Взгляд запровадження обов'язкового соціального страхування

Взгляд запровадження обов’язкового медичного страхування

В.В. Бородіна, викладач бухгалтерського обліку, і аудиту в ИППК Публикуется гаразд дискусії.

Как відомо, декларація про охорону здоров’я громадян Російської Федерації визначено Конституцією РФ (ст. 39). Це мають усі громадяни нашої країни (працюючі і непрацюючі). У цьому громадяни завжди, були впевнені, що, що зі своїми здоров’ям що сталося, держава дбатиме про них системою державного здравоохранения.

Система державної охорони здоров’я була нескладної і стабільної. Як можна і будь-яка інша система, вона розвивалася, удосконалювалася і здавалося, в основному всіх влаштовувала. Головним було те, що лікували завжди і скрізь безплатно! Так, скажуть скептики, була де-не-де неофіційна плата. Але це ж неофіційна плата, яка име-новалась вознаграждением.

С 1993 р. нашій країні з’явилася модель охорони здоров’я, що з слів виконавчого директора Федерального фонду обов’язкового соціального страхування В. В. Гришина «передбачає цільової характер накопичення та витрати фінансових коштів у охорону здоров’я та перемоги медичного обслуговування населення, надає фінансуванню здра-воохранения змішаний бюджетно-соцстраховский характер ». Таким об-разом, з’явилася страхова система охорони здоров’я, коли він сред-ства до охорони здоров’я формуються з допомогою відрахувань підприємств, установ, організацій всіх форм власності, і навіть внесків ин-дивидуальных предпринимателей.

Новая страхова система охорони здоров’я — це складна структура, має:

свои власні фонди (федеральний і територіальні);

отлаженную форму фінансування вигляді платежів (работода-тели щомісяця направляють 3,6% від фонду оплати праці Фонд обов’язкового соціального страхування);

порядок підпорядкованості.

В деяких публікаціях нову систему охорони здоров’я іменується «моделлю бюджетно-страхової медицини ». Суттю цією системою (моделі) є створення соціального страхування, що його період плано-вой економіки не существовало.

При цьому розрізняють обов’язкове і добровільне медичне страхо-вание. Введення обов’язкового медичного страхування здійснюється як роботодавцями, а й державою. Добровільне медичне страхування одна із видів фінансово-комерційної дея-тельности — так трактують його низки публікацій. Поняття «добро-вольное медичне страхування «свідчить сам за себе: ви повинні - страхуйтесь, як і незалежно від страхуванні - платіть деньги.

При вивченні матеріалів, пов’язаних із впровадженням нашій країні обов’язкового соціального страхування, привертають увагу до такі моменти:

Прежде всього — потрібна взагалі система обов’язкового медицин-ского страхування з нашого країні?

Опыт інших у цьому плані свої різний, і Росія справляє враження інших країнах, отже посилання практику встановлення цієї системи там неубедительны.

При збереженні державної пенсійної системи охорони здоров’я (колишньої чи удосконаленої) можна було б запровадити всім работодате-лей т.зв. медичний податок до бюджету держави. У цьому величина на-лога міг би бути диференційованої залежно, наприклад, від кількості працюючих (у цьому числі з усіх видів договорів), і навіть від обороту чи прибутку (краще від обороту, оскільки прибуток навчилися приховувати). Податкові надходження слід було надсилати лише у Федеральний бюджет — єдина влада за єдиного фінансуванні; рас-пределение податку має здійснюватися за відпрацьованою схемою по территориям.

При наявності лише державної охорони здоров’я як альтернативу чи доповнення до неї створити добровільну систему соціального страхування по типу колишнього Держстраху. Можна упевнено сказати, що відмовлялися б опа-саться цією системою, як колись не боялися Держстраху: гражда-нин був впевнений, що з наступі від нещасного випадку страхов-ка йому гарантована. І шукати агентів Держстраху не треба було — вони постукали у кожний дім, люди їх знали і довіряли.

Медицинское страхування на добровільних засадах дозволило б будь-кому підприємству незалежно з його організаційно-правовою форми і підпорядкованості страхувати своїх працівників із їхньому бажанню. З іншого боку, кожна людина незалежно з його статусу (працюючий чи неработаю-щий) лише з за власним бажанням міг би це й без поневірянь застрахо-вать своє добре здоров’я. Адже системою Держстраху і альтернативних їй страхових кампаній передбачаються ризики, пов’язані із шкоди здоров’ю. Звісно ж можливі варианты.

