Дебіторська заборгованість

Управління дебіторської задолженностью.

1. У разі формування ринкових відносин, практично неможливо управляти складним економічним механізмом господарюючого суб'єкту без своєчасної економічної інформації, основну частину якого надає чітко налагоджена система бухгалтерського обліку, і аналізу фінансовогосподарську діяльність. Дані бухгалтерського обліку, і аналізу фінансово-господарську діяльність йдуть на оперативного керівництва за роботою суб'єктів господарювання та його структурних підрозділів, упорядкування економічних прогнозів і поточних планів і, нарешті, з вивчення і дослідження закономірностей розвитку страны.

Катастрофічний спад виробництва, згортання окремих галузей народного господарства викликали зростання інфляції, безробіття, а найголовніше нестабільність ринкових відносин між господарюючими суб'єктами, погіршення їх фінансового состояния.

Найбільш актуальним, гостро хто стоїть перед господарниками в час є питання, який безпосередньо пов’язані з расчетноплатіжними операціями як наслідок цього — безсумнівно, координуючого роботу господарського суб'єкта загалом — це дебіторська задолженность.

Дебіторська заборгованість є важливим частиною активів суб'єктів господарювання. Причому, за сучасної структурі балансу будь-якого підприємства вона не має місце, як і першому, і у його разделах.

Дебіторська заборгованість — ця справді один із найбільш актуальних тим суб'єктів господарювання що розвивається ринкової экономики.

Здійснюючи підприємницьку діяльність, учасники майнового обороту пропонують, що в міру проведення господарських операцій вони лише повернуть вкладені кошти, а й одержать доходы.

Однак у реальної практиці, особливо із переходом ринкові взаємини спікера та спаду виробництва, нерідко, а точніше постійно, виникають ситуації, коли з тим чи іншим причин підприємство неспроможна стягнути борги з контрагентів. Дебіторська заборгованість «зависає» тривалі місяці, інколи ж навіть роки. Зростання дебіторську заборгованість погіршує фінансове становище підприємств, інколи ж призводить і до банкротству.

Як частина оборотних засобів, саме частиною фондів звернення, дебіторська заборгованість, і особливо невиправдана «зависла», різко скорочує оборотність обігових коштів та цим зменшує дохід предприятия.

Тож наразі найважливішими проблемами, вирішення яких має сприяти поліпшенню фінансового становища суб'єктів господарювання, є: V Правильна організація обліку дебіторську заборгованість у зв’язку з переходом нового план рахунку також нової судової системи бухгалтерського обліку, соціальній та через відкликання припиненням майже всіх міжгосподарських відносин після розпаду адміністративно-командної системи господарювання; V Аналіз дебіторську заборгованість, що має бути спрямовано виявлення чинників, які впливають зростання дебіторську заборгованість й визначення резервів вкладених у ліквідацію неоправданной,.

«зависающей» заборгованості й відповідне зниження її роста.

2. Боржник, дебітор (від латинського слова Debitum — борг, обов’язок) жодна зі сторін цивільно-правового зобов’язання майнової зв’язок між двома або як лицами.

Дебіторська заборгованість — це сума боргу, належна підприємству з інших юридичних чи громадян. Виникнення дебіторської заборгованості при системі безготівкових розрахунків є об'єктивний процес господарську діяльність предприятия.

За характером освіти, дебіторська заборгованість ділиться на нормальну і невиправдану. До нормальної заборгованості підприємства належить та, яка обумовлена ходом виконання виробничої програми підприємства, і навіть діючими формами розрахунків (заборгованість за пред’явленими претензіям, заборгованість за підзвітними особами, за товари відвантажені, термін оплати яких немає наступил).

Невиправданою дебіторської заборгованістю вважається, яка виникла результаті порушення розрахункової та фінансової дисципліни, наявних недоліків у віданні обліку, ослаблення контролю над відпусткою тих матеріальних цінностей, виникнення нестач і розкрадань (товари відвантажені, але неоплачені вчасно, заборгованість щодо недостач і розкраданням і др.).

Дебіторська заборгованість — важливий компонент обігового капіталу. Коли один підприємство продає товари іншому підприємству, не отже, що вартість проданого товару буде оплачено немедленно.

Дебіторська заборгованість є активом підприємства, пов’язаної з юридичними правами, включно з правом на владение.

У цілому нині під активом розуміється майно, майнові блага і право суб'єкта, мають вартісну оцінку. Майбутня економічна вигода, воплощённая на рахунку — це потенційний, прямий чи опосередкований внесок у приплив коштів суб'єкта. Отже, дебіторська заборгованість — це майбутня економічна вигода, воплощённая на рахунку, пов’язана з юридичними правами, включно з правом на владение.

Актив дебіторську заборгованість має три суттєві характеристики: V Він втілює майбутню вигоду, що забезпечує здатність безпосередньо чи опосередковано створювати приріст коштів. V Активи є ресурси, якими управляє господарюючий суб'єкт. Причому права на вигоду чи потенційні послуги повинні прагнути бути законні чи мати юридичне доказ можливості їх получения.

