Функции державної мови

Функции державного языка

Михаил Ситник, политолог Для здобуття права зрозуміти головні функції державної мови, треба дати визначення трьох понять з теорії держави й права, що входять у логічний структуру держави: «національність », «суспільство «і «влада ». Національність (народність) — це спільність людей, історично яка мешкає на певної географічної території Польщі і відособлена з інших народів трьома основними ознаками: фізичними відзнаками, розумом і культурою — сукупністю традицій, мистецтва способу життя. Цивілізоване суспільство — це союз різних національностей (народностей), співіснують на території і підпорядковуються єдиної структурі державної влади. Державна влада — це політична система, який управляє цілісним суспільством, як союзом національностей і відданість забезпечує дотримання єдиних правий і законів біля держави. І навіть людей, обрані до влади, служать законам політичною системою, а не служать інтересам своєї національності. Державний мову служить цілям цілісного суспільства — цей засіб передачі сенсу закону, ідеології й науки всім національностям (народів), національний мову служить інтересам і цілям своєї національності і відданість забезпечує передачу сенсу всередині своєї національності.

Мои професійні й наукові знання лінгвістики, теорії держави й права, соціальної психології, філософії і політології, дають підстави мені, незалежному політологу, вперше у Казахстані підняти історичний запитання поставив і його перед Парламентом і Урядом Казахстану: яку мову здатний виконати чотири базових функції державної мови: 1) функцію науки 2) функцію освіти 3) функцію закону, ідеології й моралі 4) функцію міжнаціональної злагоди? Ці чотири головні функції є чотирма кутами і опорами єдиного фундаменту державності. І навіть одне з цих функцій нічого очікувати працювати — будинок держави Казахстану буде тендітним і перекошеним у власних очах країн світу, розколюючи все від відсутності даного кута. Саме тому, найближчим часом необхідно створити державну комісію за Президента РК з компетентних державних представників, і високопрофесійних учених — лінгвістів, які об'єктивно оцінять ситуацію двуязычья у Казахстані науково обгрунтують статусу і головні функції державної мови. Оцінити об'єктивно означає відокремити мову, як продукт інтелекту, від цього народу, який цю продукт створив і оцінити його сам собою — його функції й можливості без зв’язки з його творцем. Філософське поняття «приналежність «є межею, що розділює поняття «суб'єктивний «- що належить до комусь і поняття «об'єктивний «- відділений і перетворений на об'єкт, без приналежності до когось. Саме такими, об'єктивно, професійно і науково повинен оцінюватися як казахський мову, і російську мову, без зв’язку з їхнім народами і зв’язки й з процесами їх створення. Тут можна навести таку аналогію: коли людина купує засіб пересування — машину «Мерседес », він вибирає за функціональні - технічні можливості, а чи не через те, що він поважає німецький народ. Аналогічне цьому принципу люди казахської національності вибирають російську мову через те, що вона має скоєні функції і адекватну термінологію до сенсу складних наук. Звідси випливає сформулювати головний ідеологічний теза про мову: мову перестав бути засобом поваги одного народу іншим, мову є засіб передачі сенсу розуму — як сукупності всіх світових знань і наук. Мова не предмет для дільби поваги — це лише інструмент інформацію про об'єктивному мире.

Функция науки

Научные знання є фундаментом цивілізації і головним двигуном прогресу держави. Різні національні мови — це різні способи чи дороги до однаковому змісту всіх наук і світових знань. І тут постає головне запитання: якого якості ці дороги? Якість будь-якої мови грунтується на функціональні можливості цієї мови й на обсязі слів, які суворо підпорядковані єдиним правилами і взаємопов'язані до загальної системи мови. Тут необхідно викласти деякі лінгвістичні функції російського языка.

