Експериментальні методики

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ МЕТОДИКИ І АППАРАТУРА.

ЕКСПРЕСДІАГНОСТИКА РІВНЯ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО НАПРУГИ І ЕГО.

ИСТОЧНИКОВ.

О.С. КОПИНА, Е.А. СУСЛОВА, Є.В. ЗАИКИН За останні роки накопичено велика кількість даних, свідчить про участі психосоціальних чинників, поруч із основними епідеміологічними чинниками ризику, у виникненні та розвитку багатьох захворювань. У тому числі особливо можуть дати психоемоційний напруга (ПЕН). За наявними даними, різкі політичні й економічні зміни, що відбуваються в країні, сприяють поліпшенню рівня ПЕН серед населення. Широко поширеними серед населення стали такі несприятливі для здоров’я психічні стану, як тривога, незадоволеність життям, невпевненість у майбутньому, страх за майбутнє дітей, дратівливість, агресивність, депресія та інших. У зв’язку з цим одній з першочергові завдання охорони здоров’я стає завдання створення служби медико-психологічної допомоги особам з хронічним ПЕН з метою їхнього психологічної адаптацію складним стресогенним умов життя. Створення що така служби пов’язані з рішенням трьох проблем: 1) розробка й широке впровадження інформативних і досить простих використання методів виявлення підвищеного рівня ПЕН і викликають його причин; 2) розробляються методи медико-психологічної корекції хронічного ПЕН; 3) створити мережу кабінетів психологічної допомоги для населення й підготовка спеціалістів роботи у таких кабінетах. Співробітники лабораторії психологічних проблем профілактики Державного науково-дос-лідного центру профілактичної медицини МОЗ РФ протягом 1984— 1994 рр. у межах епідеміологічних досліджень щорічно проводилося масове психологічне об^едова-ние репрезентативних вибірок дорослого населення р. Москви. З даних обстеження отримали інформацію про динаміці рівня ПЕН населення Москви у протягом 9 років у умовах постійної зміни економічної та політичної ситуації, про групах ризику з психічних показниками, і навіть динаміку потреби у психологічної допомоги. У процесі дослідження з метою оцінки рівня ПЕН та її джерел дорослого населення була розроблений опитувальник «Ваша самопочуття» (ЗС), до складу якого в себе батарею тестів експрес-діагностики. Ця батарея тестів була створена з урахуванням рекомендацій експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо попу-ляционных досліджень психосоціальних чинників, які впливають здоров’я різних країн. Опитувальник ЗС дозволяє виявляти на осіб із підвищеним рівнем ПЕН, тобто. тих, хто потребує отриманні психологічної допомоги (в індивідуальному психологічному консультуванні, групових занять із навчання навичок саморегуляції і подолання стресса).

ПСИХОЛОГІЧНА ПРИРОДА ПСИХОЕМОЦІЙНОГО НАПРУГИ У психологічної літературі ПЕН заведено відносити до класу емоційних явищ. Як і емоційні явища (афекти, емоції, почуття), ПЕН є формою представленно-сти у людини особистісного сенсу які у його життя подій б і відбиває задоволення його потреб. Будь-яке емоційне явище характеризується тим чи іншим суб'єктивним якістю (модальністю) і предметним змістом. З власного суб'єктивного якості ПЕН та інші емоції, що у ситуації незадоволеності потреб, є негативними емоційними переживаннями. До них віднести такі модальності емоцій, як незадоволеність, роздратування, пригніченість, тривога, страх, дискомфорт тощо. Несприятливі емоційні стану через зміна нейрогуморальної регуляції можуть впливати на фізіологічні процеси в людини і сприяти його розвитку багатьох хронічних захворювань. Предметне зміст емоційних явищ, що виникають у ситуації незадоволеності потреб, становлять ситуації, умови, події та зміни, які у життєдіяльності чоловіки й надаються до сприймання їм як перешкоди по дорозі досягнення мети і задоволення потреб. Отже, під терміном «психоемоційний напруга» розуміються різноманітні несприятливі емоційні стану, пов’язані з незадоволеністю основних життєвих потреб: фрустрація, дискомфорт, стрес, тривога, депресія, стан незадоволеності й т.п. На розвиток ПЕН можуть впливати умови життя людей, соціальнодемографічні показники, особистісні особливості. відносини у сім'ї, на роботі, побутові проблеми, способи проведення дозвілля, звички, що впливають здоров’я (самосохранительное поведінка) тощо. З вищевикладених общепсихологических поглядів на природі ПЕН, в розробці й впровадженні методів оцінки рівня ПЕН і які впливають нього чинників серед населення вирішити завдання діагностики, з одного боку, основних емоційних станів, складових ПЕН (стрес, тривога, рівень задоволеності), і, з іншого боку, джерел ПЭН.