Наприклад, для відсічі факту продажу активу у продавця утворюється дебіторська заборгованість. Договір купівлі-продажу дозволяє визначити ймовірну майбутню вигоду. Але, якщо покупець не внесе певну суму погашення дебіторську заборгованість, продавець фактично не втрачає контроль над ресурсами, тобто потенційним надходженням, і, отже, актив перестає бути активом. V До активам не належить вигода, що буде отримана у майбутньому, але у час немає під медичним наглядом предприятия.

У поточні активи дебіторська заборгованість то, можливо включена повністю, якщо сума, яка буде отримана протягом року, розкрито. Поруч із, дебіторська заборгованість, що значиться понад рік, у складі довгострокових активів то, можливо включено до статтю «дебіторська задолженность».

Нині, у зв’язку з переходом нового план рахунку також нову систему обліку дебіторську заборгованість, виділяють такі види: дебіторська заборгованість покупців і замовників, дочірніх, залежних товариств, спільно контрольованих юридичних, іншої дебіторської заборгованості, витрати майбутніх періодів, дебіторська заборгованість по виданими авансам.

2. Вартість грошей у времени.

Оцінюючи вартість грошей, мимоволі виникає запитання: «Що дає 20- доларової банкноті чи 100-долларовому чековому рахунку саме цю вартість? «Більш-менш повний у відповідь це запитання включає три момента.

1. Прийнятність. Готівкові і чекові вклади є грішми за простої причини, що приймають їх як грошей. З огляду на сталій практики бізнесу готівку і чекові вклади виконують основної функції грошей; їх беруть як засіб звернення. Припустимо, ви міняєте у книгарні одягу купюру в $ 20 доларів на сорочку чи блузку. Чому торговець приймає замість цей шматок папери? Відповідь проста: торговець прийняв паперові гроші, оскільки він упевнений, що інші також готові їх прийняти у обмін товари або ж послуги. Кожен приймає гроші у обмін щось, оскільки впевнений, що вони у будь-якої миті може бути обміняти на реальні блага чи услуги.

2. Законне платіжне засіб. Наша упевненість у прийнятності паперових грошей почасти полягає в законі: держава оголосило готівка законним платіжним засобом. Це означає, що паперові гроші мають прийматися при сплаті боргу, інакше кредитор втрачає декларація про відсоток і переслідування боржника на законному порядку через несплату. Одне слово, прийнятність паперових грошей знаходить опору у цьому, держава каже: ці рублі чи долари — гроші. У нашій економіці паперові гроші, сутнісно, є декретивными грошима (тобто. оголошені государством).

3. Відносна рідкість. На більш фундаментальному рівні вартість грошей є, сутнісно, феноменом попиту й пропозиції. Тобто вартість грошей диктується їхнє рідкістю стосовно їх корисності. Корисність грошей полягає, зрозуміло, у тому унікальній здатності обмінюватися на товари та, як нині, і у майбутньому. Інтерес до гроші у економіці залежить, в такий спосіб, від загального доларового обсягу угод плюс грошей, яке індивідууми й українські підприємства хочуть мати у розпорядженні для можливих угод на майбутньому. При даному більш-менш постійному попиті за власний кошт, вартість, чи «купівельна вартість », грошової одиниці визначатиметься пропозицією денег.

Отже, прийнятність, відносна рідкість і «законність й прокурори дають, моє погляд, грошової банкноті певну вартість. Проте завжди можна буде потрапити виділити ще кілька чинників, що безпосередньо чи опосередковано впливають на вартість грошей. Те саме і з функціями грошей, які ми розглянули вище: різні вчені виділяють різні функції денег.

Нині для багатьох стало сенсом життя. Дуже дуже чисельна витрачають весь свій час на заробляння грошей, жертвуючи своєї сім'єю, рідними, особистої життям. Автори підручника «Економікс «використовували у своїй книзі чудову фразу, яка коротко й зрозуміло характеризує деньги:

" Гроші зачаровують людей. Через них вони мучаться, їм вони трудяться. Вони придумують найбільш вправні способи витратити їх. Гроші - єдиний товар, який можна використовувати інакше, інакше як позбутися них. Не нагодують вас, не одягнуть, не дадуть притулку і розважать до того часу, поки ви витратите або інвестуєте їх. Люди майже всі зроблять для грошей, і гроші майже всі зроблять для таких людей. Гроші - це чарівна, актуальна, яка змінює маски, загадка " .

Список використаної литературы:

1. «Основи ринкової економіки»: Навчальний посібник для вузів — М.: Банки біржі, ЮНИТИ, 1996.; 2. «Фінанси. Грошове звернення. Кредит»: Підручник для вузів — Дробозина.

Л.А., Окунева Л. П., Андросова Л. Д. та інших. — М.: Фінанси, ЮНИТИ, 1997.; 3. «Гроші. Кредит. Банки»: Підручник — під ред. Лаврушина О. И. — М.:

Фінанси і статистика, 1999.; 4. Поляков В. П., Московкина Л. А. — «Основи грошового обігу євро і кредиту «- М., «Инфра-М », 1996.; 5. Жуков Е. Ф. — «Загальна теорія від грошей і кредиту «- М., «Банки біржі «, 1995.