На сьогодні очевидним є те, що почнеться впровадження системи обов’язкового медичного страхування поруч із існуючої державної сис-темой охорони здоров’я змінило хіба що фахівцям-філологам джерела фінансування, але з змінило цілей: обидві системи покликані забезпечити здоров’я граж-дан. У цьому ускладнилася схема загальної системи охорони здоров’я: го-сударственная залишилася, але він маломощна; недержавна (системою соціального страхування) неэффективна.

Почему ж неефективно фінансування охорони здоров’я через сис-тему обов’язкового соціального страхування? Скажемо лише про некото-рых очевидних мінуси:

не досягається основна, генеральна мета — забезпечення здоро-вья громадян; як відомо, смертність нашій країні по сравне-нию з 80-ми роками зросла, а чисельність населення суттєво скоротилася;

существующее фінансування медичних закладів і оп-лата праці лікарів і персоналу замало для обеспече-ния генеральної мети (оплата праці медичних працівників знизилася в 1,5−2 разу проти кінцем 80-х);

психологическое ставлення громадян до нову систему — ніяке, оскільки вони бачать лише зубожіння охорони здоров’я, погіршення медичного обслуговування й положення самих лікарів, за копійчану зарплату рятують від недуг;

громоздкость системи ЗМС, що виявляється у складній структурі системи (безліч взаємозв'язків і зайнятих у ній працівників), трудомісткою схемою документування і документообігу (зокрема. звітності), необхідності змісту на федеральному і терри-ториальном рівнях спеціального контрольного апарату для перевірки діяльності органів ЗМС, соціальній та залученні всіх у малозрозумілу для більшості процедуру оформлення страхових полісів і магнітних карток і т.д.

Впрочем, оформлення полісів — це окреме питання, пов’язані з не-удовлетворительной організацією цієї процедури в багатьох поликлини-ках (чомусь і вони стали місцем оформлення названих докумен-тов). Але постає головне запитання — навіщо потрібен громадянинові цей доку-мент, тоді як країні запроваджено обов’язкову медичне страхування. Нагадаємо, що у основі ЗМС лежать такі основні засади:

всеобщий і обов’язкового характеру. Усі громадяни РФ незалежно від статі, віку, стану здоров’я, місце проживання, рівня особистого доходу мають право безплатне отримання медичних послуг;

государственный характер гарантії безплатної медичної допомоги;

все громадяни мають рівних прав отримання медичної по-мощи рахунок коштів ЗМС. У цьому кошти ЗМС перебувають у державній власності.

Тогда навіщо громадянинові будь-якої медичний страхової документ, якщо скрізь, куди б він і звернувся за медичної допомогою, йому зобов’язані надати безплатну медичної допомоги. У цьому сенсі спрямованість соціального страхування вже не схожа соцстрахование.

Одним словом, є проблеми, є недоліки (видимі і невидимі) діючої системи соціального страхування, і увагу до них слід бути саме пристальное.

В через відкликання вищевикладеним читачеві, певне, цікаво бы-ло б знати відповіді на типові запитання, пов’язані з основними поняттями у сфері медичного страхування. Нижче наводяться відповіді їх з урахуванням матеріалів офіційного характера.

С якою метою запроваджено обов’язкову медичне страхование?

Обязательное медичне страхування є формою социаль-ной захисту громадян, у умовах переходу економіки нашої країни до ры-ночным відносинам і покликане забезпечити доступну і бесплат-ную медичної допомоги гарантованого обсягу й якості при раціональне використання наявних здравоохране-ния. Кошти ЗМС перебувають у державній власності РФ.

Кто управляє засобами ОМС?

Средствами обов’язкового соціального страхування управляють Федеральний фонд ЗМС і територіальні фонди ЗМС, створених виходячи з «Положення про Федеральному фонді обяза-тельного соціального страхування «і «Положення про территориаль-ном фонді обов’язкового медичного страхування », утвержден-ных постановою Верховної Ради РФ.

В основі положень про фондах обов’язкового медичного страхо-вания лежить правова конструкція, враховує світовий досвід найефективнішою захисту громадських від нецеле-вого їх використання. Створення фондів ЗМС дозволяє обеспе-чить умови задля збереження безплатної громадянам медичної помощи.

