Американская і Світова Науки: їх розвиток і проблеми

Американская і Світова Науки: їх розвиток і проблемы

Александр Болонкин.

Организация наукових досліджень США

Организацией, проведенням, фінансуванням і сприянням наукових досліджень США багато хто займається державні та приватні організації, нашого суспільства та компанії. Це, зокрема, державні організації такі як Національний Науковий Рада (NSC), Національний Науковий Фонд (NSF), Національне Управління Аеронавтики і Космонавтики (NASA), відділи Міністерства Оборони такі як Агентство передових оборонних наукових проектів (DARPA), Департаменти Військово-повітряних, Морських, Ракетних сил, Міністерства енергетики, транспорту, охорони здоров’я, Агентства Охорони довкілля, Ядерної безпеки, Малого бізнесу і т.п.

Многие їх мають багатомільярдні бюджети і добре відомі в весь світ (наприклад НАСА). За статистикою в наукові дослідження та розробки США вкладають близько 200млрд доларів, у тому числі 33% становить державне финансирование.

Научные успіхи США

Успехи науки США очевидні. США міцно посідає лідируючу позицію у світі більшості провідних технологій як-от космонавтика, авіація, комп’ютери, атомна енергетика, біотехнологія, генна інженерія, атомна енергетика. Саме США забезпечували найважливіші прориви у цих галузях і продовжує вести основні дослідження. Наприклад, більшість знань про Всесвіт і планети Сонячної системи протягом останніх десяти років отримані США. Не можна забувати і внесок у наукові дослідження найбільш промислових країн Європи (Англії, Німеччини, Франції, Італії) та Азії (Японія). Але вони заважає малий (проти США) бюджет і роздробленість. Щоправда останніми роками у Європі стає дедалі більш спільних наукових проектів, але відсутність загальної узгодженої наукової політики, бюджетні розбіжності, таємність продовжують шкодити делу.

Я ж не кажу про наукових успіхи та розвитку чи малих країн як-от Китай, Індія, Пакистан чи Ізраїль. Ці країни зайняті одним, як освоїти наукові досягнення навіть Європи: наприклад, створити (відтворити!) атомну бомбу, передову промисловість і сільському господарстві. Не наука у її щирому розумінні (дослідження і розкриття таємниць природи, раніше нікому не відомих). Це копіювання чи, повторення, крадіжка відомих іншим технологий.

Недостатки американської науки

Успехи американської науку й промисловості широковідомі й усього світу. Я хотів більше зупинитися з їхньої недоліках, які маловідомі широкому загалу і відчувати які можна тільки побувавши на шкурі активного вченого, новатора і винахідника. Відразу ж зроблю застереження, що це вади на тій чи іншій ступеня притаманні науці, індустрії і бюрократії кожної країни, оскільки пов’язані з людськими симпатіями, емоціями й пристрастями. На жаль, часто шкодять, суперечать як самої науці, а й тим цілям, заради яких створено ту чи інша державна организация.

Приведу кілька прикладів. У перебігу кілька років я домагаюся, щоб здійснити теоретичне і експериментальне дослідження нового роторного двигуна внутрішнього згоряння. Попередні розрахунки доводять, що запропонований мною двигун буде економічніше на 15…40%, мати у 2…3 разу менші розміри і ваги, він має як просту конструкцію, буде надійніший, довговічний і дешевше в виробництві. У масштабі країни новий двигун заощаджує мільярди доларів на імпорті нафти, зменшує мільйонів тонн шкідливі викиди в довкілля. Здається державні організації, покликані розвивати інновації повинні були вхопитися на таку привабливу пропозицію. Але величезні суми, які відпускаються налаштувалася на нові технології, в розвитку бізнесу, розподіляються під час першого чергу за своїми знайомим, приятелям, по особисто корисним організаціям. І коли дивишся «переможців» закритих технічних «конкурсів», то просто діву даєшся яким часом никчемным проектам відпускаються гроші. Наприклад, в противагу моєму двигуну навіть така начебто компетентна організація як НАСА віддала перевагу (гроші!) пустопорожнему «вдосконалення» свічки запалювання і дослідженню керамічного покриття циліндра поршневого двигуна, хоча більш-менш грамотному інженеру ясно, що керамічне покриття нутрощі циліндра поршневого двигуна незастосовно через велике сили, прижимающей тертьовий поршень до циліндру, а мій роторний двигун ідеально адресований керамічного покриття, т.к. ротор лише трохи стосується статора.

