Стихотворение А. Фета «Поетам» (сприйняття, тлумачення, оцінка)

Стихотворение А. Фета «Поетам» (сприйняття, тлумачення, оцінка)

Описать Фета — означало б вичерпати все невичерпне.

А.Блок.

Стихотворение «Поетам» написано Фетом 5 червня 1890 року. Це був період, коли поет переживав «диво відродження», будучи вже у «досить зрілому» віці. Поезія за цю пору наповнена життєвої філософією. Отже, муза пробудилась від довголітнього сну, друга половина життя опинилася ніби новим витком спіралі.

Стихотворение «Поетам», судячи з назви, присвячено темі поета і поезії. Це схвильований монолог-обращение до тих, хто перебуває біля джерел поезії, чий досвід перейняв автор. Але таке сприйняття твори було б неповним, одностороннім. Вважаю, що вірш «Поетам» — те й сповідь автора собі, й ліричне виклад власного життя.

Во другому чотиривірші в рядках:

В ваших чертогах мій дух окрылился.

Правду провидить разом з висій творіння…

Все: і життєва трагедія, і злети, спади, і непорозуміння, і слава…

У кожного вірші Фета свою філософію, свій ритмічний малюнок, не що у іншому. Ось і з віршем «Поетам». На його написання автор обрав дактиль, щоб додати особливу піднесеність і філософську розміреність своєму творінню.

Нельзя сказати, що вірш «Поетам» складно за своєю побудовою. Можна лише відзначити, деякі чотиривірші виділяються особливої емоційної забарвленням.

Например, перша частина відрізняється якийсь піднесеністю почуттів. Про це свідчать і особлива лексика: «втішно», «боляче». Поет своє безпечному стані й у тому, кого він звертається. У наступних чотиривіршах автор пояснює, чому саме до поетів звернений поклик душі. У заключної частини Фет говорить про тонкощі сприйняття навколишнього світу, світу «розцвіченого райдугою» поезії.

Возвышенный тон вірша надає старослов’янська лексика: «очі», «здійняти», «в чертогах», «песнопенье», «благоволенье».

Интересен прийом контрастної лексики: у другому чотиривірші автор вживає високе «окрылился» і відразу в риму щодо нього дає просторічне слово «звалився». Чи є такий «сусідство»? У Фета нічого випадкового немає. Злет — падіння — ось що за цими поняттями, й напозір просте слово «звалився», тобто. різко упав, визначає якусь хвилину напруги, життя.

Читая твори А. Фета «Поетам», схиляєшся до думки, наскільки сильно вплив романтизму з його поезію. Візьмемо, приміром, символ «троянди», улюблений «атрибут» романтиків. І, звісно, «чергова» рима щодо нього — «сльози». Фета ця банальність анітрохи не бентежить. Адже троянда — це реальний квітка, але і поетичний символ.

Интересно, незвичайно порівняння поезії з райдугою «прозрачно-воздушной». Слід зазначити. Образ веселки часто є у віршах Фета. Райдуга, що є на грішну землю людині, є знак те, що світ, сумний, тлінний і тимчасовий, то, можливо духовно перетворений.

В системі художніх цінностей вірші «Поетам» слід зазначити прийом уособлення: «дух окрылился», «троянди сяють сльозами», «мрії дивляться».

Есть ще цікава особливість у твори «Поетам», назва якої - «безглагольность». Справді, тут мало дієслів, лише кілька попри всі вірш: «тріпоче», «окрылился», «провидять», «дивляться»…

Можно сказати, автор більш описує свій стан. Тож у творі виправдано застосування прислівників: «втішно», «боляче», «радісно», «вічно». Якщо казати про частотності вживання частин промови у вірші, то, на місці тут будуть іменники. Предметне уявлення зображуваних почуттів автор висловлює словами: «серце», «очі», «руки», «навколішки», «поети», «в чертогах», «дух», «мрією»… Слід відзначити епітети: «запашні троянди», «життєві торжища», «безколірні і задушливі».

Что стосується синтаксичної боку вірші «Поетам», що вона відрізняється певним своєрідністю. У першому чотиривірші синтаксис простий, визначається короткими пропозиціями. Це як стукіт серця в хвилини хвилювання, уривчастий і гучний.

Сердце тріпоче втішно й боляче,.

Подняты очі і руки воздеты.

Затем — пауза. Як під час молитви, коли людина збирається думками, щоб звернутися до Богу… Ось і автор, відкинувши суєтне, благоговійно звертається до поетів:

Здесь на колінах знову мимоволі,.

Как і бувало, перед вами, поети.

Три наступних чотиривірші є складні пропозиції. І ритм вірші стає більш плавним, розміреним. Поет дякує своїх натхненників за те, що його поезія окрылилась в «високих чертогах», через те, що вдалося пізнати філософію життя, досягнувши «висій творіння».

В творчості поета можливі злети спади. І дуже навіть сили душі, іменовані «листком», «висохнувши», перетворюються на «вічне» «золото» в «песнопении».

Известно, наскільки мелодійні вірші А. Фета. Вважаю, що твір «Поетам» гідно музичного перекладу.

Итак, уявімо, що звучать хвилюючі акорди, і ми чуємо рядки нового романсу:

Сердце тріпоче втішно й боляче…

Второй куплет має спокійний темп музики, сенс слів підкреслюється паузами. Третє чотиривірш, особливе зі своєї емоційному забарвленню, і рядок його — хвилююча, наповнена глибиною, мають бути виконані з особливими почуттями захоплення.

И до кінця романсу мелодія стає ніжної, передавальної «тонкі фарби», «неба родного., ласки».

Именно таким я уявляю собі музичний варіант вірші «Поетам». Його поезія так багатогранна, може бути виражена й у живопису, й у музиці, і в високе стані душі.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.