Вплив місця народження та тендерної приналежності на компоненти здоров"я в якості життя студентів

Вплив місця народження та тендерної приналежності на компоненти здоров’я в якості життя студентів

Характеристику якості життя населення у вузькому значення можна подати за допомогою прямих показників здоров’я: захворюваність, смертність, очікувана тривалість життя. Проте у широкому розумінні цього терміну необхідно досліджувати такі аспекти якості життя, які мають безпосередній вплив на здоров’я людини. До таких складових якості життя поряд з загальним показниками належить самопочуття.

Існує багато підходів до дослідження якості життя: соціально-економічний, психологічний, медичний. У наукових працях дедалі більше уваги концентрувалося на особистості людини, її емоціях, внутрішньому стані. Опубліковані праці, в яких здійснено теоретико-методичне обґрунтування якості життя окремих груп населення.

Серед множинних чинників, які виявляють свій вплив на рівень життя населення загалом та якість життя зокрема, виділяють дві великі групи: чинники-характеристики самого населення та чинники зовнішнього середовища. Серед останніх, одним з найважливіших є тип населеного пункту. Цей чинник представляє поселенський аспект: його тип (міський чи сільський) і розмір, адміністративний ранг, роль у системі розселення, ступінь облаштованості його території. Від того, де живе родина — у великому і центральному населеному пункті чи периферійному і слаборозвиненому, залежить побут, дозвілля тощо. Історико-географічні та етнічні чинники пов’язані з походженням людини (місце народження, чи є людина корінним жителем, чи переїхала з іншого населеного пункту), її життєвим шляхом, традиціями і звичний спосіб життя.

Дослідники вивчаючи фактори, які впливають на розвиток окремих компонентів і загальної психологічної готовності студентів до здійснення майбутньої професійної кар'єри, з’ясували, що існує статистично значущий зв’язок між соціально-демографічними (в тому числі місцем народження) та організаційно-професійними характеристиками студентів.

Вплив кліматичних умов, місця проживання на якість життя населення стало предметом досліджень, в яких з’ясувалось, що не дивлячись на державну підтримку, ці природні фактори викликають негативні зміни у стані здоров’я і знижують якість життя.

Дослідження виконано згідно тематичного плану науково-дослідної роботи Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки на 2014 рік.

Методи і матеріали дослідження. Всього у дослідженні взяло участь 513 студентів Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, Луцького національного технічного університету та Херсонського державного університету. При опрацювання даних, отриманих за допомогою опитувальника SF-36, ми користувались відповідними рекомендаціями і інструкціями, з виділенням таких компонентів якості життя як загальний фізичний компонент здоров’я (PCS-physical component summary) і психологічний компонент здоров’я (MCS-mental component summary). Силу кореляційного зв’язку ми оцінювали за допомогою таблиці Чеддока.

На формування особистості будь якої людини, тим паче молодої, впливає комплекс факторів, які супроводжують її з самого дитинства. Це навколишнє середовище, особливості побуту, близькі та рідні люди. Для дослідження впливу цих компонентів на подальше формування особистості студента та його відношення до власного здоров’я, ми провели дослідження складників якості життя залежно від місця народження студентів. Всього було згруповано 5 груп: народжені в великому місті, в малому місті, містечку, селищі (СМТ), селі. У великому місті народилось 125 чоловік (24,5%), у малому місті - 69 осіб (13,5%), у містечку — 43 особи (8,5%), у селі - 222 людини (43%) і в селищі - 54 опитаних, що становить 10,5% (рис. 1).

Щодо статевого розподілу опитаних студентів, то серед осіб жіночої статі найбільшу групу 132 студентки (43%) складають народжені в селі; майже чверть студенток (74 особи) — з великого міста, практично порівну вихідців з малого міста і селища (39 і 38 осіб відповідно) і найменшу групу складають студентки з містечок — 23 людини (7,5%). Чоловіча частина опитаних була народжена переважно в селі (43%), чверть опитаних (51 особа) — з великого міста, майже 15% - з малого міста, 9,5% студентів — в містечку і лише 8% - з селища. Таким чином, відсотковий розподіл студентів обох статей, залежно від місця народження є практично однаковим. Графічно дані відображені на рис. 2.

