Диалектная лексика у сприйнятті сучасних російських арго

ДИАЛЕКТНАЯ ЛЕКСИКА У СУЧАСНИХ РОСІЙСЬКИХ АРГО

На протяг останніх десятиліть характерною рисою функціонуванні російської стало практично повне зникнення його територіальних діалектів і заміна їх у общеруське просторіччя. Ще 1930;ті роки територіальні говори були досить поширені у районах Росії. Пересування населення в час Другої світової війни" та видача колгоспникам паспортів в 1950;х роках сприяли значної міграції сільських жителів у міста Київ і стиранням межі між формами міській і сільській промови (міського просторіччя і територіальних говірок). Наскільки можна судити з досить суперечливим сучасним даним, нині острівні територіальні говори збереглися лише віддалених районах Сибіру.

Однако витіснення територіальних діалектів міським просторечием відбувалося цілком гладко. У цього процесу діалектна мова надавала істотне впливом геть формування як найбільш просторіччя, і соціальних діалектів (арго). У результаті сучасних арго є значний пласт лексики, висхідній до лексиці регіональних діалектів.

Роль подібних запозичень у російських арго донедавна незаслужено занижувалася. У що свідчить це було пов’язано з соціально-політичними забобонами, відповідно до яким ідеалізована в традиціях народництва російська село не могла поставляти рекрутів до міських кримінальні верстви, тож і служити джерелом поповнення арготической лексики. У цьому згадується бурхлива дискусія, кампанія на міжнародній конференції «Аборигени Сибіру «у червні 1995 року, коли ідеї про диалектном походження арготической лексики були прийнято багатьма російськими дослідниками у багнети [4, з. 241−245].

Действительно, беручи російські арго XIX — початку XX століть, то першим, що у очі, є у їх лексиці значної частини запозичень з інших мов: єврейського, циганського, татарського, грецького та інших. Дослідженню цих запозичень присвячено досить багато спеціальних досліджень (див., наприклад, роботи [1, 3, 6, 14] і ще). З огляду на цих слів непомітної залишалася лексика одвіку російського походження.

Однако в радянське й пострадянське час число запозичень з деяких інших мов у російських арго значно зменшилася. Нині вони здійснюються у основному з англійської (в молодіжному арго, арго хіпі, арго програмістів та інших., і переважно письмові запозичення), з тюрских мов Середньої Азії (в арго наркоманів), іранських мов Афганістану, чеченського мови та інших мов таки, носіями яких контактували військовослужбовці (в солдатському арго). Наприклад:

анаша «гашиш, наркотик з індійської конопель «[8, з. 78] - що запозичене зі тюрских мов, швидше за все, з узбек. наша «коноплі, гашиш «[12, з. 283],.

аск «жебрацтво, збір милостині «, аскати «жебрати, просити гроші в перехожих «(арго хіпі) [7, з. 127] - що запозичене зі анг. to ask «просити, запитувати » ,.

чифан «їжа », чифанить «є «(солдатське арго) [5, з. 266] - що запозичене зі кит. chifan «їжа » ,.

Что саме стосується головною різновиду арго — арго злочинців і кримінальних верств, то тут запозичення безпосередньо з деяких інших мов є лише на вельми незначній кількості. Проте, що ця форма арго за останнє час бурхливо розвивається у Росії, надаючи великий вплив як на просторіччя, а й у російський літературну мову.

Современная соціально-політична обстановка у Росії, що з тотальної криміналізацією суспільства, призвела до того, що простежується великий попит на представників кримінальних професій. Головними постачальниками цьому ринку в протягом вже багато часу є сільська місцевість й міські околиці (чимало з яких представляють нічим іншим, як включені у складі великих міст приміські села). Не вдаючись у соціальні подробиці цього процесу, відзначимо, проте, що факти мови повністю підтверджують напрям запозичень: з нині інтенсивно вимираючих територіальних говірок — в арго і просторіччя. Інакше висловлюючись, російська діалектна лексика жевріє, але зберігається у складі арготичних словників.

Например, таке відоме арготическое слово, як маруха «коханка злодія «[8, з. 164] є запозиченням з південноруських говірок, порівн. русич. диал. маруха «кохана, коханка », яке зафіксовано у воронезьких, донських, рязанських, тульських, пензенських, і навіть сибірських говірках [10, вип. 17, з. 377]. Натомість, їх діалектне слово, очевидно, є похідною імені Марія.

Приведем інші приклади:

аноха «недоумкуватий, бевзю «[8, з. 78] - русич. диал. (центр. і сибир.) аноха «про роззяві, дурні, дурні «[10, вип. 1, з. 260],.

базлать «розмовляти голосно, кричати, розпоряджатися підвищеним тоном «[8, з. 80] - русич. диал. (північ. і сибир.) базлать «голосно кричати «[10, вип. 2, з. 50],.

базарить «затягувати розмову, кричати, розмовляти, учиняти умисний скандал «[8, з. 80] - русич. диал. (північ. захід.) базарити «голосно розмовляти, кричати, галасувати, сваритися «[10, вип. 2, з. 48],.

блинок «фальшива монета, купюра «[8, 86], млинці «фальшиві гроші «[8, з. 86] - русич. диал. (північ. і сибир.) блинок «фальшива монета «[10, вип. 3, із 25-ма],.

галман «єврей «[8, з. 102] - русич. диал. (южн.) галман «неосвічений чи грубіян, дурний (часто лайливо) «[10, вип. 6, з. 116],.

глеча «перли «[8, з. 104] - русич. диал. (північ.) глеча «жовтуватий блиск, відплив, гра в перлах «[10, вип. 6, з. 195],.

