Деньги і закони їх обращения

ДЕНЬГИ І ЗАКОНИ ЇХ ОБРАЩЕНИЯ.

1. Виникнення грошей і їхньої сущность.

Деньги з першого представлення представляють товар особливий, здатний обмінюватися попри всі ін. товари, отже, гроші - це загальний товарний еквівалент. Основний формою придбання грошей є прибуток від продажу товарів, преобретаются вони реалізації покупок. Тому гроші є посередником в обміні товарів. Спочатку, коли продукти праці лише починали набувати товарну форму, коло товарів був дуже й дуже обмежений і товари обмінювалися безпосередньо Т — Т. При значному наростання товарної маси і проінвестували щонайменше про значне розширення їх асортименту обмін Т — Т став дуже затруднителен, та був практично неможливим. За цих умов безпосередній обмін товарів трансформується на опосередкований обмін Т — Пек. — Т. У цьому роль товарного еквівалента могли виконувати лише товари, які мали найбільшим попитом і були легко отчуждаемы. У різний час й у різних місцях Тэкв. виступали зерно, худобу, шкіри, сіль, залізо, срібло, золото. Це вже були локальні, регіональні чи тимчасові гроші. Але дійсними грошима стали золото і срібло, як товари, по них міцно на багато століть в усіх країнах закріпилася роль посередника. Золото і срібло від природи грошима є, вони, як шляхетні метали є лише найпридатнішою грошовим матер., т.к. найбільш трудомісткі в пр-ве, легко транспортабельны, хімічно інертні і здатні якісно сохраняемы і ек. ділені. Ці якості золота і срібла і зумовили, що вони найбільш підходять до виконання ф-ии грошей. Гроші з їхньої глибинної сутності - це отделившийся від товару образ від вартості, це форма руху вартістю повсякденної хазяйської практиці. Гроші як вартість — цей засіб і міра здійснення торговельних відносин між товаровиробниками. З виникненням грошей обмін почав здійснюватися за схемою Т-Д-Т, і сутнісно розпався на два самостійних акта: акт продаж і акт купівлі. Золото і срібло — багато і назавжди певний засіб для здійсненні ф-ии грошей. Ці ф-ии може здійснювати будь-який інший символ, не у якому зовсім більшого кол-ва праці, але освячений. экон. могутністю й авторитетної гарантією великого банківського заклади, чи самої держави. З причин і сталося, протягом 70 років ХХ ст. змінюють золоту і сріблу прийшли паперові грошові знаки, цифрові записи (електронні деньги).

2. Функції денег.

Сущность грошей проявляється у їхніх 5 функціях: Вартість товару, котре виражається у грошах називається ціною. Цю ф-ию гроші виконують ідеально. При визначення ціни товару необов’язково розташовувати грошовими знаками. Гроші, як захід вартості, самі би мало бути обмірювані, тобто. мати масштабом цін (у своїй гос-вом має визначитися ден. од. з її дробовим розподілом і вагарням змістом золота). Масштаб цінце технич., умовна, вольова, але об'єктивно необхідною категорією. Вже то становище, що ф-ию меростоимости гроші виконують ідеально, відкриває можливість заміни золотих ден. знаків іншими іменний. ден. знаками, наділеними гос-вом певної грошової силою. грошізасіб звернення. Ця ф-ия заключ. в посередництві грошей до товарному обміні. Цю ф-ию виконують готівкові ден. знаки, виконують її мимохіть, безупинно, переходячи з рук покупців до рук продавців, які об-ют їх у закупівлі опред. товарів. Тож покупців і продавців немає значення повноцінність ден. знаків, і золоті ден. знаки поступово у цій ф-ии замін. бумажн. грошима (держ. казначейськими квитками). Такі ден. знаки залежно від своїх співвідношення з товарної масою схильні до інфляції. грошізасіб накопичення. У цьому ф-ии гроші тимчасово припиняють свій рух і вибувають із обороту. Золото у своїй обращ. в скарб, яка накопичується ден. сума є тоді номінальне накопичення. Реальне накопиченняпридбання ці гроші майна, передусім — капітальне будівництво. грошіср-во платежу. Цю ф-ию гроші виконують купівлі товарів у кредит і наступного їх оплаті і за разл. нетоварных операціях. світові гроші. Спочатку ролі світових грошей виступали зливки золота на вагу. Потім він був замінено символічними знаками. Ф-ии світових грошей активно виконує СКВ.