1) Головна ідея російської укладає у собі універсальний закон світобудови: трансформацію сенсу слова з однієї категорії буття до іншої. Розум людини оперує єдиними абстрактними категоріями буття, загальними для людства: «дію «(це дієслова), «якість «(імена прикметники), «матерія «(імена іменники), «умова «(наріччя), «сутність «(абстрактні поняття), «кількість «(імена числівники) — всього десять категорій буття за Аристотелем. Досконалість російської втілює цю ідею, і тільки і хоча б кореневої сенс слова легко розкладається і взаимопереходит у різні категорії буття, у цьому принципі грунтується словник В. Даля, у якому кожне слово утворює цілу гроно різних значеннєвих категорій. Наприклад: кореневої сенс слова «віра «трансформується на різні категорії буття: «вірить «- дієслово, «вірний «- прикметник, «повір'я «- іменник, «не так «- наріччя, «вірність «- абстрактним поняттям. А кожна категорія, на свій чергу, диференціюється за родами, числам, відмінкам (іменники), по часів, спряжениям (дієслова) тощо., створюючи безліч слів кожної категорії. Такий взаимопереход і трансформація сенсу слова відбиває закони життя Землі: основу земного буття лежить дію, кількість дій переходить в якість, якість перетворюється на умова чи сутність життя, соціальній та зворотному логічному порядку: перехід сутності через якість на дію. Наприклад: слово «здійснювати «- це дію, яке потім перетворюється на якість — «досконалий », якість перетворюється на умова — «цілком «чи сутність життя — «досконалість ». У інших національних мовами ця головна функція розвинена слабко і ні системно, щоб те й теж слово відразу розклалося на 4−5 базових категорій буття. Цю трансформацію сенсу слів не можна плутати з нижченаведеної щаблем — диференціацією окремої категорії, а саме «дію », що у своє чергу розкладається попри всі форми часу цього дієслова, на деепричастия, особи, числа — «удосконалюючи, робив, роблять і т.д. «.

2) Система російської цілком відповідає всім законам логічних операцій на мисленні людини: перехід від конкретного до абстрактному (індукція), від абстрактного до конкретного (дедукція), аналіз, синтез, розподіл, узагальнення тощо., — цим російську мову забезпечує фундаментальну основу всім наук сучасної цивілізації. Резюмуючи ці деякі операції російської, можна навести історичний факт: самий великий відсоток наукових відкриттів і створінь інженерної думки в ХХ столітті був у СРСР — те, що ці відкриття були втілені у життя, чого залежало від політичною системою. Практика і дійсність самого життя показують, що російську мову, як система промови, є досконалим мостом, що зв’язують мислення людини будь-який національності з об'єктивним змістом будь-який найскладнішої науку й законами разума.

Функции казахського мови історично обумовлені розвитком середньоазіатського геополітичного регіону. Тут можна навести таку аналогію: казахський мову — це давня ваза, яка стояла на столі епохи, перед приходом європейської цивілізації. У цю вазу наливався що обсяг води (слів), який відповідав того рівня побуту, у якому існував казахський народ. Потім, лише за 75 років СРСР, стався кількісний і якісний стрибок рівня цивілізації на казахстанської землі, і розпочнеться новий обсяг води став переповняти і розпирати цю вазу. Зрештою, ця цінна реліквія тріснула, і ваза втратив свій цілісність — зараз казахські слова, як осколки цієї вази, роз'єднані у науковій літературі. І на різних наукових технологіях, до прикладу, в нафтохімічної промисловості, в атомної енергетики, у військових і космічних технологіях на 10 слів казахського тексту припадає лише 5 істинно казахських слів, інші ж — наукові російські терміни. Це означає, що казахський мова, як слуга сенсу здатний обслужити кожну науку лише з 50% як обсягом слів, а й недоліком, і навіть відсутністю певних морфологічних і синтаксичних можливостей.

