Кредитно-розрахункові відносини

Московська Державна Юридична Академія РеФЕРАТ ПО ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВУ На тему: КРЕДИТНО-РАСЧЕТНЫЕ ВІДНОСИНИ Ерофеев Андрій 3 курс 4 група ЗФОЦП Москва «99.

Договір банківського счета..

Открытие банківського рахунки є необхідною передумовою для будь-яких банківських операцій, включно з операціями за договором банківського внеску кредитному договору.

За договором банківського рахунки банк зобов’язується відкрити клієнту рахунок, зараховувати нею які від імені клієнта й третіх осіб кошти, виконувати розпорядження клієнта про переведення і видачі відповідних сум із рахунку, здійснювати інші операції з рахунку (п. 1 ст. 845 ГК).

Права й обов’язки сторон. Банк зобов’язаний надати клієнту можливість безперешкодного розпорядження засобами, які перебувають з його рахунку. Інтересам клієнтів відповідає запроваджений ДК (п. 3 ст. 845) заборона визначення та контроль з боку банку напрямку використання клієнтами коштів, і навіть встановлення не передбачені законами чи договором банківського рахунки обмежень за розпорядженню клієнтом на власний розсуд грошима, які перебувають з його счету.

Банк зобов’язаний зарахувати з цього приводу клієнта що надійшли кошти не пізніше банківського (операційного) дня, наступного у день надходження у банк відповідного платіжного документа. Цей термін може бути скорочений, але з збільшений, умовами договору банківського рахунки (год. 1 ст. 849).

Умовами договору банківського рахунки то, можливо передбачена обов’язок банку, здійснювати в встановлених межах платежі з розпорядження імені клієнта й у випадках, коли відсутні кошти його рахунку. І тут оплата рахунків клієнта здійснюється рахунок коштів банку, тобто. має місце кредитування банком клієнта (кредитування счета).

Кредитування рахунки здійснюється за правилам позику і кредиті, якщо договором банківського рахунки не передбачено інше (п. 2 ст. 850).

Однією з важливих обов’язків банку є обов’язок зберігати банківську таємницю, тобто. інформацію про банківському рахунку, про банківському внесок, про операції за рахунком і клієнта (п. 1 ст. 857).

Що стосується смерті клієнта довідки за рахунками і вкладах видаються особам, зазначених у завещательном розпорядженні, нотаріальними конторами, по які у їх виробництві спадковим справах вклади померлих вкладників, а дані щодо рахунків іноземних громадян — іноземним консульським учреждениям.

Договор банківського вклада.

Данный договір оформляє відносини між банком і фізичними і юридичних осіб внесення ними на банк, збереження й поверненню банком грошових сум. Один бік зобов’язується повернути гроші, який надійшов боці (вкладнику) або для вкладника, і вимагали виплатити зумовлені договором відсотки (п. 1 ст. 834).

Вклади — до запитання і срочные.

Термінові - цільові і умовні вклади. Вклади, що з ім'ям дитини до їм 16 років, що він вправі розпорядитися вкладом.

Умовним вважається внесок, коли він вноситься з ім'ям іншої особи, якому дозволили розпорядитися сумою вкладу в разі настання обумовленого події (умови), одруження тощо. Цей віднесено до публічним договорами (п. 2 ст. 834). Банк немає права відмовити фізичних осіб у прийомі вкладу за наявності можливості надати цю услугу.

Публічна характер договору виключає надання переваги будь-яким вкладникам — фізичним лицам.

Договір укладається у дуже простій письмовій формах. Недотримання письмовій форми договору банківського вкладу тягне його нікчемність (п. 2 ст. 836). Вважається ув’язненим, коли банк видав ощадну книжку, ощадний (депозитний) сертификат.

Права вкладчика значною мірою залежить від виду вкладу.

По внеску до запитання сума внеску встановлені договором відсотки мали бути зацікавленими виплачено банком на першу вимогу вкладчика.

Договір термінового вкладу є возмездным у тому разі, коли вкладник зажадав повернення сум вкладу до встановленого у договорі срока.

Умова на право банку на одностороннє зменшення розміру відсоткової ставки по терміновим вкладах громадян є недействительным.

Ответственность..

Обязанность банків щодо забезпечення повернення вкладу шляхом страхування. Під час укладання договору банківського вкладу із юридичним обличчям у договорі має бути передбачений спосіб забезпечення повернення вкладу. Можливо — неустойка, заставу або інший спосіб забезпечення виконання зобов’язань (гол. 23 ГК).

Що стосується невиконання банком своїх зобов’язань щодо забезпечення повернення вкладу вкладник вправі однобічно розірвати договір і вимагати від банку негайного повернення сум внеску сплати, встановлених відсотків за період користування банком засобами вкладника п. 4 ст. 840).

Формы безготівкових расчетов..

Наличными розраховуються юридичних осіб за одним платежу до 3 (2) тис. рублей.

Расчеты платіжними поручениями. Клієнт дає доручення обслуговуючому його банку перерахувати з його рахунки певну суму в рахунок третя особа. Зміст і форма платіжного доручення повинні відповідати вимогам, передбачених законом і встановленим у відповідність до ним банківським правилам.

Розрахунки по акредитиву. ДК встановлює основні проведення розрахунків з акредитиву (п. 3 ст. 867). При розрахунках по акредитиву виплата коштів одержувачу відбувається лише при поданні їм передбачених у акредитиві документів — реєстр рахунків, відвантажувальні інші документи і за виконанні інших умов акредитива — отриманні акцепту представника платника. Банк, продукує платіж, зобов’язаний перевірити відповідність документів установленим вимогам для, не перевіряючи фактичної стороны.

Термін дії акредитива визначається договором між платником і постачальником. Вказуються — банк-емітент, вид акредитива, спосіб її виконання, спосіб сповіщення постачальника про відкриття аккредитива.

Покриті і непогашені, відкличні і неотзывные аккредитивы.

Акредитив є відзивним, тоді як його тексті немає інше (п. 3 ст. 868).

При отзывном аккредитиве досі видачі обумовлених сум акредитив то, можливо за вказівкою платника змінено чи скасовано банком-емітентом без попереднього повідомлення одержувача средств.

Відкриття безотзывного аккредитива, такого, яка може бути скасовано без згоди отримувача коштів, тягне зобов’язання банку перед одержувачем виплатити встановлену суму незалежно від якихось обставин, що з договором, яким здійснюється виплата коштів. Захищає інтереси поставщика.

Расчеты по инкассо. Спрямовані отримання кредитором платежів за надані боржникові товари (виконані роботи). При розрахунках по інкасо доручення клієнта вважається виконаним над момент списання коштів із рахунку платника, а лише після вступу відповідних коштів у розрахунковий рахунок одержувача платежа.

Расчеты чеками. Чек — цінний папір, що містить нічим не обумовлене розпорядження чекодавця банку зробити платіж чекодержателю суми, яка вказана у чеку (п. 1 ст. 877). Чекодержателем може бути будь-яка фізичне чи юридична особа. Чек перестав бути платіжним засобом. Видача чека значить скоєння платежу, а лише свідчить про заміну попереднього стосунки нове, що виникає між чекодержателем і чекодавцем чи інші зобов’язаними за чеком лицами.

КРЕДИТНЫЙ ДОГОВОР..

Кредитором може лише банки й інші кредитні організації які мають ліцензією даний рід діяльності. Вони зобов’язуються надати кошти позичальнику у вигляді й у терміни, встановлені договором, а позичальник зобов’язується повернути отриману суму і сплатити користування позиковими засобами встановлені проценты.

Договір оформляється письмово, інакше ничтожен.

У на відміну від договору позики, кредитний договір — консенсуальный, тобто. набирає чинності з підписання (ст. 820).

Кредитний договір є возмездным. Кредитор має право отримання з позичальника відсотків користування кредитними коштами розмірі, встановленому договором.

Товарный кредит. Один бік (кредитор) перебирає обов’язок надати боці речі, певні родовими ознаками, іншу сторона (позичальник) зобов’язується повернути установлений термін отримані речі й заплатити кредитору обумовлене договором вознаграждение.

Це різновид кредитного договору. Є консенсуальным.

Отличие від кредитного договору — в субъектном складі. Кредитором у договорі товарного кредиту, виступає комерційна організація. Банки й інші організації, надають кредит виключно грошима (ст. 819), неможливо знайти кредиторами за договором товарного кредита.

Полягає в письмовій форме.

Коммерческий кредит — на відміну надання позики, здійснюється за самостійного договору, тоді як у виконання зобов’язання в реалізації товарів, виконання робіт чи надання послуг. Надається як авансу чи попередньої оплати товарів, робіт, послуг або продавець (підрядчик, виконавець) здійснює кредитування шляхом надання контрагенту відстрочки (розстрочки) оплати придбаних товарів, виконаних робіт, влаштований послуг (ст. 823).

ОБЯЗАТЕЛЬСТВА ВНАСЛІДОК ЗАПОДІЯННЯ ВРЕДА..

