Применение фізичної сили та спеціальних средств

План:

1. Запровадження 2. Застосування міліцією вогнепальної зброї. 1. Застосування міліцією спеціальних коштів. 1. Посилання використовувані під час написання роботи. 2. Список використовуваної литературы.

Враховуючи тепер криміногенну обстановку країни, і навіть визнаючи нетерпимість що зрештою лише на рівні захищеності і громадян, співробітники міліції отримали нові, і дуже важливі гарантії особистій безпеці. Співробітнику міліції прямо дозволено оголювати вогнепальну приводити їх у готовність, якщо, на його думку, в обстановці виникатимуть передбачені законом підстави щодо його застосування. З цього випливає, що оголення вогнепальної зброї та боєприпасів приведення їх у готовність до стрільбі допускається ще до його того, як з’явилися безпосередні підстави щодо його застосування. Обличчя, задерживаемое співробітником міліції, може бути під прицілом його зброї до того часу, поки співробітник міліції не переконатися, що підстав для застосування вогнепальної зброї відсутні чи відпали. У цьому, як записано у російському законі міліцію, спроби особи, задерживаемого співробітником міліції оголеним вогнепальною зброєю, наблизитися до нього, скоротивши у своїй зазначений ним відстань, чи долучитися до його зброї представляють співробітнику міліції право застосувати оружие.

Не означає, що співробітник міліції за такого поведінці задерживаемого особи завжди стрілятиме. Але цілком зрозуміло, що закон, й у його незаперечну перевагу, весь ризик непоправних наслідків застосування вогнепальної зброї переносить з співробітника міліції в наявності, яка скоює дії, у яких за одним своєму характеру в цій ситуації може бути витлумачені співробітником міліції як загроза насилия.

До необхідної обороні слід вдаватися буде лише тоді, коли має місце реальне, існуюче насправді напад, а чи не позірна, уявне обличчям нападения.

Разом про те бездіяльності працівника міліції, що виразилося в незастосування зброї, коли застосувати його довелося б до виконання службового боргу, у результаті наноситися збитки інтересам держави, суспільства чи особистості громадянина, тягне відповідальність відповідно до чинним законодательством.

З іншого боку, і перевищення меж необхідної оборони, застосування зброї з боягузтві, безвідповідальності є грубих порушень встановлених правил, котрий іноді преступным.

У цьому треба враховувати, що обставини, у яких застосовується зброю, виникають, зазвичай, несподівано. Дії працівників міліції такі умови за часом швидкоплинні і відбуваються за великої емоційної нагрузке.

Застосування міліцією вогнепальної оружия.

Закон міліцію закріпив право працівників міліції застосовувати вогнепальна зброя (стріляти на поразка) у таких випадках: 1. за захистом громадян нападу, небезпечної їхнього життя і здоровья;

На випадок загрози із боку який зазіхав життя чи здоров’я громадян співробітник міліції має взяти все залежать від його заходи для запобігання нападу й затримання злочинця. Особливо необхідна за тому випадку враховувати треба враховувати таке умова, у якому допускається застосування зброї: виникнення цій ситуації, коли громадян захистити інакше, як застосувавши зброю не можна. 2. відбиття напади проти співробітника міліції, що його життя чи на здоров’я піддається небезпеки, і навіть для припинення спроби заволодіти оружием;

На випадок загрози життю або здоров’ю співробітника міліції він може, відбиваючи напад, використовувати зброю одразу ж, а випадках, коли нависла загроза невідворотна, — без попередження. Зброя одразу ж і попередження застосовується у умовах, що виключатимуть можливість звернутися до якимось іншим засобам захисту. Зазвичай це для обстановки боротьби з злочинцем, коли наміри останнього розправитись із представником верховної влади очевидно. 3. для звільнення заложников;

Строї міліції у цій підставі заслуговують застосовувати вогнепальна зброя тільки тих злочинців. Які беруть безпосередню у захопленні чи утриманні заручників й володіють реальну можливість перешкодити їх визволенню чи негайного приведення у виконанні висловлених загроз убивством, заподіянням тілесних ушкоджень чи здійсненням інших насильницьких дій. Що стосується інших осіб, причетним до захоплення чи утримування заручників, застосування вогнепальної зброї є правомірним, якщо вони своїми діями створюють загрозу життю або здоров’ю заручників та інших громадян. Що Беруть Участь у звільненні заручників. 4. затримання особи, заскоченому під час проведення тяжкого злочину проти життя, здоров’я дитини і власності і намагається сховатися, і навіть особи, які надають збройне сопротивление;

До тяжких злочинів проти життя, здоров’я дитини і власності, досконалим будь-яким обличчям, які намагаються зникнути з місця події, що дають підставу співробітнику міліції застосувати вогнепальна зброя, можна віднести: терористичний акт; диверсія, бандитизм, масові заворушення, грабіж, розбій, згвалтування, захоплення заручників, вбивство, викрадення повітряного судна, злісне і особливо злісне хуліганство, заподіяння тяжкі й середньої важкості тілесних повреждений.

