Монастир Косієрєво

МОНАСТЫРЬ КОСИЕРЕВО

В справжнє час монастир Косиерево перебуває у селі Петровичи, неподалік від кордону з Герцеговиною, у 50 кілометрів від чорногорського міста Никшич. сюди він був перемещён в 1966 г. через устрою штучного водосховища.

Первоначально монастир було споруджено лівому березі річки Требешницы. За переказами, обитель заснував Св. король Стефан Дечанский, яке син Душан Сильний зробив великі пожертвування. Вперше історичні джерела згадують Косиерево та її проигумена Діонісія в 1592 г.

Эта обитель багаторазово грабилась і спалювалася турками. У 1807 г. турки зруйнували монастирську церква, яку 10 років відновив хаджі Діонісій Добричевац. Наступна значна перебудова монастиря було зроблено 1864 г. Хомою Томашевичем.

C 1884 по 1914гг. в Косиерево відпочивали мощі свт. Арсенія Сремского, другого архієпископа сербського, учня Св. Сави I. Чорногорський князь (1851−1860) Данило Петрович Негош якось пообіцяв косиеревскому ігуменові Феодосію (Мишковичу) передати до монастиря мощі якогось святого. Наступник і племінник Данила князь Микола підставі цього обіцянки в 1884 г. переніс мощі свт. Арсенія в Косиерево. Торішнього серпня 1914 г. чорногорці під обстрілом перенесли святими мощами в храм св. Архангелів на Велимле. Під час Першої Першої світової австрійці пограбували монастир, вщент поруйнували церква, а келійні корпусу спалили. На місці зруйнованої церкви в 1933 г. було побудовано нова, у стилі церков моравської школи.

В 1942 г. червоні партизани вбили побратима монастиря Косиерево ієромонаха Феофана (Беятовича). Ієромонахах Феофан народився 14 жовтня 1890 г. в Герцеговині. У 1908 г. разом із герцеговинскими повстанцями перейшов у Чорногорію, а звідти в 1912 г. виїхав у США, де він працював в Червоному Хресті. У 1919 г. він поступив послушником в російський монастир Св. Тихона в Пенсільванії. У 1921 г. пострижений в ченці, а трохи згодом став иеродиаконом. Згодом про. Феофан перейшов до сербському єпископу Мардарию (Ускоковичу) (1889−1935), і почав займатися організацією церковному житті сербів і в Америці. Від праці та подвигів про. Феофан тяжко захворів й у 1939 г. повернулося на батьківщину. Патріарх Гавриїл (Дожич) він його в Черногорско-Приморскую митрополію, а чорногорський митрополит Иоанникий (Липовац) 28 серпня 1940 г. висвятив в чин ієромонаха.

По свідоцтву настоятеля Косиерево ігумена Даміана (Томича), комуністи схопили про. Феофана в Рождественський святвечір 1942 г. повели їх у невідомому напрямі під виглядом, що він має на прихід до своє рідне село. Проте за шляхи виходу з обителі титовцы вбили кинули тіло до яму у з. Очевидно біля Вучедола.

Вскоре в у цьому районі було вбито і священик Косиеревского приходу про. Рісто Ярамаз. Рісто Ярамаз народився 22 березня 1906 г. неподалік чорногорського міста Никшич. Завершив семінарію в Сремских Карловцах, а 9 січня 1931 г. рукоположений у священика. Служив у Герцеговині, Сербії, а пізніше у Чорногорії. Писав вірші, перед війною опублікував дві збірки.

Когда чорногорські комуністи стали вбивати православних, про. Рісто виступив проти їх злодіянь. У 1941р. в церкві в Валі під Вучедолом, він відкрито викрив злочину командира баньско-вучедольского партизанського загону Петра Комневича, колишнього викладача. Комневич накинувся на про. Рісто з кулаками. Невдовзі, коли про. Рісто служив на Різдво 1942 г. літургію у церкві з. Почековиче, партизани під час служби стріляли з рушниці до нього з вікна церкви, але з потрапили. Згодом, мстивий Комневич послав трьох «ліквідаторів» з наказом вбити ревного священика. На Йованьдан (Собор Св. Івана Предтечі) 20 січня 1942 г. вбивці зустріли про. Рісто Донецькій залізниці і застрелили його. Після злодіяння вони наділи нею єпитрахиль і вклали хрест в руку. Тіло вбитого священика перенесли в з. Почековичи і поховано біля церкви. Невдовзі, чорногорські четники (прибічники югославської монархії) схопили однієї з убивць, який розповів про злочині, а після зробив самогубство. Після батька Рісто залишилася його попадя і п’ятеро малолітніх дітей.

В 1966;1979гг. через будівництво гідроелектростанції річці Требишнице монастир був перемещён на місце. Церква була обмерена і кам’яна облицювання фасаду демонтована. На на новому місці на селі Петровичи була побудований ідентичний храм із сучасних будівельних матеріалів, облицьовану старим каменем. Після закінчення робіт храм було розписано художником Наумом Андричем. Після переміщення церкви було побудовано новий келійний корпус.

Ныне в монастирі зберігаються стопа Св. Апостола і Євангеліста Луки і частина мощів Свт. Арсеній Сремского, другого архієпископа Сербского. Из великої кількості російських друкованих книжок виділяється Євангеліє в окладі 1851 г.

Рядом з монастырём перебуває стара цвинтарна церква Св. Архангела Михайла.

Олег Кузеванов. Монастир Косиерево.