Бизнес план створення нової предприятия

смотреть на реферати схожі на «Бізнес план створення нової підприємства «.

Введение

…5 1. Теоретичні основи бізнес планування на підприємствах …8.

1. Роль планування фінансово-економічної діяльності предприятий…8.

2. Бізнес-план, як засіб здійснення фінансово-економічної діяльності предприятия…11 2 Державне регулювання підприємств комунального харчування …16.

2.1 Особливості підприємств громадського питания…16.

2.2 Типи підприємств громадського та організація обслуговування в них…22.

2.3 Виробничий процес на предприятии…35.

2.4 Організаційна структура служби маркетингу для підприємства …41 3 Розробка бізнес-плану «Організація підприємства громадського питания»…56 3.1 Резюме…56 3.2 Опис фирмы…57 3.3 Товари і услуги…58 3.4 Приміщення і оборудование…60 3.5 Маркетинг…60 3.6 План производства…70 3.7 Організаційний план…79 3.8 Фінансовий план…83 Заключение…90 Список литературы…91 Приложения…93.

Історія підприємництва сфери обслуговування йде своїм корінням ще за доби древніх Греції, Риму, Єгипту. І нині у цій сфері гостинність, було «секретним елементом» обслуговування. Практичні дослідження свідчать, що з часом і національних особливостей різних країн вона здатна змінюватися, як і кулінарна продукція, що згодом дійшов певному жанру мистецтва, встежити за бурхливим розвитком якого і спробувати розібратися в небаченої пістрявості його форм і стилів часом затруднительно.

Продукт підприємств комунального харчування значно ширше, ніж просто їжа на тарілці. Сюди потрібно включити фізичну атмосферу, чистоту, комфортність, відчуття компетентності й турботи із боку обслуговуючого персонала.

У цьому мушу виділити співробітників першої лінії, котрі контактують з відвідувачами. Тому багато уваги в цій роботі приділяється управлінню живими ресурсами, як активами підприємства. Як там, і ми ресторан подібний до театру. Із кожним днем зростає кількість закладів такого роду, і кожна по своєму хочуть виокремитися з загальної кількості конкурентів, придбати власне обличчя, мати певний елемент театральності. Серед цього достатку особливо виділяються підприємства з потребами національної кухнею. У цій зв’язку персонал грає першою роллю. Можливо, у тому однією причиною те, що вплив психологічного чинника людини у цьому середовищі займає найважливішу позицію, огляду на те, що є загальноприйнята тактика роботи цієї сферы.

Одна їх головних проблем, що стоїть як, і там — це людина, задоволення його потреб. А задоволення інтересів гостя — закон кафе. В Україні, повторюючи банальну фразу «клієнт завжди правий», багато думають насправді по-другому.

Щомісяця реєструються і відкриваються безліч підприємств цієї сфери обслуговування. Цей вид бізнесу розвивається, знаходячи нові якісні риси. У ньому відбуваються найцікавіші пошуки синтезу національного і індивідуального. В міру зростання та накопичення грошових досвіду підприємців розширюється тематичне і образне зміст кулінарних і гастрономічних виробів, яке зміцнює авторитет заведения.

Особливо культура обслуговування за умов існуючого економічної кризи країни, коли багато підприємств сервісу вважають зайвим «догоджання» споживачів. Та й у умовах фінансових труднощів можна забезпечити високу культуру обслуговування, зокрема з допомогою задоволення емоційних потреб клієнта при вмілому обліку мотивів і желаний.

У гострої конкурентної боротьби над ринком споживчих послуг переможе саме те підприємство, у якому створено всі необхідні умови для високої культури обслуговування, зокрема довірча атмосфера при спілкуванні працівника з клиентом.

Грамотно обслужити клієнта — завдання їх легких. Тут потрібен і високу майстерність працівника, володіння всі тонкощі взаємодії з клієнтами. І тому повинен бути добре професійно підготовлений МЗС і мати високої особистої культурою, може бути як тонким психологом, а й знавцем потреб кожного клієнта. Цьому сприяють такі особисті якості працівника, як доброзичливість, спокій, товариськість, акуратність. Навпаки, негативний вплив надають агресивність, дратівливість, амбіційність, балакучість, упертість, забывчивость.

У грамотного працівника сервісу правила доброго тону будь-коли залишаються на папері, а постійно зростає і повністю використовують у обслуговуванні клієнтів. Такий співробітник насолоджується від створення радісного настрої клиенту.

Безупинне поліпшення результатів роботи вимагає тісного співробітництва з постачальниками продуктів і устаткування, без повнішої інформації про діючих законів і спрощення існуючих бюрократичних формальностей.

Чим великими знаннями й досвідом матимуть клієнти, тим професійніше може бути персонал. Потрібно розвивати в співробітників таке якість, що можна назвати «прикладним розумом», тобто здатність швидко аналізувати власні дії і кожні 10 секунд відповідати на питання: «Якби був у місці клієнта, сподобалося би мені те, що зараз роблю, чи нет?».

Майбутні фахівці ще стінах навчального закладу повинні пізнати спільні проблеми культури сервісу. Відомо, що це успіх роботи у обслуговуванні клієнтів багато чому визначається і теоретичної підготовкою, і тактичними знаннями работника.

Народна мудрість стверджує" «Вік живи — вік учися!», тому ніколи не можна сказати, що працівник знає все про спілкування з клієнтами. Немає межі досконалості відшукати індивідуального підходи до клиенту.

1 Теоретичні основи бізнес-планування на предприятии.

1.1 Роль планування фінансово-економічної діяльності предприятий.

Нині у Росії бурхливе процес формування й вдосконалення роботи діючих підприємств різної форми власності. Планування є важливим частиною підприємницької деятельности.

Поняття «планування діяльності фірми» має дві смысла.

Перший — загальноекономічний, з погляду загальної теорії предп0риятия, її природы.

Другий — контрольно-управленческий. Тут планування — одне з функцій менеджменту, вміння передбачити майбутнє підприємства міста і використовувати це предвидение.

Обидві боку планування тісно пов’язані між собою. Можливість планування, як конкретної діяльності, випливає з природи фірми, безпосередньо визначається загальними умовами хозяйствования.

Як показало практика, застосування планування створює важливі преимущества:

. уможливлює підготовку для використання майбутніх сприятливих условий,.

. проясняє виникаючі проблемы,.

. стимулює менеджерів до реалізації своїх рішень на подальшої работе,.

. покращує координацію дій в организации,.

. створює передумови підвищення освітньої підготовки менеджеров,.

. збільшує можливості у забезпеченні фірми необхідної информацией,.

. сприяє раціональнішому розподілу ресурсов,.

. покращує контроль в организации.

Можна було припустити, що планування веде до досягнення фірмою економічного успіху, що може бути виражений у «високих величинах обороту, прибутку, розвитку і інших вражаючих фінансові показники. Окремі фахівці із планування намагаються знайти конкретні приклади, які б підтвердити таку залежність. Однак далі окремих припущень справа звичайно йде. Навпаки, як свідчить досвід, швидкий зростання і надзвичайний успіх фірми часто-густо пов’язані з формальним плануванням, а скоріш є результатом підприємницького таланту, енергійного і рішучого керівництва фірмою. Понад те, багато підприємства, зокрема та їхні російські, починають застосовувати планування в той період свого розвитку, коли пройшла етап бурхливого зростання, коли виявляються проблеми, у закріпленні досягнутого успіху, забезпеченні стабильности.

Для російських підприємств можна окреслити дві сфери, що потребують застосуванні планування: 1. Знову створені приватних фірм. Бурхливий процес нагромадження капіталу призвів до збільшенню продажу і ускладнення діяльності багатьох із цих фірм, і навіть до виникнення інших чинників, створюють потреба у формах планування, адекватних сучасному ринковому господарству. Головною проблемою, що з застосуванням планування у цій сфері, — недовіру до формального планування, заснований на думці, що (це вміння «крутитися», правильно орієнтуватися у поточної обстановці, а звідси недостатню увагу навіть до невідь що віддаленому майбутньому. Проте, чимало великих фірм почали створювати підрозділи планування, чи, по крайнього заходу, запровадили посаду фінансистаплановика. 2. Державні і колишні державні, нині приватизовані підприємства. Їх функція планування є традиційною. Проте їхній досвід із планування стосується основному на період централізованої економіки. Звідси планування цих підприємствах мало вторинний характер, відбивало планову діяльність центральному і галузевому рівнях, і, отже, не припускало серйозного вміння аналізувати і передбачити свою мету развития.

Тому, як організаціям першого типу, і державною мовою і приватизованим підприємствам необхідно наново освоювати досвід внутрифирменного планирования.

Сучасний ринок пред’являє серйозні вимоги до підприємства. Складність та висока рухливість що відбуваються у ньому процесів створюють нові передумови ще серйозного застосування планування. Основними чинниками зростаючу роль планування у сучасних умовах являются:

. підвищення розміру фірми і ускладнення форм її деятельности,.

. висока нестабільність зовнішніх умов і факторов,.

. новий стиль керівництва персоналом,.

. посилення відцентрових наснаги в реалізації економічної организации,.

Можливості планування у економічній організації заходу обмежені поруч об'єктивних і суб'єктивні причини. Найважливішими їх являются:

. невизначеність зовнішньої (ринкової) среды,.

. можливість злиття чи поглинання інший фирмой,.

. можливість монопольного встановлення ціни реалізації продукции,.

. контрактні отношения,.

Але як виходу такого становища можна запропонувати розвиток виробництва і тісніше активна взаємодія менеджерів і планувальників, як і процесі планової діяльності, і у обговоренні загальних питань роботи фирмы.

1.2 Бізнес-план, як засіб здійснення фінансово-економічної діяльності предприятия.

Планування, безперечно, необхідний елемент ефективної діяльності фірми над ринком. Є кілька підходів до розробки бізнес-плану [1]. Між ними дуже багато спільного, проте окремі відмінності все-таки існують. Можливий, зокрема, варіант, характерне схемою (малюнок 1):

КОРРЕКТИВЫ.

Малюнок 1 Схема розробки бизнес-плана.

На перше місце тому випадку ставиться визначення особистих цілей бізнесмена. Після оцінки ситуації поза, і всередині компанії визначається головна мета. Потім можна можливість перейти до розробці стратегії, що дає процес конкретизації головної мети, розбивку її на завдання й подзадачи. На кожному з етапів реалізації обраної стратегії доцільно вносити до плану певні корективи, які диктує реальний перебіг подій. Отже, виробляється оперативний план. На основі довгострокових тенденцій та оперативної плану розробляється довгостроковий план.

Задум плану завжди потребує ретельному обгрунтуванні і перевірці на здійсненність. Для цього він його розгортають до системи приватних стратегій: товарно-рыночную, НДДКР (науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи), систему розвитку потенціалу фінансову систему, яка реалізується другого етапу планування. Стратегія НДДКР головна. Вона виявляє і формує комплекс розробок, найактуальніших для споживача і лобіювання відповідних науково-технічному потенціалу предприятия.

За підсумками розробки різних варіантів стратегії уточнюються як очікувані розміри прибутку, і потреби у капітальних вкладеннях. Ця інформація надходить на вхід фінансової стратегії, настановленим остаточного балансування фінансових потреб та визначенням ж розмірів та форм залучення позикових средств.

На етапі формування стратегічного плану результатні дані про каналам зворотний зв’язок надходять на вхід задуму плану із єдиною метою його коригування. Остаточний варіант плану разом із результатами аналізу довкілля, і навіть можливостей фірм оформляються як глобальної стратегії развития.

У цілому дійти невтішного висновку, що названі методики планування дуже схожі й переважно доповнюють одне одного, розглядають бізнеспланування різнобічно і різні етапи планування в ролі основных.

Особливу роль формуванні бізнес-плану грають плани маркетингу. Розділ, присвячений маркетингу, є одним із найважливіших частин бізнесплану, оскільки там безпосередньо говориться про характер планованого бізнесу й засоби реалізації проекту, внаслідок чого можна розраховувати на успіх підприємства. Інакше кажучи, мету цього розділу — роз’яснити як гаданий бізнес має намір впливати ринку і реагувати на яка складається у ньому обстановку, щоб забезпечити збут товару чи послуг. Підприємець має подати тут свій бізнес як привабливу змога інвестицій, як кредитний ризик, із привабливими перспективами. Маркетинг-план може бути сформований по-різному залежно від виду бізнесу і труднощі рынка.

Плани маркетингу обов’язково містять у собі опис загальної стратегії маркетингу, політики ціноутворення, тактики реклами продукції, її реалізації і післяпродажного обслуговування, і навіть прогнози обсягів продаж.

При викладі тактики реалізації продукції, доцільно вказати методи реалізації (власна торговельна мережа, торгові представники, посередники), які фірма міг би залучити до найближчий час і в в довгостроковій перспективі, і навіть, будь-які спеціальні вимоги до реалізації продукції. У бізнес-плані має бути вказано, як буде проводитися реалізація, включаючи методи, транспортування, страхування, кредитування, митні збори і др.

У розділі «Реклама» упорядник бізнес-плану повинен зазначити, яким чином компанія планує привертати пильну увагу покупців до випущеної продукции.

Чимале місце у бізнес-плані відводиться виробничому планування. Потрібно, передусім, приділити належну увагу аналізу продукції або послуг, притаманних цього бізнесу, оскільки незалежно від стратегічних міркувань бізнес нічого очікувати успішним, а то й забезпечити привабливість на ринку його товарів та послуг. Одне із завдань цієї маленької частини плану (характеристика у стиснутій формі основних параметрів товарів та послуг, запропонованих даної фірмою. Важливо, щоб їх привабливі риси були висвітлені у простий і ясною формі (користування та привабливість товарів і рівнем послуг, їх розробка й розвиток). Іноді буває корисно уявити список експертів, чи споживачів, знайомі із згаданою товаром чи послугами і дати про неї сприятливий відгук. Такі відомості може бути представлені у формі листа або звіту та включені у вигляді приложения.

Основною метою виробничого плану є надання інформації з забезпеченості з виробничою боку випуску продукції і на розробка заходів та розвитку виробництва. У цілому цей розділ необхідно включити такі дані, як місце розташування підприємства, види необхідних виробничих потужностей, необхідні виробничі приміщення, потреба у основних виробничих фондах та ініціативною робочою силе.

У у плані розглядаються питання фінансового забезпечення діяльності фірми і ефективнішого використання наявних грошових коштів у основі аналізу поточної фінансової інформації та прогнозу обсягів реалізації своєї продукції ринках у наступні періоди. Мета фінансового плану — сформулювати навіть уявити всеосяжну систему формулювань і проектировок, що відбивають фінансові результати діяльності компанії. Цей розділ є найважливішим для інвестора, т.к. саме потім із нього він дізнається, яку прибуток може рассчитывать.

У фінансовий план обов’язково включається оперативний план, звіт про доходах, звіт про грошових потоках і балансовий звіт [11].

Коротко охарактеризуємо їх. Оперативний план (звіт) відбиває результати взаємодії фірми і його цільових ринків в кожному товару ринку за певного періоду. На фірмі цей документ ще розробляється службою маркетингу. Сукупність показників, надана в оперативному плані, дозволяє продемонструвати керівництву компанії, яка частина ринку зайнята фірмою в кожному товару і яку передбачається завоювати у найближчій перспективі. Показники визначаються за кожним видом товару або ж послуги, що дозволяє порівнювати їх між собою за ефективністю. Такий прогноз зазвичай складається три роки вперед, причому дані на першому та другого року варто приводити поквартально, т.к. для початкового періоду часу точно відомі майбутні покупці продукції. Кожна звітний період розглянута сукупність показників розраховується з урахуванням спеціального ринкового дослідження. Це важливо задля наступного планування закупівель устаткування, витрат за рекламу і наймання работников.

Отже, розглянувши цілі й сутність планування, і навіть різні аспекти практики складання бізнес-планів, можна зробити висновок, що бізнес-план є невід'ємною частиною внутрифирменного планування, однією з найважливіших документів, розроблюваних на предприятии.

2 Державне регулювання підприємств громадського питания.

2.1 Особливості підприємств громадського питания.

Усі кулінарні вироби, що їх виготовляє громадське харчування, а також товари звуться продукції громадського питания.

До продукції власного виробництва відносять сировину й продукти, минулі кулінарну обробку та отримали вид кулінарного вироби [15].

Крім обідньої продукції до продукції власного виробництва належить так звана інша продукція: печиво, выпечные вироби, гарячі напої, напівфабрикати, бутерброди, морозиво і молочні продукти, якщо вони реалізуються через кухню чи буфет, яйця, варення і др.

До покупним товарам ставляться продукти, що розвиваються підприємствами комунального харчування має промисловість чи торгівлі без кулінарній обробки. Сюди входять: хліб, хлібобулочні вироби, алкогольні напої, пиво, консерви, реалізовані в російських банках, морозиво промислової вироблення, сире яйце, фрукти, ягоди, виноград, цитрусові і баштанні культуры.

Його обсяг враховуються і планується по роздрібним цінами громадського харчування, тобто. з включенням у ціну націнок громадського питания.

До складу роздрібного товарообігу підприємств комунального харчування включаються: оборот з продажу власної продукції і на покупних товарів безпосередньо населенню через обідні зали, буфети, як відпустки на будинок, і навіть від тієї ж продукції і на товарів через магазини кулінарії, намети, развозную і роздрібну мережу, оборот від готової продукції (страв) і напівфабрикатів власного виробництва різних підприємствах, організаціям, і установам для харчування котрий обслуговується контингента.