Під збройним опором розуміється застосування вогнепальної чи холодна зброя, а як і сокири, брухту, вив, лопати, шила, кухонного ножа, бритви та інших аналогічних предметів з метою активного протидії нарядам міліції у виконанні їх службовими обов’язками, пов’язані з його затриманням. 5. відбиття групового чи збройного напади проти житла громадян, приміщення державні органи, громадських об'єднань є, підприємств, організацій корисною і учреждений;

Під таким нападом розуміється насильницькі дії, котрі перебувають у вторгненні, тобто. у відкритому, всупереч встановленим режиму об'єкта. Чинним у ньому правилам пропускного режиму, вимогам посадових особи, що забезпечують їхню дотримання. Або волі які проживають громадян, насичення приміщення, сопровождающемся часом знищенням, ушкодженням майна об'єкта (шляхом виламування дверей, підпалу вибуху тощо.), заподіянням тілесних ушкоджень які перебувають там особам або загрозою скоєння таких дій з метою захоплення заручників чи встановлення контролю за об'єктом. Розкрадання чи знищення який би там майна, документів або у деяких целях.

На спеціально охоронюваних міліцією об'єктах зброю може застосовуватися при невиконанні вимоги постового про заборону наближатися об'єкта ближче кордону встановленої забороненою зони після запобіжного окрику. 6. для припинення втечі з-під варти: осіб, затриманих за підозрою у скоєнні злочину; осіб, проти яких запобіжним заходом обрано висновок під варту; осіб, засуджених до позбавлення волі, і навіть для недопущення насильницького звільнення цих лиц.

Пагоном вважається самовільне залишення затриманим. Заарештованим чи засудженим до позбавлення волі встановленого місця перебування, тобто. подолання лінії охраны.

Перед застосовує зброю патрульний, постовий, конвоїр чи іншого працівник міліції завжди, окрім нападу, що його життя й здоров’ю загрожує безпосередня небезпека, зобов’язаний зробити що втікав окриком: «Стій! Стріляти буду!» — і пострілом вверх. 1].

Працівники міліції заслуговують застосовувати зброю як для припинення втечі, але й припинення спроби насильницького звільнення з-під варти затриманих за підозрою у скоєнні злочину осіб, в відношенні яких запобіжним заходом обрано висновок під варту, й з, засуджених до позбавлення свободы.

Російський законодавець не вважав за потрібне виділяти серед підстав застосування зброї затримання «озброєної особи, що відмовляється виконувати законна вимога про те як зброї «. Якщо таку відмову не пов’язане з загрозою використання зброї, що підлягає здачі, проти міліції абоабо інших, тобто. якщо таку відмову не переростає в збройне опір, те в міліції немає підстав вдаватися до зброї. При цьому під «збройним «розуміється таке опір, яке виявляється з допомогою як вогнепальної чи холодна зброя, а й будь-яких предметів і речовин, здатних заподіяти тілесних ушкоджень (палиця, камінь, пляшка, балончик зі сльозоточивого газу і т.п.). 2].

Обов’язковою умовою застосування зброї є його дійсність. Воно виключає можливості захисту від з так званого мнимого нападу. При начебто чи уявний нападі об'єктивно відсутня загроза, від якої слід захищатися і більше завдати шкоди іншій юридичній особі. Не то, можливо визнано застосування зброї слушним і тоді, коли напад мало місце, проте на час дій у відповідь його вже закінчило або припинено. Отож не можна застосовувати зброю, коли людина, який погрожував чиєїсь життю або здоров’ю, у разі співробітника міліції відмовився від своїх злочинних намірів. Заподіяння шкоди за таких умов сприймається як акт помсти, самочинній розправи, і у цьому випадку настає загальних підставах скоєння навмисного преступления.