В на відміну від державних фінансових органів, які реша-ют безліч проблем, що виникають у національному господарстві країни й її регіонів, і за необхідності використовують кошти бюджету охорони здоров’я інші справи, фонди ЗМС займаються фінансуванням тільки медичною допомоги, цим гарантують цільове їх використання. У цьому террито-риальные фонди ЗМС забезпечують збір страхових внесків і їх використання на оплату медичної допомоги населенню конкрет-ной території, а Федеральний фонд ЗМС забезпечує єдність системи обов’язкового медичного страхування же Росії та доти-рует територіальні фонди за браку вони коштів, вы-званном об'єктивними причинами.

Федеральный фонд ЗМС здійснює також стягування і аналіз ин-формации про фінансових ресурсів годі системи ЗМС, проводить методи-ческую роботу з удосконалення її діяльності. Слід сказати, що фонди ЗМС — це некомерційні фінансово-кредитні установи.

Как розподіляються кошти ЗМС?

На обов’язкове медичне страхування роботодавці ежеме-сячно направляють кошти на розмірі 3,6% від фонду оплати праці. Відповідно до федеральним законом про тарифи страхових взно-сов Пенсійного фонду Російської Федерації, Фонд соціального страхування РФ, Державний фонд зайнятість населення РФ і до соціальних фондів обов’язкового меди-цинского страхування кошти рас-пределяются так. Кошти у вигляді 3,4% від фонду оплати праці залишаються на території на оплату медицин-ской допомоги її населення; 0,2% від фонду оплати праці пе—речисляются в Федеральний фонд ЗМС, який використовує їх задля обеспече-ния рівних умов для отримання медичної допомоги все-ми громадянами России.

Как формуються кошти ЗМС на фінансування медичної помощи?

Средств обов’язкового соціального страхування (3,6% від фонду оплати праці) досить тільки до оплати 30% сформованого обсягу медичної допомоги. Аби зберегти безплатної громадянам медичну допомогу обсязі, необхідна ком-пенсация відсутніх коштів з державного та місцевих бюджетов.

Ст. 17 закону РФ «Про медичне страхування громадян, у Россий-ской Федерації «пред-полагает компенсувати відсутні сред-ства страховими внесками за непрацююче населення, які мають перераховуватися до соціальних фондів місцевими адміністраціями, орга-нами управління республік, країв, областей, го-родов Москви й Санкт-Петербурга. (На жаль, через нестачі засобів у бюджеті цю частину статті Закону не выполняется.).

Кто є страховиками і яка їхня роль ЗМС?

Страхователи — це юридичні чи дієздатні фізичні особи, які уклали зі страховиками договору обов’язкового ме-дицинского страхування або які страховиками з закону. Страхувальник — одне із суб'єктів ЗМС, уплачивающий внески на обов’язкове медичне страхование.

Страхователями за обов’язкового медичне страхування нера-ботающего насе-ления є держава робить у особі органів исполни-тельной влади, при страхова-нии працюючого населення — пред-приятия, установи, організації независи-мо від форми собствен-ности і хозяйственно-правового статусу, особи, занимающи-еся инди-видуальной трудовий діяльністю, й обличчя вільних професій (тобто. представники творчих професій, не об'єднані у творчі союзы).

Страхователь за бажання може опосередковано проводити систему медичної допомоги населенню. Це вплив здійснюється че-рез участь представників страхувальників у роботі правлінь фондів ЗМС, і навіть з урахуванням договору обов’язкового медицин-ского страхования.

Что дає страхувальникові договір ЗМС?

Договор соціального страхування полягає між страховате-лем і страхової медичної організацій (страховиком); состав-ляется з урахуванням типового договору обов’язкового соціального страхування й утверджується органом управління территории.

Договор залежить від інтересах громадян, і передбачає обя-зательства страхової медичної організації (страховика) щодо організації та фінансуванню медичної допомоги. Види і объ-ем медичної допомоги, за організацію та влитися фінансування кото-рой відповідає страховик, визначаються территори-альной програмою обов’язкового медичного страхования.

Договор ЗМС дає можливість страхувальникові ефективно проводити страхову медичну організацію та влитися медичний заклад у разі невиконання чи поганого виконання ними зобов’язань щодо організації та надання медичної помощи.

