут. отв-ти устанавл. пеня з виникнення і за інфляції приймається індекс инфляции.

По кредитах: примен. последовательность:

· підвищення ставки 10% за несвоеврем. повернення чергових сумм.

· за несвоеврем. повернення, і навіть за нецільове использование-санкция: припинення кредитів, достроковий відгук сум отриманого кредита.

По ден. обращению:

по становищу про касових операціях про порядок використання готівкових ден. ср-в, санкція полягає у цьому, що устанавл. у понадлімітної суми готівкових ден. ср-в підлягають вилученню у дохід бюджету та взагалі штраф 200% від вилученої суммы.

13. Система органів, здійснюють контроль.

Контроль за фин. деят-тью в У-не осуществляют:

· Держ. податкові адміністрації.

· Контрольно-ревізійна служба У-ны З-он «Про ДПА» визначив повноваження ГНА-ций зі справляння податків та інших. обов’язкових платежів, осущ-нию контролю над правильністю обчислення та сплати цих платежів, і дотриманню податкового зак-ва.

Для осущ-ния гос-ного контролю над финансово-хоз-ной деят-тью діє Держ. КРС.

Перед ГКРС поставлена осн. завдання: контролю над витрачанням ср-в і матер. цінностей, їх збереженням, станом та достовірністю бухобліку і звітності в Мин-вах і ведомстывах, Госкомитетах і фондах, бюджетних установах, в підприємств і орг-циях, одержують асигнування бюджетів всіх уровней.

К завданням ВРХ належить розробка пропозицій з усунення виявлених ревізіями недоліків і порушень, попередження в дальнейшем.

14. Види і форми фин. контролю. Санкції, застосовувані ДПА порушення норм фин. права.

В залежності від час проведення финконтроль буває: попередній, потоковий і подальший. Попередній складає стадії розробки прогрнзных розрахунків бюджету та взагалі плану, метою є перевірка обгрунтованості розрахунків. Він виробляється до початку реалізації рішення здійснити грошові операції. Потоковий (оперативный)-контроль здійснюється під час виконання плану, виробництва грошових операцій. І на цій стадії завданням є досягнення найбільш раціонального використання финресурсов. Наступний контроль здійснюється шляхом ревізії, перевірок, інвентаризації. Він дозволяє визначити положення финдисциплины, причини її нарушения.

См. П. 13.

5. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 11 закону України «Про державну податкову службу України «державним податковим інспекціям дозволили застосовувати до підприємствам, установам, організаціям, і громадянам фінансові санкції як взыскания:

5.1. Дворазового розміру донарахованої за результатами перевірки податок, іншого платежу до бюджетів, внесок у державний цільової фонд, а разі повторного порушення протягом року після встановлення порушення попередньої перевіркою — у п’ятикратному розмірі донарахованої за результатами перевірки податок (платежу, взноса).

5.2. Десяти відсотків належних до сплати сум податків чи інших платежів до бюджету чи внесків у державні цільові фонди на непредставлення чи невчасне уявлення державним податковим інспекціям податкових декларацій, розрахунків, аудиторських висновків та інших документів, необхідні обчислення податків, інших платежів і внесків, і навіть за непредставлення банківських установ платіжних доручень для сплати податків, інших платежів до бюджету, внесків у державні цільові фонды. Финансовые санкції застосовуються незалежно від причин, якими сталося заниження платникам податок, іншого платежу чи внесок у податкові декларації, розрахунках. Для застосування фінансових санкцій має значення та наявність наміру у діях відповідних працівників підприємства, установи, організації, або гражданина-плательщика.

Указанная відповідальність настає у разі, якщо порушення сталося внаслідок помилкового застосування законодавства про оподаткування, халатності, недосвідченості чи розрахункової помилки. Фінансові санкції застосовуються незалежно від причин, якими сталося заниження платникам податок, іншого платежу чи внесок у податкові декларації, розрахунках. Для застосування фінансових санкцій має значення та наявність наміру у діях відповідних працівників підприємства, установи, організації, або гражданина-плательщика.

15. Фінансовий контроль-специальная галузь гос-ного контроля.

Финконтроль (ФК) є чинником її подальшого розвитку ринкових відносин. З його допомогою ми закріплюється втручання у його внутрехоздеятельность відповідних юр. і фіз. осіб. Зміст ФК визначається финдеятельностью держави, складовою якого якого є. Його задачи:

1.Обеспечить своєчасне найефективніший надходження грошових средств.