Прикладом дійсного нападу є такий випадок. Міліціонер Радянського райвідділу міліції р. Бішкека Гришин, перебуваючи вночі посаді близько м’ясокомбінату, зауважив двох невідомих, які перелазили через паркан із боку комбінату з наповненими чимось мішками. Гришин вирішив затримати невідомих. Помітивши підходящого міліціонера, вони попрямували до нього назустріч, вимовляючи на його адресу загрози. У цьому один їх тримав у руці залізний пруть. Гришин попередив, що вони не зупиняться, він стрілятиме. Невідомі цього не реагували і продовжували наближатися. Гришин справив попереджувальний постріл. У цілому цей момент них кинувся уперед і вдарив Гришина лозиною по голові. Гришин, обороняючись, вистрілив і поранив нападающего.

Злочинці затримали і притягнуто до кримінальної відповідальності. Гришин застосував зброю у відповідність до пунктами закону «Про міліцію «- в разі: відбиття напади проти співробітника міліції, що його життя чи на здоров’я піддається опасности.

Цілком необгрунтовано застосував зброю співробітник Кіровського лінійного відділу міліції Карпов при спроби затримати безквиткового пасажира. Під час пероні вокзалу під час прибуття пасажирського поїзда, Карпов почув крик квиткової контролера і… побачив. що з вагона вибіг пасажир і намагався сховатися. Міліціонер погнавсь за убегавшим і, коли не зупинився, вистрілив до нього. Тільки тому, що втікши перечепився через шпалу і впав, куля пішла повз. За грубе порушення правил застосування вогнепальної зброї співробітник міліції Карпов був суворо наказан.

У разі Карпов немає право застосовувати вогнепальна зброя в відношенні осіб, які вчинили адміністративне правопорушення. Цією ситуації йому довелося лише наздоганяти, і проводити задержание.

Працівникам міліції, ще, дозволено використовувати вогнепальну зброю у наступних випадках: для зупинки транспортний засіб шляхом його ушкодження, якщо водій створює реальну загрозу життя і здоров’я покупців, безліч відмовляється зупинитися, попри численні вимоги співробітника міліції; за захистом громадян загрози нападу небезпечних тварин; попередження про намір застосувати зброю, подачі сигналу тривоги чи виклику помощи. 3].

Відповідно до російським законом про кожен разі застосуванні вогнепальної зброї протягом 24 годин із моменту застосування зобов’язаний надати рапорт начальнику органу міліції за місцем своєї служби чи з місцеві застосування вогнепальної оружия.

Закон «Про міліцію» забороняє співробітникам міліції застосовувати вогнепальну зброї щодо жінок, на осіб із явними ознаками інвалідності і неповнолітніх, коли вік очевидний чи відомий співробітнику міліції, крім випадків надання ними збройного опору, скоєння збройного або групового нападу, загрозливого життя людей, і навіть зі значним скупченні людей, коли від цієї можуть постраждати сторонні лица.

Намериваясь застосувати вогнепальна зброя, співробітник міліції повинен бути переконаний, що він переслідується, затримується саме злочинець. А не інша людина, що виявилося з його шляху до силу випадкового збігу обставин. Вона має ухвалити все залежать від його заходи із недопущення шкоди стороннім лицам.

Не можна вживати зброю у відношенні осіб, затриманих за адміністративні правопорушення, порушення постанов, і рішень місцевих органів структурі державної влади, залучуваних за дрібне хуліганство, під час затримання подозреваемых. 4].

Зазвичай, категорично не рекомендується застосовувати вогнепальна зброя на багатолюдних площах, вулицях та інших громадських місцях. У такі місця задля унеможливлення злочини і затримання злочинця необхідно застосувати інші меры.

Перелік видів вогнепальної зброї та боєприпасів боєприпасів щодо нього, які перебувають на озброєнні міліції затверджений постановою Радою Міністрів РРФСР від 21 червня 1991 р. № 345. Як і відношенні спеціальних коштів, закон забороняє приймати на озброєння міліції вогнепальну боєприпаси щодо нього, що завдають надмірно важкі поранення чи є джерелом невиправданого риска.

Застосування міліцією спеціальних средств.

Спеціальні кошти — це котрі перебувають на озброєнні міліції та застосовувані нею випадках і порядок, передбаченому законом, технічні вироби (устрою, предмети, речовини) і службові тварини, які прямо призначені з метою примусового фізичної сили на людини чи матеріальні объекты.

Вони призначені: захисту особового складу від впливу вогнепальної і холодна зброя, ударів метальними предметами, палицями, металевими прутами тощо. відображення нападу правопорушників, припинення їх непокори і обмеження фізичного опору. активного на правопорушника шляхом виклику болючого роздратування слизової оболонки очей і верхніх дихальних шляхів. фізіопсихологічного на правопорушника потужним світловим і акустичним імпульсами. екстреного відкривання дверей і руйнувань перепон. примусового зупинення автотранспортних коштів малої і середній вантажопідйомності, мають пневматичні шины.

