Термінова допомога студентам
Дипломи, курсові, реферати, контрольні...

Сочинения: Як змоделювати дослідження

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Подведение підсумків дослідження: підтвердження чи спростування, розвиток робочої версії дослідження Концентрація протиставлень виник не випадково, з її допомогою автор задає своєрідну систему координат, у межах якої розгортатися протиборство двох почав у особистості Раскольникова. В уже згадуваному епізоді досить виразно виражено ставлення автора роману до Раскольникову як до героя, сутність… Читати ще >

Сочинения: Як змоделювати дослідження (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Сочинения: Як змоделювати исследование

Советую робити це з схемою, яка приведено ниже:

Шаг в моделюванні иссследования Можливі запис у чернетці на етапі моделювання исследования Определение проблеми дослідження Внутрішні рушійні сили особистості Раскольникова. Початковий задум (лист до Каткову): мотиви злочину Раскольникова цілком визначені: вбити одне незначна, шкідливе істота із єдиною метою ощасливити з його гроші знедолених, в коло яких належать факти й рідні героя. Друга редакція роману: ідея вбивства як прямого способу перерозподілити матеріальними благами на користь знедолених розростається ідея вбивства заради здобуття відчуття влади з людей: це влада, сили необхідно Раскольникову, щоб здійснювати добрі справи. У процесі подальшої роботи над романом Достоєвський трансформує ідею вбивства заради збереження влади, яка потрібна на добрих справ, в ідею вбивства для досягнення переваги з людей. Та заодно не відмовляється і південь від початкової трактування героя як заблуждающегося доброго сердца.

Определение робочої версії дослідження У особистості головний герой роману «Злочин покарання» виведені дві прямо протилежні ідеї: ідея любові до людей і в ідеї безмежного зневаги до людям — ідея Наполеона. (Разумихин: в Раскольникове «два протилежних характеру по черзі змінюються»). Протиборство двох складових особистості Раскольникова є пружиною, що визначає розвиток сюжетної інтриги произведения.

Подбор доказів, ілюстрацій 1. У початку епізоду опис двох просторових орієнтирів: шинку і Церкви. Шинок, «завжди котрий виробляв… найнеприємніша враження і страх». Церква, «що він любив», зі старовинними образами, большею частиною без окладів, з колишнім священиком з дрожащею головой. Очевидно: у свідомості семирічного героя сну ці просторові орієнтири протипоставлено друг другу.

2. Шинок як місце, наповнений огидними звуками: реготом, лайкою, потворним і сиплим співом; відвідувачі кабака — «натовп», «п'яні пики». Церква, навпаки, асоціюється з чимось мовчазним, величним; у зв’язку з ній згадуються конкретні дорогі, близькі люди: бабуся, маленький брат. Церква та шинок — це своєрідні символи, уособлюють два протилежні початку: духовне, християнське початок і почав порочне, зле, темне («Біля кабака дорога… і пил у ньому завжди така черная»).

3. Сцена безглуздого вбивства коня («кобыленки»; порівняємо: «старушонки»). Звертає він увагу вік героя сну — сім років. Відомо, що числа грають у романі Достоєвського винятково важливу роль. Кількість 7 в теології - істинно святе число, т.к. воно з'єднує числа 3 (божественне досконалість) і 4 (світової порядок). Вказуючи на вік героя, Достоєвський цим дає читачу сигнал про істинності його погляду світ, про гармонійності системи цінностей: вони збігаються з християнським світоглядом самого автора. Очевидно, що Раскольников-мальчик протиставлено Миколке, убившему кінь. Протиставлення двох просторових ориентиров-символов відтінюється в епізоді щонайменше очевидним протиставленням двох героїв, є носіями праведного і несправедливого життєвих начал.

4. Колірні сигнали у центральній сцені епізоду. Малюючи портрет Миколки, автор використовує визначення «червоний». Ми знаємо, що роман «Злочин покарання» побудований з допомогою переважно двох квітів: жовтого і червоного. Якщо жовтий колір посилює атмосферу хвороби, надриву, розлади, хворобливості, навколишню героїв, — то червоний асоціюється з кров’ю, зі злочином. Поява червоного кольору ще на описі зовнішності Миколки — це знак, який би те що, реальний Раскольніков і Миколка з сну — персонажі одного плану, вони пов’язані кров’ю. Подальший розвиток дії підтверджує таке припущення: перша думку Раскольникова після сну, — думка про крові: «…та невже ж я… буду сковзати в липкою, теплою крові… ховатися, весь залитий кровью…».

5. Епізод сну дано в обрамленні двох внутрішніх монологів героя. У першому Раскольніков вже прийняв рішення про вбивство: «Я щодо нього… наступного дня по тому піду, коли вже він скінчено». Другу внутрішню монолог героя ілюструє рішучий відмови від ідеї вбивства: «Боже!.. покажи мені шлях мій, а я відрікаюся від цього проклятою… мрії моєї!» У обох монологах мова героя переривчастий, психологічно нестійка, у ньому багато пауз, що свідчить про глибокому внутрішньому конфлікті. Протиставлення двох полярних рішень героя цілком очевидно перегукується з протиставленням двох просторових орієнтирів в самому епізоді сну (шинок — церква), з протиставленням образів Раскольникова-мальчика і Раскольникова-убийцы.

Подведение підсумків дослідження: підтвердження чи спростування, розвиток робочої версії дослідження Концентрація протиставлень виник не випадково, з її допомогою автор задає своєрідну систему координат, у межах якої розгортатися протиборство двох почав у особистості Раскольникова. В уже згадуваному епізоді досить виразно виражено ставлення автора роману до Раскольникову як до героя, сутність особистості якого визначає все-таки початок праведне, християнське, тоді як захоплення страшної ідеєю необмежену владу з людей, за їх життями — це наносне, зайшле ззовні, тимчасове. Доказ — два описи стану героя: до сну й після. До сну Раскольніков, цілком зайнятий роздумами щодо прийняте рішення вбити, начебто не належить собі не є віддає собі звіту у діях: пишні коляски він проводжав «з цікавістю очима і забував про неї колись, що вони ховалися із поля зору»; витягнувши з кишені гроші, Раскольніков «скоро забув… задля чого й гроші дістав із кармана». Совершенно інакше описано стан Раскольникова після сну: «Проходячи через міст, він тихо й роздивлявся Неву… Попри слабкість свою, він навіть відчував у собі втоми. Точнісінько нарив на серце його, нарывавший місяць, раптом прорвався. Свобода, свобода! Він вільний тепер з посади цих чар, від чаклунства, чарівності, мани!» Дуже показовий ряд синонімів, використаних Достоєвським: нарив на серце, чари, чаклунство, мана… Усе це — про страшної ідеї Раскольникова. На противагу марі - триразове повторення слова «свобода (свободен)».

Роль епізоду: у ньому в мініатюрі програна генеральна сюжетна лінія романа.

Такой чернетка от уже майже готове твір. Використовуючи нехитрі зв’язки, ти легко оформиш його основі чистовик сочинения.

В.К. Мяэотс,.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою