Лекция зі світової экономике

смотреть на реферати схожі на «Лекція зі світової економіці «.

Лекция зі світової економіці. Отже на минулому занятті ми розглянули політичну карту Європи. Відзначили із Вами що 1992 року формуються дуже великі два блоку країн, які вперше виходять відкрито до рівня світової економіки. Це одного боку країни Східної Європи, з другого боку країн СНД (Співдружність Незалежних Держав). Додатково торкаючись політичної карти я тут просто хочу щоб розглянули політичну карту світу. Розпад Ради Економічною Взаємодопомоги (РЕВ) призвів до висновку до рівня світової економіки Куби, у неї членом РЕВ, потім В'єтнаму і Монголії це території які входили у складі ради економічної взаємодопомоги. Але ці країни ми розбирати із Вами відповідно до характеристикою регіону, тобто братимемо, припустимо, Северно-Американский континент чи Азіатський тоді ми торкнемося угруповання цих країн. Отже переходимо тепер до другого вопросу.

Інше питання. Економічна криза 1989;1993 рр. У 1989 г. Вибухнув світовий економічний криза пов’язаний він його з підвищенням нафтових цін із боку країн ОПЕК вчетверо. До 1989 року у структурі топлевно-энергетического балансу (ПЕБ) США частка становила 65%. До того ж для галузей економіки США використовували додатково ще 15% нафти продуктів. Тобто загальному якщо галузі й топлевноенергетичний комплекс (ПЕК) вони споживають 80% нафти продуктів із складу трьох головних галузей промисловості це хімія, енергетика і машинобудування. Саме ці три галузі промисловості поглинали у складі сировини 80% нафти продуктів. Самі США могли повністю покрити потреби внутрішньої економіки. Але 1947 року було прийнято національний закон на основі якої США перейшли до дбайливому використанню природного сировини. І вони встановили норми видобутку з корисними копалинами лише на рівні 1947 року. Крім вугілля за всі іншим видам: кольорові метали, нафту, газ лише рівень 1947 року. У виду цього США вийшли як великий імпортер поставляють на світовий ринок. А з загального обсягу внутрішньої потреби нафти 58% вони закуповують на світовому ринку. Крім зазначених галузей споживання природно іде у автомобільної, авіаційної промисловості, потім морської транспорт, річковий транспорт тобто це використовують і дизельне паливо, та олії, і хімічні продукти. Усе, що можна провести. Країни західної Європи було прив’язано до ринку нафти набагато краще. Якщо США експортували частину свого національний продукт, то країни західної Європи щось експортували вони лише імпортували. Імпортували 68% споживання. За винятком Англії й Норвегії - це країни які мали запасами нафти. Звідси 68%. Через це країни західної Європи відчули у собі дуже сильний негативний впливпідвищення цін нафту. Це перше причина. Друга причина. Вибухнув криза США зажадав максимального збільшення капіталовкладень для придбання нафти. І США різко скорочують імпорт із зарубіжних країн. США — не мали як у період часу у достатньому обсязі отримувати товарну продукцію із країн західної Європи. Почалося затоварювання національного ринку. Тобто такого процес з яким ми зіштовхувалися з прикладу США під час кризи 1929;1933гг. Такі самі явища проходячи біля країн західної Європи. Однак у цьому разі затоварювання йде через брак ринку збуту товару. Це не надвиробництво, а є можливість збуту, але друга неспроможна прийняти цей товар. Третя причина кризи. Товарна продукція країн західної Європи формувалася з урахуванням групи галузей у складі яких переважали нові галузі, але з новітні. Як це зрозуміти? Тобто країни західної Європи мали електротехнічну, радіотехнічну промисловості, точне машинобудування, оптику, але вони мають поки що недостатньо було відпрацьовано база таких галузей як обчислювальної техніки, електроніка, потім виробництво сучасної побутової техніки, комп’ютерна техніка, та яка знаходила масовий попит. Але це галузі поки були не досить розвинені. Тож знову проблему необхідності структурної перебудови. Четверта причина кризи. Автомобільна промисловість, залізничному транспорті максимально використовували метал. Тоді як Японія, США перейшли використання твердих пластиків (твердих пластичних мас), які высокопрочны. І вони використовували пластик на виготовлення кузова автомашини, деталей внутрішньої обробки автомашини, крім того широко використовували замість натуральних тканин штучне і синтетичне волокно. Тобто продукція хімічної промисловості стала використовуватися ширше. Країни західної Європи через використання металу удорожали