3. Грошові системи, їх суть і стала виды..

Ден. системи предст. собою форми держ. організації грошового хоз-ва. Вони специфічні в кожної країни, але переважно однотипні в различ. истор. епохи. Ден. сис-мы вкл. у собі такі основні елементи: 1. Наименование ден. од. і масштаб цін. 2. Види держ. ден. знаків, розмінної монети, порядок їх випуску звернення української й їх забезпечення. 3. Формы безготівкового платіжного обігу субстандартні та умови звернення приватних кредитних грошей (чеків). 4. Порядок обміну нац. валюти на іноземну. 5.Гос. апарат, регулюючий ден. звернення до країні. Розрізняють такі види ден. систем: — металеві, -бумажно-кредитные, починаючи від банк. квитках, розмінних на золото, -бумажно-кредитные, починаючи від іменний. ден. знаках, не розмінних на золото. Металеві ден. системи спочатку були біметалевими (грунтувалися на золотих і серебр. ден. знаках). Наприкінці 19 В. осущ. перехід до монометаллическому (золотому єдності. Характерні риси: — вільна карбування ден. знаків держ. моноп. двором з золота власників. — безприпятств. рух металлич. монет між країнами. — вільне перетворення ден. маси скарб і навпаки. Бум.-кред. ден. система, джерело якої в банківських квитках, розмінних на золото. Широке розвиток купівлі-продажу товарів у кредит призвело до виникнення кредиту паперових грошей. Вексельїх перша форма, це дебентура. Вексельписьмове борговий зобов’язання, що містить векселедатедя, векселедержателя, суму боргу і термін сплати, Векселетримачі шляхом індосаменту (передавальної написи) часто-густо використовують векселі як платіжний засіб, Век-ля, в такий спосіб, зверталися які з металевими грішми і були обеспеченны товарної масою, проданої в кредит, Але звернення век-лей обмежено, т.к. вони заміщають великі суми і неразменны на дрібні суми, можуть звертається лише межах позначеної терміну, лише між підприємцями, добре інформованими в платоспроможності век.-дателя. Банки здійснюють облік векселів. Банкноти, виниклі з урахуванням обліку век-лей, — це банківські квитки різних достоїнств безстрокового дії, обмінні на золото. За такий банкнотой стоїть вексель, обеспеч. тов. масою і золотом банкіра. Бум.-кред. ден. система, джерело якої в символічних ден. знаках, нерозмінних на золото. Обмін монет банкнот на золото майже в усіх країнах було припинено у зв’язку з першої світ. війною або з світовим кризою 1929;33 рр. Найдовше валют обмінювався на золото амер. долар, обмін його припинявся поетапно й у 1977 р. був задоволений повністю припинено. У зв’язку з цим у 70 рр. виникла сучасна ден. сис-ма. Основу цієї сис-мы становлять кредитно-бумажные грошові знаки із символічним масштабом цін, що їх стоїть держ. борг. Таке ден. звернення регулюється гос-ом. Звернення готівкових ден. знаків скорочується при широкому розвитку безготівкового звернення, зокрема електронних грошей. Припинення розміну ден. знаків на золото зумовлено поруч обставин: — великомасштабне наростання тов. мас, вступників ринку отже золота бракувало для карбування відповідної ден. маси. — зростання потреби у золоті, як і сировину для сучасної електроніки і промисловості. — високі витрати ден. звернення при золотих ден. знаках. — фіскальні інтереси гос-в. Фіскальні інтереси гос-в на початку зіграли першорядну роль. З цією сис-мы характерно хрон. знецінення грошей, їх інфляція в рез-те переповнення ден. звернення надмірної ден. та кредитної емісією, здійснюваної гос-ми у тому фіскальних інтересах.

4. Закони грошового обращения..