психологічний життєвий студент самооцінка.

Таблиця 1. Основні показники фізичного і психологічного компонентів здоров’я в якості життя студентів залежно від місця народження, бали

Результати анкетування засвідчили, що у студенток найвищий з усіх досліджуваних показників — це показник фізичною діяльності (PF), щоправда у народжених в містечку він найнижчий (80,0 балів) в порівняння з народженими в селі (90,45), селищі (90,52), малому місті (89,1) чи великому місті (91,75). На другому місці у студенток всіх досліджуваних груп є показник соціальної активності (SF), який, поряд з показником фізичної діяльності, найнижчий у студенток з містечок (69,56), а найвищий — у вихідців з великих міст (78,37) (табл. 1).

Показник рольової діяльності, обумовленої фізичним станом (RP) найвищий у студенток родом з великих міст (76,01), на другому місці у студенток з малих міст (70,51), третє і четверте місце — у дівчат з селищ і сіл (69,07 і 62,12) і останнє місце — у народжених в містечку (51,08).

Показник інтенсивності болю (ВР) найбільш виражений у студенток великих міст (74,62) та селищ (72,47), у народжених в містечку (66,0) і селі показники практично однакові (67,03) і найнижчий — у студенток родом з малих міст (60,92). Загальний стан здоров’я, індикатором якого є показник GH, найнижчий у студенток, місцем народження яких були малі міста (62,05), а у решти — практично на одному рівні.

Життєва активність студенток — показник VT — має практично однаково високий рейтинг у студенток з великих міст (61,14) та селищ (61,31), найнижчий — у вихідців з сіл (56,96), у решти студенток — на серединній позиції. Показник рольової діяльності, обумовлений емоційним станом — RE — будучи на однаковому рівня з показником VT, знаходиться також на першому місці у студенток великих міст (60,36). Другим за величиною показник RE у студенток з села (57,82), третє і четверте місце — у вихідців з місточок (53,62) і селищ (51,75) і п’яте місце, з найнижчим значенням (47,86), показник рольової діяльності пов’язаної з емоційним станом відмічено у студенток народжених в малому місті.

Показник психічного здоров’я (MH) у студенток має практично однакові величини у вихідців з великих міст (66,0) і сіл (64,75) і незначно нижчим у студенток з селищ (62,73), містечок (62,78), малих міст (62,35). Дані подано у рис. 3.

У студентів чоловічої статті, найвищим, більше 90 балів є показник фізичної діяльності (PF) у всіх досліджуваних групах. Показник соціальної діяльності (SF), за величиною свого показника найбільше значення має у вихідців з села (82,77), друге місце — за у народжених в містечку (80,0). Студенти з селища, малого міста і великого міста мають практично однаковий показник соціальної діяльності (78).

Досить високим, у порівнянні з величиною значення у студенток, є показник рольової діяльності, обумовленої емоційним станом (RE) у студентів родом з містечок (80,0), нижчі величини — у студентів народжених в селі (72,22) і селищі (70,83), найнижчі - у студентів, місцем народження яких були малі (60,0) і великі міста (62,09).

Рольова діяльність, обумовлена фізичним станом (RP) найвища у студентів родом з великих міст (73,03), незначно нижча у студентів, народжених в селі (71,38), у решти — має практично однакові значення (65−68). Показник ВР, який віддзеркалює інтенсивність болю, найвищий (80,43) у респондентів-чоловіків з селища, на другому місці за місці за своїм значення ВР= 74,01 — у вихідців з великого міста, третє місце поділили між собою студенти народжені в селі (72,01) і містечку (71,0) і завершують з показником ВР=68,86 студенти з малих міст.