по-перше товарну продукцію, по-друге порушувалася естетика оформлення тобто машини громіздкі і досить важкі (усе це відбувався за початку 90-х років). Вперше широко країни західної Європи перейшли для використання пластика 1992 року. Країни західної Європи повинні були переглянути технологію виробництва товару. Від сюди криза 1989;1993 років виступає як за сировинний, а й як системну кризу. Тому що сюди прив’язується велика група проблем. І це структурна перебудова, те й технологія, те й нові методи використання матеріалу, усе разом взяте. До країн західної Європи криза входить у 1990 року. Перебіг кризи проходило 1990;1994гг. Найбільш гостре прояв кризи у перші 3 роки- 1990;1991;1992 рр. Коли темпи економічного зростання різко падають. У 1990 р. Темпи зростання кількості склали 1,7%, У 1991 р- 0,7%, і з мінусовим показником в 1992 р.- (-0,4%) це найбільш низька грань падіння розвитку економіки країн західної Європи. Ця межа яку західноєвропейські країни переживали лише у 1944;1945 рр. тому це особливо насторожило уряд західноєвропейських країн і економічне комісію Європейського Економічного Співтовариства (ЄЕС). І на 1992 р. Розробляється програма виходу на економічний просвіток. Ця програма складалася з двох документів. Перший документце національна програма відновлення економіки та друга програмаце комплексна програма економічного розвитку західної Європи на 90-ті роки. Перша програма враховувала національні особливості. Англія. Вона лише завершила реформи М. Тетчер частина з яких були перервана кризою. У разі 1990;1991гг. Складається політичну кризу в Англії. Оскільки йде накладка внутрішнього реформування поставляють на світовий економічну кризу. Безробіття в Англії досягала 12%. І на Англії 1991 р. достроково роком проходять парламентські вибори. «Залізна Леді" — М. Тетчер втратила практично підтримку народу. І через різкого падіння життєвий рівень населення, зростання безробіття, політичний авторитет зростає лейбористської партії і небачений показник. Блейер представник лейбористської партії входить у посаду прем'єр міністра на рівні 87% підтримки. І це соціалістична партія Англії. Лейборце робочий. Оскільки партія дійшов влади відповідно вона відпрацьовує національну програму захисту національних інтересів населення Англії. У Великобританії ставиться питання різкому розширенні галузей наукомісткого комплексу. Для фінансування цих галузей Англія входить у світовий ринок зброї. У 1991 р. була благодатна основа при цьому кроку. У 1991 р. США проводять знамениту операцію „Буря“ в пустелі» околицях ближнього сходуКувейт, Ірак. І тому дивні ближнього сходу і північно-африканські країни починають масове переозброєння. Різко зростає попит на зброю. І цього ж період Росія з ринку зброї. СРСР мав ринку зброї 37% товарних поставок від загального обсягу світового експорту. У 1991 р. цю цифру падає до 11%, тобто виходить вільна ніша ринку зброї яку відразу займає Англія. І це нішу з цього часу намагається утримати. за рахунок ринку зброї йде накопичення капіталу формування новій технології та нових галузей. Одночасно Англія йде одержання великої суми зовнішнього кредиту від Міжнародного Банку Реконструкції й Розвитку (МБРР) і зажадав від Європейського Інвестиційного Банку (ЄІБ). Франція. Розвиток кризи проходило у Франції 1990;1991гг. за принципом «повзучої змії», як відзначають французи. Як це зрозуміти? Це коли одна одним промислові підприємства починають відставати у виробництві. І це ось повзуча змія, йде з галузі економіки іншу суміжний галузь економіки. Наприклад вона починається у паливно-енергетичному комплексі (ПЕК), потім він спускається на машинобудування, з машинобудування вона спускається на галузі які включаються сюди, між іншим електротехнічна, потім точне машинобудування, автомобільна промисловість, авіаційна промисловість тобто усю групу комплексно бере галузей. І ця ось змія така, як бачите, йде які і охоплює дедалі більше галузей. Далі за ПЕК вона приєднує сюди як машинобудування, а й хімічну індустрію, за хімічної тут і Военно-Промышленный Комплекс (ВПК). Тобто практично охоплення йде всіх галузей як і клубок. І Франція за рівнем втрата часу та за темпами падіння виходять перше місце Європі. Вже 1991 р. економіки Франції йдуть мінусові показники зростання. На відміну від Великобританії безробіття піднімається до 18%. Важливо що «Франція у структурі мала достатній обсяг наукомісткого виробництва, але його було дуже щільно прив’язана до імпорту сировини із зовнішнього