МЕТОДИКА ЕКСПРЕС-ДІАГНОСТИКИ ПЕН ТА ЙОГО ИСТОЧНИКОВ У НАСЕЛЕННЯ Опитувальник ЗС дозволяє здійснювати комплексний підхід для оцінювання ПЕН людини і вимірює різні його аспекти. У опитувальник ЗС входять методи експрес-діагностики ПЕН і пов’язаних із нею чинників: 1) самооцінка здоров’я; 2) шкала психосоціального стресы| Л. Рвдера 3) шкала задоволеності жизк загалом Про. З. Копиной. 4) шкала задоволеності услс ями життя О. С. Копиной. 5) шкала задоволеності основних життєвих потреб О. С. Кониною. 6) Опитувальник основних соціально-демографічних показників (підлогу, вік, рівень освіти буде, соціальна група, сімейний стан). Опитувальник ЗС вміщує самостійне заповнення піддослідними. Час психологічного обстеження одного випробуваного з допомогою впросника ЗС становить середньому 20— 30 хвилин. Можливо одночасне обстеження кількох піддослідних. Застосування цього комплексу методів експрес-діагностики в популяційному дослідженні дає змогу отримувати матеріал для порівняльного аналізу рівня ПЕН і пов’язаних із нею чинників у різних вибірках населення, а при повторному дослідженні дає можливість оцінювати динаміку досліджуваних показників. Запропонований комплекс методів виявляє несприятливі психосоціальні чинники, мають вплив для здоров’я населення. З його допомогою серед населення можуть виявлятися особи, що потребують отриманні психологічної поддержки.

ОЦІНКА НАДІЙНОСТІ І ВАЛІДНОСТІ ВИКОРИСТОВУВАНИХ ШКАЛ Оскільки шкали 1, 2 і трьох О. С. Копиной є нову оригінальну методику, потрібно було провести оцінку їх основних психометричних властивостей. Оцінка ретестовой надійності шкал 1, 2 і трьох. З допомогою шкал 1, 2 і трьох було обстежено двічі 166 людина (чоловіків і жінок 18—67 років). Повторне обстеження через 2—7 днів після первинного. З допомогою кореляційного аналізу оцінювалася відтворюваність балів на шкалах 1. 2 і трьох окремо. Коефіцієнти кореляції виявилися досить високими. При розбивці сумарних показників на терцили відтворюваність за шкалою 1 становила 91,4%. за шкалою 2 — 87,9%, за шкалою 3 — 84.5%. При розбивці сумарних показників однакові відрізка відтворюваність за шкалою 1 становила 91,4%, за шкалою 2 — 86.2%, за шкалою 3 — 94.8%. Оцінка гомогенності шкал 1, 2 і трьох. Показники надійності шкал 1, 2 і трьох підраховувалися на матеріалі опитування 166 чоловіків і жінок у віці 18— 67 років. Підраховувалися коефіцієнти кореляції Пірсона кожного пункту шкал з сумарним балом по 1, 2 і трьох шкалам. Коефіцієнти кореляції Пірсона для пунктів шкали 1 з сумарним балом по шкалою 1 склали: 0,74;-0.71; 0,74; -0,74; 0.83; -0.80; 0,60; -0.64;0,76; -0,67. Шкала 1 складається з 5 позитивних і п’яти негативних формулювань, тому отримані коефіцієнти кореляції з позитивним і негативним знаком. Коефіцієнти кореляції Пірсона для пунктів шкали 2 з сумарним балом по шкалою 2 склали: 0.52;0.54; 0.54; 0,51; 0.56; 0,46; 0,56; 0.50;0.63; 0,50; 0,57; 0,66; 0.46. Коефіцієнти кореляції Пірсона для пунктів шкали 3 з сумарним балом по шкалою 3 склали: 0,64;0.53; 0.54; 0.60; 0.72; 0.78; 0.66; 0.72;0.73; 0.57; 0.54. Отримані коефіцієнті? кореляції Пірсона свідчить про високої надійності і внутрішньої узгодженості шкал 1, 2 і трьох. Особливо високі дані показники за шкалою 1. Оцінка специфічності і чутливості шкал 1,2 і трьох проводилася на випадкової вибірці 958 чоловіків і жінок у віці 18—67 років. Як еталонного психодіагностичного методу використовувався метод клінічної розмови з кожним із піддослідних. Підрахунок специфічності і чутливості шкал проводився на основе наступних стандартних формул: 1) Діагностична чутливість" (ДЧ) ДЧ=ИП/(ИП+ЛО) Х 100%. 2) Діагностична специфічність (ДВ): ДС=ИО/(ИО+ЛП) Х 100%. 3) Прогностична цінність позитивного (ПЦ+) і негативного (ПЦ-) результатів: ПЦ+=ИП/(ИП+ЛП) Х 100%; ПЦ-=ИО/(ЛО+ИО) Х 100%. 4) Поширеність (Р) (по еталонному методу):

