Першочергові заходи кадрового забезпечення страхового ринку України

Першочергові заходи кадрового забезпечення страхового ринку України Страховики України за останні три роки зробили значний крок в економічному зростанні та становленні як впливові фінансові установи.

Це дуже важливо, бо світовий досвід переконує, що гарантована система захисту майнових прав і інтересів власників майна, підтримання соціальної стабільності в суспільстві, економічної безпеки держави неможлива без ефективного функціонування ринку страхових послуг.

За 1994;2000 роки об'єднання страховиків разом з колишнім Укрстрахнаглядом, а зараз із Міністерством фінансів, виконали значну роботу з вдосконалення законодавчої бази страхування. Внесено суттєві пропозиції до нормативно-правових актів з питань страхування до Верховної Ради, Кабінету Міністрів України, міністерств та відомств.

Вперше на більш тривалий строк постановою Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2001 року № 98 затверджена Програма розвитку страхового ринку України на період 2001 — 2004 роки.

Але разом з тим в страхуванні є і негативні тенденції, які не відповідають вимогам сьогодення, а саме: відсутність законодавчих і нормативних актів, що сприятимуть розвитку страхування, втручання в страхову діяльність виконавчих органів влади, крім випадків, що регулюються державою, порушення антимонопольного законодавства, низький рівень платоспроможності окремих страховиків, недостатня прозорість страхового ринку, невисока довіра юридичних і фізичних осіб до страхування.

Не сприяє розвитку страхової справи в Україні і відсутність законодавчо визначених механізмів стимулювання власників майна, як юридичних, так і фізичних осіб, до більш широкого використання можливостей страхового захисту своїх майнових інтересів.

Колосальні збитки, завдані стихією економіці України тільки за минулий рік, оцінюються в сотні мільйонів гривен і до кінця ще не визначені. Держава не в змозі їх відшкодувати за рахунок мізерного бюджету.

Чому це не здійснюється за рахунок страховиків, як в усьому світі, при тому, що платежі зі страхування майнових ризиків в сотні разів перекривають збитки?

Аналогічна ситуація існує із відшкодуванням збитків, завданих здоров’ю населення, працівникам підприємств промисловості і сільського господарства внаслідок техногенних аварій та катастроф.

Тому необхідно звернути значну увагу на перспективні напрями розвитку страхової справи, її вплив на соціально-економічні перетворення в країні, піднесення іміджу страхування серед населення, і, зокрема, на кадрове забезпечення страхового ринку України.

Необхідно визнати, що протягом 1999;2000 років кардинальних зрушень в стратегічному розвитку національної системи кадрового забезпечення страхування не відбулось.

На сьогодні в Україні діє понад 300 страхових компаній, 1500 філій та представництв, біля 50 страхових брокерів і біля 10 000 страхових агентів.

Щорічно страховий ринок України дає приріст за валовим показниками більш ніж 80%, і за прогнозами Програми розвитку страхування на 2001 — 2004 роки у найближчі роки кількість зайнятого населення у цій сфері досягне 50 тис. чоловік (менеджерів, актуаріїв, брокерів, страхових експертів, фінансових аналітиків, бухгалтерів, юристів та інших, які повинні бути добре обізнані з теорією та передовою технологією страхування). Хто буде цими фахівцями? Яким буде їх професійний рівень? Наскільки спроможними будуть їх зусилля з обслуговування все зростаючих потреб ринку страхових послуг? За останні роки в Україні підготовлено біля 100 магістрів страхової справи, але чи достатня їх кількість, щоб обслуговувати ринок місткістю до 2% ВВП? Це — нагальна проблема, яка сама собою не вирішиться, тому потрібні рішучі дії.

Учасники Всеукраїнської наради органів державної влади та представників страхового бізнесу за темою: «Стан та перспективи розвитку страхового ринку України», яка відбулась 5 квітня 2001 року у м. Києві, наголосили на необхідності:

— сприяння вдосконаленню та розвитку системи підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів у сфері страхування;

• -.створення при ЛСОУ кадрової агенції.

— проведення наукових досліджень проблем страхового ринку, перш за все тих, що стосуються оподаткування, перестрахування, управління страховими резервами, вдосконалення розвитку обов’язкових та добровільних видів страхування та інше;

— продовження співробітництва з друкованими органами, що висвітлюють проблеми страхового ринку, пропаганду його законодавчого регулювання та регламентації, формування позитивного іміджу та ставлення до учасників ринку страхування, забезпечення його прозорості та інвестиційної привабливості;

— видання науково-практичного журналу «Страхова справа» ;

— підтримки потенційних страхувальників та професійних учасників страхового ринку України.

