Альтернативные енергоресурси ленінградської області — запрошення до обговорення

Альтернативные енергоресурси ленінградської області - запрошення до обговорення

По матеріалам наради, проведеного по ініціативи НИЦЭБ РАН 21 лютого 1997 року з участю Комітету з палива і енергетиці уряду Ленінградській області за, Центру енергетики ЄС Санкт-Петербурзі, СПбГУ, ВНИГРИ, НИЦЭБ РАН.

В Ленінградській області за біля в 85,9 тыс. км-3−152 -3−15 (можна з територіями багатьох європейських держав) проживає 1,674 млн. жителів. Її місце розташування, природноресурсный і науково-технічний потенціал дозволяють уряду Ленінградській області за ставити завдання економічного відродження регіону.

Строительство нових портів, запровадження нових виробництв, підйом сільського господарства змусять підвищення виробництва та споживання тепла й електроенергії, отже — споживання енергоресурсів.

Суть проблеми, у тому, що Ленінградська область — регіон энергоизбыточный, тобто. виробляє значно більше електроенергії, ніж споживає, а надлишок енергії продає за інші регіони країни й експортує до інших держав. Разом про те по енергоресурсів Ленінградська область і не є самодостатньою і змушена поставляти їх із інших регіонів Росії. Камінний вугілля ввозиться з Ковальського і Печорського вугільних басейнів. Природний газ постачають із республіки Комі і північних районів Тюмені. Основні постачальники мазуту є нафтопереробні комбінати в Киришах, Уфі, Пермі і Ярославлі.

Производство тепла й електроенергії супроводжується генерацією техногенного на довкілля. Проте вартість шкоди природної середовищі не знаходить відображення в існуючих тарифах на електроенергію, що було в звіті по проекту TACIS/ERU001/92 «Рекомендації у сфері енергетичної політики для Санкт-Петербурга й Ленінградської області».

Прогноз забезпеченості Ленобласти енергоресурсами може бути зроблений, з аналізу економічної та тенденцій у паливно-енергетичному секторі.

Основным виробником електроенергії у регіоні є ЛАЭС (проектна потужність 4000 МВт, 4 реактора чорнобильського типу). Перший реактор став до ладу в 1973 г. Термін безпечної експлуатації таких реакторів 25−30 років. Отже, до кінцю 90-х перші реактори мають бути замінені налаштувалася на нові.

После розпаду Союзу у Росії залишилася сама велике эксплуатирующееся родовище уранових руд в Читинської області, причому багата частина руд цього родовища вже вироблено. Нині у країні ядерного пального виробляється менше, ніж споживається. Відсутня частина постачають із державного резерву, нагромадженого у СРСР. На цьому ж держрезерву ядерне пальне експортується. З огляду на єдиний економічний ситуацію, може бути неконтрольований прискорений витрата держзапасів. Програма «Уран Росії», розроблена у Комітеті з геології та використання надр Російської Федерації спрямована на забезпечення Росії необхідними ресурсами ядерного пального, немає достатньої фінансової підтримки.

Вторым важливим энергоресурсом Ленінградській області за є природного газу, поставлений магістральними трубопроводами довжиною понад 2000 км з півночі Західного Сибіру. Вік газопроводів становить 20−25 років, у майбутньому можна очікувати підвищення частоти аварій, якщо не вжиті заходи по прокладанні нові й реконструкції старих газопроводів. Ленобласть перебуває в кінцевому ділянці газопроводів, й зняти будь-які аварійним ситуаціям призводитимуть до перебоїв та зниження постачання газу.

Из-за відсутності інвестицій затримується введення в експлуатацію газових родовищ півострова Ямал. Експлуатовані газові родовища півночі Західного Сибіру зможуть підтримувати існуючий рівень видобутку газу до 2000 р., після чого без входження у експлуатацію нових родовищ постачання газу істотно знизяться.

Обеспеченность Ленобласти енергоресурсами залежатиме від економічної ситуації у Росії. Тому можуть бути розглянуті два крайніх сценарію розвитку в паливно-енергетичному комплексі області.

I. Економічний підйом. І тут починається зростання промислового виробництва, стабілізується фінансову систему, зростає попит на енергію, починаються інвестиції в паливно-енергетичний сектор економіки. Через війну, на початку другого тисячоліття реконструюється ЛАЭС, Росія починає розробляти нові родовища уранових руд, уводять у експлуатацію нові родовища газу Західного Сибіру, реконструюються давні листи й будуються нові газопроводи. Починається експлуатація газових родовищ на шельфі Баренцова моря, забезпечується доставка газу споживачам з шельфових родовищ. Відсутні проблеми поставки енергії споживачам.