Другой приклад. США дуже страждають від торнадо (вертикальні вихори діаметром 20…100м). Так 3 травня 1999 р. торнадо вбили в Оклахома-Сити 42 людини, поранило і покалічило понад тисячу людей, зруйнувало 3 тисячі будинків, завдало збитки у сотні мільйонів доларів. Усього у період 1950…1994гг. торнадо вбило, поранило і покалічило 74 тисяч чоловік, завдало збитків на 19млрд доларів. Тобто. загалом торнадо вбиває щорічно майже сто людина, калічить 1,5 тисячі й завдає збитків на 400млн долларов.

Я запропонував метод, що дозволяє порушити деякі параметри вихору, що у другому закону Киргофа призводить до автоматичної самоліквідації торнадо. Питання, щоб прорахувати згадану ідею (потрібен суперкомп’ютер) і (чи) провести експеримент. Але уряд США, ні губернатори 20 штатів, найсильніше які від торнадо, ні національний науковий Фонд, ні Інститут Океанографії, ні Агентство по надзвичайних ситуацій, ні конгресмени штату Техас (найсильніше страждає від торнадо), ні печатку, не відповіли на мою пропозицію. «Не надійся!» — сказав один американець. Уся бюрократія зацікавлена збереженні цій ситуації: уряд проявить «турботу» жертви, губернатори і Агентство по надзвичайних ситуацій — отримають урядові субсидії на «відновлення», конгресмени проявлять «співчуття» до постраждалим і заполучат їхні голоси і т.д.

Кстати, це єдину реальну пропозицію щодо боротьби з торнадо за історію человечества.

Космос і оборона

Вот тут подумає читач і в Америці усе гаразд! НАСА щороку одержує за свої дослідження близько 13млрд доларів, бюджет Міністерства Оборони близько 300млрд. Успіхи НАСА лідера в освоєнні космосу загальновідомі, успіхи Міністерства оборони створенні новітнього зброї продемонстровані в Кувейті і Югославии.

Несомненно, що НАСА веде дуже перспективні проекти, наприклад, зі створення гиперзвукового літака. І водночас, мені вже доводилося слухати доповіді із таких розробкам, які б прийнятні років 50 тому, чи дають 1…3% выигрыша.

И зайве думати, що й це НАСА, то там працюють великі знавці чи генії. Як мені говорив начальник однієї з великих відділів, вони як та скрізь 1/3 становлять здатні фахівці, 1/3 «ні риба, ні м’ясо», 1/3 баласт. У найбільших лабораторіях, авіаційних і космічних фірмах, навіть як-от «Боїнг» бачимо таку ж картину. Тож інтересам, зв’язкам і друзям повсюдно віддається перевагу, навіть якщо їх проекти лише трохи покращують показатели.

Приведу приклад. Відомо, що вартість доставки 1 кг до космосу дорівнює приблизно 10…30тыс. доларів. Усе це сильно стримує освоєння Космосу, розвиток зв’язку, вивчення інших планет. Я запропонував НАСА цілком нову концепцію, космічний пускач, що знижує вартість запуску 1 кг вантажу на тисячі разів до 1 до 3-х доларів за 1 кг і дозволяє щодня закидати до космосу близько тисячі тонн вантажу. Вартість такого пускача просто сміхотворна (100…300млн доларів) по порівнянню з багатомільярдної вартістю розробки нової ракети. У мирний час пускач можна використовувати для перекидання пошти з континенту на континент, приміром, із США до Європи, і давати прибуток до 10млн доларів ежедневно.

Я звернувся до НАСА, в Агентство перспективних досліджень Міністерства Оборони, вказавши, що винайдений пускач щодо справи як зброю слід за другому місці після дорогої ядерної бомби, бо дозволяє буквально задарма щодня доставляти 1…2 тисячі тонн звичайних бомб на ворожі країни іншою континенті. Агентство стало відсилати моїй Департаменти Стратегічних сил, Авіації, Морських зусиль і т.п., домогтися відповіді так і не. Не відповіли на мою пропозицію провести хоча для початку розрахунки з оцінкою, ні Міністр оборони Кон, ні Президент Клинтон.