ринку. І тому її важко було піднятися на ноги. Німеччина. Вона мала свої особливості. У 1990 р. ФРН об'єднується з НДР. ФРН вважала що сьогодні середня норма фінансову допомогу становитиме 50 млн. німецьких марок на рік. І з 5 років економіка НДР зливається економікою ФРН (тобто пройдуть самі мінімальні втрати). І ФРН вважала що це завжди буде сума доплати на зміст дітей і пенсіонерів, інші ж витрати держава нести не буде. Але практично виявилося, що біля НДР до 1991 р. практично всіх підприємств виявилися бездіяльними через брак сировини. Пам’ятаєте, що НДР була прив’язана до ринків Радянського Союзу. Оскільки територію НДР йшов трубопровід, подовая нафту, газ. До того ж передавалася електроенергія достатньої кількості. НДР отримувала з радянського союзу кольорові метали, ліс, кокс для металургійної промисловості, тому якщо імпорту 90% мінерального сировини надходили з Радянського Союзу. А 1991 стався розпаду Союзу. Тобто із серпня 1991 р. розрив торгових поставок. І на території НДР потрібно було перепрофілювати підприємства налаштувалася на нові ринки сировини. І це було зробити дуже непросто. Тому на згадуваній території НДР до 1991 р. більш 90% підприємств простоювало без роботи. І Німеччина стикається з проблемою структурної перебудови тобто потрібно було або підприємства ліквідувати або переорієнтувати, тобто якщо припустимо це був завод металургійний його було перекласти залізну руду ФРН чи кам’яне вугілля ФРН тут особливих труднощів був, але якщо це були хімічне підприємство. Його можна було перевести? Ні! Тому що поставок був. І через цього підприємства ми змогли далі працювати. І на 1991 р. ФРН передала завезеними на територію НДР продовольство, фінансове зміст у сумі 150 млрд. ньому. марок. А планували 50 млн. ньому. марок. Друга біда з якою зіштовхнулися відразу ж крім проблем структурної перебудови — цей психологічний не сприйняття об'єднання. Адже ми казали, що біля НДР безробіття сягає 47%. Це колосальний показник, це трагедія нації, це трагедія народу і з цього постає нове складність і трудність. ФРН мала прийняти змісту всього народу цій території (НДР), розміщенням його з наданням роботи. Вона справитися з не могло йтися і ухвалила Закон про не дійсності дипломів, і вже цим створила умова для імміграції населення. Імміграція йшла, ми говорили, в латинську Америку, Канаду, США, Австралію, нову Зеландію. І ця імміграція була масової, оскільки сім'ї залишившись без роботи це й його й дружини було невідомо потім утримувати дітей. Дитячі посібники були недостатні щоб вирішити це проблеми, тому люди залишали батьківщину. І з 1991;1994гг. населення на території НДР скоротилося вдвічі разу. Тобто 50% населення виїхало. І саме у цей час у 1991;1994гг. ФРН бере дуже багато переселенців із території країн СНД для заміщення робочої сили в розселяючи їх у території НДР. Ось який іде процес заміни. Це було масове явище. Вони думали що простіше взяти підготовленого фахівця з СРСР його посаду для кваліфікованого робітника і подати йому зарплатню для кваліфікованого робітника що була за співвідношенням з оплати праці у Росії чи країн СНД вдесятеро вище (але нижче ніж у Європі, оскільки у Росії заробітна плата 7% від рівня західної Європи), тому тут було момент вигоди від'їзду, люди їхали з країн СНД. У неперервному зв’язку вільним розселенням біля об'єднаній Німеччині почалася конкуренція за робочі місця. Жителі НДР готові були йти більш низьку оплату за працею чи ж б мати роботу. Жителі ФРН намагалися зберегти високі ставки оплати праці. З’явилася духовна ворожість жителі ФРН на населення НДР тобто. з’явилися внутрішні соціальні розбіжності. Тобто. в кожному жителе НДР, жителі ФРН бачили свого конкурента робочому місці. І це з’являється нестабільність політичного становища. У цьому ситуації ФРН йде крайнею міру. І на 1992 р. знижує курс ньому. марки. І частина резервного золотого фонду переміщає на витрати економіки, знижує оподаткування малі і середніх підприємств, щоб стримати процес руйнування у промисловості. У цей час ФРН скорочує дотації ЄС, що ускладнює становище малих Європейських країн. Малі Європейські держави такі як Данія, Австрія, Швейцарія, Іспанія переживають криза більш спокійно. Маючи постійні ринки збуту своєї продукції. Скандинавські країни Європи прив’язані до економіки СРСР найбільш важко переживають криза як і і НДР. Особливо Фінляндія. З 1945 г. по 1991 р. Фінляндія мала торгові, економічні та військові договору із колишнім Радянським Союзом. Тому отримувала