Спеціальні кошти мають свою класифікацію на: Кошти індивідуальної захисту. Кошти активної оборони. Кошти забезпечення спеціальних операций.

Натомість кошти індивідуальної захисту ділитися на індивідуальні засоби захисту: головикуди входять шоломи (шс-68, стш-81); тулуба — бронежилети (жзл-74, Кора 1, 1 м, Модуль, Міраж, Корунд), щити (ВітражА, М), бронещиты (бзт-75,бщ-82,Забор); засоби захисту кінцівок — противоударная рукавиця «Перчатка «, комплект «Щиток «.

Кошти активної оборони: 1. газові гранати «Черемха «, «Бузок «. 2. палиця гумова — ПР, ПСМ, ПЛ. 3. наручники БРС.

Кошти забезпечення спеціальних операцій ранцевий апарат «Хмару». Светозвуковые гранати «Полум'я», «Зоря», «Смолоскип». карабін для відстрілу газових гранат «КС- 23 «. пристрій для зупинки транспортних засобів «Ежь «, «Діана «. водометна машина «Лавина». для екстреного відкривання дверей «Ключ», «Імпульс». службові собаки. 5].

Відповідно до Закону міліцію співробітники міліції заслуговують застосовувати спеціальні кошти, наявні на озброєнні міліції, у таких випадках: 1) відбиття нападу громадян, і працівників міліції - гумові палиці, сльозоточивий газ («Черемха»), светозвуковые кошти, службові собаки; 2) для припинення що чиниться співробітнику міліції опору — гумові палиці, сльозоточивий газ, службові собаки, наручники (за відсутності наручників можна застосовувати підручні кошти зв’язування); 3) затримання особи, заскоченому під час проведення злочину проти життя, здоров’я та перемоги власності і намагається сховатися — наручники, службові собаки; 4) для затримання особи, проти яких є достатні підстави думати, що вони збираються надати збройні змагання — сльозоточивий газ, светозвуковые кошти відволікаючого впливу, кошти руйнації перепон, водомети і бронемашини, службові собаки, гумові кулі; 5) для доставляння затриманих осіб, у міліцію, конвоировании і охорони затриманих, і навіть осіб, підданих адміністративному арешту і ув’язнених під варту, що вони своєю амбіційною поведінкою дають підстави вважати, що може тікали або завдати шкоди оточуючим чи собі, чи надають протидія співробітнику міліції - наручники, службові собаки; 6) для звільнення захоплених будинків, приміщень, споруд, транспортних коштів земельних ділянок — сльозоточивий газ, светозвуковые кошти відволікаючого впливу, кошти руйнації перепон, водомети і бронемашини, службові собаки, гумові кулі; 7) для припинення масових заворушень і групових дій, що порушують роботу транспорту, зв’язку, підприємств, установ, організацій — сльозоточивий газ, светозвуковые кошти відволікаючого впливу, водомети і бронемашини, гумові кулі; 8) для зупинки транспортний засіб, водій якого виконав вимога співробітника міліції зупинитися — кошти примусової зупинки транспорту («Ёжь — Діана») 9) для виявлення осіб, що скоїли злочини — спеціальні окрашивающие кошти («химловушки»). 6].

Далі, що дуже важливо задля забезпечення законності міліцейського примусу, кожному за спеціального кошти на окремішності визначаються основи, а порядок його применения.

Дозвіл на озброєння особового складу ОВС спеціальними засобами дають: a) засобами індивідуальної захисту (захисними касками, шоломами, жилетами, бронещитами, противоударными щитами, пулезащитными куртками), палицями гумовими спеціальними (ПР-73 і ПР- 89), наручниками (БР і БР-С), аерозольним упаковкою «Черемха — 10 «.

— черговий органу внутрішніх справ; b) спеціальним карабіном «КС — 23», з насадкою до карабіну, патронами з гумової кулею «Хвиля — Р «, патрони з газовими гранатами «.

Черемха — 7″ і «Бузок — 7», пістолетом газовим з боєприпасами, ручними газовими гранатами: «Черемха — 6 «, «Черемха — 12», «.