Практика соціальних взаємодій людей показує, що, щойно починається складний технічний чи медичний мову — у цьому казахський побутової мову закінчується й розпочинається науковий російський. Наприклад, сягає абсурду, коли медики не знають, якими казахськими словами позначити той чи інший диференційовану частина, складову внутрішній орган людини, чи як у промислових технологіях фахівці що неспроможні позначити деталізацію будь-якого механізму, чи технічного процесу, оскільки таких слів взагалі немає у казахському мові. Тому Якщо людина казахської національності працює у сфері складних наук, він змушений користуватися російською мовою для сприйняття інформації, а казахський мову залишається для простого побутового спілкування. І тут необхідно особливо наголосити, що це вимоги, і амбіції про знанні казахського мови, які з різних представників державних установ, зводяться лише у знання найпростіших побутових слів. І, зазвичай, людина казахської національності сам він не знає у сфері своєї роботи всю складну термінологію наукових слів в казахської інтерпретації, тобто. з додаванням потрібних суфіксів наприкінці російського слова.

Представителям державної комісії за Президента РК необхідно зібрати конференцію до Академії наук, де всі вчені - хіміки, фізики, математики, біологи тощо. — фаховому рівні проаналізують якість, обсяг наукових термінів та функціональні можливості казахського та російського мов і культур науково обгрунтують у відповідь головне запитання: який мову адекватно передає складність і обсяг наук, і, отже, адекватно створює понятийно-операционную діяльність у мисленні кожного человека?

Функция образования

Научные знання з допомогою освітньої системи держави (школи, університети) передаються з допомогою мови в мислення людини, отже, мову також виконує функцію освіти і освіти у суспільстві. Тут знову виникає запитання: якість й можливості якої мови здатні обслужити вищі навчальні заклади? Спробуйте перекласти казахський мову теми вищої математики, кібернетики чи квантової фізики та подивіться, який тексту обслуговує казахський мову, і яку повноту логічних операцій забезпечує в мисленні людини. Для держави важливо наявність знань умонастроїв народу, тобто. результат, і безпосередньо залежить від способу отримання цього результату — якості мови. Якщо людина знатиме і бачити, що це мову не затребуваний життям і вона має як інтелекту зручними функціями і системної термінологією, він нічого очікувати змушувати його вчити — силою не будеш. Принцип еволюції говорить: кожна людина завжди вибере те, що вважає за краще, корисним і здатні якісно досконалим собі. І людині однаково, хто створив цей засіб — він бере й послуговується їм. Чому, наприклад, людей непотрібно змушувати учити англійську мову? Оскільки які самі хочуть його вивчати, вбачаючи у ньому засіб міжнародного спілкування, Інтернету і науки. Тільки дві мови у світі ХХІ столітті конкурували між собою у військових технологіях і було лідерами цивілізації: російська та англійська.

Функция закона

Государственный мову здійснює передачу сенсу законів кожного громадянина держави й створює єдине правового поля в свідомості суспільства. Саме виникає запитання: яку мову доступний і зрозуміліший цілому суспільству, і всім національностей, щоб бути державною мовою? Якщо певний мову знає лише третина суспільства — вона може виконувати функцію закону, у це товариство, отже, і державної мови. Закон є формулою сенсу у голові людини, управляюча поведінкою людини. Якщо через різних мовних бар'єрів сенс закону не сприйнятий різними національностями — він будь-коли виповниться. Реальна практика життя показує, що різні мови спотворюють значеннєве тлумачення однієї й тієї ж Закону — особливо складних адміністративних і громадянських кодексів, і кожна мову інтерпретує на власний розсуд. Отже, значеннєве полі законів держави через різних мов стає розірваним на шматки, і всі національні розбіжності й суб'єктивні закони стають первинними, а загальні закони ігноруються. Глобальну необхідність цього процесу позначив Президент Росії. Прийшовши до тієї влади, В. Путін розумів, що найперше завдання влади — це не легітимність влади, джерело якої в влади єдиних законів для політичного тіла Росії. І ми знаємо, який процес відбувався рік тому Росії: все розбіжності й пересуди правових і соціальних адміністративних законів усіх суб'єктів федерації наводилися в порядок — у єдиний значеннєве полі законів. Що було б, якби кожна національна частина Росії - Татарстан, Башкирія, Якутія, Дагестан тощо. — почали лагодити сваволю, а національні відмінності заходилися б не вторинними над загальними законами держави, а первинними? Адже неможливо процвітати єдиному тілу держави, якщо одна нога іде у один бік, інша нога спотикається, руки показують: у різні боки, а голова взагалі знає, що приміром із тілом і куди воно йде. Діапазон свободи для національних розбіжностей культур є тільки з урахуванням єдиного значеннєвого поля державних законів. Однак у Росії працює єдиний значеннєвий механізм — російську мову, на якому закон нічого очікувати витлумачений кожної національністю по-своєму, а науковість російської легко передає всю складність сенсу юридичних понятий.

Компетентным представникам із вищезгаданої комісії за Президента РК необхідно зібрати консиліум професорів юридичних наук і вирішити головне запитання: яку мову здатний створити загальне значеннєве полі закону, у багатонаціональній суспільстві Казахстану і зробити слухняним соціальне тіло держави єдиним правових норм? Свій внесок повинні внести представники слідчих органів прокуратури та МВС і відповісти на питанням: яку мову ефективно обслуговує весь письмовий юридичний документооборот?

Функция ідеології й морали

Сейчас, коли економіка переживає криза, й у Казахстані голодують люди, перед нашою державою стоїть найгостріша завдання згуртувати і з'єднати разноклассовое і багатонаціональну суспільство, і ним єдині смислові завдання — це функція державної ідеології, спрямовуюча уми людей на необхідні цілі й у потрібний русло, й кожна національність, володіючи своїми інтелектуальними, професійними й фізичними ресурсами вноситиме свій внесок для процвітання держави. Державна ідеологія має бути єдиною всіх і передаватися тією мовою, зміст якої зрозумілий кожної національності без винятку. Тим самим було спільну мову створює єдине значеннєве полі, яке управляє громадським самосвідомістю і вчинками людей. І тоді знову виникає запитання: яку мову як механізм зв’язки Польщі з мисленням людини досконаліший від і зрозуміліший кожного члена суспільства? Девізом державної ідеології є думка великого філософа Платона: щоб видалити хвороба з тіла людини, спочатку потрібно видалити погані думки з його голови. Ідеологія моралі - це сформований менталітет суспільства як сукупність ідей у умах народу, виражають принципи взаємних дій друг до друга.

Сейчас у Казахстані спостерігається повну відсутність державної ідеології, що також є способом розвитку правосвідомості і освіченості суспільства. Для ясності цієї функції можна привести приклад на примітивному рівні: скільки вже разів щодня людина чує, і бачить рекламу «сникерса «і «тампаксу », а скільки вже разів щодня їй чуються і якими бачить сенс моральної цінності чи громадської завдання? Іншими словами, державна ідеологія — на цю кількість уваги людей, спрямованого на необхідні цілі й цінності суспільства, з допомогою різних засобів масової інформації, телебачення та наглядно-образной інформації - реклами. І як у Алмати працювала міжнародна комісія ЮНЕСКО і висновок у тому, що у Казахстані дуже високий ступінь національного злагоди і культури, ніхто з політиків — навіть не осмислив — які ті реальні і практичні причини, створюють цей результат. Ці причини зводяться до чого: інерція тієї потужної радянської ідеології й моральності (моралі), котра ще живе у людях середнього і старшого поколінь. І друге головна причина є факт того, що 85% людей Казахстану розмовляють загальному російській мові, отже, розуміють одне одного переважають у всіх социально-ролевых відносинах. Загалом, інерцію 75 років СРСР не зупиниш за 10 років, оскільки немає: поїзд стій, раз, два! І тому актуальний запитання в Казахстану: візьмемо ми усе те краще, що у радянської ідеології, і чи далі розвивати в якісно зовсім новому рівні? Або дамо згаснути ту мораль, яку перевидали суспільстві, і далі спостерігати моральне розкладання людей. Адже поїзд радянської ідеології зупиняється, а нової ідеології й міжнаціональної політики ще вироблено. А наші політологи, які обзавелися гарними кабінетами тільки і зайняті пересудами вчинків різних політиків. Час їм зайнятися своєю прямою справою — розробляти нову ідеологію і міжнаціональну політику молодого держави, і активно впроваджувати свої концепції в жизнь.

