Економічне зростання

смотреть на реферати схожі на «Економічне зростання «.

МІНІСТЕРСТВО СПІЛЬНОГО І ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО.

ОСВІТИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦИИ.

Пермський Державний Технічний Университет.

Кафедра економічної теории.

КУРСОВА РОБОТА на тему:

" Економічне зростання «.

Виконав: Петрова О. Р. студент грн. МАРК-002.

Перевірив: Терехова И.А.

У розділі ст. викладач ПГТУ.

Перм 2000 г.

Запровадження 3.

1. Економічне зростання та її вимір. 4.

1.1 Поняття економічного зростання 4.

1.2. Показники динаміки економічного зростання 5.

1.3.Основные моделі економічного зростання. 6.

1.4.Факторы економічного зростання. 10.

1.5. Типи економічного зростання. 11.

2. Аргументи «за» і «проти» економічного зростання. 12.

2.1. Аргументи на захист економічного зростання …12.

2.2. На захист економічного роста…14.

Укладання 16.

Список використовуваної літератури 17.

Вивищення потреб, вичерпання ресурсів, збільшення чисельності населення зумовлюють вирішення двоєдиного завдання: економічного розвитку і ефективності экономики.

Економічне зростання є збільшення обсягу створюваних вигод а, отже, є підвищення життєвий рівень населення. Сам собою економічного зростання суперечливий. Так домогтися збільшення виробництва та споживання, матеріальних благ з допомогою погіршення їх якості, з допомогою економії на про очисні споруди і погіршення умов життя, домогтися тимчасового зростання виробництва можна й з допомогою хижацької експлуатації ресурсів. Такий зріст чи хисткий чи взагалі позбавлений сенсу. Тому економічного зростання можна буде тоді, що він узгоджується з соціальної стабільністю. Такий зростання передбачає досягнення низки збалансованих цілей: збільшення тривалість життя, зниження захворюваності та травматизму, підвищення рівня освіти і західної культур, повнішого задоволення потреб і раціоналізації споживання, соціальної стабільності і відчуття впевненості у своїй майбутньому, подолання злиднів, досягнення максимальної зайнятості, захисту довкілля і підвищення екологічну безпеку, зниження преступности.

Характер і динаміка економічного розвитку є предметом найпильнішої уваги економістів і в політиків. Від, які процеси відбуваються у динаміці і прогнозного рівня розвитку, які у своїй відбуваються структурні зміни у національної економіці, залежить дуже багато речей житті країни та її перспективах.

1. Економічне зростання та її измерение.

1.1 Поняття економічного роста.

Категорія економічного зростання є важливим характеристикою громадського виробництва з будь-яких господарських системах. Економічний зростанняце кількісне і дуже якісне вдосконалення громадського продукту за певний період. Економічне зростання означає, що кожному даному відрізку часу у якійсь мірі полегшується рішення проблеми обмеженості ресурсів немає і стає можливим задоволення широкого кола потреб человека.

У узагальненому вигляді економічного зростання означає кількісне і якісну зміну результатів виробництва та його чинників (їх продуктивності). Своє вираз економічного зростання знаходять у збільшенні потенційного і реального валового національний продукт (ВНП), в зростанні економічної могуті нації, країни, регіону. Це збільшення можна виміряти двома взаємопов'язаними показниками: зростанням за певного періоду часу реального ВНП чи зростанням ВНП душу населення. У зв’язку з цим статистичним показником, відбиваючим економічного зростання, є річний темпи зростання ВНП в процентах.

Проблеми економічного зростання займають у час центральне місце у економічних дискусіях і обговореннях, які представниками різних націй, народів та їх урядів. Дедалі більше обсяг реального виробництва дозволяє певною мірою дозволити проблему, з якою зіштовхується будь-яка господарська система: обмеженістю ресурсів при безмежності людських потребностей.

У зв’язку з труднощами виміру процесу економічного розвитку на макроекономіці найчастіше аналізують економічного зростання, це лише одне із критеріїв економічного развития.

Економічне зростання є складова економічного розвитку. Своє вираз він знаходять у збільшенні реального ВВП як і абсолютному обсязі, і на свою душу населения.

Швидкий чи, навпаки, нульової і навіть негативний економічний зростання який завжди говорить про швидкому економічний розвиток, топтанні дома чи її економічною деградації. Кілька примеров:

Структурні проблеми економіки країни можуть призвести до такої ситуації, коли стагнація чи скорочення випуску одних видів продукції зза падаючого чи незмінного попиту них супроводжується швидким зростанням інших напрямів продукції. Так було в США в 80-х рр. не зростало споживання стали, сільськогосподарської продукції, легкових авто у, але водночас збільшувався випуск складних виробів, наприклад персональних комп’ютерів. Але і чисельне зростання випуску комп’ютерів недостатньо відбивав інші аспекти їх виробництва: продаж персональних комп’ютерів США за 1981—1988 рр. зросла за кількістю з 1,1 до 9,5 млн. прим., за вартістю — з 3,1 до 27,7 млрд. дол., а долар цей час знецінився на 25%. Таким чином, персональні комп’ютери дешевшали, хоча раніше їх технічні характеристики і якість росли. При підрахунку комплексного показника економічного зростання — валового національний продукт (ВНП) — вищевказані моменти призвели до того, що не остаточно відбивав динаміку економічного розвитку США за 80-ті гг.

Проте попри всі недоліках економічного зростання залишається найбільш употребимым критерієм економічного розвитку. Економічне зростання може вимірюватися як у фізичному вираженні (фізичний зростання), і у вартісному (вартісної зростання). Перший спосіб надійніший (оскільки дозволяє виключити вплив інфляції), але з універсальний (при розрахунку темпів економічного зростання важко вивести загальний показник для виробництва різних виробів). Другий спосіб вживається частіше, проте, не можливо остаточно «очистити» його від інфляції. Щоправда, в статистиці ряду розвинених країн вимірюють макроекономічний зростання з урахуванням зростання виробництва найважливіших для економіки товарів, використовуючи причому їхній частки загальному обсязі производства.

1.2. Показники динаміки економічного роста.

На макроекономічному рівні провідними показниками динаміки економічного зростання являются:

. зростання обсягу ВВП чи НД,.

. темпи зростання ВВП і НВ для душу населения,.

. темпи зростання промислового виробництва, у цілому, по основним галузям і душу населения.

У фундаменті економічної статистиці з вивчення динаміки використовуються коефіцієнти зростання, темпи розвитку і темпи приросту. Коефіцієнт зростання x обчислюється по формуле:

X=Y1 / Y0 де Y1, Y0 — показники відповідно досліджуваному і базовому периодах.

Темп зростання дорівнює коефіцієнта зростання, помноженому на 100. Темп приросту дорівнює темпу зростання мінус 100. Проте за практиці під темпом зростання часто розуміють темп прироста.

У СРСР надувалася протягом багатьох десятиліть економічного зростання вимірювався виробленим НП, й з 1987 р. почали застосовувати показник ВНП. У 1990;х рр. у Росії основним показником динаміки народного господарства став ВВП.

1.3.Основные моделі економічного роста.

Основні сучасні моделі економічного зростання, як й зняти будь-які моделі є абстрактне, спрощене вираз реального економічного процесу у формі рівнянь чи графіків. Багато допущень, предваряющих кожну модель, від початку відсуває результат від процесів, але, тим щонайменше, дає можливість проаналізувати окремі сторони, і закономірності такого складного явища як економічний рост.

Більшість моделей зростання продиктовані тим, що передвиборне збільшення реального обсягу випуску відбувається, передусім, під впливом зростання основних чинників виробництва праці (L) і капіталу (До). Чинник «працю» зазвичай слабко піддається впливу ззовні, тоді як величина капіталу то, можливо скоригована певної інвестиційної політикою. Як відомо, запас капіталу економіки з часом скорочується на величину вибуття (амортизації) і збільшується з допомогою зростання чистих інвестицій. Зрозуміло, що економічного зростання цінний не сам собою, а ролі основи підвищення добробуту населення, тому якісна оцінка зростання часто дається через оцінку динаміки потребления.