Поистине, якщо в початку 40-х років проект створення створення атомної бомби запущено через бюрократичну машину, а чи не покладено на підпис прямо президенту США, то Міністерство Оборони очухалось тільки тоді США скинули атомну бомбу (що й відбулося з недостатнім розвитком США ракетної зброї! Міністерство Оборони стало чесатися лише після бомбардувань Лондона німцями ракетами ФАУ-2).

Пыль в глаза

Что безсумнівно позитивно в НАСА й почасти у Міністерстві Оборони — це широка пропаганда своєї праці та досягнень. НАСА у безлічі випускає рекламні брошури, плакати, книжки, відеофільми про досягнення. У кожному центрі НАСА є спеціальні відділи із впровадження і зв’язків із громадськістю. Так було в Драйден Летно-испытательном центрі (NASA, DFRC), де мені довелося працювати 2 року, двічі на день проводилися екскурсії усім охочим, привозили автобусами школярів іноді сотнями кілометрів, показували музейні експонати, відеофільми, продавали книжки, открытки, модели, майки, куртки, значки з символікою НАСА. Щороку влаштовували безкоштовні грандіозні повітряні шоу з польотами бойових літаків, з виставкою останніх зразків космічної та авіаційної техніки. А ще шоу з'їжджалися понад сто тисяч чоловік, попри те, що центр НАСА й базу ВПС США перебувають у пустелі в 200 км від найближчого великого міста Лос-Анжелеса дістатися туди можна тільки автомашиной.

Я все порівнював із ситуацією колишнього СРСР, де ім'я головних конструкторів ракет (Корольова, Янгеля, Чаломея та інших.) приховувалося від власного народа.

Все ці заходи НАСА переслідують на одне — переконати пересічного платника податків, що Витрати НАСА (чи оборону) не напрасны.

К жалю, що часом є законне бажання ставати самоціллю, а наукова доцільність, корисність і проектів летять в кишеню. Як у тому СРСР, всякий проект оцінювався партійної верхівкою з погляду пропаганди «переваг» комуністичного режима.

Приведу приклад. У НАСА мені довелося ознайомитися з проектом запуску літака на Марс (точніше моделі літака з більшим розмахом крила 0,3…3м). Проект оцінювався 250млн доларів і десятки тисяч вже перераховано великим авіаційним фірмам для дослідження цього проекту. Марс єдина планета сонячної системи, на якої можлива життя й дослідження Марса надзвичайно важливо задля нашого розуміння виникнення жизни.

Подумав, виконавши необхідні розрахунки з оцінкою я запропонував керівництву принципово іншу ідею отримання необхідної інформації. Елементарна оцінка цієї ідей показує, що ми маємо очікувати інформацію про атмосфері Марса і його потоках, докладних фотознімків поверхні в тисячі разів вища, ніж від самолетика. Зможемо обстежити глибокі каньйони Марса (на Марсі вони досягають 35 км глибини, порівняйте з Гранд каньйоном США 0,5 км!). У цих каньйонах вищу атмосферне тиск і, можливо, вища температура (від Марсіанського ядра). Тому там то, можливо вода, отже, і жизнь.

Причем вартість запропонованого проекту на 100 разів менше літакового, а ймовірність успішного виконання зростає 20 до 90%.

Я не зміг домогтися від керівництва НАСА чіткої відповіді на проект, цілком не такий же за вартістю, надійності і науковим результатам з літаковим проектом. Нарешті, одне із співробітників НАСА конфіденційно розкрив мені секрет. У 2003 р. виповнюється 100 років після першого польоту братів Райт. І НАСА хоче блиснути перед світом, показавши, що й Марсі американський літак (але в насправді невеличка модель літака!) полетів первым.

Патентные страсти

Казалось б є узаконений шлях до розвитку інновацій — патентування свої волелюбні ідеї і винаходів. Напевно колись початку століття, коли вартість патентування і підтримки патенту була дуже малою, цей нелегкий шлях був ефективний. Досить ефективним (лише до авторства) був метод віддачі винаходи державі за безплатне патентування й винагороду у разі використання патенту (система авторських посвідчень у колишньому СССР).