2.благоприятствовать їх увеличению.

3.Помочь знайти нові джерела дохода.

4.Рациональное, цільове, найефективніший розподіл, ощадливе витрата коштів. Насправді проявляється у перевірці фінпланів юр. лиц, планів виробництва, планів з себистоимости, прибутків і т.д. ФК — це діяльність держорганів чи госорганизаций щодо забезпечення законності финдисциплины і цільового призначення під час перерозподілу коштів і пов’язаних із цим матценностей. Правова основа здійснення контролю робити це Конституція, у якій визначено принципи, основні правничий та обов’язки госорганизаций у сфері конторля. Також останнім часом в Україні ухвалені якісь закони «Про ДПА Ук-ны» і «Про аудиторської деятельности».

Методы ФК це прийоми та засоби її здійснення. До методів ФК можна віднести перевірку, аналіз финхоздеятельности, звіти. Основні методи — перевірка і ревізія. Перевірка — це обстеження вивчення окремих ділянок финхоздеятельности юр.лиц. Ревізія — метод документального контролю над финхоздеятельностью юр.лиц.Большинство ревізій плануються та зберігання здійснюються в встановлених термінів. Повна ревізія — охоплення усіх сторін діяльності юрособи. Часткова — одну бік діяльності. Комплексна — виробляється представниками кількох органів. За результатами ревізії оформляється акт, який підписується керівником ревизгруппы і головбухом предприятия.

17. Джерела формування децентралізованих фондів предпр-тий у світі З-на про предпр-тиях.

Источниками формування децентр. фонду підприємства є:

· денежные і матеріальні внески учредителей.

· доходы, одержані від реалізації продукції і навіть решти госп. Деятельности.

· доходы від цінних бумаг.

· кредиты банків та інших. кредиты.

· капитального вкладення і дотацій з бюджетов.

· поступления від разгосударствеления і приватизації собственности.

· приобретение майна, і ін. підприємств і организаций.

· благотворительные взносы.

· иные джерела, не заборонені законом.

18. Порядок розподілу прибутків виробничих об'єднань, предпр-тий і орг-ций пром-ти за чинним зак-ву.

Распределение прибыли:

прямое участь у розподілі прибутку, відрядження, відрахування на амортизаційний фонд, фонд економ. стимулювання, держ. фонд в розвитку произв-ва 40%, фонд соц.-эконом. розвитку, фонд матеріального заохочення, страхування і резервний фонд 5%.

Гос. витрати — це регламентовані прав. нормами планомірний процес над цільовим використанням мобілізованих гос-вом ден. ср-в з метою виконання ним своїх завдань і функций.

Г. р. здійснюються у суворій відповідності із саудівським фінансовим законами.

Источниками держ. витрат явл. централізовано. фонди — держ. бюджэт і децентр. фонди — фонди предприятий.

20. Хар-ка фин. планів підприємств, орг-ций, об'єднань. Порядок їх утверждения.

Фин.план /фп/ призначений для прогнозування фин. перспективи розвитку підприємства, і навіть визначення його поточних прибутків і витрат. Фп підприємства взаимосвязан і базується у вечірньому вбранні фин. розрахунків, складених у окремих напрямах в діяльності предприятий:

по збуту продукции.

· по сировини і материалам.

· производству.

· рекламе.

· кап. Вложений.

· научно-исследов. Розробка і т.д.

Фп підприємств складається фин. чи ек. Службою. Службою підприємства — 1 рік із розбивкою по кварталами, і навіть на 3−5 лет.

Фп складається з наступних разделов:

· доходы і надходження ср-в.

· расходы і відрахування ср-в.

· кредитные взаимоотношения.

· взаимоотношения з бюджетом В 1-ом розділі планується прибуток, амортизацион. відрахування, інші доходи. У 2-му відбивається розподіл прибутку підприємств, видатки кап. Вкладення тощо. У 3-му плануються суми банківських кредитів, і навіть Витрати погашення цих позичок і сплати %% ті позички. У 4-му відбиваються суми із податків й іншим платежах у бюджет, і навіть суми асигнувань з бюджета.

Основными методами складання фп явл. метод екстраполяції, нормативний метод, метод математичного моделювання та інших. методы.

21. Поняття бюджету Украины.

