Экологическая безпеку через екологічне страхование

Забезпечення екологічну безпеку через.

екологічне страхование.

А. У. Кичигин.

Ханты-Мансийск, Ханты-Мансийская державна страхової компанії «Югория».

Сьогодні у Росії, за статистикою, в екологічно нездорової обстановці проживає всього близько 70 млн. людина. Площа екологічно несприятливих районів становить дві млн. км, що дорівнює десятої частини всього земельного фонду Росії. За даними екологів, в районах виявляються чітко виражені ознаки деградації природного довкілля, триває стійкий процес забруднення довкілля та зниження продуктивності природних ресурсів, зростає захворюваність населення, збільшується смертність. Ці регіони є зонами підвищеного екологічного ризику. У Росії її, за даними МНС, виміряти ціну техногенних катастроф лише у 1996 року становило приблизно 80 трлн. крб. У зв’язку з цим йдеться про методах компенсації понесених потерь.

У разі переважання державної форми власності більшість таких збитків відшкодовувалися з допомогою резервних фондів держави. Однак на цей час держава може, та й має забезпечувати повного відшкодування збитків, заподіяної громадянам, здоров’ю населення, навколишньому середовищі предприятиями-источниками підвищеної небезпеки. Важливо знайти інші джерела покриття шкоди, ніж кошти бюджетів різних рівнів, екологічних фондів, власні кошти підприємств. Страхування має, тоді як ними, особливі переваги, що підтверджено всієї світової практикой.

Здається, ця істина незаперечна. Але ми бачимо? У Росії її страхується менш 10% потенційних ризиків (проти 90−95% переважно розвинутих країн), 90% власності підприємств, зокрема федеральних і муніципальних, не забезпечене страхової захистом, що перетворює країну на зону підвищений ризик. Весь обсяг страхових внесків у нашій країні можна з аналогічними показниками лише одним західної страхової компанії, останній перелік ста найбільших компаній світу. І це ми, до жалю, відстаємо від країнах заходу. Так, причина найчастіше криється в брак коштів страхування. Давайте, нарешті, переглянемо сам підхід до делу.

Усе було дуже просто, якби проблема була в забезпечення покриття витрат після аварій. Та шукати коріння проблеми слід шукати набагато глибший. Витрати попередження аварії незрівнянно менше тих, які можуть виникнути, якби аварія сталася на промислове підприємство. По великим рахунком, які кошти окуплять шкода, завданий здоров’ю людей?

Що таке «екологічна безпеку» як я розумію? У абсолюті про ній, на жаль, годі й казати. Гадаю, це система заходів, спрямованих на максимальне усунення і зменшення небезпеки шкідливого впливу результатів промислової підприємств на людини. Гадаю, спільно, фахівці різних галузей науки може становити оптимальну модель цією системою, у тому бачу мету і смисл цього заходи. Ми ж хотіли б привнести своє зерна рації і, як і раніше, страховики працюють над цією проблемою вже досить тривалий час. Однак у одиночній тюремній камері, відомо, моря не переплыть.

Гадаю, очевидно, що з коштів досягнення екологічної безпеки населення, як у справжньому, і у майбутньому, (ніж уподібнитися принципу: «після нас хоч трава не зростати»), є екологічне страхування. Відразу відзначимо, що і такого, екологічного страхування у житті немає, але у практиці під цим терміном розуміється вид страхування цивільну відповідальність організацій, експлуатують небезпечні виробничі об'єкти, за заподіяння шкоди життя, здоров’ю чи майну третіх осіб й навколишньої природної середовищі внаслідок аварії на небезпечному виробничому об'єкті. Треба сказати, що в країні екологічне страхування існує нещодавно і найгірш розвинене. Аналіз закордонного досвіду дозволяє дійти невтішного висновку, що це — особливий, наиболе складний вид страхування, має свою специфіку та є досить ефективним економічним механізмом, що дозволяє компенсувати як збитки, заподіяна третім особам, і втрати самих страхувальників, возикающие внаслідок аварійного забруднення довкілля (йдеться, зрозуміло, про фінансових втрати). Якщо наголосити у визначенні економічної сутності екологічного страхування, ми зробили на проведенні запобіжних заходів, вкладених у зниження тяжкості наслідків надзвичайних экоологических ситуацій. Розкриємо суть страхування. По Цивільним кодексом РФ — це «відносини з захисту майнових інтересів фізичних юридичних осіб в разі настання певних подій (страхових випадків) з допомогою грошових фондів, формованих з сплачуваних чи страхових внесків (страхових премій)». Треба сказати, що структура страхових внесків така, що її передбачає Витрати проведення запобіжних заходів з недопущення наступу несприятливих (страхових) подій. І навряд хто не побачить у цьому користь всіх зацікавлених суб'єктів. З іншого боку, плату забруднення не звільняє підприємство від проведення природоохоронних заходів, потребують додаткових капіталовкладень, а, по договору страхування частина страхового платежу то, можливо спрямована підприємству для проведення превентивних заходів, знижують страхової риск.