Бузок — 6 «, «Бузок — 12», светошумовой гранатою «Зоря» і светошумовым пристроєм «Полум'я», малогабаритними вибуховими пристроями «Ключ» і «Імпульс», пристроями зупинки автотранспорту «Їжак — Діана» — начальник ОВС або його заступник; з) бронемашинами (БМД — 1, БТР — 60 ПБ, БРНД — 2), водомётом (автоцистерной пожежної АЦ — 40), ранцевим апаратом «Хмару», рідинним — міністр внутрішніх справ республіки до складі РФ, начальники управління (головного управління) і ОВС краю, області, автономної області й автономного округу, міст Москви й Санкт ;

Петербурга, начальники управління (відділу) внутрішніх справ на транспорті, начальники управління лісових исправительно — трудових установ чи його заместители. 7].

Міністр внутрішніх справ РФ та його заступники вправі давати дозволу озброєння особового складу будь-якими видами перелічених вище спеціальних средств.

З іншого боку міліції дозволено використовувати усі спеціальні кошти на випадках, коли можливий застосування вогнепальної зброї, що цілком можна пояснити порівняно меншою мірою потенційну небезпеку спеціальних коштів за відношення до вогнепальному оружию.

Вигляд спеціального кошти й інтенсивність його застосування визначаються з урахуванням обстановки, характеру правопорушення й особистості правонарушителя.

При застосуванні спеціальних коштів припинення повинна зводитися до мінімуму можливість заподіяння шкоди здоров’ю громадян. Так було в місті Каунасі 1 травня, коли на головних площах відбувалися масові гуляння, при спроби затримати, зникли автомобілем «ЗІЛ — 131» два збройних особливо небезпечних злочинця. Їх було організовано переслідування. Міське управління міліції підняли за тривогою. Вирішили про майбутнє запровадження плану «Перехоплення». Злочинці з метою швидшого виїзду з міста вирішили проїхати через площа Свободи, де у цей час перебувало дуже багато громадян. І тому вони виїхали на проспект Миру і рушили у бік площі. На під'їзді на площу на проспекті Миру був організований заслін: за триста метрів до виїзду на площа (поставили впоперек дороги автомашину «КаМАЗ», а й за сто метрів до «КАМАЗА» було викладено 2 спеціальних коштів зупинки транспортних засобів «Діана» з інтервалом 2 метри, т.к. зашкодити пневматичні шини у вантажних автомобілів представляє деякі ускладнення). При спроби прорватися через заслін великій швидкості, машина злочинців отримала ушкодження пневматичних шин, і перевернулася. Злочинці затримали. Життя невпинно й здоров’я святкують площею жителів Каунаса було врятовано. Особистий склад заслону пресекший прорив злочинців на площа Свободи було представлено до нагород за виявлену витримку, сміливість і вміле використання спеціальних средств.

У разі операція проведена правильно, грамотне й головне без жертв із боку працівників міліції та мирних громадян. Що ж до ушкоджень автомашини ЗІЛ і стан життя і здоров’я затриманих злочинців, то дії співробітників міліції можна розцінювати як «крайня необхідність», тобто. коли злочинцям наноситися шкода з єдиною метою запобігання заподіяння шкоди життя і здоров’я громадян із боку преступников.

Застосуванню спеціальних коштів, крім необхідності відображення раптового нападу, так само як затримання осіб, підозрюваних у скоєнні навмисних злочинів, звільнення заручників, повинні передувати попередження намір застосувати такі величезні кошти, і якщо дозволяють обставини, надання достатнього часу припинення правопорушення. Попередження як і може виражатися як елемента ведення переговорів. У таких випадках, якщо надають можливість, правопорушникові пропонується припинити скоєння правопорушення, і добровільно здатися. Якщо ж правопорушення прийняло затяжного характеру, то шляхом проведення, рухаються всі заходи з усунення умов що перешкоджають успішному проведенню затримання та ставлять правопорушника на такі умови, які дозволять йому завдати шкоди гражданам.

Попередження може бути зроблене як голосом, але в значному відстані або звернення до великої групі людей — через громкоговорящие установки й інші підсилювачі промови з урахуванням рідної мови осіб, проти яких ці кошти будуть применены.

Аналізуючи вищесказане можна дійти невтішного висновку, можливість застосування спеціальних коштів проти осіб, які мають опору співробітникам міліції та припускають лише адміністративні правопорушення, зведена до розумного мінімуму. Ці випадки стосуються застосування наручників, службових собак для доставляння затриманих осіб, у міліцію, і навіть коштів примусового зупинення транспорту. Загальне ж правило полягає у тому, що спеціальні кошти застосовуються лише у випадках злочинних зазіхань або за вчиненні співробітнику міліції опору. Пускати проти громадян, у хід кийок, якщо ні ніякого активного опору, міліція немає права.

