Психология міміки

Психология мимики

Ирина Фоменко Лицо людини виліплено його докорами совісті чи життям. (В.Гюго) С давніх-давен людство знайоме з физиогномикой. Мистецтво читання особи особливо було розвинене Японії та Китаї епоху середньовіччя. У цих країнах писалися величезні трактати по физиогномике, створювалися школи, де терпляче і старанно вивчалася. У школах, де штудіювали физиогномику, людського обличчя вивчали буквально по міліметру, надаючи значення кожному горбку, кожному покраснению чи побледнению шкіри. З накопиченого матеріалу фізіономісти намагалися визначити характер чоловіки й витлумачити її долю.

Первое правильне пояснення зв’язок між стабільним виразом обличчя і повторними рухами мімічної мускулатури, зробив Леонардо так Вінчі. Для своїх досліджень у сфері физиогномики, він вибирав людей старих, бо їх зморшки та рис обличчя наголошували на пережитих ними стражданнях, і почуттях. Багато вчені намагалися довести необхідність вивчення физиогномики, наприклад, Ч. Дарвин, відповідаючи питанням: «Що таке наукового в так званої науці про физиогномике? », писав «Кожен індивідуум скорочує переважно лише певні м’язи особи, слідуючи своїм особистим уподобань. Ці м’язи може бути розвиненіші, і тому лінії зморшки особи, утворювані їх звичайним скороченням, можуть зробитися глибшими і помітними », далі слів справа не пішло, досі физогномиика не вважається серйозної наукою. Тим щонайменше, вивчення перетинів поміж рисами характеру і з думками чоловіки й вираженням обличчя, необхідно, передусім, акторам, художникам, тим, хто працює із людьми, і навіть слідчим, психологам, вчителям, продавцям, і багатьох інших. Чотири з п’яти органів почуттів перебувають у області особи, зі своїми допомогою ми маємо інформацію про навколишнє нас світі. Очі, ніс, вуха, рот ці своєрідні антени двадцять чотири години на добу повідомляють, що відбувається навколо. Зазвичай найінтенсивніше людина сприймає цю інформацію в віці до п’яти чи у віці. Це видно в очах дитини сьомої років, у нього великі, розкриті очі які, здається, хочуть побачити все у світі, вздёрнутый ніс, що намагається відчути, навіть найбільш делікатні запахи, рот, на який прямує все, що тільки туди здатний, вуха слышащие самі тихі звуки, одне слово, у період людина пізнає світ, та її органи почуттів йому у тому допомагають. Та згодом гострота почуттів проходить, і достойна людина не помічає усе те, що раніше доставляло йому стільки подиву й невеличкі радощі, а це що означає що його мозок звик до впливу навколишнього світу, і ті чутливі антени, тепер потрібні. Психіка людини розпочинає працю з працею приймати зміни, тобто поступово стає ригидной, і це одразу віддзеркалюється в людське обличчя. Починається процес редукції, це що означає, що потроху очі западають і свій блиск, їм вже не цікаво все події довкола, рот стискається у вузьку і вперту щілину, а обличчя втрачає свою рухливість. Характер стає більш замкнутий, людина повільно іде у себе. Такі зміни в усіх з різну швидкість, не залежить від віку, в деяких у вісімдесят років обличчя ще лише починає зміняться, у за інші до вісімнадцяти зміни вже закінчено. Людина, обличчя якого швидко втратив жвавість, відрізняється песимізмом і з страхом належить до нового, неминучі зміни у життя сприймаються їм дуже болісно, він судомно чіпляється за старе. У характері переважають риси интроверта. Умовити таку людину зробити щось, що якимось чином змінить його життя, дуже важко. З цих людей часто вважають, що у років все закінчено, і це лише залишається чекати свого часу. На щастя, такий тип людей чистому вигляді, то є з такою вдачею від природи, трапляється часто. Частіше котрі мають подібним поведінкою, страждають будь-яким недугою, чи переживають великі неприємності, але недуга проходить, а все погане закінчується, людина перетворюється буквально з участю оточуючих, він молодшає, його антени виходять, назовні приймаючи сигнали зовнішнього світу, він цікавиться всім нове і сприйнятливий змін.