Крім реалізації продукції населенню для безпосереднього споживання окремі підприємства комунального харчування продають напівфабрикати, кондитерські і выпечные вироби іншими підприємствами комунального харчування для доопрацювання чи роздрібну мережу. Бо у тому випадку відпустку продукції одними підприємствами іншим не означає надходження продукту безпосередньо споживачеві і рух його триває, цей вид реалізації належить до обороту громадського питания.

Сукупність роздрібного і оптового оборотів є валовий оборот комунального харчування. Склад обороту комунального харчування показаний малюнку 2.

Малюнок 2 Склад оборот громадського питания.

Слід пам’ятати, що з визначенні розміру валового обороту по тресту, об'єднанню комунального харчування необхідно виключати із загального обороту оптовий оборот щодо реалізації продукції харчування своєї организации.

Інакше виникне повторний рахунок зворотів і в підприємства, отпустившего продукти, і в підприємства їх який отримав. Для обороту комунального харчування, що є складовою роздрібного товарообігу Росії, характерні самі закономірності розвитку: безперервний зростання обсягу й високих темпів зростання, зміна розміщення з економічних районам і республікам, більш швидкі темпи зростання подушного обороту в селі проти містом і т.п.

Валовий дохід торгових організацій та підприємств включає прибутки від реалізації товарів, готової продукції, робіт та надаваних послуг, доходи за операціями з тарою та інші доходи. Основну частина валового доходу становлять прибутки від реалізації товаров.

Прибуток від реалізації товарів є відмінність між роздрібної ціною, через яку товар продається, і ціною придбання товару (оптової ціною). Він характеризується сумою і низькому рівні. Рівень цього доходу на роздрібній торгівлі розраховується як ставлення суми доходу обсягу роздрібного товарообігу, помноженому на сто, у громадському харчуванні при визначенні рівня доходу походять від валового обороту по продажним ценам.

До доходах від неторговой діяльності ставляться: доходи виробничих підприємств торгівлі, прибутки від реалізації робіт та надаваних послуг по побутовому обслуговування та комунального господарства, доходи за операціями з тарою, відшкодування з бюджету торгуючим організаціям планових витрат за закупівлю, транспортування, зберігання, переробку і картоплі, овочів, не покрываемых роздрібними цінами та інші доходы.

Позареалізаційні доходи включають отримання пені, неустойки і штрафи порушення договорів поставки, несвоєчасну сплату рахунків, виручку від реалізації надлишків товарно-матеріальних цінностей, виявлених при инвентаризации.

До непланируемым видатках і втрат, возмещаемым з допомогою доходів, ставляться втрати від списання доходів (боргів) за спливанням термінів давності, щодо недостач, дебіторську заборгованість, растратам, штрафи, пені і неустойки сплачені, втрати товарно-матеріальних цінностей понад норм природного зменшення населення, більшість непланируемых втрат вихоплює списання безнадійних боргів, і дебіторську заборгованість, для сплати штрафів, пені і неустойки.

Послуги комунального харчування опиняються у ресторанах, кафе, барах, їдалень, закусочних й інших містах комунального харчування, типи яких, а для ресторанів і барів також їхніх класи (люкс, вищий, перший) визначаються виконавцем відповідно до державним стандартом [15].

Режим роботи з підприємств громадського питания (.

— державній чи муніципальної організації встановлюється по рішенню органів виконавчої влади й органів місцевого самоуправления,.

— інший організаційно-правовою форми, і навіть індивідуального підприємця встановлюються ними самостоятельно.

Виконавець зобов’язаний дотримуватися встановлених у державних стандартах, санітарних, протипожежних правилах, технологічних нормативи, інших правила і нормативні документи обов’язкові вимоги до якості послуг, їхньої безпечності не для життя, здоров’я людей, довкілля та имущества.

У підприємстві комунального харчування мають бути такі документы:

— свідоцтво про державної реєстрації речових підприємця без утворення юридичної особи чи статут предприятия,.

— документи, що підтверджують приналежність торгового об'єкта юридичному чи фізичній особі (договір оренди, суборенди, свідчення на право власності, технічний паспорт),.

— свідчення про сплату єдиного податку вменённый прибуток або тимчасовий патент на право торговли,.

— при реалізації алкогольну продукцію — ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольної продукцією, свідчення про сплату ліцензійного збору право торгівлі вино-горілчаними виробами, документи, що підтверджують легальність виробництва й обороту алкогольну продукцію на території Російської Федерації: копія довідки до товарно-транспортной накладної чи копія довідки до вантажний митної декларації для імпортної продукції, завірені оригіналом відбитку печатки роздрібного торгового підприємства міста і оригіналом відбитку печатки власника товару, має відповідно ліцензію на оптову торгівлю алкогольної продукцією, копії ліцензій оптових постачальників, з кожної одиниці алкогольну продукцію повинні прагнути бути акцизні чи спеціальні марки,.

— документи, що підтверджують сертифікацію товарів хороших і услуг,.

— товарно-транспортні накладні попри всі товары,.

— свідчення про метрологічної перевірці весоизмерительного устаткування, мірних сосудов,.

— санітарні книжки для работников,.

— трудові угоди, хоч угоди про найманні працівників предприятия,.

— асортиментний перелік виробленої продукции.

У підприємстві комунального харчування мусить бути розміщена в зручних ознайомлення місцях наступна інформація споживачам [20]:

— інформація на вивісці про фірмовому найменуванні організації, її юридичну адресу, типі, класі, режимі роботи предприятия,.

— для індивідуального підприємця — інформацію про державної реєстрацію ЗМІ й найменуванні що зареєстрував його органа,.

— інформація послуги: перелік послуг і їх надання, ціни, і умови оплати послуг, фірмову найменування запропонованої з зазначенням способів приготування страв та що у яких основних інгредієнтів, інформацію про вазі (обсязі) порцій готових страв продукції комунального харчування, ёмкости пляшки і обсязі порцій алкогольних напоїв, позначення тих нормативних документів, вимогам яких має відповідати продукція і послуга, інформацію про сертифікації услуг,.

— правила надання послуг комунального харчування у доступній і наочної форме,.

— текст Закону РФ «Про захист прав потребителей»,.

— при реалізації алкогольну продукцію — інформація вказавши номер ліцензії на торгівлю алкогольної продукцією, терміну її дії і органу, який виказав її, правила продажу алкогольну продукцію, затверджені постановою Уряди Російської Федерації від 19.08.1996 г. № 987 (в редакції постанови Уряди РФ від 13.10.99 г. № 1150), Закон РФ № 171 від 23.11.99 г. «Про регулювання виробництва й обороту етилового спирту і алкогольної і спиртосодержащей продукції» (у редакції Закону РФ № 18-ФЗ від 9.01.1999 року) [19].

— про позачерговому обслуговуванні окремих категорій граждан,.

— адрес і телефонів вищестоящої організації (власника підприємства), управління споживчого ринку нафтопродуктів та послуг, відділу з захисту потребителей.

— книга відгуків і предложений.

Виконавець зобов’язаний надати споживачеві послуги, в якості яких відповідає обов’язковим вимогам тих нормативних документів й умовам замовлення в узгоджені з споживачем сроки.

Споживач зобов’язаний оплатити надані послуг у строки й гаразд, які узгоджені з виконавцем. Виконавець зобов’язаний видати споживачеві документ, підтверджує рахунок їх оплати — касовий чек, счет.

Виконавець зобов’язаний надати споживачеві можливість перевірки обсягу (маси) запропонованої йому продукції громадського питания.

До надання послуг, пов’язаних безпосередньо з процесом виробництва продукції громадського харчування та обслуговуванням споживачів, допускаються працівники, минулі спеціальна підготовка і профілактичні медогляди відповідно до вимогами нормативних документов.

При порушення строків виконання попереднього замовлення, при виявленні недоліків споживач вправі вимагати зі свого выбору (.

— призначити новий термін виконання услуги,.

— зажадати зменшення ціни за услугу,.

— зажадати безоплатного усунення недостатков,.

— відмовитися від услуги,.

— повного відшкодування убытков.

Споживач вправі у час відмовитися від замовленої їм послуги за умови оплати виконавцю фактично понесених расходов.

До відносинам, які виникають в наданні послуг у частині, не врегульованою справжніми правилами, застосовуються правила продажу окремих видів продовольчих і непродовольчих товаров.

2.2 Типи підприємств громадського харчування та організація обслуговування в них.

Громадське харчування як галузь народного господарства представляє собою сукупність підприємств, об'єднаних характером перероблюваної сировини й своєї продукції, організації виробництва та форми обслуговування населения.

Громадське харчування виконує три взаємозалежні функції: виробництво готової продукції, її реалізацію й організацію споживання. Діяльність підприємств комунального харчування у виконання цих трьох функцій характеризується поруч ознак, єднають його з підприємствами харчової в промисловості й роздрібної торговли.

За характером організації виробництва підприємства громадського харчування мають низку спільних із підприємствами харчової промисловості. Проте від підприємств харчової промисловості підприємства комунального харчування різняться тим, що у них лише організується виробництво готової кулінарній продукції, а й здійснюється її реалізація в спеціально обладнаних приміщеннях. Продукція підприємств комунального харчування не витримує тривалих термінів збереження і, зазвичай, повинна реалізовуватися одразу після виготовлення. Продукція підприємств харчової промисловості може зберігатися порівняно тривалий час і реалізується поза підприємствизготовителей.

Виконання функції реалізації зближує підприємства громадського харчування з підприємствами роздрібної торгівлі. Підприємства громадського харчування, як й українські підприємства роздрібної торгівлі, реалізують продукцію населення обмін його доходи. Громадське харчування організаційно входить до складу торгівлі. Його оборот становить понад 10% загального роздрібного товарообігу державної влади і індивідуальної торгівлі країни. Проте з характеру реалізації продукції підприємства громадського харчування істотно відрізняються від підприємств роздрібної торгівлі, оскільки вони лише реалізують, а й організують споживання готових страв і кулінарних виробів надають населенню різні види услуг.

Більше дві третини реалізованої підприємствами комунального харчування продукції є продукцією власного виробництва, а заводських і фабричних їдалень питому вагу її товарообігу сягає 80% і навіть 90%.

До 90% праці, затрачуваного у громадському харчуванні, є продуктивною, тобто що з створення нових споживчих вартостей. Тож у класифікації галузей народного господарства громадське харчування належить до сфери матеріального производства.

Основними завданнями підприємств комунального харчування є повне задоволення спросов населення, поліпшення якості випущеної продукції, підвищення культури обслуживания.

Громадське харчування ввозяться двох формах:

— харчування, организуемое державними і індивідуальними предприятиями,.

— безплатне або пільгове харчування, организуемое органами соціальнокультурними учреждениями.

Основними завданнями комунального харчування являются:

— збільшення загального обсягу товарообігу комунального харчування в відповідність до зростанням грошових доходів населення і ще збільшенням ресурсів продовольчих товаров,.

— зростання обсягу випуску продукції власного виробництва, поліпшення її асортименту і підвищення качества,.

— підвищення частки продукції власного виробництва, у обсязі товарообігу громадського питания,.

— зростання питомої ваги комунального харчування у постачанні населення продовольчими товарами,.

— розвиток і удосконалювання матеріально-технічної бази отрасли,.

— широке впровадження прогресивних форм і методів обслуговування населения,.

— вдосконалення планування та скорочення економічної стимулирования,.

— підвищення економічну ефективність підприємств громадського питания.

Підприємства комунального харчування можуть класифікуватися з різних критеріям [19]. По производственно-торговому ознакою (з урахуванням виконання функцій з приготування й реалізації їжі) підприємства громадського харчування діляться на: заготовочные і доготовочные.

Заготовочные підприємства — механізовані підприємства призначені для централізованого випуску напівфабрикатів, і навіть кулінарних і борошняних кондитерських виробів. Це фабрики кулінарних виробів і напівфабрикатів, спеціалізовані цехи із виробництва напівфабрикатів, кулінарні фабрики, фабрики-кухні, фабрики быстрозамороженных страв і інші. Ці підприємства оснащені сучасним високопродуктивним устаткуванням — поточно-механизированными і автоматизованими лініями, автоматами. З заготовочных підприємств напівфабрикати, кулінарні і макарони, быстрозамороженные страви надходять підприємств доготовочные.

Доготовочные підприємства — невеликі підприємства, працівники напівфабрикатах високого рівня готовності і готові охолоджених стравах, які із заготовочных підприємства комунального харчування. До них відносять: столові доготовочные і столові роздавальні, вагони ресторани, кафе, закусочні, буфети і т.д.

Підприємства які з циклом виробництва — здійснюють обробку сировини, випускають напівфабрикати і готової продукції, та був самі реалізують їх у залах, буфетах, магазинах кулинарии.

У Росії її класифікація підприємств харчування за типами виконується в залежність від форми обслуговування споживачів, характеру діяльності, асортименту реалізованих страв. Враховуються також особливості інтер'єру, музичного супроводу, меблювання, їдальні посуду і білизни, приладів. До основним типам підприємств відносять: ресторан, кафе. їдальня, закусочна, буфет, бар та інших. [19].

Ресторан — її вважають найбільш комфортабельним підприємством харчування з найширшим асортиментом страв складного приготування. У ресторані високий обслуговування узгоджується з відпочинком відвідувачів. У ресторані споживачам надають у основному обіди і вечері, а при обслуговуванні туристичних груп може бути повний раціон питания.

Ресторани розміщують переважно центральних, пожвавлених вулицях, в аеропортах, на пристанях, теплоходах, морських судах, при готелях, мотелях, в центрах туризму й місцях масового отдыха.

Кафі - підприємство комунального харчування, призначене для виробництва та реалізації страв менш складної приготування в обмеженому асортименті, і навіть різноманітних гарячих та холодних напоїв, борошняних кондитерських виробів, солодких страв. Залежно від асортименту продукції кафе поділяють на дві групи: загального типу, і спеціалізовані (кафе — кондитерська, кафе — морозиво, дитяче, кафе національної кухні і т.д.).

Їдальня — найпоширеніший тип підприємства громадського харчування. Основне призначення — готування та реалізація споживачам переважно продукції власного производства.

Закусочна — підприємство швидкого обслуговування. Асортимент закусочних — холодні, і гарячі страви, сосиски, сардельки, пельмені, вареники, яєчні, і навіть напої. Найширше поширені спеціалізовані закусочні: пельменна, вареничная, шашлична, блинная, пиріжкова, сосискова, бутербродная тощо. Закусочні мають високу пропускну спроможність населення і розміщуються в пожвавлених місцях, шляхом руху туристських маршрутов.

Бар — спеціалізоване підприємство швидкого обслуговування, призначене для реалізації змішаних, натуральних і крепкоалкогольных напоїв у різноманітному асортименті. У барі також реалізують страви, закуски і печиво. Призначення бару — надати можливість відвідувачам відпочити в затишній обстановці, слуханню музики, подивитися виступ артистів чи якесь шоу. Бари залежно від асортименту ділять на пивні, винні, молочні, коктейль-холы і коктейль-бари. Коктейльхол відрізняється від коктель-бара лише більшої місткістю залу, і навіть найрізноманітнішим устаткуванням. Найпоширеніші закуски в барах — сирні палички, канапе, тарталетки, маслини, оливки, солоний мигдаль, фісташки. Бари розміщують реклами у торгових центрах, при ресторанах, при великих музеях і т.д.

Залежно від методу обслуговування підприємства комунального харчування поділяють обслуговування з допомогою офіціантів, самообслуговування і підприємства змішаного обслуживания.

По асортименту харчування послуга комунального харчування підрозділяється на комплексне харчування, харчування за вибором, харчування за попереднім замовленням, зокрема з обслуговування прийомів, ювілеїв, бенкетів та інших мероприятий.

З іншого боку підприємства харчування спеціалізуються національними стравах (європейська, корейська, китайська, грузинська, єврейська та інші кухні). Підприємства класифікуються також із числу місць, режиму роботи — цілодобові, обмеженням по времени.

Організації обслуговування відвідувачів на підприємствах громадського харчування буває різних стилів [15]:

1. Обслуговування по-французски.

Це найбільш складний та найдорожчої вид обслуговування, він мало поширений і вимагає підготовлений персонал. Офіціант використовує допоміжний столик, де закінчується приготування їжі і визначаються порції. Що ж до соусів та деяких менших десертів, то заправку виконують на візку. Тут присутній одна дуже оригінальна і рідкісна деталь (перед подачею страву пропонують на пробу гостю или.

«лідеру» групи гостей (схвалення, як вина). Скорочений варіант обслуговування французькою застосовують у старих престижних готелях й у ресторанах, де шеф-кухар завершує приготування страв з участю клієнтів. Цей вид обслуговування іноді не так вважають обслуговуванням по-английски.

2 Обслуговування по-русски.

Офіціант подає до столу страву сталася на кілька порцій. І гості беруть їжу сами.

3 Обслуговування по-английски.

Їжу подають однією страві всім сидячих за столиком і офіціант наповнює тарілки гостей. Обслуговування англійською також називають сімейним стилем.

4 Обслуговування по-американски.

Завдяки практичності, низьким видатках і зручності, обслуговування поамерикански стала однією з найпоширеніших у світі. Цей вид обслуговування, який вимагає спеціального навчання персоналу. Замовлену їжу розкладають по порціям на тарілки кухні. Отже, клієнти отримують вже готовий страву (потрібно лише люб’язно його подать.

5 Самообслуживание.