кукла «предмет, зовні схожий на проданий », лялька грошова «пачка папери, нарізана за форматом грошей, зверху і знизу якої справжні купюри «[8, з. 150] - русич. диал. лялька (північ., захід. і сибир.) «пучок, пасмо м’ятого чи трепаного льону, жменю льону, покликаного забезпечити трепания «[10, вип. 16, з. 35],.

лепень «носовичок, піджак «[8, з. 155] - русич. диал. (північ. і урал.) лепень «обрізок, шматок, шматочок, латочка «[10, вип. 16, з. 360],.

маклак «скупник і продавець крадених речей «[8, з. 162] - русич. диал. (північ. і южн.) маклак «торговець рибою, перекупающий її безпосередньо в рибалок, кулак, мироед, шахрай, шахрай «[10, вип. 17, з. 310],.

мантулить «бити, ретельно працювати «[8, з. 163] - русич. диал. (урал. і сибир.) мантулить «багато, важко працювати, трудитися «[10, вип. 17, з. 364].

Кроме того, є підстави думати, що більшість іншомовних запозичень також потрапляє у арго не безпосередньо, а ще через посередництво територіальних говірок. Свідченням цього є наявність цих слів у діалектах. Наприклад:

акча «гроші «[8, з. 77] - русич. диал. (северо-вост. і урал.) акча «гроші «[10, вип. 1, з. 228], що запозичене зі тат. акча «гроші «[11, з. 30],.

алар «ліс «[8, з. 77] - русич. диал. (сибир.) алар «лісок, отъемная гай, перелісок у казахському степу «[10, вип. 1, з. 231, 2, т. 1, з десятьма], що запозичене зі казах. арал «острів, острівець «[15, з. 28],.

атама «стан сонливості після вживання наркотику «[8, з. 79] - русич. диал. (южн.) атама «дрімота, сонливість, сонна знемога «[10, вип. 1, з. 289], усупереч поширеній думці У. Даля, що передбачала зв’язку з мучити, знемога [2, т. 1, з. 27], швидше за все, що запозичене зі якогось, можливо, несохранившегося финно-угорского мови, порівн. пик. (мокша) удома «сон «[9, з. 141, 419],.

бабай «дід, лихвар, старший, татарин «[8, з. 79] - русич. диал. (урал. і сибир.) бабай «старий, дідусь, батько «[10, вип. 2, з. 15], що запозичене зі тюркських мов, порівн. тат. бабай «старий, дід, дідусь «[11, з. 51],.

баланда «малокалорийная юшка, рідкий суп у в’язниці «[8, з. 81] - русич. диал. (южн. захід.) баланда «холодник, холодник з квасу і цибулі «[10, вип. 2, з. 87], що запозичене зі балтійських мов, порівн. литів. balanda «лобода », латиш. balanda «те » ,.

бутор «марення, крик, малоценный речі «[8, з. 90] - русич. диал. бутор, буторь (южн., урал., сибир.) «рухоме майно, пожитки, непотрібні старі речі, мотлох «[10, вип. 3, з. 12], що запозичене зі венг. butor «багаж, меблі «,.

лох «мужик, безглуздий, потерпілий, жертва шулера «[8, з. 159] - русич. диал. (північ.) лох «ледар, роззява, бевзю, дурило, лосось «[10, вип. 17, з. 160], що запозичене зі фин. lohi «лосось, сьомга «[13, т. 2, з. 524].

Ограниченные розміри цієї статті неможливо привести велика кількість прикладів, проте перелічені вище лексеми показують, наскільки важливим є внесок діалектної лексики в формування словника сучасних російських арго.

Список литературы

1. Бондалетов В. Д. Грецькі запозичення у російських, українських, білоруських і польських арго // Етимологія 1980. М., 1982.

2. Даль В.І. Тлумачний словник живого великоросійського мови. Т. 1. М., 1956.

3. Дмитрієв М.К. Турецькі елементи у російських арго // Мова і література. Т. VII. Л., 1931.

4. Дячка М. Т. Російське арго і росіяни говори: До співвідношенню лексичних систем // Аборигени Сибіру: Проблеми вивчення зникаючих мов і культур культур. Т. 1. Новосибірськ, 1995.

5. Дячка М. Т. Російське солдатське арго (материлы до опису) // Russian Linguistics. V. 14. Dordrecht, 1990.

6. Ларін Б.А. Західноєвропейські елементи російського злодійського арго // Мова і література. Т. VII. Л., 1931.

7. Мазурова А.І. Сленг хип-системы // По неписаним законам вулиці. М., 1991.

8. Мильяненков Л. А. По той бік закону. Енциклопедія злочинного світу. СПб., 1992.

9. Основи финно-угорского мовознавства (питання походження та розвитку фінно-угорських мов). М., 1974.

10. Словник російських народних говірок. Вип. 1−25-. Л. (СПб.), 1966;1990; (видання триває).

11. Татарсько-росіянин словник. М., 1966.

12. Узбекско-русский словник. М., 1959.

13. Фасмер М. Етимологічний словник російської. Вид. 2. Т. 1−4. М., 1986;1987.

14. Фрідман М.М. Єврейські елементи «блатний музики «// Мова і література. Т. VII. Л., 1931.

15. Шипова О. Н. Словник тюркізмів у російській. Алма-Ата, 1976.

16. М. Т. Дячка. ДІАЛЕКТНА ЛЕКСИКА У СУЧАСНИХ РОСІЙСЬКИХ АРГО.