Функция міжнаціонального согласия

В час Казахстан — це СРСР мініатюрі, тобто. принцип співіснування в одній території залишився такою ж — союз 15 великих національностей і по 50 дрібних, а зменшилася лише кількісна пропорція народів проти СРСР. Кожен народ зобов’язаний знати свою мову, і Якщо людина не знає свій національний мову, це, що він немає національних традицій у душі, немає взагалі духовне стосунки з своїм родом. Проте, якщо ця людина внаслідок своєї життєдіяльності зайшов у державний орган — до прокуратури, якесь міністерство, митницю, Академію наук тощо. — і зустрів там людини інший національності, то цим людям треба зазначити: по-перше науковий мову, адекватно передавальний всю складність наукового сенсу своєї роботи, і, по-друге спільну мову зрозуміла всім. А коли ці двоє почнуть доводити одна одній, який із їх національних мов головніший, і важливіше, що від цього спілкування вийде? Конфлікт і соціальний розбрат. Наприклад, якщо представники різних національностей запланували на Академії наук до обговорення наукової теми, що із того, якщо кожне почне дорікати одне одного у небажанні вчити національні мови своїх колег? От у таких соціальних ситуаціях та виступає функція єдиного і узагальнюючого мови — функція державної мови, який виконує національні функції окремого народу, а постає як незалежний посередник між будь-якими національними мовами. У цивілізованій суспільстві працює основний демократичний принцип: національний мову — лише своєї національності, а державної мови — для цілісного суспільства як союзу всіх національностей. Казахський мову — лише казахів, корейський мову — лише корейців, турецький мову — лише турків тощо. Якщо людина не знає свій національний язик, і культуру, він не поважає ні себе, ні своїх покійних предків. Але коли він починає нав’язувати свою культури і мову людей іншої національності, отже, не шанує і нехтує права них зважується на власну культури і мову. Адже це ясно як день, що чужа національна культура і естонську мови будь-коли стануть людини рідними і бажаними, коли він не народився цієї національності. Демократичний принцип свободи вибору означає, що кожен національний мову може вивчатися людиною тільки із вибору та бажання не може бути нав’язаний інший національністю. Тоді як державної мови рівнозначний принципу закону — його знають і вивчають все національності, оскільки цю мову як закон (кримінальний, цивільний) прийнято котрі об'єктивно й грунтується на незалежних ЗМІ і наукових критеріях, прийнятих цілим суспільством.

Сейчас у Казахстані проживає 55% казахського народу і 45% населення як сукупності всіх великих, а також дрібніших національностей. Це означає, що й один громадянин та людина казахської національності, то кожна друга громадянин має право свою мову зважується на власну культуру. Зараз нашого суспільства розколоте на частини, але це можуть призвести до рівного за силою подспудному протистояння — за національні пріоритети, коли сукупність 45% інших національностей будуть змушені поступово згуртуватися в загальне поняття «не казахи ». Це перетвориться на хронічну хворобу держави й у постійний джерело напруження і конфліктності, руйнуючий суспільство зсередини. Що може об'єднати ці дві половинки за одну ціле цивілізоване суспільство? Тільки рівні принципи дій до одне одному як єдині правничий та обов’язки, і навіть загальний значеннєвий механізм — державний мову, який передає цих принципів для мислення кожного гражданина.

Сейчас наші політики «сушать голови «над тим, як єдине ціле суспільство навчити казахським мови. Проте питання не в тому, як єдине ціле суспільство навчити казахської мови, суть у тому, з яких причин третину казахського народу в цілому не знає свою мову, іншу третину казахського народу знає його тільки рівні найпростіших побутових слів? Складається формула: 55−18−18=18%. Це означає, що ні більш 20% людей казахської національності в досконало володіє казахським мовою. Отже, наш уряд, вважає власною завдання навчити непросто побутовому, а здійсненого казахської мови 80% суспільства Казахстану. І тоді виникає запитання: скільки часу це піде і що буде у Казахстані цей час? Процеси розвитку і зміни суспільної свідомості підпорядковані своїм тимчасовим законам, як і протягом року не можна спорудити цілий місто або за 10 років виростити потужний дуб, і мову не можна якісно освоїти за 10 років. Усі ми знаємо — усе, що швидко, то дешево і тяп ляп. Це саме можна сказати і до рідної мови. Чи втримає на весь величезний прес сучасної цивілізації молоде дерево казахського мови, наспіх посаджене в суспільну свідомість?

