Проблемы управління витратами ДХК шахта Краснолиманская

смотреть на реферати схожі на «Проблеми управління витратами ДХК шахта Краснолиманська «.

удосконалення системи керування витратами вуглевидобувних предприятиях.

Донецький інститут соціального образования.

Студент: Литвинов Д. В.

Керівник: Крапивницкая.

З. Н.

Необхідність управління витратами обумовлюється тієї роллю, яку вони відіграють економіки підприємства, саме їх прямим через участь у формуванні прибутку підприємства. Саме прибуток у остаточному підсумку виступає основним умовою конкурентоспроможності та життєздатності підприємства. Тож основної маси підприємств основним завданням є збереження прибутку (в короткостроковому періоді) та підтримка потенціалу прибутковості (в довгостроковому періоді). За сучасних умов управління витратами стає дієвим, а найчастіше хіба що єдиним способом розв’язання цієї задачи.

На думку фахівців, ефективне керівництво витратами подразумевает:

— знання того, де, що й у яких обсягах витрачаються ресурси предприятия,.

— знання закономірностей поведінки різних видів витрат предприятия,.

— вміння забезпечити максимально високий рівень віддачі використання ресурсів предприятия,.

— організацію системи управління виробництвом, яка орієнтована постійні контроль витрат та віднайдення резервів їхньої ефективної снижения,.

— зосередження на попередженні витрат, а чи не з їхньої учете,.

— залучення до системи управління витратами всіх видів затрат,.

— оперативність отримання про витрати і його аналізу та др.

З іншого боку, сучасна економічна практика жадає від підприємства встановлення чіткої взаємозв'язку між обраної підприємством стратегією конкурентної боротьби (чи виживання) й існуючої для підприємства системою управління витратами. Це вимога обумовлена тим, що така чи інша інформацію про витратах то, можливо важливою чи, навпаки, особливо поважною бізнес-вумен у залежність від стратегії, яка повинна предприятие.

Проте, що дістався у спадок підприємствам України, й у частковості, вуглевидобувним підприємствам, систему управління витратами до жалю далеко в повною мірою відповідає наведених вище принципам приведення такої системи. Навіть побіжний ознайомлення з роботою однієї з передових підприємств вугільної (базою практики) дозволяє знайти ряд проблем, які, втім, характерні, з погляду, для більшості вуглевидобувних предприятий.

Передусім фахівців свідчить про недосконалість застосовуваного на вуглевидобувних підприємствах урахування витрат, що, втім, є спільною проблемою підприємствам України. Основними вадами застосовуваного обліку часто називають побудова обліку відповідно до правилами, що висуваються до зовнішньої звітності підприємства, високий рівень узагальнення облікової інформації та неможливість її деталізації. Крім цього, основною вадою такого обліку є його низька оперативність (надання інформації про витрати кожного місяця), яка дозволяє забезпечувати попередження витрат, вчасно виявляти негативні відхилення від плану і винуватців таких відхилень. Така система обліку найчастіше дає можливість чіткого уявлення, де і формуються витрати підприємства. У результаті від цього, контроль витрат носить формально, а пошуку шляхів скорочення витрат значно усложняется.

Управління витратами вуглевидобувних підприємствах (у тому більшості) складає думку неусвідомлено, безсистемно, час від часу. Аналіз показників собівартості здійснюється шляхом зіставлення планових і фактичних даних із статтям витрат і обчислення можливих відхилень. Що ж до аналізу причин цих відхилень, то він, зазвичай, або взагалі виконується, або зводиться до укрупненим розрахунках, не що дає можливості з певним ступенем точності виявлення місця, причини винуватців цих відхилень. Є й інші проблеми. На думку, основною причиною цього є недооцінка вигод і переваг, що може забезпечити систематичний, раціонально організований контроль витрат. Традиційно (і зумовлено специфікою вугільної галузі та впливом системи управління, яка склалася умовах командно-адміністративної системи) основними способами виживання і підтримки конкурентоспроможності вуглевидобувних підприємств вважають підтримку певного рівня життя та нарощування обсяги виробництва, а також відтворення й розширення виробничих потужностей підприємства. Перетворюючись із засобу досягнення цієї мети на самомету, така «стратегія «чинить деструктивний впливом геть економіку предприятия.

