Сторожове охорону

Організація сторожового охранения.

2.1. Організація сторожового охорони району дома і привалу.

Війська при розташуванні дома охороняються безпосереднім, а у випадку загрози нападу супротивника і сторожовим охороною, виставленим полками (батальйонами) на зазначених їм рубежах й у шпальтах (на позиціях). Сторожове охорону має бути круговим і перехоплювати все основні шляхи і підступи району расположения.

Сторожове охорону батальйону здійснюється сторожовими постами у складі відділення (танка), выставляемыми за необхідності на угрожаемые напрями за 25−50 км до 1500 метрів, на прихованих підступах — секретами у складі 2−3 людини, выставляемыми за 25−50 км до 400 метрів від району розташування батальйону, а межах району розташування — безпосереднім охороною, які мають парні патрулі і сталий чергування спостерігачів на командно-наблюдательном пункті батальйону. Крім цього у батальйоні призначається чергове підрозділ зазвичай, у складі взводу. Воно розташований у зазначеному командиром батальйону місці й перебуває у постійної готовності до знищення диверсійно-розвідувальних груп супротивника й виконання інших раптово виникаючих бойових завдань, і навіть для гасіння пожеж у районі розташування поблизу нього. У роті організується безпосереднє охорону, здійснюване патрульними, яких зазнають службу шляхом обходу району розташування роти, й постійним чергуванням спостерігачів на командно-наблюдательном пункті роти. З іншого боку, охорони особового складу, озброєння і техніки призначається добовий наряд.

Сторожове охорону здійснюється зазвичай сторожовими загонами у складі посиленою роти і сторожовими заставами у складі посиленого взводу. Іноді на важливий напрям в сторожовий загін від дивізії може бути призначений і батальйон, у разі в сторожову заставу від сторожового загону може призначатися посилена рота.

Сторожовому загону (заставі) вказуються кордон оборони та смуга охорони та проведення розвідки. Смуга охорони фронтом може становити: для батальйону — 10 км, для роти — 5 км, для взводу — 2 км.

Видалення сторожового охорони від охоронюваних частин (підрозділів) має забезпечити проведення ними маневру, організоване вступ до бій, і залежно від складу охорони то, можливо 5−15 км.

Батальйон (рота), призначений сторожовий загін, посідає й підготовляє до оборони зазначений йому кордон, прикриваючи сторожовими заставами найважливіші напрями. Рубіж, яку він обіймав сторожовим загоном (заставою), може бути зручним для оборони, забезпечити хороший огляд убік супротивника і устаткуватися в інженерному отношении.

У зоні охорони сторожовий загін (застава) підготовляє основні, а за наявності часу й запасні позиції. Проміжки між сторожовими заставами і танконебезпечні напрямки має перебувати під наглядом і прикриватися вогнем артилерії та інших вогневих коштів. За вказівкою командира сторожового загону між сторожовими заставами організується патрулювання, уперед і убік від сторожових застав можуть высылаться сторожові посади, але в срытые підступи — секреты.

Резерв командира батальйону (роти) розташований у глибині оборони готовності до маневру на угрожаемое направление.

Для ведення розвідки перед фронтом і флангах командир батальйону (роти) організує спостереження і висилає розвідувальний дозор і дозорні відділення (танки).

2.2. Завдання командира батальйону (роти), призначеного сторожове охранение.

Командир батальйону (роти), призначеного сторожове охорону, отримавши завдання, усвідомлює її, оцінює обстановку, за картою приймають рішення, доводить завдання до підлеглих, таємно виводить батальйон (роту) району поблизу зазначеного рубежу, організує спостереження і охорону, проводить рекогносцировку, уточнює рішення, віддає бойової наказ організовує заняття зазначеного рубежа.

При постановці завдань командир батальйону (роти) у бойовій наказі указывает:

* Сторожевым заставам — кошти посилення, смугу охорони, позиції і рівень їх інженерного устаткування, де виставити сторожові посади, патрульних і секрети, кордон, куди вести розвідку, і Порядок дій для відсічі нападу противника;

* Резерву — район розташування, до яких дій бути готовым;

* Підрозділам артилерії - вогневі позиції і завдання підтримці бою сторожових застав;

* Зенітному підрозділу — стартові (вогневі) позиції, завдання, час і рівня готовності, а мотострілковим (танковим) підрозділам — порядок ведення вогню по повітряних цілях противника.

Після віддачі бойового наказу командир батальйону (роти) організує взаємодія, наказує по всебічному забезпечення бою та сидіти захисту від високоточної зброї, визначає порядок підтримки зв’язку з підрозділами, а командирам сторожових застав і підрозділів, призначених для ведення розвідки, ще, повідомляє і отзыв.

Завдання сторожовим заставам, посагом засобам посилення, і навіть місця спостережних постів (спостерігачів), постів (пунктів) позначення уточнюються безпосередньо на місцевості під час рекогносцировки.

3. Список використаної литературы.

1. «Бойовий статут Сухопутних військ, частина II» М. 1990.

2. «Бойовий статут Сухопутних військ, частина III» М. 1991.