Іноді самообслуговування (шведський стіл) не так називають буфетом. На насправді з-поміж них є різниця. При традиційному самообслуговуванні в залі перебуває єдиний прилавок, у якому усе своєю чергою виставлені закуски, перші, другі страви з риби і м’яса, овочі, сири, десерти. Клієнт, проходячи вздовж прилавка, може вибрати такі страви, що йому більше подобаються. Їжу накладає в тарілки сам клієнта чи це робить официант.

Швидкість — одне з цінних достоїнств самообслуговування. До того ж клієнти можуть бачити страву, як його выбрать.

6 Обслуговування — буфет.

За такої обслуговуванні страви виставлені різними столах (островах). Клієнти якраз і можуть брати їжу. Часто перші страви куштував і страви з м’яса чи риби роздає официант.

Кожне підприємство розробляє свій стиль. Одні використовують єдиний спосіб обслуговування, інші воліють відразу кількох. Так що, обираючи свій стиль, слід пам’ятати (найкраще обслуговування — це обслуговування, подстроенное під клиента.

Тільки господар підприємства мусив вирішити, який краєвид обслуговування найбільше придатний щодо його клієнтів. Але варто дотримуватися основних правил. Байдуже, якому стилю обслуговування у ресторані, — однаково слід дотримуватись 7 правил [26]. Ніхто будь-коли стверджував їх, але де вони стали правилами громадського життя і мають всесвітнє значение (.

1) Подайте (і прибирайте) страви, підходячи до клієнта з боку і використовуючи ліву руку.

2) Розливайте напої (і замінюйте келихи) підходячи до клієнта з боку і використовуючи праву руку.

3) При подачі страви до столу тримайте тарілку те щоб чотири пальця знаходилися під тарілкою, а великого пальця трохи височів за їхніми краєм. Ніколи не доторкайтеся до внутрішній стороні тарелки.

4) Столові прилади слід брати за ручки.

5) Келихи слід брати за ножки.

6) Ніколи не беріть до рук келихи, щоб наповнити их.

7) Не прибирайте тарілки, доки всі гості не закінчать трапезу.

Кожен господар підприємство, кожен офіціант повинен знати цих правил і дотримуватися їх, хоча і обережно (дехто може мати іншу думку. Але це така важлива проблема. Клієнти насправді звертають уваги на загальну застільну атмосферу ресторану й на красу рухів персоналу, так що ні страшно, якщо офіціант підійде з боку, коли треба — з правой.

Краще, якщо офіціант допустить невелику технічну помилку, але обслужить гостей він красиво й елегантно, ніж наоборот.

Оскільки нікому подобається, якщо із нею поводяться грубо, неввічливо, чи, що ще гірше, ставляться щодо нього байдуже, оскільки клієнти повертаються, лише коли їх люб’язно зустрічають, варто їх балувати й доставляти їм удовольствие.

Клієнту навряд чи сподобатися, коли йому доведеться жестикулювати, щоб привернути увагу офіціанта чи інших працівників, що звертають більше увагу процедури, ніж клієнтів. Щоб уникнути цій ситуації, потрібно більше приділяти уваги клиенту.

Коли клієнт хоче, наприклад, поміняти замовлення, попросити, іншу пляшку вина чи рахунок, він потребує себе уваги, більше, він очікує люб’язності. Саме тому застільна атмосфера — ключовою елемент обслуговування (потрібно просто задовольнити клієнта — треба доправити йому удовольствие.

Необхідно, щоб персонал був добре навченим, готовим створити приємну застільну атмосферу, усміхненим. Кожен має грати своєї ролі. Обслуговування краще, якщо сотрудники (.

— люблять клієнтів — і намагаються зрозуміти їхні вимоги й желания,.

— уважают (клиентов і «своїх коллег,.

— добре знають повідомлення клиентов,.

— вміють налаштовуватися на клиентов,.

— впевнені, що й професія престижна.

Поведінка персоналові та його спроможність спілкуватися з клі-єнтами — показники якості обслуговування ресторана.

Як пояснити персоналу, що таке застільна атмосфера, і зробити те щоб міг створювати ее?

Перший етап (Потрібно вміти передбачати бажання клієнтів. Маючи досвід, можна було зрозуміти, які клієнти і що вони очікують від предприятия.

Потрібно замислитися над тим, як почувається людина, змушений прийти до ресторану один. Або покласти себе його місце, коли офіціант не звертає увагу до їх нетерплячих і голодних детей.

Усі бувають клієнтами ресторану. Потрібно спостерігати, як ставляться до клієнтам персонал і використовувати особистий досвід, аби зрозуміти, як слід поводження з клиентами.

Беручи гостя, пропонуючи йому меню, приймаючи замовлення необхідно приділяти йому особливу увагу, дати їй висловитися, уважно слухаючи її. Це найкраща спосіб дізнатися про її бажання і. Навіть якщо його клієнт мовчазна і нерухомо сидить за одним столом, усе одно спілкується з персоналом. Потрібно вміти читати його мовчазні желания.

Щоб вгадати вимоги клієнта, потрібно себе з його место.

Клієнтів доводиться обслуговувати, переважно, в стандартних ситуаціях, коли они (.

— поспішають або мають досить времени,.

— США витрачати занадто багато грошей, або, навпаки, не шкодують их,.

— звертають уваги на гастрономічні пропозиції чи байдужі до ним,.

— не розуміють меню чи заздалегідь знають, що і т.д.

До цих прикладів можна й ті багатьох інших. Хазяїн ресторану має визначити оптимальний стандарт роботи персоналу ресторану, але у кожному особливому разі офіціанти самостійно вирішують проблеми з урахуванням власного опыта.

Як офіціант одягу, вираженню особи, інтонаціям й рухів клієнта може спробувати вгадати її бажання, і клієнт, спостерігаючи за обслуговуючого персоналу, може робити певні висновки [25].

Таблиця 1 Пам’ятка для співробітників ресторана.

|Что ви бачите |Що це може означати | |1 |2 | |Оде|Пиджак з краваткою |Більшість клієнтів так одягнені. Шукайте | |жда| |подробиці | | |Спортивна |Вони хочуть веселитися. Воліють | | | |веселитися, не дотримуючись формальностей,| | | |вони неуважні | | |Темний костюм |Можливо ділової обід: формальне | | | |обслуговування | | |Суворі чи ошатні |Будьте готові до: | | |костюми |шампанське, спеціальні десерти | | |Годинник, сумка взуття |Звертайте увагу до марку, стан| |Воз|Маленькие діти |Додаткові серветки, склянки, | |рас| |дитячі стільці, спеціальне меню | |т | | | | |Підлітки |Напої і соки | | |Молодих людей |Неформальне обслуговування: пиво, | | | |багата їжа | | |Дорослі (старше 40лет) |Традиційний прийом, поштивість, | | | |повагу, звична гаряча їжа, | | | |зубочистки | | |Люди похилого віку |Маленькі порції, невідь що гостра | | | |їжа, не люблять чекати, люблять | | | |спілкування | | |1 |2 | |Гру|Спортивные | | |ппы| | | | |Групи однієї статті |Неформальне обслуговування | | |Сім'ї з людям похилого віку |Тримайте вікову субординацію, | | | |будьте учтивы і робіть увагу | | | |дітям | |Дей|Меню закрито, лежить на жіночих |Клієнт готовий замовляти | |ств|столе | | |іє | | | | |Клієнт дивиться на зал |Клієнт шукає офіціанта | | |Руки складено на грудях, |Необхідно швидко обслужити клієнта, | | |очі в гору |він нетерплячий | | |Клієнт дивиться на годинник |Клієнт роздратований | |Общ|Клиент любить поговорити |Слухайте його проявляючи повагу | |єні| | | |е | | | | |Клієнт мовчазна |Будьте терплячі, зробіть необхідні| | | |пояснення, заспокойте його | | |Клієнт відчуває сіючи |Допоможіть їй порадами, поясніть, що | | |невпевнено |чого | | |Клієнт не знає, що |Використовуйте мистецтво навіювання, | | |робити |зверніть увагу до спеціальне | | | |пропозицію шефа |.

Другий етап. Як дізнатися, якої думки клієнт (див. таблицю 2).

Таблиця 2 Практичні рекомендації до працівників ресторанов.

|Персонал |Що думає клієнт | |1 |2 | |Веселі особи |Я люблю, коли мене обслуговують веселі і | | |спокійні люди. Нарешті я їх знайшов | |Спокійні лица|Этим людям подобається їхньої роботи | |Серйозні лица|Что-то у тому ресторані негаразд… Сподіваюся, що це | | |обійдеться | |Не |Можливо, це упередження, але офіціант з неохайної | |доглянуті лица|бородой примушує мене думати, що обслуговування | | |буде неакуратним і млявим. Якщо за цьому офіціант | | |не причесаний, з холодним байдужим поглядом, | | |неусмішливий, то я передбачаю жахливе обслуговування | |1 |2 | |Зовнішній вид |Я будь-коли помиляюся: якщо персонал акуратно | | |причесаний, з доглянутими нігтями, у чистій і | | |відпрасованої формі, у взутті з нестоптанными каблуками | | |- отже, зробив у ресторані із відмінним обслуговуванням | | | | |Руху |Не приємно, якщо тебе обслуговує офіціант, | | |надмірно жестикулирующий або ледь передвигающий ноги|.

Третій етап. Яке думка клієнта про ресторані. Воно створюється на основі власного уявлень гостя (див. таблицю 3).

Таблиця 3 Показники рівня обслуговування клиента.

|Показник |Уявлення клієнта | |обслуговування | | |1 |2 | |Обслуговування быстрое|У клієнтів приймають замовлення за мить після | | |того, як вони сіли за столик, закуски подають | | |пізніше, ніж п’ять хвилин тощо. | |Цикл обслуговування |Цикл обслуговування ділитися сталася на кілька фаз- | |добре організований |від закусок до дижестива | |Меню відповідає |90 відсотків страв в меню викликають інтерес | |клієнтам |клієнтів | |Персонал допомагає |Персоналу ж добре відомо, що є у меню і | |клієнтам під час виборів |кухні. Він дає докладні пояснення | |страв | | |Персонал |Клієнти нічого не винні просити вино, як його | |попереджає |закінчується. Сім'ям із малими дітьми | |вимоги клієнтів |відразу ж потрапити надаю дитячий стілець, навіть якщо | | |звідси не просять | |Персонал вміє |Ті, хто обслуговують, всміхаються, допомагають друг | |спілкуватися |другу. Навіть у години пік кожен клієнт отримує | | |очевидно: він замовив, без вагань: «Це | | |ви замовив локшину» | |Персонал стежить за |Офіціант перевіряє, що всі у порядку, по | |ходом трапези |крайнього заходу двічі на протягом обіду | |1 |2 | |Обслуговування |Метродотель повинен представитися клієнту до | |контролюється |того, як той зробить замовлення. У цьому вся | | |разі клієнт почуватися | | |застрахованим при конфлікті з офіціантом. | | |Метродотель спілкується із гістьми кожним | | |столиком, по крайнього заходу одного разу | |Персонал чемний та |Персонал усміхається, усі задоволені (це | |приємний |по спокійній роботі), тепло ставляться до | | |клієнтам | |Персонал вміє |Офіціант завжди дивиться на очі клієнту, коли| |добре тримаються |розмовляє, не зворушує обличчя, чи волосся | | |руками | |Добре організована |Усі, які висловили невдоволення, йдуть | |роботу з |задоволеними, з наміром повернутися | |рекламаціями | | |Персонал уважний |По крайнього заходу, 10 співробітників щодня | |і акуратний |дякують за вміле обслуговування |.

Четвертий етап. Як спілкуватися. Як зазначалося, слід балувати гостей і доставляти їм задоволення. Коли з’являється клієнт, потрібно обов’язково зустріти і привітати його, незалежно від цього, ніж у цей час зайнятий офіціант. Приблизно так як вони приймають гостей вдома: їм надають особливого внимание.

Якщо клієнту доводиться чекати, бо ще не підійшли його друзі чи стіл ще готовий, можна запросити їх у бар і запропонує апперетив. Якщо всі столики зайняті, й у найближчим часом жодного з них звільнитися, непотрібно повідомляти це із неприхованою радістю, вибачитеся і подаруйте клієнту сувенір, меню — щось, що зможе їй нагадати про вашому ресторані, і забути неприятности.

Коли клієнт сідає за столик, вона виявляється до рук офіціанта — до моменту, коли отримає рахунок: необхідно виправдати його доверие.

Слід спробувати зрозуміти, що хоче клієнт. Необхідно звертати увагу до найдрібніші деталі, когда:

— усаживаете клієнта за столик,.

— подаєте аперитив,.

— розповідаєте про стравах в меню і приймаєте заказ,.

— приносьте закуски,.

— подаєте основні блюда,.

— пропонуєте десерт, дижестив.

Потрібно бути особливо уважним, коли даєте клієнтам рахунок, розраховуєтеся залишіть у магічній скрині забруднені й зіпсовані купюры).

Слухати, пропонувати і подавати: це борг власника ресторану й борг официанта.

Щоб працювати офіціантом, необов’язково мати великий політичний досвід чи покликання. Цю професія можна освоїти нас дуже швидко. Потрібно повторювати вітання, вчитися представляти меню, вигадувати цікаві і інтригуючі описування страв замість банальних і привычных.

2.3 Виробничий процес на предприятии.

Виробничі приміщення: гарячий цех, холодний цех, комора, мойка.

Торгові приміщення: обідній зал, вестибюль.

У холодній цеху я готуватиму холодні страви куштував і закуски, бутерброди, солодкі страви куштував і холодні супи. Оскільки тут значну кількість страв і виробів не піддаються теплову обробку, необхідно дотримуватися санітарні правила з організацією технологічного процесу. Вікна в холодному цеху мають північ чи північний захід. Усі холодні страви і закуски готують безпосередньо перед відпусткою споживачеві. Холодний цех розташовується в такий спосіб, щоб досягалася знаходиться найкоротша зв’язку з мийної їдальні посуды.

У овочевому цеху я буду обробляти сировину, готувати напівфабрикати. Овочевий цех розташовується те щоб він мав зручне повідомлення з холодним цехом. У барах, де обробляють невеличкий обсяг сировини, організують загальні робочі місця в обробці картоплі і коренеплодів. Різні технологічні процеси та операції виконують послідовно однією і тому самому оборудовании.

У м’ясному цеху я буду оббілувати м’ясо, рибу й вогкі м’ясні продукты.

Готувати напівфабрикати. Основне висвітлення цеху денний. Додаткове висвітлення — лампи денного світла. Пол плитковий. У цеху дві ванни для м’яса й. У цеху встановлено електропривод МИМ-500, три виробничих столу, дерев’яна колода в рубку м’яса і инвентарь.

У гарячому цеху я готуватиму гарячі закуски, другі страви, гарячі напої, борошняні печиво, гарячі бутерброди. У приміщенні гарячого цеху мусить бути витяжка, вентиляція, кондиціонери. Необхідно дотримуватися техніку безпеки і санітарні требования.

Комора — у ній я буду зберігати краткосрочно продукти, безалкогольні і вино-водочные вироби. Терміни зберігання ЕВР у комори залежить від його типу, району розташування, кліматичних умов даної местности.

У мийці я буду мити брудні прилади, посуд, інвентар. Забороняється мити посуд разног призначення до одному й тому ж воде.

Обідню зал. Це основне приміщення кафе, де обслуговую споживачів. Зал може бути зручним привабливим. У залі споживач забезпечити певною часткою самоти, інтимності. Висвітлення краще мати невідь що яскраве у тому, щоб світло відбивався від стін і стелі залежно від світильників. У створенні комфорту залу важливу роль грають: висвітлення, акустика, вентиляція, сервірування столів., музика і т.д. Зал повинен мати зв’язку з холодним цехом і мийної їдальні посуды.

Оборудование.

Машина — це сукупність механізму виконують певну роботу чи перетворюючих одна частка енергії на другий залежно від призначення і видообрабатывемого продукту. Машини підприємства міста і харчування можна підрозділити ми такі групи: а) механічне устаткування (машини для обробки овочів, машини в обробці м’яса й, машини для приготування тесту, машини для нарізки хліба і низки гастрономічних продуктів, універсальні машини), б) теплове устаткування, в) холодильне оборудование.

Картофелечистка МОК-250. Після перевірки, подають води камеру, включають автомобіль і завантажують картопля приблизно на 50% обсягу камери. Картопля може бути чистим інакше швидко зношуються абразиви, і навіть картопля може бути однакового розміру, інакше побільшає відходів, очищення загалом триває 2 — 4 хвилини, у своїй відходи повинні складати трохи більше 20%. Після закінчення роботи машину промиваємо на холостому ходу, не промивати згори з шланга, т.к. вода може відвідати электродвигатель.

Электромясорубка МИМ-500. М’ясо, нарізане шматочками подається в камеру, де захоплюється обертовим шнеком, посувається до ріжучим ножам, які подрібнюють продукти. Після цього м’ясо продавлюється шнеком через отвір решеток.

М’ясо мусить звільнене від кісток і жил, заборонена робота на холостому ходу, розмелювання сухарів і спецій. Режим штовхання до шнеку, що зумовлює зносу робочих інструментів. Наживную гайку остаточно загвинчують. При включенні електродвигуна до незначного збільшення галасу зчинив на редукторі. Після закінчення роботи ножі, грати та свердло витягають спеціальним гачком, промивають гарячою водою і висушують, але з на гарячих поверхностях.

