Зоопланктон річки Колва (басейн р. Вуса) за умов нафтового забруднення

Зоопланктон річки Колва (басейн р. Вуса) за умов нафтового забруднення

Фефилова Є.

Изучение впливу нафти і його похідних на водні екосистеми Півночі набуло як ніколи актуальними за останні десятиліття у зв’язку з з недостатнім розвитком у регіоні нафтовидобувної промисловості. Видобуток нафти півночі європейській частині Росії відбувається у екстремальних природно-кліматичних умовах, густий річковий мережі, великий заболоченности території. У середній кліматичної зоні самоочищення річок від нафтового забруднення відбувається на ділянці довжиною 200−300 км, а умовах Крайньої Півночі цього потрібно до 2000 км [2].

Осенью 1994 р. відбулася велика аварія на нафтопроводі «Возей — Головні споруди» в Усинском районі Республіки Комі, в результаті якої у довкілля потрапило, за оцінками, від 14 до 150 тис. тонн нафти. Нефтесодержащая рідина, що в безпосередній наближеності від берегових схилів, призвела до сильному забруднення малих лівих приток р. Колва. Струмки Безіменний, Пальник-шор, Великої і Малий Кенью виявилися водними джерелами, якими нафта та природний супутні поллютанты проникли послідовний у Колву і далі у річки Вуса і Печора. З 1995 р. проводяться активні роботи з очищенні водозбору річки. Першого року після аварії на лівобережних притоках річки було встановлено дамби, гидрозатворы, бонові загородження.

С 1995 р. в басейні р. Колва співробітники Інституту біології здійснюють моніторинг водних співтовариств з виявлення особливостей їх розвитку та функціонування умовах нафтового за-грязнения, і навіть визначення успішності проведених очисних заходів і процесів самоочищення річки. Наявні у літературі даних про вплив нафтового забруднення на планктонних безхребетних одержані основному експериментально, а відомостей про аварійних розливах нафти стосуються переважно морських екосистем. У багатьох випадків встановлено вища стійкість планктонних безхребетних до хронічному впливу нафти і його похідних проти донними організмами [4, 6, 7].

По даним, здобутих у 1955 р. [3], зоопланктон р. Колва характеризували як мало розвинений. У цілому річці відзначалося 28 видів і форм коловерток (Rotatoria), ветвистоусых (Cladocera) і веслоногих раків (Copepoda). Багатство зоопланктону у руслі річки не перевищувало 1 тис. экз./м3. Нами виявили 58 видів тварин і форм коловерток, 22 — ветвистоусых і 22 — веслоногих раків (більш ніж 3.5 рази більше, ніж у 1955 р.). Більшість відзначених в планктоне річки й водоймах її басейну безхребетних мають арктичне чи голарктическое поширення. Стосовно трофности довкілля відзначені нами види ставляться до олигосапробам, до олиго-b-мезосапробам або до b-мезосапробам. Одинично у руслі річки зустріли a-мезосапробные види: коловертки роду Brachionus, Daphnia pulex.

Видовое багатство зоопланктону у ріці помітно зросла з 1995 по 1998 рр. з допомогою коловерток. В мені весь роки були у річці поширені у регіоні тривіальні види й форми: Synchaeta sp., Euchlanis dilatata, Keratella quadrata, Kellicottia longispina, Chydorus sphaericus, Alona rectangula, Bosmina longispina, Cyclops strenuus. Збагачення фауни відбувалося з допомогою розвитку нових видів з частковим збереженням видів, що з’явилися в водотоке попередній рік (рис. 1). У після аварії рік зоопланктон у руслі річки був найменш різноманітний. Домінування видів був виражено. Найчастіше зустрічалися K. longispina, E. dilatata, B. longispina і Ch. sphaericus.

Наряду з тими видами звичайними в зоопланктоне до 1998 р. стали K. quadrata і Asplanchna priodonta. У 1997 р. протягом усього вивченого ділянки річки зустрічалася коловратка Notholca caudata, й у 62% проб зоопланктону був присутній Proales theodora, не зустрінутий до інших роки. Розмаїття веслоногих раків після аварії щорічно знижувалося на три-чотири виду. Найбільш різноманітний був підзагін Cyclopoida (11 видів), підзагін Calanoida був представлений сім'ю видами, з Harpacticoida у руслі річки виявили одна частка — Paracamptus schmeili.

Присутствие у руслі річки коловерток Monommata sp., Eosphora najas, Lindia pallida, L. torulosa, Encentrum sp. і ветвистоусого рачка D. pulex може пов’язуватися з недостатнім розвитком цих видів в штучних проточних водоймах, створених зарегулированием русел струмків, які впадають у р.Колва. Кількісне розвиток співтовариства у ріці в 1995 р. було можна з даними 1955 р. У наступні роки чисельність і біомасу зоопланктону досить рівномірно розподілялися в водотоке і становили середньому у 1996 р. — 820 экз./м3 і 3.00 мг/м3, 1997 р. — 3575 экз./м3 і 79.42 мг/м3, 1998 р. — 7180 экз./м3 і 37.47 мг/м3 (рис. 2). Отже, по безлічі всього зоопланктону в 1997;1998 рр. р. Колва порівняти з іншими притоками р. Вуса [1].

В 1996 р. домінували за чисельністю в р. Колва веслоногие раки, переважно неполовозрелые Cyclopoida. У 1997;1998 рр. роль веслоногих раків знизилася, й у зоопланктоне чисельно переважали коловертки. Індекси сапробности, розраховані по планктонным безхребетним, показують приналежність водоймищ і водотоків території нефтеразлива 1997 р. до олиго-b-мезосапробному чи b-мезосапробному типу. Враховуючи те, що списки індикаторів трофности розроблено для помірної зони, та низці пунктів досліджених рік і струмків не за можливе використовувати як індикатори масові види (науплиальные і копеподитные стадії ракоподібних), індекси сапробности у конкретній випадку мають відносну значимість. Зміни сапробных індексів свідчить про певне зниження трофічного рівня водойм принаймні віддаленості від локалізації головного забруднення.