У точному відповідності з міжнародними правовими документами боротьби з злочинністю заборонено застосовувати спеціальні кошти «при припиненні незаконних зборів, мітингів, вуличних маніфестацій і демонстрацій ненасильницького характеру, які порушують роботу транспорту, зв’язку, підприємств, установ і закупівельних організацій «. У цих обставинах крайньої мірою відновлення порядку може лише проста фізична сила. Спеціальні кошти міліція на засадах може використовувати лише тоді, коли учасники несанкціонованого мітингу вдадуться до насильницьких засобів, скажімо, почнуть опиратися співробітникам міліції, пресекающим проведення незаконного митинга.

У ситуаціях, коли застосування спеціальних коштів неминуче, співробітники ОВС зобов’язані виявляти стриманість, діяти з що складається обстановки і тією мети, що має бути досягнуто, зводячи до мінімуму можливість заподіяння збитків та нанесення тілесних повреждений.

До сказаного можна навести пример:

26 січня 1997 року у Москві було взятий у заручники, у власній автомобілі, шведський дипломат.

Операцію зі звільнення заручника і знешкодженню злочинця взяла він Федеральна служба безпеки. Після висування терористом вимог, шляхом переговорів, вдається замінити шведського дипломата на полковника ФСБ Савельєва. Терорист помітно нервує й постійно лякає загрозою вибуху. Керівництво прийняв рішення на «захоплення із застосуванням зброї та боєприпасів спеціальних коштів «. Постійно змінюється оперативна обстановка, тримає у напрузі учасників операції. Дії терориста ускладнюють успішному проведенню операції з освобождению.

Групи снайперів і групи захоплення нервувалися чекаючи наказу про захоплення. Саме тоді з полковником Савельєвим стався серцевий напад. З допомогою переговорів усе-таки вдалося отримати згоду терориста на звільнення Савельєва з метою йому медичної допомоги. Момент звільнення снайпери справили точні постріли, які вразили терориста. Саме тоді не зорієнтувавшись групи захоплення «кинулися «до машини, обрушуючи шквал сліпого огня.

Однією з випадкових куль, з рикошетившей від машини було вбито полковник ФСБ Савельєв, ветеран спеціального підрозділи «Альфа», якого встигли вчасно перемістити в безпечне место.

Проведення цієї операції було багато похибок. Були погано скоординовані дії груп. Керівники операції проігнорували, при проведенні операції, що машини шведського дипломата має броньовану захисту від куль. І невідомо скільки ще постраждало від з рикошетивших пуль.

У такій ситуації гадаю, що потрібно було виконати вимоги терориста, вже і під час вимог, скласти план знешкодження злочинця у найбільш безпечних условиях.

Російський закону про міліцію заборонив застосовувати спеціальні кошти на відношенні жінок із видимими ознаками вагітності, на осіб із явними ознаками інвалідності і малолітніх, крім випадків надання ними збройного опору, скоєння групового чи іншого нападу, загрозливого життя і здоров’я людей.

Що ж до окремих видів спеціальних коштів, то правила забороняють співробітникам міліції: вдарити гумової палицею по голові, шиї і ключичній області, живота, статевих органів; вести прицільну стрілянину патронами з газовими гранатами «Черемха» по порушникам, і навіть повторно застосовувати сльозоточивий газ період його дії межах зони поразки; застосовувати окремі різновиду сльозоточивого газу «Черемха» помешкань; відстрілювати патрони з гумової кулею на відстані ближче 40 м. від чоловіка і від частині його ніг; застосовувати светозвуковые кошти відволікаючого впливу ближче 2 м. людей; застосовувати кошти руйнації перепон (малогабаритні вибухові пристрої) помешкань, де є заручники, на відстані ближче 2 м. від людини; застосовувати устрою примусового зупинення транспорту в відношенні автотранспорту загального користування і вантажних автомобілів, виділені на перевезення людей (за наявності пасажирів), автотранспорту, належить дипломатичним представництвам, мотоциклів, мотоколясок, моторолерів, мопедів, і навіть на гірських дорогах чи ділянок доріг з обмеженою видимістю, залізничних переїздах, мости, шляхопроводах, эстакадах, в тунелях; застосовувати водомети для розосередження учасників масових заворушень за нормальної температури нижче нуля градусів за Цельсієм. [8].