Бюджет держави можна визначити, як встановлений нормами закону, прийнятого Верховною Радою чи рішенням місцевих рад народних депутатів план создания і використання централізованого (державі чи певній території) фонду коштів, який буде необхідний здійснення їх завдань і державних функцій держави у цілому органів місцевого самоуправления.

Бюджет у 3-х аспектах: економічному, матеріальному і правовом.

· З ек. Крапки зору б — це система ек. відносин, із засобів яких формується, розподіляється і використовується держ. фонд ден. ср-в до виконання функцій государства.

· Місцевий б — це система ек. отнош., із засобів яких формується розподіляється і використовується местн. фонди ден. ср-в до виконання функцій, покладених цей регион.

· З матер. точки зр. — це централізований фонд ден. ср-в (госуд-й чи органу местн. самоврядування), який витрачається для опосередкування їх функционирования.

Задачи держ. бюджета:

· призупинення спаду производства.

· всемірне стимулювання вітчизняного пороизв-ва.

· зміцнення ден. единицы.

· повнота охоплення налогообложением.

· соц. захист нас-ния і др.

22. Бюджетне пристрій У-ны за чинним зак-ву.

Під бюджетним устроєм розуміють установлену правови-ми нормами організацію й принципи побудови бюджетної сістеми, її структури, взаємозв «язок між окремими ланкам бюджетної системи. Бюджетний устрій згідно із Законом Кк раїни «Про бюджетну систему України» визначається із ура куванням державного улаштую й адміністративно-територіального поділу України.

Україна як незалежна держава має державний бюджет, який дозволяє їй здійснювати свої функції. У складі України і автономне утворення — Автономна Республіка Крім, котрі також має свій республіканський й місцеві бюджети.

На територї України існує система місцевих бюджетівфінансово-економічна база місцевих органів самоврядування очолюваних місцевими Радами народних депутатів. Кожна ланка місцевих бюджетів за законодавством є самостійною Самостійність місцевих бюджетів полягає до того, що затвердження будь-якого із них здійснюється відповідною Радою народних депутатів — обраним народом представницьким орга-ном. Виконання цих бюджетів здійснюється місцевими органами державної виконавчої влади. Самостійність бюджетів забезпечується наявністю власних дохідних джерел й правом визначати направлення їхнього використання й витрачання. Однак справжньої самостійності місцеві бюджети досягнуть тоді, коли закріплених по них доходів вистачитиме на усі заходь, заговорили українською у «язані з функціонуванням місцевого самоврядування. Таким чином, бюджетна система України включає: Державний бюджет, Бюджет Автономної Республік) Місцеві бюджети включають обласні, міські, раионні, районні в містах, сільські та селищні.

Бюджет Автономної Республіки Крім про «єднує республіканський бюджет та бюджети районів й міст республіканського підпорядкування Криму.

Кожна Рада народних депутатів затверджує бюджет, із якого фінансуються витрати, заговорили українською у «язані із функціонуванням її та органів виконавчої влади.

Бюджети вищого рівня про «єднуються із нижчестоящими певної територї із метою аналізу й визначення засідок державною регулювання економічного й соціального розвитку України Бюджет будується за принципами цілісності, повноти, достовірності, гласності, наочності і самостійності всіх бюджетів, що входять у бюджетну систему Украины.

23. Порядок упорядкування та розгляду, твердження Гос-ного бюджета.

Составление бюджета.

Порядок і продовжити терміни розробки проекту бюджету (державного) визначає Кабінет міністрів України. Терміни уявлення про розгляд і затвердження встановлює президент України чи Президія Верховної Ради України. По місцевих бюджетів цих функцій належать місцевої адміністрації, і відповідному Раді народних депутатов.

Верховный Рада пізніше 15 червня цього року розробляє і становить Президенту України в розгляд спеціальну постанову (бюджетну резолюцію) про основних напрямах бюджетної політики на наступаючий бюджетний рік (ст. 26 Закону «Про бюджетну систему Украины»).

Согласно ст. 7 закону України «Про бюджетну систему України» у редакції від 29.06.95 р. і конституційно закріплених повноважень (ст. 96 українській конституції), Кабінет Міністрів України ні пізніше 15 вересня кожного року подає на розгляд Верховної Ради України проект государственною бюджету і звіт про виконанні. Отже, стадія розробки проекту державного бюджету спливає момент уявлення його Кабінетом Міністрів України — Верховній Раді України задля наступного розгляду і затвердження (п. 4 ст.85 українській конституції). По місцевих бюджетів проекти адміністрація представляє місцевому Раді народних депутатов.