Русский мову можна порівняти з 400-летним потужним і міцним дубом, який спокійно ріс і тримав у собі постійно збільшуваний прес цивілізації і ускоряющуюся еволюцію світу. Російську мову перестав бути мовою однієї національності - це збірний мову 100 національностей і різних історичних епох. У суворому сенсі російську мову — це тільки його універсальні закони та правила, складові його конструкцію і основу, які підпорядковують і упорядковують будь-який обсяг словесного матеріалу, що у царство російського мови. Якщо вже ви кажете російською, це, що ви увібрали у собі безліч європейських мов у різні історичні епохи, й кожна епоха вносила своє слово та змісту, збільшуючи багатства і красу російської. Самій древньої основою російської є санскритський мову, потім у нього ввійшли давньогрецький, давньоримський, давньоєврейську і візантійський мови, як ви все знаєте, всю медицину полягає в латини, а й за останнє тисячоліття, російську мову всмоктав у собі принаймні мови п’ятдесяти народів. Наприклад, великі лепти вносили війни" та такі загальновідомі слова як «гроші «(монгольська «гріш «-проведіть звукову паралель «тенге ») і «базар «у час монголо-татарського ярма, а дуже багато французьких слів обумовлена тим, що все вище товариство російського дворянства XIX століття говорив французькою. Звідси випливає основний ідеологічний теза: російську мову — це слуга розуму, якого виховували і створювали сотні народів, і вона є національною мовою одного народу.

Среди російського народу існує мудрість: хто везе — цього й б’ють. Ця мудрість належить як прав російськомовних людей, і до їх мови. Конячка російської вивезла віз казахстанської цивілізації від глухих аулів до європейських конкретних містах та космічним технологіям, і він декого казахської національності, зазвичай, із сільської місцевості, вважають для себе правими і плюють убік російської, навіть усвідомлюючи того, які самі в цій конячці доїхали до сенсу будь-якої науку й розвинули свій інтелект. Найкращі представники казахського народу, починаючи з Алибека Днишева і до Тохтара Аубакирова, отримали освіту у Росії російською, так чому ж деякі уми нашого суспільства псують поняття проблемами? Тут доречно навести для прикладу президента Киргизії Акаєва, котра усвідомлює можливості російської мови й веде свій народ до освіти і благу — державним мовою Киргизії стала російська мова. І на завершенні цієї статті варто згадати великих людей казахського народу, як-от Чокан Валиханов, Ибрай Алтынсарин і Ібрагім Кунанбаев, які у ХІХ столітті навчалися у російські школи і закликали казахський народ вчити російську мову. І хоча слова великого Абая дійдуть до серця кожної людини нашого суспільства: «Російську мову — це ключі до світову культуру » .

Дополнение

Бытие людства — це цивілізованої форми життя на землі, історично здійнята над світом тварин із допомогою розуму. Людина з'єднує у собі світ тваринного — фізичне тіло, має інстинкти і п’ять органів почуттів, зі світом розуму — діяльність мислення людини, управляюча його інстинктами, почуттями і поведінкою. Коли люди й не вміли говорити, отже і мислити, — адже думки складаються з слів, вони серед тварин і були подібні звірів. Саме тому буття людини, як людина, починається з слова, оскільки слово — це уявна зв’язку з розумом, а розум — і є Бог. То що таке слово? Слово — є слуга розуму, і отже Бога про себе людини, у початку було слово…

