Творчий шлях Б. А. Можаєва

Творческий шлях Б. А. Можаева

Борис Андрійович Можаев народився 1923 року у селі Пите-лине Рязанської області у селянській сім'ї. У 1940 року закінчив середня школа та влаштувався кораблестроительный факультет Горьковського інституту інженерів водного транспорту.

В 1941 року був. Тринадцять років прослужив у Збройних силах. У 1948 року закінчив Ленінградське вище інженерно-технічне училище МВФ. Будучи курсантом училища, одночасно відвідував лекції на філологічному факультеті Ленінградського. Потім служив військовим інженером в Порт-Артурі, у Владивостоці. Після демобілізації стає далекосхідним власкором «Будівельної газети», згодом працює у «Звістках», його статті постійно публікуються у часописах Nature і газетах.

Первые публікації з’явилися торік у 1953 року. Початком серйозного літературного діяльності вважав 1954 рік, коли було написано розповіді «Влада тайги», «Ингаки», «Тыхей Геонка». Зібрав і обробив казки удэгейского народу «Удэгейские казки» (1955) повісті «Соня» (1959), «Тонкомер» (1959), «Полій» (1956) — із цивілізованого життя далекосхідників, містять гострі общественно-моральные конфлікти.

Б. Можаев — автор повістей «Полечко-поле», «Живий», «Півтора квадратні метри», «Історія села Брєхова», роману «Чоловіки і баби». Борис Можаев також автор нарисів, присвячених проблемам сільського господарства: «Земля чекає» (1961), «У Солдатове, в Миколи Козлова» (1961), «Земля і руки» та інших.

Произведения письменника переводяться на іноземні мови. За сценаріями зняті фільми «Хазяїн тайги», «Зникнення свідка», «Попереднє розслідування», «У розквась», «Вам що, наша влада подобається?» та інших.

В 1989—1990 років у видавництві «Художня література» виходить чотиритомне зібрання творів письменника.

В повісті «З життя Федора Кузькина» намальовані картини життя села 1950;х років, створено образ селянина — людини прямої, чесного, роботящого і витривалого, вміло перемагати різноманітні життєві труднощі, не поступатися своєю людською гідністю і переконаннями.

Одним з найкращих творів Можаева є роман-хроніка «Чоловіки і баби». У цьому вся романі письменник свідчить практика російської села, селянства кінця 20-х — початку 30-х го дов, т. е. минулих років, коли розвалилася сільська громада, впав соціально-моральний спосіб життя селянства. Саме тоді в директивному порядку до країні проводилася колективізація. Маючи документи, автор показує, як важко, часом трагічно протікав той процес, коли порушувалися основні засади ленінської політики кооперації. У вашому романі немає вкрай яскравих постатей, героизированных образів. Усі образи виписані однаково рівно, і це створює переконливе враження те, що тут діє народ. Йому протистоїть група малоосвічених, які знають своїх діянь політичних авантюристів. Ця група зовсім на дрібне місцеве явище. Політичний авантюризм прийняв настільки широкі масштаби, що зламати його, повернути село на шлях природних соціальних перетворень може лише масового руху народу.

Писатель пред’являє суворий рахунок тим, хто найменше думає тільки про практичної користь, про поліпшенні народу, вступаючи отже, у в протиріччя з інтересами соціалістичного держави.

Роман «Чоловіки і баби» — це історія кооперування селянства, історія важких «спроб і помилок», історія теоретичних пошуків і земельних спорів, гостру й безкомпромісної ідеологічної боротьби, історія політичних сутичок, в тому однині і збройних сутичок.

Тем і цінні реалістичні художні твори про історичних подіях, що вони допомагають засвоїти матеріал справжньої історії. До таких творам належить роман Можаева «Чоловіки і баби». Він хвилює читача, штовхає до розмірковуванням і суперечкам, активно працює і до нашого бурхливе переломні часи.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.