Р=(ИП+ЛО)/(ИП+ЛП+ИО+ЛО)Х100%. 5) Коефіцієнт відбору (КЗ) (по випробуваному методу): КО==(ИП+ЛП)/(ИП+ЛП+ИО+ЛО) Х 100%. 6) Діагностична ефективність (ДЕ): ДЭ=(ИП+ИО)/(ИП+ЛП+ИО+ЛО) Х 100%. Використовувані позначення: ЛО — хибнонегативні значення; ЛЗ — хибнопозитивні значення; ІС — істинно негативні значення; ИП — істинно позитивні значення. За шкалою 1 було отримано такі показники: Л0=26; ЛП=42; И0=447;ИП=443; ДЧ=94,4%; ДС=91,4%; ПЦ+= 91,3%; ПЦ- =94.5%; Р=49,0%; К0= =50,6%; ДЭ=92.9%. Дані показники свідчить про високої діагностичної специфічності і діагностичної чутливості шкали 1, і навіть про істотною прогностичної цінності й діагностичної ефективності даної шкали. За шкалою 2 було отримано такі показники: Л0=18; ЛП=38;И0=453; ИП=449; ДЧ==9б, 1%; ДВ= =92,3%; ПЦ+=92,2%; ПЦ-=96.2%; Р== =48%; К0=50,8%; ДЭ=94,2%. Дані показники свідчить про високої діагностичної специфічності і діагностичної чутливості, і навіть про прогностичної цінності й діагностичної ефективності шкали 2. За шкалою 3 було отримано такі показники: Л0=21; ЛГЬ39; И0= =446; ИП=452; ДЧ==95,6%; Д0=91.9%;ПЦ+=92.1%; ПЦ-=95,5%; Р=49.4%;КО=51,3%;ДЭ=93,7%. Дані показники свідчить про високої діагностичної специфічності і діагностичної чутливості, і навіть про прогностичної цінності й діагностичної ефективності шкали 3. Оцінка валідності шкал 1, 2 і трьох. Ва-лидизация шкал 1. 2 і трьох проводилася на випадкової вибірці 300 чоловіків і жінок у віці 18—67 років. Піддослідним, які пройшли психологічне обстеження і які мають низькі показники по одній із трьох шкал. пропонувалося пройти індивідуальне психологічне консультування. У результаті консультування 72 пацієнта (85,7%) з 84 які прийшли звернулися із скаргами на свої сімейні, виробничі, побутові та інші проблеми, низький рівень задоволеності життям, пригніченість, неможливість самоактуалізації, виявляли різні труднощі і порушення соціально-психологічної адаптації. Пацієнти, минулі індивідуальне психологічне консультування (84 людини), було обстежено з допомогою тесту «1б особистісних чинників» Р. Кеттелла. У 95,2% були виявлено підвищені показники чинника Про (тривожність) и/илй «фйс.