Проект Закону України про бюджет України в відповідний бюджетний рік має відповідати «Правилам оформлення Закону про державний бюджет України» затвердженим Постановою Верховної Ради України від 06.05.96 р. № 170, які визначають основні вимоги які пред’являються проекту закону України про бюджете.

Работа по складання проекту, зазвичай, починається не за п’ять — шість місяців до початку планованого года.

Проект бюджету складається з урахуванням показників прогнозу економічного та високого соціального розбудови держави чи проведення окремого регіону. Під час розробки державного бюджету основу приймаються науково обгрунтовані економічні нормативи, проекти зведених балансів прибутків і витрат, зведені кошторису витрат міністерств та, баланси прибутків і витрат підприємств та шкільних установ, які перебувають на республіканському бюджеті не входять до складу міністерств і ведомств.

Проект державного бюджету за технічному оформленню є пакет розрахунків з доходах і видатках, останніх побудований у повній відповідності до бюджетної класифікацією за розділами, главам, параграфів і статтям, що відбивають економічний зміст які включаємо заходів. Юридична значення проекту бюджету у тому, що розробка його складає основі фінансово-правових норм чинного законодавства доходах — системи оподаткування нафтопереробки і встановлюваних обов’язкових платежів, ставок оподаткування, застосовуваних пільг, термінів сплати, за витратами — науково обгрунтованих і затверджених економічних нормативів, встановленого порядку фінансування галузей народного господарства і окремих заходів.

Рассмотрение і твердження бюджета.

Второй стадією бюджетного процесу є розгляд і затвердження бюджету. Поданий Верховній Раді проект державного бюджету передається постійної комісії з питань планування, бюджету, фінансів України й цін до розгляду і підготовки проекту до утверждению.

Стадию розгляд і затвердження бюджету умовно можна розділити на два этапа:

предсессионное розгляд проекту, тобто. підготовка його до розгляду сесія Верховного Совета, рассмотрение і затвердження на сессии.

Постоянная комісія Верховної Ради України з планування, бюджету, фінансів й цін, після аналізу проекту трактується у різноманітних напрямах своєї діяльності. До них належать: контроль і вибіркові перевірки вивчення господарську діяльність на місцях, заслуховування на засіданнях постійної комісії керівників міністерств та, розгляд проекту на спільних засіданнях з допомогою галузевих і функціональних постійних комиссий.

Завершается розгляд проекту упорядкуванням постійної комісією з питань планування, бюджету, фінансів України й цін висновки за планування бюджету. Проект державного бюджету разом із укладанням постійної комісії з питань планування, бюджету, фінансів України й цін представляється Президії Верховної Ради, що дає основу розгляду проекту бюджету сесія Верховної Ради Украины.

Второй етап розгляду проекту державного бюджету проходить сесія Верховної Ради України і розпочинається з доповіді Міністра фінансів України від імені уряду. Другим виступає голова постійної комісії з питанням планування, бюджету, фінансів України й цін. Тільки після цього виступають народних депутатів з обговоренням проекту. Завершується обговорення проекту виступом Міністра фінансів з заключним словом і голосуванням по окремим напрямам бюджета.

За Верховним Радою України, єдиним органом законодавчої влади, (п. 4 ст.85 українській конституції) закріплено декларація про твердження державного бюджету, здійснення контролю над ходом його виконання, твердження звіту про виконанні і внесенні змін у до державного бюджету України. Верховний Рада з питань схваленому бюджету приймає Закон «Про державний бюджет України» нового бюджетний рік, який публікується в офіційних источниках.

Согласно п. 23 ст.26 закону України «Про місцеве самоврядування Україні» від 21.05.97 р. в виняткової компетенції сільських, селищних, міських Рад перебуває твердження місцевих бюджетов.

24. Бюджетні права України і місцевих Рад за чинним зак-ву.

З-он У-ны «Про бюджетну систему У-ны» містить гарантії дотримання прав у галузі бюджетної деят-ти Рад нар. депутатів всіх рівнів, закріплюється по них возм-ть компенсувати з допомогою ср-в бюджету вищих Рад, якби основі їхньої рішення зменшилися доходи чи збільшилися витрати бюджету нижчестоящого тер-ного уровня.

СНД нижест. органів прокуратури та їх ісп. органи заслуговують не приймати до виконання рішення вищих органів, коли ці рішення не забезпечені бюджетними ресурсами.