Каковы обов’язки страхувальника під час укладання договору ОМС?

Страхователь зобов’язаний укласти договір обов’язкового медицин-ского страхування на користь конкретного працюючого громадянина відразу після підписання з нею трудового соглашения.

С моменту розірвання трудового договору обов’язки работода-теля (як страхувальника) по обов’язковому медичного страхування щодо працівника припиняються і переходять до іншого страхувальникові залежно від нового ста-туса застрахованої (безробітний, ра-ботник іншого підприємства, пенсіонер і т.д.).

Органы управління, виступаючі страхователем неработающе-го населення, зобов’язані укласти договір обов’язкового соціального страхування при умови, що громадянин немає праці та постійно проживає на тер-ритории, підвідомчої органу управління (це теж ка-сается змушених переселенців й з, яких спіткало екстремальні ситуации).

Обязанность органу управління як страхувальника припиняється при вступі громадянина працювати, при зміні їм постійного місце проживання у разі його смерти.

Имеет чи страхувальник права вибору страхової медичної організації?

Ст. 9 закону «Про медичне страхування громадян, у Російської Федерації «передбачає права вибору страхователем страхо-вой медичної організації. Страхувальникові слід передусім перевірити, чи є страхова медична організація государ-ственную ліцензію на право здійснення страхової деятельно-сти по ЗМС на цій території, і навіть показники її финансо-вого гніву й платежеспособность.

Если страхувальник задоволений ступенем надійності обраної їм страхової медичної організації, він вправі приймати самостійного рішення по висновку договорів ЗМС. У розділі ст. 7 і побачили 8-го закону РФ «Про конкуренції, та обмеження монополістичній дея-тельности на товарних ринках «від 23.03.91 р. забороняють органів державної влади та управління приймати акти, створюють сприятливі умови для діяльності окремих суб'єктів господарювання, чи укладати домовленості про розділі ринку з територіальному прин-ципу. Владні органи і управління немає права нав’язувати страхувальникові умови з укладання договори з страхової меди-цинской організацій, не влаштовує страхувальника.

Каковы обов’язки страхувальника внесення страхових внесків на ОМС?

Страхователь зобов’язаний вносити страхові внески на ЗМС гаразд, встановленому чинним законодавством. Що стосується невы-полнения даної обов’язки внески може бути стягнуто на прину-дительном порядку. Механізм примусового стягнення внесків передбачено законом «Про медичне страхування громадян, у Рос-сийской Федерації «і встановлено «Положенням про порядок сплати страхових внесків у федеральний і територіальні фонди обя-зательного медичного страхування », і навіть «Інструкцією про по-рядку справляння і обліку страхових внесків (платежів) на обяза-тельное медичне страхування » .

* * *.

В цієї невеличкий статті не ставили за мету дати повну характеристику створеної нашій країні принципово нової виборчої системи охорони здоров’я, оскільки опубліковано досить багато наукових установ та популярних матеріалів, існує велика законода-тельная і нормативна база цією системою. Мета справжньої публи-кации — привернути увагу тих, хто створював і реалізують «Базову програму обов’язкового соціального страхування громадян Рос-сийской Федерації «, і навіть всіх, хто цікавиться цієї пробле-мой, до тих социально-правовым аспектам нової виборчої системи, які, очевидно, вимагають пильної уваги, розуміння, критики і авторитетних решений.

Список литературы

Гришин В.В., Семенов В. Ю. та інших. Введення обов’язкового медичного страхування: організація та фінансування. М., 1995.

Закон РФ «Про медичне страхування громадян, у Російської Феде-рации «від 29 червня 1991 р. № 1499−1 (із змінами і дополнениями).

Материалы по узагальнення арбітражної практики у справі з уча-стием територіальних фондів обов’язкового медичного стра-хования. М., 1997.

Обязательное медичне страхування Російської Федерації / Рб. законодавчих актів і тих нормативних документів. Т. 1−7. М., 1994;1998.

Финансово-экономические аспекти діяльності роботодавців у умовах обов’язкового ме-дицинского страхування. Навчально-методичне посібник / Під ред. В. В. Гришина, Г. В. Гуцаленка. Навчально-методичне посібник. М., 1998.

Что повинен знати страхувальник щодо обов’язкової медичне страхування / Під ред. І.В. Полякова, В. В. Гришина. М., 1996.

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.