Загальний стан здоров’я (GH) знаходиться на однаковому рівні у студентів, місці народження яких були великі і малі міста (75) та у студентів з сіл (72,7) і селищ (71,37), найнижчий показник (69,35) у студентів, народжених в містечках. МН — показник психічного здоров’я у студентів народжених в селі (71,95) і малому місці (72,26) є на однаковому рівні; у студентів, вихідців з селищ, містечок, великих міст показник МН на нижчому рівні, але практично однаковий за величиною (67−66).

Рис. 2. Розподіл студентів за статтю і місцем народження, %

Показник життєвої активності (VT) є одним з тих чинників, який відображає самооцінку студентів своїх сил, енергії або безсилля. Найвищий він у студентів з сіл (68,22), найнижчий — у студентів, вихідців з містечок (57,25), у решти — на серединному рівні. Необхідно зазначити, що цей показник є одним з найнижчих зі всіх досліджуваних показників у всіх досліджуваних груп студентів. Це є підґрунтям і мотивацією до більш детального вивчення саме цього компоненту здоров’я, до пошуку можливих шляхів його корекції для підвищення здоров’я молодого покоління зокрема і якості їх життя загалом. На рис. 4 подані компоненти якості життя студентів-чоловіків залежно від місця народження.

Узагальнюючи отримані дані за рекомендованою методикою, ми отримали два найважливіших складові якості життя: фізичний компонент (Physical component summary — PCS) і психологічний компонент (Mental component summary — MCS). У всіх досліджуваних групах фізичний компонент здоров’я переважає над психологічним компонентом, що є свідченням того, що студенти мають вищу самооцінку фізичного здоров’я ніж психологічного.

Щодо гендерного аналізу, то студентки, незалежно від місця народження, мають нижчі показники і фізичного і психологічного компонентів здоров’я в порівняння з студентами-чоловіками.

Серед студенток найвищий показник фізичного компоненту здоров’я (PCS) у народжених у великому місті (52,63) і селищі (52,23), на другому місці за величиною показна — студентки з малих міст і сіл (49) і найнижчий показник у вихідців з містечок (47,25).

Рис. 3.

Серед студентів чоловіків показники фізичного компоненту здоров’я (PCS), за шкалою значення, розподілилися практично аналогічно до розподілу серед студенток. Так, найвище значення показника у студентів з великих міст (53,4), другий за величиною свого значення цей показник у студентів з селищ (52,93), незначно нижчі дані щодо фізичного компоненту здоров’я у студентів з сіл (51,34) і малих міст (51,05) і самий низький — у студентів з містечок (50,87). Дані щодо фізичного компоненту здоров’я в якості життя студентів обох статей подано на рис. 5.

Щодо психологічного компоненту здоров’я у якості життя студенток (MCS), то з дослідження випливає, що він найвищий у тих, хто народився в великому місті (43,76), незначно нижчий показник у студенток, народжених в селі (43,11), ще нижчий — у студенток, родом з містечок (42,77) і найнижчі показники у студенток, місцем народження яких були селища (41,95) і малі міста (41,02).

Студенти-чоловіки мають вищі показники психологічного компоненту здоров’я (MCS) у якості життя у порівнянні з студентками. Так, найвищі значення у чоловіків родом з села (48,26), на другому місці - у студентів з малих міст (46,16), на третьому місці - студенти, народжені в селищах (45,35) і на останніх місцях — студенти родом з великих міст (44,42) і містечок (44,1).

Нами було проаналізовано кореляційні зв’язки між показниками, які формують фізичний і психологічний компоненти здоров’я в якості життя студентів. При трактуванні сили кореляційних зв’язків, ми користувались таблицею Чеддока, щодо визначення тісноти зв’язку. Так, прийнято розрізняти слабкий зв’язок (СлЗ) (r=0,10—0,29), помірний зв’язок (ПЗ) (r=0,30—0,49), значний (ЗЗ) — (r=0,50—0,69), сильний (СнЗ) — (r=0,70—0,89), дуже сильний (ДсЗ) (r=0,90— 0,99). Також Кореляція може бути позитивною та від'ємні. Як відомо, негативна кореляція — зворотній зв’язок між величинами — збільшення однієї величини пов’язане зі зменшенням іншої (коефіцієнт кореляції від'ємний). Позитивна кореляція — прямий зв’язок — збільшення одного показника пов’язане зі збільшенням іншого (коефіцієнт кореляції додатній).