Существуют спільні смаки й специфічні закони ден. обр-я. Специфічні є модифікації загального з-на у різних ден. сис-мах. Усі з-ны висловлюють постійну, стійку, причинно-наслідковий зв’язок між сумою цін реалізованої тов. маси, швидкістю обороту ден. одиниці, і кол-ва грошей, необхідні звернення. Загальний з-н ден. звернення у тому, що у грошей до зверненні прямо пропорційно сумі цін реалізованих товарів хороших і назад пропорційно за швидкістю обороту ден. одиниці. Розвиток продажу товарів у кредит та наявність взаимопогашающихся платежів зумовлює об'єктивну коригування чисельника (мінус сума цін товарів, які й в кредит, і плюс платежі, яким підійшли терміни, взаимопогашающиеся платежі, перехідний залишок). У разі металевої ден. сис-мы специфіка загального з-на ден. звернення у тому, що у позначок. грошей автоматично пристосовувалося потребою тов. обр-я гроші. У разі б.-кред. ден. сис-мы, заснованої банківських квитках, розмінних на золото специфіка така: сума номіналу, разменянного на золото банком, выпущ. в господарський оборот, міцно пов’язане з реальною тов. масою і тому відповідає реальної потреби у них, як і засобах обігу євро і платежу. У разі б.-кред. ден. сис-мы, при нерозмінних на золото символічних ден. знаках специфіка така: випуск в звернення нерозмінних на золото бум. ден. знаків понад об'єктивно необхідної ден. суми пропорційно знижує купівельну здатність від грошей і веде зростання цін, і інфляцію.

5. Конверсія грошей. Валютний курс..

Конвертируемость грошей — це їхнє обмін, перерахунок в іншу іноземної валюти, Пов’язана з 5-ой ф-ей від грошей і властива бум. грошам. У разі золотомонетного стандарту разменности банкнот на золото конверсія грошей здійснювалася з урахуванням золотого паритету. У ф-и світових грошей золоті, національні гроші скидали гос.-нац. розбіжності виступали, як певні вагові кол-ва грошей. Нині у зв’язку з демонетизацией золота і перетворення їх у звичайний товар як міжнародного платіжний засіб исполь-ся с.к.в. деяких країн. Особливо широко исп-ся амер. долар. Конверсія нац. грошей до с.к.в. здійснюється за обмінному чи валютному курсу. У через брак золотого паритету обмінний і Міжнародний валютний курси визначаються з урахуванням паритетів їх купівельної спроможності. Паритети непостійні, коливаються, їх визначають шляхом зіставлення цін умовної кошика споживчих товарів, конвертовані у валюті. У формуванні обмінного і валютного курсів дуже значна роль попиту й пропозиції на валютних курсах.

6. Інфляція. Сутність, причини, наслідки, заходи для преодолению..

В умовах золотого стандарту купівельна здатність грошей визначалася їх золотим змістом незалежно від кол-ва грошей до зверненні. При функціонуванні необр-х в золото бум.-кред. грошей, їх купівельна здатність залежить від співвідношення ден-ой товарної маси над ринком. У разі перевищення фактичної ден-ой маси оптимального кол-ва грошей який буде необхідний звернення купівельна здатність грошей знижується, зростають товарні ціни. Це і інфляція. Інфляція — переповнювання сфери звернення незабезпеченими товарної масою ден. знаками та інші платіжними коштами підприємців і їх знецінення. У разі функціонування необоротних в золото бум.- кредитних грошей инф-я носить хронічний характер. Це додатковий до податковому канал мобілізації гос-вом ден-х ср-в до свого бюджету. Але його поповнення держ. бюджету дуже суперечливий. Розрізняють инф-ю повзучузростання цін до 5% на рік, галопуючу — 10% і більше, гипперинф-ю — 2-х, 3-х значные цифри. Инфл.- найбільше соц. зло, руйнує пр-во, заганяє людей праці злидні, концентрує багатство до рук спекулянтів, лихварів, змінював. Це механізм масового грабежу покупців, безліч первинного накопичення капіталу. Методами стабілізації зруйнованого инфлиац. ден. звернення явл: — дефляція — зменшення ден. маси шляхом вилучення з обігу зайвих бум. грошей, відновлення колишньої покупат. здібності ден. од. — уніфікація — ліквідація старих ден. знаків чи випуск нових в оптимально необхідних кол-вах з обміном старих ден. знаків у якийсь пропорції чи ні нього. Особливого значення для стабилиз. ден. звернення має розширення пр-ва товарів, особливо першої необхідності, ліквідація дефіциту держ. бюджету, регулювання відповідності між зростанням продуктивність праці і середньої зарплати. Перша необхідністьсоц. захист малозабезпечених прошарків населения.

Список литературы.

При підготовці даної праці були використані матеріали з сайтів: internet і internet.