З огляду на можливість виникнення різних ситуацій, у яких можуть знадобитися рішучі дії співробітника міліції, встановлено, що «в стані необхідної оборони чи нагальну необхідність співробітник міліції за відсутності спеціальних коштів чи вогнепальної зброї вправі використовувати будь-які підручні кошти «. Наприклад, співробітник Приокского райвідділу міліції капітан Павлов, повертався після успішно виконаного бойового чергування, зайшов у молочному магазині, виходячи з магазину почув жіночі крики про допомогу, що лунали із прилеглого до магазину парку. Павлов поспішив допоможе. Наблизившись місцеві від куди доносилися крики він побачив, міцної статури чоловіка, намагався задушити молоду дівчину, Павлов спробував відтягнути чоловіка, але ці зірвалася, т.к. чоловік був фізично сильніше. Тоді Павлов видобув з сумки літрову пляшку молока, хіба що куплену у книгарні, і підкравшись ззаду до чоловіка оглушив його, ударивши пляшкою по голові. Потім, непритомного чоловіка перевернув на живіт і пов’язав ці в нього руки позаду статутним ременем, і попросив потерпілу дівчину викликати наряд милиции.

Дії Павлова визнали правомерными.

У діях Павлова гадаю не перевищення меж дій зі затримання злочинця. Ще казна-чим б скінчилося ця ситуація, якщо б Павлов не вдарив пляшкою злочинця. при Павлове жодного зброї. Ну якби звісно при Павлове було б зброю міг би, їм попередити злочинця про застосуванні, і затримати його, а разі відмови застосувати його за поразка, але за Павлове жодного зброї. При спробі затримання із застосуванням фізичної сили, зав’язалася б боротьба, причому будь-хто і залишився б переможцем т.к. злочинець був фізично сильніше. А пов’язані зі здоров’ям злочинця, то краще злочинець з струсом мозку, ніж убита молода девушка.

Держава, наділивши міліцію правом застосування спеціальних коштів, заодно встановило цілком обгрунтовані обмеження. Зокрема, запроваджено порядок, у якому співробітники міліції озброюються спеціальними засобами за свого власного розсуду, а, по вирішенню або чергового органу внутрішніх справ (щодо коштів індивідуальної захисту, гумових палиць, наручників і аерозольних упаковок сльозоточивого газу «Черемха «), або начальників органів внутрішніх справ (щодо інших спеціальних средств).

Наведу практичний приклад, норм видачі спеціальних засобів і вогнепальної зброї співробітникам міліції, з прикладу Московського райвідділу міліції Нижнього Новгорода:

Муніципальної української роті ПКС наступної доби видається, з розрахунку 30 человек:

27 пістолетів системи Макаров;

3 автомата «АКМ»;

27 гумових палиць «ПР»;

27 наручників «БРС»;

27 балончиків зі сльозоточивого газу «Черемха» чи «Бузок «; нічна зміна при цьому отримує бронежилети — 6 штук.

Роті охорони що з 80 людина видається наступної доби: пістолети «ЛМ», крім стажеров;

70 наручников:

14 автоматів «АКМ»;

70 наручників «БРС»;

70 балончиків «Черемха», «Бузок»; нічна зміна отримує 14 бронежилетов;

70 гумових палиць «ПР».

Патрульно-Постовой Роті що з 22 осіб у добу выдается:

8 автоматів «АКМ»;

14 пістолетів «ЛМ»; нічна зміна отримує 14 бронежилетов;

14 балончиків «Черемха», «Сирень»;

14 гумових палок;

14 наручників «БРС».

Як спеціальних коштів можна використовувати кошти, як вітчизняного, і зарубіжного виробництва, усталені озброєння в установленому порядку. Категорично забороняється застосування спеціальних (технічних) коштів, не які перебувають на озброєнні ОВД.

Під час проведення конкретних операцій (наприклад, із затримання осіб, надають збройні змагання) постанову по безпосередньому застосуванні спеціальних коштів суд має приймати не виконавець, а керівник операції. Співробітники ОВС, діючі індивідуально, приймають таке рішення самостійно з наступним повідомленням рапортом безпосередньому начальнику.

Після застосування спеціальних коштів здійснюватися огляд приміщень та місцевості з метою виявлення постраждалих, збору не спрацювали виробів, виявлення можливих осередків загоряння і ушкоджень об'єктів життєзабезпечення, встановлення й усунення інших негативним наслідкам. За необхідності проводитися дегазация. 9].

Успішне виконання заходів що з застосуванням спеціальних коштів достигается:

— твердим знанням і виконанням особовим складом вимог нормативних документів, що регламентують організацію експлуатації спеціальних средств.