Зак-вом встановлено, що ВРУ протягом бюджетного періоду неспроможна приймати з-ны, що впливають зменшення доходів чи збільшення видатків бюджету без внесення соотв. зміни й доповнення в З-он «Про держ. бюджеті У-ны». Органи вищого рівня не в можуть вилучати з бюджетів нижчестоящих органов:

· бюджетные ср-ва, що створюються на засадах типово бюджетного года,.

· доходы бюджетів, додатково отримані процесі виконання бюджету, суми перевищення доходів витратами, що створюються в рез-те збільшення надходження у бюджет чи экономии.

25. Система доходів Гос-ного бюджету У-ны.

Под системою доходів розуміється сукупність, вкл. у яких податків, обяз. платежів, цільових взносов.

По методам залучення ср-в:

· налоги,.

· обяз. платежи,.

· прочие доходы,.

· взносы в держ. цільові фонды Самый великий задовільно. вагу має НДС.

В складі доходи держ. і місцевого бюджета:

· прямые налоги,.

· непрямые,.

· неналоговые обязат. платежі (держ. пошлина),.

· гос. цільові фонды,.

· доходы від держ. кредита,.

· доходы від обяз. особистісного і им-венного страхования.

По конкретним джерелам неподаткового держ. і местн. бюджета:

· за послуги д-ви через уполном. ними органы,.

· получение гос-вом з права соб-ти,.

· сборы,.

· доходы від застосування фин. санкций,.

· прочие доходы.

Неналоговые доходы:

· гос. пошлина,.

· отчисления по геолого-разведовательным работам,.

· уплата за соц. використання природних ресурсов,.

· отчисления на утримання і ремонту автодорог.

26. Роль бюджетної комісії ВРУ з розробки З-на про Гос-ном бюджеті на 1997 г.

Постійна комісія із питань бюджету готує доповідь й таблицю про підтримані поправки й перелік відхилених поправок. Текст доповіді та інші матеріали роздаються депутатам не було за 5 днів до засідання Верховної Заради, на якому заслуховується доповідь комісії із питань бюджету про поправки до проекту бюджету й провадиться перше читання проекту закону про Державний бюджет. Після обговорення доповіді на голосування переносити постанова про схвалення з висновками й пропозицій постійної комісії із питань бюджету. Якщо така постанова не підтримується. Верховна Рада приймає рішення чи про Повернення доповіді на доопрацювання в постійну комісію із питань бюджету чи про розгляд на пленарному засіданні всіх поправок, що надійшли до постійної комісії із питань бюджету.

У разі схвалення доповіді постійної комісії із питань бюджету на пленарному засіданні розглядаються лише тих поправки, котрі відхилені комісією й на розгляді які наполягають ініциатори їхні внесення.

27. Поняття бюджетного процесу. Стадії його. Бюджетний период.

Бюджетный процесс-это регламентована нормами бюджетного права деят-ть управомоченных те що органів зі складання, розгляду та затвердження бюджету, виконанню й складання звіту про його исполнении.

Б.п. ділиться на 4 стадии:

· составление,.

· рассмотрение і утверждение,.

· исполнение і контролю над їх исполнением.

· составление і твердження отчета.

28. Принципи бюджетного процесу Украины.

· Верховенство з-ной власти,.

· Полнота охоплення у бюджеті. У середньому кожен бюджет вкл. всі напрямки по дохідної та видаткової части,.

· Реальность вкл. до бюджету показників за доходами расходам,.

· Специализация показників бюджета,.

· Гласность,.

· Публичность.

Кредит — капітал банку ден. форме, передається у часів. Користування за умов забезпечення повернення, терміновості і цільового х-ра использования.

Долгосрочный банківський кредит — кредит представлений понад 3 року. %% над його використання розраховуються з отримання й до погашення кредиту. Довгострокові кредити можуть надаватися для формувань основних фондів. Об'єктами кредитування може бути кап. Витрати на реконструкцію, модернізацію структури і розширення діючих фондів на нове будівництво, на приватизацію тощо. Основними джерелами формування банківського кредитного ресурсу явл. кошти банків, залишки на розрахункових і поточних рахунках, залучених фіз і юр осіб на депозитні рахунки до запитання, на термінові, міжбанківські кредити і кошти, одержані від випуску цінних паперів. Кредитні операції осущ. Банками у межах передбачених ресурсов.

Пошлины банківського кредитування і нарахованих його %% здійснюється позичальником з розрахункового чи поточного рахунки. Якщо розрахунковий рахунок боржника відкритий управлінні банку, погашення боргу за кредитором і сплата %% осущ-ся платіжним дорученням позичальника за умови визнання боргу позичальником платіжним вимогою банку уставнов-м законом порядку. Що стосується неможливості позичальника сплатити борг він затягується з поручителів в установ. Законом порядке.

30. Структура дох-ов і расх-ов Держ. бюджету У-ны (по з-ну «Про Держ. бюджеті на 1997 г.).

Доходы бюджету утворюються з допомогою надходжень від оплати фіз. і юр. особами податків, зборів і інших обяз. платежів, надходжень з ін. джерел, установл. Зак-вом У-ны. Доходв СУ діляться з доходів держ. бюджету У-ны, республіканського бюджету АР Крим і місцевих бюджетов.

Ср-ва держ. СУ, бюджету АР Криму та до місцевих бюджетів витрачаються тільки цілі й не більше, затверджених з-ном У-ны «про держ. бюджете».

Расходы діляться на поточні та витрати развития.

Текущие-это Витрати фінансування мережі підприємств, установ, орг-ций і органов.

Расходы развития-это витрати бюджету фінансування інвестиційної й інноваційної деят-ти.

31. Бюджетна класифікація і його назначение.

Б.К.-это угруповання прибутків і витрат по суворо певним групам всіх податків і платежів, що надходить у бюджет і цільового фінансування з бюджету. Кринерием класифікації з доходів явл. економ. зничение джерела доходів бюджету системі податків і обязат. платежей.

БК це единоя систематизована функціональна угруповання прибутків і витрат по однорідним ознаками забезпечує загальнодержавну і міжнародний порівнянність бюджетних даних. Структура БК розробляється й утверджується ВРУ.

Технически БК характеризується угрупованням всіх джерел прибутків і витрат після запровадження для них розділів, глав, параграфів і за видатками і статей.

Главы-по галузям н/х.

Параграфы-конкретные налоги.

Эта класифікація допомагає у разі планування за доходами і расходам.

· Балансированность кожного бюджету незалежно від обсягу закрепляемых джерел доходів, забезпечення кожної адм.-тер-ной одиниці фінансування заходів предусм. планами соц. і економ. развития.

· Создание умов, які забезпечують зацікавленість місцевих органів самоврядування збільшенні бюджетних ресурсів, у виконанні планів надходжень до бюджету общегос. і місцевим податкам у своїй тер-рии, і навіть возм-ть усунення касових розривів (витрата перевищує доход).

В розподілі витрат за всіх видах бюдж. примен. принцип підпорядкованості, тобто. все п.у.о фінансуються з держ. бюджету У-ны. Усі п.у.о., підлеглі органам місцевого самоврядування фінансуються з дев’яти місцевих бюджетов.(коммунальной службы).

33. Бюджетне регулювання. Його завдання й методи (з прикладу з-на «Про Держ. бюджеті на 1997 г.).

БР-это предоставл. ср-в з общегос. джерел доходів, одержувані в местн. бюджет вищих рівнів до бюджету нижчестоящих ур-ней з єдиною метою збалансування їх задля виконання планів економ. і соц. розвитку на соотв. тер-рии.

БР приймає такі методы:

· Метод відсоткових відрахувань від общегос. джерел доходов.

· Тогда, коли вдається збалансувати нижчий бюджет, примен. сторой метод-это метод встановлення дотацій чи субвенций.

Дотация дається тоді, коли на пр-во сыревых ресурсів вищий від них відпускну ціну. Дотація виділяється завжди у твердих сумах і має цільове назначение.

Субвенция-это вид фин. ресурсів, які виділяються з держ. бюджету, але що носить хар-р економ. вирівнювання доходів у регіоні з низькому рівні оподаткування. Вона виділяється на регіон у суворо опред. сумме.

34. Розпис бюджету. Не правове значение.

Роспись б — планово-фінансовий акт, складений формі таблиці, рб за вертикаллю відбиває кожен із джерел доходів населення і конкретних платників (міністерств, відомств, птд. Підприємств, організацій), котрі сплачують цього податку, спрямування коштів в видатковій частині бюджету та взагалі суб'єктів певного (школи, технікуми), а, по горизонталі - час (1, 2, 3 і 4 квартал) надходження доходів. По видатках — термін відкриття Б кредитів утвержд. Минфином.

На підставі Бр забезпечується надходження доходів населення і фінансування витрат. Вона складається відповідно до затвердженим Б при необхідної деталізації джерел доходів цільового напрями витрат.

35. Виконання видатковій частині бюджету. Розпорядники бюджетних кредитів, їх види, правничий та обязанности.

Бюджетные асигнування чи кошти, представлені за затвердженим Б фінансування опр. Видів витрат, звуться бюдж. кредитов.

Финансирование витрат з резервного фонду КМУ здійснюється за постанови КМУ в відповідність до письмовим обгрунтуванням міністерств та. КМУ зобов’язаний щомісяця надавати ВРУ доповідні письмові звіти про витрати з резервного фонду з обгрунтуванням їхню необхідність, економічності і ефективності. Розгляд і ухвалення рішення на відношенні схвалених даних витрат осущ. ВРУ.

Б. Кредити розподіляються по кварталами відповідно до б. Росписью.

Б. Фінансування виділяється по спеціально уповноваженим при цьому посадових осіб (керівників мин-в, відомств) розпорядників коштів. З власного правовому становищу распоряд. Коштів діляться на головних распоряд. І нижчестоящих, які діляться на распоряд-й першого і другого уровней.

Распоряд. 1-го рівня отримують Б. Фінансування як у безпосереднє зміст очолюваних ними організацій, і іншими підлеглих їм установ, використовують вартість произв-хоз діяльність своєї партії, відкривають Б. Фінансування підвідомчим органам, контролюють їх цільові расходы.

Распорядители 2-го рівня отримують Б. Фінансування загалом певному встановленому ек. нормативи, використовують отримання финан-ние за призначенням з режимом економії.

36. Акцизний збір (платники, об'єкти обложения).

Стаття 1. Акцизний збір — це непрямий податок на високорентабельні та монопольні товари (продукцію), що включається до ціни цих товарів (продукції).

Перелік товарів (продукції), на котрі встановлюється акцизний збір, та ставки акцизного збору затверджуються Верховною Радою Стаття 2. Платниками акцизного збору є:

суб «єкти підприємницької діяльності - виробники підакцизних товарів (продукції), а також суб «єкти підприємницької діяльності, що імпортують підакцизні товари (продукцію), а також громадяни України, іноземні громадяни та особини без громадянства, котрі ввозять (пересилають) предмети (товари) на митну територію України відповідно до законодавства.

Стаття 3. Про «єктом оподаткування є:

а) обороти із реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) шляхом їхнього продаж, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги), безплатної передачі товарів (продукції) чи із частковою їхні оплатою, б) обороти із реалізації (передачі) товарів (продукції) для власного споживання, промислової переробки (крім оборотів із реалізації (передачі) для виробництва підакцизних товарів), а також для своїх працівників, в) митна (у разі її відсутності - закупівельна) вартість імпортних товарів (продукції), придбаних за іноземну валюту чи в порядку обміну чи безплатної передачі.

Під податком й збором (обов «язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов «язковий внесок до бюджету відповідного рівня чи державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку й на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Сукупність податків й зборів (обов «язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування.

См. Питання 13, 15.

39. Прибутковий податок гр-ан У-ны, иностр. гр-ан й з без гр-ва (групи платників, порядок оподаткування і уплаты).

Платниками прибуткового податку (суб «єктами оподаткування) в Україні є громадяни України, іноземні громадяни та особини без громадянства (надалі - громадяни) як тих, що мають, то й тих, що не мають постійного місця проживання в Україні.

До громадян, що мають постійне місце проживання в Україні, належати громадяни України, іноземні громадяни та особини без громадянства, котрі проживають в Україні у цілому не менше 183 днів у календарному році.

Об «єктом оподаткування у громадян, котрі мають постійне місце проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний дохід за календарний рік (що складається із місячних сукупних оподатковуваних доходів), одержаний із різних джерел як на територї України, то й за її межами.

Об «єктом оподаткування у громадян, котрі не мають постійного місця проживання в Україні, є дохід, одержаний із джерел в Україні.

При визначенні сукупного оподатковуваного прибутку враховуються доходи, одержані як в натуральній формі, то й в грошовій (національній чи іноземній валюті).

Доходи, одержані в натуральній формі, зараховуються до сукупного оподатковуваного прибутку за календарний рік за вільними (ринковими) цінами, якщо інше не передбачене цимДекретом Ставки податку.

1. Прибутковий податок із сукупного оподатковуваного прибутку громадян за місцем основної роботи (служби, навчання) обчислюється за такими ставками:

————————————————————————————————;

Розмір місячного сукупного оподатко- * Ставки та розміри податку.

вуваного прибутку (у мінімальних мі- *.

сячних заробітних платах) *.

————————————————————————————————;

1 мінімальна заробітна плата включно не оподатковується.

від 1 мінімальної заробітної плати 10 процентів суми, що.

+ 1 крб. до 10 мінімальних заробітперевищує мінімальну заро;

них плат включно бітну плату.

від 10 мінімальних заробітних плат податок із 10 мінімальних.

+ 1 крб. до 20 мінімальних заробітзаробітних плат + 20 про;

них плат включно центів суми, що перевищує.

10 мінімальних заробітних.

плат.

від 20 мінімальних заробітних плат податок із 20 мінімальних.

+ 1 крб. до 30 мінімальних заробітзаробітних плат + 35 про;

них плат включно центів суми, що перевищує.

20 мінімальних заробітних.

плат.

понад 30 мінімальних заробітних податок із 30 мінімальних.

плат заробітних плат + 50 про;

центів суми, що перевищує.

30 мінімальних заробітних.

плат.

2. З торб авторських винагород, що виплачуються спадкоємцям повторно (неодноразово), податок нараховується до джерел виплати у складі сукупного оподатковуваного річного прибутку за наведеними у пункті 1 цієї з статтею ставками, збільшеними вдвічі, але й не понад 70 процентів.

3. З торб доходів, одержуваних громадянами не було за місцем основної роботи та громадянами, котрі не мають постійного місця проживання в Україні, податок нараховується до джерел виплати за ставкою 20 процентів.

4. З торб доходів, одержуваних громадянами — засновниками й учасниками підприємств у вигляді дивідентів за акціями та внаслідок розподілу прибутку (прибутку) цих підприємств та інших корпоративних прав, податок нараховується до джерел виплати у складі сукупного оподатковуваного річного прибутку за ставкою 15 процентів.

Особливості оподаткування окремих категорій громадян викладені у відповідних розділах цого Декрету.

Порядок перерахування податку до бюджету Підприємства, установи й організації всіх форм власності, фізичні особини — суб «єкти підприємницької діяльності после закінчення шкірного місяця, але й не пізніше рядок одержання в установах банків коштів на виплату належних громадянам торб вол «язані перераховувати до бюджету суми нарахованого й утриманого прибуткового податку за минулий місяць.

Зазначені юридичні й фізичні особини одночасно із поданням чеків на отримання коштів для виплати належних громадянам торб за другу половину місяця подають до установ банків платіжне доручення на перерахування до бюджету утриманих торб прибуткового податку.

Чеки на отримання коштів для виплати належних громадянам торб приймаються установами банків лише за умови перед «явлення платіжного доручення на перерахування до бюджету утриманих торб прибуткового податку.

Юридичні й фізичні особини, котрі не мають рахунків в установах банків, а також тих, що виплачують заробітну плату із виручки від реалізації продукції й надання послуг, перераховують утримані суми податку до бюджету через установи банків наступного дня после виплати належних громадянам сум.

40. Пільги щодо прибуткового податку з населения.

1. Сукупний оподатковуваний дохід зменшується на суму, що не було за кожний повний місяць, протягом якого здобуто дохід, встановленого чинним законодавством розміру мінімальної місячної заробітної плати (неоподатковуваний мінімум). Hеоподатковуваний мінімум введено в шкалу ставок оподаткування.

2. Сукупний оподатковуваний дохід додатково зменшується на суму, що не було за кожний повний місяць, протягом якого здобуто дохід, встановленого чинним законодавством розміру мінімальної місячної заробітної плати (неоподатковуваний мінімум) одному із батьків (опікунів, піклувальників) на кожну дитину віком до 16 років, якщо місячний сукупний оподатковуваний дохід не перевищує розміру десяти мінімальних місячних заробітних плат, встановленого чинним законодавством.

Зазначена пільга зберігається до кінця року, в якому діти досягли 16-річного віку, а разі смерти дітей ;

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet.

Показати весь текст

Заповнити форму поточною роботою