Но патентне бюро РТО США (та й інших країнах) як всяка госпрозрахункова бюрократична машина давно забула про інтересах та в технічному прогресі й перетворилася в насос з викачування грошей із винахідників і фірм. Лише у 10 літ моєї перебування у США офіційна Плата патентування зросла тричі. РТО насочиняло томи «правил», «вимог», інструкцій, вивчити які просто неможливо, але порушення яких йдуть немислимі штрафи. Патентні повірені упродовж свого допомогу у оформленні патенту вимагають річну зарплату середнього трудящого. Фірми на час вступу інженера працювати вимагають від нього підписку, що його винаходи у період роботи у фірмі безоплатно передаються їй. Держава відмовляється фінансувати розробку запатентованих приватних винаходів і відмовляється безплатно патентувати що віддаються йому винаходів, якщо вони можуть бути використані державними организациями.

А потужні фірми такі як «Дженерал моторс» чи «Дженерал електрик» відмовляються купувати незапатентованные изобретения.

Поскольку найбільш революційні ідеї, й нетрадиційні рішення з’являються у головах незалежних вчених і винахідників, ситуація є величезним гальмом технічного прогресса.

Грустные выводы

Наука і технологія США досягла значних успіхів, і Америка головна наукової і технологічного державою світу у більшості визначальних технологій. Пояснюється це надзвичайно просто — держава й промислові компанії ассигнуют на розвиток науку й передових технологій найбільші цифру світі. Проте витрачаються ці гроші далеко ще не найкраще. Це слідство як бюрократичних структур і суто людських чинників. Оцінкою проектів часто зайняті малокомпетентні люди, які беручи дискусію з авторами пропозицій конфіденційно дають рекомендації керівництву (тоді як у главі найбільших наукових закладів США стоять не вчені, а адміністратори) свої укладання, засновані не так на інтересах держави і, але в своїх поверхневих судженнях, симпатіях і антипатіях, знайомства, дружніх відносинах, замаскованих формах підкупу. Маловідомим вченим та особливо емігрантам пробитися цю бетонну стіну бюрократії практично неможливо. На жаль, більшість учених, коли стоїть питання розподілі асигнувань на проекти, тягне ковдру він, або допомагає своїм шанованим друзям. Система видачі грантів на дослідження малим бізнесам мало працює вследствии розподілу цих грантів у своїх одних і тієї ж бізнесів, і навіть те, що потужні фірми легко обходять ці органичения, оголошуючи якесь своє підрозділ «малим» бізнесом. національний науковий Фонд дає гранти переважно університетам, де ставки професури не залежить від наукової праці й вони мало зацікавлені у серйозних трудомістких наукових розробках, та й мають на те дуже времени.

Патентование стало практично недоступно для індивідуальних винахідників. Тільки великі фірми можуть потягнути великі витрати ($ 20…35тыс.), що необхідні патентування США, а оскільки важливі винаходи необхідно патентувати в основних індустріальних країнах, то Витрати патентування виростають до астрономічних величин.

Все великі ідей і винаходів творяться у головах ОКРЕМИХ людей. Це пізніше до них присмоктується керівництво та молодіжні організації, заступаючи або навіть викидаючи з творців першовідкривачів. Першовідкривачі, зазвичай, що немає здібностями бізнесмена чи пробивної машини. Можливості життя й людини обмежені і неможливо поєднати талант справжнього вченого, енергію бізнесмени й напористість толкача.

Недостатки ці притаманні у тому чи іншою мірою кожної країни. Пригадую, що пробити якусь ідею, революційне вдосконалення колишнього СРСР можна практично лише зробивши головним автором нововедения соответсвующего академіка чи генерального конструктора, а й у тих у свою чергу головним аргументом перед ЦК КПРС стався — роблять американці, погрожуючи безпеки СССР.

Как боротися з згаданими вадами я, відверто кажучи, не знаю. Розумію, що з проростання квітки потрібна купа гною. Але як дати можливість пробитися через цей гній більшій кількості справжніх квіток, а чи не бур’янів, не можу уявити. Можливо інші вчені, избретатели, інноватори мають міркування, які й поділяться з читателями.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.