Аби вирішити цих та інших проблем, і навіть підвищення ефективності управління вуглевидобувним підприємством загалом, необхідно створення для підприємства системи управління витратами нових типів. І тому необхідно звернутися до теоретичним і практичним напрацювань вітчизняних і зарубіжних фахівців. Насамперед, з погляду, потрібно «прицілити », зорієнтувати основні фінансово-економічні служби на необхідність ефективного контролю витрат і ними. Домогтися цього можна й потрібно прийняттям як базової конкурентної стратегії стратегію лідерства по недоліків. У разі об'єктивної неможливості надавати значний вплив на якість продукції (вугілля), жорсткого регулювання ціни вугілля й зростання собівартості виробництва, така ж стратегія більш всього адресований вуглевидобувних підприємств. Стратегія лідерства по недоліків передбачає уделение серйозного уваги планування витрат, контролю виконання планів з затратам, використання гнучкого бюджетування і більше глибоке розуміння принципів формування собівартості продукції підприємства. З іншого боку, ясно сформульована стратегія (основний принцип) поведінки підприємства повинна спонукати керівників різних рівнів для пошуку методів управління затратами.

Впровадження на вуглевидобувних підприємствах нормативного методу контролю витрат (зарубіжний аналог — стандарт-костинг) також сприяла б розв’язанню низки перелічених вище проблем. Його застосування що з організацією контролю витрат у розрізі центрів витрат і торговельних центрів відповідальності дозволило б значно деталізувати інформацію про витратах, збільшити ефективність планування витрат й контролю над виконанням планів. Щоденний облік відхилень у межах центрів витрат і центрів відповідальності значно підвищив б аналітичність інформації про витратах, дозволило б попереджати негативні відхилення від і нормативів, виявляти їх причини пов’язувати їх виникнення з діяльністю тих чи інших керівників. Проте застосування нормативного методу контролю витрат вимагає від підприємств комп’ютеризації всього процесу управління і навіть збору первинної інформації. І тому на шахтах є низка передумов. Понад те, вже є позитивний досвід створення подібних системам управління на вуглевидобувних підприємствах України. Так було в початку року була успішно запущена комплексна комп’ютеризована систему управління на шахті «Південнодонбаська № 1 ». На думку фахівців, витрати пов’язані із застосуванням нормативного методу, безумовно, окуплять себе, тому що цей метод багато в чому сприяти підвищенню ефективності системам управління підприємством в целом.

Фахівці вважають, що у вуглевидобувних підприємствах значно поліпшити розуміння керуючої системою картини формування витрат з допомогою впровадження попроцессного урахування витрат, який гнітючому більшості шахт немає. Попроцессный облік найповніше відповідає вимогам управління виробництвом, оскільки, контроль витрат буде проводитися у цілому в шахті, а й (що дуже важливо) щодо окремих технологічних процесів, що розширить можливість виявлення недоліків, і вжити заходів щодо їх устранению.

Створення ефективну систему управління витратами, відповідної основних принципів побудови такої системи, і навіть необхідність пошуку миру і запровадження нових форм і методів управління потребує створення підприємстві особливого відділу з управлінню витратами. У зарубіжній практиці такий відділ називається відділу (чи служби) контроллинга. Діяльність такого відділу має бути спрямована на оперативний збирання та аналіз всієї яка потрібна на контролю витрат інформації розробці нових форм та збору інформації та документів первинного обліку, на експертизу управлінські рішення, і навіть влади на рішення завдань поліпшення економічної діяльності для підприємства, то є рішення стратегічних задач.

1. Контроллинг як інструмент управління підприємством./ Є. А. Ананькина, З. У. Данилочкин, М. Р. Данилочкина та інших. — М.: Аудит, ЮНИТИ, 1998. — 279 с.

2. Куракіна Ю. Р. Управління витратами на підприємствах. //Бухгалтерський облік. — 1992 — № 12 — з. 19−21.

3. Левіна Є. У. Противозатратный метод формування собівартості продукції виробництві. — Донецьк: ИЭП АН України, 1995 — 17 с.

4. Манн Р., Майєр Еге. Контроллинг для початківців. — М.: Фінанси і статистика, 1992 — 224 с.

5. Сичов І. Комп’ютеризація на шахті. //Шахтар України. — 2001 — № 1- 2.

6. Управління витратами підприємстві: Підручник / У. Р. Лебедєв, Т. Р. Дроздова, У. П. Кустарев та інших., Під общ. ред. Р. А. Краюхина, — СПб.: «Видавничий будинок «Бизнес-пресса », 2000 — 277 с.

7. Шанк Дж. До., Говиндараджан У. Стратегічне управління витратами. Пер. з анг. — СПб.: ЗАТ «Бизнес-Микро », 1999 — 288 с.

8. Шим Дж. До., Сигел Д. Р. Методи управління вартістю і аналіз витрат. — М.: Филинъ, 1996 — 344 с.