з Радянського Союзу 80% сировини. Радянський Союз перед побудував на території Фінляндії дві малі АЕС, потужністю по 400 тис. кВт. кожна хто був вистачає північних районів Фінляндії. До того ж Фінляндія поставляла у СРСР 65% товарної маси торгівлі. Тобто. у неї орієнтована і прив’язана до економіки СРСР. Фінляндія не знала безробіття, оскільки завантаження на замовлення СРСР. Фінські портові міста, суднобудівні підприємства, були всуціль завантажені замовленнями, відповідно вся товарна продукція від туди — це лісу переробка, хімічна продукція, хіміко-фармацевтична, папір що її отримували у той період, вона цілком йшла завезеними на територію радянського союзу. З загального обсягу споживання папери, Фінляндія СРСР поставляла 62% тобто. майже 2/3 і лише третина це був національна папір СРСР. Зараз Фінляндія всього втратила, вона втратила цього ринку, і має була шукати виходи в зоні Європейського ринку. У цьому була труднощі цієї країни. І коли Європа зіткнулася з такими проблемами. У 1992 р. відпрацьовується нова комплексна програма (друга яку ми говорили). Друга комплексна програма яка дозволяла першої статтею якісних змін системи інтеграції у Європі. Це перше стаття. Друга статтяце розвитку технологічної Революції Європі. Третій напрям це запровадження экономосберегающих технологій. Ми згадували це замало материалоёмкие мало енергоємні виробництва. Тобто. інакше кажучи розширення підприємств наукомісткого циклу у країнах західної Європи. Четвертий момент це формування національних корпорацій. До складу яких входять лише Європейські країни. На кшталт Японії на світовому ринку заборонялося конкурувати між собою європейським корпораціям. Наприклад автомобільні компанії Італії, Франції, Швеції у період часу виходять світовий ринок. Проте на автомашини встановлювала спеціальна митна комісія економічного ради. І основі цих цін вони продають товарну продукцію, не виступаючи конкурентом другий фірми. Не заслуговують скидати ціни, і також збільшувати їх. Наступна міра які вони передбачали це розширення інвестування капіталу зарубіжні країни з урахуванням банківської структурі. Тобто. надання закордонним країнам довгострокових фінансових кредитів. Чому піднімається це запитання? У країнах західної Європи дивіденди становили на вкладений капітал 3%. Водночас у країнах Латинської Америки вони є від 18%-25%, потреба у інвестуванні капіталу величезна. У країнах Південно-Східної Азії 15%-20% дивідендів на вкладений капітал. Тому уявіть собі банк має резервним фондом для вкладення капіталу. Куди вона піде, де йому дадуть три чи де дадуть 15%-20%? Звісно де дадуть 15%-20%. І на 90-ті роки західноєвропейський капітал був розміщення саме на районах де йому дадуть найвищий прибуток. Тут вбивали двох зайців, з одного боку прибуток для економіки, з іншого боку відразу ж потрапляє було ліквідовано між банківськими структурами у Європейському рівні. Банки між собою не б’ються, просто вибирають ринок докладання капіталу. Наступна стаття програмних засобів. Було передбачено щоб уникнути ринку надвиробництва товару, тобто. коли є продукція, але немає реалізації. Західноєвропейські країни дійшли висновку що 70% обсягу торгівлі має йти між країнами найзахіднішої Європи. Звідси 70% обсягу торгівлі - це регіональна торгівля всередині європейського ринку. І лише 30% товарної маси йде зовнішній експорт. Що виграють західноєвропейські країни за такої ситуації? По-перше вони уникають конкуренції з товарами США. Через це їх продукція менш якісна, технологічно менш забезпечена знаходить збут біля власного регіону. Тоді як отримавши простори світового фінансового ринку вона конкурувати з американського продукцією і вході такий конкуренції США здобуде перемогу. Тому страхують себе у розвитку торгівлі. Така підстраховка у розвитку торгівлі дає гарантій і успіх розвитку економіки. Другий приклад — Росія. Росія 1993 р. порвала всі системи зв’язку з усіма територіями, і заявила зовнішню торгову орієнтацію на західний ринок. І на результаті на 1993 р. ми мали 11% реалізації товару країн СНД, а вся решта — це країни західної Європи. Але ми реалізувалисировину, оскільки у складі експорту 92% сировини. Це ліс, залізна руда, кольорові метали, хімічна продукція, металургія. Камінний вугілля з 1993 р. практично використовується на продаж. У виду цього Росія втратила своє обличчя саму себе. І ми намагаємося відновлювати торгівлю і довели її рівня 24%, але далі цього можемо вийти. Адже ми повернулися до цієї торгівлі на 1998 р., а пройшли 