Загальмувати ТММ-1М. Завантаження дежи мусить бути трохи більше 50% для крутого тіста й 80 до 90% для рідкого тесту. Діжу укочують на плиту піднесеному месильном важелі і оградительном щитках. Для скріплення дежи з приводом повертають до упора, після чого опускають важіль і щитки. У час замісу забороняється нахилятися над дежой, також брати пробу. Після закінчення праці та вимикання машини, маховиком виводять важіль в верхнє становище, піднімають огородження і натисканням на педаль откатываю дежу.

Мікрохвильова піч НВЧ (надвисокої частоти). Теплове опрацювання в электромашинном полі. НВЧ ставляться до об'ємним способам обробки при яких нагрівання іде за рахунок всьому обсягу продукту. У НВЧ струм частоти 50 герц., що більше частота тим більше коштів виділення теплоти. Електромагнітні хвилі вступають у камеру, де утворюється магнітне полі НВЧ, яке змушує коливатися молекули продукту. Вібрація наводь до взаємному тертю до чого багато. Особливістю приготування їжі, що теплота виникає у самому продукте.

Электрокипятильник КНЭ-100М. Відкрити вентиль на водопровід, перевірити рівень води в трубі переливний / від 6 до 8 див. нижче крайки труби/. Перевірити роботу поплавця, своєю практикою регулярно розбирати окріп, перші 3−5мин. зливають, т.к. вода може бути кип’яченою. Стежити за сигнальній трубкою, випливає холодна вода — зносилася прокладка клапана і живильне коробка переповнена, випливає гаряча вода — переповнений збірник окропу т.к. електрон відключив тены.

Мармит МЭП-60 призначений для порционирования перших страв. Він входить у комплект устаткування механізованих ліній роздачі і складається з зварної рами з облицовками. Рама має ходову частина з двома парами колес.

Працюючи на электромармитах для перших страв дотримуються правил експлуатації, аналогічні правилам роботи з электромармитах.

Перед початком роботи з мармитах інших страв перевіряю надійність заземлення, стан пуску устаткування й санітарного стану апаратів. Роботу реле тиску перевіряють шляхом попереднього закривання вентиля для води та включення апарату до мережі. У цьому за якийсь час повинна спалахнути сигнальна лампа «немає води». Наповнюють парогенератор водою і перевіряють роботу поплавкового клапана. Потім включають тены парогенератора, теплового шафи і крізь 40 хвилин заповнюють мармитницы. Час зберігання страв в мармитницах на повинен перевищувати 2 годин. Після закінчення роботи мармиты виключають із електромережі і за вийнятому поплавковом устрої старанно промивають піддон, парогенератор, мармитницу, потім поплавковое пристрій встановлюють цього разу місце, парогенератор заповнюють водою, зовнішню поверхню протирають салфеткой.

Холодильна камера СОЭСМ — 2. Застосовують по холодних і гарячих цехах. Представляють собою охолоджене шафу, верхня поверхню якого є столом на приготування і розбирання продуктов.

Холодильні установки повинні розташовуватися в сухих, добре освітлених приміщеннях, в дали від опалювальних установок. Установка повинна бути заземлена. Прилади управління і місцевого контролю повинні прагнути бути у хорошому стані. У місцях сполуки трубок повинно бути олійних плям. Необхідно дотримуватися режиму був зберігання продуктів. У холодильних установках не мають автоматичного відтаювання сніговий шуби з випарника, необхідно відключати від електромережі для відтаювання при товщині шуби 5−6 мм. Вмикати установку слід після повного просыхания поверхні випарника. При прояві будь-яких несправностей відключити установку, викликати механика.

Касовий апарат Mini 600. Машина варта механізації касових операцій обліку грошових надходжень і функцію контролю під зазначеними операциями.

Машина без постаменту має знімні ключі для пуску машини, і забезпечує незалежну роботу чотирьох касирів. Вони реєструють суму 4х підсумовуючих лічильників і лічильників приватних підсумків, підраховують суми замовлень, друкують чекову стрічку і виробляють її нарізку, друкують контрольну ленту.

Електроплита ПЭСМ — 4ШБ. Після перевірки включають плиту загальним пусковим пристроєм, а кожну конфорку індивідуальним перемикачем. Вмикати конфорки слід тільки після їх завантаження. На вищу ступінь нагріву /450- 470 градусів/. Вмикати на вищу ступінь нагріву слід лише їх розігріву, та був слід переключити на середню чи слабку ступінь нагріву. Для економії електроенергії треба пильнувати, щоб дно посуду щільно притискало конфорки, і навіть протягом кількох хвилин остаточно роботи їх слід вимикати. На плитную посуд заповнюють до 80% її обсягу, т.к. вихлюпування рідини на конфорки можуть растрескаться.

Після закінчення роботи рукоятки встановити нуль, відключити від сети.

Электрокофеварка КВЭ-7. Перед початком роботи перевіряють санітарний стан. У посудину заливають 7 літрів води, а пакетний перемикач заганяють у становище «кип'ятіння». За 5 хвилин до закінчення знімають кришку зварювального судини і фільтр рівномірно засинають мелену каву за нормою. Через 3−5 хвилин після закипання напій готовий до вживання. Після цього кавоварку переводять на режим «підігрів», у своїй підтримується температура напою 60−80 градусів. Для вторинного приготування напою кавоварку відключають, а фільтр звільняють від кавовій гущі і промивають. Після закінчення роботи перемикач встановлюють у безвихідь «виключене» і відключають кавоварку від сети.

Такий основою перелік устаткування що у кафе.

Праця у цехах починається із сьомої годин, а закінчується 18 часов.

У ранковий час працівники цеху, готують продуктів до теплову обробку. Завідуючий виробництвом, визначає завдання кухарям. У гарячому цеху працюють два кухарі, обидва мають 5 разряд.

У зв’язку з санітарними вимогами та вимогами технологічного процесу у цеху організовані універсальні робочі місця [14]:

1 Робоча місце — призначено на приготування супів і бульйонів, у ньому використовуються плита електрична, сковорода електрична і стіл виробничий з мийною ванній. Задля підтримки потрібної температури перед відпусткою страв використовується мармит наплитный.

2 Робоча місце — на приготування других страв, гарниров, соусов.

Використовують: шафу жарочный, плита електрична, стіл виробничий з вагами ВНЦ-2.

3 Робоча місце — на приготування гарячих напоїв: кип’ятильник, стіл производственный.

4 Робоча місце — для оформлення і відпустки страв відвідувачу — стіл за охлаждаемым обсягом і горкой.

Для зберігання продуктів використовується шафу холодильный.

2.4 Організаційна структура служби маркетингу на предприятии.

Маркетингові служби можуть становити 2 управління: центральні маркетингові служби й оперативні відділи [16].

Загалом апараті управління фірмою центральні маркетингові служби — координуючі, котрі планують та контролюючі органи стратегії производственнозбутового управління. У цьому більшість оперативних питань стосовно реалізації комплексної ринкової економіки і товарної політики вирішується на низовому рівні - безпосередніми виробниками конкретного товара.

Структура маркетингових служб різноманітна. Проте, простежуючи системи лінійних і функціональних зв’язків варто виокремити такі основні типы:

— виконуваних функцій маркетингової деятельности,.

— по продукту,.

— по регионам,.

— за групами споживачів (рыночная).

У організаціях функціональних маркетингових підрозділів кожен відділ чи сектор розробляє одну чи ряд певних функцій маркетингової діяльності (відділ вивчення ринку, відділ реклами й стимулювання збуту, відділ каналів товароруху і т.д.).Такую структуру зазвичай мають маркетингові служби невеликих фірм, які працюють із вузьким товарним асортиментом, у невеликому числі ринків чи його сегментах, відмінних певної однорідністю, стабільністю і щодо незначною величиною ємності. Зазвичай це фірми, що виробляють неиндивидуализированный товар — товар, який вимагає значних модифікацій залежно від відтінків висунутого щодо нього попиту, і навіть який є об'єктом істотного впливу науково-технічного прогресу, тобто. який вимагає значної модернізації у сфері НИОКР.

Недостатки:

— відсутність спеціалізованих підрозділів по продукту, отже утрудненість зв’язку й контролю над процесом розробки ідей нового товару, його створення, і навіть впровадження ринку призводить до уповільнення инноваций,.

— через брак спецслужб у регіонах до уваги береться їх специфіка чи виникають клопоти із впровадженням продукту визначені ринки утруднено вирішення питань фінансування маркетингових подразделений.

Організація маркетингових служб по продукту отримала широке поширення практиці зарубіжних фірм і є основою формування організації з товарно-отраслевому ознакою — видам випущених товарів хороших і услуг.

Таку структуру мають служби маркетингу фірм, що випускають многоассортиментную з різної технологією виробництва та які спеціалізуються у невеликому числі збутових ринків щодо однорідної характеру. Це дозволяє фірмам краще пристосовуватися до ринковим) вимогам в кожному окремому товару чи його групі через професійного знання товару як наслідок чуйного реагування на найменші зміни ситуації у товарної конкуренции.

Недостатки:

— надмірне усунення акценту на технологічну орієнтацію, недостатність рыночной.

— неефективність роботи за значної диверсифікації товарної номенклатури через серйозне утяжеления апарату управления.

— ослаблення координаційних зв’язків на окремі види функцій маркетингу, часом — дублювання, роздрібнення ключових функцій по окремим маркетинговим службам.

— ускладнення стратегічного керівництва та реалізації єдиної маркетингової программы.

Організація маркетингових служб у регіонах й у фірм регіональної орієнтації збутової діяльності, т. е. які працюють у неоднорідним ринків. Ця структура дозволяє домагатися б у проведенні комплексної та диференційованою ринкової політики, забезпечувати тісну залежність процесів розробки нових товарів — від вимог кінцевих споживачів конкретних ринків, координувати всю ринкову стратегію фірми. Регіональна структура дає переваги компаніям, що забезпечує широку збутову і виробничу діяльність там. Проте, вона пред’являє особливі вимоги до характеру вироблених фірмою товарів. Вони повинні бути однорідні і задовольняти досить однорідним вимогам споживачів різних сегментів (годинник, автомобілі), найчастіше це товари, користуються стабільним попитом у значних груп населення і які продаються через широку мережу посредников.

Недостатки:

— децентралізація і дублювання низки функцій маркетингового управления,.

— утрудненість координації з товарів і функцій, розчленованість товарної політики щодо ринковим регионам,.

— неефективна для наукомістких, значною мірою схильних до інноваціям продуктів, і навіть для фірм з широкою многоассортиментной номенклатурой,.

— відсутність компетентності у питаннях асортименту і забезпечення якості товаров.

Найчастіше така географічна структура постає як допоміжна, т. е. підструктура стосовно іншим — функціональної, товарной.

За сучасних умов диференційованого ринку на залежність від специфіки конкретних його сегментів і особливості потреб різних груп покупців серед типів структур дедалі більше значення має тут оргструктура за групами споживачів, що дає свого роду маркетингові управлінські відділення з ринковим сегментам. Вона надає можливість орієнтувати всю діяльність фірми на кінцевих споживачів і цій основі здійснювати кожної їх групи індивідуальну, комплексну ринкову політику щодо всьому процесу виробництва. Така структура найбільше відповідає вимогам концепції маркетингу, т. до. заглиблена у індивідуальне обслуговування може й задоволення вимог, що висуваються до товару конкретної групою споживачів, тобто. принципу поглибленого сегментування ринку. оргструктура по групі споживачів забезпечує довгострокові зв’язки Польщі з партнерами по операціям постачання російської та, отже, стабілізацію прибыли.

Але найчастіше застосовуються комбінації зазначених принципів організації: функционально-рыночная, продуктово-рыночная.

Двоїстість керівництва, притаманна оргструктуре управління матричного типу зумовлює виникнення наступного нестачі: якщо виникають проблеми з її виконанням, керівництву підприємства буває часто важко виявити, хто винен і що причини суть що з’явилися проблем, відповідно, виникають звичайні тертя і безладдя, що й можна очікувати за відсутності єдиноначальності. Ці труднощі можна подолати під час встановлення чітких меж повноважень та виховання відповідальності функціональних керівників держави і керівників програм. Останні наділяються зазвичай всієї повнотою відповідальності по здійсненню всієї програми. Вони, зазвичай, встановлюють контакти з замовниками, наділяються повноваженнями для складання графіків і запровадження пріоритетів за своїми програмам. Функціональні керівники наділи повноваженнями керівництво за які працюють у їх сфері працівниками та здійснюють контролю над цілісністю і повнотою виконання проведених ними досліджень, конструкторських та інших работ.

Ця структура, як досить гнучка і багатофункціональна, в найбільшою мірою можна використовувати у Росії, т. до. з одного боку у нас необхідно чітке координування окремих відділів маркетингу, поглиблена розробка кожної з функцій, з другого — відстеження найменших змін ринках (як ринках географічних регіонів, і ринках конкретних товарів — залежно від варіанта матричної структуры).

Найвища вимога побудувати маркетингових служб.

Структура створюваних служб маркетингу мають забезпечувати такі умови функціонування: а) Гнучкість, мобільність і адаптивность.

Як систему управління маркетинг вимагає значної гнучкості, оперативності прийняття рішень, відповідного організаційного побудови управлінських служб та його періодичної реорганізації, в частковості формування цільових робочих груп, коли підрозділи створюються на вирішення конкретного завдання визначений термін і з його виконання расформировываются інші цільові підрозділи. Цільові групи відрізняються більшої гнучкістю і можливість подолати консерватизм будь-який оргструктури, оскільки він зазвичай найважче схильна до змін, які вимагають великих грошей і і пов’язана з особистісними чинниками персоналу. На погляд, введення у структуру вже діючої фірми цільової групи — оптимальний варіант для російських умов, т.к. організація постійної маркетингової служби вимагають великих витрат, маркетинг — досить нове явище для російських фірм, і гнучке структурне підрозділ фахівців буде ефективний варіантом для нашої країни (природно, дана структура підійде більшість, але задля всіх підприємств, якщо йдеться про великої фірмі чи комерційному банку філіями у регіонах диверсифікованої діяльності, тоді набагато ефективніше впроваджувати постійну службу маркетингу, яка буде вловлювати зміни на певних ринках). Гнучкість і адаптивність маркетингових служб забезпечується регламентацією прав, компетенцією окремих підрозділів, проте, занадто детальне розподіл обов’язків перешкоджає реалізації творчого підходу і інноваційним процесам і надмірно подовжує прийняття рішень на управлінський апарат. Слід також забезпечення прямий і зворотної зв’язок між маркетинговими і функціональними службами загального управління фірмою. б) Відносна простота структуры.

Як згадувалося, чим простіша структура і від рівень управління, тим паче мобільна систему управління, оперативніше процес прийняття прийняття рішень та вище шанси на успіх. в) Відповідність масштабів маркетингової служби, рівень її ефективності і обсяг продажу фирмы.

Для російських підприємств, котрим маркетинг найвищою мірою необхідний при на зовнішній ринок, важливий облік обсягу експортноімпортних операцій на відсоткове співвідношення загального обсягу поставок, якщо цей відсоток незначний, створювати спеціальні дорогі служби не має сенсу, це саме можна сказати і до дрібним підприємствам. р) Відповідність структури специфіці асортименту виробленої продукции.

Ідеться вибору структури маркетингової служби й наділення служби господарської самостоятельностью.

Узагальнено кажучи про ефективне функціонування маркетингової діяльності, її головна мета — максимальне зміна керованих факторів, і максимальне пристосування до чинників некерованим в відповідність до поставленими цілями. До керованим чинникам ставляться: стратегія і цілі фірми, загальний клімат всередині фірми (готовність ризикувати, новаторство, міжлюдські відносини), елементи ділову активність (виробництво, фінанси, НДДКР тощо.), некеровані чинники — політика конкурентів, урядові розпорядження, економічні, соціальні й інші катаклізми. Існує й полууправляемый чинник — поведінка покупців, але погляд, специфіка його саме у Росії - очевидно: він скоріш належить до керованим, оскільки впливу реклами й різних рекламних акцій на росіян можна тільки дивуватися, можливо, оскільки це є наразі відносним нововведенням російському ринку й импонирование уваги з боку фірми (що полягає в улаштуванні безплатних дегустацій, розпродажах із знижкою, лотереях тощо. п.)во що свідчить визначає вибір споживача. Позначається, як і, непристосованість росіян до достатку товарів хороших і продуктів, слабка орієнтація, без зовнішньої підказки, як запропонованих товарів та послуг як наслідок, часто купується вже знайомий із реклами продукт, як найбільш престижний і якісний, причому перше важливіше. І саме тому зарубіжні компанії з розвиненою маркетингової службою (наприклад, IBM, яка використовує російському ринку особливу стратегію завоювання клієнтури з флангів) немає проблеми з впровадженням ринку продукції, іноді серйозно поступається за якістю російським аналогам (що особливо стосується продуктів). І на зараз у умовах затоварення багатьох, а то й більшості, ринків нашої країни концентрація увагу маркетингових зусиллях російських фірм життєво необхідна у тому, хоча б залишитися на плаву.

Маркетинг передбачає виявлення характерних рис можливих клієнтів, їх бажань, і потреб, формування груп споживачів, об'єднаних загальними властивостями, вивчення ринку аналогічних товарів та послуг, нарешті, визначення цього у якої міри запропоновані товари та відповідають потребам і бажанням потребителей.

У випадку це відділ, займається питаннями збуту і рекламы.

Іншим разом — це комбінація видів діяльності, як-от зв’язку фірми з окремими особами чи громадськими організаціями, планування залу, складання програми рекламно-пропагандистської діяльності, перевірка інвентарю, і навіть решта видів діяльності, чимало з яких за рамки традиційного відділу, що займається сбытом.

