О науковому забезпеченні підводного старту балістичних ракет

О науковому забезпеченні підводного старту балістичних ракет Е. Н. Мнев доктор технічних наук, професор, контр-адмірал, В. Т. Чемодуров кандидата технічних наук На початковому етапі роботи Конструкторського бюро машинобудування (КБМ) — етапі створення рідинних ракет з підводним стартом першого покоління, та був та другого покоління — основний внесок запорізьких вчених Військово-морський академії був внесений у розробку питань гидроупругости балістичних ракет підводних човнів, гідродинаміці і моделювання штатних процесів. Отримані дані склали підвалини новочасної теорії підводного старту рідинних балістичних ракет. Впровадження результатів дослідження, у створення морських балістичних ракет дозволило вирішити ті багато проблем міцності корпусів ракет при динамічному нагружении, прогнозування їх гідродинамічних характеристик і параметрів пуску, успішно згорнути роботи зі створення нових міжконтинентальні балістичні ракет (МБР), зокрема МБР РСМ-25.

В результаті проведення широких теоретичних і експериментальних досліджень виник зовсім нове розділ прикладної механіки «Нестационарная гидроупругость оболонок кінцевого розміру». Основні становища нову теорію неодноразово обговорювалися на всесоюзних конференціях, з'їздах по теоретичної і прикладної механіці. Вони широковідомі фахівцям нашій країні і поза рубежом.

В 1966 г. вийшла книга «Гидроупругость ракет при підводному старті». У 1970 г. видавництво «Суднобудування» випустило книжку Е. Н. Мнева і А. К. Перцева «Гидроупругость оболонок», яка дістала диплом першого ступеня за кращу роботу у області будівельної механіки корабля на конкурсі, присвяченому пам’яті академіка Ю. А. Шиманского. Отже, гидроупругость оболонок кінцевого розміру, зобов’язана своїм існуванням проблемам, що з створенням перших рідинних ракет з підводним стартом, особливо ракети РСМ-25, перетворилася на загальновизнаний розділ прикладної механіки, має широкого практичного значение.

Необходимость прогнозування гідродинамічних характеристик ракет при старті призвела до розробці нових питань нестационарной гідродинаміці, зокрема, питань про вплив стінок шахти на гидродинамическую навантаження, про нормальних навантаженнях на частина ракети, що вийшла з шахти при закінченні води з кільцевого зазору. Така завдання вперше суворо розв’язано нелегку для академії - у 1962 г. Рішення було опубліковано в журналі «Оборонна техніка» й ввійшло в розрахункову документацію КБМ. Практичне значення мають розробки Військово-морський академії - у області фізичного моделювання підводного старту ракет. «Пропозиції по фізичному моделювання підводного старту ракет», опубліковані 1962 г., з’явилися торік у зв’язки України із дослідженнями старту, котрі проводили в Военно-механическом інституті на замовлення КБМ. Цю методику фізичного моделювання старту пройшла випробування часом, ввійшла в численні підручники, монографії, навчальні пособия.

В наступні роки роботи академії, створені задля створення наукового забезпечення розробок нових БРПЛ, розширювалися. Багато пропозиції впроваджено у практику ракетобудування, і лише у КБМ. Так було в 1978 г. на завершальному етапі випробувань першої вітчизняної БРПЛ на твердому паливі (головний конструктор П.А.Тюрин) вчені Військово-морський академії залучалися до з’ясування причини систематично повторюваних аварій ракет при пусках. Було виявлено, що аварії відбуваються через руйнації гумометалевих амортизаторів (РМА) та ушкодження ними бортовий кабельної системи ракети. Результати досліджень, проведених Е. Н. Мневым, показали, що причиною руйнації амортизаторів є флаттер раніше невідомого типу: виникає лише при сверхкритическом перепаде тиску нижньому поясі РМА. Збудована математична модель процесу, що дозволило прогнозувати умови виникнення флатера. Достовірність моделі перевірено експериментально на спеціально створеному стенді. За результатами дослідження запропоновано технічне рішення, реалізація якого дозволила запобігти виникненню флатера і успішно згорнути роботи зі створення БРПЛ РСМ-40.

В 1983 г. на основі результатів досліджень, проведених з ініціативи В. П. Макеева, в академії знайшли ефектна рішення науково-технічної проблеми, реалізація якого привела б до різкого розширенню районів можливого бойового застосування БРПЛ. Пропозиція включало екологічно безпечний і ефектний спосіб руйнації арктичного льоду. Привабливість нового пропозиції перетворювалася на роботу його впровадження у практику морського ракетобудування. Роботи, розгорнуті на початку широким фронтом, було припинено через брак фінансування. У 1994 р. монографія Е. Н. Мнева і В. Т. Чемодурова, присвячена проблемі старту БРПЛ із-під льоду, отримала друге призове місце на конкурсі наукових робіт Міністерства оборони России.

В 1990;1995гг. на замовлення Державного ракетного центру (ГРЦ) «КБ им. академика В.П.Макеева» кафедрою отримано низку нових наукових результатів, мають істотне практичного значення з оцінки безпеки ракет при старті. Наявність теоретичних оцінок, крім самостійного значення, зазвичай дозволяє збільшити ефективність експериментальних досліджень, скоротити кількість натурних дослідів. Нині вдалося розробити низку моделей розвитку аварійних процесів й одержати оцінки їхньої наслідків. Результати досліджень дозволяють підійти вирішення проблеми ядерної безпеки за наявності механічних ушкоджень БРПЛ у процесі їх експлуатації, зокрема і старта.

В 1990 р., в через відкликання пошуком нових рішень, які стосуються організації старту БРПЛ, запропонована й всебічно досліджували у межах спільної з ГРЦ роботи принципово нова, так званий гідродинамічний система амортизації ракет, що має низку істотних переваг перед традиційними системами (як вітчизняними, і американскими).

Полученные результати методами проектування БРПЛ, враховує специфіку підводного старту ракет, відбито у монографіях, підручниках, численних статтях і спільних із ГРЦ работах.

В розробці наукового забезпечення розв’язання проблеми створення балістичних ракет з підводним стартом, крім авторів статті, брали участь В. В. Шкварцов, Г. С. Щенников, В. Т. Васильков, В. П. Ромашкин, С. Ю. Рябиков, В. И. Денисов, В. С. Карпов, Н. П. Карпов, С. А. Гаврилов, А. П. Глуховеря, А. В. Смирнов, А. Г. Суслов, Г. Б. Худяков, А. В. Филатов, С. Н. Яковлев, Ю. И. Кузнецов, А. Н. Окованцев, Н. Н. Орленко, В. А. Малашенко і другие.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.