1995,96,97 року й ті 4 року це країни уклали договори з Іраном, Туреччиною вийшли до ринків ближнього сходу, американський, англійський, німецький капітали влилися у тому економіку. На території тієї самої Казахстану продані все основні запаси корисних копалин. Тому ми сьогодні із Вами серед і Росія ладна було б щось зробити, але вже настав це марно. Це була обдумана політика. Західноєвропейські країни як дійти одного висновку крок вони сім разів прорахують. І вони вимовляють «крок вперед сім кроків тому» тобто. вони роблять, як б відкидання економіки на пізній період, і перерахунок, що вони отримали роблячи те й що вони матимуть роблячи друге. У складі Комплексної програми окремо виділяється соціальна програма. Країни західної Європи на 1992 р. проголошують курс — на перехід у склад країн постіндустріального розвитку. Постіндустріальне розвиток цей перехідний пе-ріод між вищим етапом капіталізму і стадії соціалізму. Соціалізація економіки вона просто проходить дуже все швидше в країнах західної Європи. У 1992;1993 рр. за умов кризи, проходять вибори 1991 р. -в Англії це ми із Вами зазначили це лейбористська партія, 1992 р. мови у Франції, 1992 р. Італії, 1993 р. у Німеччині це провідні чотирьох країнах, і всіх чотирьох країнах приходить уряд про соціалістичної спрямованості. Це соціал-демократи. І цього социалдемократичні партії займають дуже міцні позиції. У 1993 р. проходить становлення соціал-демократії у Польщі, 1993 р. в Угорщини, 1994 р. в Румунії, 1994 р. у Болгарії. Країни переходить до систему постіндустріального розвитку та одночасно країни Східної Європи це буферна зона між СНД й західної Європою. Східноєвропейські країнибуферні країни — як їх називають, що розділяють західну Європу та країн СНД. Вони також переходять до системи соціал-демократії звідси з’являється політична й економічна спільність країн. І 1993;1994 рр. коли ці країни прийняли нової форми політичного управління цих країнах була відкритий шлях у європейський союз. І у 1994 р. європейський союз порушує питання розширенні складу, оскільки цю групу країн стала вже близька характером розвитку. Сформована комплексна програма вона ставить основну проблемузахист інтересів людини. І на 1993 р. стелю оплати праці підвищується з 60% до 64% від суми прибутку. Це найвища норма оплати праці. Друге було передбачено це безплатна форма всіх видів освіти, та практично безплатна медицина (мова про оплаті найскладніших операцій лише на рівні клініки). Решта лікарні працюють безоплатно. Соціальна програма входять також окреме становище щодо надання допомоги дітям інвалідам і їхнім дітям сиротам. Однак у відмінність від території країн СНД, Східної Європи околицях західної Європи дитячих будинків у тому. Є звані «монастирські діти» це якщо хтось за бажання родичів віддає в монастирі дітей решти без батьків, але ці вкрай поодинокі випадки. У західної Європі існує велика чергу усиновлення дітей, оскільки просто немає кинутих дітей. Така сама система США, Канаді, Італії. Зараз йде усиновлення з дитячих будинків дітей Росії зарубіжними сім'ями. Прийнята комплексна програма почала працювати з початку 1993 р. ця програма розрахована на 20 років тобто. вона діє на початок 21 століття. Прийняття програмних засобів зажадало початку розгляду структури та форми діяльності ЄЕС. І на 1992 р. піднімається проблема зміни характеру формування ЄЕС та її діяльності. 7 лютого 1992 р. це через 2 тижні, після прийняття Комплексної програми. Відбулося нараду міністрів закордонних справ ЄЕС у місті Маастрихті (Голландія). На обговорення було поставлено запитання щодо підписання договору про утворення економічного, політичного, валютного й військової союзу. У цьому нараді було вирішено (у перших) з приводу створення європейського союзу. Європейський Союз зберігав економічну спрямованість у діяльності, але розширював сферу роботи включаючи питання прийому нових членів тобто. розширення союзу, формування європейської валютної системи, формування провідних органів європейського союзу, вироблення спільною, зовні економічної і зовні політичної стратегії. Для цього він у складі союзу вводилося НАТО. Перший етап розвитку європейського союзу починається із першого листопада 1993 р. і до 1 січня 1994 р. Протягом цього періоду минуло формування європейського парламенту, європейського Ради Міністрів, 42 економічних комісій і він освічений європейський суд. Одночасно створили об'єднаний фінансовий інститут, що був займатися розробкою валютного реформирования.