За інших випадках, маркетинг — це відділ, не діяльність, а образ мислення, погляд життя і сподіваюся, яке у ній займає бизнес.

Функції відділу маркетингу до кав’ярні виконуватиме директор. У його компетенцію входит:

— аналіз кон’юнктури рынка,.

— вивчення споживчого попиту, бажань клиентов,.

— рекламна деятельность,.

— питання сбыта,.

— укладення міжнародних договорів про сотрудничестве,.

— питання якості обслуговування і т.д.

На підприємстві вестиметься робота з вивченню споживчого попиту. Проводиться робота через встановлення особистих контактів, шляхом анкетування гостей, і навіть методом постійного наблюдения.

Часто буває, що найкращим джерелом інформації розуміння смаків клієнтів є власні спостереження. Хочеться побажати відділу більше приділяти уваги цій важливій роботі. Відтак можна отримати масу дуже цінної інформації про клієнтів. Скільки їм років, як вони зрештою, сімейні вони або вільні, який професійною діяльністю займаються, яких організаціям належать? Відповіді для цієї, здавалося б, поверхневі запитання вичерпно відповідають багато їжі для міркувань, дозволяють розкрити мотиви поведінки клієнтів — і зробленого ними вибору. Отримавши відповіді, можна рухатися далі шляхом задоволення потреб клієнтів — і створення умов, у яких гості стають регулярними відвідувачами. Потрібно покращувати роботу з постійному спостереженню за своїми гістьми й намагатися покращувати свої можливості у обслуговуванні. Гості самі, коли він дають можливість, готові розповісти, що у обслуговуванні їх задовольняє, що вимагає поліпшення. Конче важливо для орієнтованих на маркетинг керівників навчитися слухати своїх гостей і чинити так, як вони рекомендують. І справді багато нових ідей у поліпшенні обслуговування і комфорту, якщо вдуматися, запропоновано самими гостями.

У «книзі скарг, і пропозицій», безумовно, міститься багато дуже корисною інформації, що стосується обслуговування до кав’ярні. Проте не кожен відвідувач робить запис у цієї книге.

Маркетинг (як думка) — це і вуха, необхідних того, аби зрозуміти, чого хоче, чого потребує і чого хоче клієнт, і навіть як обслуговувати його, щоб задовольнити усі його запросы.

Це те думка, якої дотримуються відповідальні працівники. Та позиція, яке може і має зайняти кожна людина, який безпосередньо стосується до цього бізнесу, або ті, хто підтримує контакти з гостями, й ті, хто обслуговує тих, хто займається гостями. Кожен службовець суд має приймати бажання, потреби й очікування клієнтів, яких обслуговує кафе, і «бути готовим до того що, щоб задовольнити їх запросы.

Досягнення цього є кінцевою результатом ефективного процесу маркетингу. Досягнення її потрібно керівництво із боку головного управляючого. Інакше кажучи, маркетинг кафе занадто важливий для здобуття права доручити його відділу. Тільки генерального директора може разом зв’язати маркетингову діяльність різних відділів, зайнятих у цій сфері, подати приклад, проявити увагу, поспівчувати й забезпечити мотивацію служащих.

Завдання бізнесу у тому, щоб зробити імені клієнта й утримати його. Звідси випливає решта: під час залучення клієнтів з’являється робота, неможливо утримати клієнтів, а то й отримувати прибуток на інвестований капітал, і якщо знову вкладати цю прибуток, щоб залишитися конкурентоспроможним і задовольняти постійно виникаючі бажання, потреби й очікування цих клієнтів. Для будь-якого кафе процес маркетингу включає такі етапи [25].

|Решение: що ми собою бути і що запропонуємо клієнтам |.

|Измерение ступеня задоволеності |Інформування клієнтів про можливість запропонувати | |клієнтів — і оцінка результатів |і стимулювання попиту | |діяльності кафе | |.

|Удовлетворение бажань, потребностей|Предложение послуг кафе. | |в очікуванні клієнтів |Реклама. |.

|Подготовка кафе до прийому клієнтів |Підбиття підсумків продажу послуг кафе|.

Рисунок 3 Підготовчі етапи відкриття кафе.

Перший етап у тому, щоб вирішити, що з себе представляє підприємство й нам що може запропонувати клієнтам. Буде це тепле і дружнє місце, сімейне вогнище, місце для офіційних зустрічей, місце, на який стоїть глянути чи місце, де можна усамітнитися? І керівництво, і службовці повинен мати чітке уявлення у тому, що являє собою кав’ярень і що він предлагает.

Потрібно домагатися щоб клієнт усвідомив, що треба, і стимулюватиме його спрос.

Це традиційна роль відділу маркетингу: рекламування, продаж і стимулювання продажи.

Усі, що бачить публіка, допомагає усвідомлювати необхідність зробити купівлю, наприклад, цьому сприяють образи, створювані рекламою. Бачить чи публіка гармонійну симфонію сигналів чи мішанину різних значень, стилів символів, яка спотворює образ те, що являє собою кафе, що він може предложить?

Пропозиція послуг кафе.

Потому, як стимулирован попит, треба було б питанням: «Як запропонувати послуги кафе клієнтам?» Необхідно стежити, що пропонують клієнтам відділи збуту, які мають інтереси предприятия.

Ведення обліку наданих услуг.

Пропонувати послуги кав’ярень і вести облік наданих послуг — це дві різні вещи.

Це має бути очевидним, але часто викликає замішання. Усі програми з забезпечення збуту спрямовані на прищеплювання навичок у веденні обліку наданих послуг. Мають бути встановлено гнучкі керівні принципи, які можна легко пристосовані до місцевих умов очікуваного від попиту й постачання кожній ділянці рынка.

Підготовка кафе.

Після завершення підсумків надання послуг слід підготувати кафе. Прогнозування — це частина процесу маркетингу. Також, як і кількісний прогноз, важливий якісний прогноз, тобто. важливо як число яких обслуговує кафе, але те, хто вони й яких послуг чекають. Питання тому, хто ці клієнти, що вони очікують настільки само важливий на підготовку кафе, як і питання, скільки цих клієнтів? Це питання — невід'ємна частина маркетинга.

Задоволення бажань, потреб і ожиданий.

Нині ж процес переходить до задоволенню запитів клієнта, тобто. починається власне робота. Прийом гостей, розміщення по столикам, підтримку в справному стані засобів, з допомогою яких клієнти сидять, їдять і відпочивають — всі частини цієї механізму процесі маркетингу грають своєї ролі. По суті, роль їх величезна, т.к. люди, що зараз до кав’ярні, швидше за все, принесуть доходи — у майбутньому. Те, що працівники роблять з гістьми й для гостей, не в тому, що вони добре вміють це робити, суть у тому, що вони добре знають, чому роблять, тобто. вони віддають усвідомлювали у цьому, чого хоче, чого потребує і чого хоче від нього цей клієнт чи гість. Коли співробітники усвідомлюють себе, немов частина процесу маркетингу, хочуть знати, що з себе представляє клієнт і що він очікує. Коли вони цікавляться клієнтом і співчувають йому, тоді шанси перетворити клієнти на людини, який відданий кав’ярень і готовий завжди звернутися по медичну допомогу, котирується высоко.

Хороші генеральні директора знають усі це. Важливо турбуватися про працівника, який, своєю чергою, стане піклуватися про клієнта. Але як деякі генеральні директора використовують можливості свого відділу маркетингу у цьому. Потрібно просити працівників відділу маркетингу обговорювати програму рекламно-пропагандистської діяльності зборах службовців, обговорювати питання дослідження ринку, результати вивчення проблеми конкуренції, заохочувати спроби службовців говорити про справи кафе в свого соціального середовищі. Кожному службовцю має бути представлено право бути частиною процесу маркетингу, а чи не просто виконувати той чи інший работу.

Вимірювання ступеня задоволення запитів клієнтів — і оцінка результатів деятельности.

Кожній організації потрібна оцінна відомість: непросто фінансовий звіт, а об'єктивну оцінку того, як попрацювали, задовольняючи бажання, потреби й очікування клієнтів. Є чимало способів такий оцінки: огляди, картки скарг, картки відгуків й інші засоби. Потрібно судити за поліпшеннями, заохочувати їх, проводити аналізи і вирішувати, де винести зміни як і поліпшити результати деятельности.

Причина такого аналізу у тому, що щось залишається незмінним. Бажання, потреби, очікування еволюціонують змінюються. Ринки змінюються, як слідство спадів, бумів і залежно від сезону. Умови конкуренції завжди змінюються. Справжня цінність виміру результатів діяльності у тому, щоб вирішити, ким бути відкрита і що запропонувати в наступний раз.

Інакше кажучи, процес маркетингу не носить лінійного характеру, а є колоподібним, нескінченним процесом, повторюваному знову і знову. І що гостріше конкуренція над ринком, то з більшою швидкістю команда повинна бігти етапами процесса.

Завдання керівництва у тому, щоб так очолити цей процес, щоб кафе викликав почуття задоволення та гарячої підтримки з боку службовців, і навіть задоволеності й сліпого наслідування із боку клієнтів. Вплив такий ефективності і справжньою культури у відносинах службовців і клієнтами на валову прибуток за основний діяльності колоссально.

Стратегія обслуговування — що це «маяк», яка переказує прибутковий бізнес у фарватері потреб клієнтів. Це основа всім відносин між підприємством, і клиентом.

То чи потрібна якась інша стратегія, ніж надання «якісного обслуговування»? Оскільки якісне обслуговування складається з багатьох складових елементів і від безлічі людей такій великій господарстві без стратегії замало. Підприємства мають мати добре розроблену, ув’язану з усіма структурами організації послідовну, відповідну обставинам стратегію обслуживания.

А, щоб зробити стратегію обслуговування, керівництву підприємства слід передусім зрозуміти, чим є та ринкова середовище, у якій доводиться працювати, і який в цій середовищі займає підприємство? Добре розроблена стратегія має давати відповіді на такі вопросы:

— які потреби споживачів ми обслуживаем?

— володіємо ми достатніми знаннями й досвідом, щоб обслуговувати краще, ніж будь-хто еще?

— як ми повинні обслуговувати, щоб мати дохід, дозволяє нам тривалий час бути конкурентоспроможними і реально отримувати достатню прибуток на вкладений капитал?

Стратегія обслуговування зачіпає три головних компонентів будь-якого підприємництва сфері обслуживания:

1 Потреби клиентов,.

2 Здатність компанії задовольняти ці потребности,.

3 Довгострокова прибутковість компании.

Споживачі мають специфічні потреби, які можуть опинитися помітно варіюватися залежно від ситуации.

Організації індустрії кафейного бізнесу мусимо створити свої стратегії обслуговування у тому, аби відповідати специфічним потребам ринку, де вони вибирали собі певний сегмент.

Одне з найважливіших питань, який керівництво має поставити собі колись, ніж розпочати розробці стратегії обслуговування: «Як визначити, які з видів обслуговування, очікуваного ролі напрямків роботи кафе, матимуть перевагу у власних очах потребителя?».

Давно пройшла час, коли підприємства міста і організації індустрії кафейного бізнесу керувалися любителями. Зараз ринок не той, і виживають у ньому лише профессионалы.

Політика керівництва підприємства у тому, щоб забезпечувати роботу персоналу, який має обслужити відвідувачів з винятковим професіоналізмом, стриманістю, з проявом добродушності. Обслуговування має бути першокласним до останньої детали.

Значну увагу потрібно приділити питань управління персоналом, навчання, підвищенню кваліфікації службовців, залучення в загального процесу обслуговування. Важливу роль задля забезпечення прийому іноземних туристів має підготовка кадрів лише на рівні, який відповідає міжнародним стандартам.

Ведучи мову про кафе «Блинная» не можна стверджувати, і що якість обслуговування відповідає всі вимоги високих стандартів. Нині керівництво кафе стурбоване цим і має намір втілювати серйозну роботу з перепідготовки та підвищення кваліфікації своїх сотрудников.

Також, потрібно приділити багато уваги організації реклами й пропаганди кафе, що входить до компетенції відділу, що займається маркетингом, більш цілеспрямованому проведенню досліджень кон’юнктури ринку, потреб і бажань клієнтів. Значну увагу приділяти індивідуальному підходу в обслуживании.

Важливою відповідальної завданням для кафе є створення репутації підприємства високої якості обслуговування. Ніяка реклама, який би витонченої вона була, неспроможна змінити того іміджу, що у дійсності складається в споживача у його спілкування з персоналом кафе у процесі обслуговування. Зростанню популярності підприємства сприяє його якісна работа.

3 Розробка бизнес-плана.

«Організація і планування управління кафе «Блинная».

3.1 Резюме.

Кафі «Блинная» створюється з єдиною метою швидкого й якісного обслуговування відвідувачів, з максимальним увагою його й пропозицією найбільш якісних виробів, які нічим немає від млинчиків домашнього приготування. Нині змінився темп життя і з господині все рідше і рідше мають можливість та палестинці час на приготування справді смачних апетитних, духмяних млинчиків із різною начинкой.

Чимало понять з нас згадують з легкої смутком у душі млинчики, які готували нам наші бабусі та мами. Кафі «Блинная» дає можливість повернути колишні спогади з чашечкою гарячого чаю чи склянкою молока і чудовими, як в бабусі, блинчиками.

Наш асортимент спочатку буде особливо широкий, але це в жодному разі негативно не позначиться якості вироби. Усі страви готуються тільки з натуральних продуктов.

У будні дні основними відвідувачами нашого кафе будуть студенти, школярі, працівники різних організацій. У і святкові дні наше кафе чудово адресований відпочинку всією сім'єю. Затишний інтер'єр, привітний персонал і навдивовижу смачні млинчики створять прекрасну, незабутню атмосферу, і ви захочете спокійнішої ще якось відвідати нашу «Блинную».

Також у нашому кафе ви зможете відзначити пам’ятні вас і вашим друзям і знайомим дати й праздники.

Суть цього проекту у тому, щоб забезпечити населення хорошими, якісними, завжди свіжими виробами з теста.

3.2 Опис фирмы.

У зв’язку з тим, що на даний час дуже багато конкурентів у сфері обслуговування, пильна увага слід привернути до себе місце розташування майбутнього кафе «Блинная».

Необхідні умови: потрібно, щоб місце розташування розглянули якомога зручнішим жителям і гостей міста — майбутніх відвідувачів, але ж час необхідно враховуватиме й місце розташування конкурентів, і навіть вартість будівництва і наявність необхідних площ у цьому районе.

З метою виявлення вдалого розташування «Млинцевій» були оцінені переваги та недоліки розташування майбутнього кафе на кількох центральних вулицях города.

Було виявлено, що вигідним місцем розташування буде центр міста, і найбільш жваві вулиці: пл. Мініна і Пожарського, вул. Б. Покровська, пл. Горького, вул. Костина, вул. Звездинка, вул. Горького.

Недоліком такого розміщення є безпосередня близькість від конкурентов.

Передбачається взяти у найм приміщення розміром 72 кв. м. договір оренди передбачає виконання капітального ремонту приміщення, зовнішнього ремонту будівлі і річну орендної плати у вигляді 435 456 тис. руб.

Договір укладається терміном п’ять лет.

Для цього проекту ми укладемо договора:

1) постачальники основних інгредієнтів: a. ЗАТ ПФК «НИЖЕГОРОДХЛЕБОРОДУКТ» для поставки борошна b. ТОВ «АГРОТЕХ» для поставки цукру з. ВАТ «НИЖЕГОРОДСЬКИЙ МОЛОЧНИЙ КОМБІНАТ» постачанню молокопродукції d. ИП Квасникова Т. С. постачанню м’ясної продукции.

2) інші продукти будуть купуватися на міських рынках.

3.3 Товари і услуги.

Наше підприємство займатиметься виробництвом і які реалізацією млинцевій продукції і на супутніх товарів. Вироби будуть завжди якісними і свежими.

Спочатку асортимент та обсяги виробництва будуть незначними. Однак у згодом, принаймні завоювання споживача, перше і друге буде розширюватися. І тільки другому етапі розвитку буде розвиватися такий її різновид послуг, як замовлення продукції з інтернетові, доставка своєї продукції будинок або в офис.

Підприємство зареєстровано як суспільство з обмеженою відповідальністю зі статутним капіталом 210 тис. руб.

Кафі «Блинная» планує надавати такі види услуг:

1) випічка і реалізація млинців і оладьев.

2) надання послуги «товари в дорогу».

3) асортимент кафе будуть включені гарячі, холодні закуски, перші, другі страви, карта вин нададуть у його объеме.

4) проведення свят, бенкетів, ювілеїв, торжеств.

Планується надання сервісних послуг: замовлення через Інтернет, телефоном, доставка товарів додому й у офисы.

Нині над ринком послуг є безліч кафе, які надають аналогічні послуги, проте, основною вадою товарів та послуг у конкурентів є високі ціни, і невисока якість продукции.

Нині у місті є безліч підприємств комунального харчування. Проте хто їх реалізує продукцію у повному обсязі власного производства.

Млинці реалізуються як напівфабрикатів через мережу, або продаються у великого скупчення народу (на ринках) і сервіс там соответствующий.

Щоправда, останнім часом постали звані «блины-гриль». Але продаються вони остиглими, ціни там чималенькі, а якість бажає багато лучшего.

Є й мережу пирожковых «Листковий пиріжок». Але вони, як і «млинцігриль», пропонують є своєї продукції стоячи, на улице.

Отож основними нашими конкурентами можуть бути кафе, піцерії міста, і навіть різноманітні бары.

