По обидві сторони спаму

По обидві сторони спама

Никита Пасынков Спам дратує. Спамерів ненавидять все интернет-пользователи, яким входить у день по 20−80 листів із пропозицією купити пігулки, викликати вантажників чи пройти курс англійської. Про спамерів складають анекдоти, у яких прогнозують їм найстрашніші страждання у пеклі, куди вони, без всякими сумнівами, обов’язково потраплять після довгої, мученицької смерті від рук нещасних користувачів Інтернету. Але якщо відкинути лірику, спам — те й грубі гроші, серйозні проблеми. Всім учасників процесу.

В лютому 2005 року Rockbridge Associates що з Center for Excellence in Service випустили звіт, за яким щорічні збитки американських компаній спаму оцінюються $ 22 млрд. У цьому дослідники брали до уваги лише робочий час, яке американці витрачають на видалення і перегляд спаму, і не враховували видатки оплату інтернет-трафіку, що у США найбільш поширені безлімітні підключення. У Росії той-таки більшість людей платить чи час доступу до мережі, чи обсяг скачиваемой інформації. Тому кожне нове лист із пропозицією купити ручку з зникаючими чорнилом чи вічний ліхтарик приносить нехай копійчаний, але збиток конкретної людини. Коли цих листів мільйони, загальна сума виходить неабиякої. Олександр Іванов, президент Асоціації документальної електрозв’язку, у березні 2004 року оцінив збитки російські оператори і користувачів Інтернету від розсилки несанкціонованих рекламних повідомлень в $ 55 млн на рік. Компанія «Ашманов і регіональні партнери «вважає що цієї цифри сильно заниженою й у аналітичному звіті «Спам 2004 «оцінює втрати від спаму в 250 млн євро.

Разделение труда

На спамерской боці барикад гроші заробляються трьома способами. По-перше, розробка й продаж технології розсилки спаму. Це програми, котрі розсилають мільйони листів на протягом пари годин, які оминають антиспам-фильтры, заражающие комп’ютери вірусами задля її подальшого збору контактів чи прямий розсилки листів. По-друге, працює бізнес зі збирання й продажу баз даних e-mail адрес. По-третє, на спаме наживаються компанії, безпосередньо котрі розсилають непрохані листи. Найчастіше за всіма трьома напрямам працює одна компанія, однак у останні роки у середовищі спамерів відбувається більш чіткий поділ праці.

Сколько заробляють розробники технологій, оцінити неможливо. Це найзакритіший сектор спамового бізнесу. З базами e-mail адрес картина прозоріша: в Росії її продають у середньому $ 30−60 залежно кількості адрес і рівня половини їхньої упорядкованості. Але чітку оцінку обсягів цього ринку дати не можна, бо навіть і точної кількості які працюють у напрямі компаній, і приватних осіб неизвестно.

Наибольшие ж прибутку отримують люди, котрі розсилають спам з промисловою масштабах.

" Сірі «і «чорні «

В залежність від цілей, що вони переслідують, спамерів ділять на «сірих «і «чорних ». «Сірий «спам — це реклама легальних послуг чи стимулювання продажів якихось товарів, але у вигляді незапитаної розсилки комерційної інформації. Вантажники, курси англійського мови, обігрівачі і тренажери — усе це «сірий «спам. Його використовують переважно представники бізнесу, які мають грошей на традиційну солідну рекламу. Спам залишається феноменально дешевим рекламним інструментом: вартість тис. контактів становить близько $ 0.01. І хіба що люди ні проклинали докучливі листи, 2004 року 14% одержувачів спаму зізналися, що постійно переглядають цих повідомлень, а 4% - скористалися пропозицією, отриманим настільки ненависним, начебто, способом (дані National Technology Readiness Survey). Спам працює, і саме тому їм користувалися, користуються і буде користуватися далі. Звісно, коли компанія підросте і запрацює грошей розміщувати оголошення газеті або транслюватися ролика на радіо, вона відмовитися від спаму, ніж псувати собі імідж. Але її місце відразу займе маленька фірма, що не має ні іміджу, щоб про неї піклуватися, ні грошей, щоб їх витратити на рекламний блок у журналі.

" Сірий «спам умовно легальний. Звісно, порушує антиспамовое законодавство, але ще й ні в всіх країнах таке існує. Інша річ «чорний «спам, під яким розуміються на першу чергу шахрайство, прибегающее до масовим рассылкам як каналу поширення інформації. У російськомовному інтернеті цей напрям ще поступається позиції «сірим «рассылкам, але до й Європі спам значно більше криминализирован. Він використовується переважно на продаж найрізноманітнішої контрафактною продукцією, дитячої порнографії, неліцензованих ліків. Окреме напрям електронного шахрайства — «фишинг », активно развивавшийся торік. Зловмисники розсилають листи, наприклад, від імені банку або платіжної системи, з проханням під тим або іншим приводом (отримання додаткових можливостей, відновлення роботи системи після збою базі даних тощо. буд.) повідомити пароль до електронному рахунку немає або номер кредитки. Деякі довірливі люди передають все ці дані: либонь у полі «відправник «написано Citibank чи PayPal — компанії, які знають, яких вони вірять. Усе гроші з рахунки безтурботного користувача зникають той самий день.

Не менш активно спам використовується для «чорного «піару. Під час останніх парламентських виборів у російськомовному інтернеті були розіслані листи нібито від «Єдиної Росії «, звернені до керівників компаній, з «настійним проханням «організувати партійні осередки ЕР у своїх працівників. Наступного ж дня партія заявила, що ні стосується до цієї рассылке.

Охотники за привидениями

Кроме кримінальності і нав’язливості, спам має одну неприємне властивість, що стосується всіх користувачів Інтернету: величезний (75−85% від обсягу електронної пошти) потік листів, рассылаемых з неіснуючих адрес, перевантажує серверу провайдерів, що в рахунку негативно б'є по роботі Інтернету в целом.

Впрочем, навіть якби технічно спам нікому не заважав, з нею усе одно активно боролися. І це боротьба — теж прибутковий бізнес. За оцінками IDC, ринок продажів антиспам-фильтров 2004 року становив близько $ 500 млн. Приватні особи купують кошти на боротьби з спамом у пакеті коїться з іншими програмами задля забезпечення безпеки комп’ютера. Значними замовниками антиспам-технологий є публічні поштові сервіси, котрим захист ящиків своїх користувачів від небажаних листів — ключовим моментом утримання аудитории.

Крупные корпорації, такі, як Microsoft, оголошують війну проти спамерів, збуджують проти них судових позовів і розробляють технології захисту спаму. Для корпорацій це — насамперед PR, збільшення лояльність до своєму бренду. Люди так ненавидять спам, що готові полюбити будь-кого, аби він захистив їх від зливи настирливих листів.

Ожидать перемоги над спамом найближчим часом годі. Поруч із розвитком фільтрів з’являються нові технологіії розсилки спаму, які вміють ці обмеження обходити. Постійні «доганялки », у яких грають спамери і борці з ними, лише стримують безконтрольний зростання небажаних розсилок, але з вирішують проблеми. На цей час немає жодного проекту, який можна було б покласти великі і надії чекати, коли настане саме-саме останнього листа з пропозицією купити вічний фонарик.

Электронное лист є спамом

Если персоналія одержувача пов’язана з контекстом листи, оскільки останнє одно то, можливо звернуто до багатьох інших потенційним одержувачам.

Если одержувач не висловив у вигляді, допускає перевірку, навмисне, явне і чинне на даний момент посилки дозволу посилку цього листа.

Если акт пересилки й отримання листи з погляду одержувача приносить непропорційний вигоду отправителю.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.