Более повно стан планктонних організмів у басейні р. Колва характеризує комплекс наступних показників якості води, прийнятий у системі Загальнодержавної служби спостережень й контролю над рівнем забруднення об'єктів природного довкілля (ОГСНК): загальна кількість, даних про масових видах, видовій розмаїтті, домінуючих групах. За цією параметрами зоопланктон р. Колва в 1997;1998 рр. у зоні нефтеразлива характеризувався як співтовариство із підвищеною загальною чисельністю, високим видовим розмаїттям, з домінуванням за чисельністю коловерток. Масового розвитку досягали олигоі олиго-b-мезосапробные види. Відповідно до Держстандарту 17.1.3.07.-82 р. Колва може характеризуватися за цими параметрами як чиста. Але з порівняльного аналізу зоопланктону у ріці у часі (до аварії, в 1995;1998 рр.) показав невідповідність сучасного стану співтовариства природному. Вплив нафтового забруднення річки на зоопланктон р. Колва за всіма параметрами виявилося стимулюючим. Різкі зміни хімічного складу води у ріці, викликані влученням у неї великої кількості нафти і інтенсивними роботами з її ліквідації, сприяли формуванню в 1997;1998 рр. планктонного співтовариства, відповідного високому для р. Колва трофическому рівню середовища. Таким чином, проведені засвідчили, що Росії вдалося запобігти катастрофічні наслідки аварії на нафтопроводі для водних екосистем регіону.

Приняв як контролю дані 1955 р. [3], можна вважати природними для співтовариства річки найнижчі показники кількісного розвитку та біорізноманіття зоопланктону. У 1995р. рівень розвитку зоопланктону у річці відповідав контрольному. Складові його эврибионтные види коловерток і ракоподібних виявилися досить стійкими до впливу високих концентрацій нафти і у наступні роки спостережень. У 1996;1998 рр. за незначного зниження концентрації забруднюючих речовин, у руслі річки й штучних водоймах розвиваються додатково не характерні для контрольного співтовариства види коловерток. Такі види як Itura myersi, I. aurita aurita, Eothinia elongata, Eosphora najas, L. pallida, L. torulosa, Lindia sp., Microcodon clavus, Lophocharis najas, Llophocharis sp. були відзначені біля Республіки Комі лише у екосистемах, схильних до нафтовому забруднення. Ракоподібні р. Колва виявилися чутливі до забруднення нафтою, про що свідчить зниження їх видової розмаїтості в річці з 1995 по 1998 рр.

Межгодовая динаміка показників кількісного розвитку зоопланктону загалом супроводжувалася зміною домінуючих груп. У 1996 р. у річці домінували за чисельністю й біомасу веслоногие раки (Nauplius, Copepodit). У двох років за чисельністю переважали коловертки. Багатство веслоногих раків 1997 р. можна з таким 1996 р., а 1998 р. чисельність і біомасу в річці значно знизилися. Чисельність і біомаса ветвистоусых раків у руслі річки підвищувалися з 1995 по 1998 рр. Отже, реакція зоопланктону на забруднення довкілля у цілому р. Колва подібна до реакцією морських співтовариств, що спостерігається при багаторічних дослідженнях [5]. Найбільш чутливої групою безхребетних в р. Колва виявилися веслоногие раки, переважно їх личиночные стадії (Nauplius). Їх чутливість проявилася у найбільшої, проти коловраткаями і ветвистоусыми раками, швидкості реагування зміни середовища, більш ранньої діагностики та короткій спалах кількісного розвитку у період часу після аварії.

Данные останніх спостережень дозволяють прогнозувати оздоровлення екологічної обстановки в басейні Колвы при відсутності нових інцидентів на нафтових об'єктах.

Список литературы

1. Барановська В. К. Зоопланктон річки Вуса у зоні проектування газопроводу Ямал-Центр // Біологічні наслідки господарського освоєння водойм європейського Півночі. Сиктивкар, 1995. З. 115−128 — (Тр. Комі наук. центру УрО РАН, № 142).

2. До вивчення нафтового забруднення уральських приток нижньої Обі / І.І. Брусынина, Ю. Г. Смирнов, Л. А. Добринская та інших. // Вивчення екології водних організмів східного Уралу. Свердловськ, 1992. З. 3−19. 3. Попова Э. И. Результати гидробиологических досліджень, у системі приток р. Вуса // Риби басейну р. Вуса та його кормові ресурси. М.-Л., 1962. З. 136−175.

4. Frithsen J. B., Elmgren R., Rudnick D. T. Responses of benthic meiofauna to long-term, low-level additions of No. 2 fuel оіл // Mar. Ecol. Prog. Ser., 1985. № 23. Р. 1−14.

5. Glover R.S., Robinson G.A., Colebrook J.M. Plankton in the North Atlantic — an example of the problems of analysing variability in the environment // «FAO tech. Conf. mar. Pollut.» Rome (Italy), 1970. P. E-55.

6. Grassle J.F., Elmgren R., Grassle J.P. Response of benthic communities in MERL experimental ecosystems to low-level chronic additions of No. 2 fuel оіл // Mar. environ. Res., 1981. № 4. Рю. 279−297.

7. Low chronic additions of No. 2 fuel оіл: chemical behavior, biological impact and recovery in a simulated estuarine environment / З. Oviatt, J. Frithsen, J. Gearing et al. // Mar. Ecol. Prog. Ser., 1982. № 9. Р. 121−136. v.