Основною перевагою планованого кафе «Блинная» буде можливість зниження собівартості й цін, підвищення якості, розширення асортименту послуг (товаров).

Планується створити мережу кафе «блинная» всім містом, які представляти різноманітний асортимент страв і услуг.

Наша «Блинная» займається виготовленням виробів із здобного дріжджового і дріжджового тесту. Млинці завжди, були на Русі традиційним стравою, тому наші споживачі легко визначать, що діти наші млинці дуже високої якості. При виготовленні млинців і супутніх товарів не буде використано консерванти і концентрати. Завжди, у час року — лише свіжі, якісні продукты!

Нині споживачів почали дуже перебірливі. І це якість ми спиратися, відкриваючи «Блинную».

Ціна за наші смачні і якісні млинчики буде досить не высока.

У «Млинцевій» буде зручний режим роботи, побудований в такий спосіб, що з 8 годині ранку ви зможете поласувати нашими млинчиками й запропонувати випити філіжанку — іншу гарячої кави чи чаю.

Нашу «Млинцеву» відрізняють такі важливі особенности:

. високе качество.

. традиційна рецептура.

. свежесть.

. прекрасні смакові качества.

. низька цена.

Вироблені нашої «Млинцевій» вироби повинні користуватися досить не дуже популярна серед споживачів, т. до., попри велике кількість різноманітних кафе, закусочних та інші закладів такого роду, млинці немає в запропонованих меню.

3.4 Приміщення і оборудование.

Планується використовувати таке оборудование:

— блинница TEFAL,.

— касовий аппарат,.

— комп'ютер Pentium IV,.

— холодильне оборудование,.

— кондиционер,.

— мебель,.

— посуда.

Необхідна виробнича площа 10 кв. м., 62 кв. м. — під торговельну залу і санітарний вузол. Приміщення планується взяти в аренду.

3.5 Маркетинг.

Історія засвідчує, що маркетинг одна із важливих умов по дорозі фірми до успіху. Багато фірм, мали спокусливий, справді потрібний споживачеві товар, зазнали невдачі через неправильного маркетингу чи взагалі відсутності такого. Тому, за оцінці бізнес-плану величезна увага буде приділено цьому поділу. Не визначено реальна потреба у товарах чи послугах, то ніякої талант, ніякі капітали не допоможуть фірмі домогтися на успіх даної области.

3.5.1 Аналіз рынка.

У разі панування ринкових відносин планування бізнесу як найтісніше пов’язані з передбаченням можливостей збуту підприємницького продукту над ринком товарів та послуг. Щоб прогнозні оцінки підприємця найбільш відповідали реальну ситуацію майбутнього від попиту й обсягу продажу, необхідно докладно вивчати, вивчити, проаналізувати ринок збуту підприємницького продукту, тобто. людей, що купують товар підприємства чи користуються його послугами. Необхідно тримати під медичним наглядом коло споживачів, тоді фірма зможе вирішити: залишатися їй над ринком чи залишити его.

Поява над ринком себе або заглиблення від нього належить до найважливіших стратегічних прийняття рішень та вимагає ретельного расчета.

Природно, підприємство зацікавлений у споживачах, які куплять товар за ціною, які забезпечують отримання прибутку на достатньому обсязі, на протязі тривалого часу про те, щоб фірма могла існувати й развиваться.

Аналіз майбутнього ринку збуту — це з найважливіших етапів підготовки бізнес-планів, і таку не можна жаліти і коштів, ні сил, ні часу. Досвід свідчить, що невдача більшості провалених згодом комерційних проектів, пов’язувалася саме з слабким вивченням ринку України і переоцінкою його емкости.

Найбільш першими даними, що потенційно можуть знадобитися, є інформацію про:. потенційних покупців,. становищі над ринком та її конъюнктуры,.

Немає нічого ошибочней, ніж думати, що гідності вашого товару настільки очевидні, що його захочуть купити всіх підприємств тій чи іншій отрасли.

Аналіз необхідно розпочати з оцінки потенційної ємності ринку, тобто. загальної вартості товарів, які покупці певного регіону можуть купити за певний період. Вона залежить від багатьох чинників: соціальних, національно-культурних, кліматичних, а головне, — економічних, зокрема від рівня доходів (чи заробітків потенційних покупців), структури їх витрат (зокрема позичок, заощаджень чи інвестицій), темпів інфляції, наявності раніше куплених товарів аналогічного призначення і т.д.

Звісно, сам набір врахованих чинників залежить від характеру самого проекта.

Другим етапом є оцінка потенційної суми продажів, тобто. тієї частка ринку, що її сподіваємося захопити, і тієї максимальної суми реалізації, яку ми можемо прогнозувати наших возможностях.

Третій етап — прогноз обсягів продажу. Аналізуючи цей етап оцінюється реальність продажу певної кількості товаров.

При аналізі ринку нафтопродуктів та основних конкурентів визначаються розміри (ємність) ринку, ступінь насиченість ринку, тенденції зміни цих параметрів на найближчу перспективу, виявляються найперспективніші ринки збуту і обгрунтовуються причини переваги, виробляється аналіз стану і оцінка основних конкурентов.

У результаті дослідження аналіз ринку повинно призвести до висновків у тому, де, кому, що не обсязі зможемо продавати продукт своєї роботи і що робити задля забезпечення планованого обсягу продаж.

Також ми маємо дізнатися конкуренцію над ринком, у якому планується надходження нашої продукції. Тут слід вирішити такі вопросы:

. хто є найбільшим виробником аналогічних товаров?

. як справи в конкурентів: які обсяги продажу, доходи, впроваджуються нові технології, який рівень сервиса?

. Чи багато уваги приділяють рекламі, скільки коштів вони вкладають у нее?

. Що являє собою їх продукція: основні характеристики, рівень якості, дизайн, думка потребителей.

. Який рівень ціни аналогічну продукцию?

Аналіз конкурентів дозволить дати чіткий у відповідь такі питання: o Чи є безліч підприємств, пропонують аналогічну продукцію, чи конкуренція ведеться обмеженою кількістю учасників? o Яка частка ринку контролюється провідними конкуруючими торговими підприємствами? o Яка організаційну структуру й у від конкурентів і як відрізняється від нашої фірми? o Як швидко змінюється область діяльності фірми і стабільність конкурентов?

Кафі «Блинная» здійснюватиме випуск і блинных виробів високої якості. В міру зростання підприємства, ми будемо істотно розширювати асортимент і обсяги виробництва та продаж.

3.5.2 Аналіз конкурентов.

Оскільки кафе розташовуватиметься у центрі, а конкретно — на вул. Горького, то недоліком такого приміщення є безпосередня близькість конкурентів, пропонують аналогічні товари та. У цьому місці розташування перебувають три основних конкуренти: кафе «Наталя», кафе «Світ Піци» й густа сіть міні-кафе швидкого харчування «Листковий пирожок».

Таблиця 4 Чинники конкурентоспроможності |Чинники |Кафі «Блинная» |Конкуренти | | | |Кафі «Наталя» |"Світ Піци" |"Листковий | | | | | |пиріжок" | |Якість |Завжди теплі, |Єда який завжди |Піца |Пироги завжди | | |свіжі, смачні |свіжа і |привізна, |смачні | | |вироби |якісна. |напівфабрикати| | |Местонахожд|Одна з |Пожвавлене |Не |Безпосередньо| |ение |центральних вулиць |місце, центр |пожвавлене |на зупинці. | | |міста, поблизу от|города, близко|место, є | | | |зупинки, |від остановки.|место для | | | |пожвавлене місце.| |паркування. | | | |Є місце для | | | | | |паркування. | | | | |Рівень |Середня |Вище від середньої |Вище від середньої |Середня | |ціни | | | | | |Исключитель|Не |Распространенн|Распространен|Обычный | |ность |поширений |ый |ный | | |товарів |над ринком | | | | |Ассортимент|10−15 видів. |Не |Широкий |10−15 видів | | | |широкий |асортимент | | | | |асортимент | | | |Репутація |Фірма нова |Сумнівна |Відома, |Відома, | |фірми | | |постійні |постійні | | | | |клієнти. |клієнти. |.

Оскільки зовнішня й внутрішня соціальність середовище змінюються під впливом діяльності підприємства, і інших чинників, необхідно виявити обмеження, сильні й слабкі боку підприємства у змінного середовища. І з урахуванням отриманих результатів підприємство має внести в обрану стратегію. Виявити і співвіднести між собою обмеження і можливості, сильні й слабкі боку підприємства допоможе SWOTанализ.

Таблиця 5 SWOTаналіз | |Конкурент 1 |Конкурент 2 |Конкурент 3 |Своя компанія | | |"Наталя" |"Світ Піци" |"Листковий пиріжок"| | |Сил|Удобное |Наявність |Хороша репутация|Современное | |ьны|географическое |фінансових |у покупців, |устаткування, | |е |становище, |ресурсів, широкая|эффективность |зручне | |сто|достаточно |популярність, |збутової |географічне | |рон|широкий |ефективність |політики, широкий|положение, | |и |асортимент, |менеджменту, |асортимент, |широкий | | |постійні |широкий |зручне |асортимент, | | |клієнти |асортимент, |географічне |високе | | | | |становище. |якість | | | | | |товару, низькі | | | | | |ціни, | | | | | |індивідуального| | | | | |підходи до | | | | | |потребам | | | | | |кожного клієнта| |Сла|Высокие ціни, |Високі ціни, |Відсутність |Недостатній | |бые|устаревшее |ухудшающаяся |квалифицированных|управленческий | |сто|оборудование, |конкурентна |працівників, |досвід, ще | |рон|среднее |позиція, |ухудшающаяся |сформировавшийс| |и |якість |в асортименті |конкурентна |я імідж кафе. | | |продукції, |переважно пицца.|позиция, досить| | | |погана реклама | |високі ціни. | | |Воз|Улучшить |Розширення |Перехід до більш |Запровадження | |мож|качество |асортименту, |ефективним |додаткових | |нос|продукции, |відкриття нових |стратегіям, |послуг, | |ти |заміна |кафе. |пільгове |залучення | | |устаткування, | |оподаткування. |інвесторів, | | |проведення | | |постійні | | |рекламної | | |постачальники. | | |компанії | | | | |Угр|Возможность |Дедалі більше |Зміна |Несприятливі| |озы|появления новых|конкурентное |споживчих |демографічні| | |конкурентів, |тиск, |переваг, |зміни, зростання| | |неудовлетворен-|неблагоприятные |неудовлетвореннос|инфляции, | | |ность клієнтів |демографічні |ть клієнтів |зниження загального| | |якістю |зміни, |якістю |рівня | | |продукції, |зниження загального |продукції, |купівельної | | |зниження общего|уровня |неудовлетвореннос|способности, | | |рівня |купівельної |ть клієнтів |несприятлива| | |купівельної |здібності, |якістю |політика | | |здібності, |несприятлива |продукції, |держави. | | |неблагоприятная|политика |зниження загального | | | |політика |держави. |рівня | | | |держави. | |купівельної | | | | | |здібності, | | | | | |несприятлива | | | | | |політика | | | | | |держави. | |.

Отже, з таблиці видно, що чільними конкурентними перевагами цього проекту є відкриття кафе, що буде представляти широкий асортимент продукції, ведення додаткових послуг, індивідуального підходи до потребам кожного клиента.

3.5.3 Стратегія проникнення ринку і цінова политика.

Головна мета проектованого підприємства є проникнення на ринок та наступне розширення ринкової частки. Головна стратегія підприємства має стати комплексна стратегія з надання продукції вищої якості і за більш низькими цінами, і навіть розширення асортименту виробів. Виходячи з цього, стратегією маркетингу обирається стратегія розширення попиту з допомогою стимулювання обсягу продажу, цінової політики і нецінових чинників конкурентної боротьби, створення позитивного іміджу кафе.

З цілей і стратегії маркетингу, ні з урахуванням еластичності попиту, встановлення цін здійснюватиметься методом «витрати + прибуток», з урахуванням величини очікуваного від попиту й поведінки конкурентів. Для підприємств млинцеву продукцію обчислюватимуться з рівня від попиту й витрат і цільової прибыли.

На сьогодні ми ставимо собі такі основні цели:

1) Максимально можлива прибыль.

2) Забезпечення і добробут рабочих.

3) Становище на рынке.

4) Максимальна производительность.

5) Розробка, виробництво продукту і відновлення технологий.

6) Впровадження додаткових виробничих единиц.

Усе це має сприяти швидкому зростанню предприятия.

Зупинимося докладніше кожному з перелічених вище пунктов:

1 Максимально можлива прибуток є основним метою, заради якої створюється підприємство. Під максимально можливої ми розуміємо прибуток, отримувану за повної використанні всіх виробничих та людських ресурсов.

2 Наймаючи робочих, ми беремо себе відповідальність право їх рівень життя. Відповідно, що стоїть цей рівень, то більша здається організація. Отже, в інтересах забезпечити своїх працівників передусім конкурентно-способной зарплатою, і навіть іншими можливими благами. Імідж процвітаючої фірми вселяє оточуючим впевненість, але це отже, що вони з’явиться бажання відвідати нашу закусочну чи відправити контракт саме з такою фирмой.

3 Становище над ринком є друга за важливістю з поставлених цілей. У неї входить завоювання основний частка ринку комунального харчування в р. Н.Новгороде. Поступове встановлення монополістичні прав.

4 Прибуток підприємства прямо пропорційно залежить з його продуктивності, отже, лише за максимальної продуктивності та, крім того, під час використання всіх виробничих ресурсів можна домогтися максимальної прибыли.

5 Лише із запровадженням нових сучасних технологій, постійно поліпшуючи якість виробів і розширюючи список своєї продукції, підприємство може домогтися успіху. Ми плануємо твердо дотримуватися цього правилу.

6 Це пункт безпосередньо пов’язані з попереднім. У найближчому майбутньому (приблизно через 5 років) ми плануємо відкрити 3 дочірніх предприятия.

Досягнення цього можливе лише за швидкому поступі виробництва. І тому ми маємо достатній початковий капітал, і навіть сприятливі цьому умови. Решта залежить від керівництва підприємства, уміння правильно вживати наявні фірма ресурси, від чіткого контролювання що протікають у фірмі процессов.

Вироблену продукцію ми плануємо поширювати лише у своєму кафе. Планується зі збільшенням обсягу продажу налагодити доставку виробів на дім" і до офісу. Нашу продукцію нічого очікувати поширюватися через інші магазини, кав’ярень і столовые.

В Україні досить доступні ціни, що також сприятиме просуванню товару на рынок.

Перед підприємством поставлено завдання ввійти ринку комунального харчування р. Н.Новгороде.

Планується протягом тижня з відкриття кафе реалізовувати продукцію за схемою «1+1»: замовляючи ми одну порцію млинчиків по-царськи, другу у вас з’являється бесплатно.

Однією з важелів то, можливо посилення рекламної компанії та застосування незвичного прийому маркетингу: кожному відвідувачу ми забезпечимо можливість 5% знижки на наші млинці протягом 2 днів із дня останньої покупки.

Стратегія конкурентів не агрессивна.

Отже, з усього вищесказаного можна дійти невтішного висновку, що з маємо досить перспективна маркетингова можливість виходу ринок громадського питания.

Реалізація рекламы (.

Досягнення поставленої мети планується розгорнути широкомасштабну рекламну кампанію із єдиною метою ознайомлення споживачів із продукцією та ціни на нее.

Таблиця 6. Канали поступу ринок |Шляхи |Ціна, крб. |Кількість |Вартість в|Количество | |продвиже-ни| | |місяць, руб.|публикаций | |я | | | |на рік | |1 |2 |3 |4 |5 | |Реклама по |1000 |5 |5000 |1 місяці | |телебаченню| | | | | | | | | | | |1 |2 |3 |4 |5 | |Реклама в |250 |10 |2500 |3 місяці | |журналі | | | | | |(газеті) | | | | | |Реклама на |40 |30 |1200 |3 місяці | |радіо | | | | | |Реклама на |1000 |5 |5000 |6 місяців | |транспорті | | | | | |Распростран|10 |1000 |100 |1 місяці | |ение |коп./штука | | | | |брошюр-рекл| | | | | |амок | | | | | |РАЗОМ |ххххххххххх|ххххххххххх|13 800 |ххххххххххх| |У рік рекламу передбачається витратити 16 200 крб. |.

Витрати маркетинг планується фінансувати з допомогою фонду розвитку производства.

Розглянемо очікувані обсяги продажу продукції, залежно від змін рынке.

Таблиця 7 Прогноз обсягу продаж.

|Прогнозируемый обсяг |2004 |2005 |2006 |2007 | |продажів | | | | | | |За |За | | | | | |місяць |рік | | | | | |(порц.|(порц.| | | | | |) |) | | | | |Млинці |Максимальный|660 |7920 |9180 |10 557 |12 140 | |по-царськи | | | | | | | | |Середній |600 |7200 |8280 |9522 |10 950 | | |Мінімальний |540 |6480 |7452 |8570 |9855 | |Українські |Максимальный|1980 |23 760 |27 324 |31 423 |36 136 | |млинці | | | | | | | | |Середній |1800 |21 600 |24 840 |25 116 |28 883 | | |Мінімальний |1782 |21 384 |24 592 |28 281 |32 523 | |Росіяни |Максимальный|2640 |31 680 |36 432 |41 897 |48 181 | |млинці | | | | | | | | |Середній |2400 |28 800 |33 120 |38 088 |43 801 | | |Мінімальний |2160 |25 920 |29 808 |34 279 |39 421 |.