Кейнсіанські модель зростання використав основному хоча б логічний інструментарій, як і кейнсіанські моделі довгострокового рівноваги. Але тепер аналіз із боку попиту необхідно з'єднати все із чинниками, визначальними динаміку пропозиції, і з’ясувати умови динамічного рівноваги попиту й пропозиції економіки. Стратегічної перемінної, з допомогою яких можна управляти економічним зростанням є инвестиции.

Модель Е.Домара. Найпростіший кейнсіанської моделлю є модель Е. Домара, запропонована наприкінці 40-х років. Технологія виробництва представленій у ній виробничої функцій Леонтьєва із постійною граничною продуктивністю капіталу (за умови, що праця перестав бути дефіцитним ресурсом). Модель Домара розмірковує так, що у ринку праці існує надлишкове пропозицію, що зумовлює сталість рівня цін. Вибуття капіталу відсутня, ставлення K/Y і норма заощаджень — постійні. Випуск залежить фактично від однієї ресурсукапіталу. Для простоти можна взяти також інвестиційний лаг рівний нулю.

Чинником збільшення попиту й пропозиції економіки служить приріст інвестицій, тоді як даному періоді інвестиції зросли на? I, то відповідність до ефектом мультиплікатора, сукупний попит зросте на.

Де mмультиплікатор витрат, bгранична схильність до споживання p. sгранична схильність до сбережению.

Збільшення сукупного пропозиції становитиме, де? — гранична продуктивність капіталу (за умовою — постійна). Приріст ?K капіталу забезпечується відповідним обсягом інвестицій I, тому можна записать:

Рівноважний економічного зростання дійдуть за умови рівності попиту й пропозиції ??/p.s = ?перші ?I/I = ?p.s, тобто темп приросту інвестицій має дорівнювати твору граничною продуктивності капіталу і граничною схильність до заощадження. Величина задається технологією виробництва та, відповідно до прийнятими передумовами, постійна, а отже збільшити темпи приросту інвестицій може лише зростання норми заощаджень p. s (але для аналізованого періоду вона береться постоянной).

Бо у умовах рівноваги інвестиції рівні заощадженням, I=S, a S=sY при s=const, рівень доходу є величиною пропорційної рівню інвестицій, і тогда.

Отже, відповідно до теорії Домара, існує рівноважний тип приросту реального доходу на економіці, у якому повністю використовуються наявні виробничі потужності. Він прямо пропорційний нормі заощаджень та граничною продуктивності капіталу, чи приростной капиталоотдаче (?Y/?K). Інвестиції дохід зростають із постійним однаковим у часу темпом.

Таке динамічну рівновагу може бути хистким, як лише темпи зростання планових інвестицій приватного сектору збочує з рівня, заданого моделью.

Модель Є. Домара претендував в ролі теорії зростання. Це була спроба розширити умови короткострокового кейнсианского рівноваги більш період і з’ясувати, якими будуть ті умови для що розвивається системы.

Модель Харрода. Харрод побудував спеціальну модель економічного зростання (1939г.), включивши до неї эндогеннннуюфункцию інвестицій (на відміну экзогенно заданих інвестицій у Домара) з урахуванням принципу акселератора і очікувань предпринимателей.

Відповідно до принципу акселератора, будь-яке зростання (скорочення) доходу зумовлює зростання (скорочення) капіталовкладень, пропорційний зміни дохода:

Де v — акселератор.

Підприємці планують обсяг власного виробництва, з цій ситуації в попередній період: якщо їх минулі прогнози щодо попиту виявилися правильними попит повністю зрівноважив пропозицію, то даному періоді підприємці залишать темпи зростання обсягу випуску незмінними, якщо попит у економіці вищим пропозиції, вони збільшать темпи розширення виробництва, якщо пропозицію перевищувало попит у попередньому періоді, вони знизять темпи роста.

Формалізувати це можна зробити наступним образом:

Де а=1, якщо попит у попередньому періоді (t-1) дорівнював пропозиції, а>1, якщо попит перевищив пропозицію відкинув і а.