Иногда нам зустрічаються люди, які, що у досить солідний вік, незважаючи на зморшки і сивину, виглядають дуже молодо. Найчастіше їх енергії і оптимізму заздрять ті, значно молодший віком. Таких людей особи не піддаються процесам редукції та його антени не закриваються до глибокій старості, але це отже, що прагнення до пізнання і потяг до всього нового вони залишається надовго. Екстраверти на кшталт характеру, цих людей назавжди залишаються великими дітьми. Вони легко заводять знайомства, їх досить просто втягти у якусь авантюру. Та ж легко вони роблять розпочате, щоб зайнятися чимось більш нове і цікавим. Їх блискучі очі й відкриті особи роблять таких людей дуже популярними суспільстві.

Порой, побачивши обличчя людини ми, мимоволі, знаходимо… у ньому схожість із обличчям старого морського вовка, інколи ж навіть здається, що та людина виліпив дуже старанний скульптор, настільки буває груба робота. Дуже вже воно нерівно, виступаючі вилиці, упалі щоки, взагалі ньому багато западин і виступів, залишених сильними емоціями, виникаючими частенько. Володар такої особи легко входить у стан афекту, тобто виникає сильне емоційне порушення, а таке людини — це може бути частенько, не може контролювати своє поведінка. Аффективное обличчя може належати як экстраверту, і інтроверту, однаково. У екстравертів, з відкритими особами, і в интровертов, з редукованими, афекти, природно, різні, якщо у экстраверта гнів, злість, образа відразу ж потрапляє, бурхливо выплёскивается назовні, те в интроверта негативні емоції вирують всередині, протягом великого відтинку часу роз'їдаючи душу.

Натянутость чи, навпаки, розслабленість м’язів особи чимало розповість уважному спостерігачеві. Людина, яка має спостерігається гипертонус міміки, тобто надмірна напруженість м’язів, нібито Росія може виявлятися у різних подёргиваньях і тиках, зазвичай, дуже багато тривожних його проблем, є підстави реальними чи надумаными, це важливо, головне ці проблеми не так на хвилину не дають забути себе, навіть вночі така людина прокидається з думкою: «А чи все я правильно роблю? Не обминуть чи мене конкуренти? », тощо. тощо. Нерідко страхи, що така, неможливо людині приймати нові, кардинально що змінюють ситуацію, рішення, він просто дуже боїться те, що все, що з такими зусиллями будувалося, впаде, і його все потрібно розпочинатиме наново. Але, тим щонайменше, такі люди енергійні, легкі на підйом, і якщо впевнені у успішності нового підприємства, він нею займатися з великим ентузіазмом, ще, у них сильніше виражена здатність до прийняття рішень, яскравіше виражена потреба зі спілкуванням.

Совершенно інакше веде себе людина з розслабленій мускулатурою, (гипотонусом), особи, у нього спостерігається, більш-менш виражене обвисание щік, напівприкриті, сонні очі, трохи відкритий рот, але в особі, найчастіше, выраженье повного равнодушья. Їх думки течуть повільно, а дії позбавлені енергії й ентузіазму, роблять щось тільки тому, що це треба, було б їх воля вони взагалі щось робили. Таким людям ліньки вирішувати якісь проблеми, та й власне проблем вони мають. Усі вони розсмоктуються самі собою. Слід зазначити, що м’язовий гипертонус і гипотонус лише відбивають стан нервової системи, її збуджуваність і стійкість. Що м’язовий тонус, тим порушується нервова система, і швидше гипертонус змінюється гипотонусом, проте вона стійка. Останнє найчастіше практикується в власників афективних осіб.

Физогномисты ділять обличчя особи на одне частини, подумки, зрозуміло, перша, у тому числі називається вітальної, від слова «vita «що у перекладі з латини отже «життя », вона показує наскільки сильно людина відстоює своє бути. Вхідний у цю частину підборіддя, ясно дає зрозуміти в якої міри людина використовує свої вольові якості, аби домогтися поставленої мети. Помічено що у тих моментів, коли це треба відстояти свою думку людина неусвідомлено починає напружувати м’язи частині особи, ніж частіше і що успішніше він відстоює власні права, досягаючи, в такий спосіб, своєї мети, тим краще розвивається його підборіддя. Гармонійно розвинений підборіддя свідчить що, той, кому належить, здебільшого, сягає наміченого, але він здатний відмовитися від заповітної мети, коли бачить що її досягнення, за тими чи інших причин, недоцільно. Людина підборіддя, якого, занадто розвинений, часто вона має квадратної форми, йде до мети напролом, танком сметающим все на своєму шляху, його цілком не хвилює, що згодом того як намічене буде досягнуто. Він піде штурмувати нові висоти. Володар маленького, хіба що м’якого, підборіддя, здатний відступити від задуманого лише представивши собі можливі перешкоди. Однак усе вищесказане втрачає свій сенс, у разі, якщо людиною володіє туга, чи небажання, домогтися чогось.