Дані про зростання ринку було визначено через побудову трьох сценаріїв: зростання ринку з максимальному варіанту розраховували виходячи зі незмінності чисельності населення, збільшення щорічно числа туристів на 15% і збільшення частки покупців з 35% до 50%. Мінімальний варіант передбачає збереження всіх пропорцій (числа пенсіонерів та частки покупців загальній чисельності населення) і журналістам зміну чисельності населення відповідно до наметившимися тенденціями. Отже, прогнозовані обсяги продажу можуть істотно коливатися залежно від соціальноекономічних, демографічних та інші факторов.

3.6 План производства.

Виробничий процес випічки млинців складається з таких дій (операций):

1) прийом заказа.

2) замешивания теста.

3) контроль качества.

4) безпосереднього виготовлення блинов.

5) оформлення і подача заказа.

Випічка млинців займає від 1,5 до 3 хвилин, у залежність від обраного найменування і кількість замовленого, т.к. асортимент досить широкий і дуже складно уявити єдину схему технологічного процесса.

Таблиця 8 Необхідна її основне і допоміжне устаткування |Найменування |Кількість одиниць, |Ціна за одиницю, | |устаткування |прим. |крб. | |Основне устаткування | |Холодильник |2 |50 000 | |Кондиціонер |1 |20 000 | |Блинница |6 |2400 | |Міксер |2 |1500 | |Чайник |2 |600 | |Мікрохвильова піч |1 |3000 | |Плита |1 |20 000 | |Допоміжне устаткування | |Касовий апарат |1 |5000 | |Комп'ютер |1 |20 000 | |Барна стійка |1 |30 000 | |Меблі |- |30 000 | |Муз. центр (телевизор)|1 |3000 | |РАЗОМ: |- |167 500 крб. |.

Виробнича потужність залежить від продуктивності повара.

Відповідно до планом виробництва та реалізації продукції початкова потреба у устаткуванні буде кілька меньше.

Технологія производства.

Тісто на млинці буде виготовлятися із застосуванням міксерів. Пізніше зі збільшенням обсяги виробництва буде придбана тестомесильная машина.

Поставщики.

Касовий апарат видаватиметься у ТОВ «ТоргМонтаж», холодильне устаткування купуються у ТОВ ПКФ «РусьХолод».

Потенційні постачальники сировини: ВАТ «НИЖЕГОРОДСЬКИЙ МОЛОЧНИЙ КОМБІНАТ», ЗАТ ПФК «НИЖЕГОРОДХЛЕБОРОДУКТ», ТОВ «АГРОТЕХ», ИП Квасникова, деякі продукти будуть купуватися на рынке.

План виробництва та розрахунок випуску продукції З метою спрощення розрахунків ми розглянемо чотири виду товарів: млинці поцарски, українські млинці, російські млинці й інші млинці. Розрахунки проводилися з середніх ціни продукти і товари у гаданих постачальників на даний момент розробки бизнес-плана.

Таблиця 9 Для підприємств основна сировина |Найменування |Ціна за 1 кг, крб. | |Борошно |8,00 | |Молоко |9, 00 | |Сметана |20,00 | |Сливки |16,00 | |Вершкове масло олію |55,00 | |Рослинну олію |30,00 | |М'ясо |150,00 | |Яйця |22,00 | |Дріжджі |35,00 | |Цибулю |15,00 | |Цукор |18,00 | |Сіль |3,00 |.

Запланований добовий обсяг выпуска:

Млинці по-царски:

Припустимо, що таке середній обсяг продажу добу буде 20 порцій, кількість млинців в порції 2 штуки, тоді добу продукуватимемо 40 млинців цього вида.

Одна порція стоїть 17,692 крб. (одна порція — два блина).

Українські блины:

Середній обсяг продажу млинців цього виду буде 60 порцій, тобто. обсяг випуску млинців цього виду на добу становитиме 120 штук.

Одна порція стоїть 19,02 крб. (одна порція — два блина).

Росіяни блины:

Середній обсяг продажу становитиме 80 порцій, отже, на добу ми продукуватимемо 160 штук млинців цього вида.

Одна порція стоїть 17,6 крб. (одна порція — два блина).

Оскільки іншу продукцію доводиться 20% від України всього виробництва млинців, то добу має бути продано блинных виробів у сумі незгірш від 5000 крб. Усього виручка на добу загалом має становити близько 6500 крб. (щонайменше 15% від усіх продажу день має посідає продукцію, подану в баре).

Кількість обслуговуючого персоналу 2 людини у зміну, кількість кухарів — 2 людини у зміну. Праця у 2 зміни — 15 часов.

Режим роботи «Млинцевій» з 8 ранку до 22 вечера.

Собівартість продукции.

Загальна вартість виробництво продукції може зміниться зза:

. Обсягу виробництва і його структуры,.

. Рівня змінних витрат за одиницю продукции,.

. Суми постійних расходов.

Змінні витрати містять у собі: o Відрядна зарплата виробничих робочих, o Прямі матеріальні витрати, o Услуги.

Постійні витрати складаються из:

V Амортизации,.

V Орендної платы,.

V Погодинної платні робітників і адміністративно-управлінського персонала.

З усього переліченого вище, зробимо розрахунок собівартості нашої млинцевій продукции.

Таблиця 10 Розрахунок витрати продуктів для «Блінов по-царськи» |Найменування |Ціна за 1 кг, |Кількість |Вартість | | |крб. |продуктів, |продуктів п’ять | | | |расходуемое на 5|порций, крб. | | | |порцій | | |Борошно |8,00 |0,1 |0,8 | |Сливки |16,00 |0,1 |1,6 | |Вершкове масло олію |55,00 |0,05 |2,75 | |Яйця |22,00/дес. |0,2 дес. |4,4 | |Цукор |18,00 |0,05 |0,9 | |Сіль |3,00 |0,0015 |0,0045 | |РАЗОМ |122,00 крб. | |10,45 |.

Выход продукції 500 г — 5 порцій (10 млинців), вартість продуктів на 1 порцію — 2,09 крб. Добовий випуск млинців по-царськи 20 порцій. 1 Вартість добових витрат сировини 41,8 руб.(на 20 порцій) 2 Витрата електроенергії 40 кВт. год, за зміну (15 годин) — 600 кВт.год. Її вартість при тарифі 1,87 руб./кВт/ч — 1122 крб. Частка млинців по-царськи 10% від України всього натуральногообъема на добу. Вартість електроенергії у добу 112,2 крб. 3 Зарплата кухарі- 2000 крб. на місяць, офіціанта- 2000, прибиральниці - 1000, добова зарплата робочих — 266 рублів + зарплатню прибиральниці 33 крб. Частка млинців по-царськи 10% від обсягу на добу. Зарплата виробничих робітників становить 29,9 крб. на добу. 3.1 Зарплата адміністративно-управлінського персоналу на місяць становить 16,500 крб., протягом дня їх зарплата становитиме 550 крб., частка млинців по-царськи 10%, зарплата адміністративно-управлінського персоналу становитиме 55 крб. 4 Витрати на паливо на місяць становлять 2000 крб., т.к. частка млинців поцарски становить 10%, то видатки бензин становитимуть 7 крб. 5 Орендну плату за приміщення — 1209,60 крб. на добу Частка млинців по-царськи 10% від обсягу на добу Орендну плату за приміщення 120,96 крб. на добу 6. Непередбачені витрати 16,98 руб.

Таблиця 11 Розрахунок собівартості «Блінов по-царськи» |Елементи витрат |Сума, крб. | |Оплату праці |84,9 | |Матеріальні витрати |164,74 | |зокрема: |41,8 | |сировину й матеріали (на 20 | | |порцій) | | |паливо |7 | |електроенергія тощо. |112,2 | |Орендну плату |120,96 | |Непередбачені витрати |16,98 | |Повна собівартість |353,84 | |(на 20 порцій) | | |Повна собівартість |17,692 | |(на 1 порцію) | |.

Итого собівартість млинців по-царськи, які у добу: 353,84 крб. При добової випіканні 20 порцій собівартість однієї порції становитиме 17,692 руб.

Таблиця 12 Розрахунок витрати продуктів для приготовления.

«Українських млинців» |Найменування |Ціна за 1 кг. |Кількість |Вартість | | | |продуктів, |продуктів п’ять | | | |расходуемое на |порцій, крб. | | | |5 порцій | | |Молоко |9,00 |0,1 |0,9 | |Пшоно |12,00 |0,05 |0,6 | |Гречана борошно |20,00 |0,05 |1 | |Вершкове масло олію |55,00 |0,025 |1,375 | |Яйця |22,00 |0,2 |4,4 | |Дріжджі |35,00 |0,0015 |0,0525 | |Цукор |18,00 |0,02 |0,36 | |Сіль |3,00 |0,005 |0,015 | |Сметана |20,00 |0,05 |1 | |РАЗОМ |194 | |9,7 | | | | |.

Вихід продуктів 500 г — 5 порцій (10 млинців), витрата продуктів на 1 порцію 1,94 крб. Добовий випуск «українських млинців» 60 порцій. 1 Вартість добових витрат сировини 116,4 крб .(на 60 порцій) 2 Витрата електроенергії 40 кВт. год, за зміну (15 годин) — 600 кВт.год. Її вартість при тарифі 1,87 руб./кВт/ч — 1122 крб. Частка «українських млинців» 30% від України всього натурального обсягу добу. Вартість електроенергії у добу 336,6 крб. 3 Зарплата кухарі- 2000 крб. на місяць, офіціанта- 2000, прибиральниці - 1000, добова зарплата робочих — 266 рублів + зарплатню прибиральниці 33 крб. Частка «українських млинців» 30% від обсягу на добу. Зарплата виробничих робітників становить 89,7 крб. на добу. 3.1 Зарплата адміністративно-управлінського персоналу на місяць становить 16,500 крб., протягом дня їх зарплата становитиме 550 крб., частка «українських млинців» 30% від обсягу на добу, зарплата адміністративноуправлінського персоналу становитиме 165 крб. 4 Витрати на паливо на місяць становлять 2000 крб., т.к. частка «українських млинців» становить 30% від обсягу, то видатки бензин становитимуть 20 крб. 5 Орендну плату за приміщення — 1209,6 крб. на добу Частка «українських млинців» 30% від обсягу на добу Орендну плату за приміщення 362,88 крб. на добу 6. Непередбачені витрати 50,94 крб. в сутки.

Таблиця 13 Розрахунок собівартості «Українських млинців» |Елементи витрат |Сума, крб. | |Оплату праці |254,7 | |Матеріальні витрати | | |зокрема: |116,43 | |сировину й матеріали (на 60 | | |порцій) | | |Паливо |20 | |електроенергія тощо. |336,6 | |Орендну плату |362,88 | |Непередбачені витрати |50,94 | |Повна собівартість |1141,52 | |(на 60 порцій) | | |Повна собівартість |19,02 | |(на 1 порцію) | |.

Итого собівартість «Українських млинців», які у добу: 1141,52 крб. При добової випіканні 60 порцій собівартість однієї порції становитиме 19,02 руб.

Таблиця 14 Розрахунок витрати продуктів на приготування «Російських млинців» |Найменування |Ціна за 1 кг. |Кількість |Вартість | | | |продуктів, |продуктів п’ять | | | |расходуемое на |порцій, крб. | | | |5 порцій | | |Борошно |8,00 |0,1 |0,8 | |Молоко |9,00 |0,1 |0,9 | |Рослинну олію |30,00 |0,005 |0,15 | |Цукор |18,00 |0,03 |0,54 | |Яйця |22,00 |0,01 |0,22 | |Сіль |3,00 |0,0015 |0,0045 | |РАЗОМ |90 | |2,6145 | | |.

Вихід продукції 350 г — 5 порцій (10 млинців), витрата продуктів однією порцію становить 0,52 крб. Добовий випуск «російських млинців» 80 порцій. 1 Вартість добових витрат сировини 41,83 руб.(на 80 порцій) 2 Витрата електроенергії 40 кВт. год, за зміну (15 годин) — 600 кВт.годин. Її вартість при тарифі 1,87 руб./кВт.ч — 1122 крб. Частка «російських млинців» 40% від України всього натурального обсягу добу. Вартість електроенергії у добу 448,8 крб. 3 Зарплата кухарі- 2000 крб. на місяць, офіціанта- 2000, прибиральниці - 1000, добова зарплата робочих — 266 рублів + зарплатню прибиральниці 33 крб. Частка «російських млинців» 40% від обсягу на добу. Зарплата виробничих робітників становить 119,6 крб. на добу. 3.1 Зарплата адміністративно-управлінського персоналу на місяць становить 16,500 крб., протягом дня їх зарплата становитиме 550 крб., частка «російських млинців» 40% від обсягу на добу, зарплата адміністративно-управлінського персоналу становитиме 220 крб. 4 Витрати на паливо на місяць становлять 2000 крб., т.к. частка «російських млинців» становить 40% від обсягу, то видатки бензин становитимуть 26,6 крб. 5 Орендну плату за приміщення — 1209,6 крб. на добу Частка «російських млинців» 40% від обсягу на добу Орендну плату за приміщення 483,84 крб. на добу 6. Непередбачені витрати 67,92 руб.

Таблиця 15 Розрахунок собівартості «Російських млинців» |Елементи витрат |Сума, крб. | |1 |2 | |Оплату праці |339,6 | |Матеріальні витрати |561,224 | |зокрема: |41,83 | |сировину й матеріали (на 80 | | |порцій) | | |Паливо |26,6 | |1 |2 | |електроенергія тощо. |448,8 | |Орендну плату |483,84 | |Непередбачені витрати |67,92 | |Повна собівартість |1408,59 | |(на 80 порцій) | | |Повна собівартість |17,60 | |(на 1 порцію) | |.

Итого собівартість «російських млинців», які у добу: 1408,59 крб. При добової випіканні 80 порцій собівартість однієї порції становитиме 17,60 руб.

Звісно ж, за умов у економіко-політичної ситуації у Росії важко однозначно визначити тип ринку, який ми виходимо, але це найбільш близький вона до олигополии.

З одного боку ми, звісно, хочемо отримувати максимальну прибуток, з з іншого боку не хочемо залучати на наш сегмент ринку від конкурентів і втрачати клієнтуру. Перед нами поставлено завдання забезпечити максимальну прибуток, але про те розрахунком, щоб ціна товару була прийнятною нашим споживачів, і вони пішли від нас до наших конкурентам. Тому, враховуючи поставлену завдання, ми визначимо ціну методом «середньої витрати плюс прибуток», але не також забувати про рівень поточних цін. Інтерес до нашу продукцію еластичний, оскільки наш товар має замену.

Дотримуючись загальної методики розрахунку ціни, при її визначенні будемо слідувати наступному плану:

1) Постановка завдання ценообразования,.

2) Визначення спроса,.

3) Прогноз издержек,.

4) Аналіз цін, і товарів конкурентов,.

5) Вибір методу ценообразования,.

6) Встановлення остаточної цены.

Нашої завданням буде следующее:

Виходячи з цього, щодо ціни, використовуватимемо метод «середньої витрати плюс прибуток», але й думати забувати ціни конкурентов.

З огляду на темпи інфляції, ціни на всі нашу продукцію змінюватимуться, на момент складання бізнес-плану вони составили:

Таблиця 16 Розрахунок ціни |"Млинці по-царськи" | |Собівартість |17,962 | |Націнка |20% | |Ціна без ПДВ |21,23 | |ПДВ |18% | |Ціна |25,0 | | «Українські млинці» | |Собівартість |19,02 | |Націнка |20% | |Ціна без ПДВ |22,8 | |ПДВ |18% | |Ціна |27,0 | |"Росіяни млинці" | |Собівартість |17,6 | |Націнка |20% | |Ціна без ПДВ |21,12 | |ПДВ |18% | |Ціна |25,0 |.

3.7 Організаційний план.

Як правового статусу ми вибрали суспільство з обмеженою відповідальністю зі статутним капіталом 210 тис. рублів. В Україні три засновника: директор, бухгалтер, технолог із часткою в статутному капіталі. Форма власності - частная.

|Директор | | | |Бухгалтер | |Технолог | |Водій |.

|Бармен | |Офіціант | |(2 чол.) | |(2 чол.) |.

|Уборщица | |Кухар (4 чол.) |.

Малюнок 4 Організаційна схема управління кафе «Блинная».

Директор:. організує всю підприємства. несе повну відповідальність над його стан й хворобливий стан колективу. представляє підприємство переважають у всіх закладах державної і організаціях. розпоряджається майном підприємства. укладає договору. пошук постачальників матеріалу. збут продукції (тобто. пошук клієнтів). видає накази підприємством відповідно до трудовим законодавством, приймає звільняє працівників. застосовує заходи заохочення і накладає стягнення працівники підприємства. відкриває банках рахунки предприятия.

Технолог:

Несе відповідальність за:. випуск високоякісної продукції та її вдосконалення. розробки нових видів продукції. запровадження у виробництво новітніх досягнень науку й техніки. механізації і автоматизації виробничих процесів. дотримання встановленої технології. використання новітньої техніки і технології. здійснює оперативний контролю над ходом виробництва. розробляє календарні графіки роботи. усуває причини, порушують нормальний режим виробництва. здійснює за комплексностью і якістю готової продукції. організує контролю над якістю що надходить на підприємство сировини, матеріалів, напівфабрикатів та інших., оскільки якість продукції є який визначає загалом трактуванні результатів діяльності трудового коллектива.