— сприяння за допомогою інформаційно-аналітичного Інтернет-видання «Insurance Online» — страхування майбутнього" www.uainsur.com формуванню методичного забезпечення страхового ринку нормативними актами (положеннями, методиками, інструкціями, роз’ясненнями), що конкретизують зміст загальних законодавчих норм та забезпечують механізми їх реалізації з відкритим форумом обговорення законопроектів, які стосуються страхування.

Підвищення ролі страхування в реалізації державної політики під час ринкових реформ можливо лише за умов:

1. Приведення вітчизняного законодавства у відповідальність до законодавства Європейського співтовариства і міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності;

2. Створення міцної системи страхового захисту юридичних та фізичних осіб на основі комплексного вирішення проблемних питань, зокрема:

.

— законодавчого вирішення питань розширення переліку видів майнового страхування, платежі за здійснення яких можуть бути віднесені на витрати суб'єктів господарської діяльності, що забезпечить доступність страхових послуг для юридичних осіб;

— законодавчого стимулювання юридичних і фізичних осіб щодо більш широкого використання можливостей страхування для захисту їх майнових прав та інтересів держави;

— найбільш дієвим стимулом повинна стати податкова політика, яка б відповідала суті страхових відносин і законодавчо закріпляла принципи віднесення затрат на здійснення страхового захисту своїх майнових прав до виробничих витрат та виключення з сукупного оподатковуваного доходу фізичних осіб сум страхових внесків, сплачених за договорами страхування;

— впровадження на страховому ринку широкого спектра нових страхових продуктів та розширення географії діяльності страхових організацій;

— забезпечення страховикам однакових умов для здійснення різних видів страхування, включаючи обов’язкові, з урахуванням їх можливостей;

— захист добросовісної конкуренції на страховому ринку;

— упередження і припинення монополізму, недопущення втручання міністерств і відомств та обласних державних адміністрацій в регулювання страхової діяльності з метою перерозподілу ринку страхування;

— застосування соціально-сприятливих тарифів на добровільні та обов’язкові види страхування;

— створення більш сприятливих умов для інвестування тимчасово вільних коштів, особливо з резервів довгострокових видів страхування життя в економіку держави, в тому числі забезпечення гарантій держави щодо збереження та повернення цих коштів;

— розширення ринку перестрахування з використанням зарубіжного досвіду, активно працювати з нерезидентами щодо зростання взаємного перестрахування;

— нормативного врегулювання превентивної діяльності страховиків, дозволивши їм створювати фонд запобіжних заходів та фінансувати заходи, які б запобігали виникненню або зменшували руйнівну силу страхових подій;

— розширення мережі та якісного зміцнення вітчизняних посередницьких структур на страховому ринку, зокрема, за рахунок розвитку інституту брокерів, здатних кваліфіковано розмістити ризики та обрати раціональний варіант перестрахування.

Перспективи розвитку страхової справи в Україні вимагають радикальних змін в системі підготовки та забезпечення кадрами страхових організацій.

Специфіка страхової діяльності вимагає залучення до роботи високо кваліфікованих фахівців (менеджерів, андеррайтерів, актуаріїв, брокерів, експертів, фінансистів, бухгалтерів, юристів, програмістів тощо), добре обізнаних з теорією і передовою технологією страхування.

Програмою розвитку страхового ринку України на 2001;2004 роки заплановано:

— передбачити поступовий перехід до заміщення посад керівників страхових компаній, їх заступників та керівників філій виключно особами, які мають вищу фахову освіту;

— передбачити в переліку спеціальностей вищої освіти спеціальність «Страхування» ;

— визначити кваліфікаційні вимоги до працівників страховиків та страхових посередників;

— включити до Державного класифікатора професій України спеціальність «Страхування» ;

— виконувати науково-дослідні роботи з підвищення кваліфікації персоналу страховиків і страхових посередників.

З цією метою Лігою страхових організацій України створено підрозділ, який буде вести загальний банк даних про наявні вакансії та пропозиції на ринку праці страховиків, видано річний звіт «Страхування в Україні» на українській та англійській мовах, підготовано комп’ютерний довідник законодавства та теоретичних матеріалів про страхування.

З метою зміцнення правового середовища, здійснення ефективної системи страхового захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб, а також у зв’язку з тим, що під час розробки проектів нормативно-правових актів необхідно враховувати кінцеву економічну ефективність страхування та національні проблеми соціальної забезпеченості населення передбачити :

.

1. Створення Експертної Ради при Урядовому комітеті з питань страхування та залучення до її складу страховиків та їх об" єднань а, також представників освіти та науки;

2. Проведення щоквартальних зустрічей керівників Мінфіну, ДПАУ, інших міністерств та відомств з керівниками ЛСОУ, об'єднань страховиків, страхових організацій та посередників з питань обговорення проблем та перспектив розвитку страхування в Україні.

3. Ініціювання розробки державної програми підготовки кадрів у сфері страхування.