На Землі первинний сенс природних явищ, людських діянь П. Лазаренка та наукових знань. Мова — вторинний, тобто. саме звук з'єднується зі змістом у різний спосіб — різними мовами. І тільки третьої щаблі еволюції з’являється писемність, відбитка звуку через зорові знаки — літери. Коли люди й не вміли писати, отже читати, усвідомлювали сенс лише крізь звук, точно як і, як розуміє вас на слух дитина до школи. Проте людство, проживши Землі багато тисячоліть, по сьогодні живе у ненависть до одна одній через те, що одне те дію чи предмет різні народи з'єднують зі своїми формою звуку. Наприклад, сенс дії подяки і фізичної культури не зміниться від того, що різні національності означають цей сенс своїм словом: «спасибі «, «рахмет », «сэнк ю ». І так само сенс любові не від те, що кожен народ назве це почуття своєї моделлю звуку: «лав », «махаббат «тощо. Ідея людський ненависті також виражена в біблійної притчі про Вавилонську вежу, коли Господь спіткала і змішав мови єдиного народу у тому, щоб люди перестали розуміти одне одного й припинили разом робити те, що роблять — будувати вежу до небес, неугодну Богу (Старий заповіт. Глава 11). Коли не розуміють глузду причини і цілей у діях іншим людям, вони починають сваритися, як і підтвердження цієї Божої істини бачимо, як етнічні конфлікти роздирають нашу планету і різноманітні народи, готові вбивати одне одного за різні мови і религии.

Именно слово передає сенс розуму через узагальнені поняття і абстрактні категорії, тоді як зорова (почуттєва) інформація є лише частиною цілої і пояснює істину. Це фундаментальна ідея виражена в біблійної притчі: «входите тісними воротами, оскільки широкі врата, провідні позиції у загибель, і з йдуть ними, і тісні врата, провідні позиції у життя, та деякі знаходять їх «(Євангеліє від Матвія, гол. 7). Цю геніальну притчу пояснили лише у час вчені лінгвісти й психологи: нервові канали, якими йде зорова інформація у головний мозок людини у 25 разів і товщі, ніж канали, якими йде звукова інформація від вух у головний мозок людини. Те, що бачить людина широкими воротами — очима — це істина буття, а істина в абстрактних поняттях і передається через слово, тобто. через звук. І як банальний приклад: очима ви бачите, що Сонце рухається небом навколо вас і вірите власним очам, як вірили багато тисячоліть люди до Коперника. Проте істина криється у наукових поняттях, переданих через слово, у тому числі ви ж розумієте, що це разом із Землею рухаєтесь навколо Сонця. Інакше кажучи, то вона може дивитися очима щодо чи явище, але з знати і розуміти, що це таке. «Заходьте тісними воротами «означає, входите в розум через слово. Тварини теж бачать все очима і може все відчувати, але у в голові в себе не мають думок, які з слів, саме тому, коли людина має не розвинена мислительна діяльність, як в зв’язку зі розумом, такий людина недалеко йде від тварини й уміє лише спати, є держава й брати.

Давайте підсумуємо вищевикладеного. Розум — це Божі закони світу. Сенс складається з понять і категорій, якими оперує розум. Слово, як звуку створює поняття — одиницю чи «молекулу «сенсу. Тобто складається схема: слово — сенс — розум, слово передає сенс, а сенс підпорядковується розуму, єдиному для людства. Давайте проілюструємо цю схему: коли ви візьмете закон фізики, хімії або будь-якої науку й висловіть на двадцяти користуємося різними мовами, то зміст цього закону, як ментальна формула понять, не зміниться і єдиним для усього Всесвіту. Інакше кажучи, якщо одне дитина вивчає математичні формули і теореми турецькою мовою, інший дитина іспанською, а третій — на корейському, то суть цих формул залишиться вічним і незмінним. А якщо ж сенс світових наук і якості знань порівняти з королівством розуму, то мову людини — це лише слуга, який приносить самі в мислення людини цей розум. Розум Землі один, тоді як слуг-языков дуже багато, і тільки слуга сильніше й більш розвинутою є, а інший слуга менш розторопний і робить менше дій — мовних функций.