Бухгалтер:

Є також заступником директора з питань,. керує зусиль для плануванню й економічному стимулюванню для підприємства, підвищенню продуктивність праці, виявлення та використання виробничих резервів поліпшенню організації виробництва, праці та зарплати. розробляє нормативи для освіти фондів економічного стимулювання. проводить всебічний аналіз результатів діяльності підприємства. розробляє заходи стосовно зниження собівартості та підвищення рентабельності підприємства, поліпшенню використання виробничих фондів, виявлення та використання резервів для підприємства. здійснює облік коштів підприємства міста і господарських операцій із матеріальними і грошовими ресурсами. встановлює результати фінансово-господарську діяльність підприємства. виробляє фінансові розрахунки з замовниками і постачальниками, пов’язані у реалізації готової продукції, придбанням необхідного сировини, до її завдань також отримання кредитів у банку, своєчасне повернення позичок, стосунки з державним бюджетом.

Застосування колективної відповідальності призводить до суттєвого зниження втрат робочого дня, плинності кадров.

Таблиця 17 Штатний розклад кафе «Блинная» |Посада |Кількість |Оклад, |Річний ФОП, тис. | | |робочих |крб. |крб. | |Директор |1 |5500 |66 000 | |Бухгалтер |1 |4500 |54 000 | |Технолог |1 |3500 |42 000 | |Водій |1 |3000 |36 000 | |Бармен |2 |2500 |60 000 | |Офіціант |2 |2000 |48 000 | |Прибиральниця |1 |1000 |12 000 | |Кухаря |4 |2000 |96 000 | |РАЗОМ |13 |24 000 |414 000 |.

Зарплата наших працівників безпосередньо залежить від прибутку. При збільшенні прибутку видаються премії. Середній вік наших працівників становитиме 30 лет.

Робоча сила, не що з управлінням: Оскільки проектоване підприємство належить до сфери обслуговування, то запланований графік роботи з 8.00 до 22.00. Отже, відповідно до КзпПр режим роботи барменів, офіціантів і кухарів, встановлюється два через два, безперервно, з 7.30 до 22.30. Режим роботи адміністративноуправлінського персоналу з 10.00 до 18.00 із перервою на обід п’ять днів, у тиждень. Водій працює із 8.00 до 22.00 із перервою на обід п’ять днів, у тиждень, прибиральниця працює вранці (до відкриття) і лише ввечері (після закриття) магазину. Обладнання ГЕС і характер роботи зумовлює такі відповідність кваліфікаційним вимогам до работникам:

Таблиця 18 Кваліфікаційні вимоги до працівникам |Посада |Освіта |Якості |Досвід роботи | |Бармен |Середнє |чесність, порядність, |Бажаним, але | | |спеціальне |сумлінність, хороше |необов'язковий.| | |чи курси |знання карти вин, знання | | | | |комп'ютера, касового | | | | |апарату. | | |Офіціант |Середнє |чесність, порядність, |Бажаним, але | | |спеціальне |сумлінність, знання |необов'язковий | | |чи курси |комп'ютера, касового | | | | |апарату. | | |Кухар |Середнє |чесність, порядність, |Обов'язковий, не| | |спеціальне |сумлінність, вміння |менш 5 років | | | |смачно і швидко готувати. | | |Водій |Байдуже |чесність, порядність, |Обов'язковий, не| | | |сумлінність, особистий |менш 5 років | | | |автомобіль. | |.

Наймання співробітників здійснюватиметься на основі, з урахуванням особистих якостей й історичного досвіду работы.

3.8 Фінансовий план.

Усі проводилися з урахуванням наведеного розділ маркетинг попиту. Оскільки планується що підготовчий етап реалізації проекту становитиме 6 місяців, то тут для спрощення таблиць та його наочності підготовчий період фінансовий план не включается.

Для проекту необходимо:

. Власний капітал 210 тис. руб.

. Позиковий капітал у вигляді лізингу 167 500 крб. Кошти роблять придбання устаткування. Щорічні лізингові платежі становлять 15% від початкового вартості обладнання, т. е.25 125 крб. Період дії договору становитиме 5 лет.

3.8.1 План доходів населення і расходов.

Амортизація обчислювальної техніки, кондиціонера, мікрохвильової печі, блинницы, міксера і чайника розраховувалася з те, що це устаткування є високотехнологічним і його властива швидка моральне старіння. 1) Термін служби холодильника — 10 років. Початкова вартість 50 000 крб., щорічні амортизаційні отчисления:

50 000/10 = 5000 крб. на рік 2) Термін служби барної стійки -10 років, початкова вартість составляет.

30 000 крб. Щорічні амортизаційні отчисления:

30 000/10 = 3000 крб. на рік. 3) Термін служби комп’ютера Pentium IV — 3 року. Початкова стоимость.

20 000 крб., щорічні амортизаційні відрахування составят:

20 000/3 = 6700 крб. на рік. 4) Термін служби кондиціонера — 6 років, початкова вартість составляет.

20 000 крб. Щорічні амортизаційні отчисления:

20 000/6 = 3400 крб. на рік 5) Термін служби плити — 10 років, початкова вартість становить 20 000 крб. Щорічні амортизаційні отчисления:

20 000/10 = 2000 крб. на рік 6) Термін служби блинницыTEFAL — 3 року, початкова вартість составляет.

2400 крб. Щорічні амортизаційні отчисления:

2400/3 = 800 крб. на рік 7) Термін служби мікрохвильової печі - 3 року, початкова вартість становить 3000 крб. Щорічні амортизаційні отчисления:

3000/3 = 1000 руб.

8) Термін служби міксера, чайника, музичного центру — 3 року, їхня загальна початкова вартість становить 5100 крб. Щорічні амортизаційні отчисления:

5100/3 = 1700 крб. 9) Термін служби меблів — 10 років, початкова вартість становить 30 000 крб. Щорічні амортизаційні отчисления:

30 000/10 = 3000 крб. РАЗОМ амортизаційні відрахування протягом року становитимуть: 26 600 руб.

Таблиця 20 Рахунок прибутків і убытков.

|Доходы та витрати по |2004 | |звичайним видам | | |діяльності | | | |За місяць |За | | | |рік | |Виручка від |A |195 000 |2 340 000 | |продажу товарів,| | | | |продукції, послуг| | | | |ПДВ (18%) |B |35 100 |421 200 | |Чиста виручка |З |159 900 |1 918 800 | |Змінні витрати: | |Сировинні | |6000 |72 000 | |матеріали | | | | |Електроенергія | |33 660 |403 920 | |Інші | |13 800 |16 200 | |перемінні | | | | |витрати | | | | |Разом переменные|D |53 460 |492 120 | |витрати | | | | |Постійні | | | | |витрати | | | | |Амортизація | |2216,6 |26 600 | |Персонал | |34 500 |414 000 | |Оренда | |36 288 |435 456 | |ФСС |35,6% |12 282 |147 384 | |Інші | |4075,2 |48 902,4 | |Разом постоянные|E |89 361,8 |1 072 342,4 | |витрати | | | | |Разом витрати |F |142 821,8 |1 564 462,4 | |Балансова |G=C-F |17 078,2 |354 337,6 | |прибуток | | | | |Податок на прибыль|H |4098,76 |85 041,024 | | |(24%) | | | |Торішній чистий прибуток |J=G-H |12 979,43 |269 296,58 |.

Таблиця 20 Розрахунок грошових потоків |Інвестиційна діяльність, крб. | |Найменування витрат |На місяць |У рік | |Початкові витрати |17 500 |210 000 | |Амортизація |2216,6 |26 600 | |Сумарний грошові потоки по |15 283,5 |183 400 | |інвестиційної діяльності | | | |Операційна діяльність, крб. | |Виручка від |195 000 |2 340 000 | |ПДВ |35 100 |421 200 | |Змінні витрати |53 460 |492 120 | |Постійні витрати |89 361,8 |1 072 342,4 | |Балансова прибуток |17 078,2 |354 337,6 | |Податок з прибутку |4098,76 |85 041,024 | |Торішній чистий прибуток |12 979,43 |269 296,58 | |Сумарний грошові потоки по |12 979,43 |269 296,58 | |здійснених операцій | | | |Фінансова діяльність, крб. | |Власний капітал |31 458,33 |377 500 | |Сумарний грошові потоки по |17 500 |210 000 | |фінансової | | | |діяльності | | |.

ЧДД = 469,84.

ІД = 2,2.

ВНД = 73,4%.

ІД — індекс дохідності. Він показує норму віддачі на вкладений капитал.

ІД = 2,2>1, це що означає, сума результатів у проекті більше, ніж сума вкладених коштів, отже, проект є выгодным.

Струм (період окупності) — період, у якому підсумок від операційній і інвестиційної діяльності наростаючим результатом переходить з «+» на «-».

З таблиці 20 і додатки, А видно, що це проект починає давати прибуток після першого роки роботи, це означає, що період окупності цього проекту дорівнює 1 року, внутрішня норма дохідності підприємства дорівнює 73,4%.

3.8.2 Визначення краю безубыточности.

Сума маржинального доходу = Торішній чистий прибуток — перемінні витрати обращения.

Коефіцієнт маржинального доходу на виручці - це співвідношення між перемінними витратами і товарооборотом.

Коефіцієнт маржинального доходу = Сума маржинального дохода.

Чиста прибыль.

Межа беззбитковості (безприбутковий оборот) відповідає такому обсягу реалізації, у якому величина прибутку підприємства одно нулю.

Межа беззбитковості = постійні витрати x 100%.

Частка маржинального дохода.

Запас фінансової стійкості предприятия (ЗФУ):

ЗФУ = виручка — беззбитковий обсяг продажу x 100%.

Выручка.

Таблиця 21 Визначення краю беззбитковості. |Показники (крб.) |2004 | | |На місяць |У рік | |Чиста виручка |159 900 |1 918 800 | |Балансова прибуток |17 078,2 |354 337,6 | |Повна собівартість |143 823,5 |1 612 337,6 | |реалізованої продукції | | | |Постійні витрати |89 361,8 |1 072 342,4 | |Змінні витрати |53 460 |492 120 | |Сума маржинального доходу |106 440 |1 426 680 | |Частка маржинального доходу на |0,66 |0,74 | |виручці | | | |Межа беззбитковості |135 396,6 |1 449 111,3 | |Запас финансоваой стійкості |15% |24% | |підприємства (%) | | |.

[pic].

Малюнок 4 Графік беззбитковості підприємства наприкінці 2004 года.

Из таблиці 21 й малюнку 4 видно, що межа беззбитковості настає при обсязі реалізації рівному 1 377 072 крб., тобто на першому року роботи предприятия.

3.8.3 Аналіз ризиків 1 Можливі ризики та джерела їх возникновения:

1 Комерційні риски:

V ризик, пов’язані з реалізацією товара.

V ризик, пов’язані з доставкою товара.

2 Політичні риски:

V ризик, пов’язані з політичної обстановкою країни (страйки, війни) 2 Джерела виникнення рисков:

V недостатнє вивчення ринку сбыта.

V недооцінка конкурентов.

V зниження попиту товару 3 заходи для скорочення риска.

V детальне вивчення рынка.

V аналіз фінансово-господарську діяльність предприятия.

V страхування майна Висновок: загалом можна сказати, що це проект інвестиційної привабливістю, т.к. передбачається що перший рік у рік кафе буде розширюватися, відкривати філії, збільшувати асортимент, вводити нові послуги, отже збільшаться і обсяги продажу і зросте прибуток, що головне для інвестора. Цей проект хороший тим, що на відміну від конкурентів кафе «Блинная» пропонує низькі ціни на всі своєї продукції, високу якість та оригінальне меню, і навіть використовує високотехнологічного устаткування, що дозволяє прискорити процес приготування млинців, що значно заощаджує час зайнятих покупців. Справжній проект є що й вигідним, т.к. обсяг витрат даної фірми не великий з сумою результатів у проекті значно більше, аніж вкладених средств.

Укладання. Нині ресторанний бізнес розвивається досить високими темпами, і кав’ярнях завжди будуть популярні у народі, т.к. це як підприємство комунального харчування, місце на відпочинок з сім'єю, друзями й т.п. Головна мета проектованого підприємства є проникнення ринку і наступне розширення ринкової частки. Головна стратегія підприємства повинна стати комплексна стратегія з надання продукції вищого якості і за більш низькими цінами, і навіть розширення асортименту послуг. Виходячи з цього, стратегією маркетингу обирається стратегія розширення попиту з допомогою стимулювання обсягу продажу, цінової газової політики і нецінових чинників конкурентної боротьби, створення позитивного іміджу кафе. Основними перевагами проектованого кафе є: можливість зниження собівартості й цін, підвищення продуктивності з допомогою використання нового устаткування, розширення асортименту послуг. Розробивши даний бізнес-план хочу показати що відкриття кав’ярень і заняття ресторанним бізнесом є дуже прибутковою справою, і реалізацію пілотного проекту з відкриття кафе «Блинная» є економічно целесообразным.

Список використаної литературы.

1. Алексєєва М. М. Планування діяльності фірми. — М.: Фінанси і статистика, 1997. — 248 з. 2. Артеменко В. Г., Беллендир М. В. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник. — М.:

«ДІС», НГАЭ і У, 1997 р. — 385 з. 3. Балабанов І.Т. Основи фінансового менеджменту. // Навчальний посібник. — М.:

Фінанси і статистика, 1997 р. — 478 з. 4. Басапов М. И. Аналіз господарської деятельности.-М.: Економіка, 1990 р. 5. Большаков С. В. Проблеми зміцнення фінансів підприємств // Финансы-1999.

— № 2. — З. 30 — 35. 6. Вартанов А. З. Економічна діагностика діяльності підприємства: організація та методологія. — М.: Фінанси і статистика, 1991 р. — 235 з. 7. Волков О. И. Економіка підприємства. — М.: ИНФРА-М, 1997 р. — 255 з. 8. Гуляєв В. Г. Організація бізнесу. — М.: Нолидж, 1996 р. — 372 з. 9. Єфімова О.П. Економіка комунального харчування. — Мн.: ТОВ «Нове знание»,.

1997 р. — 304 з. 10. Кадацкий В. Т. Витрати і прибуток. // Економіст. — 1995. — № 7. — З. 79;

83. 11. Ковальов А.І., Привалов В. П. Аналіз фінансового становища предприятия.

Видання 2-ге, перероблене і доповнене. — М.: ЗАТ «Центр економіки та маркетингу», 1997 р. — 511 з. 12. Ковальов В. В. Фінансовий аналіз. — 2-ге вид., перераб. і доп. — М.:

Фінанси і статистика, 1999 р. — 512 з. 13. Крейнина М. Н. Фінансове становище підприємства. Методи оцінки. — М.:

ИКЦ «Діс», 1997 р. — 390 з. 14. Менеджмент готельного і ресторанного обслуговування. — М.: РМАТ, 1997 р. — 460 з. 15. Палли М. Довідник сучасного власника ресторану. 100 ідей задля досягнення перевазі конкурентної боротьби. — М.: ТОВ «Сучасний ресторан і роздрібні технології», 1999 р. — 148 з. 16. Панкратов Ф. Г., Серегина Т. К. Комерційна діяльність: Підручник для студентів вищих і середніх навчальних закладів. М.: ВЕРБУ «Маркетинг», 1996 р. — 328 з. 17. Савицкая Г. В. Аналіз господарську діяльність підприємства. — М.:

ИНФРА-М, 2002 р. — 336 з. 18. Слепов В. А., Щеглова Н. В. Фінансова і цінова адаптація російських підприємств до для ринкового середовища. // Фінанси. — 1999. — № 3. — З. 14 — 21. 19. Усов В. В. Організація обслуговування в ресторанах. — М.: Вища школа,.

1990 р. — 385 з. 20. Федцов В. Г. Культура сервісу. — М.: «Видавництво «ПРІОР», 1997 р. -.

208 з. 21. Фінансове управління фірмою // Під ред. У. І. Терьохіна. — М.:

Економіка, 1998 р. — 260 з. 22. Фінансовий менеджмент: теорія і практика: Підручник // Під ред. Е.С.

Столповой. — 3-тє вид., перераб. і доп. — М.: Вид-во «Перспектива», 1998 р. — 656 з. 23. Фінанси підприємств. // Під ред. Є. І. Бородіній. — М.: Банки і биржи,.

ЮНИТИ, 1995 р. — 380 з. 24. Фінанси підприємств. Навчальний посібник // Під ред. М. У. Колчиной. — М.:

Фінанси, ЮНИТИ, 1998 р. — 413 з. 25. Цінова політика ресторану. Як змусити клієнта заплатити вашу цену.

— М.: ТОВ «Сучасні ресторанні і роздрібні технології», 1998 р. — 134 з. 26. Эгертон-Томас Крістофер. Ресторанний бізнес. Як відкрити й успішно управляти рестораном. — М.: Ріс Консульт, 1999 р. — 272 с.

———————————;

Оборот продукції власного производства.

Оборот по покупним товарам.

Оптовий товарооборот.

Роздрібний товарооборот Организациям, підприємствам, учреждениям Населе-нию Предприятия роздрібної торговли Предприятия комунального харчування своєї организации Предприятия комунального харчування інших организаций.

Валовий оборот Сильные та «слабкі стороны.

Проект бизнес-плана.

Согласованый і профінансований бизнес-план Необходимые производственно-финансовые ресурсы:

. трудові ресурсы.

. финансы.

. сировину й материалы Имеющиеся производственно-финансовые ресурсы Планы, завдання, подзадачи Страте-гия і тактика Глав-ная мета бизнеса Анализ ситу-ации Лич-ные цели.