Отже, страхування екологічних ризиків може бути однією з ефективних економічних механізмів, сприятливо сочетающих у собі можливість проведення превентивних заходів, вкладених у недопущення екологічних аварій, за одночасного створенні стабільних страхових фондів коштів, службовців фінансовим гарантом покриття збитків на випадок аварійного забруднення середовища. У цьому ми надаємо виняткову значимість екологічному аудиту, як елементу системи экострахования. Экоаудирование сутнісно єдиний інструментом обстеження предприятий-страхователей: для підготовки договорів экострахования, розробці планів превентивних заходів для зниження екологічного ризику; в оцінці шкоди в разі настання страхового випадку; під час розгляду позовів до підприємств щодо забруднення навколишнього природної среды.

Вирішення проблеми в практичній площині бачимо, зокрема, у створенні регіональної системи екологічного страхування регіональними страхові компанії, куди покладено економічні завдання зниження бюджетних витрат за охорони навколишнього природного довкілля за умов природокористування формуванням страхових резервів з єдиною метою зміцнення матеріальної основи інвестиційної діяльності біля регіону та його соціально-економічного розвитку. Однією з прикладів такої компанії є «Ханты-Мансийская державна страхової компанії «Югория» (р. Ханты-Мансийск Ханты-Мансийского автономного округу), позиція якої може і представленій у цій доповіді. На думку, основна мета створення регіональної системи екологічного страхування є практичного механізму гарантованого фінансового забезпечення екологічну безпеку регіону у вигляді акумуляції і цільового використання їх у системі страхування власні кошти учасників страхової роботи і залучених фінансових джерел регіону. У відповідність до цією метою на систему екологічного страхування покладаються такі функції: — забезпечення гарантованого покриття витрат і збитків природокористувачів, інших юридичних і фізичних осіб (разом із державою), що виникають унаслідок реєстрації екологічних ризиків рамках застрахованої діяльності; - забезпечення предприятиям-источникам екологічної небезпеки фінансових резервів покриття екологічних збитків, завданого їм третім лицам.

(разом із державою як власника об'єктів довкілля); - забезпечення необхідних резервів фінансових і матеріальних ресурсів у ліквідації надзвичайних екологічних ситуацій, відповідно до правил декларування безпеки промислових об'єктів (Постановление.

Уряди РФ № 675 від 01.07.95 г.); - фінансування страхователем превентивних заходів щодо зниження екологічного ризику із засобів резерву запобіжних заходів тимчасової використання коштів страхового фонду; - прибутковий оборот тимчасово вільних коштів страхового фонду зі своїми наступним використанням; - екологічний (екологоекономічний) аудит застрахованої роботи і страхуемых екологічних ризиків; - забезпечення учасникам системи обов’язкового і добровільного страхування державних та недержавних пільг і у веденні господарську діяльність, як суб'єктам, вложившим кошти в регіональну систему страхования.

Природно, створення цією системою — лише одне грань проблеми, весь спектр проблем я не вдасться охопити у роботі, охопленій певними рамками. Нам дуже кортіло показати беззаперечну економічну вигоду для усіх зацікавлених суб'єктів під час проведення екологічного страхування (держава, страхувальники, страхові компанії, регіональна адміністрація, регіональний комітет держкомприроди, населення), тому ми підкреслюємо, що готові ради співробітництва у досягненні загальної цели.

І, у фіналі, хотілося б нагадати норму Конституції РФ у тому, що «кожен має право сприятливе середовище, достовірну інформацію про його стан і відшкодування збитків, заподіяної його здоров’ю чи майну екологічним правопорушенням». Ми сподіваємося, що успішний розвиток екологічного аудиту у результаті призведе до того що, що довкілля забруднювати буде економічно невигідно. Це, звісно, ідеалістичний підхід, але з позбавлений здорового смысла.