— вихованням в особистого складу впевненості у бойових якостях використовуваних засобів захисту, прагнення досконало знати експлуатовані спеціальні кошти й необхідності постійно підтримувати в справному состоянии.

— твердим знанням особовим складом тактико-технічні дані, порядку використання таких спеціальних коштів, правил експлуатації і обслуживания.

Спеціальні гроші мають утримуватися в справному стані, постійної готовності до застосування і застосовуватися лише через прямий назначению.

Облік спеціальних коштів ведеться за типом і кількості виробів, їх видача виробляється під розписку у спеціальній журнале.

Після закінчення чергування спеціальні кошти здаються черговому по ОВС, що робиться відповідна позначка у журналі із зазначенням кількості фактично зданих спеціальних средств. 10].

Начальники ОВС повинні постійно проводити щодо забезпечення дотримання законності при застосуванні спеціальних коштів. Вони несуть відповідальність до її організацію та влитися залучення відповідно до чинного законодавства відповідальності осіб, допустивших неправомірне використання спеціальних средств.

Перед виходом на службу старший нового добового вбрання старанно інструктує новий наряд за правилами застосування спеціальних засобів і вогнепальної оружия.

Працівники міліції, які заслуговують застосовувати спеціальні кошти і вогнепальна зброя обов’язково проходять 3-х місячна навчання у Навчальному центрі УВС, із єдиною метою навчання правильному застосуванню спеціальних засобів і вогнепальної зброї, правову основу їх застосування. Однак ж вивчення матеріальної частини спеціальних засобів і вогнепальної зброї, їх тактикотехнічні характеристики. Вивчають особливості застосування спеціальних засобів і зброї при надзвичайні ситуації, масові заворушення і за проведенні спеціальних операций.

Після навчання у Навчальному центрі 1 місяць проходять стажування. І після цього часу здають залік на знання матеріальної частини, правових основ застосування, правил застосування спеціальних засобів і вогнепальної зброї, отримують права застосування спеціальних средств.

Правила експлуатації, технічного обслуговування, зберігання, носіння, обліку, списання і знищення спеціальних коштів, необхідні заходи обережності при користуванні ними, і навіть порядок організації та програми навчання особового складу встановлюється Міністром внутрішніх справ РФ.

У Росії її закріплено право співробітника міліції на постійне збереження і носіння табельної зброї та боєприпасів спеціальних коштів, щоправда, після проходження відповідної підготовки. Цілі даної норми — створити умови для для ефективного припинення злочинів працівників міліції, що є поза служби, і навіть забезпечувати їхню безпеку. У цьому нове і дуже важливим становищем є обов’язок працівників міліції проходити не лише спеціальна підготовка, а й періодичну перевірку на здатність дій у умовах, що з застосуванням фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї. Працівники міліції, визнані непридатними до дій таких умов, підлягають звільнення зі службы.

Список використовуваної литературы:

1. Якубович М. И. «Законодавство про необхідної оборони та застосування зброї працівниками міліції» М., 1969 рік. 2. Правила застосування спеціальних коштів, які перебувають на озброєнні ОВС РРФСР. 3. Закон РРФСР «Про міліцію» 18.04.1991 рік. 4. Коренев О. П. Підручник -" Адміністративна діяльність ОВС" М., 1997 рік. 5. Кондрашев Б. П., Соловйов Ю. П., Черніков В.В. Російський закону про міліцію. М., 1992 рік. 6. Бібліотека співробітника ПКС: обов’язки, і права нарядів міліції. М. 1995 г.

———————————- [1] Бібліотека співробітника ПКС: обов’язки, і права нарядів міліції. М. 1995 г.

[2] Якубович М. И. «Законодавство про необхідної оборони та застосування зброї працівниками міліції» М., 1969 рік. [3] Закон РРФСР «Про міліцію» 18.04.1991 рік. [4] Якубович М. И. «Законодавство про необхідної оборони та застосування зброї працівниками міліції» М., 1969 рік. [5] Правила застосування спеціальних коштів, які перебувають на озброєнні ОВС РСФСР.

[6] Закон РРФСР «Про міліцію» 18.04.1991 рік. [7] Правила застосування спеціальних коштів, які перебувають на озброєнні ОВС РСФСР.

[8] Закон РРФСР «Про міліцію» 18.04.1991 рік. [9] Правила застосування спеціальних коштів, які перебувають на озброєнні ОВС РСФСР.

[10] Правила застосування спеціальних коштів, які перебувають на озброєнні ОВС РСФСР.