Гол. 59 ДК — Обязательства внаслідок заподіяння вреда — деликтные зобов’язання, розуміючи під деликтом причиняющее майновий шкода протиправне дію, не надає собою невиконання зобов’язання або за договірні обязательства.

Такі зобов’язання виникають, якщо потерпілий, і причинитель пов’язані між собою договірними отношениями.

Сторони можуть бути в договірних засадах, але заподіяну шкоду з’явився результатом дій, які пов’язані з порушенням договірних обязательств.

Основания відповідальності за заподіяння вреда..

Перше условие — возникновение вреда. Відшкодуванню підлягає шкода, заподіяний особистості або майну громадянина, і навіть майну юридичної особи. Шкідливість, що може бути оцінено у грошах, — це имущественный вред. Не оценимый гроші - неимущественный вред. Виникає у разі порушення особистих немайнових благ (прав) громадян, а може б виникнути й у разі порушення майнових благ.

Діє принцип при відшкодування майнових збитків — повного відшкодування шкоди, в натурі, той самий річчю, тієї самої роду Мазуренків та якості. Або відшкодувати завдані убытки.

Збитки відшкодовуються за цінами з їхньої добровільного відшкодування або на день пред’явлення позову, а, по розсуду суду — на день винесення решения.

Відшкодування моральної шкоди — може бути компенсований, коли він заподіяно внаслідок порушення особистих немайнових прав гражданина.

Второе условие — противоправность действия.

Шкода може настати, як від дії, і від бездействия.

Третье условие — причинний зв’язок між діями завдавача і наступившим вредом.

Четвертое условие — вина причинителя.

Перші три умови носять об'єктивного характеру, це відбиває ставлення особи до досконалим протиправних дій, тобто. має суб'єктивний характер. Саме суб'єктивний бік визначає форми провини: умисел і неосторожность.

Ответственность за шкода, заподіяний джерелом підвищеної опасности..

Возмещение шкоди, заподіяної такий діяльністю, проводиться у разі особливим правилам, що стосуються як суб'єкта, і підстав ответственности.

Саме, з підвищеної ймовірності заподіяння шкоди практика визнала, що тільки управління транспортним засобом (рухається) є джерелом підвищеної опасности.

Ст. 1079. Юридичні обличчя і громадяни, діяльність яких пов’язане із підвищеною небезпекою для оточуючих (використання транспортних засобів, механізмів, електричної енергії високої напруги, атомної енергії, вибухових речовин, сильнодіючих отрут тощо.) зобов’язані відшкодувати шкода заподіяний джерелом підвищеної опасности.

Ответственность за шкода, заподіяний посадовими особами, органами дізнання, попереднього слідства, прокуратури й суда..

У розділі ст. 1070. Шкода, заподіяний внаслідок незаконного осуду, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як припинення укладання під варту чи підписки про невиїзд, незаконного накладення адміністративного стягнення як арешту чи исправ. робіт, відшкодовується з допомогою скарбниці РФ, з допомогою скарбниці суб'єктів РФ чи скарбниці муніципального освіти у обсязі незалежно від провини посадових осіб органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури й суда.

Ст. 1068. Юридична особа або громадянин відшкодовує шкода, заподіяний його працівником у виконанні трудових (службових, посадових) обов’язків. Працівниками зізнаються громадяни, виконують роботу в підставі трудового договору (контракту), і навіть громадяни виконують роботу з цивільно-правовому договору, при цьому діяли чи рідні мають були діяти за завданням відповідного юридичної особи чи громадянина і його контролювати безпечним веденням работ.

Ответственность за шкода заподіяний недієздатною, обмежено дієздатним, неповнолітніми лицами..

У розділі ст. 1076. Шкода, заподіяний громадянином, визнаним недієздатною, відшкодовує його опікун чи організація, зобов’язана здійснювати його нагляд, якщо де вони доведуть, яка завдає шкоди виник з вини. Ця обов’язок точиться, навіть за наступному визнання його дееспособным.

Ст. 1073. За шкода, заподіяний неповнолітнім, які досягли чотирнадцяти років (малолітнім), відповідають його (усиновителі) чи опікуни, а то й доведуть, що найбільшої шкоди виник з вини. Якщо неповнолітній, що потребує опіки, перебуває у відповідному виховному, у лікарняному закладі, установі соціального захисту, цю унікальну установу має відшкодувати шкода, заподіяний малолітнім. Обов’язок з відшкодування шкоди точиться з найбільшим досягненням малолітнім совершеннолетия.