Рис. 4.

Щодо кореляційного впливу показників на формування фізичного компоненту здоров’я, то в процесі аналізу виділились різноманітні прямі зв’язки. Помірний зв’язок у студентів за показником GH (загальний стан здоров’я) у всіх досліджуваних групах, окрім народжених в селі, де сила зв’язку є значною (r=0,6). Значний кореляційний зв’язок також відмічається за всіма іншими показниками у вихідців з сіл. Щодо представників інших груп, то помірний зв’язок між показником PF у вихідців з великих та малих міст, селищ (r=0,5), між показником RP у народжених в містечках (r=0,6). Решта показників виявляють сильні кореляційні зв’язки.

У впливу на формування психічного компоненту здоров’я всі показники виявляють сильний вплив, окрім показника психічного здоров’я (МН) у студентів, які народилися в малому місті і містечку (r=0,9).

Рис. 5.

Досліджуючи якість життя студентської молоді за методикою SF-36 з’ясувалось, що у студентів жіночої статі показник фізичної діяльності (PF) найнижчий у вихідців з містечок (80,0), а найвищий — у студенток, народжених у великих містах (91,75). У чоловіків найнижчий показник фізичної діяльності (PF) також у вихідців з містечок (90,5), проте у решти студентів цей показник має практично однакове високе значення (93−95).

Фізичний компонент здоров’я є вищим ніж психологічний як у студентів так і студенток. Гендерна різниця між показниками фізичного компоненту здоров’я є найбільшою у народжених у містечку: у чоловіків PCS=50,87; у жінок PCS= 47,25; а у показниках психологічного компоненту здоров’я — у студентів, місцем народження яких є малі міста: у чоловіків MCS=46,16; у жінок MCS=41,02.

Кореляційні зв’язки між показниками, що формують фізичний і психологічний компоненти здоров’я у якості життя студентів мають вищі показники, і відповідно сильніший вплив, щодо формування психологічного компоненту здоров’я.

В подальших перспективних напрямках дослідження, ми вбачаємо вивчення, дослідження інших компонентів, які впливають на якість життя молоді.

Таблиця 2. Стан здоров’я в якості життя студентів залежно від місця народження

Примітка: Ж — жінки, Ч — чоловіки, Хс. — середнє значення.

Таблиця 3. Кореляція показників фізичного та психологічного компонентів здоров’я в якості життя студентів залежно від місця народження

Примітка: СлЗ — слабкий зв’язок, ПЗ — помірний, ЗЗ — значний, СнЗ — сильний, ДсЗ — дуже сильний.