При такому розвитку подій не місце постає питання енергозбереженні з метою зменшення техногенного впливу паливно-енергетичного комплексу на довкілля і про заміну найбільш екологічно небезпечних энергоре-3−15 сурсов на альтернативні, менш екологічно шкідливі.

II. Економічний спад. Триває падіння виробництва, зростає нестабільність фінансової систем, відсутні інвестиції у виробництво та паливно-енергетичний сектор, відбувається банкрутство підприємств, знижується попит на енергію.

В результаті ЛАЭС виводить з експлуатації ЧАЕС блоки, що виробили ресурс, країни відчувається дефіцит ядерного пального, відсутні валютні кошти на його закупівлі там, ЛАЭС знижує вироблення електроенергії, ціна на електроенергію зростає. Експлуатовані газові родовища півночі Західного Сибіру знижують видобуток, на магістральні газопроводи, виробили ресурс, різко зростає кількість аварій, скорочується подача газу споживачам, зростають ціни на всі енергоносії.

В цьому випадку найактуальнішою є проблема енергозбереження і використання альтернативних місцевих енергоресурсів, здатних підтримувати основні системи життєзабезпечення населення (подача води, світла, тепла).

Таким чином, під альтернативними тут розуміються енергоресурси, які мають такими якостями:

автономностью (зокрема як при надзвичайні ситуації);

большей екологічної чистотою;

конкурентностью стосовно енергоносіях, запропонованим природними монополіями;

Альтернативные енергоресурси (сценарій I). І тут пріоритетні енергоресурси, які забезпечують велику екологічну безпека продукції та конкурентність, а необхідність значних інвестицій перестав бути обмеженням. До таких енергоресурсів ставляться (гаразд їхньої значимості): енергозбереження, малі родовища газу, гідроресурси малих річок; геотермальна енергія, енергія вітру, сонячна енергія.

Альтернативные енергоресурси (сценарій II). За такого сценарію розвитку пріоритетними стають резервні, автономні енергоресурси, гарантують функціонування систем життєзабезпечення області у умовах надзвичайних ситуацій, перебоїв чи різкого зниження централізованого постачання. Необхідними умовами повинні прагнути бути — швидкість введення альтернативних енергоресурсів, і малий обсяг інвестицій, висока автономність і з інших суб'єктів Федерації і рішень Центрального Уряди. Такими джерелами енергоресурсів гаразд їх значимості є: малі родовища газу, горючі сланці, торф, дрова і відходи лісопереробки, енергозбереження.

В час стан економіки Росії відповідає несприятливого сценарієм. У умовах доцільно завчасно (раніше виникнення надзвичайних ситуацій) обговорити і реалізувати проект, до обов’язків якого входить таке:

оценить енергоресурсний потенціал Ленінградській області за загалом всіх можливих видам ресурсів немає і в кожному окремо;

разработать сценарії розвитку енергетики регіону залежно від використання різних видів енергоресурсів;

определить пріоритети використання енергоресурсів з погляду економічної ефективності й екологічної безпеки;

выработать план діянь П. Лазаренка та виділити першочергові завдання у сфері энергоресурсообеспечения Ленінградській області за;

обосновать привабливість регіону для потенційних інвесторів у сферу енергетики;

привлечь зацікавлені російські й іноземні незалежні компанії до організації демонстраційних зон альтернативної энергетики.-3−15.

Финансирование проекту може бути забезпечено частково з обласного бюджету, а частково — за рахунок проектів, фінансованих ЄС, і шляхом залучення приватних інвесторів.

Положительные приклади реалізації такої роду пректов є. Зокрема, вченими Кольського наукового центру РАН розроблений проект «Кольський вітер». Проект схвалений обласної адміністрацією, до фінансування притягнуті кошти ЄС. Реалізація проекту розпочнеться з складання карти вітрів Кольського півострова, і створення техніко-економічного обгрунтування проекту, розрахований на 18 місяців («Экохроника», -6 (24), 1995 р.).

Участники робочого наради дійшли одностайної думки, що позиція про альтернативних енергоресурсах саме на часі. Не треба відкладати «на завтра» те що можна і дуже це потрібно робити сьогодні. Вчені, специалисты-энергетики, економісти, екологи готові запропонувати обласному уряду свою енергію, знання до розгляду рішень на такою важливою проблемі, як забезпечення регіону альтернативними енергоресурсами.

Ленинградская область має достатніми обсягами місцевих енергоресурсів, та його вчасна й цілеспрямоване виявлення вивчення, включаючи технологічні, економічні та екологічні показники освоєння, дозволить поліпшити місцеве паливно-енергетичне постачання і зробити його незалежною від перебоїв і обмежень в зовнішніх поставках.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.