Вторая зона, що включає у собі щоки, вилиці, ніс, рот, називається емоційної. Рот, як найбільш рухлива частина людського особи, першим реагує на зміни емоційного фону, відбиваючи, навіть частку секунди, ті емоції, які у цей час відчуває людина. Гнів, радість, сум, образа, презирство, все це висловлює вигин губ, навіть якщо їх власник відмінно володіє собою, і хоче приховати своє настрій, все одно мить емоція позначиться в очах, в більшою мірою у сфері рота, важливо тільки пропустити цю мить. Якщо вже ви помітили що ваша співрозмовник злегка обкушує губи, знайте, в момент він щось напружено обмірковує, перервати його роздуми чи ні, вирішувати вам. Коли людина опиняється у критичній ситуації, яка йому представляє виклик, він часто закушує як губи, а й мову. Ця звичка бере своє початок у самому ранньому дитинстві, коли немовля, наситившись материнським молоком, виштовхує груди рухом мови. Психологи зняли прихованої камерою биллиардистов. Майстра мало «використовували «мову, початківці ж висували його за кожному складніше прийомі. Ніс також дуже добре передає почуття, які відчуває людина в момент. При порушенні, будь-якого походження, крила носа починають роздуватися. Якщо ж людина побачить щось що викликає в нього почуття гидливості, його ніс негайно зморщиться.

Зона, куди входять у собі верхню частина особи, лоб, брови й очі, називається інтелектуальної. У очах чітко відбиваються розумові процеси, їх швидкість і напрям. Підвищений погляд, блискучі очі, навіть недосвідченому спостерігачеві, скажуть, що й володар увлечён якийсь ідеєю і сповнений ентузіазму. І навпаки, згаслий погляд, напівприкриті очі, ясно говорять про пригніченому стані людини, чи, що ще гірше, про його депресії. Американські вчені відкрили, що дивляться у різних напрямках — залежно від цього, що відбувається в них же в мозку. У правшів від народження, які згадують, те, що бачили, буде погляд спрямований нагору, Якщо ж вони щось преставляют, до прикладу, хіба що виглядав голений дикобраз, то погляд негайно переміститься нагору. Згадуючи звучання, скажімо, гітари правша подивиться вправо, а вважаючи якийсь звук, вліво. Вниз-влево людина з правобічній орієнтацією дивиться, коли хоче пригадати смак, запах, відчуття, й у протилежному напрямі, ведучи внутрішній діалог. Що й казати касаеться человека-левши, те в нього такий саме, але у дзеркальному відображенні, перевірити хто перед вами, правша чи лівша, неважко, досить попросити людини згадати будь-якої звук чи образ і оцінити руху його очей. У китайській физиогномике, зморщечки, що у куточках очей, при сміху, називаються «хвіст золотий рибки ». Отож чим і пишнішими цей «хвіст », тим добрішими і отзывчей той, кому належить. На людських обличчях, над очима, нерідко, помітні два невеликих зводу особливо помітні люди із високим спостережливістю. Зазвичай, вони означають підвищену пильність і бажання допомогти.

Не завжди, хоча і часто-густо, великий лоб є ознакою великого розуму, часом обставини складаються, отже людина неспроможна розвинути свій інтелектуальний потенціал. А буває, отже дуже розумна, лише у області знань людина, — цілковита невіглас на другий. Отже з оцінкою розуму у оточуючих треба бути вкрай обережним. В багатьох дорослих видно борозна посередині чола, яка свідчить про интровертивности і високого рівня самоаналізу. Якщо ж людина часто концентрується, зосереджується чём-либо, в нього утворюються кілька вертикальних складок над переніссям. Звісно, у невеликий статті не можна описати всіх рис особи, у яких відбиваються ті чи інші якості характеру, але всё-же сподіваюся, що вона пробудила в вас інтерес до незаслужено забутої науці физиогномике. Наприкінці сказати, що людського обличчя як книжка, тому, хто полінитися її вивчити, відкриються нові можливості, про які і гадки не мав.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.