Література

• 1. Баженов С. А. Качество жизни населения: теория и практика / С. А. Баженов, Н. С. Маликов // Уровень жизни населения регионов России. — 2002. — № 2. — С. 1−46.
• 2. Белозерова О. В. Медико-социальный портрет и качество жизни студенток старших курсов педиатрического факультета. // Медицинская психология в России. — 2012. — N 2. — С.15−20.
• 3. Гукалова І.В. Якість життя населення України: теоретико-методологічні основи суспільно-географічного дослідження: автореф. дис… д-ра геогр. наук: спец. 11.00.02,Економічна і соціальна географія" / І.В. Гукалова; НАН України. К., 2008. — 20 с.
• 4. Ware J.E., Kosinski M., Keller S.D. SF-36 Physical and Mental Health Sum mary Scales: A User’s Manual. — Boston, Mass.: The Health Institute, New England Medical Center, 1994. — 160 p.
• 5. Канівець Т. М. Формування психологічної готовності студентів до здійснення майбутньої професійної кар'єри: автореф. дис… канд. психол. наук: 19.00.10 / Т. М. Канівець; Нац. акад. пед. наук України, Ін-т психології ім. Г. С. Костюка. — К., 2013. — 20с.
• 6. Мажак І.М. Категорійно-понятійний апарат дослідження якості життя, пов’язаної зі здоров’ям, економічно активного населення України. //Державне управління: удосконалення та розвиток. — 2013. — № 12. — C. 35−40.
• 7. Маликов Н.C. К вопросу о содержании понятия, качество жизни" и его измерению // Уровень жизни населения регионов России. — 2002. — № 2. — С. 1−7.
• 8. Петрова М. Н. Качество жизни у мужчин, перенесших инфаркт миокарда / М. Н. Петрова, Т. А. Айвазян, С. А. Фандюхин // Кардиология. 2000. — № 2. — С. 65 — 66.
• 9. Плахова О. М. Якість життя населення України в умовах трансформації (соціологічний аналіз): автореф. дис… канд. соціол. наук: спец. 22.00.04,Социальная структура, социальные институты и процессы" / О. М. Плахова; Харк. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна. — Х., — 2005. 20с.
• 10. Приступа Є. Якість життя людини: категорії, компоненти та їх вимірювання / Є. Приступа, Н. Куриш // Фізична активність, здоров’я і спорт. — 2010. — № 2. — С. 54−63.
• 11. Саливончик Д. П. Качество жизни после лечения инфаркта миокарда методом гипербарической оксигенации / Д. П. Саливончик, Э. А. Доценко // Биохимия здорового образа жизни: сб. науч. ст. / под ред. А. А. Чиркина, В. С. Улащика. Витебск: ВГУ им. П. М. Машерова, 2005. — С. 152 — 157.
• 12. Соловьева С. В., Наймушина А. Г. Качество жизни как медикобиологическая характеристика состояния здоровья жителей севера Тюменской области и города Тюмени // Фундаментальные исследования. — 2011. — № 6 — С. 162−165.
• 13. Ткачев А. Н. Качество жизни населения, как интегральный критерий оценки эффективности деятельности региональной администрации / А. Н. Ткачев, Е. В. Луценко // Научный журнал Кубанского государственного аграрного университета. 2004. — N2(14). — C. 34−41.
• 14. Штокало Я. Ю. Чинники формування життєвого рівня населення регіону / Я. Ю. Штокало // Формування ринкової економіки: зб. наук. праць. — Спец. вип.: у 2 ч. — К.: КНЕУ, 2011. — Ч. 1. — С. 578−585.
• 15. Ягенський А. В. Оцінка якості життя у сучасній медичній практиці / А. В. Ягенський, І.М. Січкарук. //Внутренняя медицина. — 2007. — N3(3). — C. 45−50.
• 16. Connell J., O’Cathain A., Brazier J. Measuring quality of life in mental health: Are we asking the right questions? Social Science & Medicine 2014;120:12−20. http://dx.doi.org/10.1016/j. socscimed.2014.08.026.
• 17. De Sonneville-Koedoot C., Stolk E.A., Raat H., Bouwmans-Frijters C., Franken M-C. Health-related quality of life of preschool children who stutter. Journal of Fluency Disorders 2014.
• 18. Jenkinson C. Short form 36 (SF-36) health survey questionnaire: normative data for adults of working age / C. Jenkinson, A. Coulter, L. Wright // Br. Med. J.- 1993. Vol. 306. — С. 1437 — 1440.
• 19. Ware J.E. Evaluating translations of health status questionnaires / J. E. Ware, S.D. Keller, B. Gandek Brazier J.E., M. Sullivan // International Journal of Technology Assesment in Health care. — 1995. — № 11(3). — С. 525 — 551.
• 20. Banzhaf E., de la Barrera F., Kindler A. A conceptual framework for integrated analysis of environmental quality and quality of life. // Ecological Indicators 2014.